Опис функціонування системи

Программа може вивести календар на у діапазоні із 1970 року включно до 2999 року. Те що програма може вивести рік тільки починаючи з 1970 пояснюється нижче.

UNIX — час (англ. Unix time) або POSIX — час — система опису моментів у часі, прийнята в UNIX та інших POSIX — сумісних операційних системах. Визначається як кількість секунд, що пройшли з півночі (00: 00: 00 UTC) 1 січня 1970 (четвер); час з цього моменту називають «ерою UNIX «(англ. Unix Epoch).

Час UNIX узгоджується з UTC — зокрема, при оголошенні високосних секунд UTC відповідні номери секунд повторюються, тобто високосні секунди не враховуються.

Подання часу у вигляді кількості секунд зручно використовувати для порівняння та зберігання дат (дата і час в цьому форматі займають всього 4 або 8 байтів). При необхідності звернення до елементів дат (день, місяць, рік) секунди можна перетворити в будь-який відповідний формат (і навпаки), але якщо такі перетворення виконуються часто, вони знижують продуктивність.

У програмах для зберігання UNIX — часу використовується цілочисельний знаковий тип. Знаковість спрощує обчислення різниці в секундах між двома моментами часу, яка може бути негативною.32 — бітові числа зі знаком можуть посилатися на моменти часу від п’ятниці 13 грудня 1901 20: 45: 52 до вівторка 19 січня 2038 3: 14: 07 включно.

Щоб дізнатися поточний UNIX — час у більшості UNIX — подібних систем, можна використовувати команду date + % s.

Я пояснив деякі моменти, наприклад time_t, та далі я починаю поснювати принцип родоти програми. Спочатку я підключаю стандартні бібліотеки С++, такі, як stdio. h та time. h.

Потім починається основне тіло програми:

int_main ().

Ініціалізую структуру та ставлю вказник на неї:

struct tm * timeinfo;

Після цього я створюю змінні типа int:

int year, m, i, j;

Та типа char, яким зразу ж даю значення:

char* month [12] = { «January» ," February", «March» ," April", «May» ," June", «July», «August» ," September" ," October", «November» ," December" };

Виводжу на екран повідомлення с текстом YEAR, яке спонукає до вводу інтересуючого вас року та программа перевіряє те, який рік ви вводите:

printf («YEAR: «); scanf («%d» ,&year);

Після цього ми за допомогою команди:

time (&now);

Отримуємо даний час, там модифікуємо його за вибиром користувача.

Потім прирівнюємо місцевий час до структури timeinfo:

timeinfo = localtime (&now);

Починаємо нумерувати роки починаючи з 1900:

timeinfo->tm_year = year-1900;

Після я використовую цикл while, описання дій программи я зробив у коді:

while (m<12).

{ for (i=1; i<33; i++) // дні року з «перегрузкою» .

{ timeinfo->tm_mday = i;

mktime (timeinfo); // визиваємо mktime: буде встановлено значення всієї timeinfo протягом дня.

if (timeinfo->tm_mon > m) // подія «кінць місяця» ," перегрузка" у процесі.

{ printf («%s «, month [timeinfo->tm_mon]);

printf («_______________________________ «);

printf («Su Mo Tu We Th Fr Sa «);

printf («_______________________________ «);

for (j=0; jtm_wday); j++).

printf (««);

m++;

break;

}.

if (m==11 && timeinfo->tm_mon ==0) // подія «кінець року» .

{ m++;

break;

}.

printf («%4d», timeinfo->tm_mday);

if (timeinfo->tm_wday==6) // подія «кінець тижня» .

printf (««);

}.

}.

Якщо рік був введен правильно, то виводиться календар на той (високосні також враховуються). Там показані 12 місяців, також можна побачити, який день буде вихідним, або понеділком. Словом, відображається звичайнісінький календар, який міг би висіти у вас на стіні.

Нижче, на мал.1. зображен готовий календар на 2014 р. (не повний).

Розробка структурної схеми

Структурна схема — це сукупність елементарних ланок об'єкта і зв’язків між ними, один з видів графічної моделі. Під елементарним ланкою розуміють частину об'єкта, системи управління і т.д., яка реалізує елементарну функцію.

Структурна схема призначена для відображення загальної структури пристрою (алгоритму), тобто його основних блоків, вузлів, частин та головних зв’язків між ними. Із структурної схеми повинно бути зрозуміло, навіщо потрібний даний пристрій і як він працює в основних режимах роботи, як взаємодіють його частини, або ж у випадку з програмним забезпеченням — структурні елементи програми.

Мал.2. Структурна схема роботи будь-якої програми.

Діаграма процесів

Діаграма процесів показує структуру впливу певних дій, що відбуваються при роботі програмного забезпечення, одна на одну, та показує переходи, що відбуваються по завершенню дій.

Мал. 3. Діаграма процесів.