Формування навичок програмування з використанням алгоритмічної мови С++

Програмна реалізація алгоритмів лінійної структури

Основною елементарною дією в обчислювальних алгоритмах є надання значення змінної величини. Якщо значення константи визначено видом її запису, то змінна величина отримує конкретне значення тільки в результаті присвоювання.

Призначення може здійснюватися двома способами: за допомогою команди присвоювання і за допомогою команди введення. Розглянемо приклад. У шкільному підручнику математики правила поділу звичайних дробів описані так:

• 1. Чисельник першого дробу помножити на знаменник другого дробу.
• 2. Знаменник першого дробу помножити на чисельник другого дробу.
• 3. Записати дріб, чисельник якого є результат виконання пункту 1, а знаменник — результат виконання пункту 2. У алгебраїчній формі це виглядає так:
  • (b)/(c/d)=(a*d)/(b*c)=m/n

Побудуємо алгоритм розподілу дробів для ЕОМ. У цьому алгоритмі збережемо ті ж позначення для змінних, які використані в записаній вище формулі. Вихідними даними є цілочисельні змінні а, b, с, d. Блок-схему і текст алгоритму на навчальный алгоритмичній мовы наведені нижче (надалі для стислості позначатимемо навчальну алгоритмічну мову літерами АМ).

алг Ділення дробів поч цілі a, b, c, d, m, n.

введення a, b, c, d.

m: = a*d.

n:=b*c.

виведення m, n.

кін Формат команди присвоювання наступний: змінна: = вираз. Знак «: =» потрібно читати як «привласнити». Команда присвоювання позначає наступні дії, що виконуються комп’ютером:

• 1. Обчислюється вираз.
• 2. Отримане значення привласнюється змінный.

У наведеному вище алгоритмі присутні дві команди присвоювання. У блок-схемах команда присвоювання записується в прямокутнику. Такий блок називається обчислювальним блоком. В описах алгоритмів необов’язково дотримуватися строгих правила в запису виразів. Їх можна писати в звичайній математичній формі. Це ще не мова програмування з суворим синтаксисом. У наведеному алгоритмі присутня команда введення: введення a, b, c, d.

У блок-схемі команда введення записується в паралелограмі - блоці введення-виведення. При виконанні цієї команди процесор перериває роботу і чекає дій користувача. Користувач повинен набрати на пристрої введення (клавіатурі) значення змінних і натиснути на клавішу вводу Enter. Значення слід вводити в тому ж порядку, в якому відповідні змінні розташовані в списку введення. Звичайно за допомогою команди введення присвоюються значення вихідних даних, а команда присвоювання використовується для отримання проміжних і кінцевих величин. Отримані комп’ютером результати рішення задачі повинні бути повідомлені користувачеві. Для цих цілей призначена команда виводу: висновок m, n За допомогою цієї команди результати виводяться на екран або на пристрій друку на папір.

Розглянемо один дуже корисний алгоритм, який доводиться часто використовувати при програмуванні. Дано дві величини: Х, Y. Потрібно провести між ними обмін значеннями. Наприклад, якщо спочатку було Х = 1, Y = 2, то після обміну має стати: Х = 2, У = 1.

Гарною моделлю для вирішення цього завдання є наступна ситуація: є дві склянки — одна з молоком, інша з водою. Потрібно зробити обмін їх вмістом. Кожному ясно, що в цьому випадку потрібен додатковий третій порожній стакан. Послідовність дій буде наступною: 1) перелити з першої склянки в третю; 2) перелити з другої в першу; 3) перелити з третьої до другу. Мета досягнута! За аналогією для обміну значеннями двох змінних потрібна третя додаткова змінна. Аналогія зі склянками не зовсім точна у тому сенсі, що при переливанні з однієї склянки в іншу перша стає порожньою. У результаті ж присвоювання (Х: = Y) змінна, що стоїть праворуч (У), зберігає своє значення. Алгоритм для поділу дробів має лінійну структуру. У ньому всі команди виконуються в строго однозначної послідовності, кожна по одному разу.

Лінійний алгоритм складається з команд присвоювання, вводу, виводу та звернення до допоміжних алгоритмів. При описі алгоритмів в блок-схемах типи, як правило, не вказуються (але маються на увазі). В алгоритмах на АМ для всіх змінних типи вказуються явно. Опис типів змінних виконується відразу після заголовка алгоритму. У них використовуються такі позначення типів: цілий — цілий тип, дійсний — дійсний тип, літерний — символьний (літерний) тип, логічний — логічний тип. В алгоритмі для поділу дробів для всіх змінних вказаний цілий тип.

Задача 3.1.1.

1. Постановка задачі.

Дано тризначне число. В ньому закреслили першу зліва цифру і приписали її в кінці. Знайти отримане число.

Вхідні дані:

тризначне число — змінна цілого типу — int n;

Вихідні дані:

кінцевий результат у вигляді зміненої змінної цілого типу — int n;

• 2. Схема алгоритму рішення задачі.
• 3. Лістинг програми.

#include.

#include.

#include.

using namespace std;

void main ().

{.

SetConsoleCP (1251);

SetConsoleOutputCP (1251);

int n;

cout<< «Введите трехзначное число:»;

cin>>n;

cout<<�"Изменённое число: «<<(n-n/100*100)*10+n/100<

system («pause»);

}.

4. Тестування програми.

Результат тестування задачі 3.1.1.

Задача 3.1.2

1. Постановка задачі.

У тризначному числі х закреслили його другу цифру. Коли до утвореного при цьому двозначного числа справа приписали другу цифру числа х, то вийшло число n. По заданому n знайти число х (значення n вводиться з клавіатури, (100<=n<=999).

Вхідні дані:

тризначне число — змінна цілого типу — int n;

Вихідні дані:

кінцевий результат у вигляді зміненої змінної цілого типу — int х;

2. Лістинг програми.

#include.

#include.

#include.

using namespace std;

void main ().

{.

SetConsoleCP (1251);

SetConsoleOutputCP (1251);

int n, x;

cout<< «Введите трехзначное число:»;

cin>>n;

cout<<�"Вывести найденное число x: «<<

system («pause»);

}.

3. Тестування програми.

Результат тестування задачі 3.1.2.