Державна податкова служба України та рахункова палата України як органи оперативного управління бюджетним процесом

Державна податкова служба України та рахункова палата України як органи оперативного управління бюджетним процесом

Державна податкова служба України, діяльність якої регулюється Законом України «Про Державну податкову службу України» від 24 грудня 1993 р. зі змінами і доповненнями, включаючи зміни від 15 січня та 5 лютого 1998 р.

До системи органів Державної податкової служби належать:

• 1) Державна податкова адміністрація України;
• 2) державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі;
• 3) державні податкові інспекції у районах, містах і районах у містах;
• 4) податкова міліція.

Завданнями Державної податкової служби України є:

• 1) здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів;
• 2) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• 3) прийняття у випадках, передбачених законодавством, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
• 4) формування і ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, і Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
• 5) роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
• 6) попередження злочинів та інших правопорушень, що віднесені законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, розслідування і зупинення.

Державну податкову службу очолює Голова Державної податкової адміністрації України (ДПА), який призначається на посаду та звільняється з неї Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Заступники Голови ДПА призначаються на посаду та звільняються з неї Кабінетом Міністрів України за поданням Голови ДПА. Кількість заступників визначається Кабінетом Міністрів України.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду та звільняються з неї Кабінетом Міністрів України за поданням Голови ДПА України.

Державні податкові інспекції у районах, містах і районах у містах, міжрегіональні й об'єднані державні податкові інспекції очолюють керівники, які призначаються на посаду та звільняються з неї Головою ДПА України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Керівники управлінь податкової міліції призначаються на посаду і звільняються з неї Головою ДПА України.

Функціями Державної податкової адміністрації України є:

• 1) організація роботи державних податкових адміністрацій і державних податкових інспекцій;
• 2) видання у випадках, передбачених законодавством, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
• 3) затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів та форм звітів про роботу, проведену органами Державної податкової служби;
• 4) роз’яснення через засоби масової інформації порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організація виконання цієї роботи органами Державної податкової служби;
• 5) здійснення підбору, розміщення, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів Державної податкової служби;
• 6) надання органами Державної податкової служби методичної та практичної допомоги з організації роботи, проведення обстеження і перевірки її стану;
• 7) автоматизація і комп’ютеризація роботи органів Державної податкової служби;
• 8) розроблення основних напрямів, форм, методів проведення перевірок щодо дотримання податкового і валютного законодавства;
• 9) передача матеріалів, що свідчать про організовану злочинну діяльність або дії, що створюють умови для такої діяльності, відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
• 10) передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
• 11) подання Міністерству фінансів України і Головному управлінню Державного казначейства України звіту про надходження податків та інших платежів;
• 12) внесення пропозицій і розроблення проектів міжнародних угод відносно оподаткування, виконання, у межах визначених законодавством міжнародних угод з питань оподаткування;
• 13) надання фізичним особам — платникам податків та інших обов’язкових платежів — ідентифікаційних номерів і ведення Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
• 14) прогнозування та аналіз надходжень податків, інших платежів, джерел податкових надходжень, вивчення впливу макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розроблення пропозицій щодо їх збільшення і зменшення втрат бюджету;
• 15) забезпечення виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж і організація роботи щодо контролю за наявністю цих марок на пляшках алкогольних напоїв і на пачках тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
• 16) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• 17) організація у межах своїх повноважень роботи із забезпечення охорони державної таємниці в органах Державної податкової служби.

Відокремленим органом у системі органів Державної податкової служби є податкова міліція, яка має власну структурну ієрархію і в цілому підпорядковується Голові ДПА України. її основними функціями є:

• 1) попередження злочинів та інших правопорушень, що віднесені законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, розслідування та покарання; державний податковий бюджетний
• 2) пошук платників податків, які ухиляються від сплати податків та інших платежів;
• 3) попередження корупції в органах Державної податкової служби та виявлення їх фактів;
• 4) забезпечення безпеки діяльності працівників органів Державної податкової служби.

Ще одним органом оперативного управління бюджетним процесом є Рахункова палата України, діяльність якої регулюється Законом України «Про Рахункову палату України» (1996 р.), де передбачені правові основи, статус, функції, повноваження і порядок здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства в Україні.

Рахункова палата України була створена у липні 1996 р. Вона виконує свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Основними завданнями Рахункової палати України є:

• 1) організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної і видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
• 2) здійснення контролю за утворенням і покриттям внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків бюджетних коштів, валютних і фінансово-кредитних ресурсів;
• 3) контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і соціально-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права власності, які не підлягають приватизації;
• 4) контроль за своєчасністю та законністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банків;
• 5) здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, коштовного каміння, надання кредитів і здійснення операцій щодо розміщення золота та валютних резервів;
• 6) аналіз виявлених відхилень від показників державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому.

Відповідно до поставлених завдань Рахункова палата України виконує такі функції:

• 1) контролює виконання законів України та постанов, прийнятих Верховною Радою України;
• 2) контролює виконання Державного бюджету України за доходами і видатками щодо обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу;
• 3) контролює витрати коштів загальнодержавних цільових фондів і коштів позабюджетних фондів;
• 4) контролює діяльності Державного казначейства України з питань ефективного управління коштами державного бюджету;
• 5) проводить операційний аналіз звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, звітів Фонду держмайна України щодо ефективного управління майном;
• 6) здійснює перевірку цільового використання коштів, виділених з бюджету на утримання Верховної Ради України та її апарату, служб Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів, державних установ і організацій, які діють за кордоном і на території України;
• 7) здійснює зв’язки з контролюючими органами іноземних держав і відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво;
• 8) здійснює контроль за діяльністю Міністерства фінансів України, Державної контрольно-ревізійної служби України та Державної податкової адміністрації України у сфері виконання бюджету держави.

Основними формами роботи Рахункової палати є перевірки та ревізії. Щорічно не пізніше 1 грудня вона подає до Верховної Ради України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведення перевірок, ревізій та обстежень. Звіт затверджується Верховною Радою України і публікується у виданнях Верховної Ради України.

У складі Рахункової палати України є департаменти за такими напрямами діяльності:

• — контроль видатків на державне управління та національну безпеку;
• — контроль видатків на економічну діяльність держави;
• — контроль використання коштів державних цільових і позабюджетних фондів;
• — контроль видатків соціального спрямування;
• — контроль і аналіз бюджетного процесу;
• — контроль і аналіз видатків бюджету;
• — контроль банківських і міждержавних фінансово-економічних операцій;
• — департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати.

Ефективність управління бюджетним процесом України залежить від якості та своєчасності виконання своїх функцій відповідними органами державної влади. Тільки плідна співпраця згаданих організацій забезпечить своєчасне прийняття якісного бюджету та афективне його виконання на всіх рівнях адміністративно-територіального поділу країни.