Селеція хвилястих папужок

Появление варіацій цвета.

У процесі еволюції живі організми, пристосовуючись до змін довкілля, уже багато поколінь протягом багато часу накопичують нові несхожі властивості. Такі ненаследуемые властивості, викликані змінами довкілля, називають модификациями.

Зустрічаються, проте, зміни, виникаючі раптово, стрибками. Їх називають мутаціями. Вони викликаються порушеннями в спадковому матеріалі організму — в хромосомах і тому передаються у наступні покоління. Мутації може бути природними чи штучними. Останні є наслідком на спадковий апарат організму, що викликаються деякими видами випромінюванні (рентгенівське, ультрафіолетове, гамма-промені і ін.) чи ряд хімічних препаратов.

Між мутаціями і змінами довкілля існує певна, ще з’ясована остаточно связь.

Це випливає з те, що у тварин, виведених людиною за умов штучно створеної довкілля, мутації виникають набагато частіше, ніж у природних условиях.

Нове властивість стосовно нормальному є рецессивным (подавляемым), тому мутант з партнером дає нормальне потомство. З іншого боку, нове властивість буває що з підлогою птахи. По цих умов нових властивостей у природі передаються нащадку дуже рідко: нормальні ознаки мають велику стабільність. Найчастіше нових ознак, з’являються у хвилястих папужок, що у неволі, зникали в наступних поколіннях, оскільки любителі, не знаючи правил спадковості, було неможливо їх зберегти. Лише досвідчений любитель, знайомий із цими правилами, може лише зберегти нових ознак мутанта, а й довести їх до чистої лінії, коли нове ознака передається від своїх батьків до нащадку без змін. Дуже повчальний цікавий цьому плані хронологічний перелік виникнення різних колірних варіацій у хвилястих попугайчиков:

|1872г.|Бельгия. З’явилися перші жовті і зелені серо-крылые птахи. | | |Останні зникла й знову з’явилися лише 1930 р. | |1878г.|Бельгия. Виникли й зникли сині хвилясті папужки. Знову | | |виникли тільки виставці у Лондоні 1910 р. | |1915г.|Франция. Перші темно-зелені папужки отримані одному з | | |підприємств із розведенню птахів в Тулузі. Від темно-зелених були | | |виведені маслиново-зелені. | |1917г.|Франция. Тулуза. Власником підприємств із розведенню птахів | | |Бланшардом виведені перші білі - з блакитним відтінком. | |1924г.|Франция. Отримано перші серо-синие папужки. | |1927г.|Австрийкой Вайсе виведені перші блакитні серо-крылые папужки.| |1930г.|США (Каліфорнія), Данія та — виведені перші папужки | | |зі світлим малюнком. | |1930г.|Дания. Отримано перші строкаті хвилясті папужки. | |1932г.|Германия. Одночасно двох любителів, Фішера і Бема, виведені | | |перші альбіноси. | |1932г.|Англия. Одночасно двох любителів, Портера і Кодекота, | | |виведені хвилясті папужки з коричним малюнком. | |1933г.|Австралия. Поблизу Аделаїди був отловлен дикий хвилястий папужка | | |з опалиновым малюнком. Розмножив птицю австралієць Террил. У той | | |водночас утворилися в Шотландії у любителя Брауна. | |1935г.|Англия, Австралія, Данія і Фінляндія. З’явилися перші фіолетові| | |папужки. | |1937г.|Австралия, Англія та. З’явилися перші сині жовтолиці | | |папужки. | |1939г.|Канада. Виникли перші хохлатые папужки. | |1948г.|Бельгия, Данія і Голландія. Отримано перші білі і жовті птахи | | |з темними очима. | |1974г.|Австралия. Виведено перші рябі папужки. | |1978г.|США (Техас). Любителем Пауликом отримані перші кільчасті (з | | |смужкою навколо шиї) папужки. |.

Набагато рідше, ніж колір, з’являються мутації самого оперення хвилястих папужок. У 1935 і видано1960 рр. з’являлися птахи з опереними ногами. Чи вдалося їх розмножити, і яким були, на спадкуванню ці якості - не відомо. У Великобританії і Шотландії зрідка з’являлися птахи з оперенням, сягаючим довжини 10 див. Горлові знаки у сидить птахи звисали аж до жердинки. Ця мутація отримав назву «Хризантему ». Птахів розмножити не удалось.

Велику загадку представляє виникнення нових мутацій майже одночасно у різних, іноді дуже віддалених один від друга местах.

Факторы, впливають й що визначають забарвлення оперения.

Для здобуття права зрозуміти, чому хвилястий папужка має той чи інший колір, треба знати деякі особливості будівлі його пера. Зовні воно покрито прозорими роговими клітинами, у яких можуть зволікатися барвні речовини — липохромы, мають ж жовтий колір. Під цим прошарком перебувають прозорі рогові клітини, заповнені повітрям. За законами фізики вони сприймаються, як білі білому тлі, але в темному — як сині чи блакитні. Так само, як прозора атмосфера виглядає блакитний чи синьої на чорному тлі Всесвіту. У серцевині пера знаходиться кожна клітина, в яких можуть зволікатися барвні речовини — меланины, мають чорні чи коричневі кольору. Різні комбінації цих факторів і кількість пігментів визначають більшість варіантів забарвлення оперення хвилястих попугайчиков.

Якщо клітинах пера немає липохромов і меланинов — перо має білий колір. Якщо коркових клітинах пера немає липохромов, а клітинах серцевини є меланины — перо має колір від блакитного до синього (прозорі клітини на темному тлі). Чим більший меланинов — тим темнішою і інтенсивніше колір. Якщо корковом шарі є липохромы, а клітинах серцевини немає меланинов — перо має ж жовтий колір. Якщо клітинах пера є держава й липохромы і меланины — перо має зелений колір (желтьй+синий-зеленый).

Умовні позначення чинників, визначальних забарвлення хвилястих попугайчиков:

Р-фактор — наявність липохромов.

р-фактор — відсутність липохромов.

О-фактор — меланиновый чинник. Він позначається в у трьох степенях:

On — сильне прояв меланина;

Og — середнє прояв меланина;

Ow — дуже слабке присутність меланина;

В-фактор — сірий фактор.

в-фактор — відсутність сірого фактора.

Р-фактор домінує над р, On над Og і Ow, Og над Ow, У над в. Оскільки кожна птах має подвійний набір хромосом, кожен чинник може бути присутнім на подвійному количестве.

Правила спадковості следующие:

PPXPP= 100%РР.

PPXPp=50%PP, 50%Pp.

PPXpp=100%Pp.

PpXpp=50%Pp, 50%pp.

ppXpp= 100%pp.

OnOnXOnOn=100%OnOn.

OnOnXOnOg=50%OnOn, 50%OnOg.

OnOnXOgOg=100%OnOg.

OnOnXOnOw=50%OnOn, 50%OnOw.

OnOnXOgOw=50%OnOg, 50%OnOw.

OnOnXOwOw= 100%OnOw.

OnOgXOnOg = 25%OnOn, 50%OnOg, 25%OgOg.

BBXBB=100%BB.

ВВХВв = 50%ВВ, 50%Вв.

ВВХвв=100%Вв.

ВвХвв = 50%Вв, 50%вв.

ввХвв=100%вв.

OnOgXOgOg=50%OnOg, 50%OgOg.

OnOgXOnOw=25%OnOn, 25%OnOg, 25%OnOw, 25%OgOw.

OnOgXOnOw=25%OnOn, 25%OnOg, 25%OnOw, 25%OgOw.

OnOgXOgOw=25%OnOg, 25%OnOw, 25%OgOg, 25%OgOw.

OnOgXOwOw=50%OnOw, 50%OgOw.

OgOgXOgOg=100%OgOg.

OgOgXOnOw=50%OnOg, 50%OgOw.

OgOgXOgOw=50%OgOg, 50%OgOw.

OgOgXOwOw=100%OgOw.

OnOwXOnOw=25%OnOn, 50%oOnOw, 25%OwOw.

OnOwXOgOw=25%OnOg, 25%OnOw, 25%OgOw, 25%OwOw.

OnOnXOwOw= 100%OnOw.

OgOwXOgOw=25%OgOg, 50%oOgOw, 25%OwOw.

OgOwXOwOw=50%OgOw, 50%OwOw.

OwOwXOwOw= 100%OwOw.

Набір всіх наведених чинників дає 54 різних наслідуваних генотипа:

|РРОпОпВВ |- оливкові | |РРОпОпВЬ |- темно-зелені | |PPOnOnbb |- ясно-зелені | |PPOnOgBB |- оливковые/серокрылые | |PPOnOgBb |- темно-зеленые/серокрылые | |PPOnOgbb |- светло-зеленые/серокрылые | |PPOnOwBB |- оливковые/желтые | |PPOnOwBb |- темно-зеленые/желтые | |PPOnOwbb |- светло-зеленые/желтые | |PPOgOgBB |- оливкові серокрылые | |PPOgOgBb |- темно-зелені серокрылые | |PPOgOgbb |- ясно-зелені серокрылые | |PPOgOwBB |- оливкові серокрылые/желтые | |PPOgOwBb |- темно-зелені серокрылые/желтые | |PPOgOwbb |- светло-зеленые/желтые | |PPOwOwBB |- оливкові жовті | |PPOwOwBb |- темно-желтые | |PPOwOwbb |- ясно-жовті | |РрОпОпВВ |- оливковые/синие | |РрОпОпВЬ |- темно-зеленые/синие 1 і 2 типу | |PpOnOnbb |- светло-зеленые/синие | |PpOnOgBB |- оливковые/синие/серокрылые | |PpOnOgBb |- темно-зеленые/синие/серокрылые 1 і 2 типу | |PpOnOgbb |- светло-зеленые/синие/серокрылые | |PpOnOwBB |- оливковые/белые | |PpOnOwBb |- темно-зеленые/белые 1 і 2 типу | |PpOnOwbb |- светло-зеленые/белые | |PpOgOgBB |- оливкові серокрылые/синие | |PpOgOgBb |- темно-зелені серокрылые/синие | |PpOgOgbb |- ясно-зелені серокрылые/синие | |PpOgOwBB |- оливкові серокрылые/белые | |PpOgOwBb |— темно-зелені серокрылые/белые 1 і 2 типу | |PpOgOwbb |- ясно-зелені серокрылые/белые | |PpOwOwBB |- оливкові желтые/белые | |PpOwOwBb |- темно-желтые/белые 1 і 2 типу | |PpOwOwbb |- светло-желтые/белые | |ppOnOnBB |- серо-синие | |ррОпОпВЬ |- темно-сині | |ppOnOnbb |- блакитні | |ppOnOgBB |- серо-синие/серокрылые | |ppOnOgBb |- темно-синие/серокрылые | |ppOnOgbb |- голубые/серокрылые | |ppOnOwBB |- серо-синие/белые | |ppOoOwBb |- темно-синие/белые | |PpOnOwbb |- голубые/белые | |ppOgOgBB |- серо-синие серокрылые | |ppOgOgBb |- темно-сині серокрылые | |ppOgOgbb |- блакитні серокрылые | |ppOgOwBB |- серо-синие серокрылые/белые | |PpOgOwBb |- темно-сині серокрылые/белые | |ppOgOwbb |- блакитні серокрылые/белые | |PpOwOwBB |- білі з серо-синим відтінком | |PpOwOwBb |- білі з темно-синим-оттенком | |ppOwOwbb |- білі з синім відтінком |.

У цьому необхідно враховувати, що зелена птах, расщепляющаяся на білі колір, одночасно розщеплюється на синій і жовтий (це зазначено в переліку генотипов).

З допомогою наведеного списку генотипів можна заздалегідь розрахувати забарвлення потомства спариваемых птахів чи підібрати пари, щоб може одержати бажану розцвічення у пташенят. І тому генотипи батьків розкладають на поєднання, у яких кожен символ трапляється тільки одного разу. Після цього отримані поєднання символів котрогось із батьків вписуються в горизонтальну рядок таблиці, а іншого — у її вертикальний стовпець. У місцях перетину рядків і шпальт вписують генотипи потомства, які отримують шляхом сполуки кожної комбінації горизонтального низки з кожним комбінацією вертикального столбца.

Расчет забарвлення оперення потомства.

Розглянемо, як проводяться ці розрахунки на кількох примерах.

Приклад 1.

Батьки: серо-синяяХсеро-синяя. Генотип сіро-синьої птахи розкладається лише з дві однакові комбінації: ppOnOnBB/pOnB, рОпВ, тому: | |pOnB | |pOnB |ppOnOnBB — 100% серо-синих птахів |.

Приклад 2.

Припустимо, нас цікавлять птахи оливкової кольору, але виробників такий малюнки ми маємо. Чи можна може одержати бажану розцвічення від птахів іншого кольору? Знайдемо у списку генотип оливковою птахи: РРОпОпВВ. Припустимо, що ми маємо темно-зелених (РРОпОпВЬ) і ясно-зелених (РРОпОпЬЬ) птахів. Які потрібно скласти пари чи можна одержати бажаний колір? З генотипів видно, що задля цього потрібно одержати в нащадка здвоєний В-фактор. Зрозуміло, що від ясно-зелених птахів його одержати не можна — у тому генотипі немає жодної Учинника. При паровании ясно-зеленою птахи з темно-зеленої також неможливо отримати здвоєний В-фактор. Якщо ж провести паровку двох темнозелених птахів, частина потомства може мати простий за одним В-фактору від кожної із батьків і ми доможемося жаданого результату. Оцінимо його кількісно. Генотип кожного із батьків розкладається на дві комбінації - РОпВ і РОпЬ, отже: | |pOnB | | |POnb | | | | |POnB |PPOnOnBB | | |PPonOnBb | | |PPonOnBb | | |PPOnOnbb | | | |.

25% PPOnOnBB — оливковые.

50% PPOnOnBb — темно-зеленые.

25% PPOnOnbb — светло-зеленые Ответ на поставлене запитання позитивний. Ми маємо очікувати бажану розцвічення наявних у наявності птахів. Треба лише складати пари з темно-зелених особин. 25% гаданого потомства матиме оливкову окраску.

Приклад 3.

Батьки: темно-синяяХтемно-зеленая серокры-лая/желтая. Генотипи птахів (ррОпОпВЬ, PPOgOwBb) розкладаються на поєднання: рОпВ, рОпЪ, POgB, POgb, POwB, POwb. Тому: | |POgB | | |POgb | | |POwB | | |POwb | | | | |pOnB |PpOnOgBB | | |PpOnOgBb | | |PpOnOgBb | | |PpOnOgbb | | |PpOnOwBB | | |PpOnOwBb | | |PpOnOwBb | | |PpOnOwbb | | | |.

12,5% PpOnOgBB — оливковая/синяя/серокрылая.

12,5% PpOnOwBB — оливковая/белая.

12,5% PpOnOgbb — светло-зеленая/синяя/серокрылая.

12,5% PpOnOwbb — светло-зеленая/белая.

25% PpOnOgBb — темно-зеленая/синяя/серокрылая 1 і 2 типа.

25% PpOnOwBb — темно-зеленая/белая 1 і 2 типа.

Як і правила, правила наслідування мають винятку, тому іноді результати паровки розходяться з розрахунковими даними. Ці розбіжності можна передбачити, але цього потрібно зрозуміти, чому вони тривають. Розбіжності виникають при комбінуванні генів. Наприклад, результати паровки голубаяХтемно-зеленая/синяя залежить від того, яким чином отримали друга птах. Однаковий ознака може виникнути в різних комбінаціях чи сукупності генів. Пояснюється це тим, що гени, впливають формування ознаки, перебувають у одному й тому ж хромосоме.

Поєднання чинників Р і У обумовлює удавані винятки з правила. У цьому випадку в деяких генотипів відбувається комбінування генів. У творчому списку генотипів є позначення «1 і 2 типу ». По зовнішнім ознаками цей птах нерозрізнимі, але дуже різні за своїми спадковим свойствам.

За розрахунками спарювання голубаяХтемно-зеленая/синяя має дати по 25%: светло-зеленых/синих, темно-зелених/ синіх, темно-синіх і блакитних. Проте цього немає. І залежить .це ти від того, як отримали темно-зеленая/синяя птах. Якщо вона 1 типу, ми матимемо внаслідок паровки по 43,5% блакитних і темно-зеленых/синих і з 6,5% темно-синіх та яснозеленых/синих. Якщо вона 2 типу, то, навпаки, по 6,5% блакитних і темнозеленых/синих, і з 43,5% - темно-синіх і светло-зеленых/синих. Для правильності розрахунків дуже важливо знання генотипу птахи. Якщо потрібне отримати більше блакитних птахів, паруют тёмно-зеленую/синюю 1 типу, а одержання більшої кількості темно-синіх птахів використовують темнозеленую/синюю 2 типа.

Нащадок має 1 тип при схрещуванні птахів, одній із яких має у генотипі поєднання РРВВ чи РрВЬ, іншу — ррВЬ чи ppbb.

Потомство має 2 тип при схрещуванні птахів, одній із яких має у генотипі поєднання ррВВ чи ррВЬ, іншу — РРЬЬ чи Ppbb.

Інші удавані винятку виникають, коли ознака генетично пов’язані з підлогою птахи. Ці ознаки залежить від генів, що у статевих хромосомах. В усіх тварин самці мають дві різні хромосоми, званих X і Y, а самки — дві однакові Х-хромосомы. У птахів ж, навпаки — самці мають дві однакові статеві Х-хромосомы, а самки — різні, Хі Y-хромосоми. Тому в птахів властивості, пов’язані генетично зі статтю, передаються лише по батькові. Це є у птахів з опалиновым чи коричним малюнком, альбіносів, лютиносов, аспідних і мереживних хвилястих попугайчиков.

Слід враховувати, що тільки дуже багато пташенят, отримане при великому числі гнездований, збігаються з більшої або меншої ступенем точності з попередніми розрахунками. На точність розрахунків впливають багато причини — незапліднені яйця, загиблі пташенята тощо. буд. Селекція хвилястих папужок на кшталт — робота значно більше складна, ніж селекція за кольором. Працюючи з хвилястими папужками треба зазначити ще кілька правил:

— значною мірою на властивості потомства впливають якості батька (успадкування (по отцу);

— спарювання птахів синього низки з птахами зеленого низки покращує яскравість і чистоту оперення потомства;

— спарювання птахи зі звичайним малюнком і птиці з опалиновым малюнком сприяє збільшення ширини маски і горлових знаків (бусин) у потомства;

— спарювання птахи зі звичайним малюнком і птиці з коричним малюнком дає потомство, відмінне ніжним пером і яскравою Основний забарвленням оперения;

— спадкові домінантні властивості поліпшуються і закріплюються набагато швидше, ніж спадкові рецессивные свойства;

— при найменших ознаках дегенерації потомства при близкородственном схрещуванні необхідно «освіжати кров «- проводити схрещування з птахами інший линии;

планомірна селекційна роботу з великими групами хвилястих папужок вимагає організації обліку, і кольцевания птиц.

«Yellow & Buff» — теория.

" Yellow and Buff «- дослівно перекладається, як «жовтий і блідо-жовтий ». Теорією тривалий час користуються канароводы, які дотримуються правила: «Спаривай птахів яскравою забарвлення з птахами блідої забарвлення ». У міжнародній практиці птахів з інтенсивної забарвленням позначають символом А, а птахів з неинтенсивной забарвленням — У. Отож, мовою символів, теорія пропонує паровать птахів на кшталт АХВ.

А-птицы менше за розміром та мають порівняно короткий, ніжне і густе, інтенсивно забарвлене оперение.

В-птицы порівняно крупніша, мають більш рідкісне і велике оперення, яке забарвлене менш інтенсивно. Птахи В-типа виглядають, як великі, громіздкі і светлые.

Спарювання на кшталт АХА дають яскравих, образотворчих, але невеликих за величиною птахів. При паровке таким птахів потрібно обережно видаляти оперення навколо клоаки, оскільки щільне оперення найчастіше перешкоджає нормальному оплодотворению.

Спарювання на кшталт ВХВ дає потомство більших розмірів, але поганого екстер'єру. Тривале спарювання за цим типом веде до появи у кожному нове покоління швидко наростаючих ознак дегенерации.

Набагато кращі результати дає спарювання на кшталт АХВ, коли нащадку передається від В-самки величина і кондиція, як від А-самца — хороший тип, соковиті фарби, інтенсивний колір, чіткий малюнок й добра формою голова.

При селекції хвилястих папужок раз у раз доводиться освіжати в лінії кров. Після цього в першого покоління зазвичай відбувається погіршення потрібного властивості, але щоб й кроку зробити вперед, доводиться робити два кроку тому. Не завжди при освежении крові спостерігається погіршення потрібних властивостей — інколи можна підібрати птахів інших ліній, що потенційно можуть добре доповнити потрібні властивості птахів нашої лінії. Здійснити такий добір, і навіть вирішити, яких пташенят з отриманого потомства брати в роботу — велике мистецтво. Селекційну роботу потребує уважного й великого терпіння, оскільки пташеня має зрости, як його буде спаровувати. З іншого боку, остаточний екстер'єр птах набирає тільки після 9-місячного віку. Іноді непоказний пташеня виростає у прекрасну птицю, а буває наоборот.