Організація обліку витрат

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» .

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо хоча б одна з умов визначення активів не використовується, актив не визначається, а витрати з придбання цього активу списуються у поточному періоді на «Інші операційні витрати». Списані активи обліковуютя на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи» .

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

нарахування амортизації;

списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними ;

втрати від знецінення запасів;

нестачі запасів, (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);

нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

благодійні внески;

належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов’язання, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов’язання належать такі нарахування:

заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах;

податків, зборів, обов’язкових платежів;

відрахування на обов’язкове і добровільне страхування;

орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;

послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

До витрат, згідно з П (с)БО № 1 та П (с)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротніх активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

Облік витрат за елементами.

Елемент витрат — сукупність економічно однорідних операцій.

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8.

Відображення здійснюється наступним чином:

Витрати операційної діяльності;

Витрати пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю, а також витрати від надзвичайних подій.

Критерії визначення витрат.

Ці критерії передбачають, що:

витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або зобо’язань;

витратами звітнього періоду визначають або зменшенням активів, або збільшенням зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за вийнятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

витрати визначені витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для одержання якого їх здійснено;

витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображені у витратах того звітнього періоду, в якому їх було здійснено;

якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітніх періодів, витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітніми періодами.

Не визначаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами комісії;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;інші зменшення активів чи збільшення зобов’язань, шо не відповідає ознакам властивим витратам;

витрати, які зображені зменшенням власного капіталу згідно з П (с)БО.

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрати підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Розрізняють такі види діяльності:

Операційна діяльність підприємства — це основна діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції (робіт, послуг), або реалізованої продукції (товарів, послуг), що є визначною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність підприємства пов’язана з придбанням та реалізацією нематеріальних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність підприємства — це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства.

Надзвичйна діяльність підприємства — операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Прикладами надзвичайної діяльності слід вважати стихійне лихо (землетрус, повінь, тощо).

Витрати, які пов’язані з основною операційною діяльністю, розрізняють за функціями — виробництво, управління, збут та інше.

Види витрат визначаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елеметі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат.

Усі витрати підприємства згідно з П (с)БО № 16 «Витрати», поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.