Здорове харчування

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Безопасность жизнедеятельности


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Здорове харчування

Якщо ви хочете почувати себе здоровим, вам необхідна не тільки фізкультура, душевну рівновагу і загартовування, але і правильне харчування.

Сучасні рецепти корисних страв грунтуються на одному стародавньому принципі. Гіппократ сформулював його так: «Те, що ви їсте, повинно бути вашим ліками».

ДВАНАДЦЯТЬ ПРИНЦИПІВ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

1. Раціони харчування повинні складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

2. Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю декілька разів на день.

3. Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.

4. Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2) за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень.

5. Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.

6. Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м’ясом.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.

Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу.

Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

12. Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком. 1. Раціони харчування повинні складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження

1. Рослинна їжа повинна бути різноманітною, оскільки жоден з продуктів не може забезпечити організм всім необхідним. Наприклад, картопля забезпечує вітаміном С, але не забезпечує залізом, а зернові продукти -- навпаки. Зелений шар піраміди ілюструє різноманітність рослинних продуктів, необхідних для здорового харчування.

Продукти рослинного походження містять безліч біологічно активних складових, які зумовлюють потенційно захисну дію цих продуктів від ХНІЗ. Більшість із них не є харчовими речовинами в традиційному розумінні і називаються нехарчовими речовинами. Сюди входять харчові волокна, фітостероли, лігніни, флавоноїди, глюкозинолати, феноли, терпени, сполуки, які містяться в цибулі і часнику, понад 2000 пігментів

2. Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю декілька разів на день

За рекомендаціями ВООЗ більше половини добової калорійності повинні складати хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картопля, тому що ці продукти містять мало жирів, багаті на білки, харчові волокна, мікроелементи калію, кальцію, магнію та вітаміни С, В6, фолієву кислоту, каротиноїди. Слід широко інформувати населення про поживні цінності цих продуктів і особливо про їх значення у запобіганні захворювань.

На жаль, багато хто помилково вважає, що від хліба і картоплі повнішають. В дійсності калорійність крохмалю набагато нижча калорійності жиру або спирту. Один грам крохмалю містить 3,8 ккал, тоді як один грам жиру -- 9,0 ккал, а спирту -- 6,9 ккал. Раціон харчування з великою кількістю жирів, рафінованого цукру та алкоголю і малим вмістом мікроелементів та нехарчових речовин сприяє переїданню, що веде до ожиріння.

Всі види хліба, зернові і картопля, боби, квасоля, овочі та фрукти містять різноманітні харчові волокна, значення яких важко переоцінити для профілактики і лікування запорів, захворювань дивертикулу та геморою.

На жаль, медичні працівники схильні недооцінювати важливість споживання цих продуктів і придавати занадто велике значення вживанню білків тваринного походження. Необхідно всіляко пропагувати і заохочувати споживання зернових продуктів, картоплі та хліба як основу здорового харчування.

3. Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон

ВООЗ рекомендує щоденно вживати не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, зображених у верхньому зеленому шарі харчової піраміди. Результати епідеміологічних досліджень підтвердили, що при вживанні овочів та фруктів у такій або більшій кількості поширеність серцево-судинних, деяких онкологічних захворювань і більшості дефіцитів мікроелементів серед населення нижче.

Одним із аліментарних факторів, що, можливо, сприяє підвищенню захворюваності цих ХНІЗ, є недостатність антиоксидантів, а саме: каротиноїдів, вітамінів С і Е.

Іншою актуальною проблемою здоров’я населення насамперед жінок та дітей раннього віку, є анемія, виникнення якої спричиняє, головним чином, недостатність заліза та інших мікроелементів. Вживання вітаміну С, що міститься у більшості овочів та фруктів, разом з продуктами, багатими залізом, поліпшує його засвоєння і, таким чином, знижує ризик виникнення залізо-дефіцитної анемії. Найкращими джерелами заліза є листова зелень, а саме: капуста і шпинат, квасоля. Засвоєння поліпшується при споживанні овочів разом з невеликою кількістю нежирного червоного м’яса, риби або печінки. Овочі та фрукти також містять в собі калій, магній та кальцій, які зменшують ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

В овочах та фруктах присутні вітаміни групи В і фолієва кислота. Загальновідома роль останньої у профілактиці анемії. Джерелом фолієвої кислоти є червона квасоля, соєві боби, горох та арахіс, зелені овочі, а саме: шпинат, капуста брюссельська та брокколі, цитрусові, а також хліб і печінка. Фолієва кислота за рахунок зниження рівня гомоцистеіна в крові зменшує ризик серцево-судинних захворювань.

Організму людини необхідні харчові волокна як розчинні, так і нерозчинні, які містяться в продуктах двох нижніх зелених шарів піраміди. Розчинні волокна беруть участь в обміні жирів і вуглеводів, регулюючи рівень холестерину та цукру в крові. Нерозчинні волокна сприяють регулярному випорожненню кишечника і, таким чином, попереджають запор. Вживання обох видів харчових волокон доцільно для профілактики злоякісних пухлин товстої кишки та молочної залози.

Рослинні стероли сприяють зниженню рівня холестерину в плазмі крові, а флавоноїди, крім антиоксидантної дії, зменшують тромбоутворення.

4. Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2)за допомогою нормо калорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень

Індекс маси тіла визначається відношенням ваги людини в кілограмах до квадрату зросту в метрах. Ідеальна маса тіла дорослої людини коливається в межах індексу маси тіла (ІМТ) від 20 до 25 кг/м2.

Майже у половини дорослого населення Європи визначається надлишкова маса тіла, тобто ІМТ перевищує 25. В Україні розповсюдженість надмірної маси тіла складає 29,7% серед жінок і 14,8% серед чоловіків. Надмірна вага та ожиріння (ІМТ більше 30) підвищують ризик виникнення неінсулінзалежного діабету, артеріальної гіпертензії, артриту, серцево- судинних і деяких онкологічних захворювань.

Рівень ризику залежить від розподілу жиру на тулубі людини (вимірюється окружність талії). Він більший у людей з ожирінням верхньої частини тулуба (форма яблука) і менший у людей з ожирінням нижньої частини (форма груші). У чоловіків ризик ожиріння значно зростає при окружності талії більше 95 см, у жінок — якщо окружність талії перевищує 80 см.

Для підтримання маси тіла и рекомендованих межах кількість енергії, що поступає з їжею, повинна урівноважуватись кількістю енергії, яка витрачається. Рівень фізичної активності можна збільшити за рахунок щоденної швидкої (6 км/год) ходьби протягом 30 хвилин. Корисні також їзда на велосипеді, плавання та біг підтюпцем.

3менщувати вагу потрібно повільно, приблизно 0,5 кг за тиждень. Не доцільні дієти для прискореного схуднення, а застосування проносних засобів, лікарських препаратів (амфетаміни та діуретини) навіть небезпечно.

5. Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.

Жири забезпечують організм енергією i незамінними жирними кислотами, які сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К. Вживання надлишкової кількості жирів пов’язано з ризиком роз витку ХНІЗ, зокрема серцево-судинних.

За рекомендаціями ВООЗ у здоровому раціоні харчування кількість жирів не повинна перевищувати 30% добової калорійності, в тому числі складова насичених жирів -- 10%, поліненасичених -- 7%, а мононенасичених -- 13%.

Насичені жири містяться, головним чином, в продуктах тваринного походження: в салі, м’ясі та м’ясопродуктах, молоці та молочних продуктах, рослинних маргаринах, що залишаються твердими при кімнатній температурі. Існує тісний взаємозв'язок між вживанням великої кількості насичених жирів та високим рівнем потенціальне шкідливого холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) плазми крові. Насичені жири збільшують ризик тромбозу, який спричиняє мозковий інсульт та інфаркт міокарда.

Поліненасичені жири містяться в рослинах і жирній рибі. Деякі з них -- незамінні для людини, тому що не синтезуються в організмі. Одна група цих жирів, омега-6, включає лінолеві та ліноленові жири, джерелом яких є м’які сорти маргаринів, кукурудзяна, соняшникова, соєва та хлопкова олії. Вони сприяють засвоєнню антиоксидантів та жиророзчинних вітамінів, знижують рівень холестерину ЛНЩ.

Інша група поліненасичених жирних кислот, омега-3, міститься в жирній рибі (оселедець, скумбрія, форель та сардини). Наукові дані свідчать що, вживання жирної риби двічі на тиждень знижує ризик тромбоутворення, сприяє зменшенню рівнів холестерину ЛНЩ та тригліцеридів крові, високі концентрації яких підвищують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

Мононенасичені жири містяться переважно в оливковій, рапсовій, арахісовій оліях та авокадо. Вони підвищують рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛВЩ), який має антисклеротичну дію.

«Трапс"-жирні кислоти утворюються при переробці рідкої рослинної олії та риб’ячого жиру в тверді маргарини. Їх біологічна дія подібна впливу насичених жирів, тобто вони сприяють підвищенню рівня холестерину ЛНЩ і зниженню концентрації холестерину ЛВЩ.

б. Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м’ясом.

Квасоля, горох, боби, горіхи, м’ясо, птиця, риба і яйця. намальовані з правого боку жовтого шару харчової піраміди, -- вагомі джерела білка та заліза. Вживання квасолі та бобів разом з невеликою кількістю нежирного м’яса, риби або печінки значно поліпшує засвоєння заліза і є ефективним засобом профілактики і лікування залізодефіцитної анемії.

М’ясо і продукти тваринного походження містять найбільшу кількість насичених жирів; тому перевагу необхідно віддавати нежирним сортам м’яса, зрізаючи помітний жир. Ковбасу, запечене м’ясо, м’ясні консерви доцільно заміняти квасолею, бобами, горохом, рибою, яйцями, птицею або нежирним м’ясом, обмежуючи вживання червоного м’яса до 80 г на день для профілактики раку товстої кишки.

7. Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

Молоко і молочні продукти, намальовані з лівого боку жовтого шару харчової піраміди, потрібні організму людини в помірній кількості. Намагайтесь обмежувати споживання вершків і сметани, в яких багато насичених жирів і мало білка та незамінних мікроелементів, хоча національні традиції передбачають додавання сметани в борщ, вареники, млинці тощо.

Більшість молочних продуктів -- вагоме джерело білка та кальцію. Останній забезпечує розвиток здорових зубів і кісток, відіграє важливу роль в клітинному метаболізмі. В нашій країні добові норми вживання кальцію для дорослого населення коливаються від 800 до 1200 мг (додаток).

Достатню кількість кальцію можна одержувати, споживаючи нежирне або сепароване молоко та молочні продукти. Кальцій присутній в основній масі молока, а не у вилучених вершках або жирі.

Люди, які не полюбляють продукти цієї групи, можуть одержувати кальцій з іншими продуктами, а саме: рибними консервами, зерновими, листовими овочами, малосолоними сортами сиру.

8. Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

Вуглеводи поділяють на дві основні групи: крохмалі, включаючи деякі харчові волокна, і прості сахариди, такі як моно- і дисахариди. В переважній більшості харчових продуктів вуглеводи присутні у вигляді крохмалю. Всі сахариди, незалежно від їх солодкості, вносять до раціону харчування однакову кількість калорій.

Рафінований цукор будь-якого типу (патока, фруктоза, концентрат фруктового соку, глюкоза, мед, лактоза, мальтоза, меляса, цукор-сирець, сахароза) не корисний для здорового харчування, оскільки є висококалорійним.

Надмірне його вживання сприяє розвитку карієсу, причому, чим частіше людина вживає солодкі продукти або напої і чим довше вони залишаються у ротовій порожнині, тим вище ризик.

Для надання їжі солодкого смаку можна додавати штучні підсолоджувачі -- замінники цукру, такі як сахарин і аспартам. Вони не спричиняють карієсу, не містять енергії і можуть використовуватись в раціоні харчування хворих на цукровий діабет. Але не всі замінники мають низьку калорійність, наприклад сорбітол.

Більшість людей полюбляють солодке і під час приготування їжі широко застосовують цукор. Однак за рекомендаціями ВООЗ і вітчизняними нормами фізіологічних потреб населення, в основних харчових речовинах та енергії, цукор повинен складати не більше 10% добової калорійності.

9. Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічна зонах необхідно вживати йодовану сіль.

З вживанням великої кількості солі пов’язана висока поширеність артеріальної гіпертензії та підвищення захворюваності і смертності від хвороб судин головного мозку. За рекомендаціями ВООЗ добова кількість вживаної солі не повинна перевищувати 6 г. Більшість людей споживають її набагато більше, навіть не підозрюючи про це, оскільки сіль прихована в хлібі, сирі, консервованих продуктах.

Люди звикли до смаку солі і більшість із них додають її в їжу для підсилення солоного смаку. Проте поступове зниження вживання солі послаблює це бажання.

Харчові продукти з великим вмістом солі (копчені, консервовані, мариновані і в’ялені) споживайте у невеликих кількостях і не часто. Збільшуйте вживання овочів та фруктів, які містять мало солі. Зменшуйте кількість солі під час приготування страв, замінюючи її приправами та спеціями. Не додавайте сіль у страву, не покуштувавши її спочатку. Харчові продукти, які зазнали спеціальної обробки, повинні маркіруватись щодо вмісту солі. У регіонах ендемічного йодного дефіциту ВООЗ рекомендує проводити йодування солі.

10. Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу.

Калорійність одного граму етанолу складає 27 ккал. Надмірне споживання алкогольних напоїв негативно впливає на стан головного мозку, печінки, серця, нервової системи, кишечника, підшлункової залози.

Жінкам рекомендовано вживати вдвічі менше алкогольних напоїв, ніж чоловікам. Вагітні жінки взагалі повинні утримуватися від них.

11. Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

Приготування і зберігання їжі має велике значення для здоров’я. Наведені нижче рекомендації допоможуть зберегти поживну якість продуктів та обмежити можливість їх зараження мікроорганізмами:

Вибирайте продукти, котрі зазнали спеціальної обробки, з метою безпеки, наприклад пастеризоване молоко.

Готуючи страви, піддавайте продукти ретельній кулінарній обробці.

Не зберігайте довго приготовлені страви.

Ретельно дотримуйтесь правил зберігання готової їжі в гарячому стані (близько 60 °C і вище), або в охолодженому (близько 10 °C і нижче).

Повторне розігрівання готових страв до температури не нижче 70 °C -- найкращий захист від мікробів.

Не допускайте контакту сирих продуктів з готовими.

Додержуйтесь правил гігієни. Мийте руки перед та після приготування страв.

Тримайте в чистоті кухню.

Оберігайте продукти від комах, гризунів та інших тварин. Зберігайте їх в закритому посуді.

Користуйтеся чистою водою. Якщо є навіть невеликі сумніви щодо якості води, кип’ятіть її перед приготуванням їжі.

Намагайтесь зменшити кількість жирів, солі та цукру, що додаються під час приготування страв, при консервації або кулінарній обробці.

Приготування їжі на пару, випікання та варка корисніші для здоров’я, ніж смаження, тому що потребують менше жиру. Готуючи страви, використовуйте посуд з тефлоновим покриттям.

12. Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком.

Загальновідомо, що материнське молоко створює грудним дітям найкращі умови для початку життя. Лактація також благотворно позначається і на здоров'ї матері.

Грудне вигодовування захищає немовля від інфекцій, насамперед діареї та респіраторних захворювань. Навіть в найкращих гігієнічних умовах діти, що вигодовуються замінниками материнського молока, в 5 разів більше схильні до діарейних захворювань, в 3 рази більше ризик смерті від респіраторних хвороб. Грудне вигодовування знижує ризик виникнення інфекційних захворювань сечових шляхів, поширеність алергій, бронхіальної астми та екземи; у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, вище ефективність профілактичних щеплень.

Дитячі молочні суміші, виготовлені за найсучаснішими технологіями, ніколи не зможуть зрівнятися з грудним молоком, оскільки вони одержані з молока тварин або сої і не містять протиінфекційних факторів.

Протягом перших 6 місяців життя дитина не потребує ніякої їжі та напоїв, крім ідеально збалансованого грудного молока. Приблизно з другого півріччя слід вводити спочатку овочі та фрукти, потім рис і каші, а трохи пізніше -- рибу та м’ясо. Поряд з цим продовжують годування дитини материнським молоком до виповнювання 12 місячного віку. Коров’яче молоко потрібно давати приблизно у віці 9−12 місяців, а підсолоджених напоїв, які не містять корисних харчових речовин, слід уникати. Грудне молоко, яке дитина одержує і на другому році життя, забезпечує третину його потреб в енергії та білках.

Найкраще джерело вітамінів та мінералів -- овочі і фрукти. При дотримуванні порад, викладених вище, немає необхідності призначати вітамінні та мінеральні добавки, надмірні дози яких можуть заподіяти шкоду.

Головним джерелом вітаміну D є сонячне світло. Навіть його 10−15-хвилинної дії тричі на тиждень достатньо для утворення потрібної кількості вітаміну D, дефіцит якого спричиняє рахіт і остеомаляцію.

Норми фізіологічних потреб населення України у вітаміні D складають 2,5 мікрограмів на добу.

Вода

Як правило, напої та їжа забезпечують більшу половину добової потреби організму в рідині. Крім того, вона утворюється в його клітинах в результаті метаболізму жирів, спирту, білків і вуглеводів. Вода -- незамінна харчова речовина. На потреби у воді впливають умови навколишнього середовища. Наприклад, в гарячому кліматі значна кількість води втрачається з потом і повітрям, що видихається.

В районах, де якість води викликає сумніви, її необхідно кип’ятити перед вживанням.

Чим загрожує Фаст Фуд?!

Ще зовсім недавно XX століття вважалося століттям фаст-фуду. Саме тоді виникла і досить швидко розвинулася індустрія швидкого харчування. Але, судячи з усього, століття XXI погрожує поставити нові рекорди. Божевільний ритм життя не залишає можливості сучасній людині пообідати неспішно, із задоволенням. Так, щоб закласти накрохмалену серветку за комір і з задоволенням скуштувати перше, друге і третє. Замість доброї трапези доводиться задовольнятися їжею на швидку руку в діапазоні від бізнес-ланчу в найближчій забігайлівці до швидкорозчинній локшини в пакетику. Втім, минуле теж не варто ідеалізувати. Швидке харчування існувало і в давнину.

Гамбургери древніх римлян

Вже за часів античності фаст-фуд користувався величезною популярністю. Якщо в Давній Греції все ж воліли готувати їжу у своєму господарстві, то древні римляни нерідко взагалі відмовлялися від готування, в деяких будинках навіть не було кухонь. Зате в кожному місті існувала маса закусочних і базарів, де торгували всілякими стравами.

Великою популярністю користувалися коржі з дріжджового тіста, змазані оливковою олією, їх було дуже зручно використовувати як їстівні тарілки. Багато століть по тому ці коржі, покриті запеченим сиром, ковбасами та овочами, стали називати італійською піцою. Існували в римлян і свої гамбургери. Вони смажили коржі з яловичини, які дозволялося їсти з хлібом. Професор Філіп Фернандес-Арместо у своїй книзі «Історія їжі» стверджує, що середньостатистичний стародавній римлянин вживав в їжу більше фаст-фуду, ніж, скажімо, сучасний житель Нью-Йорка. Різниця в тому, що швидке харчування древніх римлян було більш свіжим і корисним, ніж сучасні хот-доги і гамбургери.

Поважали фаст-фуд і в інших країнах. У Китаї задовго до появи «Доширака» на базарах торгували гарячою локшиною швидкого приготування, в Індії були популярні коржики чапаті з гострим соусом і рис з шматочками курки під соусом каррі. У Європі теж дуже поважали різного роду коржі, а в деяких країнах (наприклад, в Росії) не гидували і пиріжками.

Фаст-фуд буває двох видів: шкідливий і дуже шкідливий МакДональд проти «Білого замку»

Фаст-фуд як індустрія виник у 1920-ті роки в Америці. До цього часу американці воліли готувати їжу самостійно вдома, але з бурхливим промисловим зростанням і розвитком автомобілебудування в країні у них перестало вистачати часу на готування. Ось тут і з’явилися перші ресторани, що торгують фаст-фудом.

Піонером у цій області стала компанія «Білий замок» («White Castle»), яка відкрилася в 1921 році в Канзасі. Фірмовим блюдом «Білого замку» були гамбургери, які на той час для американців були дивиною. Потенційних покупців радувала й стабільна ціна на їжу: незважаючи на Велику Депресію, Другу Світову війну і інфляцію компанія до 1946 року продавала свої гамбургери по п’ять центів.

Коли деякі відвідувачі почали замислюватися про те, чи не шкідлива така їжа, хазяїн мережі Біллі Інграм придумав хитрий хід. Він найняв декількох молодих людей, які за невелику плату щодня приходили в «Білий замок» у білих халатах і замовляли там гамбургери. Відвідувачі приймали їх за лікарів і заспокоювалися. Раз гамбургери їдять навіть лікарі, значить, вони дійсно безпечні для здоров’я.

В кінці 1940-их років у «Білого замку» стали з’являтися конкуренти. Найсерйознішим з них виявилася молода компанія «МакДональдс».

Починалося все дуже скромно: два брати Дік і Мак МакДональдс, які торгували в невеликому ресторані барбекю для каліфорнійських автомобілістів, вирішили переключитися на випуск гамбургерів. У 1948 році їм це вдалося, причому доходи різко зросли. У 1954 році з ними познайомився комівояжер Рей Крок, який запропонував відкривати по всій країні заклади під тією ж маркою. Брати погодилися, і справа пішла. У 1956 році в США було 14 ресторанів «МакДональдз», в 1960 році - 228, у 1968 році - 1000, у 1975 році - 3076, в 1980 році - 6263, в 1984 році - 8300, у 1990 році - 11 800. Зараз у корпорації «Макдональдс» більше 30 000 ресторанів в 119 країнах світу, в той час як у «Білого замку» усього близько 380 ресторанів у США.

Однак в останні роки могутній «МакДональдс» почав відчувати проблеми. Після компанії борців за здорове харчування, що закликають бойкотувати фаст-фуд, продажі в США та інших розвинених країнах стали скорочуватися, деякі ресторани навіть довелося закрити.

Краще всього у «МакДональдс» справи йдуть в Росії, тут щороку відкриваються десятки нових ресторанів, у кожному з яких відвідувачів в три рази більше, ніж у європейських країнах.

Те, що лікар не прописав

здоровий харчування продукт

На жаль, всі лікарі й дієтологи єдині в думці - фаст-фуд буває двох видів: шкідливий і дуже шкідливий. Харчуватися ним регулярно ніяк не можна.

Головна проблема полягає в тому, що більша частина подібної їжі дуже висококалорійна, містить багато жирів і мало вітамінів. У першу чергу це стосується гамбургерів.

Виробники фаст-фуду з давніх пір прагнули зробити так, щоб їхні продукти були якомога більше калорійними. Відвідувачам це здавалося вигідним — з'їв усього один недорогий гамбургер і вже ситий. Якщо робити більш здорові й корисні страви, харчування неминуче стане менш швидким, а ціна страви зросте.

Проте під тиском громадськості навіть найупертіші виробники фаст-фуду змушені були зробити крок назустріч «здоровому харчуванню». Наприклад, «Макдональдс» ввів до свого меню салати, соки та мінеральну воду, а також зробив свого клоуна Рональда Макдональда більш спортивним і підтягнутим. Однак не обійшлося без казусів. Медики виявили, що салати від «МакДональдс» ще шкідливіші, ніж їх гамбургери. Наприклад, в салаті «Цезар» міститься 18,4 грамів жиру, а в стандартному чізбургері всього 11,5 грамів. Судячи з усього, в салат кладуть занадто жирну і висококалорійну заправку.

Так що всім любителям картоплі фрі, бігмаків та іншої шаурми варто запам’ятати три простих правила, які пропонують дієтологи:

1. Не їжте фаст-фуд частіше, ніж раз на тиждень. А бажано робити це ще рідше. А найкраще взагалі ніколи цього не робити.

2. Найнебезпечніші для здоров’я жирні й висококалорійні страви (картопля фрі, гамбургери, солодка газована вода).

3. Якщо вдень ви їсте, фаст-фуд, ввечері обов’язково потрібно поїсти нормально. Не варто йти в ресторан швидкого харчування на голодний шлунок.

Тонкий і товстий

Американський документаліст Морган Сперлок вирішив експериментальним шляхом перевірити, наскільки американський фаст-фуд шкідливий для здоров’я. Протягом місяця він три рази в день харчувався в «МакДональдс», причому завжди брав подвійні порції, які так щедро пропонували йому співробітники. До кінця експерименту він набрав 12 кілограм зайвої ваги, дуже зіпсував печінку і заробив зниження сексуального бажання і підвищений рівень холестерину в крові. Про свої муки він зняв документальний фільм «Подвійна порція», який став суперхітом американського прокату.

Подивившись цю картину, мешканка Північної Кароліни Міраб Морган вирішила провести свій експеримент. Вона теж стала харчуватися тільки в «МакДональдс», причому робила це не один місяць, а цілих три. У результаті експерименту дамочка … схудла на 15 кілограм. Секрет у тому, що вона стежила за тим, щоб споживати в їжу не більше 1400 калорій на день.

Дієтологи стримано відгукнулися про цей успіх, зауваживши, що в картоплі фрі та чизбургерах все одно не вистачає необхідних для людського організму вітамінів і мінералів.

А як у нас?

«В організмі піддослідних пацюків, котрих ми три місяці годували „швидкою їжею“, відбулися незворотні зміни»

А наші вітчизняні соціологи стверджують: майже кожен сьомий мешканець великих міст України відвідує ресторани швидкого харчування не менше кількох разів на тиждень. Чоловіки навідуються до таких закладів частіше, ніж жінки. А завсідники — молодь. Фахівці з Науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету провели експеримент — і були шоковані: у пацюків, котрих три місяці годували їжею, яку прийнято називати фаст-фудом, відбулися незворотні зміни в організмі. Навіть, коли тварин почали годувати традиційними харчами, патологія не зникла. Тепер медики мають намір дослідити, як специфічна «дієта» позначиться на потомстві тварин.

«Захворіли, ледь не здохли»

— Навесні 2008 року ми почали першу серію експериментів, — розповів доктор біологічних наук, директор інституту Анатолій Божков. — Відібрали групу молодих пацюків, бо нас цікавив вплив «швидкої їжі» саме на організм, що розвивається. Кожна з тварин важила 100 грамів. Упродовж експерименту раціон гризунів був змішаний: 50% становили страви фаст-фуду і ще 50% - звична для них їжа. До того ж, одні тварини отримували гамбургери та картоплю фрі, а інші - сухарики та чіпси. Була й контрольна група, яка нормально харчувалася. Три місяці ми спостерігали за ними.

І отримали результат: пацюки, в раціоні яких були гамбургери та картопля, «обганяли» за вагою своїх ровесників із контрольної групи, які не їли фаст-фуду. Помітили цікаву закономірність: хоча тварини і мали більшу вагу, та їхні внутрішні органи відставали у розвитку, зокрема серйозні проблеми були з печінкою. Також зафіксували зміни щодо білка в сироватці крові. Змінилися не на краще й імунологічні показники.

Пацюки ж на чіпсово-сухариковій «дієті» суттєво відставали в рості та масі. Деякі фізіологічні показники у них також змінилися, однак незначно.

Після цього етапу науковцям стало цікаво, що ж станеться зі щурами, якщо вони їстимуть лише фаст-фуд.

— Друга серія експериментів за своїми результатами стала значно цікавішою, — продовжує Анатолій Іванович. — Пацюків перевели на стовідсотковий фаст-фуд — i отримали цілком протилежні результати.

Якщо щуренята їли лише гамбургери та картоплю фрі, то їхня маса тіла значно відставала від цього показника у контрольній групі.

— Це означає, що гризуни вживали забагато вуглеводів, однак їм бракувало вітамінів та інших корисних для здоров’я речовин. Ті ж пацюки, які поїдали сухарики та чіпси, за три місяці не виросли зовсім. Коли їхні ровесники з контрольної групи мали вже по 400 грамів, вони і надалі важили по 100 г. А у певний момент пацюки взагалі відмовилися їсти фаст-фуд. Ми вже думали, що вони помруть, довелося перевести тварин на нормальну їжу. Однак на той час у їхньому організмі вже почалися незворотні зміни.

Дітям вхід заборонено?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 177 мільйонів дітей у світі страждають на захворювання, що так чи інакше пов’язані з надлишковою вагою. Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що до 2015 року з проблемою ожиріння стикнуться 2,3 мільярда людей, старших 15 років.

Згідно з даними соціологічного дослідження, в Україні за віковим розподілом є чітка тенденція: що молодша людина, то частіше вона їсть фаст-фуд. Нині третина молоді споживає такі страви ледь не щодня! А, як свідчать результати досліджень, «швидка їжа» найбільшої шкоди завдає саме молодому організму.

Проте головний дієтолог України Петро Карпенко переконаний, що і в закладах швидкого харчування є страви, які можна давати дітям.

«Є салати, соки. А смажена картопля? Вона, навпаки, краща, ніж домашнього приготування, бо там використовують спеціальну олію, — каже пан Карпенко. — Звісно, фаст-фуд — це не щоденне харчування. Це тимчасова їжа, коли людина просто не має змоги поїсти нормально. Ми не проводили досліджень щодо впливу „швидкої їжі“ на людський організм. Однак і так зрозуміло: якщо споживати фаст-фуд щодня, то користі від цього не буде».

Українські дієтологи підтверджують, що «завдяки» такому раціону людина швидко набиратиме вагу. До того ж, прогресуватимуть хронічні недуги — наприклад, відбуватиметься загострення гастритів, холециститів. При тривалому споживанні фаст-фуду неминучі захворювання печінки та жовчовивідних шляхів.

У нас відкривають, за кордоном закривають…

Щодня ресторани «швидкої їжі» відвідують 400 тисяч українців. За місяць — це близько 12 мільйонів.

В Україні працює майже 1500 закладів швидкого харчування. Хоча насправді точна цифра невідома, адже більшість фаст-фудів у документах записані як кафе.

У той час, коли кількість фаст-фудів у нашій країні невпинно зростає, за кордоном уже забороняють відкривати такі заклади. У деяких країнах світу вже діють обмеження на рекламу нездорової їжі. Так, на початку 2008 року у Великобританії набула чинності повна заборона на телерекламу таких продуктів під час трансляції програм для підлітків. Йдеться про чіпси, горіхово-шоколадні батончики, іншу їжу та напої, що містять велику кількість жирів, цукру та солі.

Інваліди від фаст-фуду

Науковці, отримавши результати першого етапу дослідження, вирішили не зупинятися. Експеримент продовжили. І тепер оприлюднили його наслідки: пацюки, які посиділи на фаст-фудовій «дієті», так і не повернулися до норми.

— Ми спостерігали за їхнім станом, проводили лабораторні аналізи, — каже Анатолій Божков. — Гризуни, які споживали таку їжу тільки місяць, почуваються краще. Ті, яких три місяці харчували фаст-фудом, — можна сказати, пропащі. У них суттєві зміни функції печінки, змінений імунний статус, аналізи крові не в нормі.

Харчування тільки фаст-фудом не минає безслідно. У цих пацюків справді стан, який називають передпатологією, — адже піддослідні тварини відрізняються від стандартної норми. Ми можемо назвати це їх нормою, яку вони вже набули. А для того, щоб відповісти, наскільки вона негативна, нам треба ще вплинути на гризунів різними стрес-факторами і вивчити їхню реакцію. Це зробимо під час наступної серії експериментів. «Наразі можна зробити висновок: на жаль, такі зміни в організмі є тривалими й стабільними. І це серйозний негатив, — каже науковець. — Дослідження щодо впливу фаст-фуду тепер активно проводять у всьому світі, зокрема й наші колеги в Росії. Багато видатних учених, публічних людей, політиків заявляють, що нам слід переглядати ставлення до „швидкої їжі“».

