Оцінка строків окупності кредитної позики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ Курсова робота З дисципліни «Гроші та кредит»

На тему «Оцінка строків окупності кредитного займу»

Студентки гр. МО-07а Шерстюк В.В.

Спеціальності 6.30 601

«Менеджмент організацій»

науковий керівник Снігова С.М.

Горлівка 2009

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 46c., 14 таб., 7 джерел.

Об`ектом дослідження є підприємство, що бере кредит.

Мета роботи — визначення величини позикових коштів, а також оцінка строків окупності кредиту.

Методи досліджень — аналіз виробничої діяльності підприємства.

Відповідно завданню в курсовій роботі розраховано економічні показники підприємства, величину та можливість виплати кредиту.

При виконанні роботи використано програмні прикладні пакети (MS Excel, MS Word).

ПОЗИКОВІ КОШТИ, КРЕДИТ, ПІДПРИЄМСТВО, АТП, СТРОК ОКУПНОСТІ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРОЦЕНТНА СТАВКА, ЧИСТИЙ ПРИБУТОК, КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ, СЕРЕДНЕ ЛІНІЙНЕ ВІДХИЛЕННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОБОТИ

2. ВИДИ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, НАДАНИХ ПІДПРИЄМСТВОМ

3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4. ОЦІНКА ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД

5. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА

5.1 Зведені техніко-економічні показники

5.2 Розрахунок потреб у виробничих, потужностях

6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ КРЕДИТУ

7. ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ ОКУПНОСТІ ПОЗИКИ

7.1 Визначення доходив підприємства

7.2 Визначення терміну позики ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Організація фінансово-кредитного обслуговування підприємств, організацій і населення, функціонування кредитної системи грають виключно важливу роль в розвитку господарських структур. Від ефективності і безперебійності функціонування кредитно-фінансового механізму залежать не тільки своєчасне отримання коштів окремими господарськими одиницями, але і темпи економічного розвитку країни в цілому. Разом з тим, еволюція кредитної системи і кредитної справи повною мірою визначається економічною ситуацією в країні, пануючими формами і механізмом господарювання. Кожному етапу історико-економічного розвитку народного господарства відповідають свій тип організації кредитної справи, своя структура кредитної системи, що відповідають відповідним потребам в кредитно-фінансовому обслуговуванні окремих ланок економіки.

Більше всіх в інформації про кредитоспроможність підприємств і організацій мають потребу банки: їх прибутковість і ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану клієнтів. Зниження ризиків при здійсненні позикових операцій можливо досягти на основі комплексного вивчення кредитоспроможності клієнтів банку, що одночасно дозволить організувати кредитування з урахуванням меж використання кредиту.

Під кредитоспроможністю банківських клієнтів слід розуміти такий фінансово-господарський стан підприємства, який дає упевненість в ефективному використанні позикових засобів, здатність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору. Вивчення банками різноманітних чинників, які можуть спричинити непогашення кредитів, або, навпаки, забезпечують їх своєчасне повернення, складає зміст банківського аналізу кредитоспроможності.

Перед кредитними установами постійно стоїть завдання вибору показників для визначення здатності позичальника виконати свої зобов’язання по своєчасному і повному поверненню кредиту.

Сьогодні ця проблема набула особливої гостроти: економічні труднощі серйозним чином відбилися на діяльності комерційних банків. Загальноекономічна функція банків по трансформації ризиків істотно ослабіла. Прострочена заборгованість по позиках продовжує рости високими темпами.

Задачею і метою курсової роботи є оцінка потужності підприємства на перспективу, оцінка величини позик, термінів повернення кредиту, собівартості продукції.

Оцінка потужності підприємства на перспективу включає: зміну обсягів випуску послуг у перспективі за чотири роки на основі даних за останні шість років, розрахунки по витратах підприємства на перспективний період, а також величину доходів з метою виявлення чистого прибутку підприємства для визначення вільних коштів, за рахунок яких воно візьме кредит. Підсумковим розрахунком є визначення строку окупності кредиту і розрахунок кредитної процентної ставки з урахуванням мінімізації витрат.

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОБОТИ

Питання якісної оцінки кредитоспроможності позичальника є актуальними для банківської системи України і тому їм приділяється багато уваги.

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб 'єктами у зв 'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.

За допомогою кредиту як невід'ємного атрибуту товарного виробництва усувається невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішується відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів та необхідністю їх використання в народному господарстві.

Основна мета аналізу кредитоспроможності визначити спроможність населення і готовність позичальника повернути запитувану позичку відповідно до умовами кредитного договору. Банк повинен в кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий узяти на себе і розмір кредиту який може бути наданий в даних обставинах.

В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв’язків не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився. За таких умов його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов’язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. І щонайменше порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов’язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин, тобто цей ланцюг може «розірватись». «. Саме в цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. Все це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність цілого ряду учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Одним із найважливіших таких інструментів і став кредит. Звідси існування товарного виробництва і пов’язаного з ним товарного обігу є найбільш загальною економічною причиною необхідності кредиту.

Існують різні підходи до визначення категорії «кредитоспроможність», що базуються на певних критеріях, які формують сутність кредитоспроможності. До них належать: платоспроможність, дієздатність і працездатність розвитку позичальника при здійсненні кредитної операції, ділова репутація, наявність забезпечення кредиту, здатність позичальника генерувати грошові потоки.

2. ВИДИ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, НАДАНИХ ПІДПРИЄМСТВОМ

Перед початком розрахунків наведемо таблицю з вихідними даними (табл. 2.1),

Таблиця 2.1 — Вихідні данні

Специфіка автотранспортних підприємств така, що основним видом їхньої виробничої діяльності є перевезення різних вантажів. З метою вивчення попиту на різні види перевезень необхідно визначити види вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом, а також оцінити зміни в потребах перевезень тих або інших вантажів. Ретельне вивчення і правильне визначення обсягу і структури (номенклатури) перевезень, специфіки перевезених вантажів і вантажопотоків мають істотне значення для виконання плану перевезень по клієнтурі і номенклатурі, тому що він є одним з найважливіших показників оцінки діяльності АТП.

Вантажами на транспорті називають усі предмети з моменту прийому їх до перевезення до моменту здачі вантажоодержувачеві.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюються на основі планів перевезень, що служать базою розрахунку парку рухомого складу, матеріально-технічних засобів, основних техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів, чисельності працівників тощо.

План перевезень будують по видах вантажів. Це дає можливість правильно розподіляти загальний обсяг перевезень по окремих типах і моделям автомобілів і встановлювати обґрунтовані показники їхньої роботи. Різноманіття вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом, робить необхідним їхнє групування. Перелік вантажів, об'єднаних по певній ознаці, називається номенклатурою.

Автомобільний транспорт перевозить вантажі, різні по фізичних властивостях, родові упакування і т.п. Вид вантажу є одним з важливих факторів, що визначають вибір типу рухомого складу, умови його експлуатації, спосіб виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Зразковий перелік вантажів, перевезених автомобілями МАЗ 504 А і ЗИЛ 433 100, наведений у таблиці 2.2.

Названі види послуг покликані задовольняти потреби різних промислових підприємств у перевезенні вантажів, а також потреби дрібних будівельних організацій.

Таблиця 2.2 — Перелік вантажів, які перевозяться автомобілями МАЗ 504А І ЗИЛ 433 100

Сьогодні спостерігається тенденція зниження попиту на великотоннажні перевезення і підвищення попиту на малотоннажні перевезення. Це пов’язано з розвитком малого підприємництва і приватної торгівлі. Разом з тим великі промислові підприємства за браком фінансування скорочують обсяги виробництва продукції. Це приводить до скорочення значних обсягів великотоннажних перевезень.

3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

У даному розділі курсової роботи, на підставі вихідних даних, необхідно провести аналіз динаміки зміни виробничої програми підприємства за останні 6 років. Оцінити зміни структури вантажопотоків за аналізований проміжок часу. Визначити відносні зміни даних показників. Навести графічні залежності зміни аналізованих параметрів.

Аналіз зміни показників роботи, підприємства починається з виробничої програми.

На першому етапі визначається відносна зміна обсягів перевезень:

(3.1)

де — відносна зміна обсягу перевезень, %;

Qi — обсяг перевезень вантажів у поточному році, тис.т.;

Qб — обсяг перевезень вантажів у базовому році, тис.т.

За базові приймаються показники роботи підприємства першого року аналізованого періоду.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 — Аналіз відносних і абсолютних змін показників виробничої діяльності

На основі розрахунків, ми можемо стверджувати, що автомобіль МАЗ 504 А зменшує обсяги своїх перевезень і він є нерентабельним, бо з часом витрати на його експлуатацію тільки неприривно зростають. Що ж стосується автомобіля ЗИЛ 433 100, то обсяги його перевезень з кожним наступним роком збільшуються, а це свідчить про те, що він зможе покрити усі витрати та принести прибуток підприємству.

4. ОЦІНКА ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД

Оцінка перспективного обсягу виробництва здійснюється на підставі показників роботи підприємства за останні 6 років. Методика розрахунку наведена нижче.

1.На першому кроці приймається гіпотеза про те, що даний динамічний ряд описується прямою вигляду:

(4.1)

де — обсяг перевезень;

zі - рік динамічного ряду.

Коефіцієнти а1 і а2 прямої можуть бути знайдені з наступних формул:

(4.2)

(4.3)

де Nкількість спостережень.

Проміжні розрахунки будемо виконувати в таблиці вигляду:

Таблиця 4.1-Розрахунок параметрів лінійної залежності

Тут zi — поточний рік динамічного ряду

yiобсяг перевезень в і-му році

— прогнозне значення обсягу перевезень в і-му році.

42.361

7.533

0,17

2 На другому етапі приймається гіпотеза про те, що динамічний ряд змальовується параболою другого порядку:

(4.4)

де t — рік динамічного ряду.

Коефіцієнти а1 а2 і а3 — параболи другого порядку — можуть бути знайдені за формулами:

(4.5)

(4.6)

(4.7)

Проміжні розрахунки зручно виконувати в таблиці, що має вигляд:

Таблиця 4.2- Розрахунок параметрів параболи другого порядку

30,7187

5.4627

— 0,332

3 На третьому кроці приймається гіпотеза про те, що вихідний динамічний ряд описується логарифмічною функцією.

у =a1 +а2 — lgt,(4.8)

Ця функція приводиться до лінійного шляхом заміни перемінних, а саме lg t= z, таким чином,

(4.9)

Проміжні розрахунки зручно виконувати в таблиці, що має вигляд:

Таблиця 4.3-Розрахунок параметрів логарифмічної функції

а1=1036,586

а2=-995,864

Розрахунок критеріїв апроксимації для кожного кроку (кожної гіпотези) здійснюється за формулами:

а) среднеквадратична залишкова помилка :

(4.10)

73,79 095

Де qкількість оцінюваних параметрів у рівнянні тренда (для кривої другого порядку q =2, тому що а1 виражається через а3);

6) коефіцієнтів варіації:

(4.11)

чи

(4.12)

13,12 228

в) середнє лінійне відхилення ;

(4.13)

— 0,0

Аналогічні розрахунки робимо по другому автомобілю:

1.На першому кроці приймається гіпотеза про те, що даний динамічний ряд описується прямою вигляду:

а1=-10,7333

а2=14.11 429

Проміжші розрахунки:

Таблиця 4.4- Розрахунки параметрів лінійної залежності

4,385 643

11,34 218

0,2 072 416 313

2 На другому етапі приймається гіпотеза про те, що динамічний ряд замальовується параболою другого порядку:

а1=36,7 142 857

а2=11.32 143

а3=0,556 122

Проміжні розрахунки:

Таблиця 4.5- Розрахунки параметрів параболи другого порядку

2,362 547 915 506

6,110 037 712 515

0,37

3 На третьому кроці приймається гіпотеза про те, що вихідний динамічний ряд описується логарифмічною функцією.

у =a1 +а2 — lgt,

а1=-2,2063

а2=85.82 752

— 0,150 990

v=21,27 354

Проміжні розрахунки:

Таблиця 4.6- Розрахунки параметрів логарифмічної функції

Отримані результати розрахунку по апроксимуючих функціям зводимо до таблиці 4.7. і аналізуємо.

Таблиця 4.7 — Результати розрахунків по апроксимуючим лініям

Остаточний вибір функції здійснюється на основі результатів аналізу отриманих критеріїв з таблиці 4.7. Найбільш точно (і для першого і для другого автомобілів) тенденція динамічного ряду описується параболою. Тому з метою одержання, прогнозного значення сумарного обсягу виробництва в рівнянні y = a1 + a2 · t + a3 · t2, замість t підставляємо його числове значення, що відповідає року прогнозування.

Для першого автомобіля:

у1=548,2857+(-126.857)*4+3,10 204*42=89,02

у2=548,2857+(-126.857)*5+3,10 204*52=-10,74

у3=548,2857+(-126.857)*6+3,10 204*62=-104,48

у4=548,2857+(-126.857)*7+3,10 204*72=-192,21

Для другого автомобіля:

у1=90,25

у2=106,58

у3=124,02

у4=142,57

На основі отриманих результатів, можна зробити висновок, що автомобіль ЗИЛ 433 110 для подальшого використання буде рентабельний, тому що з кожним роком підвищуються обсяг виробництва, і тому цей автомобіль буде приносити своєму підприємству прибуток. Тому, подальші розрахунки будемо робити для автомобіля ЗИЛ 433 110.

