Морфологические особливості англійських существительных

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

САХАЛИНСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

Кафедра теорії та практики перевода.

Допущена до захисту завідуюча кафедрой.

_______________Т. М. Данчева.

ДИПЛОМНА РАБОТА.

Морфологічні особливості англійських существительных Студент-дипломник: Протасова Д. В. ІФ ОГРФ, 5 курс, грн. 501.

Руководитель: Скібіна В.І. Доцент, кан.фил.н.

Южно-Сахалинск.

ВВЕДЕНИЕ

3 1. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛЕКСИКИ 6 1.1. Морфологічна структура англійського слова 6 2. Основні словотворчі способи у системі англійського іменника 11 2.1. Аффиксация 11 2.2. Конверсія 39 2.3. Словосложение 49 Укладання 59 Список літератури 62 приложение.

У книжці «Словотвір англійської» П. М. Каращук свідчить про дві основні значення терміна «словотвір», які слід чітко розрізняти. У першому своєму значенні цей термін вживається висловлення постійного процесу освіти нових слів у мові. «Мова перебуває у стані сталого розвитку, що включає певні мовні процеси, зокрема та інформаційний процес створення нових лексичних одиниць. Цей процес відбувається й отримав назву „словотвір“» (19, 8).

У його другому значенні термін «словотвір» позначає розділ науки, займається вивченням процесу освіти лексичних одиниць (19, 8).

Словотвір як самостійна дисципліна ставала усвідомленою метою дослідження лише останні десятиліття. Попри те що, що словотвір є самостійним розділом науки про мову, воно нерозривно пов’язане з іншими його розділами: морфологією, синтаксисом і лексикологией.

«Основне завдання словотвори як розділу науки, що займається вивченням процесу освіти лексичних одиниць, — це вивчення формальних, семантичних, генетичних та інших закономірностей і особливостей освіти нових лексичних одиниць, що виникають у процесі розвитку мови» (19, 9). Суть словотвірними процесів залежить від створення нових наименований.

До продуктивним способам словотвори в сучасному англійській относятся:

. освіту слів у вигляді суфіксів і префіксів — афіксальний способ;

. процес освіти нових лексичних і морфологічних одиниць у вигляді переходу із частині промови до іншої - конверсия;

. освіту слів допомогою додавання основ слів — словосложение.

У ході дослідження було знайдено, що є велике кількість літературних джерел, присвячених лексикології, морфології і граматиці англійської (всього було використане 48 літературних і електронних джерел). Окремі аспекти цієї проблеми досліджені досить глибоко; зокрема, нею займалися такі серйозні вчені, як А.І. Смирницкий, І.В. Арнольд, Н.А. Кобріна, К. С. Бархударов, О.Д. Мєшков, Е. С. Кубрякова, П. М. Каращук та інших. Проте яка цікавить нас проблематика все-таки вивчена недостатньо повно, який визначає актуальність обраної для дослідження проблеми освіти й необхідність звернення до ресурсів Інтернету при її рассмотрении.

Метою дослідження є опис морфологічних особливостей англійських іменників, особливостей їх структури та процесу освіти нових одиниць номинативной лексики.

Об'єктом дослідження є 1630 номинативных одиниць, відібраних методом суцільний вибірки з англомовних газет та журналів, особливості їх морфологічній структуры.

Мету й об'єкт дослідження визначили коло завдань, які було вирішити у процесі работы:

. розкрити особливості морфологічній структури англійських существительных;

. порівняти морфологічні структури англійських іменників та інших частин речи;

. вивчити прояв морфологічних особливостей імен іменників англійської мови письмовій промови з прикладу англомовних газет і журналов;

. показати відмінність частотних характеристик і рівня продуктивності словотвірними способів у системі англійських существительных.

Аби вирішити поставлених завдань було використано такі методи исследования:

. аналіз вітчизняної і закордонної літератури у сфері морфології, лексикології і граматики іноземної мов, ресурсів Интернета;

. відбір методом суцільний вибірки прикладів вживання похідних номинативных одиниць із англомовної преси (газет та журналів) та мистецьких творів виявлення морфологічних особливостей імен существительных;

. елементи методів статистичного анализа.

Структура дипломної роботи: дипломна робота складається з запровадження, двох глав, укладання, списку використаної літератури та додатків до дипломної работе.

Цінність даної дипломної роботи, на погляд, з методичної погляду, у тому, що з аналізі літератури з даному питання, для дослідження практичного матеріалу виділили особливо продуктивні способи словотвори у системі англійського іменника, які можна включені у навчальний матеріал для курсу англійської мови середній загальноосвітній школі. На відміну з інших частин промови, вивчення іменників має містити словотворчі моделі і ознайомлення з морфемами, їх складовими, оскільки похідні іменники займають досить великий обсяг словникового складу сучасного англійського языка.

1. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛЕКСИКИ.

1.1. Морфологічна структура англійського слова.

У англійській слова може бути простими, похідними і складними. Просте слово складається з кореня, до якого приєднуватися морфологічні флексії: наприклад table, book — прості слова. Похідна слово — це слово, стосовно якого було зроблено будь-якої словотворчий акт: наприклад, speaker, government, to bed є похідними словами. У цьому дієслово to bed по морфологічній структурі є просте слово, й у сенсі не відрізняється, від іменника, а bed, проте дієслово є продуктом словообразовательного акта (конверсії) і, тому, to bed — слово похідне. Отже, морфологічне і словообразовательное будова слова можуть збігатися з погляду їх членимости і нечленимости.

Складне слово — це слово, яке народилося додаванням двох чи більше основ: наприклад: blackboard, handcraft, weekend. У лінгвістичної літературі прийнято виділяти також производносложные (сложнопроизводные) слова, маю на увазі складні слова, стосовно яким було зроблено словотворчий акт. У назві - сложнопроизводное слово — позначається морфологічний склад слова (дві основи) і акт словопроизводства, наприклад: a first-nighter. Так було в книзі «A course in modern English lexicology» слова a break-down, a castaway, a runaway розглядаються як сложнопроизводные (derivational compounds) (42, 197). У цьому вся назві - сложнопроизводное слово — позначається морфологічний склад слова (дві основи) і акт словопроизводства (у цьому разі конверсія). Виділення сложнопроизводных слів, як особливої категорії можна вважати доцільним, та заодно треба враховувати, що з словообразовательной погляду двуосновные що виробляють слова, які служать основами для освіти тих чи інших похідних, нічим не відрізняється від односоставных. Наприклад, для словообразовательного аналізу як bomb v., і atombomb v. є продуктом конверсії N>V; те що, що atombomb v. є двуосновным який виконує словом, жодної ролі не зле жартує над погляду словообразовательного аналізу. Так само словотворчий аналіз робить різницю між двуосновным словом first-nighter і одноосновным Londoner. І те й інше утворилося шляхом поповнення суфіксаer до основе.

Словотворчий елемент то, можливо приєднано як до односоставному чи двуосновному слову, до словосполученням, наприклад, blue-eyed=(blue+eye/s/)+ed. І тут можна казати про похідних (наприклад, суффиксальных) словах, що виконує підвалинами яких служить словосполучення. Вони можна розрізняти похідні від вільних поєднань (long-nosed) і зажадав від стійких сочетаний (old-maidish, grass-widowed) (23, 25).

Морфологічна структура англійських простих слів не складна. Вона не обтяжена морфологічними показниками частин промови, роду, типу схиляння чи дієвідміни. Наприклад, англійське іменник book містить у собі лише семантична значення і свідчить про однину. Російське слово «книга» на відміну англійського book, повідомляє у тому, що це іменник жіночого роду та певного типу склонения.

Сучасний англійська мова володіє кількома словоизменительными флексиями: -p.s множину іменників, -‘p.s присвійний падіж, -p.s 3-тє обличчя однини дієслів справжнього часу, -ed час дієслова. І це значно спрощує морфологическую структуру англійських слів. Інакше кажучи, щодо англійської мові корінь часто-густо повністю матеріально збігаються з основою слова. Важливим є також і те, що велика кількість англійських слів — односложные.

Структура англійського слова, а із нею і проблему її аналізу, ускладнюється, як ми звертаємося до похідним словами. На відміну від простих слів, багато англійські похідні слова маркіровані з місця зору приналежності їх до частинам промови, хоча омонімія афіксів і конверсія частин промови значно знижують здатність англійських афіксів до індикації частин промови (23, 26).

Поповнення словообразовательного аффикса ускладнює структуру англійського слова, проте воно зберігає свою відносну простоту, так як саме аффиксация, точніше суффиксация, не вносить в слово ніяких морфологічних ознак, крім індикації частин промови (23, 26). Так, наприклад, порівнювати наведемо суффиксацию німецькій мові, де суфікс сигналізує про належність слова до граматичному роду, звідси до певному типу схиляння тощо.; наприклад, суф. -er сигналізує про чоловічому роді (der Schaffner), суф. -schaft про жіноче роді (die Freunschaft), суф. -tum про середньому. Das Madchen, das Brotchen Проте чи все так усе просто й у структурі англійських похідних слів. Аналіз їх структури ускладнюється, по крайнього заходу, двома чинниками. По-перше, існує дуже багато алломорфных форм словотвірними афіксів, особливо суфіксів (алломорфаце фонетичний і/або орфографічний варіант морфеми). Це означає, що з пізнання суфікса й організаційні основи недостатньо знати одну форму суфікса, наприкладable, а низку його алломорф. Наприклад, суф.-able представлений такими алломорфами (наводяться лише орфографічні варианты):-able (breakable), -ible (responsible), -ibl (incompatibly),-uble (dissoluble), -abil (advisability), -ubil (dissolubility) (23, 26).

Виявлення всіх алломорф, характер поєднуваності суфіксів з різними видами основ, дистрибуція суфікса й питання становлять предмет словообразовательной морфології (23, 27).

Другий, значущий проблем словотвори, чинник полягає у выделимости словообразовательного аффикса і, отже, в віднесення тієї чи іншої слова до розряду похідних. Цей чинник для англійського мови ускладнюється тим, у цьому мові є велика кількість слів, хто був запозичені разом із словотворчими афіксами, проте коріння цих слів немає в сучасному англійській самостійного вживання. Такі слова функціонують паралельно з словами, у яких після вирахування аффикса залишається частина, рівна полнозначному слову. Ця проблема стосовно словообразованию правильно, з погляду, вирішується, наприклад, Р. Марчандом, який вважає, що з словотвори таке слово як horror, horrid, horrify; stupor, stupid, stupefy не похідні (44, 4−5). У насправді, те, що виділяється як суфікс чи префікс в словах не виявляє значеннєвих відносин із тими частинами слова, що залишаються після вирахування те, що приймається за суфікс чи префікс. Для сучасного мовного свідомості таке слово нечленимы. Виділення у яких якихось елементів може мати значення для діахронічного (історичного) аналізу. З погляду словообразовательного аналізу слово є похідним, коли вона може вироблятися від виробляючої основи членами даного мовного колективу (23, 27).Если слово може з’являтися у мові лише як готова відтворена одиниця, воно не похідне. Проте всякий, хто, котрі чи інакше, займається словообразовательным аналізом, хоч у практичних чи теоретичних цілях, ні дивуватися, коли з одного боку в слові «явно» виділяється частина, схожа на префікс чи суфікс, з другого боку залишається частина слова, яка має ніякого значення (23, 27−28).

Отже, домовилися висновку, що англійська мова, на відміну, до прикладу, від російського, має лише кілька словоизменительных флексий, що спрощує морфологическую структуру слів. У цьому важливим моментом є те, що більшість англійських слів — односкладові. Поруч із великим кількістю односкладових слів є й похідні складні. Багато їх, на відміну простих слів, маркіровані з погляду приналежності їх до частинам промови. Поповнення словообразовательного аффикса ускладнює структуру англійського слова, але це все-таки зберігає свою відносну простоту.

2. Основні словотворчі способи у системі англійського существительного.

Саме поняття «словотвір» набуло двояке значення. З одним боку, воно процес і правил освіти слів. З іншого боку, цей термін позначає певний аспект лінгвістичної науки.

