Бухгалтерский облік коштів з прикладу ТОВ Мото-Мир

1. ОГЛЯД ЛИТЕРАТУРЫ.

Гроші - історична категорія, притаманна товарному виробництву. відомі з далеку давнини, зазначає Л. А. Дробозина (16, з. 13), і де з’явилися вони, як результат вищого розвитку продуктивних зусиль і товарних отношений.

Будучи матеріальної основою фінансових відносин, гроші беруть участь у кругообіг промислового капіталу. Гроші обслуговують виробництво і організацію громадського капіталу виступаючи у вигляді грошових потоків, які рухаються і в середині першого підрозділи (виробництво коштів виробництва), і всередині другого підрозділи (виробництво предметів споживання), і навіть між тими підрозділами (26, с.83).

Поняттю «гроші» дається безліч визначень, але кожне визначає як загальний эквивалент.

Гроші - особливий товар, головною функцією якого є виконання загального еквівалента. Їм відводилася громадська роль висловлювати вартість інших товарів. У грошах, як і у будь-якому товарі, виражаються речові відносини для людей у процесі виробництва та обміну. Автори виділяють функції грошей, такі як: загальний засіб обміну, вимірювач вартості і расчётная одиниця, засіб накопичення вартості (9,с.7П.).

О.Н. Медведєв зазначає (24, с.55), що закордонні теоретики виділяють три функції денег:

? кошти обмена;

? кошти накопления;

? мірила ценностей.

У виконанні вітчизняної економічної теорії виділено чотири функции:

? кошти обращения;

? кошти накопления;

? кошти платежа;

? заходи стоимости.

Автор зазначив, всі ці функції грошей перебувають у діалектичному протиріччі між собою і злочини річ цілком очевидна, що представляють собою непросто майно, а ще й засіб платежа.

Інші автори дають визначення як металевих чи паперових знаків, є мірою вартості купівлі продажу, і виконують роль загального еквівалента, тобто виражають вартість від інших товарів хороших і обмінюваних будь-якою з них. Вони виділяють безготівкові, паперові, військові, кредитні, мідні, металеві, світові, готівкові, еластичні, електронні гроші й дають їм визначення (23, з. 14).

Райзенберг, Лозовський та інші розглядають гроші як особливий вид універсального товару, що у ролі загального еквівалента, з якого виражається вартість від інших товарів. Гроші є товар, виконує функції кошти обміну, платежу, виміру вартості, накопичення багатства (27, с.91).

Сутність грошей, на думку авторів, у тому, що — це специфічний товарний вигляд із натуральної формою якого зростається громадська функція загального еквівалента. Сутність грошей виявляється у єдності трьох свойств:

? загальної безпосередньої обмениваемости;

? кристалізації мінової стоимости;

? матеріалізації загального робочого времени.

Отже, гроші, які з вирішення суперечностей товару, не є технічним засобом звернення, а відбивають глибокі громадські отношения.

Автори докладно розглядають еволюцію грошей (металеві, паперові, кредитні, електронні) і розкривають п’ять їх функций:

? міра стоимости;

? кошти обращения;

? кошти освіти скарбів, накопичень і сбережений;

? кошти платежа;

? світових денег.

Ранньою формою металевих грошей були зливки різної форми (дроту, пластини та інших.) У VIII в. до зв. е. у спілкуванні перебували різні зливки з певним вагою металу. У зв’язку з цим найменування багатьох грошових одиниць відбивають вагові одиниці. У Київській Русі гривня являла собою фунт срібла, а рубана навпіл — карбованець. Карбування монет на Русі стала виконуватися лише з IX — X ст. До початку ХХ в. у важливих промислово розвинених країн світу було встановлено золотий монометаллизм, у якому, провідна роль належала золоту, а срібло вважалося мене цінним металом, з якого карбували розмінні монети. Золото було витиснене паперовими і кредитними деньгами.

У Росії її паперові гроші (асигнації) ввели в господарський оборот під час правління Катерини ІІ 1769 р. Сутність паперових грошей у тому, що це — грошові знаки, випущені покриття бюджетного дефіциту і звичайно розмінні на метал, але наделённые державою примусовим курсом.

Особливостями паперових грошей був частиною їхнього нестійкість і знецінення, які можна викликані причинами:

? надлишковий випуск в обращение;

? занепад довіри до уряду, яке випустило деньги;

? несприятливий баланс.

Розширення комерційного та банківського кредиту на господарство і умови, коли товарні відносини придбали всеосяжний характер, призвела до того, що загальним товаром контрактів стають кредитні гроші, які належать до вищої сфері суспільно — економічного процесу управляються зовсім іншими законами.

Оскільки основним об'єктом мінових відносин за капіталізму стає не товар як такої, а товарний капітал, то роль грошей виконує не грошовий товар, а грошовий капітал — у вигляді кредитних денег.

Кредитні гроші пройшли таку еволюцію: вексель, акцептований вексель, банкнота, чек, електронні гроші, пластикові картки. (17, с.12).

Механізація і автоматизація банківських операцій, перехід до ширшого використання ЕОМ сприяли виникнення нових методів погашення передача боргу із застосуванням електронних грошей. Наприклад, в США у 70-х було створено систему платежів в електронній основі, названа системи електронних перекладів коштів — ЕФТС (Electronic Funds Transfer System).

На базі впровадження ЕОМ в банківську справу виникла можливість заміни чеків кредитними картками. Це — засіб розрахунків, заміщає готівкові гроші й чеки, і навіть що дозволяє власнику отримати у банку короткострокову позичку. Кредитні картки застосовують у роздрібному торговому обороті України й сфері послуг (26, з. 167).

У розвитку грошей, представленої іншими авторами, можна знайти такі визначення грошей, як гроші - це блага, виконують функції кошти виміру цінності інших благ (загального еквівалента) чи кошти здійснення розрахунків під час обміну (кошти обміну). Гроші - це ті блага, які мають підвищену ліквідністю. Гроші - це економічна категорія, у якій виявляються і з допомогою якої будуються відносини між людьми.(28, с.93).

На сучасному розвитку стосовно організаціям, і підприємствам вживають термін грошові средства.

Кожен автор по-своєму дає визначення самих коштів, розкриваючи їх сутність, яких і визначає завдання їх бухгалтерського учёта.

Кошти — це фінансові ресурси організації, самі високоліквідні активи, можливі забезпечити виконання зобов’язань будь-якого виду та рівня (21, с.51).

