Оцінка ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів

Постановка проблеми. Проектний підхід до реалізації стратегічних пріоритетів суспільного розвитку знаходить вияв у розробці та запровадженні національних інвестиційних проектів, які є комплексом стратегічно орієнтованих заходів, спрямованих на комплексне вирішення найбільш актуальних завдань системної модернізації економіки. Абсолютне переважання державного фінансування національних інвестиційних проектів призводить до надмірних видатків державного бюджету, а дефіцит бюджетних коштів на інвестиційні потреби гальмує темпи реалізації національних проектів. Проблема реалізації національних інвестиційних проектів полягає у дефіциті ресурсів для їх фінансового забезпечення. Тому виникає потреба у пошуку нових механізмів залучення коштів. Застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів є досить ефективним механізмом взаємодії інвесторів проекту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки зріс інтерес до кластерного підходу серед українських та зарубіжних вчених-економістів. Даною проблемою займаються: T. Andersson, J. Birkinshav, E. Bergman, E. Braun, D. Soulie, J. A. Tolenado, W. Winden, Н. Внукова, М. Войнаренко, Т. Цихан, І. Філіпчук, С. Соколенко М. Портер, Л. Марков, І. Соколенко та ін.

Незважаючи на інтенсивні дослідження у зазначеній сфері та високий рівень висвітлення даної проблеми, низка питань, зокрема такі, як оцінка ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів — є недостатньо розробленими.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для вирішення поставленого завдання дослідження, а саме оцінити ефективність застосування кластерного механізму для реалізації національних інвестиційних проектів, автором запропоновано процес оцінювання ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту проводити в три етапи (рис. 1) :

оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту в цілому;

оцінка ефективності участі в проекті для кожного учасника кластера;

оцінка кластерного механізму в цілому.

Кількісне визначення інвестиційної привабливості інвестиційного проекту полягає у проведені досліджень і розрахунків на мезоі мікроекономічному рівні, тобто аналізі його внутрішньої і зовнішньої привабливості відповідно.

Рис. 1. Методичний підхід до оцінки ефективності кластерного механізму

Авторська розробка Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з головних елементів інвестиційного аналізу. Дана оцінка — основний інструмент вибору найбільш ефективного проекту із списку альтернативних інвестиційних проектів, запропонованих до розгляду, з точки зору удосконалення інвестиційних програм і мінімізації ризиків.

При оцінці ефективності інвестиційного проекту необхідно розглядати його як систему, що включає цілі інвестування, інвестиційні витрати, тривалість реалізації проекту, очікувані грошові потоки по проекту, ставку дисконтування, результати інвестування.

Показники оцінки ефективності для окремих учасників враховують наслідки реалізації проекту, що відносяться до кожного учасника та використовують реальну схему його фінансування.

Розрахунок ефективності інвестиційного проекту потрібен для того, щоб встановити доцільність його реалізації.

Основними показниками ефективності інвестиційного проекту є [1]:

чистий дисконтований дохід (NPV) ;

внутрішня норма дохідності (IRR) ;

модифікована внутрішня норма дохідності (MIRR) ;

індекс прибутковості (PI) ;

середня норма рентабельності (ARR) ;

період окупності (PB) ;

дисконтований період окупності (BPB) .

Ефективність участі в проекті оцінюється після того, як встановлена ефективність проекту в цілому. Процедура оцінки починається з визначення складу учасників та схеми взаємодії між ними.

Після того, як організаційно-економічний механізм сформовано здійснюється оцінка ефективності для кожного підприємства-учасника проекту окремо. Оцінку можна провести кількома шляхами в залежності від типу зв’язків між підприємствами-учасниками.

Наступним етапом є оцінка ефективності інвестиційного проекту для кожного з учасників інвестиційного кластера.

Якщо учасникам кластера пропонуються до розгляду інвестиційні проекти, з яких потрібно обрати найкращий за певним критерієм ефективності, то обмеженість наявних фінансових ресурсів вимагає високого ступеня раціоналізації їх використання. Вибір альтернатив інвестиційного проекту автором пропонується проводити за критерієм максимальності грошового потоку від реалізації інвестиційного проекту для кожного підприємства-учасника на основі використання створеної автором економіко-математичної моделі [2].

Максимізація сукупного грошового потоку за проектом та для кожного учасника окремо, при забезпеченні достатнього рівня рентабельності і допустимому рівні ризику є основними критеріями для суб'єктів господарювання при здійсненні інвестиційної діяльності.

Наступним етапом є оцінка ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів.

Залежно від потенційних переваг створення кластера, на яких концентрують увагу дослідники, можна виділити наступні підходи [3]:

• — підхід, що як мотив входження в кластер, в першу чергу, розглядає синергетичний ефект, коли загальна вартість підприємств, що входять в кластер, стає більше суми вартостей вхідних в неї організацій. При чому, вартість підприємства (організації) — тільки один з показників, використовуваних для оцінки синергетичного ефекту;
• — підхід, що пов’язує ефективність діяльності з оптимізацією міжкорпоративних і внутрішньокорпоративнихзв'язків, з підбором найбільш ефективних (з погляду створення перспективних конкурентних переваг) ланцюжків взаємодії з постачальниками, дилерами і покупцями;
• — підхід, пов’язаний з теорією трансакційних витрат, концентрує увагу на можливості різних форм економії на основі довгострокових контрактів. Акцент робиться на перспективній взаємодії партнерів, реалізації спільних довгострокових програм.

На думку автора, всі зазначені підходи можуть бути враховані при розробці методики оцінки ефективності кластера, оскільки вчені визначають різні детермінанти ефективності створення кластера, що може проявитися в кількох напрямках, тому запропоновані підходи не є взаємовиключними.

До основних факторів ефективності кластерного механізму можна віднести:

поліпшення основних показників виробничо-господарської діяльності підприємств-учасників кластера;

ефективність використання фінансових ресурсів (рентабельність фінансових інвестицій) ;

доступність отримання додаткових позикових коштів;

зниження ризиків операцій.

В якості основних критеріїв повинні бути обрані наступні: економічна, соціальна, інноваційна, бюджетна ефективність кластерного механізму. Дані критерії оцінюються за допомогою кількісних і якісних показників, які, у свою чергу, є абсолютними, відносними та інтегральними.

Якісна оцінка можлива на основі результатів спеціалізованих опитувань керівників досліджуваних підприємств. Аналіз кількісних і якісних показників інтегрується у зведену оцінку критеріїв — «присутні/відсутні».

Оцінка ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів автором пропонується здійснювати із застосуванням економіко-математичної моделі.

На рис. 2. представлено структуру основних компонент моделі оцінки ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів.

Як видно з рис. 2, оцінка ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту складається з чотирьох компонент, отже автором запропоновано визначати за формулою:

Екм = Еекон +Есоц +Еіннов +Ебюдж, (1).

де Екм — сумарна ефективність застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту;

Еекон — економічна ефективність застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів;

Есоц — соціальна ефективність застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів;

Еіннов — інноваційна ефективність застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів;

Ебюдж — бюджетна ефективність застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів.

Рис. 2. Структура основних параметрів оцінки ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту

Для оцінки ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту автор вважає доцільним розраховувати не абсолютні значення компонент, що входять до складу кожного з факторів ефективнасті (економічної, соціальної, інноваційної, бюджетної), а віднощення базового значення компонент до їх значення при застосуванні кластерного механізму. Якщо співвідношення дорівнюватиме більше одиниці, то це свідчитиме про більше значення показника після застосування кластерного механізму. Що в свою чергу свідчить про ефективність застосування кластерного механізму. При переході до бінарних характеристик значення більше одиниці прийнято за 1, а менше одиниці - 0. Зважаючи на те, що кожна складова має різний ступінь вагомості на загальний рівень ефективності кластерного механізму, то автор вважає доцільним визначити їх ваги на загальний рівень оцінки.

В експертному опитуванні брали участь 8 керівників підприємств потенційних інвесторів-учасників кластера, 4 керуючих відділами по роботі з кредитування корпоративних клієнтів та 2 співробітника Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку. Опитані експерти проранжували чотири складові ефективності кластерного механізму за ступенем вагомості від 4 до 1 (4 — найвагоміший, 1 — найнезначніший). Результати ранжування представлені в табл. 1.

При ранжуванні складових оцінки ефективності кластера експерти зазвичай розходяться в думках, щодо предмету опитування. У зв’язку з цим виникає необхідність кількісної оцінки міри узгодженості думок експертів. Для такої оцінки автором розраховано коефіцієнт конкордації.

національний інвестиційний проект кластерний Таблиця 1.

Результати опитування експертів.

На основі експертних оцінок автором розраховано вагові коефіцієнти для кожної складової моделі оцінки ефективності кластерного механізму. Це дозволило сформувати економіко-математичну модель оцінки ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту:

Екм = 0,39*Еекон +0,14*Есоц +0,28*Еіннов +0,19Ебюдж. (2).

Для формування шкали оцінки ефективності кластерного механізму був застосований закон Фібоначчі. Мінімальне значення шкали дорівнює 0, а максимальне 1. Згідно із законом Фібоначчі зміни відбуваються на рівні 38,2% та 61,8%. У результаті застосування закону Фібоначчі отримано такі рівні ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національного інвестиційного проекту:

• 0? Екм? 0,382 — низький рівень ефективності кластерного механізму;
• 0,382< Екм? 0,618 — середній рівень ефективності кластерного механізму;
• 0,618 < Екм? 1 — високий рівень ефективності кластерного механізму.

Мультиплікативний ефект полягає в тому, що результати здійснення конкретного проекту із залученням коштів держави не вичерпуються отриманням доходів лише від цього проекту, а полягає в залученні в орбіту ділової активності можливо більшої кількості суміжних виробництв. Що ж до ефекту синергетичного, то він буде мати місце в тому випадку, коли загальний ефект, що одержаний групою підприємств, підтримуваних державою, перевищує суму ефектів, одержуваних кожним з них окремо. По суті, це означає, що вибір реципієнтів державної підтримки повинен здійснюватися з урахуванням можливостей використання потенціалу так званого «національного ромба конкурентних переваг», запропонованого М. Портером. Переформулировать Висновки. Розроблено методичний підхід до оцінки ефективності кластерного механізму при фінансовому забезпеченні національних інвестиційних проектів, що передбачає трирівневу оцінку ефективності відповідно до трьох рівнів фінансових відносин.

Методичний підхід до оцінки ефективності застосування кластерного механізму для фінансового забезпечення національних інвестиційних проектів, на відміну від існуючих, враховує бюджетну ефективність кластерного механізму за рахунок надходження від податків, зборів та інших обов’язкових платежів; коштів від сплати за отримання ліцензій, проведення конкурсів і тендерів на розвідку, будівництво та експлуатацію об'єктів; погашення кредитів, виданих з відповідного бюджету; плати за надання кредиту та/або державної гарантії виконання зобов’язань юридичних осіб-резидентів; надходження дивідендів;

Список літератури

• 1. Виленский, П. Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория и практика; Учебное пособие / П. Л. Виленский, В. Н. Лившиц, С. А. Смоляк — М.: Дело, 2004. — 888с.
• 2. Ковальчук В. А. Модель оценки эффективности применения кластерного механизма для реализации инвестиционных проектов / В. А. Ковальчук // Математическое моделирование в экономике и управлении рисками: материалы III Междунар. молодежной науч.-практ. конф. (5−8 ноября 2014 г.). — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2014. — С. 83−88.
• 3. Пилипенко И. В. Новая геоэкономическая модель развития страны: повышение конкурентоспособности с помощью развития кластеров и промышленных районов // БезопасностьЕвразии. — 2003. — № 3. — С. 580−604.