В результаті рішення поставленої задачі одержуємо аналітичні залежності, що дозволяють визначити обсяги перевезень на перспективу до 4-х років.

У реальних умовах при виконанні оціночних розрахунків по зміні структури виробничої програми робиться детальний аналіз зміни попиту на дану продукцію чи послуга за кілька років (проміжок часу повинний бути не менш 10 років). Крім того, детальному аналізу піддаються зміни доходів споживачів даного регіону, пріоритетів у споживанні, ступені промислового розвитку району, а також скрупульозно аналізується законодавча база: насамперед податкова політика — як федеральна так і місцевих органів влади. Потім на підставі отриманих результатів аналізу здійснюється оцінка, можливих змін у структурі продукції, що випускається, (чи наданих послуг). При чому у цьому випадку до розрахунку приймаються найменш сприятливі значення з можливих.

5. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА

У даному розділі курсової роботи відбиті наступні основні частини:

— зведені техніко-економічні показники технологічного процесу виготовлення продукції чи надання послуг;

— розрахунок потреб у виробничих потужностях;

— розрахунок технологічної собівартості одиниці продукції (виконання одиниці послуг — транспортної роботи в даному випадку).

5.1 Зведені техніко-економічні показники

Зведені техніко-економічні показники технологічного процесу виготовлення продукції чи надання послуг розробляються з метою визначення трудомісткості виконуваних операцій, а також необхідної кількості устаткування.

При виконанні цієї частини розділу виходять з того, що технологічний процес виготовлення продукції чи надання послуг вже спроектовано і існує. При цьому необхідні для визначення продуктивності устаткування дані приймаються на підставі аналізу показників діючих підприємств, а також вивчення зміни попиту на дану продукцію чи послуги.

Необхідні для подальших розрахунків дані повинні бути викладені в табличній формі (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1- Зведені техніко-економічні показники

На підставі цієї таблиці одержуємо остаточні дані про трудомісткість виконуваних робіт, а також має визначити потреби підприємства у визначеному устаткуванні і трудових ресурсах, необхідних для виконання виробничої задачі.

Однак, крім устаткування і робочої сили підприємству знадобляться і матеріальні ресурси. Розрахунок потреби в них здійснюється на підставі даних, наведених у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Зведення про потребу в матеріальних ресурсах, необхідних для виконання транспортної роботи

5.2 Розрахунок потреб у виробничих потужностях

При реорганізації (чи реконструкції) підприємства завжди необхідно знати яка кількість основних засобів виробництва потрібна для виконання поставленої задачі по випуску продукції чи надання послуг. При цьому варто виходити з того, що підприємство обов’язково повинно мати визначений резерв потужностей, що забезпечує безперебійну роботу підприємства при непередбачених зупинках устаткування. Однак цей резерв повинен бути оптимальним, тому що надлишки устаткування збільшують витрати на його зміст, при цьому маючи дуже низький рівень віддачі. Звідси, розраховуючи потрібну кількість основних засобів виробництва (тобто потужностей підприємства) орієнтуються насамперед на виробничу програму останнього року перспективного періоду. Т.ч., якщо є тенденція до зниження обсягів випуску продукції (чи надання послуг) в силу об'єктивних причин, що не залежать від виробника, повинен орієнтуватися, на мінімальні значення.

Кількість рухливого складу, необхідного для виконання транспортної роботи, визначається, за. наступною методикою.

На першому етапі розрахунку на підставі даних, наведених у таблицях 5.1 визначається річна продуктивність 1 автомобіля за формулою:

(5.1)

де Тн — час перебування автомобіля в наряді, год;

Vт — технічна швидкість автомобіля; км/год;

qн — номінальна вантажопідйомність автомобшя (автопоїзда), т;

— коефіцієнт використання пробігу;

— динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності,

Dkкількість днів роботи АТП у році;

— коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;

Lе.г. — довжина їздки з вантажем, км;

tпр - час простою під навантаженням і розвантаженням за 1 їздку, год;

уестатичний коефіцієнт використання вантажопідйомності.

На другому етапі розрахунку визначається кількість автомобілів, що необхідна для: виконання даної транспортної роботи

(5.2)

де Qобщ. — загальний обсяг перевезень вантажів (на основі прогнозу), т.

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

або =6

29,40

34,72

40,40

646,45

5.3 Розрахунок собівартості транспортної роботи

Слід зазначити, що при проведенні економічних розрахунків у реальній ситуації необхідно робити дуже точні розрахунки, зв’язані з калькулюванням собівартості продукції, що випускається, чи наданих послуг.

У курсовій роботі ми виконаємо укрупнений розрахунок, витрат виробництва.

Розрахунок собівартості транспортної роботи почнемо з визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Обчислення будемо робити на підставі даних, приведених у таблиці.

Витрати на придбання палива, визначаємо за формулою :.

(5.3)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Зтоп1=0,329*185 459,33 =61 015,79 Зтоп2=126 263,31

Зтоп1=61 015,79 Зтоп2= 149 103,83

Зтоп1=61 015,79 Зтоп2=173 500,05

Зтоп1=61 015,79 Зтоп2= 272 244,95

де Lобщ — загальний пробіг по парку, км. і розраховується за формулою:

(5.4)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

185 458,33 =935 286,03

185 458,33 1 104 472,88

185 458,33 1 285 185,58

185 458,33 2 016 629,27

Витрати на придбання: мастильних матеріалів визначаємо за формулою:

(5.5)

Зсм1= 4265,54 Зсм2=45 829,02

Зсм1=4265,54 Зсм2=54 119,17

Зсм1= 4265,54 Зсм2=62 974,09

Зсм1= 4265,54 Зсм2=98 814,83

Витрати на обтиральні та інші матеріали визначаємо за формулою:

(5.6)

Зоб.пр.м.1=579,44 Зоб.пр.м2.=2999,13

Зоб.пр.м1.=579,44 Зоб.пр.м2.=3541,66

Зоб.пр.м1.= 579,44 Зоб.пр.м2.=4121,14

Зоб.пр.м1.=579,44 Зоб.пр.м2.=4737,58

Визначаємо витрати на ремонт і відновлення зносу шин. за формулою:

(5.7)

де пк — кількість колес на автомобілі, шт;

пп/п — кількість колес напівпричепа, шт;

аш - коефіцієнт, що враховує збільшення витрат по автомобільних тинах; для автомобілів самоскидів аш = 1,15; для бортових автомобілів аш = 1; для автомобілів із причепами аш=1,1)

Зш1=0,088*185 458,33*1*6=8902 Зш2=54 321,42

Зш1=8902 Зш2=64 147,78

Зш1=8902 Зш2=74 643,58

Зш1=8902 Зш2=117 125,83

Втрати по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу визначаються за формулою:

(5.8)

Зто.тр.1=(0,1*0,0192)+0,0208)*18 548,33 =4213,61

Зто.тр2.=2338,22

Зто.тр1.= 4213,61 Зто. тр2.=2761,18

Зто.тр1.= 4213,61 Зто. тр2.=1824,96

Зто.тр.1=4213,61 Зто. тр2.=2863,61

Витрати по амортизації визначаємо за формулою:

(5.9)

де Азд. — амортизаційні відрахування по будинках і спорудженням (приймаються 5% від залишкової вартості будинків і споруджень залишкова вартість приймається в розмірі 70% від первісної вартості капітальних споруджень).

Азд = 0,05 х Асс х Куд х К`ГОД (5.10)

де Куд- питомі капіталовкладення на один списочний автомобіль, тис. гри. (вибирається за нормативами).

Азчамортизаційні відрахування по запасних частинах, що здобуваються.

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Азд = 0.05* 5,6*6000*0.7=1192,96 Азд2=6174,69

Азд1=1192,96 Азд2=7291,65

Азд1=1192,96 Азд2=8484,70

Азд1=1192,96 Азд2=15 450,12

Приймається в розмірі 25% від що залишилися 90% по витратах на запасні частини (у гривнях).

(5.11)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Азч=0.25*0.9*0.0208* 185 459,33= 867,945 Азч2=1893,95

Азч1=867,945 Азч2=2236,56

Азч1=867,945 Азч2=2602,50

Азч1=867,945 Азч2=4083,67

(5.12)

де, А псп. воз-витрати по амортизації на повне відновлення рухливого складу.

С б. авостзалишкова вартість автомобіля, грн.

С бп/постзалишкова вартість напівпричепа, грн.

аквкоефіцієнт, що враховує збільшення капітальних витрат по автомобілях; для автомобілів самоскидів акв = 1,15; для бортових автомобілів акв = 1; для автомобілів із причепами а^ == 1,1).

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

0.25* 7420=18 550,25*26 290=6572,5

(5.12)

де Кгод — коефіцієнт придатності рухливого складу (Кгод=1 -Кизн) С псост — залишкова вартість рухомого складу, грн.

Сбал - балансова вартість одного автомобіля, грн.

Кизн- 0,3…0,6.

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

0.5* 1,1*47 800=7420 26 290

Після визначення усіх витрат на придбання матеріалів розраховуються перемінні витрати :

(5.12)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Рпер1=82 892,29 Рпер2=246 392,53

Рпер1=82 892,29 Рпер2=289 774,33

Рпер1=82 892,29 Рпер2=334 723,53

Рпер1=82 892,29 Рпер2=516 196,83

Результати розрахунків у вигляді таблиці 5.3

Таблиця 5.3- Перемінні витрати на експлуатацію автомобілів

Наступним етапом розрахунків є визначення відрядної заробітної плати водіїв (розрахунок проводиться укрупнено):

Норми витрат праці водіїв, що працюють відрядно, розраховуються для кожного класу вантажів на 1 т перевезеного вантажу і 1ткм транспортної роботи:

(5.14)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

(5.15)

Де t n-p — час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, год,

tдвчас перебування автомобіля в. русі, ч (у розрахунках приймається рав-ным tдв =1год.).

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Відрядні розцінки праці водіїв визначаються за формулами :

рткм = Нткм*tч (5.16)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

рткм = 0,1 402 778 рткм = 0,18 273 999

рт=Нт* tч (5.17)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

рт=0,336 532 рт=0,120 048

де Нт, Нткчнорми витрат праці водіїв вантажних автомобілів, ч

tчгодинна тарифна ставка водіїв 3го класу (відповідно до нормативів).

Wобщ=Qобщ*lе.г. (5.18)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Wобщ1=2225,5 Wобщ2=1624,59

Wобщ1=2225,5 Wобщ2=1918,47

Wобщ1=2225,5 Wобщ2=2232,37

Wобщ1=2225,5 Wобщ2=2566,29

ЗПв=(pm*Qобщ+pткм*Wобщ)*1.55 (5.19)

де р т — розцінки по заробітній платі за 1 т перевезеного вантажу, грн/т;

рткмрозцінки по заробітній платі за 1ткм транспортної роботи, грн/ткм;

1,55- коефіцієнт, враховуючий доплати за кваліфікацію робітників, керівництво бригадою, підготовчо-заключний час, а також премії за виконання виробничого завдання.

Wобщрічний обсяг перевезень, ткм.

Для більш точного визначення експлуатаційних витрат необхідно визначити обов’язкові платежі в бюджет по фонду заробітної плати:

Офзп=0,3864*ЗПв, (5.20)

де Офзп — відрахування в бюджет по фонду заробітної плати водіїв, грн.

Для першого автомобіля Для другого автомобіля Офзп2010=0,3864*9,482 419 203=3,66 400 678 Офзп2=24,26 987 546

Офзп2011=0,3864*4,643 502 189=1,794 249 246 Офзп2=28,66 012 993

Офзп2012=0,3864*4,643 502 189=1,794 249 246 Офзп2=33,34 947 048

Офзп2013=0,38 644,643502189*=1,794 249 246 Офзп2=38,33 789 712

Останньою складовою в експлуатаційних витратах є накладні витрати, що визначаються за формулою:

НР=Асс*Рнак (5.21)

де Рнак — накладні витрати на 1 обліковий автомобіль, грн.

Для першого автомобіля Для другого автомобіля НР2010=5,680 778 414 *50 460=287674,6189 НР2010=500 678,9751

НР2011=287 674,6189 НР2011=591 248,3771

НР2012=287 674,6189 НР2012=687 987,8196 НР2013=287 674,6189 НР2013=790 897,3025

На останньому етапі обчислень визначаються загальні річні експлуатаційні витрати по виконанню транспортної роботи:

Зє=Рпер.+Зпв+Офзп+НР (5.22)

Для першого автомобіля:

Зе2010 = 82 892,29453+ 9,482 419 203+ 3,66 400 678+ 287 674,6189=370 580,0598

Зе2011 =370 573,3512

Зе2012 =370 573,3512

Зе2013 =370 573,3512

Для другого автомобіля:

Зе2010 = 246 392,5338+ 62,81 023 671+ 24,26 987 546+ 500 678,9751= 747 158,589

Зе2011 =881 125,5469

Зе2012 =1 022 831,003

Зе2013 =1 307 231,684

Знаючи експлуатаційні витрати, ми можемо визначити собівартість 1 т/км транспортної роботи:

(5.23)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

S1ткм =370 580,0598/ 2225,5=166,5 154 167 S1ткм=459,9 054 188

S1ткм=166,5 124 022 S1ткм=459,2 856 954

S1ткм=166,5 124 022 S1ткм=458,1 822 095

S1ткм=166,5 124 022 S1ткм=509,3 866 505

Результати розрахунків рекомендується навести в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4-Експлуатаційні витрати на виконання транспортної роботи

6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ КРЕДИТУ

У цьому розділі на підставі результатів, визначених у пункті 5.2 необхідно встановити, яку частину коштів підприємство може виділити із власного резерву, а яку необхідно зайняти в кредитній установі (тобто банку).