Наші норми — застарілі

— Останні «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» були розроблені та затверджені 1999 року. Однак їх слід переглядати що п’ять років, — розповідає директор Українського науково-дослідного інституту харчування МОЗ Олег Швець. — Для цього потрібно постійно моніторити стан фактичного харчування різних вікових і професійних груп населення. Наразі середня енергетична потреба чоловіків та жінок у віці 20−39 років практично не змінюється; у людей віком 40−59 років вона знижується за кожне десятиліття на 5%, а з 60-ти — на 10%.

За його словами, для визначення енергозатрат людини, все працездатне населення нашої країни розділили на чотири групи фізичної активності: перша група — особи, що займаються переважно розумовою працею (їм потрібно 1800−2000 ккал щодоби). Друга група — зайняті легкою працею (2100−2200 ккал). Третя група — мають роботу середньої важкості (2550−2600ккал). Четверта група — важко фізично працюють (2850−3050 ккал).

До речі, рекомендовані дози деяких вітамінів та мікроелементів за кордоном відрізняються від українських. Приміром, норма вітаміну, А у нашій державі - 1000 мкг, у Великобританії та ЄС — 700 мкг; вітаміну Е: в Україні - 15 мг, у США — 10 мг, у Великобританії - близько 4 мг; вітаміну С: у нас — 70−80 мг, у США — 60 мг, у Великобританії 40 мг, в ЄС — 45 мг.

Окрім того, Америка та Британія переглянули добову дозу фолієвої кислоти, збільшивши її до 400 мкг (в Україні - 250 мкг) і до 600 мкг — для вагітних, оскільки цей вітамін важливий для профілактики вроджених дефектів. Відповідні матеріали для перегляду потреби у фолієвій кислоті в Україні перебувають у Міністерстві охорони здоров’я.

Коментар гастролога гастроцентру міської поліклініки

По-перше, у фаст-фуди вкладають не найякісніші продукти. Взяти ті ж сосиски — там відсоток м’яса взагалі мінімальний. А інші складові тільки шкодять нашому організму.

По-друге, фаст-фуди — це завжди гаряче тісто, що дуже важко переноситься і шлунком, і підшлункової залозою. І по-третє, людина повинна споживати нормальні натуральні продукти: фрукти, овочі, м’ясо, каші, картоплю, супи, борщі.

У нас є таке обстеження, яке включає в себе сніданок у «Мак-Дональдсі». Цей сніданок викликає закидання кислоти зі шлунку в стравохід. Щоб з’ясувати чи відбувається закидання кислоти, у нас відправляють людину в «Мак-Дональдс», щоб вона взяла там яку-небудь їжу. Потім вимірюють — є закидання кислоти чи ні. Тобто цим сніданком ми провокуємо. Дуже показовий тест.

Прес-служба «Мак-Дональдса» відмовилася надати інформацію, пославшись на комерційну таємницю.

Фаст-фуд викликає майже наркотичну залежність

Калорійне, жирне і нездорове харчування викликає залежність. У мозку людей, які звикли їсти жирне, відбуваються подібні процеси, як і в наркозалежних та курців. Такого висновку дійшли американські вчені.

Каліфорнійські дослідники Пол Кенні та Пол Джонсон з’ясували, що нездорова їжа може так само порушити хімічну рівновагу у мозку, як і будь-яка інша речовина, що викликає залежність.

Йдеться про вплив на підкріплюючу систему гіпоталамуса (Reward System), внаслідок якої і у тварин, і у людей виникає тимчасове відчуття задоволення, повідомляє «Німецька хвиля».

Пол Кенні та Пол Джонсон проводили свої дослідження на щурах. Вчені з’ясували, що жирна їжа криє у собі ту саму небезпеку, що й наркотики: що більше вживаєш, то більші дози потрібні для задоволення.

«Щурі протягом експерименту повністю втратили контроль над своїм харчуванням, що є головною ознакою залежності», — пишуть автори дослідження у статті в науковому часописі Nature Neuroscience.

Тварини не відмовлялися від запропонованого їм калорійного фаст-фуду навіть тоді, коли до нього можна було дістатися лише через удар електричним струмом.

Науковці годували щурів усім, що залюбки їдять і люди: сосисками, шинкою і сирними пирогами. Тварини швидко набирали вагу. Коли жирну їжу в них раптом забрали і запропонували натомість салати і овочі, щурі просто відмовилися їсти взагалі і стали голодувати.

«Мозок за звичкою вимагає постійної стимуляції жирною їжею. В іншому разі настає перманентний стан негативних емоцій», — пояснює науковець Пол Кенні. Центральну роль у цьому процесі відіграють допамінові рецептори в мозку.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой