Меблі для кухонь

Буфети кухонні.

Кухонні буфети є досить різноманітними. З них найбільше широко поширені: буфети, що складаються з верхньої та нижньої шаф з нішею між ними (верх є знімним).

Основні розміри буфетів наведені в табл. 32 (мал. 1−5).

Буфети з нішею і зі знімним верхом розбираються по висоті не менш ніж на дві частини — нижню й верхню. Можна застосовувати стійки, що з'єднують нижню і верхню частини, між якими утвориться ніша.

Складові частини буфетів можуть виготовлятися розбірними.

Крім перерахованих пристроїв, рекомендується робити в нижній частині буфета додаткові ящики й напівящики, зовні й за дверима, висувні дошки і спеціально обладнані сховища для посуду, пляшок і продуктів.

У верхній частині буфета можуть улаштовуватися відділення з полицями із заскленими дверми, відкриті або закриті відділення для продуктових ящиків, відкриті полиці, стійки для посуду, штанги і гачки для підвішування посуду. Продуктові ящики часто роблять у вигляді ящиків-совків, виготовлених зі скла або пластмаси.

Розміри додаткових пристроїв показані в табл. 32 (мал. 6−10).

Буфети бувають на ніжках або на цоколі.

Двері буфетних шафок виготовляють стулчастими, розсувними або ролетними. Можна виготовляти їх заскленими.

Кришка низу буфета, що утворює робочу поверхню ніші, з передньої сторони звичайно має звис. Поверхню цієї кришки рекомендується облицьовувати пластиком або штучним каменем.

Висота ніші буфетів робиться не менше 300 мм.

Шафи підвісні кухонні.

Шафи виготовляються з полицями за дверима; з полицями за дверима і з додатковими пристроями (відкритими полками, ящиками різних типів та ін.).

Основні розміри шаф наведені в табл. 32 (мал. 1, 2 і 5).

Шафи при ширині 600 мм звичайно мають одне відділення з одностулкової або двостулкової двері. Шафи шириною понад 1000 мм можуть мати одне або два відділення і двостулкові двері (двері можна виготовляти розсувними).

Шафи з додатковими пристроями виготовляють із одним або двома відділеннями з полицями за дверима. Ящики можуть бути зовнішніми або схованими за дверима.

Полиці краще робити переставними по висоті.

Бічні стінки шафи не повинні мати виступаючих деталей, що перешкоджають підвісці шаф впритул одна до іншої.

Шафи повинні мати вушка або інші пристрої для підвішування до стіни. Двері шафи можуть виготовлятися заскленими.

Полиці кухонні.

Полиці виготовляються двох видів: без стійки для посуду і зі стійкою (поздовжньої або поперечної) для посуду.

Основні розміри полиць подані в табл. 33 (мал. 2, 3, 4, 5).

Полиці кухонні звичайно мають 2−4 полички, бічні стінки, задню стінку, вушка або інше пристосування для підвішування до стіни.

Полиці зі стійкою, крім перерахованого вище, мають спеціальну полицю для зберігання плоского посуду (тарілки, сковорідки, кришки і т.п.) стоячи паралельно задній стінці (полки з поздовжньою стійкою) або перпендикулярно до неї (полки з поперечною стійкою).

Необхідно передбачати можливість підвішування кухонних полиць впритул.

Столи кухонні.

У кухнях житлових будинків встановлюються як окремі столи, так і секційні. Ті та інші можуть бути на ніжках або на цоколі. Основні розміри столів повинні відповідати табл. 33 (1−7).

Глибину верхнього ящика усередині рекомендується робити не менш 80 мм.

Товщина кришки стола при її виготовленні зі столярної плити може бути 19−40 мм.

Висота кухонних столів, що випускаються вітчизняною промисловістю, відповідно стандартів, що діяли, дорівнює 850−900 мм. Необхідно встановити стандарт на висоту цих столів, тому що в кухні вони дуже часто розташовуються в один фронт із газовою плитою, холодильником або пральною машиною.

Під верхньою кришкою стола бажано влаштовувати один або два ящики на всю ширину підстільнї шафи.

Підстільна шафа при довжині кришки стола 600 мм має одне відділення з переставною по висоті полицею та з одностулковими або із двостулковими дверима. При довжині кришки стола 800 і 1000 мм підстільна шафа може мати одне або два відділення, кожне з переставний по висоті полицею, і дві двері.

Двері підстільні шафи повинні бути стулчасті, розсувні або ролетні. У підстільних шафах рекомендується робити додаткові пристрої: ящики або напівящики, висувні дошки й полки, відкидні коробки, металеві сітки для посуду, підставки та осередки для банок і пляшок, коробки і банки для сипучих продуктів і т.п.

Розміри деяких додаткових пристроїв наведені на табл. 33.

Кришка стола з передньої сторони звичайно має звис. У секційних шаф з бічних сторін звису не повинне бути. У столі повинна бути передбачена можливість зняття кришки.

У секційних столах необхідно передбачати можливість щільного з'єднання один з одним декількох столів з ущільненням зазору між їхніми кришками.

Можна виготовляти й секційні столи із загальною кришкою на 2−3 секції.

Кришку стола можна виготовляти з бортиками висотою від 20 до 250 мм. Бортики розташовуються біля стіни, іноді додатково роблять бортики й з боків кришки.

Розміри звису кришок столів, а також відступи ніжок і цоколя, що залежать від виносу будівельного плінтуса від стіни, показані в табл. 33 (мал. 14−20).

Звис кришки попереду або збоку (70 мм) влаштовується для того, щоб прикріплювати на ньому м’ясорубку або інші господарські прилади.

Схеми розташування вентиляційних отворів у підстільних шафах показані в табл. 33 (мал. 21−25), аналогічно можуть розташовуватися вентиляційні отвори у підвісних шафах.

Табурети кухонні.

Табурети можуть виготовлятися нормальної висоти і високі, причому ті й інші - з прямокутним або круглим сидінням.

Основні розміри табуретів повинні відповідати табл. 34 (мал. 1, 2); розміри сидінь — (мал. 4).

Товщина сидіння з масиву звичайно робиться 20 мм; зі столярної плити або із клеєної фанери — 8−10 мм.

Табурети з прямокутним сидінням звичайно мають чотири ніжки; табурети з круглим сидінням — три або чотири ніжки. Сидіння табуретів можна виготовляти з невеликим поглибленням. У табуретах нормальної висоти проніжки виготовляють із брусків. У високих табуретах замість проніжек можна влаштовувати полиці. Табурети виготовляються з прямих або гнутих деталей прямокутного, круглого або овального перетину. Табурети можуть бути з ящиками, шафками і сходами, в останньому разі вони називаються драбинами (мал. 5).