Статистичний характер розчеплення по критерію Xі-квадрат

Перш ніж з’ясовувати причини та механізми відхилень, у кожному конкретному випадку слід відповісти на питання, чи дійсно має місце таке відхилення від очікуваного за Менделем розподілу ознак. Адже відсутність відповідності між очікуваним та реальним співвідношенням фенотипів може бути викликана просто випадковими від;

Формальна генетика: закономірності спадкування ознак хиленнями. Проілюструємо це на простому прикладі підкидання монеток з наступним падінням орлом або решкою. Зрозуміло, що ймовірість падіння на орла / решку становить ½, тобто очікуване співвід;

ношення падінь дорівнює 1: 1. Конкретно на 10 підкидань має бути приблизно 5 падінь на орла та 5. на решку. Ключовим у попередньому реченні є слово «приблизно». чим більше буде підкидань, тим ближчим до очікуваного буде результат. Через випадкові відхилення зазвичай.

(у чому можна легко переконатися) спостерігаються співвідношення на кшталт 3.7 падінь на орла та 7.3 на решку (а 7: 3 = 2,333:1, що суттєво відрізняється від теоретично очікуваного співвідношення). Отже, випадкові відхилення можуть приводити до різниці між теоретично очікуваними розщепленнями та такими, що спостерігаються в досліді. Чим більший розмір вибірки, тим меншими будуть такі відхилення. Якщо експериментальні дані відрізняються від теоретично очікуваних тільки за рахунок випадкових відхилень, то кажуть, що виправдовується нульова гіпотеза. У протилежному разі необхідно запропонувати інше пояснення розщепленням, які спостерігаються, а отже, запропонувати іншу гіпотезу.

Для оцінки нульової гіпотези в математичній статистиці користуються ч2-критерієм.