Призначення та структура звітної форми Баланс

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Він складається з активу та пасиву, має розділи.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, Баланс включає заголовок, де вказуються:

• * назва підприємства;
• * організаційно-правова форма підприємства;
• * місцезнаходження;
• * назва звіту;
• * дата, на яку складається звіт;
• * валюта, в якій складено звіт та рівень її тотожності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, про його фінансову структуру, ліквідність, платоспроможність, а також здатність адаптування при зміні середовища.

Інформація про економічні ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація про структуру капіталу корисна при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках; при визначенні майбутніх прибутків і потоків грошових коштів серед власників підприємства та ймовірності залучення фінансів у майбутньому.

Інформація про ліквідність і платоспроможність є корисною для прогнозування підприємством виконувати свої фінансові зобов’язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов’язань даного періоду, а наявність коштів для своєчасного виконання фінансових зобов’язань свідчить про платоспроможність. Перед складанням Балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках — звіряються початкові та кінцеві сальдо і обороти за звітний період.

З метою зіставлення фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду — переносять в Баланси з Головної книги, в якій містяться дані поточного періоду.

Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.

Актив Балансу. Визначення, оцінка та класифікація активів. Актив Балансу — активи, тобто ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Вони мають три форми свого прояву: право володіння, право користування і право розпорядження (останнє не розповсюджується на орендовані основні засоби). Визначення активів містить поняття: виникнення у результаті минулих подій — тобто господарська операція, що забезпечує контроль, вже відбулась (придбання, виробництво, безоплатне одержання). Але слід зазначити, що надмірно придбані запаси не визнаються активами;

• * здійснення контролю підприємством випливає з права управління ресурсами та контролювання майбутньої вигоди, що очікують при використанні ресурсів;
• * майбутня економічна вигода — це потенціал, що сприяє надходженню, прямо чи непрямо, грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство. Цей потенціал може існувати у формі запасів готової продукції та незавершеного виробництва.

Особливості оцінки в Балансі необоротних активів Перший розділ активу Балансу називається «Необоротні активи». Він включає в себе:

Нематеріальні активи — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, і може бути відокремлений від підприємства та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (чи операційного циклу, що становлять понад один рік) для виробництва торгівлі в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть за групами:

• * права користування природними ресурсами;
• * права користування майном (право користування земельною ділянкою, майном);
• * право користування на об'єкти промислової власності (винаходи, ноу-хау, сорт рослин);
• * право на знаки для товарів і послуг (торговельні знаки, марки);
• * авторські права;
• * гудвіл;
• * інші нематеріальні активи (право використання економічних привілеїв). Нематеріальні активи відображаються в Балансі, якщо існує ймовірність отримати у майбутньому економічну вигоду від його використання й оцінка достовірно визначена.

Не визнаються активами:

• * витрати на дослідження;
• * організаційні витрати (реєстр підприємства, емісія цінних паперів);
• * витрати на перебазування чи реорганізацію підприємства;
• * витрати на підготовку кадрів;
• * витрати на рекламу.

Ці витрати відображають у складі витрат періоду, де вони мали місце.