Структура бюджету держави як об"єкта управління

СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ ДЕРЖАВИ ЯК ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ

Стан сучасного розвитку суспільних відносин, динамічний розвиток інтеграційних процесів, що відбувається разом з реформуванням системи бюджетного менеджменту, продукують процеси модернізації в управлінні бюджетними ресурсами нашої держави.

Бюджет, як основний інструмент забезпечення життєдіяльності держави, потребує дослідження його економічної сутності та ролі у суспільстві, що надасть можливості сформулювати найбільш адаптований до сучасних економічних відносин метод управління ним.

Завдяки розумінню сутності бюджету, керівники держави та її фінансового апарату можуть розробляти і приймати оптимальні рішення стосовно розподілу і перерозподілу ВВП, використання бюджетних форм, методів, важелів, інструментів, санкцій і стимулів державного регулювання всіх соціально-економічних процесів у суспільстві.

Незважаючи на існуючі у фінансовій літературі численні визначення поняття бюджету, не можна погодитись що вони носять дискусійний характер, оскільки більшість науковців дотримується спільної думки щодо його сутності. Слід відмітити скоріше еволюційність таких визначень, яка і зумовлює відмінності у характеристиці поняття бюджет. Згідно зі словником іншомовних слів, бюджет (в перекладі з англ, budget — торба, гаманець) є затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів та видатків держави, який передбачається отримати та використати у майбутньому.

Вагомий внесок у дослідження сутності бюджету у контексті теорії економічних криз здійснив всесвітньо визнаний український науковець М. Туган-Барановський. Еволюція тлумачень сутності бюджету простежується у визначенні В. Родіонової, яка розглядає бюджет як економічну категорію соціалізму, що відображає грошові відносини між державою та іншими учасниками суспільного виробництва в процесі планомірного розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту шляхом створення централізованих фондів грошових коштів та використання на підвищення рівня життя народу і задоволення інших потреб.

Важливий внесок у глибинний аналіз економічної природи та суті бюджету здійснили також зарубіжні вчені, зокрема, Пітер Бейкер, який вважає бюджет — планом, що має відображення у вигляді фінансових понять, які покривають усі сфери бізнесу. Лойд Дж. Рейнолдс, Д. Річард характеризують бюджет у вигляді суми усіх основних нарахованих доходів та понесених витрат. А Леон Меджінсон, Чарльз Скотт подають більш сучасне визначення бюджету у вигляді суми можливих доходів та видатків за вказаний період часу, з систематизацією планів і даних для задоволення поставлених цілей.

Погоджуючись з думкою вчених відносно того, що бюджет, серед економічних категорій, має розглядатись як сукупність взаємовідносин між державою, суспільством, іншими суб'єктами господарювання, котрі виникають з метою задоволення різного роду їх потреб (соціальних гарантій, забезпечення фінансовими ресурсами, тощо) з приводу формування і використання бюджетних ресурсів для виконання відповідних завдань і функцій. Теоретичне дослідження закономірностей формування бюджету дає змогу розробляти та впроваджувати економічні важелі управління доходами та видатками держави, визначати об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення та зростання державного боргу, свідомо передбачати його можливі економічні та соціальні наслідки.

Найбільш поширеним вважають визначення бюджету як сукупності грошових відносин, за допомогою котрих забезпечують розподіл та перерозподіл ВВП і національного багатства з метою формування та використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Побудова нової економічної системи ринкового типу потребує модернізації теоретичних і практичних засад ролі та місця бюджету у розбудові та становленні держави, особливо у забезпеченні розширеного суспільного відтворення за рахунок впровадження виваженої податкової політики і забезпечення збалансованості доходів і видатків бюджету. Бюджет держави перебуває в постійному русі, оскільки щоденно до нього зараховують надходження і здійснюють видатки, в результаті чого виникає необхідність встановлення чіткої системи контролю на кожній стадії бюджетного процесу з метою забезпечення своєчасного та повного надходження коштів і раціональним їх використанням.

В останні роки в Україні склалася складна економічна, фінансова та політична ситуація, яка безпосередньо потребує суттєвих змін у сфері бюджетного менеджменту. Тому особливої уваги потребує поглиблене дослідження сутності бюджету та його необхідності у державі, тому що він забезпечує економічну і соціальну стабільність в країні.

Бюджет — це економічна, правова, політична і історична категорія. Як об'єктивна економічна категорія бюджет відображає економічні відносини стосовно розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів держави, за допомогою якого держава виконує свої функції (економічну, соціальну, управлінську і оборонну).

Бюджетні відносини, як складова економічних відносин, котрі відображають сутність бюджету, характеризуються такими ознаками:

• — розподільчим характером, оскільки відображають процес розподілу і перерозподілу ВВП;
• — вартісним вираженням;
• — формуванням та використанням основного централізованого фонду грошових коштів держави.

Види розподільчих (бюджетних) відносин представлені на рис. 1.

Рис. 1. Види розподілу та перерозподілу ВВП за допомогою бюджетних відносинах

Об'єктом розподілу є ВВП і національне багатство. Предметом бюджету як категорії є економічні відносини у процесі розподілу та перерозподілу ВВП і національного багатства з метою формування та використання бюджетного фонду держави. Суб'єктами бюджетних відносин є держава, юридичні та фізичні особи.

Як правова категорія бюджет регламентується нормативно-правовою та законодавчою базою, за допомогою якої чітко визначаються надходження до бюджету та порядок фінансування і використання бюджетних коштів. Крім цього, щорічним законом «Про Державний бюджет України» бюджет має силу закону і є головним фінансовим планом країни.

У сучасному розумінні бюджет сформувався в результаті тривалого історичного процесу еволюції суспільства: трансформації натурального господарства у грошово-мінове, становленням та розвитком держави, з еволюцією економічних відносин. Тому, як історична категорія, бюджет характеризується своїми етапами розвитку, характерними рисами та особливостями.

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві - розподільна і контрольна. В економічній літературі називаються також і додаткові функції - економічної безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

За явищем бюджет є сукупністю реальних грошових потоків у розрізі їхніх окремих видів, які забезпечують формування і використання бюджетного фонду. Під бюджетним фондом розуміють об'єктивно обумовлену економічну форму руху тієї частини ВВП, яка пройшла певні стадії розподілу і надійшла у розпорядження держави для задоволення загальнодержавних потреб.

Філософська категорія явища бюджету тісно пов’язана з його кількістю та сутністю. Якщо сутність відображає об'єктивні розподільчі відносини, за допомогою яких формують і використовують кошти основного централізованого грошового фонду держави, то явище — конкретні грошові потоки, організовані та спрямовані державою відповідно до об'єктивних відносин. Таким чином, за допомогою бюджетної політики, законодавства держава надає об'єктивним розподільчим відносинам імперативності, матеріалізує їх у вигляді конкретних видів податків, неподаткових надходжень, доходів від операцій із капіталом, офіційних та міжбюджетних трансфертів, видатків тощо. Отже, бюджет як явище, на відміну від сутності, суспільство сприймає, бачить його обсяги, напрями, відчуває вплив.

В економічній літературі трапляється підміна значень сутності бюджету його явищем, що завдає великої шкоди фінансовій науці й практиці. Сутність бюджету побачити нереально, однак, не пізнавши її, неможливо виявити розходження між оптимальним розподілом ВВП та реальним, між ідеальним бюджетом і наявним, а, значить, і сформулювати шляхи розв’язання проблем.

За матеріальним змістом бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Поряд із такими централізованими фондами, як Пенсійний фонд України, державні соціальні фонди, державні резерви, бюджету відведена основна роль, хоча у більшості джерел його називають або централізованим грошовим фондом, або фондом фінансових ресурсів держави.

Категорія змісту бюджету тісно пов’язана з його сутністю та явищем. Сутність, відображаючи розподільчі відносини, містить їхню мету формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави, що є змістом бюджету держави як економічної категорії. З іншого боку, сукупність елементів бюджету як явища теж постає його змістом, а спосіб зв’язку — формою.

Бюджет, будучи за змістом основним централізованим фондом грошових коштів держави характеризується такими ознаками: винятковим правом держави на розпорядження коштами фонду; державно-правовим регулюванням процесу формування і використання коштів фонду; одностороннім рухом грошових коштів у процесі формування і використання коштів фонду; суворо цільовим призначенням фонду; динамічністю; мобільністю і масштабністю. За формою бюджет є основним фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових планів, які існують у країні. Крім цього, формою бюджету як економічної категорії є доходи і видатки як складові централізованого фонду грошових коштів та основного фінансового плану держави.

Філософська категорія форми бюджету пов’язана, з одного боку, із бюджетом як явищем, оскільки реальні грошові бюджетні потоки відображаються у бюджеті як основному фінансовому плані, та доходах і видатках централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого — зі змістом бюджету, оскільки він відображає сукупність елементів явища. По суті, форма бюджету як економічної категорії характеризує спосіб зв’язку між окремими елементами бюджету як явища.

У бюджеті як основному фінансовому плані відображені результати розподільчих процесів, що здійснюються за допомогою бюджетних відносин, передбачені джерела й обсяги надходжень, напрями розподілу та використання коштів централізованого грошового фонду держави. Бюджет як фінансовий план має власну форму, є збалансованим, його показники тісно взаємопов'язані з іншими фінансовими планами. Вертикальна структура цього плану відповідає структурі бюджетного устрою. Хоча зведений бюджет України відповідно до Бюджетного кодексу України не затверджують (у процесі бюджетного планування його показники розраховуються), з позиції фінансового плану бюджет держави розглядають як сукупність Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Складовими бюджету як фінансового плану є поточний бюджет, бюджет розвитку, загальний фонд бюджету і спеціальний фонд бюджету.

Незважаючи на тісний взаємозв'язок між сутністю і явищем, змістом і формою бюджету, ці філософські категорії бюджету є полярними. Досліджуючи категорії сфери буття, зокрема, міри, можна дійти до висновку, що кількісні і якісні характеристики бюджету не слід відокремити одну від одної, що відмінність цих характеристик умовна, вона діє тільки у певному діапазоні. Тому внутрішню будову бюджету визначають через внутрішні відношення. Ці ж відношення мають своїми межами протилежні стани бюджету як речі. Звідси й випливає закон єдності та боротьби протилежностей, який полягає у тому, що сутність бюджету, а також можливості її змін визначаються внутрішнім співвідношенням протилежностей. бюджет фінансовий план дохід За організаційною будовою бюджет України є центральною ланкою фінансової системи суспільства та основною ланкою державних фінансів, яка має власну структуру, відображену у бюджетній системі. Бюджет держави поєднує державний бюджет та місцеві бюджети, за допомогою яких реалізують увесь обсяг бюджетних відносин, причому, в кожній із цих ланок бюджетні стосунки визначаються місцем відповідного бюджету в ієрархічній структурі бюджетної системи. За правовим характером бюджет держави є юридичним актом. Так, закон про Державний бюджет України — один із основних законів України економічного спрямування. Він визначає основну спрямованість фінансової політики держави, зміст і структурні основи фінансової діяльності країни, органів державної влади та державного управління. Рішення Верховної Ради АРК та місцевих рад є основними нормативними документами місцевого значення. Як закон, так і рішення про бюджет обов’язкові для виконання всіма суб'єктами відносин, пов’язаних із формуванням доходів і використанням коштів бюджетів.

За рівнем впливу на соціально-економічний розвиток суспільства бюджет вважаємо одним із найважливіших інструментів регулювання всіх соціально-економічних процесів. Здатність регулювати ці процеси закладена у сутності бюджету як економічної категорії. Основне призначення бюджету полягає у мобілізації до основного централізованого фонду грошових коштів держави такого обсягу фінансових ресурсів і у такі терміни, які б дали її змогу у повному обсязі та своєчасно профінансувати усі заходи, пов’язані з якісним виконанням своїх функцій. Забезпечення такої мобілізації і використання коштів централізованого грошового фонду держави здійснюються у процесі розподілу і перерозподілу ВВП. Розподіляючи ВВП держава зобов’язана обирати оптимальну модель, за умови дотримання якої можна було б якнайкраще задовольнити потреби усіх учасників бюджетних відносин, забезпечуючи при цьому необхідне співвідношення між виробництвом та споживанням матеріальних благ. Таким чином бюджет є складним економічним явищем, за Допомогою якого держава виконує свої функції. Об'єктивна необхідність бюджету зумовлена тим, що без бюджету не може функціонувати ні одна держава світу. Тому незалежно від бажання влади, держава вимушена так організовувати розподільчі відносини, щоб у встановлений термін вона могла б мобілізувати необхідний обсяг бюджетних ресурсів для виконання своїх функцій і своєчасно профінансувати передбачені Конституцією видатки.