Анализ фінансового становища підприємства з формам бухгалтерської отчетности

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Коэффициент критичної оцінки дорівнює відношенню ліквідних коштів перших дві групи до спільної сумі короткострокових боргів підприємства. Він відбиває ту частина короткострокових зобов’язань, яка то, можливо погашена з допомогою готівкових коштів (до каси, на розрахунковий рахунок, короткострокові цінні папери), і навіть з допомогою надходжень за розрахунками, тобто. він свідчить… Читати ще >

Анализ фінансового становища підприємства з формам бухгалтерської отчетности (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство Освіти РФ.

Петрозаводський Державний Университет.

Кольський филиал.

Економічний факультет.

Дисципліна: Економічний анализ.

Викладач: доц. Бритвина С.В.

Курсова работа.

«Аналіз фінансового становища підприємства з формам бухгалтерської отчетности».

Студент: Ганічев Дмитро Володимирович Спеціальність: «Бухгалтерський облік і аудит» Група: I Курс: IV Відділення: очное.

Апатиты.

2002год.

Введение

…3.

1. Аналіз динаміки складу і структури активу і пасиву баланса.

Упорядкування аналітичних таблиць активу і пасиву баланса…5.

2. Аналіз власних оборотних засобів предприятия…8.

3. Аналіз ліквідності бухгалтерського баланса…9.

4. Аналіз ринкової устойчивости…11.

5. Аналіз платоспроможності, потенційного банкрутства й визначення типу фінансової устойчивости…16.

Заключение

…23.

Список використаної литературы…25.

Приложения…26.

Одне з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового становища. Фінансове становище підприємства характеризується сукупністю показників що відбивають процес формування й використання фінансових засобів і щодо справи відбиває кінцеві результати його деятельности.

Аналіз фінансового становища підприємства дозволяє вивчити стан капіталу процесі її кругообігу, виявити здатність підприємства до стійкого функціонування та розвитку змінюються умовах допомоги ззовні й внутрішньої среды.

Мета фінансового аналізу — оцінка минулої роботи і становища підприємства нині, і навіть оцінка майбутнього потенциала.

Основними завданнями аналізу ФСП є: — оцінка динаміки складу і структури активів, їх до стану і рух, — оцінка динаміки складу і структури джерел власної родини та позикового капіталу, їх до стану і рух, — аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства міста і оцінка зміни її; - аналіз платоспроможності підприємства міста і ліквідності активів його балансу, — аналіз кредитоспроможності підприємства міста і оцінка потенційного банкротства.

Аналіз ФСП грунтується головним чином відносних показниках, т. до. абсолютні показники балансу за умов інфляції практично неможливо навести такий же вид. Відносні показники можна порівнювати з: загальноприйнятими «нормами» з оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства; аналогічними даними інших підприємств, що дає змоги виявити сильні й слабкі боку підприємства його можливості; аналогічними даними у попередні роки з вивчення тенденції поліпшення чи погіршення ФСП.

Грамотно проведений аналіз дозволить виявити і усунути вади на фінансової складової діяльності і знайти резерви поліпшення фінансового стану підприємства його платоспроможності; спрогнозувати фінансові результати, з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позикових средств.

Аналізом фінансового становища займаються як керівників Західної й відповідні служби підприємства, але його засновники, інвестори з єдиною метою вивчення ефективність використання ресурсів, банки — з метою оцінки умов кредитування й універсального визначення ступеня ризику, постачальники — для своєчасного надходження платежів, податкові інспекції - виявлення плану надходження коштів бюджету тощо. Відповідно до цим аналіз ділиться на внутрішній і внешний.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, і результати йдуть на планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета — забезпечити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти в такий спосіб, аби створити умови для нормально функціонувати підприємства, отримання максимуму прибутків і винятку ризику банкротства.

Зовнішній аналіз здійснюється зовнішніми користувачами з урахуванням опублікованій звітності. Його мета — встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб отримати максимум прибутків і виключити ризик потери.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового становища підприємства служать звітний бухгалтерський баланс, звіти прибутки і збитках, про рух капіталу, про рух коштів інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізувають окремі статті баланса.

У цьому роботі я спробую виконати аналіз фінансового становища ТОВ «Цветметэкология» за даними форми № 1 «Бухгалтерський баланс» і форми № 2 «Звіт прибутки і убытках».

1. Аналіз динаміки і структури активу і пасиву баланса.

Упорядкування аналітичних таблиць активу і пасиву баланса.

Стійкість фінансового стану підприємства у значною мірою залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства міста і величина активів, та його структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загального уявлення про які мали місце якісні зміни у структурі коштів та їхнього джерел, і навіть динаміці цих змін можна з допомогою вертикального і горизонтального аналізу отчетности.

Вертикальне аналіз показує структуру коштів підприємства міста і їх джерел. Є дві причини, що зумовлюють необхідність, і доцільність проведення такої аналізу: з одного боку — перехід до відносним показниками дає змогу провадити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу результатів підприємств, різняться за величиною використовуваних ресурсів немає і іншим об'ємним показниками; з іншого боку — відносні показники у певної ступеня згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що потенційно можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тих самим утруднити їх зіставлення у поступовій динаміці. Вертикальному аналізу можна піддати або вихідну звітність, або модифіковану звітність (з укрупненої чи трансформованої номенклатурою статей).

Горизонтальний аналіз звітності у побудові одного чи кількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Зазвичай, беруться базисні темпи зростання за суміжні періоди (роки), що дозволяє аналізувати як зміни окремих показників, а й прогнозувати їх значення. Цінність результатів горизонтального аналізу піддається суттєвому зниженню в умовах інфляції. Проте ці дані можна використовувати при міжгосподарських порівняннях. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють одне одного. на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру, і динаміку окремих показників звітної бухгалтерської форми. Ці види аналізу цінні при міжгосподарських порівняннях, т. до. дозволяють порівнювати звітність цілком різних за діяльністю й обсягів виробництва предприятий.

На виконання аналітичних досліджень, і оцінки структури активу і пасиву балансу його статті підлягають угрупованню. Головними ознаками угруповання статей активу вважають ступінь їх ліквідності (тобто. швидкості перетворення грошову готівку) і напрям використання активів в господарську діяльність підприємства. Залежно від рівня ліквідності, активи поділяють на великі групи: внеоборотные (іммобілізовані кошти — менш ліквідні) і оборотні (мобільні - більш ліквідні). У основі аналітичної угруповання пасиву лежить юридична приналежність використовуваних підприємством коштів (власні і позикові) і тривалість використання у обороті предприятия.

Отже, при аналітичної угрупованню балансу отримуємо такі показатели:

АКТИВ:

1. Загальна вартість майна підприємства (чи валюта баланса).

На початку року = 20 659,33 тыс. руб. У найгіршому разі року =.

132 132,28 тыс. руб.

[pic]=111 472,95.

2. Вартість основних засобів і внеоборотных активов.

(іммобілізованих активів), яку відображено у результаті першого розділу активу баланса.

На початку року = 6941,27 тыс. руб У найгіршому разі року =.

53 122,86 тыс. руб.

[pic]=46 181,59.

3. Вартість оборотних мобільних коштів — підсумок другого розділу активу баланса.

На початку року =13 718,06 тыс. руб. У найгіршому разі року =.

79 009,72 тыс. руб.

[pic]=65 291,66.

4. Вартість матеріальних оборотних запасів — це сума вартості всіх запасів (із ПДВ) за мінусом товарів отгруженных.

На початку року = 5520,83 тыс. руб У найгіршому разі року = 41 248,62 тыс. руб.

[pic]=35 727,79 5. Величина дебіторську заборгованість, включаючи аванси, видані постачальникам і подрядчикам.

На початку року = 7586,32 тыс. руб. У найгіршому разі року =26 980,38 тыс. руб.

[pic]=19 394,06 6. Сума вільних коштів, включаючи цінні папери короткострокові фінансові вкладення (банківський актив).

На початку року = 610,91 тыс. руб. У найгіршому разі року = 10 780,42 тыс. руб.

[pic]=10 169,51.

ПАССИВ:

1. Вартість власного капіталу (джерела власні кошти) — це підсумок третього розділу пасиву балансу, заборгованості участникам.

(засновникам) із виплати доходів населення і статті «Інші короткострокові обязательства».

На початку року = 8001,0 тыс. руб. У найгіршому разі року = 66 890,5 тыс. руб.

[pic]=58 889,5.

2. Величина позикового капіталу — сума підсумку четвертого і п’ятого розділів пасиву, за мінусом статей, які включаємо у власний капитал.

На початку року = 12 658,33 тыс. руб. У найгіршому разі года.

=65 241,78 тыс. руб.

[pic]=52 583,45.

3. Величина довгострокових позикових коштів, тобто. підсумок четвертого розділу пасиву балансу. Зазвичай, вони скеровуються в формування основних засобів предприятия.

На початку року = 7988,95 тыс. руб. У найгіршому разі року =.

33 977,18 тыс. руб.

[pic]=25 988,23.

4. Короткострокові кредити і позики, є, зазвичай, джерелами освіти оборотних засобів предприятия.

На початку року = 3881,85 тыс. руб. У найгіршому разі року = 11 550,0 тыс. руб.

[pic]=7668,15 5. Кредиторська задолженность.

На початку року = 787,53 тыс. руб. У найгіршому разі року = 19 714,6 тыс. руб.

[pic]=18 927,07.

При аналітичної угрупованню бухгалтерського балансу виявлено велике збільшення всіх статей наприкінці року порівняно з початковими даними. Це переважно викликано на високі темпи інфляції, якої, більшою чи меншою мірою, піддаються все показники баланса.

Оцінку динаміки складу і структури майна підприємства проводять із допомогою аналітичних таблиць (табл.1.1 і 1.2.). При аналізі необхідно враховувати вплив інфляції, високий рівень якої призводить до значним отклонениям номінальних даних балансу від. У російської практиці здійснюється облік інфляційних процесів лише за формуванні вартості основних засобів. Тому, за аналізі необхідно визначити величину приросту вартість цих активів з допомогою переоцінки. І тому слід додатково вивчити дані відповідних дисконтних регістрів. Переоцінка виробничих запасів, готової продукції вітчизняної практиці не виробляється, тому приріст їх вартості перебуває під впливом інфляційного фактора.

Таблиця 1.1.

Аналітична угруповання актива.

|Статьи активу |На початок |У найгіршому разі |Абсол. |Темп | | |періоду |періоду |отклоне|роста| | | | |-ние |% | | |тыс.руб|В %-ах|тыс.руб|В %-ох| | | | |. | |. | | | | |1. Загальна вартість |20 659,3|100 |132 132,|100 |111 472,|539,6| |майна. |3 | |3 | |95 | | |1.1. Вартість основних | | | | | | | |засобів і внеоборотных | |33,599| |40,204|46 181,5| | |активів. |6941,27| |53 122,8| |9 |665,4| |1.2. Вартість оборотних | | |6 | | | | |мобільних коштів. | |66,401| |59,796|65 291,6| | |1.2.1. Вартість |13 718,0| |79 009,7| |6 |475,9| |матеріальних оборотних |6 | |2 | | | | |запасів. | |26,723| |31,218|35 727,8| | |1.2.2. Розмір |5520,81| |41 248,6| |1 |647,2| |дебіторську заборгованість.| | |2 | | | | | | |36,721| |20,419|19 394,0| | |1.2.3. Банківський актив |7586,32| |26 980,3| |6 |255,7| | | |2,957 |8 |8,159 |10 169,5| | | |610,91 | |10 780,4| |1 |1665 | | | | |2 | | | |.

Як очевидно з таблиці, наприкінці року відбувся збільшення всіх статей актива.

Загальна вартість майна зросла на 111 472,95 тыс. руб. (тобто. на 539,6%). А ще вплинуло значне зростання вартості (на 46 181,59 тыс. руб.) і частки основних средств.

За звітний минулий рік також зросла вартість оборотних засобів підприємства на 65 291,66 тыс. руб., чи 475,9%. Та всіх їх частка у загальної вартості майна скоротилася і становить наприкінці року 59,796%. Це пов’язано з відставанням темпів приросту мобільних активів проти темпами приросту всіх сукупних активов.

На збільшення обігового активу, своєю чергою, вплинули зростання вартості матеріальних запасів і величини банківського активу та його питомої ваги вартості оборотних мобільних коштів), і навіть збільшення дебіторську заборгованість на 255,6%.

У цілому нині така різка збільшення всіх показників можна пояснити дуже на високі темпи инфляции.

Причини підвищення або зменшення майна підприємства можна виявити щодо змін — у складі джерел його освіти (табл.1.2.).

Таблиця 1.2.

Аналітична угруповання пасиву. |Статті пасиву |На початок |У найгіршому разі периода|Абсол. |Темп | | |періоду | |Отклоне-|роста| | | | |ние |, % | | |тыс.руб|В |тыс.руб.|В %-ох| | | | |. |%-ох | | | | | |1. Загальна вартість |20 659,3|100 |132 132,2|100 |111 472,9|539,6| |майна. |3 | |8 | |5 | | |1.1. Вартість | |38,73| |50,62 | | | |власного капіталу. |8001 | |66 890,5 | |58 889,5 |736,0| |1.2. Розмір позикового | | | |49,38 | |3 | |капіталу. |12 658,3|61,27|65 241,78| |52 583,45|415,4| |1.2.1. Розмір |3 | | |25,71 | | | |довгострокових позикових | | | | | | | |коштів. |7988,95|38,67|33 977,18|8,74 |25 988,23|575,7| |1.2.2. Короткострокові | | | | | | | |кредити і позики. | | | |14,920| | | |1.2.3. Кредиторська |3881,85|18,79|11 550 | |7668,15 |197,5| |заборгованість. | | | | | | | | | | |19 714,6 | |18 927,07| | | |787,53 |3,81 | | | |2403,| | | | | | | |3 |.

З таблиці видно, що передвиборне збільшення вартості майна на 539% зумовлено, переважно, зростанням власного капіталу на 58 889,5 тыс. руб., чи 736,03%; і навіть збільшенням позикового капіталу на 415,4%.

1. Аналіз власних оборотних засобів предприятия.

Найважливішим етапом проведення аналізу фінансового становища є визначення наявності власних обігових коштів і їхньої цілісності. Сума власних оборотних засобів є різницю між результатом третього розділу пасиву балансу і за результатом першого розділу актива.

Аналіз проводиться методом порівняння суми коштів у початок і поклала край року; визначається відхилення в грошах й у процентах.

На зміна суми оборотних засобів прямо пропорційно впливають все статті третього розділу пасиву і навпаки пропорційно всі першого розділу актива.

СОСнач=8001−6941,27=1059,73 тыс. руб.

СОСкон=66 890,5−53 122,86=13 767,64 тыс. руб.

(СОС=13 767,64−1059,73=12 707,91 тыс. руб.

(СОС%=[pic]%.

Таблиця 2.1 |Показник |Початок |Кінець |Изменение/влияние | | |року |року | | | | | |абсол. |в %-x | |Сума власних оборотних засобів |1059,73|13 767,6|12 707,91 |1299,16 | |Додатковий капітал | |4 |(+)6973,05|- | |Фонд соціальної сфери |- |6973,05| |- | |Основні кошти |1517,25| |(+)51916,4|- | |Незавершене будівництво | |53 433,7|5 |- | | |5160,4 | |(-)38750,8| | | |1780,87|43 911,2|8 | | | | |8 |(-)7430,71| | | | |9211,58| | |.

Збільшення власних оборотних засобів наприкінці звітний період на 12 707,91 тыс. руб. сталося, переважно, рахунок збільшення фонду соціальної сфери на 51 916,45 тыс. руб., і навіть з допомогою зростання додаткового капіталу. На зміна суми оборотних засобів назад пропорційно вплинуло зміна вартості основних засобів і незавершене будівництво на 38 750,88 тыс. руб. і 7430,71 тыс. руб. соответственно.

Для перевірки складаємо все суми з урахуванням знаків і цього получаем:

6973,05+51 916,45+(-)38750,88+(-)7430,71=12 707,91.

12 707,91=[pic]СОС=12 707,91.

2. Аналіз ліквідності бухгалтерського баланса.

Ринкові умови господарювання зобов’язують підприємство у будь-який період часу матимуть можливість терміново погасити зовнішні обязательства.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більше, ніж довгострокові і короткострокові зобов’язання. Підприємство ликвидно, якщо його поточні активи більше, ніж короткострокові обязательства.

У виконанні вітчизняної практиці аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства здійснюється порівнянням коштів за активу, згрупованих по ступеня їх ліквідності і розміщених у порядку спаду ліквідності, з зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх і розташованими гаразд зростання термінів. Фактично, ліквідність підприємства означає ліквідність його баланса.

Ліквідність балансу означає ступінь покриття зобов’язань підприємством його активами, термін перетворення що у грошову форму, збігається з термінами погашення зобов’язань по пассиву.

Для проведення аналізу актив і пасив розбивають на виборах 4 групи. У активі залежно від термінів перетворення на грошову форму, в пасиві в залежність від термінів погашення обязатльств.

Баланс вважатиметься абсолютно ліквідним і під час наступних условий:

А1(П1, тобто. найліквідніші активи (гроші у касі, на рахунках; короткострокові фінансові вкладення — рядки 250+260) мають бути більшими або рівні найбільш терміновим зобов’язанням (кредиторську заборгованість — стр.620),.

А2(П2, тобто. швидко реалізовані активи (дебіторська заборгованість, платежі через яку очікують протягом 12мес. після отч. даты — стр.240) — більше або рівні короткотерміновим пассивам (короткострокові кредити і позики — стр.610+ стр.660).

А3(П3, тобто. повільно реалізовані активи (запаси й витрати 2 розділу за винятком витрат майбутніх періодів стр.210+стр.220+стр.230+стр.270) — більше або рівні довгостроковим пассивам (довгострокові кредити і позикистр.590+стр.630+стр.640+стр.650).

А4(П4, тобто. важко реалізовані активи (внеоборотные активи за мінусом інвестицій у дочірні і залежні предприятия-стр.190) повинні прагнути бути менше або рівні постійним пассивам (джерелам власних средств-стр.490- стр.390).

Що стосується, якщо одне чи забезпечити виконання умов вони не виконуються, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. У цьому нестачу коштів за однією групі компенсується їх надлишком в другой.

Більше наочно динаміку відповідних угруповань активу і пасиву відбиває таблиця 3.1.

Таблица.

3.1.

Аналіз ліквідності баланса.

|Актив |на начало|на кінець |Пасив |на |на конец|Платеж. надлишок | | | | | |початок | |(недолік) | | | | | | | |на нач.|на кін. | |А1 |610,91 |10 780,42 |П1 |787,53 |19 714,6 |-176,62|-8934,2 | |А2 |0 |0 |П2 |3881,85 |11 550 | |-11 500 | |А3 |13 107 |68 229 |П3 |7988,95 |33 977,18|-3881,8|34 231,82 | |А4 |6941,27 |53 122,86 |П4 |8001 | |5 |-13 767,64| | | | | | |66 890,5 |5118,05| | | | | | | | | | | | | | | | | |-1059,7| | | | | | | | |3 | | |Разом |20 659,33 |132 132,28|Итого |20 659,33|132 132,2|- |- | | | | | | |8 | | |.

При аналізі поточного фінансового становища підприємства використовуються також відносні показники: 1. Коэффициент абсолютної ліквідності балансу показує, яку частина короткостроковій заборгованості підприємство може найближчим часом. Він равен:

[pic]=[pic].

Значення коефіцієнта визнається достатнім, коли вона становить від 0,2 до 0,5. Тобто., якщо підприємство у цей час може на 20% погасити всі свої борги, його платоспроможність вважається нормальной.

На уже згадуваному підприємстві початку року коефіцієнт абсолютної ліквідності був поранений нижче норми, під кінець року збільшився і становить 0,34, що входить у нормативний діапазон. Це засвідчує тому, що у кінець звітного року підприємство може покрити інформацією нього банківським активом більшість найбільш термінових зобов’язань та короткострокові пассивы.

2.Коэффициент поточної ліквідності показує яку частина поточних зобов’язань за кредитами і розрахунках, можна погасити, мобілізуючи все його оборотні кошти предприятия.

Цей показник розраховується як ставлення всіх оборотних засобів до величині термінових обязательств.

[pic][pic].

[pic]=[pic].

Задовольняє зазвичай значення більше або одно 2.

Отже, початку року значення коефіцієнта задовольняло нормативу (2,94). У найгіршому разі року коефіцієнт поточної ліквідності знизився до 2,52.

3.Коэффициент критичної оцінки дорівнює відношенню ліквідних коштів перших дві групи до спільної сумі короткострокових боргів підприємства. Він відбиває ту частина короткострокових зобов’язань, яка то, можливо погашена з допомогою готівкових коштів (до каси, на розрахунковий рахунок, короткострокові цінні папери), і навіть з допомогою надходжень за розрахунками, тобто. він свідчить платоспроможність підприємства на період, рівний тривалості одного обороту дебіторську заборгованість. Дозволене значення цього показника 1,5. Однак якщо, якщо велику частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частину якого важко своєчасно стягнути, потрібно більше співвідношення. Якщо у складі поточних активів значну частку займають кошти й їх еквівалентами, це співвідношення може бути меньшим.

[pic][pic].

З розрахунків видно, що значення даного коефіцієнта під кінець року трохи підвищився, але, тим щонайменше, перебуває в незадовільному уровне.

5. Аналіз ринкової устойчивости.

У разі ринкової економіки важливого значення набуває фінансова незалежність підприємства від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власні кошти — це запас фінансової стійкості підприємства тим більше умови, що його кошти перевищують заемные.

Одне з найважливіших показників, характеризуючих фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позикових коштів, є 1. коэффициент автономії, який обчислюється як ставлення величини джерел власні кошти від виробленого баланса.

[pic].

Цей коефіцієнт показує частку власні кошти у сумі всіх коштів підприємства, авансованих їм реалізації статутний деятельности.

Вважається, що вищий частка власного капіталу, тим більше в підприємства чи впорається з непередбачуваними обставинами, виникаючими в ринкової экономике.

Мінімальна граничне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5. Тобто., коли цей коефіцієнт більше або рівний 0,5, то підприємство може покривати свої зобов’язання власними власними засобами. Розрахунок даного коефіцієнта, який ілюструє зростання, свідчить про збільшення фінансової незалежності, зниженні ризику не фінансові обмеження в будущем.

У прикладі коефіцієнт автономії наприкінці року зріс і становив 0,51, тобто. відповідає критичного значенням. Отже, на уже згадуваному підприємстві простежується зростання його фінансової незалежності, а з погляду кредиторів — підвищує гарантированность даним підприємством своїх обязательств.

Коефіцієнт автономії доповнюється 2. коэффициентом співвідношення позикових і власні кошти, рівним відношенню величини зобов’язань підприємства з притягнутим запозиченим засобам від суми власні кошти. [pic].

Цей коефіцієнт вказує, скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 крб. вкладених у активи власні кошти. Нормальним вважається значення менше або однакову 1. У цьому необхідно враховувати, що коефіцієнт співвідношення позикових і власні кошти — найбільш нестабільний із усіх показників фінансової стійкості. Тому розрахуватися необхідно визначити оборотність матеріальних обігових коштів і дебіторську заборгованість, т.к. за високої оборотності даний коефіцієнт може значно перевищувати норматив.

Важливою характеристикою стійкості фінансового становища є також 3. коэффициент маневреності, рівний відношенню власних оборотних коштів підприємства від суми джерел власних средств.

[pic].

Цей коефіцієнт показує, яка частина власні кошти перебуває у мобільного формі, що дозволяє щодо вільно ними маніпулювати. Як оптимального значення коефіцієнт маневреності може бути прийнятий у вигляді більше або рівним 0,5. Це означає, що необхідно дотримуватися паритетний принцип вкладення засобів у активи мобільного і иммобильного характеру, що забезпечить достатню ліквідність баланса.

На уже згадуваному підприємстві коефіцієнт маневреності початку і наприкінці року нижче нормативного значення (0,13 і 0,2 відповідно), що свідчить про брак власних оборотних засобів для маневрирования.

Також існує 4. коэффициент маневреності функціонуючого капіталу, які перебувають як А3/(А1+А2+А3)-(П1+П2).

Зменшення цього показника у поступовій динаміці являеться позитивним чинником, т.к. коефіцієнт показує яка частина функціонуючого капіталу обездвижена в виробничих запасах і довгостроковій дебіторської задолженности.

[pic].

Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу на уже згадуваному підприємстві під кінець року знизився на 0,02, що свідчить про невеличкому зменшенні частки обездвиженного капитала.

5.Доля обігових коштів у активах найчастіше залежить від характеру виробництва та галузі приналежності підприємства міста і визначається по формуле:

[pic].

Отже, частка обігових коштів у активах у цьому підприємстві знизилася. Однак через недостатності даних важко, як і зміна вдарило по загальний стан организации.

Однією з основних показників стійкості підприємства является.

6.Коэффициент обеспченности власними засобами, який має не менше 0,1.

[pic].

7.Показатель забезпеченості запасів і витрат власними джерелами їх формирования.

Він дорівнює відношенню суми власні кошти підприємства до вартості запасів і затрат.

Частка власні кошти в запасах і затратах.

[pic].

Нормальне значення цієї показника варіюється від 0,6 до 0,8.

У прикладі частка власні кошти в запасах і витратах нижче норми як у початок, і наприкінці року. Це свідчить про негативне вплив цього показника на фінансову стабільність предприятия.

Важливу характеристику структури коштів підприємства дает.

8.Коэффициент майна виробничого призначення, рівний відношенню суми основних засобів, капітальних вкладень, виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості всього майна підприємства. [pic].

Нормативним вважається значення коефіцієнта більше або однакову 0,5. Якщо коефіцієнт нижче норми, то підприємству доцільним є залучення довгострокові позикові кошти на збільшення майна виробничого призначення. Паритетний принцип вкладення засобів у майно виробничої сфери, і сфери звернення створюють сприятливі умови, як до створення виробничого потенціалу, так фінансової устойчивости.

На даному підприємстві коефіцієнт майна виробничого призначення становив 0,52 і 0,64 початку і поклала край року, задовольняє нормативному условию.

Поруч із показниками, котрі характеризують структуру майна підприємства, необхідно вести і аналізувати коефіцієнти, що дають частку короткостроковій і довгостроковій заборгованості джерелах коштів підприємства. Це коефіцієнти как:

9.Коэффициент довгострокового залучення позикових коштів визначається ставленням суми довгострокових кредитів і позик до спільної сумі джерел власних і позикових коштів. Цей коефіцієнт дозволяє приблизно оцінити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вложений.

[pic].

10. Коефіцієнт короткостроковій заборгованості характеризує частку короткострокових зобов’язань підприємства у загальній сумі зовнішніх зобов’язань та дорівнює відношенню короткостроковій заборгованості від суми довгострокових кредитів, короткострокових кредитів, кредиторської задолженности.

[pic].

11. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат показує частку власних обігових коштів у загальній сумі основних джерел формування запасів і затрат.

[pic].

12. Коефіцієнт кредиторську заборгованість та інші пасивів характеризує частку кредиторську заборгованість та інші пасивів у спільній сумі зобов’язань предприятия.

[pic].

Зниження коефіцієнтів довгострокової (з 0,39 до 0,26) заборгованості зазначає, що наприкінці року підприємство почало незалежним в фінансовому відношенні. Але наприкінці року збільшився частка кредиторської заборгованості загальній сумі зобов’язань, що може викликати сумнів по приводу спроможності цього підприємства. Разом про те, стався певне зростання передостаннього коефіцієнта, що свідчить про збільшенні частки власні кошти у сумі джерел формування запасів і затрат.

13.Коэффициент фінансової стійкості - частина активу фінансованого з допомогою стійких источников.

kфин.устойчивости-нач.г.= (вартість собств. капитала + величина долгоср. заемных коштів) /итобаланса.

kфин.устойчивости-нач.г = (8001+7988,95) / 20 659,33= 0.77 kфин. устойчивости-конец.г.= (66 890,5+33 977,18) / 132 132,28= 0.76.

14.Оценка ступеня задоволеності структурою балансу проводиться на основі наступних показателей:

— коефіцієнта поточної ликвидности;

— коефіцієнта забезпеченості власними средствами.

Останній коефіцієнт розраховується як ставлення суми власних коштів підприємства від суми оборотних активів, т. е.

[pic].

Підставою визнання структури балансу незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним служить наявність одній з наступних ситуаций:

1) коефіцієнт поточної ліквідності наприкінці звітний період має значення, менше 2;

2) коефіцієнт забезпеченості власними засобами наприкінці звітний період має значення, менше 0,1.

У систему критеріїв оцінки структури балансу включений коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, що характеризує наявність реальній можливості поголовно в підприємства відновити через певний проміжок часу (або втратити) свою платежеспособность.

14.1.Коэффициент відновлення платоспроможності розраховується, якщо хоча один із вищевказаних коефіцієнтів має значення нижче нормативного. Він визначається у період, рівний 6 місяців, по формуле:

[pic].

Т — звітний період, мес.;

Ктек/норм — нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, однакову 2.

[pic].

Коефіцієнт відновлення, приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальній можливості поголовно в підприємства відновити свою платоспроможність протягом полугода.

У разі, якщо фактичний рівень цих коефіцієнтів наприкінці звітний період дорівнює чи вище нормативних значень, але намітилася тенденція до їх зниження, то рассчитывается.

14.2.Коэффициент втрати платоспроможності у період, рівний 3 місяців, за такою формуле:

[pic].

Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності більше 1, то підприємство має реальну зберегти свою платоспроможність протягом трьох місяців, і наоборот.

Отже, коефіцієнт поточної ліквідності знизився, і кінець року його значення становило 2,52 що досі задовольняє нормі. Значення коефіцієнта забезпеченості власними засобами початку і наприкінці року відповідають нормативному (більше 0,1). Коефіцієнт відновлення вище 1, тому в цього підприємства реальним можливість відновити свою платоспроможність протягом 6 наступних месяцев.

Різні показники ліквідності як дають характеристику стійкості фінансового становища підприємства при різного рівня обліку ліквідних коштів, а й відповідають різним інтересам зовнішніх користувачів информации.

Наприклад: для постачальників сировини й матеріалів найцікавіше коефіцієнт абсолютної ліквідності; банк видає кредит цієї організації буде зацікавлений у більшою мірою цікавитися коефіцієнтом критичної ліквідності; покупці, й власники акцій підприємства оцінюють фінансове стан за коефіцієнтом поточної ликвидности.

5.Анализ платоспроможності, потенційного банкрутства й визначення типу фінансової стійкості предприятия.

Один із цілей фінансового аналізу — своєчасне виявлення ознак банкрутства підприємства. В першу чергу пов’язане з неплатоспроможністю предприятия.

Відповідно до які у Росії законодавством, підставою визнання підприємства банкрутом є невиконання ними своїх зобов’язань з товарів, робіт, послуг за закінченні трьох місяців і зі дня наступу терміну оплати. Що стосується державних підприємств, ще, діє порядок, затверджений постановою Уряди РФ, відповідно до яких вони підпадає під дію закону про банкрутство, якщо в них незадовільна структура баланса.

Для визначення кількісних параметрів фінансового становища підприємства міста і виявлення ознак банкрутства слід відразу після складання чергового бухгалтерського балансу розрахувати і проаналізувати співвідношення різних показників. Є кілька методик анализа:

I Способ.

У першому етапі розрахувати такі показатели:

Коефіцієнт абсолютної ликвидности.

Коефіцієнт критичної оценки.

Коефіцієнт поточної ликвидности.

Коефіцієнт автономии.

Коефіцієнт забезпеченості власними средствами.

Коефіцієнт фінансової устойчивости.

Після розрахунку всіх вищевказаних показників другого етапу проводиться комплексна оцінка фінансового становища підприємства з наступному принципу.

Таблиця № 4 Рейтинги показателей.

|Показники |Рейтинг |Критерій вищий |Критерій |Умови зниження | |финансового|показателя| |нижчий |критерію | |стану | | | | | |L2 |20 |0,5 і >-20 |-18 |-16,5 |-17 |-15 |-13,5 |=2;

. Коефіцієнт забезпеченості СОС, Ко.(V3)>=0,1;

. Коефіцієнт відновлення (втрати) платежеспособности,.

Кв.п.>=2 І якщо в підприємства після складання балансу дані показники нижче встановлених, це підприємство підпадає під дію закону про банкротстве.

Отже виходячи з показників коефіцієнтів, розрахованих попередні роки розділах визначимо якого класу належить наша организация:

Таблиця № 5. |Показники фінансового |На початку року |У найгіршому разі року | |стану | | | | |Значення |Колич. |Значення |Колич. | | |коэффициентов|баллов |коэффициентов|баллов | |До абсолютної ліквідності |0,13 |0 |0,34 |14 | |До критичної оцінки |0,13 |0 |0,34 |0 | |До поточної ліквідності |2,94 |16,5 |2,54 |16,5 | |До автономії |0,38 |0 |0,51 |9 | |До забезпеченості SOS |0,1 |3 |0,17 |5,5 | |До фінансової устойчивости|0,77 |13,2 |0,76 |13 | |Разом: | |32,7 | |58 |.

В відповідність до отриманими результатами можна дійти невтішного висновку що в новому році організація ставилася до 4 групі, тобто. до підприємств з хистким фінансовим станом: платоспроможність на нижньої припустимою кордоні, оскільки незадовільна структура капіталу в підприємства, прибуток незначна по абсолюту. Однак у перебігу року було вжиті заходи для поліпшення фінансового становища і під кінець року підприємство можна зарахувати до наступній групі: підприємство з середнім фінансовим станом, слабкість окремих фінансові показники, фінансова стійкість — нормальна, платоспроможність — проблемна, за українсько-словацьким кордоном припустимого, тобто. підприємство здатне виконувати зобов’язання, але необов’язково робитиме це у срок.

Тепер потрібно виявити проблемні частини балансу, тобто. недоліки у структурі капитала.

А, щоб підприємство перемістилося хоча б в другий клас необхідно набрати ще принаймні 15 балів, т. е. щоб До критичної оцінки й До забезпеченості SOS прийняли значення рівні 10 (як із вариантов).

1. Оскільки До критичної оцінки = (А1+А2)/(П1+П2), то.

можна зробити такі выводы:

. Підприємство явний недолік коштів і це пов’язане, передусім, з дуже високою дебіторської заборгованістю, що набагато вище кредиторської. У зв’язку з цим необхідно змінити політику щодо до дебиторам.

. Якщо підприємство не прибічник цього, то може бути інший спосіб — зменшення коштів заморожені запасах. І вочевидь проблема затоварення, т. е. ще погано налагоджені канали збуту, оскільки підприємство молоде. Плюс необхідно повторно розрахувати норм із: сировини і матеріалам, незавершеного производству.

2. Оскільки До забезпеченості СОС=(П4-А4) / (А1+А2+А3) слід відзначити что:

(Основна проблема — відсутність резервного капіталу як, а як і фонду накопичення. Вирішення проблеми таке, що зі збільшенням прибутку, звісно, збільшаться можливості створення цих фондів і резервів, але не забувати, що цілком спрямовувати зароблені кошти споживання (оборотний капітал), а чи не на накопичення може сприятливо зашкодити майбутній розвиток предприятия.

По законодавству РФ необхідно обчислити такі показатели.

. Коефіцієнт поточної ліквідності, До т.л.>=2; ми 2,54.

. Коефіцієнт забезпеченості СОС, До о.с.с>=0,1; ми 0,17.

. Коефіцієнт відновлення (втрати) платежеспособности,.

Кв.п.>=2; ми 2,7 Отже, відповідно до Російським Законодавством підприємство вважатимуться платежеспособным.

II Спосіб. У першому етапі розрахувати такі показатели:

. Ставлення SOS від суми Активу (X1),.

X1=СОС/стр.300.

. Ставлення нерозподіленого прибутку від суми всіх активів (X2),.

X2=Нер.прибыль/стр.300;

. Ставлення прибутку до сплати % та підвищенням податків від суми всіх активов.

X3=Прибыль до сплати налогов/стр.300;

. Ставлення ринкову вартість звичайних і привелегированных акцій до позикового капіталу (X4),.

X4=Р. ст. акций/стр.590+690;

. Ставлення обсягу продажу від суми всіх активів (X5),.

X5=V продаж/стр.300.

На другому етапі використовується формула Z-счета Еге. Альтмана:

Z-счет=1,2X1+1,4X2+3,3X3+0,6X4+1X5.

Итак, визначимо ймовірність банкрутства нашого предприятия:

Таблиця № 7. |Показники |Розрахунковий значення | | |На початок |У найгіршому разі | | |періоду |періоду | |X1= СОС/стр.300 |- |0,67 | |X2=Нер.прибыль/стр.300 |- |0 | |X3=Прибыль до сплати налогов/стр.300 |- |0,74 | |X4= Р. ст. акций/стр.590+690 |- |0 | |X5=V продаж/стр.300 |- |2,5 |.

Рассчитаем ймовірність банкрутства за такою формулою Z-счета Еге. Альтмана: Z-счет=1,2*0,67+1,4*0+3,3*0,74+0,6*0+1*2,5=0,804+2,442+2,5=5,746.

Итак, можна дійти невтішного висновку, що банкрутство найближчим часом нашому підприємству не загрожує, але, мій погляд, щоб ще більше знизити його ймовірність і тим самим поліпшити фінансове становище необходимо:

. По-перше, необхідно змінити політику витрати прибутків і використовувати її лише з споживання, а й створювати різні фонды.

(накопичення), збільшивши, в такий спосіб, показник X2.

. По-друге, як однією з засобів збільшення власного капіталу, може бути випуск і розміщення акцій, краще серед працівників предприятия.

Але цього разі слід забувати про недоліки пов’язані з їх випуском, і виплаті майбутніх дивідендів акционерам.

Також щоб одержати додаткової інформації фінансове стані підприємства можна навести класифікацію для виявлення типу фінансової стійкості організації з урахуванням використаних нею джерел покриття затрат.

Між статтями активу і пасиву балансу існує тісний взаємозв'язок. Кожна стаття активу балансу має власний джерело фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів є власний капітал та довгострокові позикові кошти. Не виняткові випадки формування довгострокових активів з допомогою короткострокових кредитів банку. Поточні активи утворюються за рахунок власного капіталу, і з допомогою короткострокових позикових коштів. Бажано, щоб половина державою коштів була сформована за рахунок власної родини та половина — з допомогою позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього долга.

Залежно від джерел формування суму поточних активів (обігового капіталу) заведено поділяти на частини: змінна частина, створена з допомогою короткострокових зобов’язань підприємства; постійний мінімум поточних активів (запасів і витрат), що утворюється з допомогою перманентного (власної родини та довгострокового позикового) капіталу. Недолік власного обігового капіталу призводить до збільшення перемінної і зменшенню постійної частини поточних активів, що свідчить про посиленні фінансової залежності підприємства міста і нестійкості його положения.

Узагальнюючим показником ліквідності є достатність (надлишок чи недолік) джерел коштів формування запасов.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовують кілька показників, що відбивають різні види джерел; вони розраховуються підставі даних бухгалтерського баланса:

1.Наличие власних оборотних засобів (СОС).

2.Наличие власних і частка довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат або наявність функціонуючого капіталу (ФК).

3.Общая величина основні джерела формування запасів і витрат (ОВИ).

Трьом показниками наявності джерел формування запасів і витрат відповідають показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формирования:

1.Излишек (+) чи недолік (-) СОС:

В1 = СОСЗагальна величина запасів і затрат.

2.Излишек (+) чи недолік (-) ФК:

В2 = ФК — Загальна величина запасів і затрат.

3.Излишек (+) чи недолік (-) ОВИ:

В3 = ВИ — Загальна величина запасів і затрат.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою