Менеджмент

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Менеджмент (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Министерство охорони здоров’я Російської Федерации.

Архангельська Державна Медична академия.

Інститут менеджмента.

Контрольна робота з дисциплине:

«Логика».

Тема: «Менеджмент».

Виконавець: студентка IV курса.

Вечірнього отделения.

Алексєєва Юлія Анатольевна.

шифр № МВСС — 98 301.

Перевірив: преподаватель.

Санталов Л.А.

Архангельск.

1999 г.

План: I. Запровадження. Розвиток наукового управління і еволюція терміна «менеджмент». II. Більшість. 1. Поняття «менеджмент». a. Формування поняття. b. Визначення поняття і перевірка його слушності. з. Розподіл поняття. d. Узагальнення і її. Кола Эйлера. 2. Простий категоричний силогізм. III.

Заключение

Запровадження. Розвиток наукового управління і еволюція поняття «менеджмент».

Наприкінці ХХ століття нашій країні сталися серйозні економічні перетворення: змінилися відносини власності, а водночас і - мети діяльності організацій, механізми їх взаємодії. Адміністративнокомандна систему управління і у минуле. Істотно зросла роль управляючих структур. Тому знання менеджменту сьогодні треба для управлінців різних рівнів. Але, як розпочати вивчати його різні напрями необхідно дати раду змісті термина.

Чи можна однієї фразою визначити, що таке менеджмент? Це нітрохи не простіше, ніж визначити, наприклад, що таке «любов». Менеджмент — незвичайно складне явище, що охоплює величезний спектр найрізноманітніших видів людської діяльності (від промисловості до політичних змагань, від спорту до соціальних рухів). Термін трактується дуже широко. Річ у тім, що і соціально-економічне вчення менеджмент виник аж наприкінці уже минулого століття. Промислова революція XVII-XIX століть зробила необхідним науковий підхід до управління. Однак саме теорія управління — щодо нове явище історія бізнесу. Першим спробував навести систему наявні знання на сфери управління економікою й участі виробництвом пов’язують з ім'ям Генрі Р. Тауна, засновника і Президента «Эйле енд Таун Манифактуринг». У 1886 року він писав, що менеджмент є областю вивчення, рівної по важливості інженерному справі. Таун зазначав, що з менеджерів немає наукової дисципліни, у межах якої накопичений досвід систематизировался в принципи і теорії. У історії менеджменту виділяють три основних школи теорії управління:. Класична школа (представники — Ф. Тейлор, Ф. і Л. Гилбретт, А.

Файоль і М. Вебер).. Школа людські стосунки (М.П. Фоллетт, Еге. Мейо, Про. Шелдон та інших.).. Школа науки управління (Барнард Ч.И. і др.).

Ці школи виникли у різні історичні періоди. Усі вони спочатку були ориентированны лише з виробничо-господарську сферу діяльності, їх відкриття використовувались у поточної управлінської практиці. Але сьогодні принципи наукового управління застосовують далеко поза виробництва. Відбулася інтеграція поняття «менеджмент».

У фундаментальному Оксфордському словнику англійської менеджмент окреслюється спосіб, манера роботи з людьми, влада і мистецтво управління, особливий вміння й адміністративні навички, орган управління, адміністративна единица.

У американському підручнику для студентів за курсом менеджменту дається таке визначення: «Менеджмент — це процес оптимізації людських, потребує матеріальних та фінансових ресурсів задля досягнення організаційних цілей» [5, стор. 10]. Причому, під процесом треба розуміти система дій, зроблених менеджерами. Оптимізація означає, що менеджери повинні працювати задля досягнення найкращих довгострокових результатів, а мети — це результати, яких домагаються основні акціонери кампании.

Зустрічаються й більш спрощені визначення менеджменту. Например:"Менеджмент — це мистецтво отримання, зробленою із інших" [5, стор. 11]. Такое визначення не підійде менеджерам в умовах зростання складності управлінського процесса.

Можна зустріти і такий визначення: «Менеджмент — це область діяльності, яка поєднує мистецтво науку і демонструє зростаючий професіоналізм» [5, стор. 11]. Але — у яких її мета і практичне приложение?

Дамо правильне визначення російською, у якому слово «менеджмент» використовується порівняно недавно. Дієслово «управляти» застосовується ми всім без винятку сфер і деяких видів діяльності, де потрібно управління як такий. Але, якщо замислитися, навряд усе прийоми і методи, з допомогою яких управляють заводу чи фабриці, будуть хороші в управлінні діяльністю парламенту або в урядової сфері. А управління автомобілем істотно відрізняється від керівництва колективом. У англомовних країнах поділ дотримується більш четко:

To manage — управляти в господарської сфері (фірма, магазин, оптова базу й т.д.).

To govern — управляти у сфері (уряд, регіональне керівництво і т.д.).

To control — управляти у сфері техніки (машинами, технічними комплексами і т.д.).

Нині у Росії слова «менеджмент» і «управління» часто застосовують як синоніми. Значення терміна «менеджмент» недопонимается. З погляду логіки ми можемо назвати «менеджмент» просто управлінням, наукою або тільки мистецтвом управління. Спробуємо виділити конкретні, стійкі, суттєві й необхідні ознаки менеджменту, тобто. визначимо істинний об'єм і зміст даної понятия.

Основна часть.

Поняття «менеджмент».

Поняття — це форма абстрактного мислення, у якій відбиваються ознаки одно-элементарного класу однорідних предметів. a. Формування понятия.

Основними логічними прийомами формування понять є: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Застосуємо їх задля формування поняття «менеджмент».

Можна не сумніватися, що менеджмент — це галузь управлінської діяльності. Але менеджмент — не єдине поняття, що можна зарахувати до управлінню. Щоб скласти поняття про неї, зробимо аналіз, розберемо його складові. Итак,.

Менеджмент — это.

. Стадія управлінського процесса;

. Сукупність принципів, форм, методів, прийомів і коштів наукового управления;

. Має практичну мета — досягнення високої ефективності діяльності, кращого використання ресурсного потенциала;

. У цьому соціальної групи (організації, фірмі, компании).

Завдання дати правильне визначення поняття «менеджмент» утруднена тим, що його включає у собі два одночасно які йдуть процесса:

. Наукове дослідження, теорія управления;

. Практичне застосування отриманих знаний.

Щоб виділити суттєві і не дуже ознаки предмета, використовуємо прийом сравнения.

Тепер виділимо суттєві ознаки предмети й відділимо несуттєві, другорядні, тобто. зробимо абстрагування, і навіть об'єднаємо суттєві ознаки, отримані нами у процесі аналізу (синтез).

Таблиця 3.

Тепер об'єднаємо окремі ознаки менеджменту, тобто. зробимо узагальнення:. Управління чиєїсь діяльністю;. З використанням науки управління;. Мета — досягнення високої ефективності діяльності, краще використання ресурсного потенціалу;. У цьому соціальної групи (організації, фірмі, компании).

b. Визначення менеджменту і перевірка його правильности.

Визначення — це логічна операція, яка розкриває зміст поняття. У явному визначенні поняття, зміст яких слід розкрити, називається визначальним поняттям (definiendum — Dfd), бо поняття, з допомогою якого вона визначається, називається визначальним поняттям (definience — Dfn).

З логічних прийомів формування поняття «менеджмент» зробимо його визначення (чи дефиницию).

Менеджмент — це процес наукового управління чиєїсь діяльністю з метою досягнення її високої ефективності, кращого використання ресурсного потенціалу даного соціального объединения.

Зміст поняття менеджмент виведено з допомогою логічного операції визначення через рід і видове відмінність A=BC, де Аобумовлений поняття (менеджмент), Урід (наукове управління), Звидове відмінність (з єдиною метою досягнення її високої ефективності, кращого використання ресурсного потенціалу даного соціального объединения).

Перевіримо сформульоване визначення за правилами складання визначення, а також з’ясуємо ставлення обсягу й змісту. 1. Правило домірності обсягів: обсяг визначального поняття має дорівнювати обсягу що визначається поняття. При порушенні цього правила можуть бути такі логічні помилки у визначенні:. Широке визначення — обсяг Dfn більше Dfd. Наприклад, опустивши в Dfn слово.

«наукове» [управління], ми матимемо визначення, у результаті якого управлінську діяльність вождя первісного племені, стежить над збиранням плодів, може бути менеджментом. Або, прибравши «соціальне об'єднання», ми матимемо визначення, за яким управління автоматизованими системами є менеджментом.. Вузький визначення — обсяг Dfn менше обсягу Dfd. Наприклад, визначивши менеджмент як процес наукового управління із єдиною метою … одержання прибутку, ми збільшимо зміст, але зменшимо обсяг, оскільки тепер управлінська діяльність у некомерційних організаціях нічого очікувати бути менеджментом. Інший приклад: менеджмент — це процес … управління виробництвом і які виробничим персоналом. Отже, управління соціальними ресурсами, якщо вона стосується конкретно виробництва товарів та послуг, перестав бути менеджментом.. Визначення щодо одного відношенні широке, й інші вузьке — тобто. обсяг Dfd більше й менше обсягу Dfn (у різних відносинах). Наприклад: менеджмент — це сукупність заходів … із управління підприємством. З одного боку, маємо через будь-які форми управління, зокрема без використання наукового підходу (збільшення обсягу), але — з урахуванням одного предприятия.

(зменшення объема).

Вывод: у цьому нами визначенні не можна прибрати чи додати існуючі ознаки через домірності що визначається і визначального понять. Закон зворотного відносини між обсягом і змістом поняття выполнен.

2. Правило заборони круга.

Коло виникає тоді, коли Dfd визначається через Dfn, а Dfn було визначено через Dfd. Коло виникає, якщо обумовлений поняття характеризується нього ж, лише виражене інакше кажучи, чи коли обумовлений поняття входить у що б у його частини (тавтологія). Наприклад: менеджмент — це діяльність менеджерів різних рівнів, чи manage — це управління. У нашому визначенні правило, не порушено. 3. Визначення має бути чітким, ясным.

Сенс і обсяг понять, які входять у Dfn, може бути ясним і певним. Не має бути двозначності, метафор, порівнянь. Так, наприклад, нічого очікувати визначенням таке судження: менеджмент, на відміну від маркетингу, займається як адаптацією підприємства до змінюваним умовам ринку чи забезпеченням розробки нових товарів. 4. Правило небажаного отрицания.

У визначенні повинні відсутні що визначають отрицания.

Вывод: дане нами визначення поняття «менеджмент» не порушує жоден з 4-х правил, отже воно вірно. Знаючи утримання і значення поняття, визначимо, яких видам понять воно належить: Менеджмент — загальне, неизбирательное, абстрактне, позитивне, безвідносне понятие.

Логічний характеристика поняття дозволить точніше використовувати його на процесі мислення. Крім визначення, існують інші операції над поняттями. Розглянемо їх подробнее.

c. Розподіл понятия.

Розподіл — це логічна операція, з якої обсяг діленого поняття (безліч) розподіляється на цілий ряд підмножин з допомогою обраного підстави розподілу (ознака, яким виробляється розподіл обсягу поняття). Підмножини, куди розділений значення поняття, називаються членами розподілу. Подільне поняття — родове, яке член розподілу — види такого роду, соподчиненные між собою, тобто. непересічні зі свого обсягу (які мають загальних членов).

Прикладом розподілу на рівні менеджменту за рівнем владних повноважень, субординації і виконуваних функцій може бути рис. 1.

Прикладом функціонального розподілу менеджменту буде наступна схема:

Розподіл понять має задовольняти наступним правилам: 1. Домірність розподілу, т. е. Обсяг діленого поняття має дорівнювати сумі обсягів членів розподілу. У прикладі цього правила дотримано повністю. Його порушення веде до помилок два види:. Неповне розподіл — перераховані в повному обсязі види даного родового поняття. Приміром, якщо не згадати у другому прикладі (див. рис. 2) контрольну функцію менеджменту, то виявиться, що менеджери управляють підприємством, але з контролюють виконання підлеглими своїх управлінські рішення.. Розподіл з зайвими членами. Його прикладом може бути таке судження: управління ділиться на наукове, ненаукову і менеджмент. Зайвим членом є менеджмент, т.к. сума обсягів понять наукового і ненаукового управління вичерпують значення поняття управління. 2. Розподіл проводиться тільки з одного підставі. Це означає, що не можна брати дві, і більше ознак, якими проводиться розподіл. Наприклад, під час ділення маркетингу на диференційований, недиференційований і … інтерактивний, третій вид не пов’язані з двома першими загальним підставою. 3. Члени розподілу повинні виключати одне одного, тобто. не мати загальних елементів, бути соподчиненными поняттями, обсяги яких немає пересекаются.

Якщо, виробляючи розподіл поняття «управління» ми скажімо, що його включає у собі менеджмент, маркетинг та інших. види, ми зробимо помилку, т.к. друге видове поняття (маркетинг) належить першому (менеджмент). 4. Розподіл має бути безперервним, тобто. не можна розподілі робити скачки.

Наприклад, під час ділення поняття менеджмент за рівнями повноважень помилкою почала б схема: Крім розподілу по видозміні ознаки існує дихотомічне розподіл. При розподілі по видообразующему ознакою підставою розподілу той ознака, яким утворюються видові поняття. При дихотомічному розподілі обсяг діленого поняття ділиться на два суперечать поняття Проте й не-А. Розглянемо приклад дихотомічного деления.

Операція розподілу є основою всіх відомих класифікацій понятий.

Крім ділення клітин і визначення існують операції узагальнення і обмеження. Розглянемо їх докладніше. d. Узагальнення і її. Кола Эйлера.

Обмеження — це логічна операція переходу від родового поняття (більший обсяг) до видовому (менший обсяг) шляхом додавання до змісту даного родового поняття видообразующих признаков.

Зворотний обмеження логічна операція — узагальнення — перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від змісту даного видового поняття його видообразующего ознаки. З допомогою узагальнення роблять висновки та укладення відношенні будь-яких дій, і навіть виробляють оцінку явищам. Обмеження служить для конкретизації явищ. Розглянемо ці операції у прикладі кіл Эйлера.

Складемо таблицю порівняльних понять, і, використовуючи її, розглянемо відносини одних понять з другими.

1. Ставлення тотожності: А — менеджмент,.

У — процес наукового управління чиєїсь діяльністю з досягнення її високої ефективності, кращого використання ресурсного потенціалу даного соціального об'єднання, 2. Ставлення перетину: А — наука,.

У — управление,.

З — менеджмент. 3. Ставлення підпорядкування: У — управление,.

А — менеджмент. 4. Ставлення підпорядкування: А — управління производством,.

У — маркетинг,.

З — менеджмент. 5. Ставлення протилежності: А — менеджмент 1-го уровня,.

У — менеджмент середнього уровня,.

З — менеджмент вищого рівня. 6. Ставлення протиріччя: А — наукове управление,.

[pic] - ненаукову управление.

Отже, ми визначили поняття менеджмент і виконали з нього операції розподілу, узагальнення, обмеження. Складемо тепер умовивід з нашим поняттям. 2. Простий категоричний силлогизм.

Категоричний силогізм — це вид дедуктивного умовиводи, в якому з цих двох істинних категоричних суджень, де P. S (менший термін — суб'єкт) і P (предикат — більший термін) пов’язані середнім терміном М, і за дотримання правил необхідно слід висновок. До складу категоричного силогізму входять дві посилки і висновок. У підставі висновку по категоричному силлогизму лежить аксіома силогізму: усе, що стверджується (заперечується) про рід (чи класі), необхідно стверджується (заперечується) про вигляді (чи члені даного класу), який належить до даному роду.

Прикладом простого категоричного силогізму є судження: 1. Усі методи менеджменту — управлінський процесс.

(А). 2. Певний метод менеджменту — стратегічне планування производства.

(I).

Стратегич еское планиров ание производ ства — некоторы і управлен ческий процесс.

(I).

Силлогизм укладено за III фігурі, де M — середній термін — методи менеджменту, P — великий термін — управлінський процес, P. S — менший термін — стратегічне планування производства.

1. Велика посилка — общеутвердительное судження (А), де середній термін розподілено, а більший — нераспределен. 2. Менша посилка — частноутвердительное судження (I), де середній термін нераспределен, а менший — розподілено. 3. Укладання — частноутвердительное судження (I), яка має менший термін розподілено, а більший — нераспределен. Силогізм побудований за III фігурі має правильний модус, тип, А I I. Перевіримо правильність побудови силогізму. 1. Загальні правила силогізму. a. Правило термінів.. У кожному силогізмі має бути лише три терміна (P.S, P, M). Помилкою буде «учетверение» термінів, коли один них трактується по-різному сенсі. Правило трьох термінів не порушено.. Середній термін може бути розподілено по крайнього заходу на одній із посылок.

— у разі середній термін розподілено більшою посилці.. Термін розподілено у висновку, як і тільки він розподілено в посилці. Інакше термінах укладання говорилося набагато більше, ніж у термінах посилок. В Україні менший термін розподілено у другому стверджувальному судженні й у укладанні. Висновок: правило термінів не порушено. b. Правило посилок.. Із двох негативних посилок не можна зробити ніякого укладання.. Якщо один з посилок негативна, те й висновок має бути негативним. У нашому силогізмі негативних суджень немає.. Із двох приватних посилок не можна зробити висновок. У нашому випадку велика посилка общеутвердительное судження.. Якщо один з посилок приватна, висновок має бути приватним. У нашому силогізмі друге посилання і висновок частноутвердительные. Висновок: правило посилок не порушено. 2. Особливі правила силогізму. Правило III постаті: 1. Менша посилка мусить бути позитивної. У нашому випадку вона частноутвердительная. 2. Укладання має бути приватним. В Україні воно частноутвердительное. Висновок: правила не порушено. 3. Метод кругових схем.

Итак, бачимо, що схеми однієї форми. Обсяг одного поняття входить у обсяг іншого. При поєднанні спостерігається той самий картина. Висновок: помилок в силогізмі немає. Через війну перевірки силогізму правилами помилок у його побудові нема. Отже, силогізм правильний, а висновок істинно. III.

Заключение

Наприкінці підіб'ємо підсумки зробленого. Вона носила дослідницький характер. Метою була систематизація й застосування їх на практиці законів логіки, закріплення теоретичного материала.

Розглядаючи поняття «менеджмент», ми зіштовхнулися з несподіваними труднощами. Через зарубіжного походження слова, його значення у російському мові варіюється занадто широко, щоб цілком істинним. Крім того, відбулася історична еволюція слова. Коли на початку ХХ століття, коли термін лише ввійшов у вживання, а наукове управління робило свої перші кроки, поняття «менеджмент» означало сукупність процесів наукового управління виробництвом і які виробничим персоналом, обмежувався господарської сферою діяльності, то час менеджмент — це мистецтво наука управління у загальному, вона має як наукову, і прикладну, практичну бік. Нами з’ясовано, що часте використання терміна «менеджмент» у значенні «управління» неправильно, т.к. обидва поняття перебувають одна з одним в родовидовых отношениях.

Даючи логічний характеристику нашому поняттю, домовилися висновку, що поняття «менеджмент» є умоглядними, т.к. визначається поруч ознак, і навіть загальним, неизбирательным, позитивним, безотносительным.

Під час логічних операцій із даним поняттям ми глибше дізналися його сенс. Наприкінці першим етапом роботи було складено кола Эйлера і, зі своїми допомогою, розкрито відносин між нашим поняттям та інші, перший погляд подібними по смыслу.

З другого краю етапі контрольної роботи підготували простий категоричний силогізм з визначенням «менеджмент». Було визначено терміни силогізму, зроблено його аналіз по постатям, з урахуванням правил постатей, модуси, правил термінів та посилок. Для контролю правильності складеного силогізму використані також кругові схеми з распределенностью термінів. Зроблено висновок правильність силогізму і, отже, істинності його заключения.

Розгорнувши в такий спосіб поняття «менеджмент», зрозуміли, наскільки важливо знати точне визначення тієї чи іншої терміна, вміти користуватися логічними законами. Ми підійшли до питання важливості і необхідності логічного підходу в економічних галузях знань як у мікро-, і на макро-уровнях. Логічне мислення сьогодні треба кожному грамотному керівнику, фахівцю будь-якої царини деятельности.

Дейл Карнегі, знаменитий американський психолог, у книзі «Як перестати тривожитися й почати жити» пише: «відмінність між правильним і неправильним чином думок ось у чому: правильний спосіб мислення грунтується на аналізі про причини і наслідків, він веде до логічному конструктивного планування; неправильний спосіб думання часто веде до напрузі і нервового зриву» [3,стр. 4].

Отже, логічне мислення допомагає заощадити час і нерви, самим коротким шляхом дійти бажаному результату, довести це і переконати у ній оточуючих, швидко дати раду істинності слів співрозмовника, критично сприймати різні ухвали і класифікації, підбирати форми доказів істинних суджень і спростування хибних. Логіка дає можливість із легкістю опанувати різноманітної інформацією, відокремити головне від другорядного. Усі перелічене — тільки з багатьох переваг, що дає людині вивчення найдавнішої з наук — логіки, тобто. науки про закони формах правильного мышления.

Сучасному менеджеру треба знати і вміти використовувати логіку наукового дослідження, логічні основи семантики і семіотики, логіку економічних систем і процесів, логіку прийняття рішень, логіку спору і спілкування, логіку структурного аналізу інформації та логіку конфліктів. Список можна продовжити, головне, що дозволяє логіка — це можливість обдумано керувати процесами общественного.

Список використаної літератури: 1. Баркан Д.І. «Маркетинг всім: Розмови для начинающих», Л.: Редакционновидавничий центр «Культ-информ-пресс» що з соціальнокомерційної фірмою «Людина», 1991. 2. Бузук Г. Л. «Логіка й комп’ютер», М.: «Фінанси і статистика», 1995. 3. Гетманова А. Д. Підручник із логіці, М.: вид-во «ВЛАДОС», 1995. 4. Голубків Е.П. «Маркетинг: словник», М.: «Економіка. Річ лтд», 1994. 5. «Основи менеджменту» під ред. Зайцева О. А. та інших., М.: вид-во «ЦЕНТР»,.

1998. 6. Райзберг Б. А. «Сучасний економічний словник», М.: «ИНФРА-М», 1997. 7. «Тлумачний словник із управління», сост. С. Петрову й ін., М.: «АЛАНС»,.

1994. ———————————;

Вищий уровень.

Представники: голова правління, Президент, Глава виконавчої, Віце-президент і др.

Середній уровень.

Представники: керівники підрозділи, директор заводу, директор виробництва, функціональний Віце-президент, комерційний директор, головний бухгалтер

Перший уровень.

Представники: інспектор, керівник відділу, координатор, майстер, бригадир і др.

Неуправленческие службовці: продавці, некваліфіковані і кваліфікованих робітників, службовці секретаріату, канцелярські службовці і др.

Рис. 1.

Рівні менеджмента.

Планирование Организация Руководство Контроль.

Рис. 2.

Функції менеджмента.

Вищий менеджмент Менеджмент першого уровня.

Середній менеджмент.

Рис. 3.

Управление Научное управление Ненаучное управление Имеющее цели Не має цели Добиться високої ефективності деятельности Не домогтися високої ефективності деятельности С використанням ресурсного потенциала Без використання ресурсного потенциала В даному соціальному объединении Вне даного соціального объединения Менеджмент Рис. 4.

Ограничение Обобщение.

А — управление В — наукове управління З — наукове управління, має мети D — домогтися високої ефективності діяльності Є - з допомогою ресурсного потенціалу F — у цій соціальної групи — менеджмент.

[pic].

M+.

S+.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою