Вплив іноземного інвестування на розвиток вітчизняних підприємств

Актуальність теми. Серед значних різновидів форм, в яких може існувати міжнародне співробітництво, одну з провідних позицій займають іноземні інвестиції. Кожна країна зацікавлена в розвитку інвестиційного потенціалу своєї економіки, залученні капіталовкладень іноземних інвесторів, збільшенні обсягу фінансових ресурсів держави. Проблема залучення іноземних інвестицій є актуальною і на рівні окремого підприємства, оскільки іноземні інвестиції є одним з джерел фінансування розвитку технологій та впровадження інновацій на підприємстві. За допомогою них підприємство може покращити якість продукції, збільшити попит на дані товари та послуги, а також зменшити вплив негативних факторів на навколишнє середовище.

Мета і завдання дослідження. Метою статті є проаналізувати вплив іноземних інвестицій на розвиток вітчизняних підприємств, визначити його позитивні та негативні аспекти.

Аналіз останній досліджень та публікацій. Дослідженню іноземних інвестицій та їх впливу на економічний розвиток держави присвячені праці багатьох науковців, зокрема: Л. М. Борщ, А. П. Гайдуцький, Б. В. Губський, Л. Л. Антонюк, А. Ф. Бойко, В. М. Гриньова та ін. Але не зважаючи на це, проблема залучення, розвитку та впливу іноземних інвестицій на функціонування вітчизняних підприємств залишається не достатньо вивченою.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді [1]:

• — іноземноївалюти, щовизнається конвертованою Національним банком України;
• — валютиУкраїни — відповідно до законодавстваУкраїни
• — будь-якогорухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
• — акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному капіталіюридичної особи, створеноївідповідно до законодавстваУкраїниабозаконодавстваіншихкраїн), виражених у конвертованійвалюті;
• — грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
• — будь-яких прав інтелектуальноївласності, вартістьяких у конвертованій валюті підтвердженазгідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на територіїУкраїниавторські права, права на винаходи, корисні моделі, промисловізразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) мають суттєве значення для економіки країни, що їх одержує. По-перше, завдяки виробничій та науково-технічній кооперації ПІІ забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки у світову. По-друге, ПІІ служать джерелом капіталовкладень, причому у формі сучасних засобів виробництва. Крім того, ПІІ залучають вітчизняних підприємців до передового господарчого досвіду, сприяють поширенню інновацій, збільшенню продуктивності праці та підвищенню добробуту населення. [2, с. 80].

Станом на 31.12. 2013 р. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну становив 58 156,9 млн. доларів США, а найбільшим інвестором був Кіпр (табл. 1).

Таблиця 1.

Прямі іноземні інвестиції з країн світу в економіку України [8].

Залежно від того, яка країна залучає прямі іноземні інвестиції (розвинена або та, що розвивається), характер впливу на її економіку може істотно відрізнятися. З’ясувати потенційний внесок ПІІ в економічний розвиток країни допомагають дві альтернативні гіпотези [5]. Перша гіпотеза підкреслює факт нарощення іноземними інвесторами капіталовкладень у виробництво, що за умови конкуренції з боку місцевих фірм приводить до збільшення продуктивності праці. Друга — акцентує увагу на потенційно руйнівному впливі, який певні іноземні інвестори можуть спричинити місцевій економіці за відсутності конкуренції з боку місцевих виробників [7, с. 113].

Щодо переваг першої альтернативи — розширення обсягу виробництва в секторі з іноземною участю, що супроводжується підключенням до нього місцевих субпостачальників, сприяє розвитку взаємопов'язаних галузей, внаслідок чого прискорюється ріст приймальної економіки загалом і виникає додатковий попит на кваліфіковану робочу силу, інженерів і вчених. Іноземний сектор здатний насичувати приймальну економіку сучасними технологіями, призначеними для модернізації її виробничої бази; він також дає змогу формувати сучасну модель споживання, заохочувати конкуренцію, впроваджувати й удосконалювати ринкові методи господарювання в країнах з економікою перехідного періоду. До того ж залучення іноземних фірм, що працюють на експорт, веде до збільшення експортних доходів країни-реципієнта. Зростає внесок таких доходів у приріст її ВВП. Перевагою іноземних інвестицій є податкові надходження і заробітна плата працівникам, які, виступаючи доповненням до бюджету, приводять до розвитку інфраструктури і збільшення соціальних витрат [6; 7].

У світовому потоці прямих іноземних інвестицій на українську економіку припадає менше 1%. Незначний потік ПІІ можна пояснити тим, що серед європейських постсоціалістичних країн Україна сприймається як країна з найбільшим ризиком. За оцінкою Європейського центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну складає 80% [3, с. 106.].

Але не зважаючи на це, проаналізувавши надходження прямих іноземних інвестицій з 2007 року по 2013 рік (рис. 1), ми бачимо, що їх обсяг збільшується, за винятком 2009 та 2010 років.

прямий іноземний інвестиція.

Рис. 1. Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2007 — 2013 роки

Як свідчить світова практика, іноземні інвестиції, з одного боку, можуть прискорювати темпи економічного зростання, підвищувати зайнятість, технологічний рівень економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках, а з іншого — у випадках трансферу відсталих технологій і методів організації виробництва — стримувати розвиток країни, посилювати її залежність від іноземних технологій і капіталів. Разом з прямими іноземними інвестиціями Україна, як правило, отримує «відпрацьоване» обладнання, яке не відповідає енергозберігаючим технологіям, останнім досягненням екологічної безпеки, автоматизації чи продуктивності. Тобто іноземне інвестування в Україну поки що відбувається значною мірою за моделлю слаборозвинених країн. Заходячи в українську економіку, ПІІ шукають, перш за все, дешеві місцеві ресурси. Але іноді мотивом поведінки іноземних інвесторів може бути економія, яка утворюється від порушення технологій, норм безпеки, екологічних норм. І хоча це загрожує майбутніми втратами для країни, корумпованість чиновників, непрозорість та заплутаність дозвільних процедур не позбавляють нашу державу від таких інвесторів. Тому питання рівня екологічної безпеки іноземних інвестиційних проектів має обов’язково відстежуватися відповідними органами. [4].

Висновок. Кожна країна прагне збільшити обсяг іноземних інвестицій для нормального функціонування національної економіки, і Україна не є винятком. Це зумовлено, в першу чергу, кризою внутрішнього інвестування, недостатньою підтримкою вітчизняного виробника з боку держави. Іноземні інвестиції є першоосновою ефективної інтеграції національної економіки у світову завдяки виробничій і науково-технічній кооперації, сприяють впровадженню нових технологій, інноваційних розробок, стимулюють запозичення ділової практики високорозвинених країн світу та розвитку власних досліджень в економіці, виступають джерелом капіталовкладень, а відтак — збільшенню продуктивності праці і підвищення рівня життя населення. Проте, прямі іноземні інвестиції спрямовані і на захоплення внутрішнього ринку товарів і послуг, що необхідно враховувати під час формування інвестиційної політики держави.

Література

• 1. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр
• 2. Полковниченко С. Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки України / С. О. Полковниченко, Н.В. Аркадьєва // Науковий вісник ЧДІЕУ. — 2010. — 2010. — № 3 (7). — С. 79−85
• 3. Товстиженко О. В. Роль іноземних інвестицій в інтенсифікації розвитку вітчизняного виробництва / О. В. Товстиженко // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 1. — С. 104−108.
• 4. Вірбулевська О. Прямі іноземні інвестиції та їх вплив на діяльність українських підприємств / О.В. Вірбулевська, О. А. Малик. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2013/Economics/2_137 014.doc.htm
• 5. Мелентьева Н. Ю. Прямыеиностранныеинвестиции в России. Являетсялииностранноепредприятиеболеепроизводительным? — М.: Российскаяэкономическая школа, 2000.
• 6. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку // Фінанси України. — 2003. — № 10.
• 7. Леонова С. В. Вплив прямих іноземних інвестицій на ринкову вартість підприємства / С. В. Леонова, З. Патора-Висоцька // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка». — 2007. — № 594. — С. 113−118.
• 8. Державний комітет статистики України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/