Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України

Анотація

У статті розглядається склад та структура козацьких домогосподарств Батурина другої половини XVIII ст. за матеріалами Генерального опису Лівобережної України (1765−1769 рр.). За основу взята поширена в історичній демографії класифікація П. Ласлетта.

Ключові слова: Батурин, Генеральний опис, домогосподарство, нуклеарна сім 'я, розширена сім'я, мультифокальна сім'я.

козак батурин домогосподарство родина Дослідження історії Батурина періоду Гетьманщини не можливе без глибокого вивчення козацтва — одного з провідних соціальних станів того часу. Серед джерел статистичного характеру — козацьких компутів, реєстрів, ревізій, які містять відомості про кількісний склад та економічний стан козаків Батурина, вирізняється Генеральний опис Лівобережної України (17 651 769 рр.). Про інформаційний потенціал, переваги та недоліки цього джерела вже сказано чимало [1]. А в останній час матеріали цієї наймасштабнішої ревізії почали використовувати при складанні демографічних характеристик населення [2].

Тож об'єктом уваги нашого дослідження стане козацьке населення сотенного містечка Батурина Ніжинського полку, що у 1669−1708 та 1750−1764 рр. виконував функцію резиденції українських гетьманів.

Метою роботи є вивчення складу, статевовікової структури та типології козацьких родин Батурина за даними переписної книги міста, створеної в ході Румянцевського опису [3].

За підрахунками автора, на час проведення Генерального опису Лівобережної України, у Батурині козакам належало 215 житлових дворів (210 знаходилися у межах міста і 5 — у прилеглих хуторах). З них 16 належало виборним козакам і 190 — козакам-підпомічникам. В усій Гетьманщині за царським указом від 24 квітня 1735 р. було 20 тисяч виборних козаків. Решта повинна була їм «во всём спомоществовать» [4]. Виборні козаки звільнялися від сплати державних повинностей, а головним їхнім обов’язком була військова служба з власним озброєнням, спорядженням і кіньми. Підпомічники ж повинні були забезпечували військо продовольством і фуражем, а також обробляти землю виборних козаків поки ті були в поході. Козаки-підпомічники Батурина сплачували консистентський податок (на військо) в розмірі 1 карбованець 2 копійки з двору в рік. Два двори в Батурині належали пушкарям генеральної військової артилерії. Щодо решти дворів, існує вказівка лише проналежність їхніх мешканців до козацького стану. Джерело фіксує також походження козаків Батурина: чи були вони місцевими уродженцями, чи приїжджими. Упродовж 20 років до ревізії в Батурин переселилися голови 37 родин. З них 17 — вихідці з сіл Батуринської сотні, 10 — з інших сотень Ніжинського полку, решта перебралася з Стародубського, Лубенського, Чернігівського, Сумського, Переяславського полків Гетьманщини, з міст Глухова, Полтави та Корсуня. Упродовж 1757−1767 рр. з посполитського до козацького стану у Батурині перейшло 8 голів домогосподарств.

Загалом у 215 дворах мешкало 1115 осіб. Таким чином, середня населеність одного козацького домогосподарства Батурина становила 5,1 особи. Окрім родин власників дворів у їхніх домогосподарствах проживали «сусіди» чи «підсусідки» — зубожіле місцеве або прибуле населення, яке мешкало в обійсті господаря та працювало на користь домогосподарства. Козацьких підсусідків було 23 родини, вони об'єднували 90 осіб обох статей і належали до козацького, посполитого (6 осіб) і міщанського (4 особи) станів. Деякі козаки мали найманих робітників. Всього «служителів» було 6 осіб (4 козацького і 2 — посполитського станів). Тож якщо виключити представників інших станів з загальної кількості мешканців козацьких домогосподарств, у Батурині проживало 237 родин козаків із загальним числом населення 1103 особи. У середньому на одну сім'ю припадало 4,7 мешканця.

Частку працездатного населення серед козаків Батурина визначимо розподіливши всіх мешканців на великі вікові групи. На думку сучасних вчених, віковий поділ, що відповідав особливостям Румянцевського опису, виглядав так:

• 1) діти (0−14 років);
• 2) працездатне населення (15−59 років);
• 3) літні люди (60 і більше років) [5].

У підсумку частка працездатного населення склала 57,4%, дітей — 39,8%, людей похилого віку — 2,8% (див. Таблицю 1).

Результати цього розподілу також показали низький рівень демографічної старості населення Батурина. Згідно шкали польського демографа Едварда Россета, демографічно молодим вважається населення, частка літніх людей у якому не перевищує 8%. У Батурині ця частка склала лише 2,8%, що дає підстави вважати населення Батурина молодим. Для порівняння у полкових містах частка літніх людей становила: у Стародубі - 7%, у Переяславі - 5,1%, у Ніжині - 4,9%, у Полтаві - 4,8% [6].

Таблиця 1. Чисельність козацького населення Батурина за великими віковими групами.

Співвідношення статей у козаків Батурина на момент створення джерела було збалансованим: 550 чоловіків і 553 жінок. Втім, перевага жінок спостерігалася лише в групі працездатного населення. У цій же групі зафіксована значна кількість вдів: 13,5% на противагу 2,3% вдівців працездатного віку. Це пояснюється вищим рівнем смертності чоловіків, різницею у віці між подружжям, при якій чоловіки помирали першими, а також порівняно більшими шансамивдівців на укладання повторного шлюбу. Докладніше зазначені характеристики можна прослідкувати в Таблиці 2, де козацьке населення Батурина розподілене за віком, статтю та сімейним станом. За основу поділу взяті п’ятирічні вікові групи [7].

Таблиця 2. Розподіл козаків Батурина за статтю, віком та сімейним станом.

Одним з важливих показників у характеристиці сімейних структур є їх поколінний склад. З усієї кількості нарахованих нами родин жителів Батурина абсолютну більшість становили двопоколінні сім'ї (батьки з дітьми). їх було 201 (85%). Трипоколінних родин (батьки, діти, онуки) налічувалося 20 (9%), однопоколінних (одинокі чи шлюбна пара без дітей) — 15 (6%). До правнуків не дожила ні одна особа.

Найстарішому мешканцеві Батурина Івану Гунці на момент створення джерела було 75 років. Він мешкав на вулиці Песковій з дружиною Уляною (60 років) та родиною сина Михайла (50 років), який у шлюбі з дружиною Анною (40 років) мав дворічну доньку Євдокію [8].

Типологію домогосподарств козаків Батурина проаналізуємо за допомогою випробуваної в сучасній історіографії класифікації, розробленої кембриджською групою дослідження історії народонаселення та соціальних груп під керівництвом П. Ласлетта. За нею виділяють такі типи домогосподарств:

• — Домогосподарство, яке складається з подружжя з дітьми, називається простим, або нуклеарним (nuclear family household). Воно залишається таким і в тому разі, якщо один із батьків помирає.
• — Розширеним (extended family household) вважається домогосподарство, якщо в ньому живе ще хтось із родичів, які не утворюють подружніх пар.
• — Домогосподарство, яке складається з кількох нуклеарних сімей, називається мультифокальним (multiple family household). Розширені й мультифокальні домогосподарства вважаються складними [9].

Крім них, в історичній демографії виділяють ще домогосподарства самотніх осіб (solitaries) та сім'ї, члени яких хоча й поєднані родинними зв’язками, але не утворюють нуклеарного ядра (no family) [10].

Розподіл родин козаків Батурина за даною типологією свідчить про значну перевагу серед козаків Батурина нуклеарного типу родин (Табл. 3).

Таблиця 3. Типологія козацьких родин м. Батурина.

Прості родини об'єднували 775 представників козацтва. Населеність цих сімей коливалася від 2 до 9 осіб, а середня їх населеність родини становила 4,3 особи (див. малюнок 1).

Найбільшу частку серед них (26,5%) становили родини, які складалися з 3 осіб — зазвичай подружньої пари та однієї дитини, а в деяких випадках — вдови/вдівця з двома дітьми. їх було 48. Другу позицію посіли сім'ї з п’яти членів (25%), а третю — з чотирьох (21,5%). Частка нуклеарних родин, які складалися із шести осіб становила 14%, з двох — 8%. Але найменше було великих, по 7−9 осіб, сімей: відповідно, 4% (7 сімей), 0,5 та 0,5% (по 1).

На другій позиції в козацькому соціумі Батурина другої половини ХУНТ ст. перебували розширені родини — 28 (11,9%). їхня населеність знаходилася в межах від 3 до 19 осіб (див. малюнок 2). Загалом у таких сім'ях жило 166 представники козацтва, а середня чисельність становила 5,9 осіб у родині. Найбільші частки — по 9 сімей — складали родини з 5 та 6 осіб (по 32,1% відповідно), другу позицію займали ті, в яких нараховувалося 4 особи (14,3%). Родин, що складалися з 3-х осіб було 2 (7,1). Найменше — по 1 — було великих родин, що налічували по 7, 9, 10 та 19 осіб у сім'ї.

Структура таких родин складалася з нуклеарного ядра й неодруженого родича. Зазвичай це були батько/мати, брат/сестра, племінник/племінниця господаря чи його дружини.

Третє місце у середовищі батуринського козацтва посідали сім'ї мультифокального типу — 17 (7,2%). Їхня населеність була в межах від 4 до 20 осіб (див. малюнок 3). Загалом у мультифокальних родинах мешкало 149 осіб. Найбільше серед них було родин, що складалися з 8 осіб (їх було 5). Рівними були частки сімей з 4, 7 і 10 осіб (по 2 родини). По одній родині було сімей з 5, 6, 11, 13 і 20 осіб. В основі їхньої структури лежало по кілька сімейних ядер. Переважали двоядерні. Вони могли бути патріархальними: складатися з подружньої пари з дітьми та одруженого сина чи дочки із зятем, удови/вдівця з дітьми і одруженого сина, або братськими: двоє братів із дружинами.

Не можна також оминути увагою і єдину козацьку родину в Батурині, яка складалася аж із 5 ядер і нараховувала 20 членів. Це була сім'я виборного козака Дениса Горбаня (50 років), що мешкав на вулиці Горбанівці. У шлюбі з дружиною Параскевою (46 років) він мав трьох синів: Антона (19 років), Самійла (18 років) та Івана (12 років), а також трьох доньок: Варвару (9 років), Меланію (5 років) та Євдокію (3 роки). Двоє старших синів були одружені. В тому ж дворі в окремих хатах мешкали родини молодших братів Дениса Горбаня — Федір (40 років) та Артем (36 років), які були теж одруженими і мали по троє дітей [11].

Незначну частку в сімейній структурі козацького соціуму Батурина складали одинаки — 3,8% (9 осіб) і так звані безструктурні родини — 0,8% (4 особи). Серед першої категорії переважали вдови, проте лише дві з них мешкали самітно: Уляна Антоненкова (46 років) [12] та Марія Борисенкова (50 років) [13]. Решта вдів та кривий на ногу холостяк Пилип Салхін (25 років) [14] мали в своїх хатах чи дворах родини підсусідків.

Як зазначалося вище, безструктурними родинами вважаються ті, які не мають нуклеарного ядра. Серед батуринських козаків таких було дві родини. Неодружений козак-підпомічник Григорій Васильченко (26 років) мешкав разом зі своєю сестрою Мотроною (20 років) [15]. Підсусідки козацького стану Євдокія Моїсеєва (40 років) з братом Федором (20 років) також становили безструктурну родину [16].

Підсумовуючи аналіз складу й типології домогосподарств козаків міста Батурина на основі даних Генерального опису Лівобережної України необхідно зазначити:

• — двори козаків-підпомічників у кількісному плані мали значну перевагу над домогосподарствами виборних козаків;
• — упродовж 1750−1760-х років відбувається приток трудових іммігрантів до Батурина, що пояснюється бурхливим розвитком економіки міста, пов’язаної з господарською діяльністю гетьмана К. Розумовського;
• — зафіксована надзвичайно мала кількість населення похилого віку. Це могло бути наслідком тотального винищення населення Батурина 2 (13) листопада 1708 р., коли було кардинально порушено структури сімей і загинула значна кількість дітей та підлітків;
• — за результатами типологічного аналізу серед козаків Батурина домінували родини нуклеарного типу, частка яких становила 76,4%. На другій позиції знаходилися розширені домогосподарства — 11,8%, а на третій мультифокальні - 7,2%;
• — середня населеність родин козаків у цілому становила 4,7 особи. Для нуклеарних сімей вона дорівнювала 4,3 особи, для розширених — 5,9, а для мультифокальних — 8,7;
• — за кількістю поколінь панівними були двопоколінні родини (батьки і діти). Такими були майже всі нуклеарні сім'ї. Характерним для Батурина є відсутність чотирипоколінних сімей.

Зіставлення одержаних даних з результатами інших дослідників історичної демографії Гетьманщини (див. таблицю 4) показує, що типологія козацької сім'ї сотенного міста Батурина, колишньої гетьманської резиденції, мала ряд особливостей. По-перше, вона суттєво відрізнялася від сільських козацьких родин Лубенського полку, родин сільського населення Стародубського полку та козацького населення сотенного містечка Мени, де переважали мультифокальні сім'ї. По-друге, вона різнилася і з типологією родин полкового міста Полтави, бо мала значно менший відсоток складних родин і більше домогосподарств одинаків.

Таблиця 4. Типологія козацьких родин міста Батурина в порівнянні з типологією сільського та міського населення Гетьманщини.

Середня населеність козацьких родин Батурина (4,7 осіб) була найменшою в порівнянні з середньою населеністю козацьких родин у селах Лубенського полку (12,1 особи) [21], домогосподарств у селах Стародубського полку (8,5 особи) [22], козацьких родин у містечку Мені (9,3 особи).

Волошин Ю. Родина й домогосподарство козаків міста Полтави в другій половині XVIII ст. (За [23] та Полтаві (6,1 особи) [24]. Проте показник населеності сімей батуринських козаків був ближчим до населеності Кракова (4,5 особи) та Варшави (3,49 особи) цього періоду [25].

У цілому проведене дослідження козацького соціуму ранньомодерного Батурина виявило деякі особливості у структурі домогосподарств, які за рядом показників були більше схожими на міське населення Центрально-Східної Європи XVIII ст.

Джерела та література

• 1. Багалей Д. Генеральная опись Малороссии / Д. Багалей // Киевская старина. — 1883. -№ 11. — С. 402−432;
• 2. Федоренко П. Воронковская сотня Переяславского полка по Румянцевской описи / П. Федоренко // Труды Полтавской учёной комиссии. — Полтава, 1915. — Вип. 12. — С. 81−155;
• 3. Ткаченко М. Канівська сотня Переяславського полку за Румянцівською ревізією / М. Ткаченко // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. — К., 1926. — Кн. VIIVIII. — С. 242−307;
• 4. Максимович Г. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией / Г. А. Максимович. — Нежин, 1913. — Т. I. — С. 190−357;
• 5. Пляшко Л. Генеральний опис Лівобережної України (1765−1769 рр.) як джерело для вивчення історії забудови та планування міст / Л. Пляшко // Архіви України. — 1971. — С.90−92;
• 6. Путро О. Генеральний опис 1765—1769 рр. як джерело для вивчення соціально-економічних відносин на Лівобережній Україні у другій половині XVIII ст. / О. Путро // Український історичний журнал. — 1982. — № 7. — С. 143−147.
• 7. Матеріалами Румянцевського опису / Ю. Волошин // Полтавські історичні студії. — Полтава, 2013. — С. 7592;
• 8. Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у XVIII столітті (історикодемографічний аспект) / Ю. Волошин. — Полтава: АСМф 2005. — 312 с.;
• 9. Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени за Генеральним описом Лівобережної України 1765−1769 рр. / Д. Казіміров // Краєзнавство. К., 2011. — № 4. — С. 216−222;
• 10. Сакало О. Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. / О. Сакало // Краєзнавство. К, 2013. — № 2. — С.117−123;
• 11. Його ж. Структура населення міста Переяслава за матеріалами Генерального опису 1765- 1769 рр. (історико-демографічний аналіз) // Київська старовина. — 2008. — № 6. — С. 3−21;
• 12. Сердюк І. Полкових городов обивателі (історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.) / БСердюк. — Полтава: АСМф 2011. -304 с.
• 13. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦД! АУК), ф. 57. — оп. 1. — спр. 55. — арк. 623 зв. — 805 зв.
• 14. Василенко Н. Экстракт из указов, инструкций и учреждений с разделением по материям на 19 частей. Собрано в правительствующем сенате по малороссийской экспедиции 1786 года / Н. Василенко // Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии. Выпуск 2. — Чернигов, — 1902. — С. 240.
• 15. Волошин Ю. Розкольницькі слободи… — С. 112.
• 16. Сердюк І. Полкових городов обивателі … — С. 87−88.
• 17. Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии / Пер. с франц. С. Хока и Ю. Егоровой. — М., РГГУ, 1997. — С. 16.
• 18. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк.761 зв.
• 19. О классификации домовых сообществ (Разъяснения редакции к типологии домохозяйств Питера Ласлетта) // Семья, дом и узы родства в истории / Под общ. ред. Т. Зокола, О. Кошелевой, Ю. Шлюмбума. — СПб.: Евр. ун-т; Алетея, 2004. — С. 270−271.
• 20. Носевич В. Ещё раз о Востоке и Западе: структура семьи и домохозяйства в истории Европы (2001) / В.Носевич.
• 21. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 749 зв. — 750 зв.
• 22. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 628 зв.
• 23. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 691 зв.
• 24. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 673 зв.
• 25. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 764 зв.
• 26. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 671 зв.
• 27. Сакало О. Домогосподарства козаків Лубенського полку … — С.121.
• 28. Волошин Ю. Розкольницькі слободи … — С.228.
• 29. Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени… — С.219.
• 30. Волошин Ю. Родина й домогосподарство козаків міста Полтави… — С.91.
• 31. Сакало О. Вказ. праця. — С. 119.
• 32. Волошин Ю. Розкольницькі слободи … — С.217.
• 33. Казіміров Д. Вказ. праця. — С.219.
• 34. Волошин Ю. Родина й домогосподарство козаків міста Полтави… — С.77.
• 35. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej. — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. — S. 361