Висновки та пропозиції

Сучасна господарська система функціонує в умовах досить складних економічних взаємозв'язків, аналіз яких потребує серйозної фахової підготовки. Це вимагає від економістів глибоких знань теоретичних основ розміщення продуктивних сил, принципів територіальної організації виробництва, світових тенденцій розвитку продуктивних сил. Особливого значення в практиці господарювання набуває розробка прогнозів (схем) розміщення і розвитку продуктивних сил певних територій, якими визначаються завдання і основні показники економічного та соціального розвитку регіонів України, напрями комплексного використання природних ресурсів, шляхи розв’язання соціальних та екологічних проблем. Оволодіння методологією прогнозування тенденцій розвитку продуктивних сил на найближчу та віддалену перспективу можливе лише на основі глибоких знань як теоретичних, так і прикладних аспектів організації територіального господарювання. Наука про розміщення продуктивних сил постійно розвивається, збагачується новими теоретичними положеннями, методологічними і методичними розробками, рекомендаціями практичної спрямованості. Вона взаємодіє з іншими науками — природничими, географічними та технічними. Велику роль у розвитку науки про розміщення продуктивних сил відіграє економічна теорія, яка вивчає і формулює економічні закони і категорії, що слугують необхідним методологічним підґрунтям для розвитку власного понятійного апарату науки про розміщення продуктивних сил. Остання використовує також результати наукових досліджень галузевих економік, економіки природокористування, економічної статистики, економічної і соціальної географії, економічної кібернетики, економіки праці, фінансів, історії народного господарства, картографії та ін.