Тома де Кольмар

Тома де Кольмар

Тома де Кольмар Шарль Ксав'є (Charles Xavier Thomas de Colmar) (1785−1870), французький підприємець, творець першого комерційного арифмометра.

В 1820 року Тома створив арифмометр, заснований на принципі калькулятора Лейбніца, здатний виробляти множення і розподіл. За своїми можливостям арифмометр перевершував всі відомі тоді машини, оскільки міг оперувати тридцатизначными числами. Хоча Тома отримав патент на арифмометр у тому року, перші арифмометри з’явилися торік у продажу лише на початку 1840-х років. Тома де Кольмар ні простим механіком, вимушеним виготовляти і навіть продавати арифмометри заради їжі. Він був військовим чиновником під час іспанської та португальської кампаній 1809−13 років, колись ніж вирішив зайнятися цілком новим бізнесом, якому таки присвятив усе що залишилася життя.

Своим широким поширенням у другій половині 19 століття арифмометр зобов’язаний зовсім на прогресу у сфері обчислювальної техніки, а конкуренції над ринком обчислювальних коштів. Сам Тома прикладав величезних зусиль для популяризації свого дітища. Зрештою цей надійний прилад міцно зайняв своє місце на конторських столах й успішно продавався протягом наступних 90 років.

В 1844 року Тома представив свій арифмометр на французької національної виставці промислові товари, який, проте, поступився звання лічильної машині Рота. У 1849 року Тома вирішив знову спробувати щастя. Цього разу він удостоївся срібної медалі і трехстраничного звіту журі, але найвищу нагороду отримав «Аритморель «Мореля і Жейе, обчислювальну машину, властивості якої оцінили вище. У 1851 року Тома спіткало нове розчарування: його арифмометр поступився першість калькулятору Стаффела.

После цієї низки невдач Тома ще активніше взявся рекламувати свій арифмометр. Тоді ж він інтенсивно переробляв і поліпшило свій прилад. Тома опублікував опис арифмометра і розіслав його усім коронованим і знатним особам Європи, завдяки чому удостоївся багатьох нагород період із 1851 по 1855 роки. До Всесвітньої виставці у Парижі 1855 року Тома побудував гігантський двометровий арифмометр, який обіймав би цілий харчування і обслуговувати повинні були одразу двоє людей. Проте удача знову зрадила його — золоту медаль отримав диференціальний аналізатор шведських інженерів Ґеорга і Едварда Шойтцев. За іронією долі шведської машині була визначена коротке життя — продали лише два її примірника, тоді як арифмометр поступово домагався визнання. З кінця 1870-х, коли випуск арифмометрів значно виріс, по них закріпилася репутація першого стандарту в обчислювальної техніки. За свою роботу Тома нагородили орденом Почесного легіону.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.