Склад і порядок формування коштів на оплату праці

Фонд оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати складається з основної, додаткової заробітної плати та стимулюючих і компенсаційних виплат.

До фонду основної заробітної плати належать:

заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових обов’язків) за окремими розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та встановленими посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

суми процентних або компенсаційних відрахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

суми авторського гонорару діячам мистецтва, працівникам редакцій газет і журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата праці, що здійснюється за ставками (розцінками) авторської постановчої винагороди, нарахованими на даному підприємстві.

До фонду додаткової заробітної плати входять:

надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премію за економію конкретних видів матеріальних ресурсів;

винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені чинним законодавством;

оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами громадсько-правового характеру, включаючи договір підряду за умови, що розрахунки з робітником за виконану роботу здійснюються безпосередньо цим підприємством;

оплата праці у вихідні та святкові (неробочі) дні, у понаднормований час за розцінками, встановленими законодавчими актами;

оплата праці студентів вищих навчальних закладів та учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, що працюють на підприємствах у складі студентських загонів і т. ін.

До стимулюючих і компенсаційних виплат відносять:

оплата простоїв не з вини робітника;

суми, що сплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;

суми, сплачувані працівникам, які беруть участь у демонстраціях;

надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством;

винагороди за підсумками роботи року;

винагороди (проценти, надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи із спеціальності на цьому підприємстві), не передбачені чинним законодавством;

винагороди за відкриття, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції;

премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створення, освоєння і впровадження нової техніки, за введення в дію достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт та ін.;

одноразові заохочення;

виплати підвищеної (диференційованої) платні працівникам, які працюють на території радіоактивного забруднення, оплата додаткової відпустки, виплати різниці при переведенні на нижче оплачувану роботу, витрати на збереження середньої заробітної плати при звільненні у зв’язку з відселенням;

матеріальна допомога і здешевлення вартості харчування працівників (оздоровчі, економічні та інші витрати);

сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам [3].

Основні джерела коштів на оплату праці вказані у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 — Основні джерела коштів на оплату праці.

Існують певні відмінності в організації оплати праці в окремих видах суб'єктів господарювання і за окремими видами виконуваних робіт.

Госпрозрахункові підприємства. Оплата праці працівників госпрозрахункових підприємств здійснюється на підставі законодавчих, нормативних актів України і колективних договорів. Обсяги витрат на оплату праці працівників визначаються власником підприємства виходячи з обсягу очікуваного доходу і пов’язаного з ним обсягу робіт, включаючи адміністративно-управлінські роботи, кількості працівників, необхідних для виконання цих робіт, їх кваліфікації, враховуючи при цьому мінімальні норми і гарантії, встановлені державою.

Оплата праці в установах й організаціях, що фінансуються з бюджету. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих і інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Підприємства й організації, що перебувають на госпрозрахунку й одержують дотації з бюджету. На підприємствах і в організаціях, що перебувають на госпрозрахунку й одержують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до статті 16 Закону України «Про оплату праці», але в межах, визначених для них у встановленому порядку сум дотацій і власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Фонд заробітної плати планується, виходячи з фондів тарифної системи праці робітників-погодинників і робітників-відрядників. Планування цього фонду залежить від чисельності працюючих на підприємстві, дійсного фонду роботи одного працюючого та тарифних ставок.

Фонд заробітної плати робітників-погодинників визначається за наступною формулою:

.

де Тфак — фактично відпрацьований час;

Стар — тарифна ставка;

К — коефіцієнт виконання норм.

Фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається за наступною формулою:

.

де ТРМ — трудомісткість;

Стар — тарифна ставка;

К — коефіцієнт виконання норм.

Фонди заробітної плати робітників-відрядників і робітників-погодинників складають загальний фонд заробітної плати.