Фінансовий резерв підприємство може створити, насамперед, за рахунок реалізації частини основних засобів виробництва (рухомого складу), що у силу змін попиту на транспортні послуги, залишаються не завантаженими. Отримані кошти можуть бути спрямовані на придбання нового рухомого складу.

Визначається кількість автомобілів, що можуть бути реалізовані на ринку, а також кількість автомобілів, які треба придбати.

(6.1)

де АСС — облікове число автомобілів, що знаходяться на балансі підприємства, шт.;

Асс — облікова кількість автомобілів, необхідних дня виконання транспортної роботи, шт.

?АссМАЗ504А = 98−6=92 авто

?АссЗИЛ433 100 =12−46=-34 авто Якщо значення АСС позитивне, то необхідно реалізовувати автомобілі даної марки. Негативне значення свідчить про недостачу автомобілів.

Знаючи кількість реалізованих автомобілів і їх балансову вартість, можна визначити величину власних коштів підприємства.

Треба пам’ятати, що реалізації піддається рухомий склад який знаходиться тривалий час в експлуатації. Тому ціна реалізації буде складати, порядку 30…60% від первинної вартості автомобіля (ціна залежить від терміну служби автомобіля, технічного стану, проходження капітального ремонту тощо). Величина отриманих коштів складе:

(6.2)

На наступному етапі визначається сума коштів, необхідних для придбання нового рухомого складу:

(6.3)

де Сн бавтбалансова вартість одного автомобіля, що купуються, грн.;

— кількість автомобілів., які купуються, шт.

ЗпсЗИЛ433 100 = 47 800 • 34= 1 626 560грн

На підставі даних визначається розмір кредитної позики:

КР=Зпс — Д (6.4)

КР = 1 625 200 -682 640= 942 560 грн.

Результати розрахунків приведені в таблиці 6.1

виробничий собівартість послуга кредит окупність

Таблиця 6.1-Визначення розміру кредитної позики

Як бачимо з розрахунків ми не можемо придбати нові автомобілі за свої кошти, бо наші доход недостатній. Тому нам необхідно взяти позику на прогнозні роки у розмірі 942 560 грн.

7. ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ ОКУПНОСТІ ПОЗИКИ

7.1 Визначення доходів підприємства

З огляду на складну економічну обстановку, доцільно визначити доход АТП із перспективою на 4 роки:

Дв=Wобщ* tткм (7.1)

де Wобщ — обсяг транспортної роботи, км;

tткм — тариф за Іткм транспортної роботи дрн./ткм.

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

Дв, 1=249,773 125 Дв, 2=1 120 737,884

Дв, 1=555 860,0267 Дв, 2=1 534 246,505

Дв, 1=555 860,0267 Дв, 2=1 960 847,526

Тариф за Іткм. транспортної роботи визначається за формулою :

tткм=S1ткм*1.5 (7.2)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

tткм =166,5 154 167*1,5=249,773 125 tткм =689,8 581 282

tткм =249,7 686 033 tткм =688,9 285 431

tткм=249,7 686 033 tткм =687,2 733 142

tткм=249,7 686 033 tткм =764,799 758

Нашому підприємству доцільно взяти рентабельність замість 1.45 — 1.5, тому що доход підприємства дуже маленький для того, щоб виплатити кредит. Результати розрахунку в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1-Доходи АТП на перспективу

Наступним важливим показником є визначення балансового і чистого прибутку підприємства:

Пб=Дв-Зє-НДС (7.3)

Для першого автомобіля:Для другого автомобіля:

Пб=-370 370,2504 Пб=194 261,2331

Пб=96 349,0713 Пб=229 092,6422

Пб=96 349,0713 Пб=265 936,0609

Пб=96 349,0713 Пб=339 880,2379

Чистий прибуток може бути зменшений також на величину обов’язкових виплат по іншим кредитним зобов’язанням.

НДС=0.2(1−0.2)Дв=0.16Дв (7.4)

Для першого автомобіля: Для другого автомобіля:

НДС=0,16*249,773 125=39,9637 НДС=179 318,0614

НДС=88 937,60428 НДС=211 470,1313

НДС=88 937,60428 НДС=245 479,4408

НДС=88 937,60428 НДС=313 735,6042

Результати розрахунку варто представити в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2- Прибуток АТП

7.2 Визначення терміну позики

У даному розділі необхідно зробити оцінки періоду часу, за який підприємство зможе, погасити кредит, при цьому виплативши також і відсотки по цій позиції. При визначенні терміну погашення, необхідно виходити з умов мінімізації терміну позики. Це пояснюється, інфляційними, процесами в економіці і у високому ступені імовірності коректування процентної ставки у бік збільшення (що відбивається в кредитному договорі).

Величина процентної ставки визначається за наступною формулою:

(7.5)

де r — величина річної процентної ставки, %;

N — термін у роках, на який береться кредит.

Як бачимо із розрахунків, величина процентної ставки є від'ємною. У цій ситуації допускається збільшити тариф за перевезення вантажу.

ВИСНОВОК

У цій курсовій роботі ми аналізували спроможність підприємства виплатити кредит, який потрібен, щоб реорганізувати підприємство, також робили розрахунки на який строк брати кредит та яка сума потрібна.

В умовах нестабільної економіки (наприклад, спад виробництва), високих темпів інфляції фактичні показники за минулі періоди не можуть бути єдиною базою оцінки здатності клієнта погасити свої зобов’язання, включаючи позики банку, в майбутньому. Тому ми використовуємо прогнозні дані для розрахунку. Для цього були встановлені рівняння, які змальовують тенденцію обсягів перевезень для МАЗ504 А та ЗИЛ 433 100. На основі розрахунків у курсовій, ми можемо стверджувати, що автомобіль МАЗ 504 А зменшує обсяги своїх перевезень і він є нерентабельним, бо з часом витрати на його експлуатацію тільки неприривно зростають. Що ж стосується автомобіля ЗИЛ 433 100, то обсяги його перевезень з кожним наступним роком збільшуються, а це свідчить про те, що він зможе покрити усі витрати та принести прибуток підприємству.

В даний час число ринків збуту послуг АТП значно скоротилося. У зв’язку з падінням великої промисловості рідко хто користується послугами автомобільного транспорту. Тому необхідно проводити переорієнтацію підприємства на розширення числа своїх замовників за рахунок надання послуг приватним і малим підприємцям. Орієнтація на потреби клієнтів, уміння працювати з ним, пошук способів задоволення їхніх потреб, техніка взаємодії з ними, процес та технологія їхнього обслуговування — усе це набуває суттєвого значення і стає вирішальним чинником успіху на ринку.

Також необхідно проводити реорганізацію ремонтної служби даного підприємства, тому що рівень організації ТО і ремонту рухомого складу істотно впливає на показники продуктивності автомобільного парку і, у кінцевому рахунку, на величину собівартості перевезень.

Аналіз залежності продуктивності рухомого складу і собівартості перевезень від факторів організації ТО і ремонту повинний допомогти виявити недоліки і намітити шляхи поліпшення роботи технічної служби автотранспортного підприємства.

Для впровадження плану виробництва до життя визначаємо розмір власних коштів підприємства, та величину кредиту, яка складає 942 560грн .

Розрахунок за кредит беремо по максимальному відсотку -18.1%, після цього бачмо, що величина процентної ставки є від'ємною. У цій ситуації допускається збільшити тариф за перевезення вантажу.

З розрахунків, які ми виконали в курсовій роботі, ми можемо зробити висновок, що фірма не зможе виплатити кредит та окупити всі свої витрати. Та згідно з цим можливість повернути кредит для них в даний момент немає.

ЛІТЕРАТУРА

1 Галасюк В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ.- 2001. № 9. с.54−57.

2. Галасюк В. Оцінка кредитоспроможності позичальників:що оцінюємо? // Вісник НБУ.- 2001. — № 5. — с.54−56

3.Демківський А.В. Гроші та кредит.:навч.посібникК.:Дакор, 2007

4. Кондраков Н. П. Методика анализа финансового состояния в условиях перехода к рынку. — Деньги и кредит. — 1992.

5. Кузьмин И. Г. и Сазонов А. Ю. — Деньги и кредит — 1997

6,Пессель М. А. Заем, кредит, ссуда // Деньги и кредит. — 1999. — № 4. с.27−29.

7. Потійко Ю. Ще раз про кредит // Вісник НБУ. — 2000. — № 12. — с.47−48.