Історико-містобудівний розвиток міста Єзуполя

Місто Єзупіль виникло на території давнішого села Чешибіси, про існування якого перша письмова згадка датована роком [ с ] Із історією села та походженням його назви пов’язані численні версії науковців. Цінним першоджерелом, що стосується історичного розвитку міста є монографія про Єзупіль Олександра Чоловського [ 6 ].

У 1 5 98 році місто стає власністю родини Потоцьких, які причинились до його найбільшого розквіту В цей період Яків Потоцький, отримавши Тисменицю з прилеглими селами, став називатись ''паном на Єзуполю та Тисмениці". Живучи з родиною в Єзуполі, він почав будівництво нового замку в північно-східній частині містечка. А в реєстраційному документі 1 600 р. зафіксована інформація про зобов’язання Потоцького власним коштом збудувати мурований костел і монастир на пагорбі де знаходився давній чешибіський замок [ 1 0. с. 29].

Маємо відомості, про те що на період 1 637 р. довкола міста були вали, а вода з ріки Бистриці та навколишніх ставків стікала в рів, який оточував Єзупіль з усіх боків. На в'їзді зі сходу та заходу стояли дві брами. Біля східного в'їзду на куті, по праву руку стояв монастир, зліва, ближче до брами — замок. А на протилежному боці середмістя, на заході була — церква. Центр містечка творив ринок з ратушею, близький до квадрата, за ним вздовж валів йшли вулички, звані «затилами». На зовні, за брамами, розкинулись передмістя: на схід — Піскоглоди, на захід — Галицьке і Трошкове. Замок і монастир були обнесені валами і тільки через підйомні мости можна було потрапити до них Крім того замок і монастир мали добрі укріплення, тож могли оборонятись навіть в разі якщо містечко було би захоплене ворогами Минаючи глибокий рів який відділяв замок від міста через браму можна було потрапити на невеличке замкове подвір'я на яке виходили вікна кімнат Назовні в замкових стінах виднілися бійниці. Сам замок був одноповерховий, збудований з цегли та каменю у плані близький до квадрату З чотирьох його боків були вибудовані вежі, з яких відкривався чудовий вид на околицю. Дві міські брами були збудовані з каменю і мали приміщення для варти. Як замок так і монастир відділяли від містечка невеликі однак глибокі ставки [ 1 1 ].

Домініканський монастир на рубежі XVI ст. — XVII ст. поступово перебудовувався із дерев’яного в мурований. В 1 64 8 році закінчилось його будівництво До цього часу було зведено житлову споруду монастиря та костел Успіння Присвятої Діви Марії, який є тринавною базилікою та має стилістичні особливості періоду раннього бароко. Фронтон споруди поєднаний із вежею. В підземеллі костелу знаходились три склепи. Історичні описи вказують на те, що Єзупільський костел виконував роль мавзолею поховань родини Потоцьких В костелі було п’ять коштовно оздоблених вівтарів. Була при костелі багата бібліотека. Частина вільної території від ставка слугувала за цвинтар. Все монастирське подвір'я оточував мур У 1 648 р. містечко в числі інших галицьких фортець було здобуте козаками від чого звичайно постраждала забудова міста У р помер власник міста гетьман Микола Потоцький, а успадкував місто його син Микола з іменем якого пов’язуємо період найбільшого економічного та містобудівного розвитку міста, це — звільнення для міщан від податків та мит, надання прав ремісникам об'єднуватись у цехи право на проведення щотижневих торгів У цей період Єзупіль намагався конкурувати із фортецею у Станіславові але татарська навала року привела до нового запустіння Єзуполя і за оцінками істориків містечко вже більше ніколи не піднялось на таку економічну висоту як до приходу чужинців [ 1 0. С. 33 — 39].