О.Н. Хорин считает,(29, с.58) що у системному бухгалтерському обліку основний категорією грошового капіталу є кошти — кошти організації, перебувають у касі, на расчётных, валютних і спеціальні рахунки у трилітрові банки, переклади їсти дорогою, і навіть фінансові вкладення організації. Їх примноження, правильне використання, контролю над збереженням — найважливіше завдання бухгалтерії, зазначає П. С. Безруких (12, с.357). Від успішності вирішення великою мірою залежить платоспроможність організації, своєчасність виплати зарплати її персоналу, розрахунків з постачальниками і підрядчиками, платежів до бюджету та інших. Основні завдання бухгалтерського обліку коштів, расчётных і кредитних операций:

? перевірка правильності документального оформлення і принцип законності операцій із грошима, расчётных і кредитних операцій, вчасна й повне відбиток їхньої в обліку;? забезпечення своєчасності, повноти і правильності розрахунків з усіх видів платежів і надходжень, виявлення дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженности;

? своєчасне виявлення результатів інвентаризації коштів, грошових документів і майже расчётов;

? забезпечення пошуки дебіторської погашення кредиторську заборгованість і позик кредитних установ у встановлені сроки;

? забезпечення схоронності коштів, грошових документів мають у касу і інших містах їх збереження й видачі, безперебійне задоволення грошової готівкою невідкладних потреб организации;

? пошук можливостей найбільш раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, приносять дохід (12, с.35).

У разі ринкової економіки слід виходити із принципу, що вміле використання коштів саме собою може приносити організації додатковий прибуток; то треба думати скоріш про раціональному вкладанні тимчасово вільних коштів щоб одержати прибутку (в депозити банків, державні цінних паперів, цінних паперів інших організацій та прочее).

Е.П.Козлова (20, с.32) вважає, що завданнями обліку грошових засобів і розрахунків являются:

? вчасна й правильне документування операцій із руху грошових засобів і розрахунків;? оперативний, повсякденний контролю над збереженням готівкових? коштів та обігу цінних паперів до каси підприємства;? контролю над використанням коштів виключно за цільовому назначению;

? контролю над правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом;

? контролю над дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і поставщиками;

? своєчасна вивірка розрахунків з дебіторами і кредиторами щоб уникнути простроченої задолженности.

У процесі фінансово — господарську діяльність підприємство використовує кошти для розрахунків з постачальниками за об'єкти, куплені основні кошти, матеріали, з бюджетом із податків та інших обов’язкових платежах, з виплати заробітної плати працівникам тощо. Надходження коштів на підприємство здійснено у формі платежів за відвантажену покупцям продукцію. Доходів з фінансових операціям та інших. Такі грошові розрахунки виступають найважливішими чинниками забезпечення кругообігу коштів підприємства, які своєчасне завершення — необхідною умовою безперервного процесу виробництва. Вони відбуваються підприємствами у двох формах: шляхом безготівкових платежів через банківську систему чи готівкові деньгами.

З погляду О. В. Ковалёвой (19, с.98), бухгалтерський облік грошових засобів у касі підприємства міста і на рахунках банках має забезпечити виконання таких задач:

? своєчасне формування повною і достовірною інформації о.

? наявності і рух коштів на рахунках і до каси предприятия;

? організація своєчасного оформлення і правильного відображення в учётных регістрах руху грошових средств;

? організація контролю над наявністю коштів, їх схоронністю і використанням, над виконанням расчётно-платёжной дисципліни, виявлення змозі раціонального використання грошових средств.

Основними завданнями бухгалтерського обліку коштів, по думці Н. П. Кондракова (22, с.343), є:? точний, сповнений спокус і своєчасний облік цих засобів і операцій із їх руху;? контролю над наявністю коштів і надходження документів, їх збереженням і використанням;? контролю над дотриманням касової і расчётно-платёжной дисципліни;? виявлення можливостей раціональнішого використання грошових средств.

У окремий розділ у книзі В. Л. Астахова (10, з. 173) виділено завдання й принципи обліку коштів. Зокрема ньому йдеться, що у умовах ринкової економіки найбільш ліквідна частина майна організації - кошти — представляють її робочий капітал. Від його розміру та чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. І наводить загальну схему руху грошових потоков.

Завданнями обліку коштів являются:

? Цілковита й своєчасна реєстрація операцій, що з рухом робочого капіталу касу і на рахунках банках.

? Контроль за наявністю коштів, їх схоронністю і цільовим использованием.

? Повне, вчасна й правильне свій відбиток у учётных регістрах поточних операцій із надходженню і выбытию даного капитала.

? Контроль над виконанням расчётноплатёжной і кошторисної дисциплины.

? Контроль за своєчасністю повернення банк сум, не використаних за призначенням відповідно до виділеними лімітами і сметами.

? Правильне і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки, операцій із рахунках у трилітрові банки і відбиток її успіхів у учёте.

Рішення всіх цих завдань великою мірою залежить від чіткого дотримання наступних основних принципів обліку грошових средств:

? Вільні кошти мають зберігатися лише у банку, та його видача і здійснюються у відповідність до цільовим назначением.

? Платежі виробляються в безготівковому порядку після відвантаження товарно — тих матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг чи разом з ними. Попередня оплата допускається лише випадках, передбачених законодавством і учётной політикою організації.? Платежі виробляються з дозволу (акцепту) платника чи з його дорученням; без згоди — лише у випадках, передбачених чинним законодавством.? Платежі виробляються рахунок власні кошти платника чи рахунок кредитів банка.

? Списання із рахунку коштів у обсязі, достатньому для задоволення всіх що висуваються до організації вимог, ввозяться порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання.? Недостатність коштів на счёте організації задоволення всіх що висуваються до ній вимог зумовлює списання цих коштів шляхом застосування встановленої очерёдности платежей.

Погашення вимог щодо порядку календарної очерёдности надходження документів передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, які стосуються однієї очереди.

Професор МДУ О. Н. Хорин у своєму професійному судженні виділяє деяких видів коштів (29, с.59). Користувачі фінансової звітності часто оперують термінами, не збігаються з тими, які безпосередньо відбивають бухгалтерські поняття (наприклад, грошові активи, грошові потоки, кошти, фінансові ресурси, грошові агрегати тощо. п.). У системному бухгалтерському обліку основний категорією грошового капіталу є кошти — кошти організації, перебувають у касі. На расчётных, валютних і спеціальні рахунки у трилітрові банки, переклади їсти дорогою, і навіть фінансові вкладення организации.

Використання термінів небухгалтерского змісту пов’язана з тим, що грошові категорії руху капіталу організації активно використовують у фінансовому плануванні, у фінансовому постійному контролі й аналізі не лише у з характеристикою ліквідності і платёжеспособности організації, але також у цілях контролю над тим, яке нарощення вартості забезпечує грошовий капітал організації. Це слід враховувати колись насамперед тому, які самі собою гроші є недоходообразующими (неприбутковими) активами. Їх комерційна корисність і ефективність виявляється лише тоді, що вони залучені до господарського обороту. Залишення коштів на рахунках й у касі підприємства, іммобілізація грошей до недоходообразующие активи тощо. п. Розглядається зацікавленими особами як факти, що призводять до ерозії капитала.

Спроби якнайповніше і охарактеризувати оборот грошового капіталу там призвели до того, крім власне грошей до бухгалтерському обліку й звітності розглядаються також грошові Сурогати, т. е. такі активи організації, які мають високої Ступенем ліквідності (конвертуються на гроші) в стислі терміни (до 30 днів) і скільки — нибудь помітних втрат вартості (тоді як їх Номиналом).

Гроші (грошові знаки) є універсальний засіб платежу, гранично високо ліквідний актив, використовуваний вільно в расчётах між всіма учасниками ринкових відносин, — готівкові банкноти, монети і безготівкові гроші у банках у зміцнілій національній і в іноземній валюте.

Кошти містять у собі крім власне грошей також переклади у дорозі та, в такий спосіб, ширше поняття «гроші». До складу монетарних (грошових) активів крім переліченого входять інші короткострокові фінансові вкладення, кошти на расчётах з бюджетом і позабюджетними фондами (як зачётные суми, які у оцінці, податкових обязательств).

Відповідно до вимогами російських нормативних актів звіт про русі коштів формується з урахуванням інформації, що узагальнюється на бухгалтерських рахунках каси, расчётных рахунках і спеціальні рахунки в російських банках. Отже, основна характеристика, учитываемая під час складання звіту — ликвидность.

2. Організаційно — економічна і правова характеристика организации.

2.1. Місце Розташування, правової статусу і види діяльності организации.

Об'єктом дослідження є діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Мото-Мир». Скорочений фірмову найменування суспільства — ТОВ «Мото-Мир». Зареєстровано Постановою Глави Адміністрації Первомайського району р. Іжевська № 2702 Удмуртської Республіки 03 лютого 1998 року, реєстраційний номер 232−98-П. Відповідно до наданими установчими документами, Держкомстатом КР включено до склад Єдиного Державного регістру підприємств і організацій (ЕГРПО). Коды:

ОКПО 49 658 337.

ОКОНХ 71 100 14 342.

КОПФ 65 Адреса 426 027 р. Іжевськ вул. Робоча 17. Основні становища діяльності суспільств, із обмеженою ответственностью:

Суспільство з обмеженою відповідальністю є різновидом об'єднання капіталів, які потребують особистої участі своїх членів на ділі суспільства. Характерними ознаками цієї комерційної організації є:? розподіл її статутного капіталу частки його учасників і відсутність відповідальності останніх за борги суспільства;? майно суспільства, включаючи статутний капітал, належить на праві власності він повинен як юридичній особі і утворює об'єкта пайовий власності участников.

Оскільки вклади учасників стають власністю суспільства, не можна сказати, що його учасники відповідають за борги суспільства на межах внесених ними вкладів. Насправді вони взагалі відповідають за борги суспільства, а несуть лише ризик збитків (втрати вкладів). Навіть з учасників, хто вніс свій внесок повністю, відповідають за зобов’язаннями суспільства лише тією частиною свого особистого майна, що відповідає вартості неоплаченої частини вкладу (п. 1 ст 87 ГК).

Суспільство з обмеженою відповідальністю є найбільш типовою формою «компанії однієї особи» й у розвинених зарубіжних правопорядках. Тому абз. 1 п. 1 ст. 87 ДК прямо допускає таку можливість, що розминається з суто граматичним розумінням «суспільства», а цілком відповідає юридичному суті справи. ДК виключає тільки одноосібного участі у суспільстві від обмеженою відповідальністю інший компанії «однієї особи». Як очевидно з вищевказаних кодів підприємство належить до галузям производственно-торговых видів діяльності. Відповідно до Статуту, суспільство здійснює такі види діяльності: — виробництво товарів народного споживання; - виробництво продукції производственно — технічного призначення; - проектну, науково — дослідницьку; проведення технічних, технико.

— економічних, фінансових, правових і соціальних інших експертиз і консультування, інформаційне обслуговування; - торгову, торгово — посередницьку, закупівельну, збутову; створює оптово — роздрібні торгові підрозділи й українські підприємства, зокрема. з правом реалізації за валюту відповідно до чинним законодавством; - транспортування вантажів, зокрема. по міжнародних перевезень, надання послуг складського господарства, фрахтові операції з річковим і морським транспортом; Нині ТОВ «Мото-Мир» випускає наступний асортимент продукції: — покажчик повороту для мотоцикла Оріон — стоп сигнал для мотоцикла ІЖ — комплект прокладок на ремонт двигуна мотоцикла Урал — шина для бензопили — дуги безпеки Планета 7.107−821 — зірка задня 4−45 — котушка запалювання ІЖ ПС сб.39 У основі інвестиційної діяльності ТОВ «Мото-Мир» лежить вкладення фінансових засобів у власне виробництво, проведення структурної модернізації чинного устаткування, розвиток виробництва і застосування сучасних технологій виробництва. Нині ТОВ «Мото-Мир» перебуває в стадії різкого економічного зростання, унаслідок чого торік були придбані новий оптовий склад і адміністративне здание.

2.2. Розміри, організаційну структуру і спеціалізація организации.

Размеры виробництва ТОВ «Мото-Мир» представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Розміри виробництва ТОВ «Мото-Мир».

|Показник |1999 |2000 |2001 |2001 до |2001 до | | | | | |1999, % |2000, % | |1.Общая земель-|300 |300 |2000 |666,6 |666,6 | |ная площа, м2| | | | | | |2.Выручка від | | | |177,9 |127,6 | |реалізації, |11 123,9 |15 507,1 |19 785,2 | | | |тыс.руб. | | | | | | |3.Среднегодовая|31 146,9 |43 419,9 |59 398,0 |190,7 |136,8 | | | | | | | | |вартість ОПФ, | | | | | | |тыс.руб. | | | | | | |4.Среднегодовая| | | |703,0 |274,4 | | |672,100 |1721,672 |4724,960 | | | |вартість | | | | | | |оборотних | | | | | | |фондів | | | | | | |5.Среднегодовая| | | |233,3 |245,0 | | |21 |20 |49 | | | |чисельність ра-| | | | | | | | | | | | | |бочих, чол. | | | | | | |6. Прибуток від |173,295 |263,576 |512,124 |295,5 |194,3 | |реалізації, | | | | | | |тыс.руб. | | | | | | |7. Рівень |9,4 |11,6 |15,3 |1,6 |1,3 | |рен- | | | | | | |табельности | | | | | |.

З таблиці видно, що це загальна земельна площа зросла, (трьома сотнями м2 1999;го і 2000 роках до 2000 м2 2001 року) що свідчить про зростанні прибутків (з 173,295 тыс. руб. 1999 року до 512,124 тыс. руб. 2001 року) і розширенні виробництва, та, збільшенні чисельності найманих робітників. Основу підприємства становить производственно — торгова база, куди входять у собі:? торговий павільйон;? цех виробництва мото ЗиП;? складальний цех;? відділ матеріально — технічного постачання;? ремонтна майстерня;? цех гарантійного ремонту;? транспортний цех;? центральний склад;? АХО;? газо-отопительный цех;? склад готової продукції;? їдальня; До складу економічних служб підприємства входять:? планово — економічний відділ;? відділ бухгалтерського обліку й контролю;? відділ постачання;? відділ цінних паперів та американських інвестицій;? відділ маркетинга.

Малюнок 1.

Структура управління ТОВ «Мото-Мир». [pic].

2.3 Основні економічні показники, фінансовий стан та платоспроможність організації. Нині ТОВ «Мото-Мир» спеціалізується на випуску наступного асортименту продукції:? покажчик повороту для мотоцикла Оріон? стоп сигнал для мотоцикла ІЖ? комплект прокладок на ремонт двигуна мотоцикла Урал? шина для бензопили? дуги безпеки Планета 7.107−821? зірка задня 4−45? котушка запалювання ІЖ ПС сб.39 Структура товарної продукції, робіт, послуг ТОВ «Мото-Мир» приведено в нижченаведеної таблице:

Таблиця 2.2.

Структура товарної продукції, робіт, послуг ТОВ «Мото-Мир» 1999;го, 2000, і 2001 гг.

| | |1999 |2000 |2001 | | | | | | | | | | | | | |№ |Показник | | | | |6 |Коефіцієнт |0,55 |0,54 |0,51 | | |спеціалізації | | | |.

У основі інвестиційної діяльності ТОВ «Мото-Мир» лежить вкладення фінансових засобів у власне виробництво, проведення структурної модернізації чинного устаткування, розвиток виробництва і застосування сучасних технологій виробництва. У зв’язку з придбанням 2001 року нової производственно — торгової бази наведені нижче показники інтенсивності виробництва, економічної ефективності інтенсифікації, коефіцієнти ринкової фінансової стійкості, і навіть показники ліквідності ТОВ «Мото-Мир» сильно пострадали.

Таблиця 2.3.

Рівень интенсивности.

| | | | |2001 до |2001 до | |Показник |1999 |2000 |2001 |1999 |2000 | |1 Вартість ос |10 606,33 |15 047,19 |3206,15 |30,23 |21,31 | |новных і обіг- | | | | | | |ных фондів на | | | | | | |100 м2 | | | | | | |2. Вартість ОПФ |10 382,0 |14 473,3 |19 799,33 |190,71 |136,8 | |на 100 м² | | | | | | |3. Сума произ- |131,49 |148,54 |143,68 |109,29 |96,73 | |водственных зат- | | | | | | |рат на 100 м² | | | | | |.

Таблиця 2.4.

Економічна ефективність интенсификации.

| | | | | | | |Показник |1999 |2000 |2001 |2001 до |2001 до | | | | | |1999 |2000 | |1.Производство | | | | | | |товарної продук- | | | | | | |ции | | | | | | |на 100 м² |3707,97 |5169,03 |989,26 |26,68 |19,14 | |на 1 карбованець ОПФ |0,0004 |0,0004 |0,33 |82,5 |82,5 | |на 1 карбованець произ- | | | | | | |водственных зат- | | | | | | |рат |0,03 |0,03 |0,05 |166,7 |166,7 | |3.Уровень рента- |9,4 |11,6 |15,3 |1,6 |1,3 | |бильности | | | | | | |4.Рентабильность |64,19 |58,83 |38,63 |60,18 |65,66 | |продажів | | | | | |.

Таблиця 2.5.

Коефіцієнти ринкової фінансової устойчивости.

|Показатель |1999 |2000 |2001 | |1. Коефіцієнт автономії |0,39 |0,43 |0,37 | |2.Удельный вагу позикових засобів у |0,2 |0,2 |0,35 | |вартості майна | | | | |3. Коефіцієнт заборгованості |0,52 |0,46 |0,93 | |4.Удельный вагу дебіторської задол- |0,3 |0,27 |0,55 | |женности вартості майна | | | | |5. Частка дебіторську заборгованість |0,7 |0,76 |0,68 | |поточних активів | | | | |6. Коефіцієнт забезпеченості мат. |1,15 |2,35 |0,93 | |запасів власними оборотними | | | | |засобами | | | | |7. Коефіцієнт забезпеченості |1,14 |0,11 |0,27 | |власних оборотних засобів | | | | |8. Коефіцієнт маневреності |1,56 |0,81 |0,25 | |9. Коефіцієнт реальну вартість |0,61 |0,5 |0,48 | |майна | | | |.

Таблиця 2.6.

Показники ликвидности.

|Показатель |1999 |2000 |2001 |2001к |2001 до| | | | | |1999 |2000 | |1. Коефіцієнт поточної |1,00 |1,00 |2,08 |208 |208 | |ліквідності | | | | | | |2.Коэффициент термінової |0,81 |0,97 |2,06 |254,32 |212,37| |ліквідності | | | | | | |3.Коэффициент абсолютної |0,03 |0,12 |0,58 |1933,33|483,33| |ліквідності | | | | | | |4.Коэффициент загальної |0,8 |1,51 |5,95 |743,75 |394,04| |ліквідності | | | | | |.

3. Організація обліку грошових средств.

3.1 Завдання бухгалтерського обліку грошових средств.

Кошти є складовою оборотних активів. Вони необхідні підприємству реалізації постачальниками і підрядчиками, для здійснення платежів до бюджету, розрахунків із кредитними установами, для видачі працівникам зарплати, премій й у здійснення інших напрямів выплат.

Кошти надходять на підприємство від покупців і замовників за продані товари та надані послуги, від вітчизняних банків як позичок, від установ та організацій у порядку тимчасової допомогу й др.

Базою коштів підприємства є господарські взаємовідносини підприємства з різними організаціями та установами i господарські взаємовідносини, пов’язані у реалізації робіт, послуг і здійсненням інших господарських операций.

Кошти підприємства перебувають у касі готівкою грошей, грошових документів, на рахунках банках, в виставлених акредитивах, відкритих особливих рахунках та інших. При множенні коштів їх правильне користування та контролю над збереженням є одним із найважливіших завдань бухгалтерії підприємства міста і бухгалтерського обліку. Від успішності вирішення цієї завдання залежить платоспроможність підприємства, своєчасність розрахунків із постачальниками і підрядчиками, своєчасність платежів до бюджету і др.

Бухгалтерський облік коштів має важливого значення для правильної організації грошового звернення, організації розрахунків й кредитування у народному господарстві. Облік коштів має значення в зміцненні платіжної дисципліни й у ефективне використання фінансових ресурсів підприємства. Тому дуже важливий контролю над дотриманням касової дисципліни, правильністю і ефективністю використання коштів, забезпеченням схоронності грошових документів, що у касі предприятия.

У разі ринкової економіки слід виходити із принципу, що вміле використання коштів може приносити підприємству додатковий дохід, і отже, підприємство має постійно думати скоріш про раціональному вкладанні тимчасово вільних коштів щоб одержати прибутку (депозити банків, цінні папери др.).

Виходячи з цього, основне завдання бухгалтерського обліку грошових коштів є:? перевірка правильності оформлення, законності документів,? вчасна й повне відбиток операцій на обліку.? забезпечення своєчасності, повноти і правильності розрахунків з всім видам платежів;? своєчасне проведення інвентаризації коштів і відбиток її успіхів у обліку;? забезпечення схоронності коштів, грошових документів мають у касі підприємства міста і інших містах зберігання;? пошук можливостей найбільш раціонального вкладення вільних коштів як джерела фінансових інвестицій, приносять дохід.? створення умов повсякденного контролю над наявністю і рухом грошових средств.

Задля більшої обліку наявності і рух коштів і господарських операцій, що з грошима застосовується система рахунків бухгалтерського обліку, передбачених у V розділі Плану рахунків бухгалтерського обліку «Кошти». Цей поділ включає рахунки: 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 55 «Спеціальні рахунки банках», 57 «Переклади їсти дорогою», 58 «Фінансові вкладення», 59 «Резерви під знецінення капіталовкладень у цінні бумаги».

3.2. Бухгалтерський облік касових операций.

Поняття каси включає у собі готівка, наявні в підприємства, і навіть спеціально обладнане приміщення прийому, збереження і видачі грошей немає та інших засобів, які у кассе (9, с.76). Приміщення каси має бути ізольоване, а двері під час касових операцій мали бути зацікавленими заперто з м’якою внутрішньою стороны (13, с.94).

Збереження до каси готівки та інших цінностей, котрі належать до цього підприємства, запрещается.

Перед відкриттям приміщення каси касир зобов’язаний перевірити схоронність замків, дверей, віконних решіток і печаток. Що стосується ушкоджень, зняття печаток та інших поломок касир зобов’язаний негайно повідомити звідси керівнику підприємства, що ставить до відома ОВС. Після набуття дозволу ОВС керівник підприємства міста і касир можуть ввійти у касу і перевірити грошових та інших засобів, які у касі. Перевірка оформляється актом, який складають 4 примірниках (по 1 примірнику отримують страхової компанії, вищестоящі організації, ОВС і саме предприятие).(24, с.51) Питання організації каси, обліку готівкових коштів у касі підприємства регламентуються Інструкцією Центрального Банку РФ «Порядок ведення касових операцій на РФ» № 40 від 22 вересня 1993 року. У відповідність до цієї інструкцією всіх підприємств незалежно від организационно-правовой форми повинні зберігати вільні кошти у установах банків. Для обліку розрахунків готівкою підприємство повинен мати кассу (5). Заодно слід відзначити, що його готівкових грошей до касі підприємства обмежується встановленими лімітами банків (залежить від розмірів підприємства міста і ін.), але загальним всім і те, що вказівку ЦБ РФ від 07 жовтня 1998 р. N 375-У «Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою до між юридичних осіб» встановлює граничний розмір розрахунків 5 мільйонів карбованців при закупівлях цими підприємствами у юридичних товарів, сільськогосподарських продуктів і сырья (7).

Підприємство зобов’язане забезпечувати схоронність як у приміщенні каси, і при транспортуванні. Якщо з вини керівника підприємства не було створено необхідні умови безпеки, то відповідальність лежить на жіночих руководителе.

Готівкові кошти підприємстві мусить зберігатися в неспалених шафах, сейфах. Матеріальну відповідальність за схоронність готівкових коштів у касі несе кассир (10, с.41).

Касир — посадова особа, безпосередньо яке виконує касові операції. Коли Піночета призначили касира працювати керівник підприємства знайомить касира правила ведення касових операцій та укладає з нею договору про повної індивідуальної матеріальну відповідальність за схоронність грошей до касі. Касир відповідає за всякий збитки, заподіяний підприємству, як у результаті навмисних дій, і через необережності. Касирові забороняється передавати виконання своїх обов’язків іншим особам. Що стосується хвороби та інших випадків, коли касир неспроможна виконувати свої обов’язки, виконання обов’язків касира по письмового розпорядженню керівника доручається іншого працівника. Бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підписи фінансових документів, що неспроможні виконувати обов’язки кассира (23, с.251).

Кошти, перебувають у касі підприємства у вигляді готівкових грошей, обмежується розміром, що визначає банк, та заодно перевищення цей ліміт допускається у дні виплати зарплати, протягом 3-х днів із моменту одержання грошей до банку. По закінченні цього часу суми, перевищують цей ліміт, мають повернути на розрахунковий рахунок підприємства. Торговим підприємствам дозволяється видача зарплати з виручки, що у касі, та заодно забороняється накопичення коштів з виплати зарплаты (8). Забороняється витрачання готівкових коштів одного підприємства потреби іншого підприємства. Готівкові грошові кошти, отримані з розрахункового рахунок у банку, підприємством повинні витрачатися виключно за цільовому назначению (11, с.216).

Усі операції, пов’язані з прийомом і видачею готівкових коштів, здійснюються касами підприємств і вони становлять касові операції. Усі касові операції оформляються касовими документами. У цьому прийом готівки здійснюється за прийомним касовим ордерам, а видача — по видатковими касовим ордерам. Видача грошей із каси може також здійснюватися у документах, який заміняє видаткові касові ордера, приміром з платіжним даними з видачі зарплати, за заявою про видачу грошей немає та ін. На цих документів, які замінять видаткові касові ордера, накладаються штампи з реквізитами видаткових касових ордеров.

Касові документи приймання і видачу грошей підписуються керівником підприємства міста і головний бухгалтер або посадовою особою, уповноваженим на підпис. При прийомі грошей особі, який зробив гроші, видається квитанція. Рублі записуються прописом, копійки — цифрами. Видача зарплати іде за рахунок платіжної відомості. Сума прописом не вказується. Після закінчення за встановлений термін видачу зарплати касиром навпроти надпису робиться позначка: «депонирована», і як реєстр депонованих сум. Наприкінці платіжної відомості вказується сума, фактично видана, з сумою депонированная, і підтверджується підписом касира. Бухгалтер перевіряє і пише видатковий касовий ордер на видану суму. Депонированная зарплата вирушає на розрахунковий рахунок. Усі касові документи виписує бухгалтерія з повним правом. Касові документи виписуються чорнилом чітко, ясно, з заповненням відповідних реквізитів; виправлень (навіть обумовлених) — не допускается.

Касові документи передаються у касу. Видача їх у руки особам, які отримують кошти, заборонена. Прийом і видача грошей виробляється касиром лише у день складання документів. Касир зобов’язаний перевірити правильність документів. Гроші видаються особі тільки після пізнання особистості. При видачі особам, не які перебувають в списочном складі на підприємстві, в касових документах вказуються дані паспорти. При видачі грошей за дорученням вказуються дані паспорти, ініціали. Перед розпискою отриманні грошей касир робить напис «за дорученням». Після видачі, для отримання грошей касові ордера підписуються касиром, а докладені документи погашаються штампами «отримано», «оплачено» з зазначенням даты.

Усі касові операції з кожному приходному чи видаткового касовому ордеру чи який заміняє їх документам позначаються на касової книзі. Касова книга — це обліковий регістр відбиття руху готівкових грошових засобів у касі підприємства міста і операцій із їх надходженню і видачі. Підприємство призводить тільки одну касову книжку, що має бути пронумерована, прошита, опечатана сургучевою печаткою та завірено належним образом.

Записи в касової книзі виробляються касиром. Касир виробляє ці записи відразу після отримання чи видачі грошей в кожному касовому ордеру чи іншому документа. Наприкінці робочого дня підраховуються підсумки операцій та виводиться залишок грошей до книге.

Касову книжку касир веде до 2-х примірниках під копірку. Перші екземпляри аркушів залишаються у касової книзі, а другі, відривні, служать звітом касира і передаються в бухгалтерію підприємства разом із приходными і видатковими касовими ордерами під розписку в касової книзі (першою аркуші). Підчистки і неоговоренные виправлення в касової книзі не допускаються. Виправлення, зроблені коректним способом, підписуються касиром й головним бухгалтером. Контроль за правильністю ведення касової книжки доручається головного бухгалтера предприятия.

Під час прийому звіту касира бухгалтерія, що здійснює контролю над касовими операціями, старанно перевіряє звіт і всі докладені документи, розписки, правильність сум. Видача грошей із каси без розписки заборонена. Ця ж сума вважається нестачею. Готівку, невиправдані приходными ордерами посилають у дохід бюджету. Звіт касира після перевірки є необхідною підставою для обліку касових операцій. На підприємстві забезпечивши повної схоронності касових документів можна вести касову книжку на ЕОМ (також із 2 примірника), в хронологічному порядку. Наприкінці місяці має друкуватися кількість сторінок протягом місяця, в кінці року — протягом року. Касир після отримання машинограмм перевіряє їх правильність, підписує і віддає в бухгалтерію. Після закінчення календарного року машинограммы брошуруються, загальна кількість аркушів завіряється головним бухгалтером, книга опечатывается (18, з 137).

Малюнок 2.

Схема ведення касових операций.

[pic].

Відповідно до закону РФ «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні розрахунків із населенням» від 18 червня 1993 року № 5215−1 прийом грошей підприємствами під час здійснення грошових розрахунків має проводитися із застосуванням касових апаратів. Не поширюється на приватних підприємців без утворення юридичної особи. Якщо машини не використовуються, то прийом грошей має проводитися з допомогою бланків суворої отчетности (2).

Крім касових машин ведуться книжки операциониста, у яких ведуться записи за весь день. На підприємстві, использующем кілька касових апаратів, за кожен апарат мусить бути заведена книга операциониста. Контроль над використанням касових машин і правильністю грошових операцій здійснюється податковими органами (12, с.71). Для узагальнення інформації про наявність і рух коштів у касі організації, і навіть грошових документів (поштових марок, вексельних марок, путівок, оплачених авіаквитків тощо.) призначений рахунок 50 «Каса». До рахунку 50-ти «Каса» можуть бути відкриті такі субрахунка: 50−1 «Каса організації» 50−2 «Операційна каса» 50−3 «Грошові документи» і др.

На субсчете 50−1 «Каса організації» враховуються кошти у касі організації. Коли організація виробляє касові операції з іноземною валютою, чи до рахунку 50-ти «Каса» мають бути відкритими відповідні субрахунка для відособленого обліку руху кожної готівкової іноземної валюты.

На субсчете 50−2 «Операційна каса» враховується наявність і рух коштів у касах товарних контор (пристаней) і експлуатаційних ділянок, зупиночних пунктів, річкових переправ, судів, квиткових і багажних касах портів (пристаней), вокзалів, касах зберігання квитків, касах відділень зв’язку й т.п. Він відкривається організаціями (зокрема, організаціями транспорту та зв’язку) при необходимости.

На субсчете 50−3 «Грошові документи» враховуються перебувають у касі організації поштові марки, марки державного мита, вексельні марки, оплачені авіаквитки та інші грошові документи. Грошові документи враховуються на рахунку 50 «Каса» у сумі фактичні витрати на придбання. Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видам.

По дебету відбиваються операції, пов’язані з грошей, а, по кредиту — з витрачанням готівкових денег (4).

Якщо ж підприємство немає валютного рахунки, він може для відрядження придбати готівкову валюту в уповноважених банках. Банк Росії телеграмою від 6 травня 1997 року № 445 «Про купівлі валюти для відрядних витрат» визначив, що юридичних осіб — резиденти вправі без обмежень і спеціальних дозволів Банку Росії купувати іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку РФ на оплату витрат, що з командированием співробітників зазначених юридичних — резидентів в інші держави, з обов’язковим зарахуванням придбаної іноземної валюти з їхньої поточні валютні рахунки уповноважених банках.

У разі, якщо в організації немає валютного рахунки, до рахунку 50-ти «Каса» відкривається спеціальний субрахунок «Валютна касса».

Усі операції з дебету рахунки «Каса «при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку враховуються відомості № 1 з урахуванням перевірених звітів касира за чи кілька днів із угрупованням по корреспондирующим счетам.

Видача готівки — кредит рахунки «Каса » .

Усі таких операцій при журнально-ордерній формі обліку позначаються на журналі-ордері № 1; записи також виробляються виходячи з звітів касира з відповідної группировкой.

Після закінчення місяці на журналі-ордері підраховуються обороти і виводяться сальдо початку наступного місяці. Сальдо звіряють із залишком касової тогочасні книги й Головною книги.

Контроль за цінностями здійснюється з допомогою ревізій, ревізії можуть проводитися керівником підприємства, на зміну касира, також може бути проведена ведомственная/судебная ревизия.

При ревізії виробляється повний перерахунок грошей немає та цінностей на касі. Результати ревізії оформляються актом. Недостача підлягає відшкодуванню кассиром.

Якщо виявлено надлишки, їх зараховують у дохід бюджета.

За недотримання порядку ведення касових операцій, умов ведення роботи з готівкою відповідно до указом президента РФ від 23 серпня 1994 року з підприємств стягується штраф. дворазовий розмір виробленого платежу за розрахунок готівкою з іншими підприємствами; триразовий розмір неоприбуткованої суми (також неповне оприбуткування) в трехкратном розмірі виявленої понадлімітної касової наличности.

На керівників підприємства, яке допустило порушення, накладається адміністративна штраф у вигляді 50-кратной величини мінімальної відстані оплати труда.

За порушення закону про застосування контрольно-касових машин — від 10 до 350 мінімальних розмірів оплати праці залежність від характеру нарушения (21, з 315).

3.3. Бухгалтерський облік операцій із розрахунковим счетам.

Кошти підприємства крім перехідних залишків в касі мусить зберігатися на рахунках банках.

Відповідно до спільному письма Державної податкової адміністрації, Міністерства Фінансів РФ і Центрального Банку РФ юридичних осіб можуть мати поточні рахунки, розрахункові рахунки, валютні рахунки, депозитні рахунки, рахунку за капітальним вкладенням і др.

Наявність розрахункового рахунки в підприємства — ознаки її самостоятельности.

Поточні рахунки відкриваються несамостійними підприємствами, підрозділами, які у іншому месте.

Якщо ж підприємство має низку розрахункових рахунків, необхідно вести аналітичного обліку у межах розрахункових счетов.

Для відкриття рахунку підприємство надає в установа банку такі документи:? заяву про відкриття рахунки? документ, котра засвідчує факт створення єдиного підприємства? нотаріально завірена копія статуту? картка із зразками підписів осіб, які можуть опинитися підписувати платіжні документи (керівник, заступника керівника, головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера)? відбитки друку? довідка реєстрацію підприємства у Пенсійному Фонді та інших органах? довідка з податковим органів у тому, що це підприємство є платником податків? документ податкового органу, підтверджує постановку цього підприємства на облік на податкових органах.

Без власної бухгалтерської служби для підприємства в картці присутні зразок підписи руководителя.

Порядок здійснення релігійної і оформлення операцій із розрахунковим і поточними рахунками встановлюється Центральним банком РФ (25, с.138).

Розрахункові і поточні рахунки призначені й закони використовують для записи виручки від реалізованої продукції, отриманих кредитів і позик, для здійснення плат до бюджету, постачальникам, кредиторам; з розрахункового рахунки видаються для виплати зарплати працівникам підприємства міста і поточні расходы.

Операції виробляються банком виходячи з документів, оформленим самим предприятием-владельцем рахунку підприємства чи з його согласию.

Основні документи для таких операцій:? оголошення про внеску грошей — оформляється здавання готівки коштів з каси підприємства? чеки — оформляється отримання гроші з розрахункового рахунки, на зворотної боці вказується цільове призначення цієї суми; чеки виписуються на суму, не перевищує залишок коштів у розрахунковий рахунок? платіжного доручення виписуються саме підприємство — розпорядження банку на перерахування відповідної суми з цього приводу іншого підприємства.? платіжне вимогу-доручення — вимога постачальника до покупця оплатити отримані товари або ж послуги згідно з відповідною документам.

Усі складаються без виправлень і виправлень; підписати їх можуть лише особи, зразки підписів яких був на картці в банке.

У бухгалтерії підприємства операції виробляються виходячи з розрахункових документів разом із випискою з банка.

Усі платежі виробляються не більше наявного вільного залишку на счете.

Без згоди підприємства банк виробляє списання коштів із рахунків лише з наступним випадків, передбачених законом:? по судовим вимогам? по арбітражним вимогам? з розпорядження державні органи через прострочення платежу до бюджету? іншими уповноваженими органами.

Що стосується нестачі грошей на рахунку відповідні вимоги зберігаються банком в картотеці № 2. Встановлюється календарна черговість платежів: в порядку календарних надходжень (наступів дати платежа).

Черговість платежів підприємства, яке оголошено неплатоспроможним встановлюється керівником банка (19, з. 311).

Періодично в установлені з власником рахунки терміни банк видає підприємству виписки з розрахункового рахунки — копії лицевих рахунків, у яких вказується дата скоєння операції, номер документа-основания, сума поступления/списания, залишок. До виписці банк докладає всі документи, що підтверджують операции.

Бухгалтерія підприємства після перевірки виписки відбиває операції у відповідних рахунках бухгалтерського учета.

Для відображення операцій на розрахункових рахунках застосовується активних рахунок № 51 «Розрахунковий рахунок », по дебету якого відбиваються операції з надходженню, а кредиту — витрати грошових средств.

Усі операції з дебету розрахункового рахунки при журнально-ордерною формі обліку позначаються на відомості № 2, результатами протягом дня чи час, вказаний у выписке.

Для відображення оборотів за кредитами рахунку 51 служить журнал-ордер № 2. Підставою заповнення цих регістрів є перевірені і оброблені виписки із розрахункового счета (11, с.362).

Суми з кореспондуючими рахунками кожної виписки розвиваються й записуються в журнал-ордер й у відомість итогами.

Обов’язкове умова заповнення регістрів — використання однієї рядки кожної виписки незалежно від цього, який період вона складена. Кількість зайнятих рядків журналу-ордера № 2 відомості № 2 за щомісяця має бути однаковим і дорівнювала кількості отриманих цей період виписок із банку. Як у журналі ордері № 2, і у відомості № 2 суми записуються у межах корреспондирующих рахунків, із дебетом і кредитом рахунки 51. Наявність цих показників кожний звітний що і місяць дозволяє рахунковим працівникам аналізувати джерела надходження грошових коштів у розрахунковий рахунок підприємства, контролювати цільове використання коштів, виконання зобов’язань до бюджету та ін господарськими органами відповідно до затвердженого календарному графіку фінансових платежей (10, с.534).

Таблиця 2.7.

Схема бухгалтерських проводок з обліку грошових средств.

|№ |Зміст операції |Дебет |Кредит | |в.п| | | | |. | | | | |1. |Перелічено кошти з |50 |51 | | |розрахункового рахунки касу | | | |2. |Видана зар. плата |70 |50 | |3. |Повернуто невикористані підзвітні |50 |71 | | |суми | | | |4. |Витрачені кошти мелкие|26 |50 | | |канцелярські витрати. | | | |5. |Отримано за продукцію. |50 |90 | |6. |Отримано прибуток від реалізації продукции.|51 |90 | |7 |Перераховано постачальникам. |60 |51 | |8. |Перераховано кредиторам. |76 |51 | |9. |Отримано короткострокові кредити і позики. |51 |66 | |10.|Погашены короткострокові кредити і позики. |66 |51 | |11.|Погашены податки та платежі до бюджету. |68 |51 | |12.|Уплачен ЄСП. |69 |51 | |13.|Перечислено постачальникам за |60 |51 | | |надані ТМЦ | | | |14.|Получена оплата за товари |51 |62 |.

Из представлених проводок видно, що бухгалтерські проводки з обліку коштів складаються відповідно до Інструкцією щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово — господарську діяльність организации.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Федеральний закон «Про бухгалтерському обліку» від 21.11.96 р. № 129-ФЗ.

(в ред. Федерального закону від 23.07.98 р. № 123-ФЗ). 2. Закон РФ «Про застосування контрольно-касових машин при осуществле.

нді грошових розрахунків з населенням" від 18.06.93 р. № 5215−1. 3. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської отчётности.

до, утв. Наказом МВ від 29.07.98 р. № 34 зв (в ред. Наказу МВ РФ от.

24.03.2000 р. № 31 зв). 4. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарську діяльність організацій корисною і інструкція із застосування, утв. Наказом МВ РФ от.

31.10.2000 р. № 94 зв. 5. Порядок ведення касових операцій на РФ (Рішення ради директоров.

ЦБ РФ № 40 від 22.09.93 р.). 6. Уніфіковані форми первинної учётной документації по учёту.

касових операцій (Постанова Держкомстату РФ № 88 від 18.08.98 р.). 7. Вказівка ЦБ РФ від 07.10.98.г. № 375-У «Про встановлення предельного.

розміру розрахунків готівкою до між юридическими.

особами". 8. «Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою в.

РФ між юридичних осіб за однією угоді" (Вказівка ЦБ РФ №.

1050-У від 14.11.01 г.).

/У 9. Амбаруумов А. А., Стерликов Ф. Ф. 1000 термінів ринкової экономики.

Довідкове навчальних посібників. — М.: Крон — Пресс, 1993. — 302 з. 10. Астахов В. П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальне пособие.

Серія «Економіка і управління». Ростов н/Д: Видавничий центр

«МарТ», 2002. — 832 з. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів / Під ред. Проф. Ю. О. Бабаева.

— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 476 з. 12. Бухгалтерський облік: Підручник / П. С. Безруких, В. Б. Иванкевич, Н.П.

Кондраков та інших; Під. Ред. П. С. Безруких. — М.: Бухгалтерський облік, 1996.

— 576 з. 13. Глушков И. Е. Бухгалтерський облік на сучасному предприятии.

Ефективне посібник по бухгалтерського учёту. Москва, «КНОРУС»,.

Новосибірськ, «ЭКОР», 2001. — 797 з. 14. Гуккаев В. Б. Контрольно-кассовые машини та бланки строгой.

звітності. — М.: ЗАТ «Видавничий Будинок «головбух». — 2002. — 208 З. 15. Документальне оформлення касових операцій. — М.: Бератор-Пресс,.

2002.-112с. 16. Дробозина Л. А. Фінанси. Грошове звернення. Кредит. — М.:

Фінанси, ЮНИТИ, 1997. — 479 з. 17. Жуков Е. Ф. Гроші. Кредит. Банки. — М.: ЮНИТИ, 2001. — 622 з. 18. Касові операції, і ККМ. — М.: «Видавництво ПРІОР», 2001. — 192 з. 19. Ковальова О. В. Бухгалтерський облік і аудит бухгалтерської отчётности.

комерційних підприємств. Серія «підручники і навчальні пособия».

Ростов н/Д: Фенікс, 2000. — 512 з. 20. Козлова Е. П., Парагутин Н. В., Бабченко Т.ЗВ. Бухгалтерський облік в.

промисловості. — М.: Фінанси і статистика, 1993. — 432 з. 21. Козлова Е. П. Бухгалтерський облік в організаціях. — М.: Фінанси и.

статистика, 2000. — 720 з. 22. Кондраков Н. П. Бухгалтерський облік — М.: ИНФРА-М, 2000. — 584 з. 23. Малий економічний словник / Під. Ред. О. Н. Азрилина. ;

М.:

Інститут нової економіки, 2000. — 1008 з. 24. Медведєв О.Н. Гроші як об'єкт бухгалтерського обліку: проблеми и.

протиріччя. // Господарство право. — 1999. — № 12. — С.55−61 25. Миколаєва Г. А. Блицау Л. П. Бухгалтерський облік торгувати. — М.:

«Видавництво ПРІОР», 2002. — 352 з. 26. Загальна теорія грошей немає та кредиту: Підручник / Під ред. Професори Е.Ф.

Жукова. — М.: банки біржі, ЮНИТИ, 1995. — 304 з. 27. Райзенберг Б. А", Лозовський Л. Ш., Стародубцева О. Г. Современный.

економічний словник. -3-тє вид., перераб. і доп. — М.: ИНФРА-М,.

2001.-480 з. 28. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємств. Мн.:

ТОВ «Нове знання», 2001. 688 з. 29. Хорин О. Н. Звіт про рух коштів. // Бухгалтерський учёт.

— 2002. — № 5 С. 58.

———————————;

Генеральний директор

Головний бухгалтер

Комерційний директор

Головний экономист.

Відділ снабжения.

Планово — економічний отдел.

Бухгалтерия.

Відділ цінних бумаг.

Відділ маркетинга.

Касса.

Приход.

Расход.

Прибутковий касовий ордер

(форма №КО-1).

Видатковий касовий ордер

(форма №КО-2).

Касова книга.

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордеров.