Международные стандарти фінансової отчетности

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Международные стандарти фінансової отчетности (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Запровадження 3.

Глава 1. Міжнародні правила бухгалтерського обліку 4.

Глава 2. Основні відмінності міжнародних стандартів, і їх причини 8.

Міжнародні відмінності обліку 9 Причини збереження відмінностей 11.

Глава 3. Національні проблеми GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) 14.

Глава 4. Академічне дослідження аспектів усталеними міжнародними правилами учета.

Глава 5. Політичні аспекти 17.

Глава 6. Реформа бухгалтерського обліку у Росії 18.

Етапи реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності 18 Проблеми та недоліки процедури переходу на МСФО 23.

Заключение

26.

Список літератури 28.

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, і фінансової звітності - одна з умов підтримки підприємств і закупівельних організацій із боку державними структурами, зокрема податкових. Починаючи початку 90-х рр. у процесі переходу від централізовано планованого господарства до ринкової економіці нашій країні сталися докорінних перетворень. Зміни не годі було й торкнутися такі найважливіші елементи управління, як облік, фінансовий контроль і аналіз. Оскільки облік в командно-адміністративної системі виконує принципово інші функції, ніж у умовах ринкового економіки, то стала проблема реформування обліку відповідно до загальноприйнятої в усьому світі практикою. Це потрібно, щоб підтримати наші підприємства, виходять на міжнародних ринках, були їх повноправними учасниками, а стандарти бухгалтерського обліку об'єктивно відбивали діяльність й майновий стан компаній. У міжнародного ринку свої вимоги потенційним одержувачам кредитів, та й загалом до партнерам. Річ тут хочуть мати з рентабельними, платоспроможними підприємствами. Переконатися у тому, що вони такими є, інвестор чи кредитор може, лише прочитавши основні бухгалтерські документи, які до останніх років у Росії було вельми специфічні і незрозумілими для іноземців. В Україні, наприклад, були відсутні такі суто ринкові економічні категорії, як нематеріальні активи, статутний і додатковий капітал, резерви, розподіл дебитно-кредитной заборгованості на короткострокову і тривалу і т.д.

У Росії її, за умов підвищених ризиків, визнання міжнародних стандартів фінансової звітності буде важливим поступом щодо залучення іноземних інвестицій. Адже, наприклад, за словами аналітика банку «Морган Стенлі» (Morgan Stanley) Д.-П. Сміта закордонні інвестори «хто не готовий серйозно прийти російський ринок, до того часу, коли будуть зроблено поліпшення у сфері корпоративної прозорості». Перехід міжнародний практику обліку істотно полегшить стосунки з іноземними інвесторами, сприятиме збільшенню числа спільних проектів із. Слід підкреслити, що приведення системи обліку відповідно до міжнародних стандартів перестав бути лише російська проблема; процес гармонізації і стандартизації системи бухучёта носить глобального характеру. Наприклад, у межах ЄС цю роботу здійснюється вже близько сорока лет.

Процес уніфікації бухучёта безпосередньо пов’язані з фундаментальними змінами у світовій економіці внаслідок міжнародної інтеграції і інтернаціоналізації господарську діяльність (нині частку внутрішньофірмових поставок припадає близько 1/3 міжнародного товарообігу). Міжнародна стандартизація обліку повною мірою відповідає інтересам транснаціональних компаній. За даними ООН нині в світі діє близько 37 тисяч ТНК і 170 тисяч закордонних філій і дочірніх компаній, а обсяг зарубіжного виробництва ТНК становить 5,5 трлн. доларів. Тому, наприклад, необхідність аналізу та модифікації отчётов дочірніх компаній під час упорядкування консолідованої звітності в масштабах вимагає значних витрат не може задовольняти корпорации.

Останнім часом з урахуванням широкого впровадження сучасних комунікаційних технологій вимоги до однаковому тлумаченню фінансової звітності компаній зросли ще більше. Інвестування все більшою мірою ввозяться часі через всесвітню електронну мережу, але це ще одне серйозний доказ на користь уніфікації учётных стандартів. Вже у самому недалекому майбутньому ведення бізнесу на міжнародному неможливо без використання єдиних учётных нормативів, застосовних незалежно від країни. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФО), що розробляються Комітетом по міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО), визнано в всьому світі є як ефективний інструментарій надання прозорою і зрозумілою зрозумілою інформації про діяльність компаний.

Вочевидь, що перехід на МСФО ні бути самоціллю. Адже дійсності жодна промислово розвинена країна у світі не використовує МСФО повністю як національні стандарти. Зазвичай, схожі загальні принципи національного обліку та МСФО, проте найчастіше системи обліку мають значну різницю. Наприклад, 1996 р. внаслідок порівняльного аналізу міжнародних стандартів, і US GAAP, проведённого Радою з стандартам фінансової звітності США (FASB), виявлено, по меншою мірою, 255 різниці між цими системами, починаючи з інтерпретації деяких принципів до принципових розбіжностей у підході до аналізу. Тому МСФО слід розглядати, як відправну точку реформи і винних шукати такі шляхи до адаптації міжнародних стандартів російської специфіці, які забезпечили загальну порівнянність фінансової звітності російських й західних компаний.

Міжнародні правила бухгалтерського учета.

Основні засади, які пред’являються бухобліку, — це її суттєвість (інакше прозорість), несуперечність, безперервність, пріоритет змісту над формою і принцип нарахування. Останній — новий і досить незвичний для російських бухгалтерів, але обов’язковий на формування даних фінансової звітності підприємства. Реакція запровадження принципу нарахування неоднозначна. Проте казати про передчасність чи незручність цього нововведення некоректно. Чому в бухобліку необхідно відносити розрахунок прибутків і витрат, і навіть витрат до того що періоду, що вони формуються, коли ними виникає право чи зобов’язання незалежно від фактичного перерахування коштів? Оскільки, не зафіксувавши такі дані, неможливо розрахувати, приміром, ту масу прибутку, що до подальшому почне робити виплату дивідендів. Ці дані бухобліку використовуються визначення рентабельності і ліквідності, за необхідності зробити висновок про платоспроможності підприємства. Якщо ж казати про суто фіскальної боці своєї діяльності, тобто про його зобов’язаний нести але сплаті податків у державний і місцевих бюджетів, з дохідними статтями, крім вимог бухобліку, набирають сили правила оподаткування. А припускають, в частковості, формування оподатковуваної бази прибутку, для обчислення ПДВ тощо. буд. може визначатися підприємствам і з касовому методу, тобто за мері надходження грошей на розрахунковий рахунок у банку. Вічей принципу нарахування в бухобліку неможливо визначити справжньої картини стану речей для підприємства, у створенні, що дуже важливо передусім їхнього потенційних партнеров.

Комітет із міжнародних правил обліку (International Accounting Standard Committee, IASC) було створено 1973 р. асоціаціями професійних бухгалтерів Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Об'єднаного королівства й Ірландії, і навіть навіть випустив відтоді 32 Міжнародних правила обліку (International Accounting Standards, IAS) — див. табл. 1. Комітет, по крайнього заходу протягом десяти років існування, був у відносної тіні (хоча у досить екзотичних місцях), та інформаційний процес вироблення усталеними міжнародними правилами обліку сприймався, скоріш, як інтелектуальна забава, як тільки засіб досягнення більшого порівнянності фінансових звітів компаній різних країн. Мало хто з головних фінансових ринків формально визнали міжнародні правила обліку, і в IASC було можливості вимагати, щоб компанії вживали їх правила. На початковому етапі головною турботою IASC було конструювання усталеними міжнародними правилами, які б сумісні з реально існуючим різноманіттям правил обліку. У результаті було такого, що це міжнародні правила стали дозволяти найрізноманітніші тлумачення, отже національні правила обліку виявилися близькі до тих або іншим суб'єктам варіантів международных.

Діяльність IASC іде Радою із помітних представників 13 країн і 4 організацій. Завдання IASC визначені у його Статуті наступним образом:

— формулювати видавати як у державних інтересах стандарти обліку, підлягають застосуванню під час складання і поданні фінансової звітності, стимулювати їх ухвалення в усьому світу і стежити їх внедрением;

— працювати для вдосконалювання і гармонізації бухгалтерських інструкцій, стандартів, і процедур, які стосуються уявленню фінансової отчетности".

IASC має автономію стосовно і Міжнародної федерації бухгалтерів у частині розробки та видання Міжнародних стандартів обліку. Члени IASC згодні вирішувати і завдання центру, виконуючи такі обязательства:

— «підтримувати роботу IASC, публікуючи у країнах каждый.

Міжнародний стандарт обліку, схвалений до видання Радою IASC;

— сприяти тому, щоб що публікується фінансова звітність відповідала Міжнародних стандартів обліку за всі матеріальним аспектам і розкривала факт такого соответствия;

— переконувати уряду та органи з розробці національних стандартів у цьому, що опублікована фінансова звітність має відповідати Міжнародних стандартів обліку переважають у всіх матеріальних аспектах;

— переконувати контролюючі органи ринків цінних паперів і ділове людність у тому, що що публікується фінансова звітність має відповідати Міжнародних стандартів обліку, і відбивати різні сторони економічної деятельности;

— гарантувати аудиторам нагоду переконатися у тому, що що публікується фінансова звітність відповідає Міжнародних стандартів обліку за всі матеріальним аспектам;

— сприяти прийняттю окремими країнах Міжнародних стандартів обліку, їх вивченню і внедрению".

Але IASC зумів оволодіти новою життя. Частина нової термінології, прагнення гармонізації просочилися в дебати про міжнародних правилах, відбиваючи як трохи помітну зміну процесу, а й зусилля зробити запропоновані міжнародні правила прийнятнішими для країн-учасниць. Відродженню інтересу до міжнародних правилам обліку сприяла між національними фондовими біржами за нові акції, і навіть виражене відмінність режимів регулювання на ринки капіталу навіть інших країн. Головні фондові біржі орієнтовані прибуток; їх зростання і прибутковість залежить від залучення нових акцій, біржі усвідомлюють, що фірми готові сплачувати вхідну плату за доступ на багато, передусім американський, ринки, а платою є прийняття правил розкриття інформації. Надійна система усталеними міжнародними правилами обліку може поліпшити позиції бірж у відносинах регулюючими органами, і кілька фондових ринків, включаючи Нью-йоркську фондову біржу, недавно почали надавати різноманітну допомогу IASC.

У 1987 р. IASC розпочав новому проекту, націленому на жорсткість усталеними міжнародними правилами обліку, й у 1993 р. опублікував 10 нових стандартів. Що набагато важливіше, IASC змінив ставлення до національних правилам. До цього пропонувалося, що країни-учасниці робитимуть національні правила сумісними до міжнародних. Тепер IASC прагне розробці усталеними міжнародними правилами, які б замінити національні. У 1995р. Міжнародна організація уповноважених по цінних паперів (International Organization of Security Commissioners, IOSCO), філія регулюючих органів, під медичним наглядом розташовані головні ринки капіталу, і IASC домовилися до 1999 р. розробити «основу» правил обліку, яка б вступити всіма країнами, по крайнього заходу для іноземних емітентів. IASC також заявив, що має намір надавати допомогу у застосуванні усталеними міжнародними правилами обліку, щоб домогтися більшої однорідності у різних странах.

У певних сферах IASC домігся прийнятного успіху. Кілька країн (наприклад, Малайзія і Пакистан) прийняли існуючі міжнародні правила обліку повністю, і це варіант, здається, приваблює країни (на кшталт країн Східної Європи), у яких лише формується ринок капіталу і ще немає розвинених національних правил облік і звітність. Інші країни прийняли певні частини усталеними міжнародними правилами для заміни чи розвитку національних. Деякі національні фондові ринки, і особливо помітно Лондонський, дозволили доступ іноземним фірмам, які надають фінансові звіти з урахуванням усталеними міжнародними правилами, і більше 200 компаній (в основному з Канади, Німеччині й Швейцарії) представили додаткові звіти, сумісні до міжнародних правилами. Американська комісія з цінним паперам і бірж дозволила іноземних компаній слідувати міжнародним правилам обліку, таких як звіт про рух коштів (IAS 7), звіт про використання іноземних валют (IAS 21), звіт злиття компаній (IAS 22), облік впливу інфляції (IAS 29).

Були певні спроби звузити розмаїтість правил обліку у межах Європейського Союзу, переважно ті, що зачепили в директивах 4 і аналогічних сім. Але це директиви спіткала звичайна для Євросоюзу доля: ефекту допоки вони що ні дали. Понад те, оскільки що входять до Євросоюз країни прийняли рішення визнавати правила обліку від інших країн-учасниць, особливих стимулів до уніфікації просто немає. Подальше зближення правил перестав бути як пріоритетне завдання, і було структура, відповідальна за уніфікацію правил облік і звітність, була створена 1990 р., ніяких пропозицій чи рішень доки з’явилося. Перелік усталеними міжнародними правилами обліку (International Accounting Standards,.

IAS).

Таблиця 1. |№ |Найменування |Дата вступу | | | |з | |1 |Опис методів обліку |01 січня 1975 | | | |р. | |2 |Оцінка і свій відбиток у обліку |01 березня 1976 р,| | |матеріально-виробничих запасів по | | | |фактичної собівартості | | |3 |Консолідована фінансова звітність |червень 1970 р. | | |(замінена міжнародним стандартом обліку 27) | | |4 |Облік амортизаційних відрахувань |01 січня 1977 | | | |р. | |5 |Інформація, підлягаючий відображенню у фінансової |01 січня 1977 | | |звітності |р. | |6 |Облік впливу змінюються цін (замінений |червень 1977 р. | | |міжнародним стандартом обліку 15 «Інформація, | | | |відбиває вплив цін») | | |7 |Звіт щодо змін у фінансове становище |01 січня 1979 г.| |8 |Незвичні статті, статті попередніх років і |01 січня 1979 | | |зміни у методах обліку |р. | |9 |Облік проведення науково-дослідницьких і досвідчено — |01 січня 1980 | | |конструкторcких робіт |р. | |10 |Непередбачені статті і, виникаючі после|01 січня 1980 | | |дати складання балансу |р. | |11 |Облік контрактів на будівельні роботи |01 січня 1980 | | | |р. | |12 |Облік податків з доходів |01 січня 1981 | | | |р. | |13 |Віддзеркалення оборотних активів та проведення короткострокових | | | |зобов'язань | | |14 |Фінансова звітність сегментів |01 січня 1983 | | | |р. | |15 |Інформація, відбиває вплив зміни |01 січня 1983 | | | |р. | |16 |Облік реальних внеоборотных активів |01 січня 1989 | | | |р. | |17 |Облік за умов оренди |01 січня 1984 | | | |р. | |18 |Реєстрація доходів |01 січня 1987 | | | |р. | |19 |Облік пенсійних виплат у фінансовому звітності |01 січня 1985 | | |роботодавців |р. | |20 |Облік урядових субсидій і відбиток |01 січня 1984 | | |інформації про урядової допомоги |р. | |21 |Облік впливу змін валютних курсів |01 січня 1985 | | | |р. | |22 |Облік злиття компаній |01 січня 1985 | | | |р. | |23 |Капіталізація витрат з використанню позикових |01 січня 1986 | | |коштів |р. | |24 |Віддзеркалення інформацію про учасників, із якими |01 січня 1986 | | |є ділові взаємини Юлії |р. | |25 |Облік інвестицій |01 січня 1987 | | | |р. | |26 |Облік і звітність з пенсійних фондів |01 січня 1988 | | | |р. | |27 |Консолідована фінансова звітність обліку |01 січня 1998 | | |інвестицій у дочірніми компаніями |р. | |28 |Облік інвестицій у компанію партнера |01 січня 1980 | | | |р. | |29 |Фінансова звітність за умов |01 січня 1990 | | |гіперінфляційної економіки |р. | |30 |Віддзеркалення інформацією фінансової звітності |01 січня 1991 | | |банків та аналогічних організацій |р. | |31 |Фінансова звітність про доходи в спільних |01 січня 1992 | | |підприємствах |р. |.

Основні відмінності міжнародних стандартів, і їх причины.

Існують міжнародні розбіжності й в правилах обліку для внутрішніх потреб (для інформування власних менеджерів), але з двом причин ці відмінності приваблюють менша увага. По-перше, незнання — благо: внутрішня звітність не впадає в вічі інвесторам і приваблює уваги. По-друге, фірми мають відому свободу вибору щодо форм внутрішньої звітності, що не можна сказати про зовнішньої. З внутрішньої звітністю можна експериментувати, обираючи правила, які видаються зручними (як і, як у вибору технологічних процесів), і навіть непотрібно переконувати контрольні органи в розумності свого вибору. Але зовнішня звітність повністю перебуває під медичним наглядом, що уповільнює процес міжнародного зближення правил обліку, і отчетности.

Міжнародні відмінності учета.

Відмінності бувають дрібні, а бувають досить істотні. Почати з дрібних, які впадають правді в очі навіть за уважному перегляді фінансових звітів різних країн. Навіть у країнах однієї мови (англомовних, наприклад) використовується різна термінологія: продажу (sales) до й оборот (turnover) у Великій Британії; утриманий дохід (retained earning) до й нерозподілена прибуток (undistributed profits) в Великобританії; зведений фінансовий звіт (consolidated accounts) до й спільний звіт (group accounts) у Великій Британії. Форми уявлення звіту різні навіть у країнах, використовують єдині правила обліку. У, наприклад, активи розташовуються на лівому боці балансовою відомості і наводяться гаразд убутній ліквідності, отже вгорі даються відомості по поточним активам. У Великобританії активи розташовуються на з правого боку і наводяться принаймні зростання ліквідності, отже вгорі виявляються постійні активи. У деяких країнах (наприклад, Бельгії, Франції, Італії та Німеччині) акціонери можна лише два фінансових звіту (звіт про прибутках і видатках і балансовий звіт). На тих країнах, де їх отримують користь третій звіт (про зміну фінансового стану), до нього залучають лише джерела та використання обігового капіталу, але немає даних про джерелах та використання грошових средств.

Якби все так відмінності обмежувалися термінологією і формою звітів, розробити загальні правила було б неважко. Але є серйозні розбіжності у трактуванні видів економічної діяльності (як-от злиття, пенсії, оренда устаткування й зміна цінності фінансових інструментів), й інші відмінності відбивають розбіжність загальних підходів і принципів, у яких будуються правила обліку за кордоном. У табл. 1 і трьох наводяться приклади протилежності загальних підходів і принципів. Коли принципи, у яких будуються правила обліку у країні, докладають до конкретної угоді, результатом може бути процедура обліку, що суперечить правилам обліку іншій країні. Чудовим прикладом є наші багаторазово облаяні німецькі таємні, чи приховані, резерви. На облік у Німеччині дуже впливає прагнення захистити кредиторів, і прибуткового податку там розраховується переважно за даними, показываемым у звітах, отже існує сильне правове і економічного тиску за те, щоб давати у фінансових звітах консервативну оцінку доходів населення і активів. Правила обліку в Німеччини, відповідно, потребують створення резервів у разі всіх можливих втрат. Оскільки можете уявити що догоджає, менеджери мають завидною свободою щодо необхідних резервів. Можливість не показувати у фінансових звітах рух засобів у ці резерви і навпаки Демшевського не дозволяє зовнішнім аналітикам визначити, якою мірою впливає дохід рух засобів у резерви і навпаки, чи, більш яскраво, яка частина звітної прибутку було створено заводі, яка — у відповідному відділі обліку. Парадоксально то, що це зовні консервативний підхід можна використовувати збільшення доходу, оскільки витрати можна проводити (і показувати в звіті) з допомогою резервів, а чи не доходу. Така практика в відкрито заборонена в інших країнах (як-от навіть Великобританія), де резерви можна створювати лише з випадок певних законом ймовірних втрат перезимувало і де рух коштів у/із резервних фондів має вказуватися у фінансовому звіті. У табл. 2 наводяться дані з американського досьє компанії Daimler Benz, які демонструють, які разючі суми можуть приховуватися в резервних фондах.

Відмінності загальних принципів учета.

Хоча про основних принципах обліку часто кажуть бо коли тільки думка була понад усе, справа непросто. Наприклад, як велика мусить бути свобода менеджера під час виборів методу обліку у випадках? Обмеження свободи воліють ті, хто схильні з підозрою ставитися до менеджерам; розширення свободи виступають ті, хто не хоче наділити їх здатністю повідомляти приватну інформацію ринку капіталу. Урядові і квазиправительственные регулюючі органи зазвичай підтримують першу установку; члени таких саморегулюючих організацій, як асоціації менеджерів, більш віддані до другої установке.

З огляду на політизованості дебатів про відносних достоїнствах правил обліку за кордоном відмінність принципових підходів часто перебільшується. Візьміть питання особливості правил обліку у різних країнах, чи, скажімо інакше, наскільки великий свобода керівництва, коли вирішується питання про застосування правил обліку до якогось події чи угоді. В усіх країнах правила обліку дозволяють керівництву певний простір, і США не виняток. Такі американські компанії, як General Electric, облікова політика яких користується заслуженим замилуванням, кодексу, який йшли консервативним принципам обліку, що хіба що фахівцям-філологам ім'я немає таємних резервів. Понад те, попри всі примітки і, має безліч й прийомів, приховували переклад засобів у резервні фонди й обратно.

Причини збереження различий.

Фінансові звіти є той важливий інструмент інформування і функцію контролю і мають виконувати проблеми великих компаній, породжувані поділом власності та управління. Інакше висловлюючись, облік — це частина системи управління корпорацією, мету, якої — спонукати менеджерів діяти у інтересах власника фірми. У кожній країні правила обліку слід оцінювати у інших використовуваних тут систем інформації та управления.

Системи управління корпораціями принципово різняться за кордоном. Ці розбіжності відбивають розбіжність правових систем, ролі ринків капіталу, ролі уряду ринки капіталу та інших ринках, і навіть традиції, і культури. Система обліку, що цілком розумна тільки в умовах, не обов’язково буде хороша за іншими. Великі банки, наприклад, є важливими акціонерами для великих компаній у Німеччини, мають своїх представників ув радах директорів, і доступом до даним внутрішнього обліку. Менеджери німецьких компаній отримують заохочення безпосередньо від представників таких акціонерів, а чи не відповідно до курсом акцій на ринку. За такого стану дивно, що фінансові звіти менш інформативні, аніж у країнах, де постачальники капіталу не представлені у раді директорів. Візьмемо ще один приклад. У Японії keiretsu — це група фірм, володіють значними пакетами акцій одне одного, крім того, пов’язаних як постачальники і споживачів. Взаємозв'язок цих фірм недостатньо аналогічна знайомої нас у навіть Великобританії структурі материнської компанії, контролюючою своїх філій. У Японії прийнято, що це фірми дуже рідко виробляють консолідовані звіти, тоді як і Великобританії, США, Австралії, Нової Зеландії, де звичні відносини «материнська компания—филиал», такі звіти є нормой.

Різниця принципів обліку у різних странах.

Ще одна рівень складності додається тому, що у кожної країні вибір правил обліку регулюється. Правила обліку, і процедури управління корпораціями відбивають результат економічних і полі-тичних процесів, а чи не просто результат адаптацію ринку. Понад те, ніхто не сформулював економічних обгрунтувань для регулювання правил обліку. Фінансові звіти готували й використали задовго перед тим, як виникло регулювання обліку, і навіть, а то й брати до уваги Витрати регулювання, ніхто не довів, що його поліпшило якість звітів. Оскільки важко сказати, які економічні проблеми мало дозволити регулювання облік і звітність, нелегко зрозуміти, чому приймає різні форми у різних странах.

Є й глибокий питання: чому такі несхожі підходи до управлінню корпораціями за кордоном. Від деяких відмінностей легко відмахнутися, просто наводячи несхожість культури, традицій чи роль історичної випадковості. Економісти воліють посилатися в ролі екзогенних чинників — правову систему й ролі прав власності, наприклад, — хоча у остаточному підсумку навіть ці чинники цілком эндогенны. У результаті дебатів про міжнародних правилах обліку систему управління корпораціями у будь-якій країні приймають називається як реальність, хоча, якщо мова заходить про доступ до ринків капіталу інших країнах, розбіжності у системах управління починають залучати внимание.

Ми, схоже, усвідомили, чому існують відмінності правил обліку, але треба ще пояснити — чому світі, де ринки, особливо ринки капіталу, робляться дедалі більше інтегрованими, ці відмінності завзято зберігаються. Візьмемо інші важко розв’язні міжнародні відмінності: чому, наприклад, дорожній рух буває правочи лівостороннім? Громадянам Європи легко домовитися, що таке життя стане набагато легше, якщо уніфікувати дорожні правила, але адже питання ще у цьому, які правила ми виберемо. Усі отримають зиск із уніфікації правил, але витрати ляжуть лише з тих, хто змінювати систему дорожнього руху, і переробляти існуючі автомобілі. Рішення про зміну правил дорожнього руху відрізняється від рішення про зміну правил обліку по крайнього заходу тим, що немає сенсу протестувати проти нових правил руху, окрім витрат зміну. Можна припустити, що чи залишатимуться автомобілі у країні правочи лівобічними, залежить від історичних обставин. Але правила обліку — й у їх велике відмінність — виникли внаслідок взаємодії політичні й економічні сил, що діяли певному контексті, і не можна бути впевненим, що споживачам та виробникам звітів стане краще, для країн із дуже різними політичними і економічними обставинами буде ухвалено єдині правила обліку. Оскільки облік є продукт розвитку економічних і полі-тичних систем, зближення правил обліку, швидше за все, мало б передувати, але слідувати за зближенням цих систем. Понад те, оскільки правила обліку перебувають під сильним впливом правничий та регулювання, власними силами ринкові сили навряд чи забезпечать їх сближение.

Національні проблеми GAAP (Generally Accepted Accounting.

Principles).

Прийнято зіставляти національні правила обліку з тими, що діють США. Для американських експертів таку поведінку не є форма ксенофобії. Але з цього звички годі було робити висновок, що перестороги стосовно обліку США вище в усіх чи бодай у одному відношенні. У цьому підході просто відбиваються політичні й економічні реалії. Поки міжнародні правила обліку не будуть схвалено американської Комісією по цінних паперів і бірж (SEC), що використовують їх компанії не отримають доступу на американський ринок капіталу. Якщо компанія Daimler Benz хоче, щоб їх акції мали ходіння на біржах США, вона повинна переважно підкоритися правилами і вимогам біржі, де будуть котируватися її акції, і навіть безлічі що накладаються SEC вимог про розкритті інформації, злегка пом’якшених — як поступки іноземним емітентам. Зокрема, SEC вимагає, щоб компанія або готувала звітів у відповідність до Узвичаєними правилами бухгалтерського обліку (Generally Accepted Accounting Principles, GAAP), або забезпечувала відповідність звітів, підготовлених відповідно до національним вимогам GAAP (у разі Daimler Benz — німецьким), вимогам GAAP США. Деякі компанії використовують першу можливість, і навіть припасування звітів під американський стандарт обходиться недешево. Заповнені іноземними емітентами підтвердження й узгодження (Form 20F) розкривають, відповідно до проведеного SEC дослідженню, існування важливих відмінностей навіть у тому випадку, коли іноземні правила прийнято вважати близькими до які у США (наприклад, у Канаді та Великобританії). Та й характер відмінностей передбачуваний: з 70%-ной ймовірністю, наприклад, величина чистий прибуток в звіті, підготовленому для США, нижче, ніж у національному звіті. А щоб акції компанії могли котируватися на що із американськими фондових ринках (в Лондоні, Гонконгу й Токіо), досить, щоб наданий інвесторам фінансовий звіт, підготовлений компанією для домашніх потреб, було переведено на офіційна мова биржи.

Поки фондові ринки США залишаються важливою частиною цьогорічного світового фінансового ринку капіталів, міжнародні правила обліку, які на відповідають американським стандартам, будуть безкорисними. Тут, звісно, є якась синхронність. Якщо американська Комісія зі цінних паперів і надалі завзято стверджувати, що він одна іде у ногу, фондові ринки США можуть втратити свої панівні позиції. Саме ця перспектива тривожить орієнтованих прибуток учасників американського ринку капіталу, зокрема Нью-йоркську фондову біржу. Члени цієї біржі розуміють, що є конкуренція іноземних бірж за право котирувати нові акції та, що ще важливіше, є конкуренція за право торгувати вже випущеними паперами. Тільки лічене число компаній США з мільярдними оборотами не котируються на Нью-Йоркській біржі, але сотні іноземних компаній такої ж розмаху не присутні. Прибуток фірм-учасниць біржі, престиж і впливовість самої біржі, платню і привілеї керівництва біржі будуть, якщо не посилені, то по крайнього заходу збережені у разі, якщо великі іноземні компанії отримають доступ на біржу. Здається ясним, якби Нью-Йоркська біржа могла вільно вирішувати, відкрила б доступ таким іноземних компаній і дозволила вони мають подавати звітність, не согласующуюся з що діють у США правилами.

Стоячи перед IASС завдання грандіозні. Перелік тим, які мають бути охоплені основними правилами, входять такі делікатні запитання — нематеріальні активи, проміжні звіти, оренда, неденежное винагороду, резерви і покриття, — що є вкрай суперечливими навіть у межах національних правил. Попри бурхливу спалах оптимізму, яка перетворювалася на обіцянку швиденько підготувати варіант основних правил, є ознаки, що встигнути до 1999 р. буде важко. Ні об'єктивних критеріїв визначення «кращих» способів відбивати в обліку будь-які події чи трансакції. Що ще гірше, між країнамиучасницями немає загального згоди про принципи підходи до цим проблемам. Найпростіший спосіб домогтися згоди з приводу запропонованих правил — це їх настільки гнучкими, щоб могли уміститися все національні правила. Але коли його правила країн виявляються просто несумісними, на вирішення такого завдання потрібна надприродна спритність. Легко передбачити, що найлегше це завдання виконують у його випадках, коли національні правила особливо близькі, а міжнародні досить гнучкі, щоб охопити якнайбільше національних подходов.

Академічне дослідження аспектів усталеними міжнародними правилами учета.

Існує дослідження різних аспектів усталеними міжнародними правилами обліку. Воно цікаве саме собою, але несхоже, щоб він дозволило фундаментальні питання, які під час виборі усталеними міжнародними правилами обліку. У остаточному підсумку йдеться про політичне рішення, й тут головним гравцем є американська Комісія зі цінних паперів. Політики можуть вибірково використовувати економічні аргументи й одержують результати досліджень посилення своїх позицій, але сама позиція відображає розкладу політичних, а чи не економічних чи логічних факторов.

Однією з напрямів дослідження було зіставлення ефективності ринку навіть інших національних ринків. SEC може зашкодити іноземних компаній, котрий використовує американські правила обліку, продавати акції США, але він нездатна завадити американським інвесторам купувати акції, несучи вищі трансакційні витрати, або через міжнародні взаємні інвестиційні фонди, або через брокерів, котрі розміщують замовлення іноземних ринки капіталу. Деякі дослідники запитують: коли іноземні фондові ринки, правила обліку на яких може бути поступаються американським, так само ефективні, як ринок США, те що зашкодить інвестору можливість купити акції США, тим паче, що може їх купити по закордонах? Аргумент, звісно, цікавий, але SEC навряд чи прийме його всерйоз, бо вважає своїм головним завданням захист інтересів необізнаного інвестора й забезпечення «чесної гри» всім учасників ринку. Регулювальникам, який сам узяв таку відповідальність, невелике задоволення знати, що захищає інвесторів тим, що з оцінці цінних паперів використовується вся доступна информация.

Іншим напрямом досліджень є намагання проранжировать національні правила обліку з їхньої відносної інформативності, навіщо вимірюється взаємозв'язок між цінами акцій і обсягом звітні показники за кордоном. Хоча отримані у результаті роботи ранги загалом відповідають уявленням більшості спостерігачів про відносну силі і слабкості різних правил обліку (звітні дані американських і британських компаній вважаються високоінформативними, а німецьких і японських — істотно менш інформативними), можливе вплив цих досліджень на політичні дебати незначно. Звітна інформація пояснює лише порівняно не велику частина коливання цін вдатися до акцій. Дослідники не змогли знайти підтвердження сильному впливу разюче різних правил обліку ціни акцій, коли йшлося і про фірмах, використовують однакові правила учета.

Політичні аспекты.

Попри дедалі більшу інтеграцію світових ринків капіталу, зберігаються істотні розбіжності між правилами обліку, визначальними форму і Порядок інформування акціонерів, кредиторів та інших учасників ринку. У цьому статті розглядає питання, чому різних країнах існують різні правила обліку, і чого вони зберігаються. Американська Комісія зі цінним паперам і бірж (SEC) грає ключову роль спробах розвинути міжнародні правила обліку, які можна було б послуговуватись переважають у всіх країн світу. Без благословення SEC жодна фірма, що хоче залучити капітал американського ринку, неспроможна використовувати складені під час відповідності з міжнародними правилами форми фінансової звітності, якщо ті не задовольняють встановленим SEC вимогам розкриття інформації. Нинішня позиція SEC така, що перестороги стосовно міжнародного обліку прийнятні в США лише у того рівня, якою вони наближаються до національних вимогам. Це досить серйозна загроза життєздатності усталеними міжнародними правилами обліку, оскільки багато потужні фірми потребують доступі на американський ринок капіталу. Становище самої комісії з цінних паперів і бірж також нелегко, оскільки чимало члени комісії, зокрема фондові ринки і інституціональні інвестори, можуть багато виграти, якщо буде спрощений доступ ринку США для фірм, акції яких перебувають нині там що неспроможні з’явитися. SEC буде потрібна чимала політичне мистецтво, щоб полегшити іноземним фірмам доступ ринку США, послабивши вимоги до звітності, і одночасно умиротворити вітчизняні компанії, кому доведеться поколишньому звітувати відповідно до які вимагають громіздкою роботи правилами.

Перед IASС коштують надто складні проблеми. У плані цей комітет перебуває між молотом і ковадлом. IASС розробляє правила обліку, які можна використані іноземними фірмами замість своїх національних правил. Це обіцяє виникнення двоповерхового режиму звітності, що загрожує істотним невдоволенням у країнах, як США, що й отечественные-то правила сприймаються, мов надмірно обтяжливі. SEC вже точно висловилася за тому сенсі, що міжнародні правила обліку, серйозно відступаючі від базових принципів, і особливостей американських, ні прийнято. У цьому плані SEC користується потужної підтримкою Ради з правилам фінансового обліку (Financial Accounting Standard Board, FASB), бо розповсюдження усталеними міжнародними правилами може підірвати на повагу до тим, підтримувані FASB.

У його протистоянні двоповерховому вирішення питання американська SEC небезпечно наблизилася до визнання те, що король же голий. SEC стверджує, що й іноземним фірмам дозволяється використовувати правила обліку, які сприймаються як дешевші більш-менш стримуючі, ніж американські, розпочнеться обвал. Якщо SEC не почне робити пом’якшення американських правил, то — стверджується далі — американські фірми легалізують себе під іноземним прапором і з’являться на американському ринку капіталу з звітами, відповідають міжнародних правил. Ця логіка злегка віддає примітивізмом, оскільки ігнорує те що, що й американські правила обліку справді досконаліший від (з урахуванням вищих витрат), тоді фірми, переключившиеся на може бути менш якісні міжнародні правила обліку, зіштовхнуться з падінням цін з їхньої акції через неминучого в цій ситуації підвищення їх витрат залучення капіталу. Кожен, хто знайомий з економічної, політичної й емоційної суєтою щодо проекту єдиної європейської валюти, легко оцінить перешкоди до прогресу у справі вироблення загальноприйнятних усталеними міжнародними правилами обліку, якщо приділить увагу відсутність згоди у справі, що ж є прогресс.

Реформа бухгалтерського обліку в России.

Етапи реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової отчетности.

Реформа бухгалтерського обліку неможлива без серйозних коректив у законодавстві, насамперед у податковому і цивільному. Наш бухгалтерський облік традиційно орієнтовано податкового законодавства і виникає проблема необхідності ведення обліку одночасно для податкові органи і з метою ринку, що вже казати у тому, що через недосконалість нашого податкового законодавства майже всі підприємства ведуть так звану «чорну» бухгалтерію. Так було в результаті аналізу Гільдії фінансових аналітиків Росії з’ясувалося, що й б сприйняти як 100% суму коштів, які залишаються в підприємства після покриття всіх операційних витрат, воно має сплатити податків на 124%. Якщо казати про податок з прибутку, то тут для всіх очевидна некоректність оподатковуваної бази щодо нього, й українські підприємства, провідні облік одночасно з нашої й західної системі, виявляють, що податку з прибутку часто береться з збитків підприємства. Це вкотре свідчить про, що реформування системи бухгалтерського обліку має здійснюватися у комплексі з відповідними змінами у суміжних галузях законодательства.

26 грудня 1997 року Методологічним радою по бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів РФ і Президентським радою Інституту професійних бухгалтерів схвалено Концепція бухгалтерського обліку в ринкової економіки Росії (далі - Концепция).

Очевидно, саме цій даті і треба вважати офіційної датою початку переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, і звітності. Цю думку свідчить і те, що найбільша активність Мінфіном РФ у розробці й затвердженні нових Положень по бухгалтерського обліку була виявлена саме у протягом 1998;1999 рр. За цей період було знову розроблено п’ять нових Положень — ПБУ 5/98, ПБУ 7/98, ПБУ 8/98, ПБУ 9/99 і ПБУ 10/99. фактично на той самий термін уціляє і ПБУ 6/97,разработанное в 1997 року, але, у зв’язку з тривалістю процесу реєстрації в Мін'юсті РФ, увидевшее світ лише на початку 1998 року. З іншого боку, з різною мірою суттєвості були перероблені (з наближення до міжнародних стандартам) ще Два Положення — ПБУ 1/98, і ПБУ 4/98. Отже, з загальної кількості які у час Положень по бухгалтерського обліку не перероблялися із затвердження лише 2 -ПБУ 2/94, ПБУ 3/95. За нашими даними діяльність із їх переробці нині здійснюється досить активно і у протягом першого півріччя 2000 роки можна очікувати появи перероблених текстів зазначених ПБУ.

Перш ніж переходити до характеристиці сучасного стану вітчизняного бухгалтерського обліку, і його відповідності міжнародним стандартам, необхідно дещо слів сказати про Концепції у світі чинних законодавчих і нормативних актов.

У ввідна частини Концепції сказано, що концепцію бухгалтерського обліку, існувала за умов централізовано планованої економіки, забезпечувалася громадським характером власності і потребами управління економікою. Головним споживачем інформації, що формується у бухгалтерському обліку, виступало держава робить у особі галузевих міністерств та, планують, статистичних та фінансових органів. Що Діяла система державного фінансового контролю вирішувала завдання виявлення відхилень від запропонованих моделей господарського поведінки господарюючих субъектов.

Зміна системи громадських відносин, і навіть гражданскоправової середовища зумовлює необхідність адекватної трансформації концепції бухгалтерського обліку. Нова концепція бухгалтерського обліку, і розроблювані її основі правил і норми порушення й вирішення ведення бухгалтерського обліку господарюючими суб'єктами, як і контролю над достовірністю і надійністю фінансової інформації, мусять створити елементи ринкової інфраструктури, які забезпечують сприятливою для приватного інвестування, зокрема іноземних инвестиций.

Тобто у другому абзаці Концепції наголошується на необхідність орієнтування бухгалтерського обліку на потребу инвесторов.

Далі в Концепції формулюються мети бухгалтерського обліку, причому окремо визначається мета обліку для зовнішніх й у внутрішніх користувачів. Мета бухгалтерського обліку, яка вважалася основний — формування достовірну інформацію до ухвалення управлінські рішення — визначено, як мету для внутрішніх користувачів, а, по розташуванню в тексті можна дійти невтішного висновку, що вона є второстепенной.

У пункті 3.3. Концепції наведено перелік зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності: «Зацікавленими користувачами може бути реальні й потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники і підрядчики, покупці, й замовники, органи влади й громадськість в целом».

Порівняйте, відповідно до пунктом 3 ст. ст. 1 закону про бухгалтерський облік формування повною і достовірною інформації про діяльності організації та її майновому становищі, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, і навіть зовнішнім — інвесторам, кредиторам та інших користувачам бухгалтерської отчетности.

Тобто, становища Концепції щодо них суперечать Закону про бухгалтерський облік — Концепція першому плані виводить необхідність організації бухгалтерського обліку в переважно у інтересах зовнішніх користувачів, а конкретнопотенційних інвесторів, а Закон про бухгалтерський облік — у сфері внутрішніх користувачів — керівників, засновників і власників майна. Зауважимо, що означає формула закону про бухгалтерський облік в Більшій мірою відповідає положенням статті 2 ДК РФ, у якій сформульовано поняття підприємницької діяльностідіяльність, спрямовану систематичне отримання прибуток від користування майном, продажу. товарів, виконання надання послуг. Тобто основним учасником підприємницької діяльності є юридичні і особи, й сформували статутний капітал організації та мають виняткові права щодо розподілу отриманої прибутку. Інвестори до таких особам не ставляться — у діяльності комерційної організації вони беруть участь тільки запозиченим капіталом (незалежно від цього, надається він у вигляді позик або у вигляді цільового фінансування), а прибуток одержують від використання авансированного капіталу частини, обумовленої угодою із власниками організації. У прийнятті управлінські рішення інвестори можуть брати участь, та їх вплив рідко то, можливо вирішальним (у разі, коли такі рішення приймає в відповідність до чинним законодавством, а чи не з короткострокових інтересів частини собственников).

Перші серйозні проблеми, у застосуванні розроблених Положень по бухгалтерського обліку виникатимуть вже у з упорядкуванням і поданням звітності за 1999 рік. Так, ПБУ 7/98 і ПБУ 8/98 зобов’язують організації відбивати в звітності оцінку умовних фактів господарської роботи і подій, що відбулися після звітної дати. Проте, в нормативні документи МНС РФ відсутні вказівки про коригуванні даних звітності, представленої в податкові органи як податкових декларацій з урахуванням зазначених фактов.

Задля справедливості, слід зазначити, що пункт 2.4. Концепції робить деякі винятку для суб'єктів малого підприємництва: «Громадяни, здійснюють підприємницьку діяльність без освіти юридичної особи, філії і рівень представництва іноземних організацій, здійснюють діяльність території колишньої Російської федерації, можуть вести облік лише цілях оподаткування. Для суб'єктів малого підприємництва можуть встановлюватися спрощені форми окремих положень Концепції…». Для інших ж адресантів бухгалтерської звітності, знадобляться додаткові разъяснения.

Для розвитку Концепції Урядом РФ від 06.03.98 № 283 затверджена Програма реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - Программа).

У программе:

• сформульована мета реформування системи бухгалтерського учета.

— приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність із вимогами ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової отчетности.

• визначено завдання реформы:

• сформувати систему стандартів облік і звітність, які забезпечують корисною інформацією користувачів, насамперед инвесторов;

• забезпечити ув’язку реформи бухгалтерського обліку у Росії з основними тенденціями гармонізації стандартів міжнародною уровне;

• надати методичну допомогу організаціям у сенсі і запровадження реформованої моделі бухгалтерського учета;

• визначено основних напрямів реформы:

• вдосконалення нормативного правового регулирования;

• формування нормативної бази (стандарты);

• методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, комментарии);

• кадрове забезпечення (формування бухгалтерської професії, підготовка і на підвищення кваліфікації фахівців бухгалтерського учета);

• міжнародне співробітництво (вступ й активна робота у міжнародні організації; взаємодію Космосу з національними організаціями, відповідальними за розробку стандартів бухгалтерського обліку, і регулювання відповідної деятельности).

Задля поставлених завдань предлагалось:

• підготувати ці зміни і в Федеральний закон «Про бухгалтерський облік », зокрема у справі проведення атестацій бухгалтерів, й інші нормативні правові акты;

• протягом два роки розробити і затвердити положения.

(стандарти) по бухгалтерського обліку, які включають у собі основну масу вимог міжнародних стандартов;

• переглянути первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, і інші документи, які стосуються уніфікованим системам бухгалтерської облікової і звітної документации;

• переглянути плани рахунків бухгалтерського обліку, і инструкции.

• з їхньої застосуванню, враховуючи поява та особливості діяльності фінансових установ, особливості звернення цінних паперів й інші нові явления;

• запровадити спрощену систему бухгалтерського обліку для суб'єктів малого предпринимательства.

На виконання постанови Уряди РФ від 06.03.98 № 283 «Про затвердження Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності» розпорядженням Уряди РФ від 22.05.98 № 587- Р затверджений План впровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку в практику.

Результати виконання Плану впровадження положень бухгалтерського учета.

Таблиця 4. |Найменування положень (стандартів) |Термін виконання |Фактично | | | |виконано | |Загальні питання розкриття інформації | |Бухгалтерська звітність |III квартал 1998|ПБУ 4/98; | | |р. |06.07.99 | |Зведена бухгалтерська звітність |I квартал 1999 р.| | |Прибуток від акцію |I квартал 1999 | | | |р. | | |Інформація по сегментам |IV квартал 1998 | | | |р. | | |Інформації про пов’язаних сторони |IV квартал 1998 | | | |р. | | |Припинені операції |IV квартал 1999 | | | |р. | | |Облікова політика організації |IV квартал 1998 |ПБУ 1/98; | | |р. |09.12.98 | |Умовні факти господарської |III квартал 1998|ПБУ 8/98; | |діяльності |р. |25.11.98 | |Події після звітної дати |III квартал 1998|ПБУ 7/98; | | |р. |25.11.98 | |Активи і реструктуризувати зобов’язання організації | |Основні кошти |IV квартал 1999 |ПБУ 6/97; | | |р. |03.09.97 | |Материально-производственные запаси |II квартал 1998 |ПБУ 5/98; | | |р. |15.06.98 | |Нематеріальні активи |IV квартал | | | |1999 р. | | |Фінансові вкладення |IV квартал 1998 | | | |р. | | |Активи й інвестиційні зобов’язання, вартість |II квартал 1999 |ПБУ 3/95; | |яких виражена в іноземної |р. |13.06.95 | |валюті | | | |Реорганізація організацій |III квартал | | | |1999 р. | | |Оренда основних засобів |III квартал 1999| | | |р. | | |Довірче управління майном |IV квартал 1999 |наказ Мінфіну | | |р. |РФ від 25.12.98 | | | |№ 68н | |Фінансові результати діяльності організації | |Доходи організації |III квартал 1998|ПБУ 9/99; | | |р. |06.05.99 | |Витрати організації |III квартал 1998|ПБУ 10/99; | | |р. |06.05.99 | |Договори на капітальне |I квартал 1999 |ПБУ2/94; | |будівництво |р. |20.12.94 | |Розрахунки із податків |I квартал 1999 | | | |р. | | |Державна допомогу |II квартал 1999 | | | |р. | |.

Навіть побіжного погляду таблицю досить, щоб дійти невтішного висновку про тому, що розробка положень по бухгалтерського обліку істотно «пробуксовує». Екстраполюючи показники роботи Мінфіну РФ у майбутнє, можна зрозуміти, що все програма розробки буде виконано не раніше 2004 року. Упродовж цього терміну самі МСФО (розроблювані у країнах) зазнають істотні зміни чи серйозно зміняться. Висновок невтішний — робота по переходу на міжнародні стандарти бухгалтерської звітності ведеться незадовільними темпами.

Проблеми та недоліки процедури переходу на МСФО.

Порушення термінів розробки положень по бухгалтерського обліку — не єдиний недолік процедури переходу на МСФО.

Нині у світі найбільш поширених системи міжнародних стандартів — IAS (основі яких і виробляється реформування бухгалтерського обліку) і GAAP — яка у основному державами Північної Америки (насамперед, зрозуміло, США).

IAS і GAAP є сумісними стандартами, тобто грунтуються на єдиних вимогах закону і підходах до організації бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності. Різниця полягає у цьому, що стандарти GAAP є як деталізованими і буде можна застосовувати усіма учасниками підприємницької діяльності без додаткових вказівок і роз’яснень, а стандарти IAS визначають лише загальні принципи до формуванню бухгалтерської інформації та, тому потребують розробці нормативних актів нижчого рівня, які регулювали організацію бухгалтерського обліку на конкретних ділянках (кошти, матеріальновиробничі запаси, розрахунки тощо.). Останнє обумовлена тим, що систему IAS у світі використовує значно більше держав і корпорацій, ніж систему GAAP. Особливості економік і традиційних походів до організації бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності за кордоном зумовлюють наявність відмінностей у конкретних прийомах і методи облікової работы.

Отже, розробка положень по бухгалтерського обліку повинна супроводжуватися розробкою відповідних методичних рекомендацій чи вказівок, основна мета якого є уніфікація дисконтних процесів в масштабах держави. Нині є тільки на один такий документ — Методичні вказівки по бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну РФ від 20.07.98 № ЗЗн.

Ще однією обставиною, стримуючим процес переходу вітчизняного бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності на міжнародні стандарти, є невизначена позиція Мінфіну РФ в відношенні пропаганди МСФО і розробки методичних рекомендацій з їхньої применению.

Офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності, широко рекламований представниками Мінфіну РФ в публікаціях й у виступах на місцях випущено комерційної організацією «Аскери» тиражем всього 1000 примірників (тим більше, що його бухгалтерських працівників у країні за різним оцінкам становить від 2 до 3 мільйонів). Вартість видання дуже висока, що доводиться додатково утрудняє скільки-небудь широке поширення стандартів. З іншого боку, текст МСФО розпочинається записом про охороні авторського правничий та заборону використовувати будь-яку частину видання будь-якої формі. Але, відповідно до статтею 8 Федерального закону від «Про авторське право і правах» офіційними документами (закони, судових рішень, інші тексти законодавчого, адміністративного і судового характеру), і навіть їх офіційні переклади що неспроможні бути об'єктами авторського права.

Нормативні документи бухгалтерського обліку РФ та його відповідність МСФО.

Таблиця 5. |№ |Найменування МСФО |Дата |Відповідний | | | |запровадження |нормативний документ | | | | |бухгалтерського обліку | | | | |РФ | |1 |Уявлення фінансової |01.07.98 |ПБУ 4/99 | | |звітності | | | |2 |Запаси |01.01.95 |ПБУ 5/98 | |4 |Облік амортизації |01.01.97 |ПБУ 6/97 (розділ 4) | |7 |Звіт про рух грошових |01.01.94 |ПБУ 4/99, Інструкція про| | |коштів | |річний звітності | |8 |Торішній чистий прибуток чи збиток за |01.01.95 |ПБУ9/99, ПБУ 1/98, | | |період, фундаментальні помилки у| | | | |облікову політику | | | |9 |Витрати на дослідження та |01.01.95 |Типові методичні | | |розробки | |рекомендації по | | | | |планування, обліку і | | | | |калькулюванню | | | | |собівартості | | | | |науково-технічної | | | | |продукції, | | | | |затверджені Міннауки | | | | |РФ, Мінекономіки РФ і | | | | |Мінфіном РФ 15.06.94 №| | | | |ОР-22−2-46 | |10 |Умовні події та події, |01.01.80 |ПБУ7/98, ПБУ8/98 | | |що відбулися після звітної дати | | | |11 |Договори підряду |01.01.95 |ПБУ 2/94 (у частині | | | | |договору устрої | | | | |тельного підряду) | |12 |Податки з прибутку |01.01.98 |Інструкція | | | | |Госналогслужбы РФ про | | | | |порядок обрахунку | | | | |прибуток | |14 |Сегментна звітність |01.07.98 |Інформація, відбиває| | | | |вплив цін | |15 |Інформація, відбиває вплив |01.01.83 | | | |цін | | | |16 |Основні кошти |01.07.99 |ПБУ6/97 | |17 |Оренда |01.01.99 |ПБУ6/97 (розділ 6) | |18 |Виручка |01.01.95 |ПБУ9/99 | |19 |Винагороду працівникам |01.01.99 | | |20 |Облік урядових субсидій |01.01.84 | | | |і розкриття інформації про | | | | |урядової допомоги | | | |21 |Вплив зміни валютних |01.01.95 |ПБУЗ/95** | | |курсів | | | |22 |Об'єднання компаній |01.07.99 | | |23 |Витрати за кредитами |01.01.95 |Становище ведення | | | | |бухгалтерського обліку, і| | | | |бухгалтерської | | | | |звітності, п. 73 | |24 |Розкриття інформації про связанных|01.01.86 | | | |сторони | | | |25 |Облік інвестицій |01.01.87 |Становище з обліку | | | | |довгострокових | | | | |інвестицій (наказ | | | | |Мінфіну РФ від 30.12.93| | | | |№ 160) | |26 |Облік і звітність за програмами |01.01.88 | | | |пенсійного забезпечення | | | | |(пенсійним планам) | | | |27 |Зведена фінансова звітність і |01.01.99 |наказ Мінфіну РФ від | | |облік інвестицій у дочірні | |30.12.96 № 112 | | |компанії | | | |28 |Облік інвестицій у |01.01.90 | | | |асоційовані компанії |(крім | | | | |параграфів| | | | |23 і 24) | | |29 |Фінансова звітність в условиях|01.01.90 | | | |гіперінфляції | | | |30 |Розкриття інформацією |01.01.91 | | | |фінансової звітності банків та | | | | |аналогічних фінансових | | | | |інститутів | | | |31 |Фінансова звітність про участии|01.01.92 |наказ Мінфіну РФ від | | |у спільній діяльності | |25 грудня 1998 р. № | | | | |68н | |32 |Фінансові інструменти: |01.01.96 | | | |розкриття і помилкове уявлення | | | | |інформації | | | |33 |Прибуток від акцію |01.01.98 | | |34 |Проміжна фінансова |01.01.99 |ПБУ4/99 | | |звітність | | | |35 |Прекращаемая діяльність |01.01.99 | | |36 |Знецінення активів |01.07.99 | | |37 |Резерви, умовні зобов’язання |01.07.99 |Інструкція про | | |і умовні активи | |бухгалтерської | | | | |звітності, ПБУ8/98. | |38 |Нематеріальні активи |01.01.99 |Становище ведення | | | | |бухгалтерського обліку, і| | | | |бухгалтерської | | | | |звітності, пп. 55−57 | |39 |Фінансові інструменти: | | | | |визнання і - оцінка | | |.

При аналізі наведених даних звертають уваги дві обставини. По-перше, ряд стандартів, мають менше числове значення мають дату набрання нею чинності пізнішу, ніж стандарти з наступною порядковими номерами. Це тим, що МСФО нині напівживі постійного вдосконалювання і переробки, але це, своєю чергою, зумовлює розробку та впровадження нових редакцій раніше які діяли стандартов.

По-друге, значної частини (майже половину) питань, регульованих МСФО у тому чи іншою мірою розкрито в нормативні документи Мінфіну РФ і МНС РФ, З іншого боку, в таблицю немає посилань на законодавчі акти (наприклад, ДК РФ, Закон про акціонерних товариствах тощо.), які тією чи іншого ступеня регулюють процес бухгалтерського обліку, і отчетности.

Заключение

Попри інтеграцію світових фондових ринків, зберігаються національні розбіжності у правила складання фінансових звітів. Деякі розходження незначні, але багатьох турбує рішення таких принципових питань, як звіт про злиттях і пенсійні фонди, і навіть можлива необхідність відступу від традиційних базових принципів, як і поширене у Німеччини відданість захисту інтересів кредиторов.

Облік і звітність є продуктом розвитку економічних пріоритетів і політичних систем, тому зближення правил обліку, скоріш, буде результатом ширшого зближення, ніж його причиною. Конкуренція між національними фондовими біржами за право котирувати нові акції, і навіть прірву між режимами регулювання до й інших країнах розпалили новий інтерес до міжнародних правилами і роботі Комітету з міжнародним правилам обліку. Складність вирішення питань залишається незмінною, і схоже, що прогрес більше ймовірний у разі, коли гнучкість усталеними міжнародними правилами дозволить охопити найбільше національних стандартів обліку. Ні сумнівів, що перша американська Комісія зі цінних паперів і бірж буде затято опиратися встановленню двоповерхового режиму звітності і спробам фірм «емігрувати» туди, де правила обліку менш жорсткі та дороги, ніж у США.

1. Бухгалтерський облік / Кондраков Н. П.: підручник. -М.: ИНФРА-М, 1996.

— 555 с.

2. Бухгалтерський облік / Тишков И. Е. Пришепы А.І.: підручник. -2-ге вид., перекл. і доп. -Мінськ.: Вищу школу, 1996. -687 с.

3. Бухгалтерський облік / Безруких П. С.: підручник. -М.: Ред. журн. Бух.

Облік, 1994. -527 с.

4. Теорія бухгалтерського обліку / Астахов В. П.: учеб.пос. -2-ге вид., перекл. і доп. -Ростов-н/Дон: МарТ, 1999. -416 с.

5. Теорія бухгалтерського обліку / Кириянова З. В.: підручник. -М.: Фінанси і статистика, 1994. -192 с.

6. Теорія бухгалтерського обліку / Бабаєва Ю.О.: підручник. -М.: ЮНИТИ,.

Аудит, 1999. 391 с.

7. Бібліотечка журналів // Бухоблік по міжнародних стандартів, частина 1,.

Соціальний захист, 1998, № 9.

8. Бібліотечка журналів // Бухоблік по міжнародних стандартів, частина 2,.

Соціальний захист, 1998, № 10.

9. Міжнародні стандарти бухзвітності «загальну характеристику нормативної бази», Захарин В. Р. // Бухоблік і податки, 2000, № 3.

10. «Майстерність: Фінанси» Річард Лефтвич.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою