Вступ. 
Розробка родовищ корисних копалин

Відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин, є найбільш перспективним у технологічному і економічному, соціальному відношенні. Завдяки розвиненій індустріальній базі і значним запасом корисної копалини розташованої близько до денної поверхні. Цим способом видобувається приблизно ¾ об'єму твердої мінеральної сировини, яка споживається народним господарством України. Це стосується чорних, кольорових металів, вугілля, гірничо-хімічної сировини, будівельно-гірничих порід. Розробка родовищ корисних копалин відкритим способом включає чотири періоди: у першому періоді-підготовчому, створюються сприятливі умови для безаварійної і високопродуктивної роботи гірського і транспортного устаткування у різних періодах. Завданнями цього періоду є: підготовка поверхні родовища, осушення родовищ і огородження від поверхневого стоку.

Підготовка поверхні родовища полягає у вирубці лісу і чагарнику, видалені шару торфу, корчуванні пнів, осушенні боліт і озер, відводів в нові русла річок і струмків, перенесенню доріг, електроліній, зносів будинків і споруд та інше.

Осушування родовища складається: з видалення води, що надходить із водоносних обріїв (горизонтів) у результаті випадання атмосферних опадів. Розрізняють попереднє і паралельне осушення. Попереднє осушування виконується до початку розробки родовищ і служить для створення сприятливих гідрологічних умов на ділянках які розробляються у першу чергу. Паралельне осушення виконується у період експлуатації кар'єру одночасно з виконанням розкривних і видобувних робіт, випереджаючи їх в просторі.

Залежно від гірничо-геологічних умов родовища, типу застосованого гірського і транспортного устаткування, фізико-технічних характеристик вміщуючи порід, осушування може здійснюватися поверхневим, підземним і комбінованим способами.

У другому періоді будівельному, створюється початковий фронт видобувних і розкривних робіт, що забезпечує планомірне відпрацювання родовища і безпеку ведення гірничих робіт.

У завдання цього періоду входить проведення спеціальних гірських виробок, видалення певного об'єму гірської маси з кар'єру і будівництво транспортних комунікацій, що забезпечує доступ до робочих горизонтів. По закінченні будівельного періоду кар'єр здається в експлуатацію і починає функціонувати. При розробці горизонтальних родовищ гірничо-капітальні роботи закінчуються у будівельний період. В умовах крутих і пологих пластів у міру розвитку гірських робіт у глибину потрібне ретельне проведення обладнаних виробок, що забезпечують транспортний зв’язок горизонтів з лежачими вище. Терміни і витрати на будівництво кар'єру залежить від обсягу гірничих капітальних робіт і устаткування, що застосовується у цей період.

Об'єм гірничо-капітальних об'ємних робіт у сучасних кар'єрах досягає декілька сотень мільйонів кубометрів. Крім початкового фронту видобувних і розкривних робіт, необхідного для забезпечення початку регулярного видобутку корисної копалини, в обсязі повної продуктивності кар'єру або часткової (30−60%). До моменту здачі кар'єру в експлуатацію необхідно мати дані про запаси корисної копалини, що забезпечують плановий видобуток протягом декількох місяців.

Третій період-експлуатаційний. Гірські породи цього періоду поділяють на:

• — розкривні роботи, що забезпечують систематично видалення розкривних порід з метою створення доступу до корисної копалини і необхідної довжини фронту робіт.
• — видобувні роботи, що полягають у вийманні корисної копалини відповідно до плану.

Четвертий період — рекультивація — це відновлення земель порушеними гірничими роботами.

Розглянуті роботи в початковій стадії розробки родовища виконуються, як правило, послідовно, а потім паралельно з деяким випередженням одне відносно іншого.

Як слідує з викладеного вище, основними при відкритій розробці родовищ є гірничо-капітальні, розкривні і видобувні роботи. Метою цих робіт є виймання певного об'єму порід з масиву. Провідними виробничими процесами, що визначають характер відкритих гірських робіт є підготовка гірських порід до виймання, виймально-розкривні роботи, переміщення гірської маси, відвалоутворення розкривних порід та складування видобутої корисної копалини. Процес підготовки гірських порід до виймання включає широкий перелік заходів, спрямованих на зміну природного стану гірських порід з метою забезпечення їх перспективного виймання. У практиці відкритих гірських робіт при підготовці гірських порід для виймання найбільше застосування знайшов буро-вибуховий спосіб, призначений для відділення напівскельних і скельних порід від масиву подрібнення їх на шматки до заданих розмірів. Виймально-навантажувальні роботи призначені для виймання гірської маси безпосередньо з масиву або з відвалу і навантаження їх у транспортні засоби.

Сутність процесу переміщення гірської маси складається з організації чіткої безперебійної роботи транспортних засобів, що забезпечить своєчасне перевезення значних об'ємів породи у межах кар'єру і за його межами. У завданні відвальних і складських робіт входить організація, приймання і розміщення на спеціально відведених площах розкривних порід і корисної копалини. При цьому повинна забезпечуватися високопродуктивна і безпечна робота гірського та транспортного устаткування.

Роботи пов’язані із забезпеченням нормальних, основних виробничих процесів на кар'єрі називаються допоміжними. До них відносяться пересування залізничних колій, ремонт транспортних комунікацій, обробка відкосів, уступів від шматків породи та ін. Ці роботи, як правило, виконуються із спеціальним устаткуванням.