Вибір методів виховання

Розглянемо загальні основи вибору методів виховання, не зачіпаючи поки ні сутності, ні змісту самих методів. Якими причинами детермінується застосування того чи іншого методу? Які фактори впливають на вибір методу і змушують вихователя віддавати перевагу тому чи іншому шляху досягнення мети?

На практиці завжди стоїть завдання не просто застосувати один з методів, а вибрати найкращий — оптимальний. Вибір методу — це завжди пошук оптимального шляху виховання. Оптимальним називається найбільш вигідний шлях, що дозволяє швидко і з розумними витратами енергії, засобів досягти наміченої мети. Обравши показники цих витрат як критеріїв оптимізації, можна порівнювати межу собою ефективність різних методів виховання.

Багато вагомі причини ускладнюють процес логічного перебору методів виховання і визначення оптимальних. Серед цих причин такі:

• 1. Нечіткість безлічі методів. В даний час методи виховання суворо не зафіксовані, однозначно не описані. Кожна педагогічна школа вкладає у зміст однакових за назвою методів різний зміст.
• 2. Множинність умов застосування методів.
• 3. Єдиний надійний критерій оптимізації - час, але цей критерій застосовується рідко. Цінувати час ми ще не навчилися. Укладаємо: зразкова система методів, спроектована на розмите безліч умов із застосуванням аморфних критеріїв, не може забезпечити високу логічну надійність вибору.

Випробуваний століттями досвідчений шлях вирішення проблем, заснований на педагогічному чуття, інтуїції, глибокому знанні особливостей методів та причин, що викликають певні наслідки. Той вихователь, який краще врахував конкретні умови, використовував адекватне їм педагогічна дія і передбачав його наслідки, завжди досягне більш високих результатів виховання. Вибір методів виховання — високе мистецтво. Мистецтво, що спирається на науку. Розглянемо загальні причини, що визначають вибір методів виховання. У першу чергу повинні бути враховані наступні:

• 1. Цілі і завдання виховання. Мета не тільки виправдовує методи, а й визначає їх. Яка мета, такими повинні бути і методи її досягнення.
• 2. Зміст виховання. Треба мати на увазі, що одні й ті ж завдання можуть бути наповнені різним змістом. Дуже важливо тому правильно пов’язати методи не із змістом взагалі, а з конкретним змістом. Оскільки змістовна характеристика методів дуже важлива, вона також враховується при класифікації.
• 3. Вікові особливості вихованців. Одні й ті ж завдання вирішуються різними методами в залежності від віку вихованців. Вік, як уже зазначалося, це не просто число прожитих років. За ним придбаний соціальний досвід, рівень розвитку психологічних і моральних якостей
• 4. Рівень сформованості колективу. У міру розвитку колективних форм самоврядування методи педагогічного впливу не залишаються незмінними: гнучкістьуправління необхідна умова успішного співробітництва вихователя з вихованцями.
• 5. Індивідуальні та особистісні особливості вихованців. Загальні методи, загальні програми лише канва виховної взаємодії. Необхідна їх індивідуальна і особистісна коригування. Гуманний вихователь буде прагнути застосовувати такі методи, які дають можливість кожній особистості розвинути свої здібності, зберегти свою індивідуальність, реалізувати власне «Я».
• 6. Умови виховання. До них крім розглянутих вище — матеріальних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних — відносяться і відносини, що складаються в класі: клімат у колективі, стиль педагогічного керівництва тощо
• 7. Засоби виховання. Методи виховання стають засобами, коли виступають компонентами виховного процесу. Крім методів існують і інші засоби виховання, з якими методи тісно взаємопов'язані і застосовуються в єдності. Наприклад, наочні посібники, твори образотворчого і музичного мистецтва, засоби масової інформації - необхідна підмога для ефективного застосування методів. До засобів виховання відносяться також різні види діяльності (ігрова, навчальна, трудова), педагогічна техніка (мова, міміка, рухи і т. д.), засоби, що забезпечують нормальну життєдіяльність вчителів та учнів. Значення цих факторів непомітно до тих пір, поки вони знаходяться в межах норми. Але як тільки норма порушується, їх вплив на вибір методів виховання може стати визначальним!
• 8. Рівень педагогічної кваліфікації. Вихователь вибирає тільки ті методи, з якими він знайомий, якими володіє. Багато методи складні, вимагають великої напруги сил: незацікавлені педагоги вважають за краще обходитися без них. Наслідок — набагато більш низька ефективність виховання, ніж вона могла б бути при використанні різноманітних і адекватних цілям, завданням і умовам методів.
• 9. Час виховання. Коли часу мало, а цілі великі, застосовуються «сильнодіючі» методи, в сприятливих умовах використовуються «щадні» методи виховання. Розподіл методів на сильнодіючі та щадні умовно: перші пов’язані з покараннями і примусу, другі - це вмовляння і поступове привчання. Сильнодіючі методи використовуються зазвичай при перевихованні, коли за максимально короткий час потрібно викорінити негативні стереотипи поведінки.
• 10. Очікувані наслідки. Вибираючи метод (методи), вихователь повинен бути, упевнений в успіху. Для цього необхідно передбачити, до яких результатів призведе застосування методу.

Вибір методів повинен бути підготовленим і припускати реальні умови для здійснення. Не можна вибирати метод, який в даних умовах непридатний. Не можна ставити перспективи, яких все одно не досягти. Це, само собою зрозуміло. Тим часом багато молоді педагоги часто порушують це елементарне правило. Будь-яке розумне і підготовлене дію педагога повинно бути доведено до кінця, метод потребує логічного завершення. Виконувати це правило важливо тому, що тільки в цьому випадку вихованці знаходять корисну звичку доводити справу до кінця, а вихователь зміцнює свій авторитет організатора.

Метод не терпить шаблону в застосуванні. Тому вихователь всякий раз повинен підшукувати найбільш ефективні засоби, що відповідають даним умовам, вводити нові прийоми. Для цього треба глибоко проникнути в сутність виховної ситуації, яка і породжує потребу в певному впливі.

Вибір методу залежить від стилю педагогічних відносин. При товариських відносинах буде дієвим один метод, при відносинах нейтральних або негативних доводиться вибирати інші шляхи взаємодії.

Метод залежить від характеру спричиненої ним діяльності. Змусити вихованця займатися легким або приємною справою — це одне, а домогтися виконання ним серйозного і незвичного праці - зовсім інше. Проектуючи методи виховання, треба передбачити психічний стан вихованців у той час, коли методи будуть застосовуватися. Це не завжди здійсненне для вихователя завдання, але, принаймні, загальний настрій, ставлення вихованців до проектованих методів повинні бути враховані заздалегідь.