Організація обліку поточних зобов'язань

Поточними називаються зобов’язання підприємств юридичним і фізичним особам, які повинні погашатися у ході операційного циклу (дванадцяти місяців з дати балансу).

На рахунках зобов’язань (рахунки класу 6 «Поточні зобов’язання») ведеться облік:

• — короткострокових позик (рахунок 60);
• — поточних заборгованостей за довгостроковими зобов’язаннями (рахунок 61);
• — короткострокових векселів виданих (рахунок 62);
• — розрахунків з постачальниками і підрядниками (рахунок 63);
• — розрахунків за податками і платежами (рахунок 64);
• — розрахунків зі страхування (рахунок 65);
• — розрахунків з оплати праці (рахунок 66);
• — розрахунків з учасниками (рахунок 67);
• — розрахунків за іншими операціями (рахунок 68);
• — доходів майбутніх періодів (рахунок 69).

Ці рахунки об'єднує те, що на них ведуться розрахунки даного підприємства з кредиторами, заборгованість яким настає за фактом виконання договорів поставок матеріальних цінностей, отримання від них необоротних активів, отримання позик у банківських установах, зобов’язання за законом платити заробітну плату персоналу, робити відрахування за рахунок підприємства у пенсійний фонд, на соціальне страхування, за різними видами страхування, нараховувати дивіденди акціонерам тощо.

Варто наголосити, що не всі зобов' язання є залученими коштами, як це трактує теорія бухгалтерського обліку, адже відрахування до бюджету, акціонерам, на соціальні заходи не можна вважати залученими. Навпаки, за законом нарахування таких відрахувань передбачає зобов' язання погасити їх в установлені строки. Ці кошти не залучені, а вилучені з обороту.

Інша справа з кредиторською заборгованістю, коли у договорі поставок можна домовитися з постачальником про відстрочення платежів на взаємопогоджених умовах. Така заборгованість дійсно є залученням, точніше — затримкою вилучення коштів з обороту, які тимчасово виконують функцію робочого капіталу на даному підприємстві.

Одним з найважливіших етапів організації обліку поточних зобов’язань є організація обліку зобов’язань з розрахунків. Організація обліку розрахунків буде мати свої особливості та задачі для різних ділянок облікової роботи. Так, організація обліку розрахунків з підзвітними особами передбачає встановлення переліку посад, яким дозволяється видача грошових коштів під звіт; оформлення наказом по підприємству (щоквартально) ліміту підзвітних сум для кожного структурного підрозділу підприємства й підзвітної особи; розробку порядку видачі грошових коштів й представлення авансових звітів; розробку методики й техніки обробки авансових звітів, їх синтетичного й аналітичного обліку.

Раціональна організацій обліку розрахунків з постачальниками та покупцями передбачає такі заходи:

• — вибір форми розрахунків, яка найбільш сприятлива для даного підприємства;
• — - розробка картотек різних реквізитів всіх постачальників;
• — формування методики й техніки аналітичного та синтетичного обліку;
• — встановлення порядку документування розрахункових операцій й оперативного контролю за станом розрахунків.

Організація обліку розрахунків з постачальниками повинна забезпечити своєчасну перевірку розрахунків та попередження прострочку кредиторської заборгованості.

Оперативний контроль розрахунків з постачальниками слід здійснювати підрозділами з обліку матеріалів, а розрахунків з покупцями — відділами обліку реалізації продукції. Основним видом контролю буде попередній контроль.

Організовуючи облік розрахунків за претензіями, необхідно встановити:

• — порядок їх оформлення первинними документами;
• — визначити умови додержання юридичних норм при оформленні первинних документів;
• — організувати роботу претензійної комісії.

Організація обліку розрахунків з фінансовими органами — це встановлення на підставі фінансового плану (бюджету) й інших документів переліку платежів до бюджету й видів коштів, що підприємство може отримати; розробка графіка платежів; встановлення наказом по підприємству переліку посадових осіб, які відповідатимуть за правильність розрахунків, своєчасність документального їх оформлення й представлення банку для здійснення платежів; визначення порядку синтетичного й аналітичного обліку стосовно діючої форми бухгалтерського обліку й його технічних засобів.