Суїцид, засоби його запобігання

Сьогодні Україна ввійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення).

Самогубство (суїцид) — це крайній вид автоагресії, навмисне самопозбавлення життя.

Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2% дітей віком 10−17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8% - вважають, що нікому немає до них справ, 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.

Суїцид не можна вивчати за межами контексту соціального оточення конкретної людини. Обов’язково треба брати до уваги актуальні проблеми, цілі й прагнення оточуючих. Важливо зрозуміти не тільки переживання суїцидального індивіда, а й емоційний клімат сім'ї.

Психологи виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

• — переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим;
• — реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;
• — переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків;
• — почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;
• — страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;
• — страх перед покаранням;
• — любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;
• — почуття помсти, погроз, шантажу;
• — бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;
• — співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, і реальною кількістю самогубств у суспільстві.

Молодь найбільш вразлива до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства:

• — алкоголізм, наркоманія, зловживання токсичними препаратами;
• — депресії;
• — ВІЛ/СНІД;
• — фінансові проблеми (безробіття);
• — емоційне, психічне, фізичне, сексуальне кривдження зі сторони дорослих.

Проблема самогубства є актуальною, тому педагогам та батькам слід мати уявлення про ранні ознаки суїцидальних намірів і вміти їх розрізняти.

• 1. Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.
• 2. Усні загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: «Я не можу цього витримати», «Я не хочу більше жити», «Я хочу покінчити із собою». Часто вислови можуть бути замасковані: «Ви не повинні за мене турбуватись», «Я не хочу створювати вам проблеми», «Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду», «Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу» і т. п. Всі загрози повинні сприйматися серйозно.
• 3. Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими і заглибитись у себе; нерішучі люди можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.
• 4. Токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Незвичні покупки: людина може прагнути купити зброю, мотузку та інші речі, які можуть викликати у вас підозру.
• 5. Відмова від власності: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати власні речі.
• 6. Ознаки депресії: це можуть бути зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата інтересу до діяльності.
• 7. Проблеми в школі: пропуски уроків, емоційні вибухи або інша поведінка не властива даному учню.
• 8. Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися в малюнках, у поезії, записах у щоденнику і т. п.
• 9. Раптові (неочікувані) стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану — це означає, що вона відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
• 10. Інші ознаки: часті інциденти, скарги та фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернен-ня уваги або досить тривале переживання горя після втрати когось.