Техніка безпеки, охорона праці і виробнича санітарія

Правила внутрішнього трудового розпорядку Виконуючи будівельні та опоряджувальні роботи, працівники повинні знати та дотримуватися дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, адже від цього залежить безпека на виробництві: основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, є типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій.

На підставі типових правил розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням умов праці даного підприємства.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов’язки адміністрації, робітників і службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок застосування заходів заохочення за сумлінну працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни.

Загальні відомості про охорону праці.

Продуктивність праці робітників значною мірою залежить від впровадження у виробництво нових машин і механізмів, нової технології виконання робіт, правильної організації робочих місць, культури виробництва і виконання вимог техніки безпеки і промислової санітарії.

Для збереження нормальних умов праці регламентується тривалістю робочого дня, необхідні перерви під час робочого дня, щорічні оплачувані відпустки робітників і службовців тощо. Тривалість робочого дня робітників і службовців будівельних організацій становить 8 год при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями (41 робоча година на тиждень). Для робітників деяких професій із шкідливими умовами праці встановлено скорочений робочий день -7 год. (36 год. на тиждень).

Не допускається до виконання шкідливих і важких робіт (кесонні, каменотесні, варіння асфальту тощо) також жінки, що працюють на будівництві. Їм дозволяється вантажити або розвантажувати лише штучні або сипкі вантажі (цегла, пісок, глина), а також періодично переносити по рівній поверхні вантажів масою не більше ніж 15 кг. У разі піднімання жінкою вантажу на висоту понад 1,5 м або переміщення його постійно протягом робочого дня маса вантажу не повинна перевищувати 10 кг. Вагітним жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, не дозволяється працювати у додатковий (після роботи) і нічний час, а також у вихідні і святкові дні.

Особливе значення для здоров’я робітника має правильний відпочинок. Тому відпочинок під час робочого дня, робочого тижня, а також тривалість щорічних відпусток суворо регламентується законодавством. Під час робочого дня, але не пізніше ніж через 4 год. після його початку, працівникам надається обідня перерва, яка повинна тривати не менше як 30 хв. Взимку при температури -20°С через кожну годину роботи робітникам надається десятихвилинна перерва. При температурі -25°С також надаються перерви і робочий день скорочується на 1 год., а при температурі нижче -30°С працювати забороняється.

Стан охорони праці в будівельних організаціях контролюють представники спеціальних органів державного контролю.

Загальні правила техніки безпеки на будівельному майданчику Будівельний майданчик — це територія, на якій розташовано споруджуваний будинок, підсобні приміщення (склади, прохідні будки), під'їзні дороги, а також місця для складання різних будівельних матеріалів.

Охорона праці робітників і забезпечення умов для виконання правил техніки безпеки на кожному будівельному майданчику є обов’язком керівників будівельних організацій і осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт. Загальний стан техніки безпеки у будівельній організації відповідає начальник (керуючий) і головний інженер тресту або управління. Контроль за виконання правил техніки безпеки і здійсненням організаційно — технічних і санітарно — гігієнічних заходів щодо запобігання випадків травматизму і професійних захворювань покладено на осіб, призначених адміністрацією будівництва з числа інженерно — технічного персоналу, а також громадянських інспекторів. Ці працівники мають складати квартальні і річні плани з техніки безпеки, контролювати виконання наказів, інструкцій і розпоряджень з цих питань, проводити інструктажі робітників, брати участь у періодичних випробуваннях машин, механізмів, риштувань, колисок, а також у комісіях, що розслідують причини аварій і нещасних випадків, тощо.

Адміністрація будівельної організації зобов’язана організувати вступний інструктаж з техніки безпеки, тобто короткочасне навчання (6−10 год.) для всіх робітників й інших працівників, яких приймають на роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи за даною спеціальністю або посадою. Вступний інструктаж слід проводити у кабінеті охорони праці або спеціально обладнаному приміщенні за заздалегідь розробленою і затвердженою програмою. Після закінчення вступного інструктажу і перевірки знань слухачів у спеціальному журналі роблять відмітку, що підтверджує проходження робітником інструктажу з обов’язковим його особистим підписом.

Надалі проводять первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці працюючого, показуючи безпечні прийоми і методи праці. Після цього його допускають до самостійної роботи. Повторний інструктаж проходять всі працюючі не рідше ніж через 6 міс.

Техніка безпеки на території будівельного майданчика. Територію будівельного майданчика обгороджують парканом з ворітьми для в'їзду і виїзду транспорту. Висота паркана повинна бути не менше ніж 2 м, а відстань його від споруджуваного будинку не менше як 10 м. Якщо будинок розміщено вздовж вулиці і паркан поставлено ближче ніж 10 м від нього, то на паркані має бути захисний піддашок завширшки не менше як 1 м, закріплений з похилом до будівельного майданчика під кутом 20° до горизонту. По периметру будинку визначають небезпечну для людей зону, на межі якого встановлюють попереджувальні знаки або написи. При висоті будинку до 20 м зона має бути завширшки не менше як 7 м, а при висоті 20−70 м — не менше як 10 м. На території будівельного майданчика обладнують проїзди для транспорту і проходи для людей. У місцях в'їзду і виїзду автотранспорту вивішують попереджувальні написи («Бережись автомобіль! «тощо). Вночі такі знаки слід добре освітлювати. Для переходу робітників через котловани і траншеї споруджують перехідні містки з поручнями заввишки не менше як 1,1 м. Проходи на укосах з похилом понад 20° обладнують драбинками або східцями з однобічними поручнями. Електрокабелі в місцях проходів і проїздів прокладають під землею або перекривають перехідними чи проїзними містками.

Колії для внутрішнього транспорту (кранів, вагонеток тощо) повинні бути справні і укладену на міцну основу.

В усіх небезпечних місцях вивішують попереджувальні знаки і написи, наприклад: «Не стій під вантажем!», «Не перевантажуй риштувань! «тощо.

Для скидання будівельного сміття з висоти більше ніж 3 м слід зробити закриті жолоби так, щоб нижній кінець жолоба був від землі не вище ніж 1 м. Місця, на які скидається сміття, обгороджують.

Будівельні матеріали і різне обладнання розміщують на рівних і втрамбованих майданчиках, які взимку очищають від снігу і льоду.

Будівельні матеріали складають за їхніми видами в штабелі так, щоб між ними залишалися проходи і проїзди для транспорту (проходи — не менше як 1 м, проїзду — не менше як 3 м). штабелі бутового каменю повинні мати висоту не більше ніж 1 м, цегли — не більше ніж 1,7 м, дощок — не більше половини ширини штабеля.

Ящики зі склом ставлять в один ряд. Круглий ліс складають у штабелі заввишки не більше ніж 1,5 м з прокладками між рядами. Густо терті фарби і замазку в бочках (у лежачому положенні) укладають в штабелі не більше як у три ряди у висоту. Сипкі матеріали зберігають у засіках, бункерах або закритих ящиках, щоб вони не розпилювались. Не можна безладно зберігати і розкидати будівельні матеріали та вироби на території будівельного майданчика.

Перебуваючи на території будівництва, учні професійно — технічних училищ, які проходять виробничу практику, повинні дотримуватись таких правил:

• -ходити на території будівництва лише по пішохідних доріжках, уникаючи безцільного ходіння та ходіння по незнайомих місцях території;
• -не ходити по транспортних коліях та проїздах;
• -уважно читати попереджувальні знаки і надписи, додержуючись особливої обережності в небезпечних місцях;
• -додержувати дисципліни і порядку;
• -не стояти і не ходити біля підіймальних механізмів і під піднятим вантажем або поблизу працюючих землерийних машин;
• -не стояти біля рухомих частин працюючих машин і механізмів;
• -самовільно не вмикати незнайомі машини і механізми;
• -не торкатись електропроводів і кабелів, а також шлангів, що перебувають під тиском;
• -додержуватись обережності, перебуваючи біля машини, що розвантажується;
• -обережно поводитись з вогнем, палити лише в спеціально відведених для цього місцях, легкозаймисті матеріали зберігати в спеціально пристосованих складах, не залишаючи їх після закінчення роботи на робочому місті;
• -у випадку одержання травми (порізу, опіку тощо) необхідно негайно повідомити про це майстра і звернутися в медпункт за медичною допомогою;
• -у разі потреби надати першу допомогу потерпілому (припинити кровотечу, зробити штучне дихання тощо) і доставити його в медпункт;
• -після закінчення роботи вимити і скласти в належне місце інструмент і привести в порядок своє робоче місце.

Техніка безпеки під час роботи на висоті. Учні професійно-технічних училищ, що проходять виробничу практику, допускаються до роботи на висоті, якщо вони досягли 17 років, за умови постійного нагляду за ними майстра виробничого навчання.

Будівельні роботи на висоті 1,5−4,0 м виконують з помостів або столиків, а на висоті понад 4 м-з риштувань, пересувних вишок або колисок.

Робочі місця, розміщенні над землею вище ніж 1 м, мають бути обгороджені поручнями заввишки не менш як 1 м з проміжним горизонтальним елементом і бортовою дошкою заввишки не менш як 15 см або металевою сіткою з поручнями.

Дерев’яні елементи риштування або помосту виготовляють з доброякісних обрізних дощок не нижче II сорту. Дошки або щити з'єднують внапусток лише по їхній довжині, причому кінці їх мають лежати лише на опорах і перекривати їх не менше ніж на 20 см у кожний бік. Настил риштування для виконання малярних робіт має бути завширшки не менше як 1 м; відстань від його краю до стіни підчас виконання зовнішніх робіт не повинна перевищувати 15 см, а внутрішніх — 10 см. Настил не повинен мати щілин ширше ніж 1 см. Риштування повинно мати поручні заввишки не менше як 1 м. Дошки поручня прибивають тільки з внутрішнього боку стояків. Уздовж настилу по його зовнішньому краю прибивають бортову дошку заввишки не менше ніж 15 см. Узимку настил риштування очищають від снігу та льоду і посипають піском або шлаком. Яруси риштувань або помости, на які піднімаються робітники, обладнують спеціальними драбинами з поручнями.

Риштування і поміст приймає в експлуатацію спеціальна комісія, призначена наказом по будівельно-монтажній організації. Акт приймання затверджує головний інженер цієї організації, після чого на риштуванні чи помості можна починати роботу.

Підвісні струнні риштування можна експлуатувати тільки після випробування їх статичним навантаженням, що перевищує розрахункове на 20%, і динамічним навантаженням, збільшеним на 10%.

Матеріали на риштуванні і помості розміщують у різних місцях, щоб не перевантажувати настил в одному місці. Ящики з розчином ставлять на відстані не менше як 0,4 м від краю настилу. Забороняється водночас працювати на різних ярусах риштувань по одній вертикалі.

Колиски повинні мати суцільний настил без щілин з бортовою дошкою заввишки не менше як 15 см. По периметру колиски встановлюють міцно закріплені поручні заввишки не менше ніж 1,2 м. Конопляні канати і сталеві троси для піднімання колисок повинні мати дев’ятикратний запас міцності, про що складають спеціальний акт. Балки, на яких закріплені блоки для піднімання колисок, що розміщується на землі, міцно закріплюють і завантажують подвійним, порівняно з вантажністю колиски, вантажем. Лебідки для піднімання колисок, що розміщують на землі, міцно закріплюють і завантажують подвійним, порівняно з вантажністю колиски, вантажем. До початку роботи з колиски перевіряють канат і гальмовий пристрій лебідки.

Драбини виготовляють з деревини без сучків з гумовими або гострими металевими наконечниками на нижніх кінцях, щоб запобігти ковзанню під час роботи. Східці драбин врізають у поздовжні бруски, які через кожні 2 м слід з'єднувати стяжними болтами. Приставні дерев’яні драбини застосовують завдовжки не більше ніж 5 м. розсувні драбини мають бути обладнані пристроєм, який би запобігав самовільному розсуванню їх.

Працюючи з драбини, не можна стояти на східцях, розміщених ближче ніж 1 м від її верхнього краю. Під час роботи повинен прив’язувати карабіном запобіжного пояса до міцної нерухомої частини будинку.

Категорично заборонено застосовувати для роботи на висоті тимчасовий поміст, спираючи його на бочки, цеглу, радіатори та інші предмети.

Техніка безпеки під час роботи з машинами і електрообладнанням. До роботи з машинами допускають …

працюючи у вологих місцях, користуватися гумовими рукавицями і чобітьми (при цьому напруга повинна бути не вище 36 В);

замінювати будь-які деталі тільки після зупинення інструмента і вимкнення вилки з розетки;

під час перенесення інструмента тримати його тільки за ручки або корпус;

не відходити від робочого місця, якщо інструмент увімкнений в електричну мережу;

працювати з механізованим інструментом на приставних драбинах заборонено.

Техніка безпеки при опоряджувальних роботах. При провадженні опоряджувальних робіт слід для підмощування використовувати інвентарне обладнання. Забороняється підмощуватися на приладах опалення, раковинах і т. д. Опоряджувати зовнішні укоси необхідно тільки з навісних консольних площадок.

Усі прорізи в зовнішніх стінах, в стінах сходових кліток без перекриттів, а також в шахтах ліфтів треба огороджувати.

Електричні проводи в місцях провадження робіт треба відключити або працювати в гумових рукавицях і гумових чоботях чи стоячи на гумовому килимі.

Переносні лампи повинні бути підключені до джерела електроенергії з напругою не більше 36 в.

При виготовленні фарбових складів і при пофарбуванні необхідно оберігатися від токсичності фарб і розчинників. Особливо треба бути обережним при роботі з фарбами, приготовленими на свинцевих або мідних пігментах. Оскільки фарби можуть шкідливо впливати на організм не тільки через легені, але й через шкіру й шлунок, перед їдою треба добре мити руки.

При малярних роботах всередині приміщень, особливо при пофарбуванні олійними складами, слід забезпечити природню або штучну вентиляцію, яка особливо необхідна при пофарбуванні гарячих приладів опалення і труб.

Довгочасне перебування робочих в закритих приміщеннях забороняється, оскільки процес твердіння олійної плівки супроводжується поглинанням кисню і виділенням вуглекислоти.

Фарбові склади шпаклівки й ґрунтовки слід готувати лише в спеціальних колірних майстернях, оснащених відповідним обладнанням і доброю вентиляцією.Курити в колірній майстерні забороняється.

При роботі з каустичною содою треба обов’язково одягати запобіжні окуляри й гумові рукавиці. У випадку опіку шкіри каустичною содою треба негайно промити місце опіку чистою холодною водою, потім 2 — 3%-м розчином оцтової кислоти і знову водою.

Працювати з деякими видами розчинників, наприклад, з сольвентом, також треба в гумових рукавицях, а з сильними кислотами та їдкими лугами — в гумових рукавицях, чоботях, в щільному брезентовому одязі й обов’язково в запобіжних окулярах. Категорично забороняється лити воду в сірчану кислоту, оскільки кислота при цьому сильно нагрівається і розбризкується. При розбавленні сірчану кислоту вливають у воду невеликими дозами.

Рами світлових фонарів промислових споруд слід фарбувати з дощок-стрем'янок, а не з обаполів.

При фарбуванні покрівель з великим схилом слід користуватися стрем’янками, прикріпленими до гребеня покрівлі, і працювати з запобіжними поясами.

Механізоване пофарбування можна виконувати тільки в респіраторах і спеціальному одязі, а також в запобіжних окулярах з лусковою оправою. Розігріті матеріали — бітум, каніфоль та інші, необхідні для приготування лакових складів, переносити можна тільки в закритій посудині, а розбавляти розчинниками — в іншому приміщенні, віддалік від вогню.

При роботі з вогненебезпечними складами, які містять в собі гас і скипидар, а також з нітроі перхлорвініловими лаками та фарбами забороняється палити, запалювати вогонь, залишати матеріал без нагляду.

Робітники, які мають справу з шкідливими складами, регулярно раз на три місяці повинні проходити медичний огляд.