Висновки та пропозиції

Державне підприємство «Дослідне господарство „Кутузівка“ Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (далі ДП «ДГ „Кутузівка“ ІСГПС НААНУ») засновано в 1961 році. ДП «ДГ „Кутузівка“ ІСГПС НААНУ» розташоване в східній частині Харківського району Харківської області. «Кутузівка» є племінним заводом з розведення ВРХ української чорно-рябої молочної породи та базою НААНУ для роботи по проведенню науково-дослідних пошуків та впровадження науково-технічних розробок у виробництво.

Предметом діяльності є виробництво та реалізація на території України високоякісної сільськогосподарської продукції, а також спорідненої продукції, продукції переробки, організація власної мережі реалізації продукції.

Аналіз даних таблиці 2.1 показує, що виробництво валової продукції сільського господарства у постійних цінах 2010 р. у 2011;2013 рр. поступово зростає. Так, в 2013 р. було вироблено валової продукції на суму 49 233,5 тис. грн., що на 24,6% та 19,3% більше ніж у 2011 р. і 2012 р. відповідно. Динаміка реалізації товарної продукції має такий же характер. Зростання товарної продукції характерне всім галузям підприємства, окрім послуг.

Площа сільськогосподарських угідь протягом 2011;2013 років незмінна і становить 8561 га, з яких розорано 86%. Крім того, у 2013 році порівняно з 2011 та 2012 роком середньорічна вартість основних і оборотних засобів зросла на 31,1% і 3,8% відповідно. Проте відмічається коливання чисельності поголів'я худоби, наявність якого в 2013 р. становить 2229,6 ум. гол., що на 2,5% більше 2011 р. проте на 0,1% менше рівня 2012 р.

Показники економічної ефективності інтенсифікації підприємства свідчать про неоднозначні зміни в його діяльності. Так, в 2013 р. порівняно із 2011 р., зменшується виробництво валової продукції в розрахунку: на 100 грн. основних виробничих і оборотних засобів — на 4,9%; зменшується продуктивність праці в розрахунку на 1 середньорічного працівника на 3,9%. На противагу цьому зріс обсяг валової продукції на 100 грн. поточних виробничих витрат зросла на 45,4% у 2013 р. відносно рівня 2011 р.

Рентабельність реалізованої продукції свідчить, що в 2013 р. на 1 грн. затрат підприємство отримало 21,9 коп. прибутку, тоді як у 2011 р. цей показник становив 1,1 коп. прибутку. Норма прибутку змінювалась паралельно рентабельності.

Зміни даних показників за 2011;2013 рр. свідчать про те, що збільшився вихід продукції на 1 грн. вкладених затрат підприємства, зріс прибуток на 1 грн. затрат та вартість основних та оборотних засобів, проте знизилась продуктивність праці та фондовіддача. Тобто, підприємство не раціонально використовує свої ресурси, в не достатній мірі впроваджує досягнення науково-технічного прогресу та передового практичного досвіду, що в недостатній мірі покращує рівень його інтенсифікації.

З даних таблиці 2.2 видно, що в 2013 р. найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції має молоко 60,5%, що в абсолютному виразі становить 26 948 тис. грн., тоді як у 2012 році цей показник становив 56%, а у 2011 р. — 66%. ДП «ДГ «Кутузівка» мала високий рівень спеціалізації у 2013 р. та середній у 2012 р.

Дані дослідження свідчать, що на кінець 2013 р. платіжні засоби підприємства зменшились і дорівнюють 11 021 тис. грн., що на 3377 тис. грн. менше порівняно з початком року. Такій зміні сприяло зменшення готової продукції на 2355 тис. грн., грошей та їх еквівалентів на 525 тис. грн. та дебіторської заборгованості на 497 тис. грн.

Паралельно платіжним засобам, відбувається зменшення платіжних зобов’язань підприємства, які на кінець 2013 р. становлять 27 334 тис. грн., що менше на 2836 тис. грн., порівняно з початком року. Це зменшення відбулось за рахунок зменшення поточної кредиторської заборгованості на 5831 тис. грн., векселів виданих на 27 тис. грн., інших поточних зобов’язань на 5 тис. грн. Проте за рахунок збільшення короткострокових кредитів банків зобов’язання зросли на 3027 тис. грн.

Вище наведені зміни зменшили коефіцієнт платоспроможності з 0,477 на початок 2013 року до 0,403 на кінець. Отримані значення коефіцієнта платоспроможності набагато нижчі за нормативне значення (К=1). Це говорить про те, що господарство є неплатоспроможним у 2013 році і здатне лише на 47,7% і 40,3% відповідно покрити поточні зобов’язання власними платіжними засобами.

Отже, господарство не здатне розрахуватися за своїми боргами без порушення свого нормального технологічного процесу.

Основними завданнями організації обліку загальновиробничих витрат у ДП «ДГ «Кутузівка» є забезпечення правильного визначення та достовірної їх оцінки, правильного і повного документального оформлення та своєчасного відображення в регістрах, надання повної, достовірної та неупередженої інформації про розмір цих витрат для потреб управління.

Облік загальновиробничих витрат в ДП «ДГ «Кутузівка» ведуть на активному збірно-розподільчому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». По дебету цього рахунку збирають витрати, а по кредиту їх списують в поряду розподілу на об'єкти обліку. До цих витрат відносять: витрати на оплату праці апарату управління ферми; витрати на відрядження; амортизація основних засобів, витрати на їх ремонт, утримання, страхування; витрати на удосконалення технології виробництва; опалення, освітлення, водопостачання, витрати на заходи з охорони праці і техніки безпеки, а інші загальновиробничі витрати, що безпосередньо пов’язані з галузями рослинництва, тваринництва та інших виробництв. Залишок на рахунках протягом року не виводять, замість цього відображають дебетовий і кредитовий оборот наростаючим підсумком.

До рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» в ДП «ДГ «Кутузівка» відкрито такі субрахунки: 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва»; 912 «Загальновиробничі витрати тваринництва»; 913 «Загальновиробничі витрати промислові виробництва»; 914 «Загальновиробничі витрати допоміжних виробництв».

Загальновиробничі витрати ведуть на вказаних субрахунках за нижченаведеними статтями.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами відповідальності та статтями витрат у Звіті про загальновиробничі витрати.

(ф. № 5.7).

Облік загальновиробничих витрат в ДП «ДГ «Кутузівка» здійснюється за наступними статтями: витрати на оплату праці (рахунок 661); відрахування на соціальні заходи (рахунок 651); послуги ремонтної майстерні (рахунок 234.1); автопослуги (рахунок 234.2); послуги тракторного парку (рахунок 234.3); електропостачання (рахунок 234.5); теплопостачання (рахунок 234.6); водопостачання (рахунок 234.7); поточний ремонт (рахунок 234.9); амортизація (рахунок 131); малоцінні швидкозношувані предмети (рахунок 221); матеріали (рахунок 201/209); будівельні матеріали (рахунок 205); запасні частини (рахунок 207); спеціальне харчування (рахунок 275); відрядження (рахунок 372); послуги сторонніх організацій (рахунок 377).

Таким чином протягом року по дебету рахунку 91 відображається сума визнаних витрат, а по кредиту, відповідно розподілу, списання їх на рахунки 23 «Виробництво». Тому, у кінці 2013 р. на 232 рахунок будуть віднесені загальновиробничі витрати у сумі 2157 тис грн.

Загальновиробничі витрати в ДП «ДГ «Кутузівка» протягом року накопичується по дебету рахунків 911, 912, 913,914, а в кінці року розподіляються на об'єкти обліку витрат пропорційно до загальної суми витрат без вартості насіння (в рослинництві), кормів (у тваринництві), матеріалів і напівфабрикатів (у промислових виробництвах).

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати рослинництва показують проводками: Дебет рахунка 232 «Тваринництво»; Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Розрахунки при розподілі загальновиробничих витрат тваринництва в ДП «ДГ «Кутузівка» проводяться, виходячи з того, що базою розподілу у рослинництві є гектари і заробітна плата, в інших виробництвах — заробітна плата, що зазначено в Наказі «Про облікову політику господарства з 2012 року» від 30.05.2012 р. № 108-в. Визначивши коефіцієнт розподілу і перемноживши його на базу розподілу працівники бухгалтерії ДП «ДГ «Кутузівка» отримують суми, які необхідні віднести на конкретний об'єкт.

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати тваринництва оформляють проводками: Дебет рахунка 232 «Тваринництво»; Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати промислових виробництв оформляють проводками: Дебет рахунка 233 «Промислові виробництва»; Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Таким чином, порядок розподілу загальновиробничих витрат відповідає встановленому у Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 року № 132.

Як і проблема визначення складу змінних та постійних витрат, визначення оптимального методу розподілу загальновиробничих витрат пов’язане також з недосконалістю сучасної нормативної бази. Таким чином, існує необхідність її перегляду і стосовно цих питань, а саме:

• ? потрібно удосконалити класифікацію загальновиробничих витрат, яка містила б оптимальну кількість ознак, розкривала цільове призначення й економічний зміст витрат, враховувала організаційну структуру та особливості;
• ? необхідно деталізувати план рахунків бухгалтерського обліку з конкретизацією статей загальновиробничих витрат.

Пропонуэмо здійснювати розподіл загальновиробничих витрат у такій послідовності: вибрати об'єкти, на які потрібно розподілити загальновиробничі витрати; по кожному об'єкту згрупувати витрати за статтями, елементами, кореспондуючими рахунками або іншими ознаками; вибрати базу для розподілу загальновиробничих витрат, яка встановлюється у кожному випадку окремо; розподілити загальновиробничі витрати.

Сільське господарство в Україні не є високомеханізованим, а тому найприйнятішою базою розподілу загальновиробничих витрат вважаємо пряму оплату праці. Ця база розподілу є простою у використанні і забезпечує найбільш точний розподіл загальнови робничих витрат між об'єктами обліку.

Для раціонального обліку та розподілу загальновиробничих витрат сільськогосподарським підприємствам необхідно звернути увагу на особливості галузі при встановленні переліку субрахунків до рахунку 91, статей витрат, назв, переліку і складу загальновиробничих витрат, величини нормальної потужності, методики і періодичності розподілу загальновиробничих витрат та при виборі бази розподілу. Всі ці позиції повинні бути зафіксовані у наказі про облікову політику підприємства.