Розділ 2. Облік праці і заробітної плати

Праця і зарплата в бюджетних установах і задачі їх обліку, (сутність заробітної плати, форми і системи оплати праці, тарифні ставки, склад фонду оплати праці, планування).

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає сам, або на яку погоджується.

У сучасних умовах господарювання в Україні відбулися значні зміни відносно праці та її оплати. Під працею розуміють процес свідомої доцільної діяльності людей, у якій вони видозмінюють зовнішню природу, чи людину, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. Процес прикладання праці в бюджетній сфері має значні особливості, так як свої особливості має бюджетна сфера, і насамперед — це характер фінансово-економічних відносин у цій сфері діяльності.

Особливими характеристиками праці в бюджетній організації можна виділити такі:

• 1) у бюджетних установах праця переважно розумова, хоча включає затрати фізичної праці. Це пов’язане тим, що послуги у бюджетній сфері надаються не як річ, а як діяльність;
• 2) перевага живої праці у складі сукупних затрат: сьогодні видатки на заробітну плату становлять від 60% до 85%;
• 3) високий рівень кваліфікації працюючих у бюджетній сфері, мається на увазі не просто співвідношення чисельності працівників різних кваліфікаційних груп, а якісна структура кадрів. У таких галузях, як освіта, охорона здоров’я, мистецтво, спеціалістів найвищої кваліфікації нараховується близько 50% від загальної кількості, а в установах Пенсійного фонду майже стовідсотково.

Відповідно до основного нормативного документа щодо визначення і регулювання заробітної плати, а саме Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений їм орган виплачує робітникові за виконану роботу. У бюджетних установах фінансування витрат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов’язкових платежів.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка фіксується з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати і вартості величини мінімального життєвого бюджету. Розмір мінімальної заробітної встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, не кваліфіковану працю, нижче якого не може бути здійснена оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці не включаючи доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. А також державна, соціальна гарантія, яка є обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ (далі - Закон № 107), статтею 59 розділу І встановлено розмір мінімальної заробітної плати за періодами:

• 01.01.2008 — 515,00 грн.
• 01.04.2008 — 525,00 грн.
• 01.10.2008 — 545,00 грн.
• 01.12.2008 — 605,00 грн.

Зміна розмірів мінімальної заробітної плати впливає на низку показників, важливих для роботи підприємства.

У бюджетних установах основними формами оплати праці є погодинна і відрядна, кожна з яких має свої системи.

Особливістю оплати праці в бюджетних установах є те, що тут майже не використовується відрядна форма оплати праці, тобто застосовується досить рідко.

При погодинній оплаті праці розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника, тому в бюджетних установах має перевагу погодинна оплата праці. Вона поділяється на три системи: проста погодинна, погодинно-преміювальна, штатно-окладна.

Проста погодинна система побудована на принципі погодинної оплати: для працюючих встановлюється тверда погодинна ставка. Досить продуктивною і стимулюючою є погодинно-преміальна система, за якою крім заробітку відповідно до посадового окладу, виплачується премія за досягнення відповідних якісних і кількісних показників.

Штатно-окладна система оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно з штатним розписом, посадою, освітою, вченим ступенем, категорією тощо.

В бюджетній сфері виділяються особливості оплати праці працюючих залежно від різних профілів установ. Ці особливості регулюються відповідними нормативними документами.

Джерелом виплати заробітної плати можуть бути як бюджетні, так і позабюджетні кошти.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» фонд оплати праці містить три складові:

• 1) основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців. Основними елементами основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком залежно від форм і систем оплати праці.
• 2) додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, складність та напруженість, винахідливість, а також за особливі умови праці. До неї належать доплати і надбавки щодо тарифних ставок, посадових окладів в розмірах передбачених чинним законодавством (за високу майстерність, персональні надбавки, за високі досягнення в праці, за знання і використання іноземної мови, за суміщення професій, за роботу в шкідливих умовах, інші надбавки і доплати); премії працівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи; оплата у вихідні та святкові дні; понаднормовий час; оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства; грошові компенсації за невикористані відпустки; оплата навчальних відпусток.
• 3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Всі види заробітної плати утворюють фонд заробітної плати, який використовується у строгій відповідності до його цільового призначення в межах сум передбачених кошторисом.

Всі види заробітної плати утворюють фонд заробітної плати, який використовується у строгій відповідності до його цільового призначення в межах сум передбачених кошторисом.

Структуру фонду оплати праці наведено на малюнку 2.1.1.

Відповідальність за правильне планування та використання коштів фонду оплати праці покладено на керівника установи і головного бухгалтера.

Найбільшу частину всіх видатків, які здійснюються бюджетною організацією є видатки на оплату праці.

Фінансування видатків на оплату праці працівників бюджетних організацій проводиться в межах асигнувань, які заплановані кошторисом доходів та видатків на ці цілі. Планування видатків на оплату праці при складанні кошторису проводиться згідно вимогам Порядку № 17. Фонд заробітної плати робітників штатного складу планується і враховується по коду економічної класифікації видатків 1110 «Оплата праці робітників бюджетних установ».

Малюнок 2.1 Структура фонду оплати праці.

Основними документами, які визначають порядок оплати праці працівників бюджетних організацій є:

• 1. Інструкція про оплату праці і розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих учбових закладів, затверджена наказом Міністерства освіти України від 02.04.1993р. № 90 / із змінами та доповненнями/;
• 2. Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я і управлінь соціального захисту населення, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 06.04.2001р. № 161/137;
• 3. Наказ Міністерства культури і мистецтва України від 19.04.2001р. № 204, із змінами та доповненнями «Про упорядковування умов праці працівників бюджетних установ, закладів і організацій культури «
• 4. Постанова кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 134, із змінами та доповненнями «Про упорядкування умов оплати праці працівників управлінь, закладів і організацій окремих підрозділів бюджетної сфери «,
• 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2001р. № 1045 «Про підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) і по часової оплати праці працівників закладів освіти»;
• 6. Положення про порядок виплати надбавок за стаж в науковій сфері, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999р. № 1110;
• 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.1999р. № 2288 Про упорядкованість умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів і других органів».