Ведучи мову про словообразовании, зазвичай мають через поповнення словникового складу мови новими словами внаслідок індивідуального чи масового словотворчості (23, 5). Безумовно, створення новослів — це основна функція словотвори, що саме є однією з найважливіших лінгвістичних механізмів, які забезпечують нескінченність словаря.

Разом про те роль словотвори не стільки у освіті нових слів більше, як у породженні у мові вже що у мові слів. І цей бік словотвори щонайменше важлива, ніж створення нові значення слів (23, 7).

У процес словотвори у системі англійської залучені все частини промови. Найширше, тим щонайменше, представлена частина промови — ім'я существительное.

У цьому роботі ми розглядаємо такі продуктивні способи словотвори у системі англійського іменника, як аффиксация, конверсія і словосложение.

2.1. Аффиксация.

У сучасному англійській зустрічається дуже багато афіксів як споконвічних, і запозичених. Проте чи усі вони вживаються зараз у ролі словообразующих елементів. Як справедливо зазначає академік В. В. Виноградов, афікси, втративши своє значення, які є непродуктивними і які сприймаються лише як прикмета тій чи іншій частини промови, перестають бути афіксами і тільки потенційно зберігають властивість выделимости (6, 120). У зв’язку з цим виникає запитання, що можна називати живим аффиксом і яким ознаками він повинен мати в сучасному мові. Аналіз аффиксальных похідних показує, що аффиксам притаманні такі характерні признаки:

. Приєднуючись до що виконує основі, афікс повинен висловлювати певне значение.

. Афікс повинен легко виділятися як створюючий елемент і у свідомості говорить чітко усвідомлюватись як частину слова, а яка виробляє основа при відділенні повинна мати здатністю вживатися у мові без аффикса чи виготовляти нові слова з допомогою інших аффиксов.

. Афікс повинен вживатися для освіти новослів тільки від основ того походження, з яким він вперше виник мові, а й від основ іншого происхождения.

. Афікс повинен мати певної частотою вживання. Чим більший нових утворень він надає, тим він продуктивнее.

З вищевикладених ознак, під аффиксом ми розуміємо морфему, яка у своїй розвитку придбала абстрактне значення, властиве цілому класу слів, і який, приєднуючись до основи, змінює його значення (30, 33).

Однією із поважних особливостей англійської суффиксальной системи є велику свободу у поєднанні суфіксів з засадами. Свобода поєднуваності суфіксів та засад щодо англійської мові призводить до численних окказиональным утворенням. У цьому часто формуються такі лексичні одиниці, які мають дуже узагальнену значення, раскрываемое лише шляхом певного співвідношення багатозначно, вираженим основу. Інакше висловлюючись, «англійські суфікси характеризуються високої регулярністю поєднуваності зі словами» (23, 35).

Для описи суффиксальной системи англійської О.Д. Мєшков виділяє суффиксальные схеми і моделі. Суффиксальная схема показує, які частини промови використані словообразовательном акті, яка їх є що виконує, яка — похідною (23, 38−39). Приміром, V+Suf=N — суффиксальная схема. Ця схема представляє іменник, освічене від основи дієслова з допомогою суфікса, наприклад, remove+al=removal. У той самий час всередині суффиксальных схем виділяються суффиксальные моделі. Вони описують що виробляє основу, конкретний суфікс і похідна слово. Так було в вищевказаної схемою є різні моделі: наприклад, V+ion=N, communicate — communication; V+er+N, speakspeaker.

Ім'я іменник англійської мови словообразовательном відношенні - найбагатша частина промови. Широко суффиксация, що дозволяє виробляти іменники від основ різних частин промови. Англійські іменники мають вулицю значно більше суфіксів, ніж будь-яка другу частину промови (19, 37).

Суфікси є з ознак іменника як частини промови. Суфікси іменників англійської різноманітні з походження. Є суфікси, засвідчені тими лише як морфем, і суфікси, які з самостійних слів; суфікси споконвічні і запозичені. Поруч із продуктивними суфіксами, з яких словниковий склад англійської продовжує поповнюватися новими лексичними одиницями, існують непродуктивні чи малопродуктивні, які або у одному чи навіть кількох словах, або як морфологічна прикмета существительного.

О.Д. Мєшков у своїй книжці «Словотвір сучасного англійського мови» зазначає, що суфікси можна підрозділити на термінальні і нетермінальні (23).

Термінальні суфікси можуть тривати лише кінцеве становище у слові. До них віднести суфікси -ship, -let, -hood, -ness, -al. Наприклад: friendship, kindness, brotherhood. Нетермінальні суфікси здатні приєднувати по собі інші суфікси, наприклад, reader — readership (23, 37). Термінальні суфікси своєю чергою, становлять певні семантичні групи. Приміром, суфікси -al, -hood, -ness, -ship — суфікси абстрактних імен іменників. Такі суфікси як: -kin, -let, -ling — становлять семантичну групу багатозначно уменьшительности. Суфікси феминизациии -enne, -ess також є термінальними. Вони позначають покупців, безліч тварин жіночої статі. Слова з тими суфіксами не беруть участь у подальшому словопроизводстве.

Натомість П. М. Каращук у своїй книжці «Словотвір в англійській» наголошує на підрозділі всіх похідних іменників на освіти з допомогою агентивных суфіксів і освіти з допомогою абстрактних суфіксів (19, 37).

З усіх агентивных суфіксів іменників -er є продуктивним. У давньоанглійській мові мові з допомогою цього суфікса від іменників і дієслів проводилися іменники, які позначають осіб, котрі займаються тим виглядом діяльності, яку підказує яка виробляє основа: cartere (carter) возій; utridere (outrider) верхової, супроводжуючий екіпаж; writere (writer) переписувач, переписувач, писатель.

До среднеанглийскому періоду походять такі іменники з суф. -er, як builder (будівельник), bookbinder (палітурник), hatter (капелюшник), hunter (мисливець), saddler (сідельник, лимар), weaver (ткач). У цей час значення суфікса розширюється. Насамперед, з’являються іменники, у яких -er свідчить про належність до певної місцевості: Londoner, Englander, etc.

Надалі (з ранненовоанглийского періоду) -er розвиває, крім агентивного значення, ще й гарматне. Це з тим, що з розвитком техніки низку пристосувань, інструментів, приладів та т.п. став виконувати роботу, яку раніше доводилося робити человеку.

Наприклад: roller ‘валик ‘, knocker ‘критикан', etc.

Нині суфікс -er має великий продуктивністю і широкої употребительностью і зберігає агентивное і гарматне значення: відповідно -er1 і -er2.

Коли раніше цей суфікс міг поєднуватися тільки з основами дієслів і іменників, той зараз він, хоча у окремих випадках, утворює нові іменники від основ прикметників і числительных.

Приєднуючись звернено до засад іменників, суф -er висловлює значення жителя певної місцевості (міста, села, країни), яку вказує основа: borderer ‘житель прикордонної смуги‘, villager (житель села), hosteler (студент яка у гуртожитку), islander (остров'янин), New Yorker (житель Нью-Йорка). Іноді суф. -er висловлює значення — «людина такого віку, яку підказує словопроизводящая основа». Такі іменники утворюються від основ числівників: fifteeners and sixteeners (юнаки п’ятнадцяти і шістнадцяти років), forty-niner (сорокадев'ятирічний человек).

Суфіксer настільки продуктивний, що ІСД може виробляти іменники навіть від дієслівних основ з послелогами. Наприклад: onlooker (глядач, спостерігач) — to look on (дивитися); comer by (перехожий) — to come by (проходити повз); diner out (обличчя, обедающее, а поза домом) — to dine out (обідати, а поза домом); finder out (той, хто довідається, разузнаёт; відкривач, разгадыватель) — to find out (впізнавати, відкривати, разгадывать).

Проте, трапляються випадки, коли суф. -er не вживається для освіти іменників, наприклад, як у мові вже є інше похідне слово під аналогічною значенням, як, у випадку з словом student (замість studyer), яке хоч і з’явилося мові, але вживається вкрай рідко. Це ж відбувається у тому випадку, як у мові є інше слово наеr, освічене від омонимичной основи. І тут -еr1 не вживається, щоб уникнути помилкового розуміння утворень. Так, наприклад, betting-man вживається замість better («one who bets »), оскільки у мові є вже слово better (порівняльна ступінь прикметника good і прислівники well).

Дієслівні основи, яких з допомогою -er2 утворюються іменники, які позначають пристосування, знаряддя праці тощо. п., як правило, ставляться до різними галузями науки, техніки і сільського господарства. Наприклад: to condense (згущати) — condenser (конденсатор; холодильник); to compute (вираховуватимуть, вважати, підраховувати) — computer (обчислювальну машину; счетно-решающее устройство).

У сучасному англійській зустрічається багато жаргонізмів «slang words», що мають у собіer1 іеr2. Такі слова утворюються від дієслівних основ. Тут суф. — er1 висловлює агентивное, аеr2 гарматне значення. Наприклад: blighter (неприємний, нудотний людина, згубник) — to blight (розбивати надії, отруювати задоволення); bounder (невихований, галасливий людина) — to bound (стрибати, скакати); crammer (репетитор, натаскивающий до іспитів) — to cram (вбивати на думку, втовкмачувати, натаскувати до экзамену).

Характерною ознакою суф. -er1 іer2 і те, що у сучасному англійській вони вживаються для освіти сложнопроизводных іменників. Наприклад: can-opener (консервний ніж), icebreaker (криголам), tooth-picker (зубочистка), bitter-ender (той, хто йде компроміс), first-nighter (той, хто відвідує прем'єри), threedecker (трехпалубное судно), two-seater (двомісний автомобіль), sixbedder (шестимісна комната).

Отже, з упевненістю сказати, що суфікси — er1 і - er2 мають майже абсолютної продуктивністю, т. е. потенційної здатністю виробляти нові слова з агентивным і гарматним значеннями (19, 43).

Поруч із високо-продуктивним суфіксом -er з агентивных суфіксів можна також ознайомитися виділити суфікс -or.

У среднеанглийский період словниковий склад мови влилося багато запозичень з романських мов, зокрема і іменників, які наor. У сучасному англійській суф. -or, отримавши визнання словообразующего елемента, став і виробляти іменники від дієслівних основ. Що ж до значень суф. -or, то, на англійської грунті крім агентивного значення, що він висловлює в романських запозиченнях, під впливом суфіксаеr він придбав одяг і гарматне значение.

Але на відміну від суф. -еr, який узгоджується з різними по походженню основами, -or може робити нові слова, зазвичай, від романських основ. Фактично, ці два суфікса є синонімами, але з продуктивності -or набагато поступається суффиксуer. Пояснити це можна зробити уперших, тим, що запозичення наor, -our, зазвичай, носили книжковий характер, і суф. -еr надавав сильне опір проникненнюor в общеобиходный мову. З іншого боку, суф. -еr надавав вплив та на романські запозичення: у багатьох французьких і латинських словах внаслідок редукції ненаголошених гласних суф. -or, -our збігся в вимові з суф. -еr і листі набув формиеr. Приміром, среднеанглийское interpretour, висхідний до французького interpretour, в XVI в. стало писатися interpreter «(2). По-друге, споконвічний суф. -еr, володіючи надзвичайно клієнтурою семантичних класів дієслівних основ, із якими здатний поєднуватися, постійно «витіснявor, залишаючи його полі діяльності лише області науку й техніки. У сучасному англійській суф. -or може дати нові іменники з гарматним значенням тільки від основ дієслів, які стосуються сфері науку й техніки. Найчастіше це фізичні, хімічні, технічні та інші терміни. Наприклад: generator (генератор) — to generate (генерувати, наслідувати); indicator (індикатор) — to indicate (вказувати, показувати); illuminator (ілюмінатор) — to illuminate (висвітлювати); radiator (випромінювач, радіатор) — to radiate (випромінювати); refrigerator (холодильник, рефрижератор) — to refrigerate (охлаждать).

Якщо ж порівнювати вживання двох суфіксів, тоor має такі відмітні особенности:

1. У сучасному англійській суф. -or приєднується зазвичай до романським основам, висловлюючи лише гарматне значение;

2. Суф. -or здатний поєднуватися тільки з глагольными основами, які належать до науковому мови, створюючи наукові і технічні термины;

3. Суф. -or зазвичай узгоджується з двусложными і багатьма засадами і зараз майже приєднується до односкладовим глагольным основам тоді якеr, зазвичай, узгоджується з односкладовими, рідше з двусложными і ще рідше з багатьма основами: prosecutor, visitor;

4. Найчастіше суф. -or приєднується до глагольным основам, у яких у собі суф. -ate, або до основам, які генетично сягають романському причастя другому (в сучасному англійській такі дієслова зазвичай закінчуються на t). Наприклад: to collect—collector, to select—selector;

5. Слова наor, які притаманні наукового стилю промови, освіти наеr більш уживані в розмовної речи;

6. В багатьох іменників наor з агентивным значенням вільно можна назвати дієслівні основи розвитку та об'єднати їх у семантичні класи (найчастіше це юридичні і політичні терміни). Але ні перше з цих іменників був створено на англійському грунті. Усі вони запозичені із романських языков.

Наступний суфікс на відмінуer іor, які висловлюють значення активного діяча, має значення об'єкта того дії, яким вказує глагольная основа. Вперше суф. -її проникнув у англійська мова в складі французьких юридичних та адміністративних термінів, називають осіб, що є об'єктом юридичного чи адміністративного заходи, наприклад: donnee (який одержує подарунок); appellee (обвинувачуваний, відповідач); assignee (уповноважений (літер, призначений)); presentee (кандидат (посаду); одержувач подарка).

Надалі за аналогією з цими словами було створено низку нові значення слів на англійському грунті. Суф. -її став приєднуватися як до глагольным основам романського, а й німецького походження. Наприклад: drawee (фин.) (трасат) від гол. to draw.

Суф. -її набула достатнього застосування як словообразующего елемента на англійському грунті. Його невеличка продуктивність, головним чином, пояснюється, тим, що семантичний клас дієслівних основ, здатних поєднуватися з цим суфіксом, дуже нечисленний: це, передусім дієслова багатозначно «передавати, вручати чи довіряти что-л. кому-л. «(переважно юридичні й адміністративні терміни). Наприклад: to devise (заповідати (нерухомість)) — devisee (спадкоємець (нерухомого майна)); to transfer (передавати (майно тощо. п.)) — transferee (обличчя, якому передається что-л. чи декларація про что-л.); to trust (довіряти, довіряти, доручати піклуванню) — trustee (обличчя, якій довірено, доручено управління; попечитель, опікун); to legate (заповідати) — legatee (спадкоємець); to promise (обіцяти) — promisee (обличчя, якому дають обіцянку) (19, 46).

Отже, французький суфікс причастя другого адаптований англійською мовою як суфікс іменника багатозначно особи як об'єкта действия.

Тепер суф. -її малопродуктивний, але, раз у раз, він надає новоутворення. Наприклад: telephonee (той, кому телефонують телефоном); quizzee (що у опитуванні); selectee (призовник); amputee (людина з ампутованої ногой).

Будучи прийнято англійською мовою як словообразующего елемента, суф. -ist (F. -iste, L. -ista, Gr. -istes) в сучасному мові зустрічається у словах, запозичених із романських мов, а й у новообразованиях.

У романських мовамиist виробляв іменники від іменних основ. Цю ж особливість суфікс зберіг й у англійській. Нині може приєднуватися звернено до засад іменників і прикметників, і з останніми зустрічається редко.

Створюючи нові слова, суф. -ist висловлює значення активно чинного особи. Однак у залежність від значення які виробляють основ суф. -ist висловлює різноманітних відтінків основного значення. Поєднуватися може з такими семантичними класами основ:

1. Іменники, які позначають знаряддя праці (назви машин, музичних інструментів, і т. п.). У таких випадках суф. -ist позначає обличчя, діяльність якого полягає пов’язані з предметом, позначених основой.

Наприклад: motor (мотор) — motorist (моторист), machine (машина) — machinist (машиніст), automobile (автомобіль) — automobilist.

(автомобіліст); harp (арфа) — harpist (арфист).

2. Іменники, які позначають назви різних галузей праці людей (науки, культури, літератури, мистецтва тощо. п.). У поєднанні з такими основами суф. -ist висловлює значення особи, зайнятого у сфері діяльності, яку вказує яка виробляє основа.

Наприклад: technology (технологія) — technologist (технолог), geology.

(геологія) — geologist (геолог), biology (біологія) — biologist.

(биолог).

3. Іменники, які позначають відомі у історії імена осіб, авторів різних навчань, теорій, напрямів у науці, певних поглядів тощо. п. У поєднанні з ними суф. -ist позначає послідовників цих навчань, теорій, ідейних течій, напрямів у науці, поглядів тощо. п.

Наприклад: Darwin (Дарвін) — Darwinist (дарвініст), Pushkin (Пушкін) ;

Pushkinist (пушкинист).

4. Іменники, які позначають політичні та наукові течения.

Сполучаючись з засадами даного семантичного класу, суф. -ist позначає прибічника, послідовника цих течій, направлений.

Наприклад: communism (комунізм) — communist (комуніст), socialism.

(соціалізм) — socialist (соціаліст), defeatism (пораженство) — defeatist (пораженец).

Як уже відзначалося вище, суф. -ist може поєднуватися і з прикметниками. Що Роблять основами таких утворень є прикметники нааl. Вони зазвичай висловлюють належність до науковому чи політичної течії, зазначеному основу. Наприклад: natural (природний, природний) — naturalist (натураліст), controversial (спірний, дискусійне) — controversialist (сперечальник, полеміст), transcendental (трансцендентальний) — transcendentalist (прибічник трансцендентальної философии).

«Суф. -ist — живий і продуктивний суфікс сучасного англійського мови. Про це свідчить такі новоутворення, як manicurist (манікюрниця), behaviorist (бихевиорист), columnist (оглядач; фейлетоніст) та інших.» (19, 49).

У англійській, як і романських, суф. -ite (грецького походження) висловлює дві основні значения:

. жителя певного місця (країни, острова, міста Київ і т. буд.);. послідовника, прибічника, прибічника какого-л. вчення, наукового чи політичного течії, теорії та т. д.

З першим значенням суф. -ite приєднується звернено до засад власних імен. Наприклад: Muscovite (москвич, російський) (від сущ. Muscovy (Московське держава)); Sydneyite (житель Сіднея) (від сущ. Sydney (Сідней)); Main Streetite (житель Головною вулиці) (від Main Street (Головна улица)).

У результаті свого розвитку суф. -itе з цим значенням став приєднуватися і до таких назв місць, які є власними іменами. У таких випадкахite позначає обличчя, яке проживає там чи часто посещающее те місце, яким вказує основа. Наприклад: suburbanite (житель передмістя); cityite (горожанин).

З другим значенням суф. -ite приєднується звернено до засад імен письменників, авторів чи основоположників різних теорій, навчань, політичних лідеріва і наукових течій. Наприклад: Leninite (ленінець). З значенням особи грецький суф. -ite латинське суф. -ist синонімічні, але у їх вживанні існує помітна різниця. По-перше, суф. -ist узгоджується з основами іменників, обозначающих:

. гармати труда;

. назви різних галузей праці людей (науки, літератури, мистецтва тощо. п.);

. політичні та наукові термины;

. власні імена відомих у історії осіб, авторів різних навчань, теорій, напрямів у науці й т. п.

Суфікс жite приєднується звернено до засад іменників, що пропагують назви місць (міст, островів, країн тощо. п.), і навіть імена письменників, авторів чи основоположників різних теорій, навчань, політичних вимог і наукових течій. По-друге, суф. -ist висловлює три значення, у тому числі лише одна (обличчя, що означає послідовника певного вчення, теорії, течії у науці й т. п.), збігається з другим значенням суф. -ite.

У сучасному англійській є ще один суф. -ite, який є омонімом вище розглянутої суфікса. Для зручності позначимо його -ite2. Він вживається у науковому мові для освіти іменників, що пропагують різні види мінералів, копалин, назви солей різних кислот, вибухові речовини, органічні сполуки, хімічні продукти і т. п. Наприклад: barite (барит, важкий шпат), anthracite (антрацит), ammonite (аммонит), dendrite (дендрит), lignite (лигнит, буре вугілля), sternite (стернит (чихательное отруйну вещество)).

Особливо суф. -ite2 зустрічається із назвами мінералів. Створюючи такі іменники, він приєднується звернено до засад двох семантичних класів слов:

1. До основам власних імен, що пропагують осіб, вперше відкрили даний мінерал, хімічне чи вибухове речовина тощо. п., чи місце, де їх вперше знайдено чи відкриті. Наприклад ": hauerite (на вшанування австрійського геолога Ф. Он Гауера) (гауерит, сірчистий марганець); martensite (на вшанування німецького натураліста професора А. Мартенса).

(мартенсит).

2. До основам іменників, виражають характерна ознака чи властивість того мінералу, хімічного чи вибухової речовини, якому дається назва з допомогою суф. -ite2. Наприклад: roburite (робурит).

(вибухове речовина) (латів. robur = strength); sepiolite (сепиолит.

— латів. sepia «сепія (фарба)); specularite (спекулярит, залізний блиск); (кристалічний гематит) (specular (дзеркальний), speculum.

(рефлектор).

Для освіти солей суф. -ite2 приєднується, зазвичай, до основам іменників, виражають назви тих кислот, які закінчуються наous. Наприклад: nitrite (сіль азотистої кислоти) (від nitrous acid — азотистая кислота); sulphite (сіль сірчистої кислоти) (від sulphurous acid — сірчиста кислота).

«Отже, в сучасному англійській існує два суфіксаомонима: -ite1 іite2. Обидва вони широко живі й кожен має власну сферу вживання «(19, 52).

У сучасному англійській міститься багато слів, освічених з допомогою елементаman. Наприклад: hammerman (молотобоєць), horseman (вершник), iceman (альпініст, морозивник), Chinaman (китаєць), milkman (дояр, доильщик) тощо. п.

Важко, проте, погодитися, щоman в утвореннях, як headman (вождь, десятник, майстер); infantryman (піхотинець); ploughman (орач) тощо. п. є другим компонентом складних слів, У аналізованих утворенняхman має усіма ознаками, властивими живим аффиксам, і майже не відрізняється від суфікса — еr, що можна розглядати, як синонім суфіксаman. Порівняємо, наприклад, значення наступних слів: hammerman і hammerer (молотобоєць), workman і worker (робочий), huntsman і hunter (мисливець), signaller і signalman (зв'язківець, сигнальник) і др.

Аналіз утворень наman показує, що це елемент має цілим поруч особливостей. Він може приєднуватися до різних частинах речи:

. до іменником: schoolman (схоластик), seaman (моряк), sheepman.

(овцевод);

. до прикметником: Englishman (англієць), Frenchman (француз),.

Irishman (ірландець), Manxman (уродженець острова Мэн);

. до дієсловам: hangman (кат), passman (який одержує диплом або міра без відмінності), pitchman (сервер, вуличний торговець (амер.)).

Переважна більшість утворень зman носить отыменный характер, т. е. є похідні від основ імен іменників і, значно рідше, від прикметників. Що ж до дієслівних основ, те з нимиman поєднується порівняно рідко. Сполучаючись з засадами іменників, -man позначає обличчя, чи дійову особу, що з предметом, знаряддям тощо. п., позначених основою. Наприклад: iceman (альпініст; морозивник); logman (лісоруб); penman (переписувач, письменник, каліграф); ploughman (орач, postman, листоноша); rifleman (стрелок).

У поєднанні з основами прикметників елементman позначає обличчя, яке проживає у певному місцевості (країні, острові й т. п.), яку вказує основа. Наприклад: Englishman (англієць) — English (английский).

Там, коли елементman узгоджується з глагольными основами, він висловлює значення особи, виконує то дію, яким вказує основа. Наприклад: hangman (кат) — to hang (вішати, страчувати); watchman (вартовий, нічний сторож) — to watch (чатувати, сторожити, охороняти). Безперечно, що -еr1 іman синоніми, але кожен із новачків має власну сферу дії. Основна їхня відмінність у тому, щоman, зазвичай, узгоджується з основами іменників, а -еr1 — з глагольными основами. Іноді слова на -еr1 іman утворені від самих і тієї ж іменних основ, але давайте тоді значення це, зазвичай, неоднакові. Порівняйте, наприклад: roper (ковбой) і ropeman (канатоходець); potter (гончар) і potman (підручний у шинку) (19, 53).

Суф. -ness, який був продуктивним ще давньоанглійській мові мові, єдиний із усіх споконвічних суфіксів абстрактних імен іменників, досі зберіг свою природу граматичної абстракції та здатність до словопроизводству. У результаті свого розвиткуness придбав таку широку валютний, що тепер із його допомогою ми утворюються абстрактні іменники тільки від прикметників, а й з інших частин мови і навіть аж від словосполучень, застосовуються атрибутивно.

Зазвичай, суф. -ness приєднується до кореневим прикметником. Наприклад: wildness (дикість), whiteness (білизна, блідість), sadness (сум, смуток), tenderness (ніжність), soreness (чутливість), redness (почервоніння), richness (яскравість, жвавість, богатство).

Що ж до похідних слів, то суф. -ness може приєднуватися в основному до тих їх, які мають у своєму складі суфіксиу, -ful, -ous, -ive, -ed, -ish, -ward, -less, -ary (-ory), -ant, -worthy.

У сучасному англійській суф. -ness утворює абстрактні іменники головним чином основ кореневих прикметників, від похідних нау, -ly, -ful, -ousin від адъективированных дієприкметників вторых.

За своїм значенням все основи прикметників і адъективированных слів, сочетающиеся з суф. -ness, об'єднують у один семантичний клас. Це слова, що характеризують предмет з погляду його якості, ознаки, властивості, гніву й т. буд. Оскільки предмети бувають живими і неживими, то семантичний клас основ, сочетающихся з суф. -ness, можна підрозділити на два подкласса:

. Основи прикметників, що пропагують ознака, якість, властивість, стан тощо. п., властиві одушевленим предметів. Наприклад: adroit.

(спритний, моторний, майстерний) — adroitness (спритність, моторність, майстерність, винахідливість); mad (божевільний, бешенный, божевільний — madness (божевілля, безумство, сказ); weak (млявий, безсилий, слабкий) — weakness (слабкість, вялость).

. Основи прикметників, що пропагують ознака, якість, властивість, стан тощо. п., властиві неживим предметів. Наприклад: dark.

(темний) — darkness (темрява); calm (тихий, спокійний) — calmness.

(тиша, спокій); sacred (священний, святої, релігійний) — sacredness (святість, священность).

Суф. -ness можна віднести до числа абсолютно продуктивних афіксів сучасного англійської. Про це свідчать його спроможність утворювати потенційні слова типу Spanishness (the state, condition, or quality of being Spanish); half-awakedness (напівсонне стан, напівзабуття) (the state of being half-awaked); worthwhileness (the state of being worthwhile); reasonableness — (коректність, розумність) (the state of being reasonable).

Cуффикс -ness, зазвичай, не узгоджується з основами тих похідних прикметників, які мають у своєму складі суф. -ate, -ant, -ent, так як аналогічних прикметників у мові вже утворені абстрактні іменники з допомогою суф. -аnсу, -еnсу, -асу. Наприклад: delicate (делікатний, дражливий) — delicacy (делікатність, педантичність), sufficient (достатній) — sufficiency (достатність), insistent (наполегливий) — insistency (наполегливість) і др.

З іншого боку суф. -ness не узгоджується з основами тих похідних прикметників, які мають у своєму складі суф. -al, -ail, -an, -ian, -ar, -able, тому що від таких прикметників абстрактні іменники утворюються з допомогою суф. -itу. Наприклад: normal (нормальний) — normality (нормальність), convivial (святковий, веселий) — conviviality (веселість), similar (такий) — similarity (подобу, подібність), readable (добре написаний, чіткий) — readability (читабельність) і мн. др.

Цікаво зазначити, що чимало похідні прикметники, із якими поєднується суф. -ness, колись були утворені від основ абстрактних імен іменників. Це переважно прикметники наful іу. Наприклад: truthful (правдивий), faithful (вірний, відданий), mighty (потужний, могутній), greedy (жадібний) тощо. п.

За своїм значенням суф. -ity синонимичен суф. -ness. Тож у сучасному англійській зустрічаються парні іменники, освічені з допомогою цих суфіксів від самих і тієї ж основ (19).

Приєднуючись звернено до засад прикметників наable, -ible, суф. -ity впливає вимова і написання похідних слів. Порівняйте: answerable [.

] (такий (питання), який можна відповісти; відповідальний; відповідний) — answerability [ ] (відповідальність, відповідність) (а state of being answerable); readable [ ] (те що можна читати; чіткий) — readability [ ] (удобочитаемость).

При поєднанні суф. -ity з засадами прикметників часто змінюється місце наголоси. Наприклад: «acid — a «cidity, «acrid — a «cridity.

Зустрічаються випадки, коли приєднанняity тягне у себе деякі зміни у корені. Наприклад: clear [ ] (ясний, світлий, прозорий, чистий) — clarity [ ] (чистота, прозорість); chaste [.

] (цнотливий; суворий, чистий (про стилі), простий) — chastity [ ] (стриманість, незайманість, строгість, чистота (про стиле)).

При освіті іменників з допомогоюitу від основ прикметників, що мають у собі суфіксиic, -ar, -ary, -or, -ive, також спостерігаються деякі фонетичні зміни. Головний наголос переміщається на суфікс прикметника і найчастіше виникає другорядне наголос. |atomic [ ] |atomicity [ | | |] | |circular [ ]|circularity [ | | |] | |anterior [ ] |anteriority [ | | |] |.

Основи з суф. -ary, поєднуючись ізity, мають ту особливість, що суф. -ary відкидається іity приєднується лише у основі. Порівняйте: necessary — necessity, hereditary — heredity. Головний наголос також смещается.

За своїм значенням іменники наitу іness з і тієї ж виробляючої основою є, зазвичай, синонімами. Суттєвого розбіжності у їх значеннях немає. Порівняйте, наприклад, значення наступних похідних: objectivity (бъективность) (the quality or character of being objective) — objectiveness (об'єктивність) (the quality or character of being objective).

У XVIII—XIX ст. у зв’язку з розвитком науку й техніки особливо велику продуктивність набуває суфіксism. У англійська мова даний суфікс проник з французькими запозиченнями наisme. У сучасному англійському мовіism придбав стала вельми поширеною як словообразующего суфікса абстрактних імен іменників, що пропагують різні вчення, теорії, суспільно-політичні і наукові погляди й напрями. Наприклад: Leninism, idealism, colonialism, sensationalism.

Виробництво абстрактних іменників з допомогою суф. -ism можливо як від основ іменників, і від основ прикметників. У цьомуism може поєднуватися з різними семантичними классами:

1. Іменами власними, які позначають авторів певних навчань, суспільно-політичних і філософських поглядів і направлений.

Наприклад: Aristotelism, Platonism.

2. Прикметниками, які позначають приналежність, відданість, ставлення певних осіб до різним філософським, науковим, суспільно-політичним вченням і напрямів. Например:

Confucianism (вчення Конфуція) (Confucius±an); Epicureanism (учение.

Эпикура) (Epicurus±ean).

3. Прикметники багатозначно «приналежний, належить до чему-л., має властивість, особливість чего-л., схожість із чём-л., властивий чему-л., що з чего-л., пов’язаний чи має працювати з чём-л. «.

4. Прикметниками, які позначають мову який-небудь нації, народу, країни, певної місцевості тощо. п. І тут суф. -ism висловлює значення диалектизма чи особливості промови. Например:

Americanism, vulgarism, provincialism, foreignism, modernism, newspaperism.

Такі іменники утворюються й у позначення стилю письменника. І тут суф. -ism приєднується до свого імені даного автора. Наприклад: Byronism, Pushkinism, Carlylism.

Слова наism, що їх вживають до медицини, часто висловлюють значення ненормального стану. Наприклад: alcoholism (алкоголізм), deafmutism (глухонімота), anomalism (аномальність, ненормальность).

В багатьох випадках іменники наism співвідносні з дієсловами наize і з іменниками наist. Наприклад: realize—realism—realist, secularize—secularism—secularist, idealize—idealism—idealist. Таке співвідношення пояснюється лише тим фактом, що суф. -ize, -ism, -ist утворюють нові слова від однакових семантичних классов.

Споконвічний суф. -ship з’явився хтось і розвився у процесі словосложения з сущ. scipe (душевного стану, норов, настрій; схильність, становище, звання, посаду), виступає другим компонентом складних іменників. Наприкінці давньоанглійської періоду процес переходу компонентаscipe в суфікс було завершено, т. до. на той час слово scipe як самостійна лексична одиниця зникла з мови (13, 106). Спочатку суф. -ship виробляв абстрактні іменники тільки від споконвічних основ, але, починаючи з XII в. він став приєднуватися і до романським основам.

У давньоанглійській мові мові суф. -ship міг однаково поєднуватися і з основами іменників, і прикметників. У XII в. він сполучився переважно з засадами прикметників. У сучасному англійській суф. -ship може робити абстрактні іменники тільки від основ іменників. Ті похідні наship, які мають основами є прикметники, створили ще древнеі среднеанглийский періоди. Наприклад: falseship (неправдивість, віроломство), hardship (позбавлення, потреба), madship (безумство), swiftship (швидкість), wildship (дикість). Однак майже всі такі слова поступилися місцем утворенням наness з тими самими значеннями й у мові не вживаються. Отже, в сучасному англійській суф. -ship вживається для освіти абстрактних імен іменників від субстантивных основ, разом із яким він висловлює такі значения:

1. Значення стану або якості (з збірним відтінком). І тутship приєднується звернено до засад іменників, що пропагують осіб, і надає їм значення «state, condition, or quality of being what the stem denotes ». Наприклад: authorship «авторство «(state or quality of being an author), directorship «директорство «(state of being a director), friendship «дружба «(state of being friends), membership.

" членство «(state of being a member), companionship «спілкування, товариські стосунки «(quality or state of being a companion), comradeship «товариські стосунки «(state of being comrades) і др.

2. Значення посади, професії, звання, чину. Висловлюючи дане значення, суф. -ship приєднується також звернено до засад іменників, що пропагують осіб, котрі займаються певним виглядом деятельности.

Наприклад: championship (звання чемпіона), clerkship (посаду секретаря, клерка), generalship (звання генерала, генеральський чин), ladyship (титул, звання леді), mastership (звання вчителя), pageship.

(посаду пажа), readership (посаду лектора, (собир.) читачі), chancellorship (звання канцлера, (собир.) канцелярія), chairmanship.

(обов'язки председателя).

3. Приєднуючись звернено до засад іменників наman (-woman), суф.

— ship висловлює значення майстерності, спритності, вміння, искусства.

Наприклад: horsemanship (мистецтво їзди верхи), draft-manship.

(мистецтво креслення), oarmanship (мистецтво, вміння гребти), penmanship (мистецтво листи, краснопис), ropemanship (мистецтво ходіння канату, мистецтво альпіністів), salesmanship (мистецтво знаходити покупців, мистецтво подати товар обличчям), seamanship.

(мистецтво мореплавця), statesmanship (мистецтво управляти державою) і мн. др.

4. Зустрічається ряд похідних, які маютьship висловлює збірне значення (значення спільності). Для освіти таких абстрактних іменників даний суфікс узгоджується з іменними основами, які позначають осіб чи (значно рідше) населені пункты.

Наприклад: fellowship (товариство, братство, корпорація), partnership.

(товариство, компанія), trusteeship (опіка, опікунство; піклування), township (the inhabitants of a town, a community).

У сучасному англійській суф. -ship малопродуктивний. Він утворює абстрактні імена іменники лише з значенням «майстерність, спритність, вміння, мистецтво » .

У давньоанглійській мові мові була створена багато слів, другим компонентом яких виступавdom. На початку среднеанглийского періоду цей компонент розвився в продуктивний створюючий суфікс. Спочаткуdom приєднувався лише у основам прикметників: freedom (свобода), wisdom (мудрість), halegdom (святість). Далі він почав виготовляти нові слова від основ іменників: bishopdom (сан єпископа), earldom (титул графа, графство), kingdom (королівство, царство), masterdom (панування), popedom (сан папы).

У сучасному англійськійdom утворює абстрактні іменники тільки від основ іменників, висловлюючи у своїй ряд значений:

1. Значення території, країни, володінь, куди поширюється влада цієї особи. Наприклад: kingdom (королівство), dukedom.

(герцогство), earldom (графство), czardom (царство). У цьому вся значенні суфікс приєднується звернено до засад іменників, що пропагують осіб, наділених верховної властью.

2. Суф. -dom часто висловлює значення суспільного становища чи стану, звання, сан, посаду того особи, яким вказує словообразующая основа. Це значення сягнуло нашого часу з давньоанглійської періоду: sheriffdom (шерифство, посаду шерифа); squiredom (становище сквайра, поміщика); officialdom (чиновництво; бюрократизм); princedom (ранг принца); peerdom (звання пэра).

3. У сучасному англійській суф. -dom широко вживається з збірним значенням, позначаючи спільність певного класу, або групи людей, що характеризуються певними звичаями, звичками, особливостями, інтересами тощо. п. У разі суф. -dom узгоджується з основами агентивных іменників. Наприклад: artistdom.

(артистичний світ, артистична середовище) (від artist «артист, художник »); beggardom (від beggar «жебрак »); bourgeoisdom (від bourgeois.

" буржуа "); ruffiandom (від ruffian «хуліган ») і ще, такі, як butlerdom, proffessordom, scholardom, teacherdom, Christendom.

4. Суф. -dom часто вживається для освіти абстрактних іменників з фігуральним значенням «країна, світ розв’язання тих чи того кого вказує основа ». У разіdom може приєднуватися звернено до засад як агентивных, і неагентивных іменників. Такі освіти можуть також позначати жителів цієї країни, характеризуючи їх як якусь спільність, братство, певний клас, або групу людей відносини із своїми особливостями, манерами, способом життя. Наприклад: boydom (від boy «школяр; хлопчик »); dolldom (від doll «лялька »); dreamdom (від dream «мрія, мрія »); fairdom (від fair «красуня, прекрасну стать »); flowerdom (від flower «квітка »); ladydom (від lady.

" леді; знатна дама "); oildom (від оіл «нафту »); schooldom (від school.

" школа "); taxidom (від taxi «таксі «) і мн. др.

З значенням «світ тих, ким вказує основа «суф. -dom може приєднуватися і до назв тварин: dogdom, catdom, puppydom, cattledom, cowdom, horsedom, micedom.

За своїм значенням суф. -dom дуже близький до суффиксуism, особливо багатозначно приниження, приниження. Порівняйте, наприклад, значення наступних пар іменників: gangsterdom—gangsterism, Nazidom— Nazism, attorneydom—attorneyism. У разіism позначає систему, доктрину, тоді як освіти наdom конкретніші і позначають спільність людей — представників тих, ким вказує основа (19).

Суф. -hood перегукується з самостійного древнеанглийскому слову had, яка мала значення «стан, ранг, шар суспільства, умова, характер «і вживалося як друге компонента при освіті складних слов.

У давньоанглійській мові мові даний суфікс приєднувався звернено до засад іменників. Цю особливість він зберіг у себе і він, проте, починаючи з среднеанглийского періоду, усе ж таки справив кілька іменників від адъективных основ. Деякі їх, як, наприклад, lustihood «здоров'я, сила », beastlihood «свинство, скотство, гидота «вийшли з ужитку; інші, хоч і збереглися у мові, стали вживатися рідко й тільки з певним значенням, поступаючись місцем утворенням наness від самих основ. Наприклад: falsehood (брехня, неправда, фальш) і falseness (фальшивість, брехливість, віроломство); gentlehood (знатність, вихованість) і gentleness (м'якість, доброта).

Приєднуючись до іменним основам, суф. -hood висловлює значення стану, становища чи добросусідські відносини того особи, яким вказує основа. У таких утвореннях часто проступає збірне значення суфікса. З даним значеннямhood приєднується звернено до засад тих іменників, які обозначают:

1. Облич, щодо них до своєї сім'ї (значення родинних зв’язків чи відносин): brotherhood (братство, братерські, дружні стосунки, люди однієї професії, (амер.) профспілка залізничників); sisterhood.

(родинна зв’язок сестер); parenthood (батьківство, материнство); orphanhood (сиротство);

2. Облич, щодо них до віковим особливостям: babyhood.

(дитинство); boyhood (отроцтво); childhood (дитинство); girlhood.

(дівоцтво); manhood (змужнілість, зрілий вік, мужність, чоловіче її); womanhood (жіноча зрілість, жіночність, жіночий підлогу, женщины);

3. Облич, щодо них до становищу чи стану: bachelorhood.

(холоста життя); spinsterhood (становище незаміжньою жінки); widowhood (вдівство (про женщине));

4. Облич, щодо них до суспільного, стану, становищу (значення сану, звання, посади): priesthood (сан чи іншу посаду священика, духовенство, священство); waitresshood (посаду офіціантки); beggarhood (становище злиденного); ladyhood (звання, становище леді); neighbourhood (сусідство, сусідські відносини, (соб.) сусіди); squirehood (звання чи стан сквайра).

Нині суф. -hood малопродуктивний. З його допомогою ми найчастіше утворюються нові слова для даного випадку (nonce-words) від назв тварин і птахів, у яких висловлює значення стану («status of … »): bearhood, cathood, doghood, duckhood, cubhood, chickenhood, calfhood.

У XIII—XIV ст. словниковий склад англійської значно поповнився з допомогою запозичення з романських мов похідних абстрактних іменників, що мають у собіion, -піп, -sion, -ation, -fication: attention, creation, corruption, devotion; explanation, generation, indignation, justification, protection, purification, resignation, temptation, translation.

Надалі подібні пари слів стали служити моделлю для нових абстрактних іменників від романських дієслів, які мали щодо англійської мові відповідних іменників з цим суфіксом. Приміром, у ХІХ в. створили іменники: atomization (від гол. to atomize), germanization (від гол. to germanize), legalization (від гол. to legalize).

Починаючи з XVII в. певну продуктивність набуває звуковий комплексation. Формиion іfication також вживаються для освіти абстрактних іменників, але значно реже.

Дієслівні основи, яких з допомогою -ation (-ion, -fication) утворюються абстрактні іменники, об'єднують у один семантичний клас, саме: дієслова багатозначно «перетворюватися на то, робити те чи робити те, делать (ся) таким, піддаватися з того що вказує яка виробляє основа ». Такі дієслова за своїми формальними ознаками діляться чотирма группы:

1. Дієслова з суфіксомifу: to electrify (електрифікуйте) — electrification (електрифікація; електризація); to fructify.

(запліднювати, приносити плоди) — fructification (запліднення); to identify (ототожнювати) — identification (ототожнення); to notify.

(сповіщати, повідомляти) — notification (повідомлення, повідомлення); to pacify (заспокоювати, вмиротворити) — pacification (умиротворення, успокоение);

2. Дієслова з суфіксомize: to authorize (вирішувати, санкціонувати, уповноважте) — authorization (дозвіл, санкція, повноваження); to colonize (колонізувати, заселяти) — colonization (колонізація, заселення); to centralize (зосереджувати, централізувати) — centralization (зосередження, централізація); to fertilize (удобрять.

(землю), (биол.) запліднювати) — fertilization (добриво земли,.

(биол.) оплодотворение);

3. Дієслова з суфіксомate: to authenticate (засвідчіть, засвідчувати) — authentication (встановлення дійсності, посвідчення); to ruinate (руйнувати, руйнувати, розоряти) — ruination.

(загибель, катастрофа, повне руйнування); to formulate (формулювати, висловлювати формулою) — formulation (формулювання); educate (виховувати, давати освіту) — education (виховання, освіту); investigate.

(розслідувати, досліджувати) — investigation (розслідування, исследование);

4. Дієслова, які мають у собі словообразующих суфіксів to adore.

(обожнювати, поклонятися) — adoration (обожнювання, поклоніння); to affirm.

(стверджувати, підтверджувати) — affirmation (твердження, підтвердження); to tax (оподатковувати) — taxation (оподаткування, стягування податку); to damn (проклинати, лаятися, засуджувати) — damnation (прокляття, осуд); invent (знайти, винаходити) — invention (винахід, відкриття); preserve (зберігати, зберігати) — prevervation (охорона, защита).

Для освіти абстрактних іменників від дієслівних основ наifу вживається створюючий елементfication: declassify — для освіти абстрактних імен іменників. Формаion вживається значно рідше і ще рідше використовуєтьсяfication. Це тим, що у сучасному англійській з недостатнім розвитком науку й техніки з’являється багато нових дієслів наize і від нього з допомогоюation утворюються іменники. Що ж до дієслів наate іify, то словниках неологізмів вони зустрічаються редко.

Суф. -ment (L. -mentum) був позичений із французької мови в XII в. разом із абстрактними отглагольными іменниками. Поруч із цими іменниками позичалися відповідні дієслова (advancement—advance, amendment—amend, judgment—judge), на англійському грунті суф. -ment швидко придбав словообразующую роль. Спочаткуment приєднувався лише у романським основам, але починаючи вже з XVI в. у «англійському мові зустрічаються похідні наment від споконвічно англійських основ: acknowledgement (визнання, підтвердження, подяку, визнання); amazement (здивування, подив); wonderment (подив, здивування, щось дивовижне); merriment (веселощі, розвага) (20).

Виходячи з цього слід визнати, що суфіксment в сучасному мові може робити абстрактні іменники тільки від дієслівних основ. Заодно він висловлює такі значения:

1. Значення акта чи факту виконання тієї дії, яким вказує основа. І тут суф. -ment приєднується до тих основам перехідних дієслів дії, які мають активне значение.

Наприклад: anointment (змащення (рани)) — to anoint (змащувати (рану тощо. п.)); arrangement (приведення до ладу, розташування, класифікація) — to arrange (впорядковувати, розташовувати, классифицировать).

2. Створюючи абстрактні іменники від дієслів розумового чи емоційного стану, суф. -ment висловлює значення стану, якості чи умови бути такою, як основа. У цьому дієслівні основи, сочетающиеся з суф. ment, носять пасивний чи, значно рідше, нейтральний характер. Наприклад: amazement.

(здивування, подив) — to amaze (дивувати, вражати); bewilderment.

(зніяковілість, замішання) — to bewilder (бентежити, ставити в тупик).

3. Значення чего-л. конкретного чи речовинного, матеріального, що з тим, потім вказує основа: embarkment (дамба, насип, набережна) — to embark (захищати насипом, обносити валом, задушувати греблею); equipment (устаткування, арматура, оснащення, техніка) — to equip (споряджати, обладнати); attachment (пристосування, приналежність) — to attach (прикріплювати, прикладывать).

Суф. -ment може приєднуватися звернено до засад перехідних дієслів дії з активним значенням і дієслів розумового чи емоційного стану з пасивним або нейтральним значенням. Наприклад: blandishment, blemishment, establishment, astonishment, publishment.

Приєднання суф. -ment до глагольным основам тягне у себе деякі графічні зміни: кінцева гласний у, що стоїть після погоджується, змінюється на і, після чого приєднується суф. -ment. Наприклад: merry—merriment, funny—funniment, embody—embodiment.

Суф. -ment живої, але він набагато поступається в продуктивності суф. -ation.

зважаючи на викладене, можна дійти невтішного висновку, що іменник може утворюватися від різних частин промови. Ми розглянули і проаналізували поняття «аффиксация» й виявили, що афікси мають певними ознаками. Англійське іменник має значно більше суфіксів, ніж будь-яка другу частину промови. Приклад розглянутих суфіксів засвідчили, що суфікси бувають термінальні і термінальні, агентивные і абстрактні. Багато суфіксів щодо англійської мові дозволяє утворювати нові іменники, цим, збагачуючи словниковий склад сучасного англійської. Наведена при застосуванні таблиця описує частотність вживання суфіксів при суффиксальном способі словотвори, виявлену під час проведеної нами практичної работы.

2.2. Конверсия.

Конверсія — спосіб словотвори, яким від частині промови утворюється інша без жодних змін у зовнішній формі слова, якщо враховувати початкові словоформи, наприклад, інфінітив дієслова чи загальний падіж іменника в однині. Останнє істотно оскільки, відповідно до А.І. Смирницкому, таке слово, як hammer n. і hammer v. відрізняються як своїми синтаксичними функціями, а й парадигмою, наприклад, дієслово hammer має форми hammers, hammered, а іменник hammer має форму множини (many) hammers (22, 120).

Широке поширення конверсії, як засобу словотвори, тісно пов’язані з особливостями грамматического ладу англійської мови та його историей.

У давньоанглійській мові мові для освіти новослів широко використовувався його основний словниковий фонд, з яких нові слова створювалися шляхом деривації і словосложения. Отже, у мові було дуже багато слів від однієї кореня, які стосуються різних частинах промови (31).

Після норманского завоювання багато суфікси втратили продуктивність і зникли. У среднеанглийский період відбувається, як відомо, вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, які надають розбіжності у числі, відмінку і роді, стають схожими в вимові і тому марними. І це відбувається з глагольными закінченнями. Потому, як багато закінчення відпадають, однокореневі слова, які стосуються різних частин промови, стають омонимичными. Приміром, древнеанглийские.

Lufian любити, lufu любовь.

Slжpan спати, slжp сон стають омонимичными внаслідок нівелювання і відокремлення закінчень, отож у сучасному языке:

Love любов, і любить.

Sleep сон і спать.

Граматичні форми їхнє співчуття також виявляються частково омонимичными, тобто. виникають омоформы.

Подібних пар, де що вирізнялися в давньоанглійській мові дієслово і іменник стали омонимами, в сучасному мові дуже багато. Ось деякі найбільш распространенные:

|anger |гнів; сердитися | |shame |сором; соромити | |rest |відпочинок; відпочивати | |answer |відповідь; відповідати | |name |ім'я; називати | |blossom |квітка; цвісти | |care |турбота; піклуватися | |ship |корабель; пересилати потім кораблем до | |drink |питво; пити | |smoke |дим; диміти | |end |кінець; кінчатися | |fight |боротьба; боротися | |fear |страх; боятися | |fish |риба; ловити рибу |.

і з другие.

Аналогічні пари можна навести для прикметників і глаголов.

Така сама омонімія дієслів і іменників виникала й у результаті запозичення із французької мови однокореневих слів, ставилися французькій мові до різних частин мови і там вирізнялися друг від друга, але фонетично совпадавших після запозичення і асиміляції. Такі, наприклад: |comfort |розрада втішати | |cover |кришка покривати | |escape |втеча, бігти | |cry |крик, кричати | |Dance |танець, танцювати | |change |зміна, змінюватися | |cost |вартість, коштувати | |form |форма, формувати | |order |наказ, наказувати | |touch |дотик, стосуватися | |people |люди, населяти | |check |перевірка, перевіряти | |doubt |сумнів, сумніватися |.

Всі ці випадки з нашого погляду зору що неспроможні розглядатися як конверсія, оскільки словотвір у яких історично аффиксальное, але для сучасного стану мови це таку ж омоніми, як, які виникли шляхом конверсии.

Для розмежування конверсії і омонімії важливо пам’ятати, що як перша є засобом словотвори, тобто. створення нові значення слів, тому належить до області діахронії; друга характерезует ставлення між що у мові словами, безвідносно до того що, як утворилися, а, отже, належить до синхронии.

Тому, за описі сучасних відносин між такими парами як love, v. и love, n. чи beam, n. і beam, v. доведеться констатувати, що обидві пари є омонимами. На цьому етапі розвитку мови це елементи однієї системи та прояви одному й тому ж властивій англійської риси, саме збіг основних форм багатьох однокореневих слів, які стосуються різних частин речи.

Зблизька тієї ж слів у сенсі їхнього історичного поступу, тобто. диахронически, дослідник стикається з двома різними по походженню групами. У одній групі, висхідній до аффиксальному словопроизводству, основні форми збіглися у результаті відокремлення закінчень, іншу пара створювалася на зразок першої вже по тому, як і англійській з’явилися слова, у яких кордон слова збігалася з кордоном кореня. У цьому другий групі словотвір від початку безаффиксным, основна форма вихідного слова від початку збігалася з основний формою нового слова, але система форм, синтаксичні функції і значення були різними. Таке словотвір і називається конверсией.

Обидва явища дуже тісно пов’язані, оскільки сильне розвиток омонімії слів, які стосуються різних частин промови, дуже сприяло поширенні конверсии.

Існує, проте, багато випадків омонімії, коли можна сказати з упевненістю, чи існує конверсія чи ні, оскільки, для наведених вище омонімів відповідні дієслова в давньоанглійській мові не засвідчені, це ще отже, що й було. Такі, наприклад: |bloom |квітка; цвісти | |worship |обожнювання; обожнювати | |clean |чистий; чистити | |cook |кухар; варити їсти |.

Конверсія у тому чи іншою мірою властива багатьом мовам, але у англійській вона не має особливо стала вельми поширеною. Найважливішою причиною цьому вважатимуться ту особливість англійської, яка полягає у майже повної відсутності у тому мові морфологічних показників частин промови. У англійській сутнісно немає морфологічних флексий частин промови. Останні або різняться зовсім, або можуть різнитися по словообразовательным аффиксам. Ця обставина були не сприяти значному поширенню конверсії, за моделями якої відбувається освіту нових лексичних одиниць, поповнюють словниковий склад мови (22, 120).

Хоча одне із результатів конверсії у тому, що конвертированное слово набуває можливість вживатися на другий, ніж ніж вихідне слово, синтаксичної функції, конверсія неспроможна розглядатися лише як синтаксичне явище. І тут ми мала б виключити конверсію із системи словотвори, оскільки вживання частині промови у ролі інший ще утворює нового слова. «Вживання слова даної частини промови у вторинних синтаксичних функціях, є основними синтаксичними функціями іншій частині промови, можна назвати синтаксичним варіюванням слова, належав до інший частини промови, і немає підстав відносити явища синтаксичного варіювання до словообразованию. Межею синтаксичного варіювання є субстантивация, адъективация, вербалізація тощо. Хоча перехід із частині промови до іншої, безсумнівно, пов’язані з можливостями синтаксичного варіювання слова останнє служить відправною точкою і залишається основою першого, тим щонайменше, принципово це різні та його слід розмежувати: у разі справді постає нове словникова одиниця, тоді як у другий випадок цього ще відбувається» (25, 3).

Конверсія пов’язані з відмінностями в парадигмі слова. Отже, конверсія — морфолого-синтаксический тип словотвори, як і відзначається багатьма дослідниками. Однак цим не вичерпується характеристика конверсії, бо за конверсії мають місце і семантичні процеси. Зокрема, зазвичай, обсяг значень що виробляє слова більше значень похідного. Наприклад, обсяг значень слова vegetable n., освіченого за конверсією з vegetable a., набагато менше, ніж обсяг значень вихідного прилагательного.

Понад те, зміна значень при конверсії відбувається часто вже не за стандартами, легко предопределяемым закономірностям, а, по дуже складно найчастіше — геть індивідуальним семантичним взаємовідносинам, наприклад, значення отыменного дієслова to tree — to force (animal, fig. Person, to take, refuge in, а tree).

Як і інших словотвірними засобах і процесах, в конверсії (а неї) тісно переплітаються синхронія і диахрония. Те, що з сучасного мовного свідомості подається як результат конверсії, фактично може мати до неї ставлення. Так, багато пари «дієсловоіменник» (drink v. — drink n., help v. -help n.), які сприймаються як наслідок конверсії, можуть бути наслідком інших процесів; у разі втрати дієслівних суфіксів: drinkan>drink, helpan>help.

Проте історичний підхід, цікавий і найважливіший сам собою, надзвичайно утруднив б опис конверсії в сучасному англійській. Тому, за розгляді таких пар, як help v. і help n. можно казати про тому, що вони «перебувають у відносинах конверсійної производности».

Це особливо справедливо, що семантичні відносини у таких парах не залежить від їх фактичного походження (внаслідок конверсії чи внаслідок втрати флексії постраждалого учасника пары).

Крім відсутності морфологічних показників частин промови, конверсія в англійській в парах N>V підтримується тим, що у системі освіти дієслова від іменника існує лише три суфікса, у своїй усі мають свої особливості і значення, які дають їм змоги брати участь освіти дієслів із загальним (неспециальным) значенням. Ці три суфікса (ate, ize, ify) утворюють отыменные дієслова з науковим і технічним значенням, у своїй утворюються пари з деякими семантичними відносинами производности. Наприклад, в моделі N+ize=V є отношения:

. Convert into, put into the form of, give the character or shape of.

(fictionize, satirize, dieselize);

. Subject to the action, treatment or process of (terrorize);

. Subject to a special (technical) process connected with (winterized);

. Impregnate, treat, combine with (carburize).

Питання, скільки слів одного семантичного гнізда, що належать різних частин промови, можуть одночасно співвідноситися за конверсією, цікавив багатьох англистов як щодо древнього, і сучасного періодів англійської. Окремого однозначного рішення цієї проблеми немає досі пор.

Конверсійні відносини можуть бути як між двома членами, а й між велику кількість слів, тобто. може бути ланцюжка з цих двох і більш слів, що у відносинах производности. Приміром А. А. Уфимцева (35, 122 і далі) намічає ланцюжка з цих двох, трьох, чотирьох, п’ятьох шести членів, цьому вона враховує також конверсію у сфері перехідних і неперехідних дієслів, тобто. Vt>Vi і навпаки. Например:

1. двочленна: VtN |Vt |rescue |рятувати | |N | |порятунок |.

2. тричленна: VtVi-N: |Vt |mistake |неправильно зрозуміти щось, помилково | | | |прийняти одне за інше | |Vi | |помилятися | |N | |помилка |.

3. чотиричленна: VtVi-Adjn: |Vt |trim |впорядковувати, підрізати | |Vi | |пристосовуватися | |Adj | |акуратний, у стані | |N | |лад і ін. |.

4. пятичленная: AdjAdvN- VtVi: |Adj |right |прямий | |Adv | |прямо | |N | |право | |Vt | |випрямляти | |Vi | |випростатися |.

5. шестичленная: AdjNAdvPrepVtVi: |Adj |round |круглий | |N | |коло | |Adv | |колом | |Prep | |навколо | |Vt | |округляти | |Vi | |округляти |.

У конверсійних відносинах можуть бути слова будь-якій частині промови. У сучасному англійській першу групу котрі виникли з способу конверсії становлять дієслова. Приміром, є підстави утворені від будь-якої іменника: an echo (n.) — to echo (v.); a can — to can; a nail — to nail. Від прикметників дієслова за конверсією утворюються рідше ніж від іменників, але, тим щонайменше, в мові немало.

Освіта іменників від дієслів також є найпоширеніший тип конверсійного словотвори в сучасному англійській. Такі іменники становлять другу значну групу слів, котрі виникли з способу конверсии.

Например:

Climb подъем;

Cry крик;

Mistake ошибка.

He got my tooth out beautifully at the first go. (Show.) Він чудово вирвав мені зуб з першого разу. «We know in the old country,» he had said… «not to trust the likes of Attley. «(D.Carter). «Ми з Англії знаємо», розмовляв «що таких, як Эттли, довіряти не можна. «.

Співвідношення значень між вихідним дієсловом і освіченим від цього по конверсії ім'ям іменником нагадує ті, які простежуються в отыменных дієсловах, але питому вагу кожної групи іншій. Гарматне ставлення, у якому іменник позначає те, що є знаряддям скоєння дії, наприклад, a grasp рукоять, агентивное, коли іменник називає виробника дії, a tramp бродяга, і локативное, коли іменник називає місце проведення дії, a stand — стэнд, зустрічаються сранительно рідко. Найбільш характерними є результативне процесуальне співвідношення. За першого їх іменник називає результат дії, названого дієсловом, a call заклик, виклик, a cut поріз, a find знахідка. У другому віддієслівне іменник ставати назвою процесу: decay руйнація, a run біг, разбег.

Заслуговує на увагу характерна сучасного англійської формула будівлі іменників, які з дієслівної і наречной основи, освічених шляхом конверсії, поєднується зі словосложением від дієслів з послелогами. Такі іменники у російській відсутні, а розвиток в англійському є виявом системності лексики, т.к. не були можливими, але сильне розвиток дієслова з послелогами. Такими іменниками є: a comeback повернення, повернувся, a comedown зниження (на посаді), a holdover залишок, a setup організація, установка, a takeoff — злет, a walkout — страйк, демонстративний звільнення наради з протесту проти, і т.д.

Іншим притаманним сучасного англійської типом утворень є так звана часткова конверсія, коли вживання отглагольного іменника пов’язані з певним дієсловом чи групою дієслів: have, take, give, get й освіту передає видове значення чи є фразеологізмом: to have a drink, a nap, a smoke, a bathe, to break into a run, to have a brush upвипити, здрімнути, покурити, скупатися, пуститися бігти, почиститься.

Отже, ми переконалися, що у англійській в конверсійних відносинах можуть бути слова будь-якій частині промови, але основну групу становлять дієслова і імена іменники. Попри те що, що конверсія є в багатьох мовами, через практично повного відсутності морфологічних показників частин промови щодо англійської мовою більший распространение.

2.3. Словосложение.

Словосложение — одне з найважливіших коштів мови. Воно одна із древніх способів словотвори, що зберіг щодо англійської мові продуктивність і етапі його розвитку. Завдяки йому ми, мову поповнює свій словниковий склад парламенту й удосконалює свій лад. По справедливому зауваженню Е.А. Василевської «у його мовами, де словосложение є, є могутнім засобом поповнення й постійного вдосконалювання грамматического ладу мови» (6, 37).

Словосложение був із граматикою, лексикою, ні з іншими способами словотвори. Воно відбиває специфіку мови, оскільки поруч із деякими загальними багатьом мов рисами має національними, характерними лише даного мови особливостями, становлячи одна з відмінностей однієї мови від іншого (23, 172).

Під словосложением ми за О. Н. Мороховским усвідомимо «уперших, лише складання таких слів, у тому числі, по крайнього заходу, одне є знаменною, і, по-друге, вважатимемо, що складне слово є поєднанням двох словотвірними одиниць» (24, 117).

Слід зазначити, що моделі словосложения значно різняться друг від друга за багатьма характеристиками: є моделі, якими утворюються тисячі слів, які входять у словниковий склад мови, частина у тому числі, відбиваючи важливі соціальні поняття, посідає у ньому міцне місце. Як справедливо зазначає О.Д. Мєшков, «значення кожної окремої моделі словосложения й тим фактом, у межах деяких моделей можуть діяти різні семантичні типи з різними стосунками між компонентами, інші ж моделі можуть породжувати лише однотипні слова, нарешті, може бути моделі, якими створено лише кілька, або навіть зовсім один голос» (22, 177).В цілому слід сказати, що література, присвячена проблемі словосложения, дуже численна й обширна.

Проблема складного слова у «англійському мові ще не вирішена. Сама дефініція складного слова представляє великі труднощі, по-перше, через складності що визначається об'єкта, по-друге, через наявність багатьох об'єктів суміжних з визначальним, по-третє, через різних лінгвістичних поглядів і підходів до визначеного об'єкту — складного слову. У пошуках дефініції складного слова можна виходити із морфологічних і словотвірними позицій. Отже, маємо дві труднощі, виникаючі при ідентифікації складного слова:

. критерії складного слова.

. способи встановлення того, чи відповідає испытуемая лексична одиниця даним критериям.

Критерії складного слова мають бути у його дефініції. Лінгвістична література рясніє дефініціями складного слова. Так А.І. Смирницкий виділяє слова прості, слова похідні і вислів складні, в основу яких входить два чи більше кореневих морфем. І.В. Арнольд дає таке визначення: «складним словом (a compound word) називається об'єднання двох або, рідше, трьох основ, функціонуюче як одне ціле і яке вирізняється у складі пропозиції особлива лексична одиниця, завдяки їхній цельнооформленности.» (3, 150). Автори книжки «A Course in Modern English Lexicology» не дають визначення складного слова, але у розділі «Word composition» підкреслюють словообразовательную характеристику складного слова: «It should be remembered that the structural type of compound words (treated on the morphemic level) does not always coincide with the derivational type of compounds (on the word-formation level)» (42, 172).

Майже у всіх визначеннях виражається думка, що складне слово це щось оформлене, однак, за одну ціле й здатне функціонувати як самостійна філософська одиниця. Отже, складне слово — це лексична одиниця, освічена з цих двох або як основ шляхом складання і що виділятимуться серед промови виходячи з своєї цельнооформленности. Цельнооформленность — нероздільність, неподільність, неможливість поділу на частини й приміщення з-поміж них інші елементи (одиниць) мови (4). Ознаки цельнооформленности можна підрозділити на внутрішні (фонетичні, морфологічні, орфографічні) і його зовнішні (синтаксичні). Фонетичний ознака залежить від наявності що об'єднує наголоси у дивовижно складному слові на відміну рівних наголосів в членах словосполучення. Проте І.П. Іванова свідчить про недолік даного ознаки у відповідь що «…поруч із справді велику кількість незаперечних випадків, де є єдине наголос, є багато утворень, щодо яких постає запитання і здивування». (15, 4). Річ, проте, у цьому. Фонетичний ознака можна лише до складним словами, зафіксованим в лексикографічних дослідницьких мереж і інших джерелах, які інформують нас про характер наголоси у цьому чи іншому слові. А сучасна мову безупинно поповнюється лексичними одиницями, які читачі й радянські дослідники зустрічають вперше і часто лише у друкованому вигляді, що виключає застосування фонетичного ознаки як такого. Отже, даний ознака може бути прийнято як досить грунтовний для словообразовательного анализа.

Що ж до орфографічного ознаки, він, своєю чергою, може бути використана як додатковий щодо цельнооформленности. Будь-якому, хто хоч побіжно знайомий з сучасними періодичними виданнями країн англійської, добре відомий той різнобій, який панує в написанні низки лексичних одиниць. Одні говорили і самі слова, іноді в одному й тому самому номері газети чи журналу, можуть писатися по-різному: роздільно, через дефіс, слитно.

Разом про те, можна погодитися з словами І.П. Іванової, що факти «послідовного, одностайної написання є суттєвими ознаками, якими можна будувати висновки про мовної природі даного освіти» (15, 4). Особливо важливим є і те, що англійська орфографія дуже послідовно фіксує деякі словотворчі процеси. Так, слова типу to break through при конвертировании в іменники пишуться разом: a breakthrough. У предикативной і атрибутивної функції складні слова майже завжди пишуться або разом, або через дефис.

Морфологічний ознака встановлює морфологічне єдність складного слова на відміну словосполучення. Вона складається у цьому, що у складних словах об'єднуються морфологічно неоформлені основи. Але саме морфологічне оформлення англійського слова представлено дуже бідно. Отже, даний ознака застосуємо тільки в обмеженої кількості типів складних слов.

До зовнішніх ознаками цельнооформленности ставляться: характер поєднуваності компонентів складного слова на відміну поєднуваності слів в словосполученнях, порядок прямування компонентів складного слова на відміну слів в словосполученнях, наявність або відсутність службових елементів і характер синтаксичних зв’язків. Що ж до характеру поєднуваності, то тут треба сказати, що виділена зі потоку промови всяка послідовність лексичних одиниць, складова одну синтагму, може бути чи складним словом, або словосполученням. Кожен мову має певним набором що допускаються словосполучень, отже, виділена послідовність лексичних одиниць є словом, якщо вона перебуває поза даного набору. Наприклад, щодо англійської мові кількісне числівник неспроможна визначати прикметник, тож послідовність 10,000-strong (demonstration) — складне слово.

Для деяких типів складних слів показником цельнооформленности може служити зворотний (порівняно з словосполученням) порядок прямування компонентів. Це стосується й словами з іншими компонентами, вираженими прикметниками чи причастям, наприклад: oil-rich, man-made. У синонимичных словосполученнях порядок слів було б: rich in оіл, made by man.

Одним із ознак цельнооформленности є службових елементів у дивовижно складному слові. Проте за аналізі про фразових сложений: good-for-nothing, pie-in-the-sky цей ознака исключается.

Компоненти складних слів що неспроможні розпочинати самостійні синтаксичні зв’язку. Так було в словосполученні (a factory) government financed обидва полнозначных слова можуть одержати визначення: a factory generously financed by the British government. Якщо ж взяти складне слово government-financed то з його компонентів може бути расширен.

Складні слова утворюються з певних моделям. Ці моделі значно різняться друг від друга за багатьма характеристикам, То є моделі, якими створюються сотні й тисячі слів, їхнім виокремленням словниковий склад мови. Значення кожної окремої моделі й тим, у межах декого з тих можуть діяти різні семантичні типи з різними стосунками між компонентами, інші моделі у свою чергу, можуть породжувати лише однотипні слова. Нарешті, може бути моделі, якими створено лише кілька, або навіть один голос. Деякі моделі також є закритими. Це означає, що за ними не створюються та не можна створювати нові слова.

Основним способом об'єднання компонентів складних іменників є поєднання основ різних частин промови без хоч би не пішли їх зміни чи оформлення. Характерною ознакою складних іменників і те, перший компонент може бути виражений основою будь-якій частині промови, тоді як той найчастіше виражений основою существительного.

Складні іменники представлені такими структурними типами:

. N + N: night-school, waistline, toothbrush.

Ця модель є асинтаксической, оскільки два іменників в одному й тому ж формі що неспроможні складати словосполучення (22, 218). Слова, утворювані за цією моделлю — іменники. Ця модель охоплює слова з підрядними і сочинительными зв’язками, слова, компоненти яких перебувають у відносинах докладання. У словах з підрядної зв’язком можуть бути будь-які семантичні відносини. Приміром, Про. Есперсен у своїй книзі A Modern English Grammar виділяє такі взаємини: перший компонент означатиме суб'єкт: sunrise, earthquake; об'єкт: dog-show; місце: garden-party, air-mail; час: nightmare; мета: flagstaff; засіб, інструмент: gunshot; щось що міститься у другому компоненті: stone-fruit (41, 164).

Дані прикладів видно натягнутість і спірність такий класифікації. Приміром, слова garden-party і air-mail потрапляють у один тип, у те час як його трансформація наочно демонструє розбіжність у стосунках між їх компонентами: garden-party — party in the garden; air-mail — mail by/through air. З іншого боку, багато слова взагалі входять ані за тип. Приблизна класифікація взаємин у словах даної моделі дається І.Г. Марчандом. По Марчанду основу стосунків може й лежати: порівняння, матеріал, мета, час. Наприклад, headache, moon-flower, blockhead, network, gunpowder. Однак у висновок Марчанд підкреслює неможливість вичерпних класифікацій: «We will always try to classify, but it should be borne in mind that the category of compounding is not one that fills the need for classification. Whether a nightshirt is a „shirt for the night“ or a „shirt worn at night“ is quite unimportant» (44, 22).

У новітньому англійській дедалі більше посилюється тенденція до слитному написання складних слів даної моделі. Цим наголошується їх монолітність. Слова даної моделі виявляють велику спроможність до подальшому словообразованию. Приміром, висловлюється у тому конвертованості в дієслова: to spotlight, to streamline, to joyride. Слова моделі N + N з сочинительной зв’язком набагато менше численні, ніж слова цієї моделі з подчинительной.

. Adj + N: blackboard, pussycat, green-room.

По даної моделі утворюються складні іменники. Цю модель можна охарактеризувати як — эндоцентрическая, синтаксична, оскільки розташування її компонентів збігаються з розташуванням елементів в словосполученні. Розмежування між складним словом даної моделі і словосполученням, що складається з прикметника і іменника, виготовляють підставі ознак цельнооформленности, саме: орфографічного — злите написання; фонетичного — об'єднує наголос, і навіть компоненти складного слова що неспроможні розпочинати сепаратні синтаксичні зв’язку. Крім зазначених критеріїв застосуємо ще й семантичний. Відповідно до нього перший компонент втрачає своє пряме речовинне значення. Внаслідок цього значення складного слова «відокремлюється» від значення паралельного, матеріально збігається словосочетания.

О.Д. Мєшков Вказує те що, що за даної моделі необхідно розрізняти між словами типу hothouse і madhouse. У словах типу hothouse прикметник визначає іменник, за тими словами типу madhouse перший компонент немає безпосередній зв’язок з іншим (23, 223). Наочно це можна зробити уявити такими трансформаціями: a hothouse = a house which is hot, але a mad house = a house which is mad, a house for mad people.

. Серед наступних эндоцентрических моделей можна назвати модель V + N.

Вона належить до эндоцентрическим оскільки за ній утворюються складні іменники, т. е. частина промови представлена другим компонентом. Переважна більшість цих слів позначає обличчя. У цьому відносини між дієсловом і іменником є об'єктними (cutthroat, pickpocket, turncoat). Чимало з цих слів мають пежоративное значення (findfault, fillbelly), а деякі є прізвиськами (scaldrag, scrapegut).

У межах тієї ж моделі утворюються слова, у яких другий компонент є спільною назвою обозначаемого предмета, тоді як — дієслово — уточнює його, наприклад a drawbridge.

. Gerund + N — наступна асинтаксическая, эндоцентрическая модель.

Нею утворюється велика кількість слів, у яких другий компонент позначає предмет, а перший характеризує його з погляду дії, для виконання якого призначений даний предмет: sleeping car, writing table. Дані слова можна трансформувати так: sleeping car — a car for sleeping, car to sleep in. Слова, освічені з цієї моделі, важливо відрізняти від вільних словосполучень: sleeping boy.

. N + prep + N: mother-in-law, man-of-war.

. N (V) + prep + N (V): bread-and-butter, come-and-go.

. N + linking vowel +N: handicraft, handiwork.

З'єднувальний гласний у складі слів цього є показник морфологічній оформленості складного слова. Проте морфологічна оформленість не й у складних іменників, і слів цього в сучасному англійській дуже мало.

. Особливу групу становлять складні іменники типу: girl-friend, boy-friend, manservant. У складі цих слів перший компонент служить показником пола.

У розділі нами було розглянуто моделі словосложения, і це зазначено, що вони значно різняться друг від друга. Велику труднощі в англійській представляє дефініція складного слова. Ми розглянули кілька підходів різних авторів до цього питання. Ми також розглянули деякі моделі освіти нові значення слів за способом словосложения.

У додатку до цієї роботі приведено таблиця частотності вживання даних моделей складних іменників складена на підставі проведеної нами практичної работы.

Заключение

.

Під час написання даної роботи ставили собі кілька завдань: розкрити особливості морфологічній структури англійських іменників, вивчити і порівняти їх морфологічні особливості, і навіть відмінність частотних характеристик і рівня продуктивності, словотвірними способов.

Працюючи, ми з’ясували, що морфологічна структура англійських слів, маючи всього кількох словоизменительных флексий, не обтяжена морфологічними показниками частин промови, роду, типу схиляння чи дієвідміни, на відміну інших мов таки, як, наприклад німецького чи русского.

У англійській корінь здебільшого повністю матеріально збігаються з основою слова. Важливо і те, що велика кількість англійських слів — односложные.

Проте морфологія англійського слова, а із нею і проблему її аналізу, ускладнюється, як ми звертаємося до похідним словами. У на відміну від простих слів, багато англійські похідні слова маркіровані з погляду належності їх до частинам промови, хоча омонімія суфіксів і префіксів і конверсія частин промови значно знижують здатність англійських афіксів до індикації частин речи.

Приклад англомовних газет та часописів було вивчено прояв морфологічних особливостей імен іменників англійської мови письмовій промови. Нами було проведено робота з визначення рівня продуктивності словотвірними способів у системі англійських іменників. Загалом у роботі представлено і проаналізоване три найпродуктивніших способу у системі англійського словообразования:

. афіксальний спосіб — освіту слів у вигляді суфіксів і префиксов.

. конверсія — процес освіти нових лексичних і морфологічних одиниць у вигляді переходу із частині промови в другую.

. словосложение — Освіта слів допомогою додавання слів чи основ слов.

У словообразовательном відношенні iм’я англійського мови — найбільш багата частина промови. Дуже широко представлена суффиксация. У проведеної практичну роботу 49% слів утворені у вигляді суффиксации. Вона дає змогу виробляти іменники від основ різних частин промови. Суфікси є з ознак іменника як частини промови. Англійські іменники мають вулицю значно більше суфіксів, ніж будь-яка другу частину промови. З проведеної нами практичної роботи виявлено найпродуктивніші суфікси у системі англійського імені іменника. До них належать суфікси: -er, -or, -man, -ness, -ment: supervisor, abruptness, containment, deployment.

Наступний, продуктивний спосіб словотвори у системі англійського імені іменника, розглянутий у цій роботі - конверсія. Взагалі, стала вельми поширеною конверсії як засобу словотвори тісно пов’язані з особливостями грамматического ладу англійської мови та його історією. У тому чи іншою мірою, конверсія властива багатьом мовам, але саме у англійській вона не має особливо стала вельми поширеною. Важливою причиною тут і те, у цьому мові майже зовсім відсутні морфологічні показники частин промови. Саме ця обставина сприяло значному поширенню конверсії і він цей спосіб словотвори значно поповнює словниковий склад англійського языка.

Словосложение — одне з найважливіших коштів мови. Воно є один з давніх способів словотвори, що зберіг щодо англійської мові продуктивність і етапі його розвитку. Завдяки йому ми, мову поповнює свій словниковий склад парламенту й удосконалює свій лад. Під словосложением, слід розуміти «по-перше, лише складання таких слів, з яких за крайнього заходу одне є знаменною, і, по-друге, складне слово є поєднанням двох словотвірними одиниць». У цілому слід укотре відзначити, що література, присвячена проблемі словосложения, дуже численна й широка. У той самий час, проблема складного слова у «англійському мові ще не вирішена. Сама дефініція складного слова представляє великі труднощі. Складні слова у «англійському мові утворюються з певних моделям. Ці моделі значно різняться друг від друга за багатьма характеристиками. Діяльність було винесено деякі найпродуктивніші моделі словосложения у системі англійського імені іменника. Наприклад: hairbrush, sunlight, hardhat, face-mask.

Це дослідження то, можливо продовжене з допомогою розширення досліджуваного матеріалу, вдосконалення методик дослідження і, можливо притягнення до дослідженню даних інших мов таки, наприклад, німецького. Бо у роботі було проаналізовано лише побачити твори публіцистичного стилю, то статистичні дані й оприлюднять висновки є достовірними лише проаналізованого стилю промови. Результати нашої практичної роботи підтверджують дані, наведені О.Д. Мєшковим, П. М. Каращук про рівень продуктивності словотвірними способів, саме суффиксации і словосложения.

1. Антрушина Г. Б. Лексикологія англійської. — М., 2000. — 288 с.

2. Аракин В. Д. Нариси з історії англійської. — М., — 1955. -.

253 c.

3. Арнольд І.В. Лексикологія сучасного англійської. — М.,.

1986. — 296 с.

4. Ахманова О. С. Словник лінгвістичних термінів. — М., 1966. — 607 c.

5. Бархударов К. С. Нариси з морфології сучасного англійської. — М., 1975. — 156 с.

6. Василевська Е. А. Словосложение у російській. — М., 1962. — 132 c.

7. Виноградов У. У. Обрані праці, т. 3, Лексикологія і лексикографія. — М., 1977. — 312 c.

8. Виноградов В. В. Словотвір стосовно нього до граматиці і лексикології. — М., 1952. — 243 с.

9. Воронцова Г. Н. Нариси з граматиці англійської. — М., 1960. -.

399 c.

10. Гак У. Р. Сопоставительная лексикологія. — М., 1977. — 264 c.

11. Гальперин І. Р. та інших. Лексикологія англійської. — М., 1956. -.

178 с.

12. Дорский С. Л. Словотвір абстрактних імен іменників в давньоанглійській мові мові. — Мінськ, 1960. — 162 c.

13. Єрмолаєва К. С. Нариси з порівняльної граматиці німецьких мов. — М., 1987. — 127 c.

14. Зятковская Р. Г. Суффиксальная система сучасного англійської. — М., 1971. — 187 c.

15. Іванова І.П. Про характеристиці складного слова щодо англійської языке.

«Питання структури англійської мови синхронії і діахронії», вып.

I. — Л., 1967. — 95 с.

16. Іванова І.П., Бурлакова В. В., Почепцов РР. Теоретична граматика сучасного англійської. — М., 1981. — 285 c.

17. Ильиш Б. А. Стрій сучасного англійської (теоретичний курс). М.-Л., 1971. — 315 с.

18. Ильиш Б. А. Історія англійської. — М., 1968. — 650 с.

19. Каращук П. М. Словотвір англійської. — М., 1977. — 302 c.

20. Кобріна Н.А. та інших. Граматика англійської. Морфология.

Синтаксис. — М., 1990. — 211 c.

21. Кубрякова Е. С. Що таке словотвір. — М., 1965. — 78 с.

22. Мєшков О.Д. Семантичні аспекти словосложения англійського языка.

М., 1986. — 270 с.

23. Мєшков О.Д. Словотвір сучасного англійської. — М.,.

1976. — 248 c.

24. Мороховский О. Н. Слово і пропозиції історія англійської. -.

Київ, 1979. — 216 с.

25. Нікітін М. У. Деякі запитання теорії словотвори й визначення конверсії. «Уч. Зап. Володимирського держ. пед. Ин-та»,.

1966, серія «Іноземні мови», вып.I. — 127с.

26. Пассек В. В. Деякі запитання конверсії. // Питання мовознавства. -.

1957 г. — № 1. — З. 144−148.

27. Плоткин В. Я. Граматичні системи щодо англійської мові. — Кишинёв,.

1975. — 127 с.

28. Плоткин В. Я. Стрій англійської. — М., 1989. — 239 с.

29. Смирницкий А. І. Морфологія англійської. — М., 1959. — 321 c.

30. Смирницкий А. І. Лексикологія англійської. — М., 1956. — 260 с.

31. Смирницкий А.І. Англосаксонський мову. — М., 1955. — 318 с.

32. Смирницкий А.І. Що стосується конверсії у «англійському мові. //.

Іноземна мова у шкільництві. — 1953. — № 3. — З. 12−24.

33. Смирницкий А.І. так звана конверсія і чергування звуків щодо англійської мові. // Іноземна мова у шкільництві. — 1959. — № 5. — С.

21−31.

34. Троїцький Г. П. Семантичні зв’язку при словообразовании за конверсією в сучасному англійській. // Іноземна мова у шкільництві. ;

1964. — № 1. — З. 20−27.

35. Уфимцева А. А. Слово в лексико-семантической системі мови. — М.,.

1968. — 272 с.

36. Хаймович Б. С., Роговская Б.І. Теоретична граматика англійської. — М., 1967. — 298 с.

37. Хлєбнікова І.Б. Основи англійської морфології. — М., 1994. — 124 с.

38. Ярцева В. М. Розвиток національної літературного англійського языка.

— М., 1969. — 286 с.

39. Arnold J. V. The English Word. M., 1986. — 240 c.

40. Blokh M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. — M., 1983. ;

383 c.

41. Espersen O. A Modern English Grammar. — London, p. IV. — 187 c.

42. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. A course in modern English lexicology. — M., 1979. — 271 c.

43. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. Readings in modern English lexicology. — St.P., 1975. — 240 c.

44. Marchand H. The Categories and Types of Present Day English wordformation. Ed. 2. Munchen, 1969. — 156 c.

45. Time: June, November 2002.

46. People: September, October 2002.

47. Reader’s Digest: April, July, November 2002.

48. Wall Street Journal: 2002, № 7.