Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ

1.1 Засоби навчання. Їх значення, функції. Види засобів навчання

1.2 Натуральні засоби навчання

1.3 Образотворчі засоби навчання

1.4. Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА1

2.1 Аналіз досліджень ефективності використання навчальних засобів на уроках природознавства

2.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

2.3 Шлях до майстерності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Останнім часом зростає роль природничих наук. Сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання природознавства має величезне значення.

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компонентів. Зміст цього предмета складає система взаємопов'язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини завдяки безпосереднього спілкування з навколишнім світом.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи — одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Засоби навчання стали невід'ємною частиною уроку, і робота з ним для учнів — це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

У процесі навчання натуральні і образотворчі засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується.

Звідси виходить, що засоби навчання: натуральні або образотворчі необхідні у навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність дослідження і недостатність вивчення проблеми використання натуральних і образотворчих засобів навчання на уроках природознавства та об'єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів початкових класів зумовили вибір теми курсової роботи: «Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства».

Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і образотворчих засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В. П. Вахтеров. У своїй праці «Обрані педагогічні твори» він розкриває багато позицій предметного методу навчання, у якому підкреслює важливість предметних уроків, екскурсій й уроків на повітрі з використання натуральних засобів навчання, які допомагають дитині засвоїти, закріпити навчальний матеріал, а також учні мають можливість детальніше розглянути, порівняти, проаналізувати, виявити характерні особливості певних об'єктів природи [8, 125]. Він засуджує ті школи, у яких можна почути тільки голос учителя, де діти не діють самостійно. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме К. Д. Ушинський, П. І. Підкасистий і М. Л. Портнов [11, 41].

У своїй книзі «Мистецтво викладання» вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту [11,42]. Ці та інші питання розкривають на сторінках своєї роботи «Методика викладання природознавства» В. П. Горощенко та І. Л. Степанов, які стверджують, що вчитель повинен володіти всіма видами, методами й формами викладання, при цьому вміти їх застосовувати [13, 21].

Об'єкт дослідження: процес навчання школярів початкових класів на уроках природознавства.

Предмет дослідження: особливості використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі.

Мета дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання натуральних та образотворчих засобів у навчанні молодших школярів природознавству.

Структура курсової роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 81 сторінки, основної частини — 59 сторінок. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 15 додатків загальним обсягом 22 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ЕФЕКТИВНОМУ ЗАСВОЄННІ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Навчайте дитину яким — не будь п’яти невідомим

їй словам, і він буде довго і марно мучатися над

ними; але пов’яжіть з картинками 20 таких слів — і

дитина засвоїть їх зльоту".

К. Д. Ушинський

1.1 Засоби навчання. Їх види та значення

Нині все більшу і більшу увагу на початковому етапі навчання приділяється використання наочності. Це пов’язано з тим, що методи використання наочності мають можливість показати розвиток явищ, їх динаміку, повідомляти навчальну інформацію певними дозами і управляти індивідуальним процесом засвоєння знань. Засоби навчання стимулюють пізнавальні інтереси учнів, створюють за певних умов підвищене емоційне ставлення учнів до навчання, забезпечують різнобічну формування образів, сприяють міцному засвоєнню знань, розумінню зв’язку наукових знань з життям.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання.

За необхідності забезпечення наочності ще наголошував відомий чеський педагог Я. А. Коменський, який сформулював так зване «золоте правило дидактики», визначив принципи наочності. Учений писав, що все, що тільки можна представити для сприйняття органами чуття, а саме: видиме — для сприйняття зором, те що чується, — слухом, запахи — нюхом, що можна вкусити — смаком, доступне дотикові - шляхом дотикання [10, 21].

Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання молодших школярів. Адже без чуттєвої основи засвоєні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятовуються учнями, але не будуть для них зрозумілими, тобто усвідомленими і осмисленими. «Слово, — зазначав визначний фізіолог І. П. Павлов, — яке загубило зв’язок із реальними предметами і явищами, що ними позначаються, перестає бути сигналом для суб'єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення».

Реалізовувати принцип наочності у процесі навчання природознавства означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об'єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.

Реалізація цього принципу пов’язана із засобами наочності. Вони об'єктивно визначаються чуттєвістю ознак і властивостей об'єктів природи, часовим і просторовим розміщенням їх у навколишньому світі, часовою зміною стану предметів і явищ (зміна пір року і т. ін.) та змістом процесу навчання природознавства у початкових класах [15, 21].

Традиційно наочність розглядається у взаємозв'язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини.

Насамперед слід чітко розрізняти чуттєвість ознак і властивостей та їх наочність. Чуттєвість ознак і властивостей об'єкта — це можливість пізнання їх суб'єктом безпосереднього сприймання органами чуття.

У процесі навчання безпосереднє чуттєве пізнання дітей здійснюється як шляхом спостережень, так і в процесі дослідів, практичних робіт, як передумови цілеспрямованого сприймання. (Додаток А)

Безпосереднє чуттєве сприймання об'єктів навколишнього світу обмежене різними причинами. Зокрема, можливостями органів чуття дитини, які мають певний діапазон відчуття. Також віддаленістю предметів, явищ, подій у просторі і часі. У зв’язку з цим виникає необхідність в опосередкованому чуттєвому пізнанні. Воно може здійснюватися за допомогою:

§ відповідних приладів, які розширюють можливості відчуття людини (у природознавстві - це термометр, компас, гномон та ін.);

§ кінофільмів, звукозаписів, телепередач, фотографій, картин, які дозволяють сприймати об'єкти, що віддалені у часі й просторі;

§ моделей, що відображають зв’язки й відносини у природі, які чуттєво не сприймаються. [4, 57].

На відміну від чуттєвості, яка є якістю реального об'єкта, наочність — це особливість образу, створеного у свідомості суб'єкта. Наочність є показником того психічного образу, який створений суб'єктом у результаті процесів відчуття і сприймання. Тому образ реально існуючого об'єкта може бути не наочним і, навпаки, цілком наочним буває образ предмета або явища, який реально не існує.

Якщо чуттєвість об'єкта не залежить від суб'єктивних особливостей учня, то наочність образу визначається: рівнем усвідомлення мети сприймання, рівнем знань, умінь і навичок та пізнавальними здібностями, інтересами, а також потребами і бажаннями бачити, чути, відчувати. Наочний образ може створюватися тільки у процесі активної цілеспрямованої діяльності школярів.

Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

За допомогою засобів навчання вчитель:

— організовує навчальний процес;

— формує в учнів уміння і навички;

— викладає новий матеріал;

— спонукає до роздумів над ними.

Найістотнішими засобами навчання є:

§ слово вчителя;

§ підручник як важливий засіб навчання слугує для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення здобутих знань на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого;

§ план, карта, моделі;

§ натуральні засоби наочності;

§ образотворчі засоби наочності;

§ аудіовізуальні засоби наочності. (Додаток Б)

Засоби наочності у навчальному процесі виконують різноманітні функції:

§ слово вчителя — для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не погоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з питаннями і одержати відповідь;

§ підручник служить учню для відновлення у пам’яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу;

§ заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої, мультимедійні презентації, відеофільми, ІКТ та ін.);

§ конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

§ виступають у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (прилади, хімічні речовини, предмети та об'єкти неживої та живої природи);

§ є «посередниками» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін.);

§ використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і практичними (прилади, хімічні речовини, колекції, гербарії ін.);

§ є символічними (знаковими) засобами (географічні карти, атласи, схеми, малюнки та ін.) [5, 111].

Дидактичні цілі використання засобів наочності.

Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними під цілями на кожному з етапів.

I. Постановка мети і завдань уроку:

— для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

— для визначення назви теми і завдань уроку;

— для загальної мотивації діяльності учнів.

II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

— для актуалізації опорних знань та умінь;

— для створення проблемної ситуації;

— як джерело нових знань, тобто для створення образів і уявлень про. об'єкти і явища природи;

— як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення. істотних ознак;

— як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності їх. виконання);

— як основа осмислення внутрішньо поняттєвих та між поняттєвих. зв’язків і залежностей;

— як основа для запам’ятовування і закріплення засвоєних знань;

— як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній. частині змісту.

III. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

— для актуалізації засвоєних елементів знань;

— як основа систематизації та їх узагальнення;

— як основа осмислення внутрішньо поняттєвих і між поняттєвих. взаємозв'язків між засвоєними елементами знань;

— як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі. оволодіння теми змісту.

IV. Застосування засвоєних знань та умінь:

— для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній. (матеріалізованій) і перцептивній формі;

— для формування практичних умінь.

V. Перевірка засвоєних знань та умінь:

— для актуалізації засвоєних знань;

— як основа для логічної, послідовної розповіді;

— для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь.

Уміле використання на уроках засобів наочності в поєднанні з іншими видами унаочнення дають змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання, відновити в пам’яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення.

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами [5, 121−123].

Використання на уроках засобів наочності реалізує такі принципи:

1. Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь якому уроці ілюстративний матеріал, аудіо матеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів — зоровий, механічний, слуховий і емоційний.

2. Принцип доцільності. Використання засобів наочності доцільно на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу з використання засобів наочності скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров’я дітей.

3. Принцип міцності. Дозволяє неодноразово на одному уроці використовувати різні засоби наочності для вивчення матеріалу, повторення матеріалу попередніх уроків, закріплювати та узагальнювати знання учнів.

4. Принцип науковості: перетворення цього принципу при навчанні з використанням засобів наочності отримує більш фундаментальну основу.

5. Принцип доступності: дані засоби наочності інтегрується з ігровою технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці застосовувати різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.

6. Принцип системності: використання засобів наочності дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також поєднувати з елементами попередніх уроків, пояснювати нове.

7. Принцип послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам’ятовується в більшому обсязі і міцніше. (Додаток В) [14, 301].

1.2 Натуральні засоби навчання

Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи.

До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам’яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тематичні колекції: «Види ґрунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Їх використовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів. У класі обов’язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів.

Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини — це група натуральних об'єктів, які дозволяють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спостереження і виконуються досліди протягом усього навчального року.

До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі препарати.

Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. (Додаток Г) Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Для вивчення природознавства у початкових класах обов’язковими є такі систематичні гербарії:

1. трав’янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);

2. трав’янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);

3. рослини луків («Луки»);

4. бур’яни поля («Бур'яни поля»);

5. зернові рослини («Зернові рослини»);

6. технічні рослини («Технічні рослини»);

7. трав’янисті рослини степу («Зона степів»);

8. трав’янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).

У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх видозміни у зв’язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін. Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь [5, 127].

Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. (Додаток Д) Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»), Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. [5, 128]

Вологі препарати — це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. (Додаток Е) У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коренеплодів. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опудала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого [6, 8].

Комплексне використання натуральних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:

· врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту натуральними засобами;

· забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання;

· відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку;

· врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань. [5, 123].

1.3 Образотворчі засоби навчання

Образотворчі засоби навчання поділяються на об'ємні і плоскі.

До об'ємних належать муляжі. Муляжі - це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин. (Додаток Ж) Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам’ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.

До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. (Додаток З) Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.

Навчальні картини використовуються як демонстраційні на всіх етапах уроку для розв’язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей [2, 42].

Вимоги до використання картин:

— на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;

— їхня величина інформативності;

— мають емоційний вплив, що сприяє підсиленню гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.

За навчальними картинами учні описують географічні об'єкти, відповідно до поставлених цілей; порівнюють їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюють зв’язки, складають тематично розповідь за картиною. (Додатки И)

Навчальні таблиці. Це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, текстовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними малюнками. (Додаток К) [1,42].

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв’язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загально навчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу — складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

При підготовці і проведенні уроку з використанням образотворчих засобів навчання необхідно:

— детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

— визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

— відібрати і проаналізувати засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

— встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

— визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

— продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після пояснення вчителя або під час закріплення матеріалу [12, 22].

У процесі використання образотворчих засобів навчання на уроці природознавства вчитель повинен дотримуватися таких вимог:

— стінні картини і таблиці повинні мати такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти;

— перед демонструванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до комплекту таблиць або картин;

— визначити час і місце уроку демонстрування їх;

— продумати, які різноманітні методи і прийоми треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

— об'єкти зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;

— таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об'єкт або однорідні об'єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;

— малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його «прочитати»;

— навчальні таблиці не заміняють натуральних об'єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і учні з ним працюють індивідуально.

1.4 Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

навчання екскурсія природознавство образотворчий

Перед педагогами постало питання, якими ж засобами школа може і повинна розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, може служити лише один засіб — екскурсія в природу під керівництвом учителя; інакше кажучи — уроки, які треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Саме урок-екскурсія виступає як одним засобом наочності живої природи, де учні мають можливість безпосередньо спостерігати за об'єктами та явищами природи, аналізувати їх, порівнювати, знаходити спільні ознаки, відчувати звуки тварин, аромат рослин і навіть відчути їх на дотик.

Великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О. Герд. ще у 1866 році він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку.

О. Герд вважав, що будь яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу учнів і в кінцевому результаті поглиблювати та розширювати знання, отриманні учнями на класних уроках. «Екскурсії повинні служити доповненням до уроків, писав О. Герд, — увага дітей повинна бути направлена головним чином на те, що не може спостерігатися у школі. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царства природи та пов’язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле».

За думкою О. Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозв'язок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та з’ясувати їх індивідуальний розвиток. У методиці «Перші уроки мінералогії» О. Герд дав конкретні зразки правильно проведених екскурсій [16].

Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, пам’ять та увагу. У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти «починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення».

Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають «від усього сентиментального та видуманого».

З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на предметних уроках за гербарних зразків, колекцій, з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Такі екскурсії передбачені новою програмою освітньої галузі «Природознавство» для кожного класу.

Завдання уроку-екскурсії - збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв’язки між окремими явищами природи, показувати, як людина опановує сили і багатства природи. У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок. Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запам’ятовувалися дітьми [7, 48].

Екскурсії на природу використовуються тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх природній обстановці, а також для того, щоб простежити сезонні зміни в природі. Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя — гербаріїв, колекцій, таблиць, а також на уроках трудового навчання виготовити аплікації з натурального матеріалу [19, 63].

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз дослідження ефективності використання натуральних та образотворчих засобів навчання

В ході роботи над темою, ми з’ясували, що на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, в поєднанні з аудіовізуальними, моделями. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

З метою виявлення ефективного впливу засобів наочності на процес навчання молодших школярів на уроці природознавства серед вчителів СЗОШ № 17 було проведено анкетування. (Додаток Л)

В анкетуванні взяли участь вісім учителів початкової школи.

Аналіз дослідження показ, що 100% вчителів постійно використовують засоби навчання на всіх етапах уроку і досягти навчально-виховної мети уроку 100%. Вчителі які використовують натуральні засоби на предметних уроках, наприклад гербарні зразки, корисні копалини зіставляють 12%, 88% вчителів замінили ці засоби на ІКТ.

Також в ході роботи над темою нами було проведено дослідження у необхідності, специфіки та дидактичних умов ефективного використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства.

Виявлено, що найбільш ефективними засобами наочності є: підручник, навчальні таблиці, гербарні зразки, фізична карта України, малюнки в поєднанні з ігровими технологіями і служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Розглянемо деякі види наочності.

Гербарні зразки на уроці, як правило, використовують на всіх етапах уроку як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька.

Пропонуємо розглянути фрагмент уроку (Додаток М)

Тема уроку: Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця «Будова рослин».

Важливу роль на уроці, як показує практика, відіграють роздавальні картки, кольорові ілюстрації. Головна цінність їх полягає в тому, що вони забезпечують роботу учнів в парах або групах, допомагають конкретизації природничих уявлень і понять, виробленню довільної уваги, мислення і естетичних смаків, підвищують ефективність уроку.

Наведемо приклад уроку природознавства в 3 класі

Тема: Як живляться тварини. Ланцюг живлення (Додаток Н)

VІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

1. Робота в групах.

За малюнками, визначте тварин. На які групи їх можна поділити? Доведіть.

2. Гра «Знайди зайву тварину». Доведіть.

При доборі засобів наочності, ми враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до їх використання застосовувати різноманітні методи та прийоми навчання:

§ бесіда з використанням календаря природи і праці людей та щоденників спостереження учнів;

§ створення і розв’язання проблемної ситуації, дидактична гра;

§ бесіда і розповідь з використанням наочності;

§ демонстрація дослідів;

§ практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;

§ робота з таблицями і схемами;

§ пізнавальні завдання;

§ повідомлення цікавих фактів та ін.

Розглянемо фрагмент уроку природознавства в 3 класі.

Тема: Гірські породи. Корисні копалини

Мета: виховувати почуття гордості за багатство рідного краю, бажання економно використовувати корисні копалини; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, знаходити причиново — наслідкові зв’язки; доводити правильність певного судження та власної думки; ознайомити учнів з найважливішими корисними копалинами, їх видобуванням, економним і раціональним використанням; розкрити способи добування корисних копалин; визначити властивості кам’яного вугілля, встановити його характерні ознаки, ознайомити учнів з найбільшими родовищами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Формування поняття «корисні копалини»

Гра «Скарбниця» (Створення проблемної ситуації)

— Подивіться навколо. Вулицею мчать машини. З чого зроблено деталі до них? (З металу, який виплавляють із залізної руди)

— А з чого зроблені гума, бензин, пластмаси? (з нафти).

— А будинки? (з цегли, а цегла — це глина).

— Без неї не може працювати жоден учитель. (Крейда).

— Звідки їх людина видобуває для своїх потреб?

— Так, вапно, пісок, глина — це все є дари землі. Ми опалюємо свої будинки кам’яним вугіллям чи газом, що теж добувають із землі. Тому їх називають корисними копалинами, бо приносять людям велику користь. Корисні копалини — це гірські породи, які люди видобувають у природі і використовують у своєму житті. Сьогодні людина не уявляє собі життя без великої кількості різних корисних копалин.

2. Дослідницька групова робота

— Запрошую вас до наукової лабораторії передачі «Таємниці природи». У нас є змога краще ознайомитися з такими корисними копалинами, як кам’яне вугілля. Уявимо себе геологами. Вони не тільки знаходять корисні копалини, а й досліджують їх властивості.

Дослід 1.

— Розгляньте кам’яне вугілля. Скажіть, тверде воно чи рідке? Визначте його колір. (Тверде. Чорного кольору).

Дослід 2.

— Понюхайте його. Чи має воно запах? (Без запаху).

Дослід 3

— Спробуйте розламати вугілля. Розбийте молотком. (Крихке).

Дослід 4

— Укиньте кам’яне вугілля у склянку з водою. Воно плаває чи опускається на дно? (Тоне, бо важче за воду).

Дослід 5

— Розмішайте вугілля у воді. Воно розчиняється чи не розчиняється у воді? (Нерозчинне у воді).

Дослід 6

— Спостерігайте, як горить вугілля. Яким полум’ям воно горить? (Горить яскравим полум’ям, виділяє багато тепла).

— То ж які властивості має кам’яне вугілля? З якою метою ми проводили досліди?

3) Складання логічно — понятійні схеми

/

— Більш детальну інформацію ви зможете отримати від наших наукових ведучих — консультантів на каналі «Дорогами України».

Науковий консультант 1

— Пошуками корисних копалин займаються геологи. Місце, в якому вони знаходять велику кількість корисних копалин, називають родовищем. Територія України багата на корисні копалини, що трапляються на планеті Земля. Всього розвідано понад 80 різних корисних копалин. Відкрито більше семи тисяч родовищ. Вони бувають відкритого типу (кар'єри) та закритого типу (шахти). Зараз в Україні відрито нові запаси вугілля, залізної руди, торфу, нафти й газу, а також золота, алмазів, руд кольорових металів.

Науковий консультант 2

— «Гео» — з грецької мови означає земля. А «логос» — наука. Геологія — це наука про землю. Геологи це люди, які вивчають, з чого складається наша планета. Геологів ще називають розвідниками земних глибин.

Науковий консультант 3

— Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній глибині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі (кар'єри). У кар'єрах корисні копалини добувають відкритим способом. Та працюють потужні машини — бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини. Для того, щоб добути корисні копалини, що сховані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні води.

— Як ви думаєте, чи потрібно охороняти родовища? Для чого?

Науковий консультант 4

— Корисні копалини — це багатство нашої Батьківщини. З часом вони вичерпуються. Тому їх необхідно використовувати дуже економно, щоб вистачило не тільки нам, а й наступним поколінням.

— Що може статися, якщо ми не будемо оберігати родовища?

Науковий консультант 5

— Це може призвести до закриття багатьох родовищ.

— Чи можете ви зробити свій внесок у справу бережливого ставлення до корисних копалин?

Науковий консультант 6

— Бережливе ставлення до корисних копалин — це бережливе ставлення до речей, які з них виготовлені, збудовані, змайстровані.

— Отже, який необхідно зробити висновок стосовно використання корисних копалин людиною?

Ефективному навчанню молодших школярів сприяють навчальні таблиці, картини.

Розглянемо фрагмент уроку в 4 класі

Тема: Сонячна система

VІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

1. Робота з таблицею

— Пригадайте, як називається шлях по якому рухаються планети?

— Знайдіть на малюнках орбіти кожної планети.

— Яка з планет має найдовшу орбіту?

— Яка — найкоротшу? Чому?

— Які планети знаходяться ближче до Сонця порівняно із Землею?

— На якому місці від Сонця знаходиться Земля?

— Між яким планетами обертається наша Земля?

— Які знаходяться далі?

2. Рубрика «Це цікаво знати»

Людство завжди цікавило чи є життя на інших планетах. Але до цього часу нікому це не вдалося. Вивчаючи інші планети вчені дізнаються багато цікавого, а саме:

1 учень

Чи є життя на Марсі?

Поки що цього ніхто не знає. Космічні апарати «Вікінг», що були запущені в 70-х роках, не знайшли на Марсі слідів життя. Але у 1996 році у зразках породи з Марса були виявлені мікроскопічні окам’янілості, що могли виявитися мінівірусами.

2 учень

Яким є повітря на Венері?

Атмосфера Венери є смертельною для людини. Вона складається переважно з отруйного вуглекислого газу і хмар сірчаної кислоти. Шар атмосфери дуже товстий, тому атмосферний тиск є великим.

3 учень

Чи можна дихати на Меркурії?

Ні! Без запасу кисню -- неможливо. Меркурій практично позбавлений атмосфери, за винятком деяких парів натрію, тому що всі гази спалює Сонце. Меркурій не має атмосфери, а його поверхня покрита кратерами, як на Місяці.

4 учень

Що таке кільця Сатурна?

Кільця Сатурна -- ореол довкола планети, що світиться. Вперше виявлений у 1659 році нідерландським ученим Хрістіаном Гюйгенсом (1629-- 1695). Кільця утворені з безлічі мільярдів частинок льоду і пилу. Деякі із них досягають розмірів 20--30 м, але більшість не перевищує розмірів кубиків льоду. Кільця є дуже тонкими -- не більше 50 м завдовшки, а ширина їх становить 74 000 км. Вони знаходяться на висоті 7000 км над хмарами Сатурна.

5 учень

Чому Нептун зелений?

Поверхня Нептуна вкрита океаном рідкого метану (природного газу) зеленувато-блакитного забарвлення.

6 учень

Що таке Метеорити?

Це дуже великі кам’яні брили, що прилітають із космосу. Вони проникають в атмосферу Землі і долітають до її поверхні, не згорівши повністю.

Робота з малюнками із застосуванням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків [1, 63].

Розглянемо фрагмент уроку в 2 класі (Додаток П)

Тема: Звірі восени. Підготовка звірів до зими.

Мета: ознайомити учнів з життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра, готують запаси кормів, готуються до зимової сплячки.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Практична робота з малюнком. (вставить завдання)

VI. Закріплення знань умінь і навичок

1. Робота з текстом

— Прочитайте самостійно статтю.

— Що нового ви дізналися?

Аналіз методичної літератури та досвід передових вчителів початкових класів показав, що ефективним засобом навчання з використанням натуральної наочності є уроки-екскурсії, уроки «милування». (Додаток Р)

Тут є всі явища і об'єкти природи та умови для пізнання. Природа не тільки є «об'єкт пізнання», «сфера активної діяльності» вихованців, а й «виховний фактор». Такі уроки допомагають учням пізнавати й пояснювати життя природи: дерев, листочків, квітів, пелюсток. Таким чином, у свідомості дітей фіксуються уявлення про конкретні предмети, явища, факти, події. Мета — закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності, добиватися того, щоб процес мислення відбувався на основі живих, образних уявлень, щоб діти, спостерігаючи навколишній світ, установлювали причини й наслідки явищ, порівнювали ознаки й якості речей. Проводячи такі уроки вчителі спираються на «Уроки милування» серед природи які запровадив В. О. Сухомлинський. Кожне заняття передбачає певне коло об'єктів і явищ для спостережень, а метою є завдання: дивуватися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.

Василь Олександрович стверджував, що для того, щоб змусити дитину мислити, необхідно «примусити її дивуватися». [9. 44]

Проводячи свої уроки мислення, видатний педагог прагнув, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою»

В.О. Сухомлинський надавав великого значення образному мисленню. Він вважав його «обов'язковим етапом для переходу до мислення поняттями» [9] «Я прагнув, — стверджував педагог, — щоб діти поступово оперували такими поняттями, як явище, причина, наслідок, подія, зумовленість, залежність, відмінність, подібність, спільність, сумісність, несумісність, можливість, неможливість та ін.» [9,45].

Він підкреслював, що «постійне спілкування з природою стає істотною стороною виховного процесу», «наочним мірилом цінностей» [10, 125].

Але «природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно-наслідкові зв’язки».

Отже ефективне використання засобів навчання:

— сприяє швидкому «входженню» учнів у предмет, який вивчається на уроці;

— має кращі можливості для використання наочності, особливо, натуральних та образотворчих засобів навчання;

— створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

Аналіз дослідження показав що, у навчально-виховному процесі уроку природознавства потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об'єкти і явища природи.

2.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує натуральні та образотворчі засоби навчання: колекції, гербарії, муляжі, картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо.

Потреба в демонструванні цих засобів навчання зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, гербарних зразків, колекцій супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища і використовуються на різних етапах уроку.

Роботу із стінними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам’ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями, викликати емоції та інтерес, недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває картину й аналізує її. Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв’язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Наприклад, розглядаючи тварин природного угруповання, діти описують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину, окрасу і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами лісу. Виникає запитання: «Чому у луках більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-коричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Таблиці використовують і для закріплення знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання.

Під час перевірки домашнього завдання треба обов’язково використовувати і стінні таблиці. Це змушує працювати не тільки механічну пам’ять, а й інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову, закріплювати в пам’яті виучуване. Процеси запам’ятовування знань тільки тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний матеріал [17, 123].

Методика використань таблиць має наступні основні моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об'єктів, встановлення зв’язків між ними, порівняння об'єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з’ясовує, що учні знають про показаний об'єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об'єкти: гербарії, опудала, моделі.

Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючи схеми, креслення й малюнки на дошці [17, 124].

Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв’язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми, за своїми спостереженнями й т. п.). Основне призначення схем — допомогти зосередити увагу дітей на головному, глибше зрозуміти логічну сутність понять. Для більше повного засвоєння матеріалу й подальшого його запам’ятовування можна використати відповідні схеми: Об'єкти живої й неживої природи, кругообіг води, рельєф земної поверхні. Дерева, кущі трав’янисті рослини, рослинництво рідного краю і т.п. (Додаток С)

На етапі вивчення нового матеріалу, під час пояснення вчителя для формування реального уявлення про величину, зовнішній вигляд виучуваного об'єкта або його окремих частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об'єктів — чучел, колекцій, гербаріїв, живих рослин або їх частин та ін.

У початкових класах на уроках природознавства вчителі широко застосовують натуральні зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах, опудала тварин і т.п. Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знань.

Методика використання гербарних зразків різноманітна. Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька [18, 135].

Він може бути використаний для виконання практичних забезпечують завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:

· Серед гербарних зразків виберіть трав’янисті рослини лісу. Розкажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя в лісі.

· Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.

· Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх. Доведіть.

· За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини. Визначте їх подібні ознаки.

· Опишіть зовнішній вигляд рослини (берізки, калини, кульбаби). Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.

Трав’янисті рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.

Для створення наочного сприйняття об'єктів використовують колекції «Корисні копалини» з метою ознайомлення з найбільш поширеними мінералами і гірськими породами. За допомогою яких вчитель учить дітей розпізнавати їх за зовнішнім виглядом, визначати характерні ознаки і властивості за допомогою проведення дослідів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой