Вступ. 
Діяльність Володимира Мономаха до і під час великого княжіння в Києві

На сучасному етапі продовжується поглиблене вивчення історії України, спостерігається пошук по виявленню «білих плям» — маловідомих фактів, забутих історичних постатей. На цьому фоні особистість великого київського князя Володимира Всеволодовича Мономаха не викликає посиленого інтересу, оскільки його діяльність була яскраво висвітлена ще в часи Київської Русі. Однак, важливим є врахування періоду, в якому правив цей державець. То були часи початку занепаду Русі, про що свідчили постійні чвари між родичами — князями і періодичні напади кочівників на Русь, котрі скористались з ослаблення держави. Значущою стала та обставина, що князь Володимир Мономах зумів дати відпір половецьким ордам і призупинити розпад Русі. Врахування історичного досвіду з подолання держаних труднощів є актуальним в будь — який час.

Хронологічні рамки даного дослідження є досить конкретними — це роки життя великого князя від 1053 р. до 1125 р., хоча політичну діяльність Володимир Всеволодович розпочав у 1068 р.

Мета курсової роботи — окреслити роль Володимира Мономаха в політичному, економічному, військовому, дипломатичному, культурному житті Давньоруської держави того періоду.

Основними завданнями є: визначення особливостей розвитку Русі, характеристика діяльності Володимира Всеволодовича в різні періоди його життя, на різних князівських столах.

Предметом дослідження є діяльність Володимира Мономаха до і під час великого княжіння в Києві.

Об'єктом виступає розвиток Київської Русі другої половини ХІ - першої сверті ХІІ ст.

Джерельна база даного дослідження представлена досить непогано. В неї входить «Повість минулих літ» Нестора — літописця, де змальовано юні роки князя, багато місця відведено для опису князівських з'їздів, боротьби Володимира Всеволодовича з половцями. Автор схвально з точки зору християнської моралі оцінює діяльність князя. Прихід на київський стіл Володимира Мономаха описаний в Київському літописі, який і розпочинається з цієї події. Надалі йде розповідь про особливості правління державця.

Згадки про його часи є і в «Слові о полку Ігоревім», «Слові про загибель руської землі» і навіть в половецьких народних піснях.

Важливим є і той факт, що Володимир Мономах єдиним з великих князів залишив мемуари, які були викладені в «Повчанні дітям» і частково в «Листі до Олега Святославича».

На основі цих творів, а також державних актів (внесок князя до Руської правди) історики могли скласти картину правління Володимира Мономаха. Так, М. Костомаров зазначав, що «довкола його імені обертаються майже всі відомі події руської історії в другій половині XI та в першій половині XII століття"[14, с. 42]. М. Грушевський вказував, що князь Володимир Всеволодович був «князь сильний і політик добрий, умів тримати Київ в своїх руках, і так само його син Мстислав» [5, с. 89].

В радянській історіографії давалась також позитивна оцінка діяча, котрий намагався зберігати Русь як єдину державу.

Сучасні науковці, які комплексно вивчають історію України, описують діяльність князя в рамках вивчення історії Русі. Провідними вченими в давньоруському періді на сьогодні є П. Толочко та О. Толочко, які розглядають постать Володимира Мономаха в монографії «Київська Русь"[21]. В цій книзі подано спробу дати характеристику діяльності князя з огляду на тогочасні традиції, спосіб життя, мораль.

Таким чином, завдяки значній джерельній базі та працям відомих вчених можна отримати історичний опис діяльності великого київського князя Володимира Мономаха.