Використані матеріали і технології

Існують загальні принципи та способи використання оздоблювальних матеріалів у ресторанах. Обробні матеріали в інтер'єрі приміщення громадського харчування повинні задовольняти наступні вимоги:

• — бути міцними і стійкими;
• — володіти довговічністю, відповідною класу будівлі;
• — відповідати ступеню вогнестійкості будівлі;
• — бути енергозберігаючим елементом будівлі;
• — мати опір теплопередачі згідно теплотехнічним нормам, при це забезпечувати необхідний температурно-вологий комфорт у приміщеннях;
• — володіти достатніми звукоізолюючими властивостями;
• — мати конструкцію, що відповідає сучасним методам зведення конструкцій стін;
• — бути економічно виправданою, виходячи із заданого архітектурно-художнього рішення, відповідати можливостям замовника;
• — матеріаломісткість (витрата матеріалів) повинна бути по можливості

мінімальною, оскільки це багато в чому сприяє зниженню трудовитрат на загальні витрати в будівництві.

Формовизначним матеріалом японського інтер'єру по праву вважається папір. Ним замість скла клеють розсувні двері-перегородки усередині будинку, вона ж присутня і на розсувних вікнах зовні будинку. Застосовуваний в інтер'єрі японський папір — васі - цінується за жовтуватий відтінок і матову поверхню. Васі для інтер'єру виготовляється у формі рулонів і має більшу міцність, ніж папір для каліграфії.

Естетичний рівень інтер'єру залежить від правильного вибору і використання матеріалів. Слід пам’ятати, що наявність їх різного складу в інтер'єрі, особливо невеликому, перевантажує його, робить подрібненим і невиразним. Різні за своїми властивостями, фактурою та кольором матеріали не завжди добре поєднуються, створюють ефект невдалого контрасту. Тому для оздоблення інтер'єрів бажано користуватись обмеженою палітрою матеріалів.

Одним з важливих елементів інтер'єру є підлога. На сьогоднішній день естетична значущість підлоги в загальній композиції інтер'єрів значно підвищилася. Варіантність кольорового вирішення підлоги, використання різноманітних орнаментальних рисунків, роблять підлогу активним компонентом інтер'єру, а іноді - основою композиції залу.

Підлога вирішена в чорному і бежевому кольорах. Для підлоги я обрала керамічні плитки високої зносостійкості двох відтінківіталійської фірми Kerama Marazi .

Стіни. Важливим елементом в інтер'єрі також є стіни. Відомо, що той чи інший елемент інтер'єру в композиційному відношенні може бути головним, залежно від загального задуму автора. Тому для втілення цього задуму підбирають відповідний матеріал. Так, для оздоблення стін використовую фарбу Triora трьох кольорів. А також я використовую декоративну фактурну штукатурку Baumit Mozaik .

Грунтівки наносять суцільним тонким шаром, потім ретельно висушують. Шар грунтівки повторює профіль поверхні, тому окремі нерівності вирівнюють, згладжують шпатлівкою. Іноді шпатлівку наносять на всю поверхню. Також можна виготовити грунтівки самостійно. Більшість грунтівок має певне призначення: під клейове забарвлення (клейова грунтівка), вапняне або під олійне забарвлення (олійна грунтівка), але бувають і універсальні грунтівки, придатні для клейових і вапняних забарвлень. Найбільш поширені у продажі готові Грунтівки ГФ. Наприклад: Грунтівка ГФ-021 — для підготовки поверхонь чорних металів і дерев’яних виробів; Грунтівка ГФ-031 і Грунтівка ГФ-032 — для захисту виробів з легких сплавів і сталі; Грунтівка ГФ-0119 — для металевих і дерев’яних поверхонь під покриття різними емалями; Грунтівка ПФ-20 — для грунтування металевих і дерев’яних поверхонь.

Шпатлівки — обробні склади для вирівнювання поверхонь, що підлягають забарвленню. Дрібні тріщини, подряпини і вибоїни на поверхнях закладають підмазуванням. Вона відрізняється від шпатлівки тим, що не дає усадки і володіє підвищеною адгезією. Залежно від виду вживаної фарби розділяють шпатлівки олійні, шпатлівки клейові, гіпсові, і лакові шпатлівки. Для приготування шпатлівок і підмазувань зазвичай використовують господарське мило, просіяний гіпс, мів, столярний, тваринний, борошняний клей, оліфа, лаки і інші матеріали.

Світло в японському інтер'єрі - це невід'ємна деталь композиції.

М’яке нерівне світло в японському інтер'єрі ресторанів — високе мистецтво, те саме стосується живопису та графіки. Воно концентрує увагу на історії будинку і підтримує філософську чарівність простоти, перевагу внутрішньї витонченості речей їх зовнішній пишності.

Світло тут природне і спонтанне. Його можна одержати, якщо запалити звичайні лампи розжарювання, поміщені в паперові абажури. Відбите світло візуально збільшує простір, дозволяючи зробити необхідні акценти в інтер'єрі ресторанів і відвернути увагу від того, що було б краще взагалі залишити в тіні. Галогенні і холодні флуоресцентні джерела світла в інтер'єрах з «японським акцентом» неприпустимі.

Завершує список «японських» матеріалів метал, застосований в інтер'єрі, в основному, у виді додаткових аксесуарів у формі всіляких накладок і ланцюжків.

Орієнтація традиційного японського ресторану на відтворення природи в мініатюрі визначила і використання кольорової гами, фактури і форми самих матеріалів. Ресторан у японському стилі наповнений відтінками світлого і темного дерева, глини, свіжоскошеного сіна, іноді молодого зеленого листя або тютюну. Фарби скоріше стримані, ніж кричущі. Тони скоріше теплі, ніж холодні. Фактури скоріше шорсткуваті, ніж гладкі. Але в будь-якому випадку — досить явні. Підкреслюється природна краса деревного зрізу або шорстка потертість каменю. Блиск у цілому протиставляється матовості і рельєфній фактурності. На усьому лежить ніби відбиток часу.

Японці бачать особливе зачарування в часі. Саме тут найбільше проступає вплив знаменитої японської концепції «сабі-вабі». Обидва ці слова перекладаються на іноземні мови, але саме їхня розшифровка викликає найбільший інтерес на Заході, як пошук якогось ключа до розуміння загадок Японії. Перше слово «сабі» буквально означає «іржа», «патина». У цьому контексті, сабі, стало бути — це непідроблена сутність, що проступає через печатку часу, принадність старовини, відтіняючи щиру красу. Сабі, ніщо інше втілює собою зв’язок між природою і мистецтвом. Вабі ж — це скоріше місток між мистецтвом і повсякденним життям. Вабі - це відсутність чого-небудь навмисного, помітного. Вабі - це краса бідності, сувора простота, шорсткість і одночасно вишуканість. Вабі - це естетична формула відмови від зовнішньої мішури матеріального світу в ім'я розкриття світу внутрішнього і збагнення щирого змісту буття.

Обидві ці концепції визначють характер естетичних пристрастей японців в сфері кольору і фактури.

Сучасні японські світильники — це царство простих і лаконічних форм, скромних матеріалів і традиційних композицій. Їхнє світло дозволяє майже миттєво перетворювати зали для урочистих церемоній у інтимні покої. В інтер'єрах готелів і ресторанів можуть зовсім бути відсутні штори.

У дизайні інтер'єру в японському стилі відсутні гострі кути і громіздкі меблі, і головним кольором є червоний. Як матеріал для виготовлення меблів і інших предметів, широко використовується міцний, але еластичний бамбук, складно декорований технікою багатошарового лакування і прикрашений різьбленням по чорному лаку.

Загальні прийоми та способи використання декору.

На сьогодні ми досягли успіху в різноманітних напрямах дизайну інтер'єру. Одним з важливих етапів завершення, так би мовити завершальні ноти в оформленні якого завгодно об'єкту, є декор, або як ще кажуть — декорування. Цей етап досить кропіткий, потребуючий талану, уваги, уміння створювати своїми руками. З різних дрібниць, досвідчений фахівець створить шедевр. Такі люди — декоратори, зможуть завершити" картину", не закінчену дизайнером. Додати ту саму родзинку, якої не вистачало для остаточної зуміти створити атмосферу, від якої віяло позитивом, емоціями для всіх, хто приходить до ресторану.

Важливо не проґавити деталі, адже вони достатньо вагомі. Дрібниця теж може виявитися досить важливим елементом і відіграти не останню партію у всьому.

Отже, підсумовуючи характеристики оформлення інтер'єру ресторанів японської кухні, слід зазначити, що концептуальні інтер'єри відрізняються ефектністю і знаходять емоційний відгук у відвідувачів. Перше і найбільш важливе правило такого інтер'єру — сувора раціональна організація інтер'єрного простору. Перш за все, вона передбачає його зручне, з точки зору експлуатації, планування, додаючи зонування, розташування та обладнання, меблів доречне освітлення тощо.

Друге правило — найбільш раціональне конструктивне рішення складових внутрішнього простору елементів. Наступне — суворе виконання економічних, технічних, високотехнологічних, екологічних та інших функціональних програм. Завершує ланцюжок створення благодатної емоційно-психологічної атмосфери в інтер'єрі. При його дотриманні вирішується дуже важливе функціональне завдання — забезпечення найвищого комфорту у внутрішньому середовищі. При художньому формуванні інтер'єру також необхідно суворо наслідувати основні правила.

Перше — масштабне рішення простору, або перебування його відповідно зрозмірами людини. Друге — виділення головного елементу композиції і встановлення чіткого зв’язку між усіма її елементами. Третє - гармонійне зіставлення елементів з пропорціями.

Важливим моментом є яскраве образне рішення інтер'єру. Воно передбачає наповнення інтер'єру глибоким емоційно-художнім змістом, відповідаючи специфіці цього призначення. Образ забезпечує інтер'єру художній зміст, очищуючи від беззмістовної ефектності. Засобами рішення усіх перелічених завдань, в першу чергу, є сам простір, також колір, матеріал, світло. Особлива увага приділяється декору.

У результаті дослідження формування інтер'єрів слід визначити такі особливості:

сувора раціональна організація інтер'єрного простору; раціональне конструктивне рішення складових внутрішнього простору елементів; суворе виконання економічних, технічних, високотехнологічних, екологічних та інших функціональних програм;

створення благодатної емоційно-психологічної атмосфери в інтер'єрі.