Митне право

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Таможенная система


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

Кафедра правознавства

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Митне право»

Група: ГПз — 119

Спеціальність: Правознавство

Виконав: Євтушенко Олексій

Миколайович

Перевірив: викладач

Шиян О. Ю.

Запоріжжя — 2013

Зміст

Вступ

1. Порядок митного оформлення

1.1 Загальні положення та початок митного оформлення

1.2 Митне оформлення товарів, вантажів та інвестиційної діяльності

1.3 Завершення та відмова у митному оформленні

1.4 Декларування як головна стадія митного оформлення

2. Особливості перемішення через митний кордон валюти

Висновки

Список використаних джерел

митний оформлення валютний декларація

Вступ

Кожного дня громадяни України, громадяни інших держав та їх транспортні засоби перетинають кордон України. Для врегулювання переміщень через кордон належним чином та протидії корупції покликана Митна служба України. Митний кодекс України (далі - МК) був прийнятий 13 березня 2012 р., набрав чинності 1 червня 2012 р. Його прийняття дозволило вирішити таке питання, як спрощення та прискорення процедур митного оформлення до європейських стандартів [6, с. 15].

Входження України у світовий економічний простір багато у чому був би не можливим за відсутності чітких та прозорих митних правил щодо оформлення товарів, адже саме митні кордони України відділяють вітчизняну господарську систему від міжнародної та зарубіжної економічних систем. Дія тих чи інших правил на порядок здійснення господарської діяльності у середині України є дуже важливою, як для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і для усіх інших суб'єктів господарювання — резидентів. Адже заходи впливу, що торкаються порядку пропуску товарів, майна та інвестицій через митний кордон впливають на вартість, обігову здатність та швидкість здійснення господарських операцій [12, с. 76].

Актуальність даної теми зумовлена роллю митного регулювання в процесі організації зовнішньоекономічної діяльності країни.

Метою дослідження є вивчення особливостей здійснення митного оформлення та регулювання переміщення валютних цінностей.

Об'єктом дослідження є відносини, що виникають щодо митного оформлення та переміщення валютних цінностей. Предметом дослідження є процес митного оформлення товарів та валютних цінностей.

Інформаційною базою роботи є праці вчених та практиків щодо митного оформлення та переміщення валютних цінностей, законодавчі акти, нормативні документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали та рекомендації міністерств і відомств, періодичні видання.

1. Порядок митного оформлення

1.1 Загальні положення та початок митного оформлення

Стаття 7 МК України визначає державну митну справу як установлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення і інші положення [3, с. 13].

Процес митного оформлення врегульовано статтями 246 — 269 розділу 8 МК України. Так частина перша статті 249 містить поняття мети митного оформлення, де мета — це забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів [7].

Доктор юридичних наук, професор Додін Є. В., визначає метод правового регулювання митного права як сукупність прийомів і засобів правового впливу на відносини, що виникають у митній сфері. Регламентовані таким чином відносини можуть виникнути на різних етапах митного оформлення (тимчасове зберігання, декларування, переміщення під митним контролем тощо) [3, с. 14].

Відповідно до ст. 247 МК митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів, і розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення [7].

Згідно ч. 1 ст. 249 МК декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред’являються ними для проведення митного оформлення товарів, що він декларує [7]. Частина 4 статті 264 дозволяє декларанту самостійно фіксувати подачу митної декларації в електронній системі митного оформлення, а ст. 257 разом з письмовою формою подання митної декларації надає можливість подачі документів та відомості для декларування також в електронній формі.

На одній зі стадій митного оформлення, з метою встановлення характеристик товару та його відповідності документам, митні органи можуть брати проби (зразки) товару. Митні органи можуть витребувати з підприємств виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення. Такі дослідження проводять експерти в експертних підрозділах (лабораторіях) [5, с. 72 — 73].

Митне оформлення товарів, проби (зразки) яких відібрані на дослідження, може бути закінчене тільки після отримання митним органом результатів дослідження. Оплата проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету [5, с. 75].

Мова документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (ст. 254 МК) [7].

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування — з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який замінює митну декларацію [2].

1.2 Митне оформлення товарів, вантажів та інвестиційної діяльності

Громадяни за умови дотримання вимог законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України [2].

Новий МК України запропонував певний сприятливий режим для підприємств з іноземними інвестиціями. Адже згідно з ст. 251 МК України, митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку [12, с. 77].

Також у першу чергу, відповідно до ст. 250 МК, здійснюється митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою таких як: товари, у тому числі транспортні засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри, намети, збірні будинки, пристрої для очищення та збереження води, інші товари першої необхідності, що направляються як допомога потерпілим від катастрофи природного та/або техногенного походження [7].

Стаття 252 (Митне оформлення військової техніки) вказує на те, що військова техніка, яка укомплектована повністю військовою командою (бойові та військово-транспортні повітряні судна, військові кораблі та судна забезпечення Військово-Морських Сил тощо), яка перетинає митний кордон України, підлягає митному оформленню у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Таке оформлення здійснюється митним органом за участю представників центрального органу виконавчої влади [7].

Товари, що ввозяться на митну територію України, як правило підлягають обов’язковій сертифікації в Україні - це контрольовані товари. Для врегулювання цієї обставини Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову про «Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні» [9]

Контрольовані товари згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) назва (опис) та код класифікації яких збігаються з назвою продукції та кодом УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14), зазначеними в переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. В разі коли збігається лише назва або код, товар вважається таким, що не підлягає обов’язковій сертифікації [9].

Для полегшення проходження митних формальностей між державами, що входять до складу СНД, Постановою Кабінету Міністрів України було укладено угоду про порядок митного оформлення та митного контролю товарів, що переміщаються між державами-учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі. Метою цієї угоди є: 1) встановлення спрощеного порядку митного оформлення та контролю товарів, які переміщуються Сторонами; 2) уніфікація та спрощення митних процедур до товарів, що мають походження с території держав-учасників союзу СНД, без нанесення збитків та в інтересах кожної із вказаних держав [11].

1.3 Завершення та відмова у митному оформленні

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 МК. Строк, зазначений у цій частині може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів; 4) виявлення порушень митних правил; 5) призупинення митного оформлення та інші обставини [7].

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (ч. 4 ст. 255).

Згідно з ч. 5 ст. 255 МК при виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу 10 МК «Гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами» [7].

Відповідно до ч. 4 ст. 256 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МК. В цьому рішенні зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження [7].

Відмовою у митному оформлені може бути, наприклад відсутність лікарського засобу в міжвідомчій Базі даних зареєстрованих в МОЗ Україні лікарських засобів від 08. 06. 2001 р. № 224/387, при їх ввезенні на територію України [13, с. 36].

1.4 Декларування як головна стадія митного оформлення

У п. 8 ст. 257 МК України вказано, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, «відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору» [12, с. 79].

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу [2].

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу [2].

Згідно ст. ст. 258 — 261 МК митна декларація може бути заповнена:

1) Митна декларація, заповнена у звичайному порядку — це митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим;

2) Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей;

3) Тимчасова митна декларація — подається в тому разі коли декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку;

4) Періодична митна декларація може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов’язання про подання додаткової декларації;

5) У разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості [7].

Місцем декларування є місце розташування митних підрозділів через які декларант має намір перемістити товари та транспортні засоби. Митна декларація подається митному органу протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу [7].

Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України, які визначені у МК [7].

Декларант згідно зі ст. 266 МК має обов’язки, права та несе відповідальність за вчинення порушення митних правил [7].

Відповідно до положень ст. 269 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана [7].

2. Особливості перемішення через митний кордон валюти

Відповідно до ст. 197 МК України застосовуються обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України. У ч. 3 цієї статті вказано, що «Обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України [7].

Переміщення через митний кордон іноземної валюти, валюти України та банківських металів може здійснюватися фізичними та юридичними особами шляхом їх ввозу, вивозу або пересилення згідно з постановою НБУ № 148 від 27 травня 2008 року. Підставою для вивезення (ввезення) іноземної валюти, валюти України і банківських металів та здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента з іноземною валютою, валютою України та банківськими металами — є митна декларація [10; 4, с. 227].

Частина друга статті 197 МК вказує на те, що перелік товарів, до яких застосовується обмеження (із зазначенням їх опису та коду з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій — затверджуються Кабінетом Міністрів України [7].

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, у додатку 10 цієї постанови «Про перелік валютних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», для переміщення цього виду товару застосовують спеціальні документи, які підтверджують дотримання встановлених обмежень. Такими документами, згідно з Постановою КМУ, є:

1) Спеціальний дозвіл Національного банку України на ввезення уповноваженим банком в Україну валюти України. Код товару згідно з УКТЗЕД — 4907 00 30 00; 7118 90 00 00 [8].

Назва валюти: валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

2) Спеціальний дозвіл Національного банку України на вивезення уповноваженим банком за межі України валюти України. Код товару згідно з УКТЗЕД — 4907 00 30 00; 7118 90 00 00 [8].

Назва валюти: валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

3) Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (для вивезення за межі України та ввезення в Україну готівкової іноземної валюти). Код товару згідно з УКТЗЕД — 4907 00 30 00; 7118 90 00 00 [8].

Назва валюти: готівкова іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки;

4) Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (для ввезення в Україну та вивезення за межі України банківських металів). Код товару згідно з УКТЗЕД — 7106 10 00 00; 7106 91 10 00; 7108 11 00 00; 7108 20 00 00; 7110 11 00 00; 7110 21 00 00; 7118 10 10 00; 7118 10 90 00; 7118 90 00 00; 7108 12 00 00; 7110 31 00 00 [8].

Назва валюти: банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота — 900, для срібла — 925, для платини та паладію — 999;

5) Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (на ввезення уповноваженими банками бланків дорожніх чеків міжнародних платіжних систем та вивезення нереалізованих бланків дорожніх чеків міжнародних платіжних систем). Код товару згідно з УКТЗЕД — 4907 00 90 00 [8].

Назва валюти: бланк дорожнього чеку — незаповнений паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов’язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу;

6) Дозвіл на ввезення в Україну уповноваженим банком бланків чеків (окрім дорожніх чеків міжнародних платіжних систем) та вивезення їх у разі нереалізації (на підставі окремого нормативно-правового акта Національного банку України). Код товару згідно з УКТЗЕД — 4907 00 90 00 [8].

Назва валюти: бланк чеку — незаповнений паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку;

7) Індивідуальна ліцензія на вивезення фізичною особою за межі України банківських металів. Код товару згідно з УКТЗЕД — 7106 10 00 00; 7106 91 10 00; 7108 11 00 00; 7108 20 00 00; 7110 11 00 00; 7110 21 00 00; 7118 10 10 00; 7118 10 90 00; 7118 90 00 00; 7108 12 00 00; 7110 31 00 00 [8].

Назва валюти: банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота — 900, для срібла — 925, для платини та паладію — 999;

8) Спеціальний дозвіл Національного банку України на ввезення юридичною особою (крім уповноважених банків) в Україну банківських металів. Код товару згідно з УКТЗЕД — 7106 10 00 00; 7106 91 10 00; 7108 11 00 00; 7108 20 00 00; 7110 11 00 00; 7110 21 00 00; 7118 10 10 00; 7118 10 90 00; 7118 90 00 00; 7108 12 00 00; 7110 31 00 00 [8].

Назва валюти: банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота — 900, для срібла — 925, для платини та паладію — 999 [8].

Висновки

У роботі було проведене дослідження, за чинним митним законодавством, питання про порядок митного оформлення та про особливості переміщення через митний кордон валютних цінностей.

Із дослідженої роботи стало відомо, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу та за присутності декларанта під час митного оформлення товарів та вантажів. За необхідності, з метою встановлення характеристик товару та його відповідності документам, митні органи можуть брати проби (зразки) товару.

У першу чергу здійснюється митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями.

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом вносяться відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача тощо. Митні декларації бувають: 1) декларація, заповнена у звичайному порядку, 2) попередня митна декларація, 3) тимчасова митна декларація, 4) періодична та додаткова митна декларація.

Переміщення через митний кордон іноземної валюти, валюти України та банківських металів може здійснюватися фізичними та юридичними особами шляхом їх ввозу, вивозу або пересилення згідно з постановою НБУ. Підставою для вивезення (ввезення) іноземної валюти, валюти України і банківських металів та здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента з іноземною валютою, валютою України та банківськими металами — є митна декларація. До таких товарів застосовуються обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

Перелік товарів, до яких застосовується обмеження (із зазначенням їх опису та коду з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій — затверджуються Кабінетом Міністрів України. Ці дозволи поділяються на:

1) спеціальний дозвіл НБУ на ввезення або вивезення валюти України та банківських металів;

2) генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій;

3) дозвіл на ввезення в Україну уповноваженим банком бланків чеків (окрім дорожніх чеків міжнародних платіжних систем) та їх вивезення;

4) індивідуальна ліцензія на вивезення фізичною особою за межі України банківських металів.

Список використаних джерел

1. Абакуменко Е. В. Роль и значение диспозитивных норм в формировании статуса таможенного права // Митна справа. — 2012. — № 6 (84). — С. 17.

2. Довідник: Порядок митного оформлення товарів та речей громадян // Укладач Дорофеєва Л. М. — м. Ужгород, Видавництво УжНУ «Говерла». — 2012. — 46 с.

3. Додін Є. В. Виникнення та становлення митного права в Україні // Митна справа. — 2013. — № 1 (85). — С. 13 — 14.

4. Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельниченко О. І. Митна справа: Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 320 с. — С. 227.

5. Карпенко Г. Л. Особливості проведення експертизи згідно з новим митним законодавством // Митна справа. — 2012. — № 6 (84). — С. 72 — 75.

6. Левченко С. Г. Щодо питання визначення компетенції митних органів України та її складових елементів в світлі оновлення митного законодавства України // Митна справа. — 2013. — № 1 (85). — С. 15.

7. Митний кодекс України: Закон України № 4495-VI від 13. 03. 2012 // Голос України від 21. 04. 2012 року № 73.

8. Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 436 // [Електронний ресурс]: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/436−2012-%D0%BF/paran2#n57

9. Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова КМУ від 14 травня 2008 № 446 // [Електронний ресурс]: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/446−2008-%D0%BF

10. Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України: Інструкція, Постанова НБУ від 27. 05. 2008 р. № 148 // [Електронний ресурс]: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/z0520−08

11. Угода про порядок митного оформлення та митного контролю товарів, що переміщаються між державами-учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі: Міжнародний документ від 08. 10. 1999 № 997 267 // [Електронний ресурс]: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/997267

12. Чайковська В. В. Вплив новел митного законодавства на порядок здійснення господарської діяльності в Україні // Митна справа. — 2012. — № 6 (84). — С. 76 -79.

13. Шевчук О. М. Контроль за ввезенням та імпортом лікарських засобів як захід митно-нетарифного регулювання // Митна справа. — 2012. — № 2 (80). — С. 36.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой