Становление підприємницької діяльність у контексті парадигми глобалізації економіки

Становление підприємницької діяльність у контексті парадигми глобалізації экономики.

Асаул А.Н.

Глобализация економіки, хочемо ми цього чи немає, — це об'єктивний процес і його вплив на форумі нашу дійсність ми всі відчуваємо. Наше завдання, як теоретиків, і практиків полягає у вивченні і запровадження до системи вітчизняного підприємництва ефективних методів управления.

В процесах глобалізації Росії необхідно стати рівноправним учасником світового фінансового ринку товарів та послуг і, утягуючи до процесів глобалізації, вітчизняна економіка просто зобов’язана бути ефективною і за правилами, встановленим у глобальної економіці. У зв’язку з цим мені хотілося б зупинитися що на деяких моментах, без освоєння що їх не зможемо як працювати з зарубіжними компаніями з урахуванням спеціалізації і кооперації, створювати із нею спільні компанії, а й просто визначити справді своє місце на конкретному рынке.

Сейчас багато ідеться про інтересах нафтогазового бізнесу, експорту енергоресурсів, сировини й матеріалів. А я хочу проілюструвати деяку сукупність цільових основ управління підприємницької діяльності, подарованих нам глобальної економікою, з прикладу будівельних организаций.

Следуя вказівкам таких авторитетів менеджменту як П. Друкер і Ф. Котлер, розглянемо суть будівельного підприємництва з погляду кінцевого результату, то є з погляду потребителя.

Итак, маркетингова концепція управління будівельними організаціями представляє собою сукупність цільових основ управління підприємницької діяльності організацій будівельного профілю, орієнтованих виробництво і будівельних товарів, послуги робіт у залежність від характеристик споживчого від попиту й ринкової кон’юнктури. Найцікавішою є концепція управління, що базується на моделюванні платоспроможного попиту. Вона висловлює сучасне зміст маркетингу з урахуванням умов насиченого ринку виробництва і активної конкурентного середовища, захищеної від монопольного становища державним регулюванням, зокрема антимонопольним законодательством.

Фундаментальным принципом маркетингу є підхід, що передбачає інтеграцію два види діяльності - усебічне вивчення структури, процесів і закономірностей споживчого від попиту й активного на ринок, і навіть існуючий попит, формування споживчих предпочтений.

В теоретичної моделі обидва напрями є равновесомыми. Пріоритети у вирішенні розв’язання тих чи інших завдань можуть расставляться лише з тактичному і оперативному рівнях. Однак у инвестиционно-строительном комплексі (ПОЗОВ) вже в концептуальному рівні важливо коригувати співвідношення адаптивних і відтворюють дій, бо будівництво належить до найбільш капіталомістких галузей. Уже стадії проектування ставляться завдання активізації споживчого від попиту й пошуку можливих інвесторів серед гаданих споживачів. У цьому зазвичай виникають необхідність комерційної реклами ще створеного продукту. Отже, можна казати про деякому домінуванні функції відтворення від попиту й її який визначає характері, що дозволяє активізувати інвестиційний поток.

Методы формування попиту будівельну продукцію мають свою специфіку, в частковості, реклама — основний інструмент комунікативної політики — будь-коли обмежується інформаційної насиченістю, усім стадіях життєвого циклу продукту вона не має елементи комерційної пропаганди і який використовує кошти активного на потребителя.

В діяльності російських будівельних організацій використовуються різні види маркетинга:

распределительный маркетинг пов’язані з організацією процесу і розподілу і збуту, транспортування і монтажу будівельних конструкцій і устаткування, ні з рекламної деятельностью, функциональный маркетинг передбачає створення організаційно-технічних і комерційних функцій організації, що з виробництвом і які реалізацією продукції, вивченням ринку, стимулюванням продажів, цінової політикою. Принципи функціонального маркетингу використовуються більшістю будівельних організацій сучасних ринкових условиях, управленческий маркетинг передбачає становлення ринкової концепції управління створенням, виробництвом і які реалізацією будівельної своєї продукції основі комплексної інформації про ринок. Це найбільш закінчена форма маркетингу, його використовують переважно великими финансово-строительными структурами.

Развитие ринкових процесів вимагає розширення сфери застосування управлінського маркетингу, зокрема, використання принципів у системі малого підприємництва, де ставляться завдання оволодіння ринком за умов «жорсткої «конкуренции.

Рассматривая маркетинг як ринкову концепцію управління будівельної організацією, слід відзначити необхідність використання програмно-цільового методу, що дозволяє збільшити ефективність управлінського процесу. Практична маркетингова діяльність концентрується розробка комплексних програм зі створення, виробництва та реалізації на вибраних сегментах будівельної продукції, робіт та надання послуг. Комплексні маркетингові програми будуються з урахуванням орієнтації діяльності організації на довгострокову перспективу і включають сукупність послідовних моделей передбачення розвитку ринку України і проведення будівельної організацією стратегічних, тактичних і оперативних планов.

Концепция маркетингу — це інтегрована, орієнтована на споживача філософія ведення справ організації, або людини [1]. Широко використовуються п’ять концепцій маркетингу: виробнича, товарна, збутова, і социально-этического маркетинга.

В ПОЗОВ найбільше розвиток отримала виробнича концепція (чи концепція вдосконалення виробництва), у межах якої забезпечується масове виробництво будівельної продукції, реалізованої за ціною. У цьому вирішуються завдання зниження собівартості СМР як чинника зниження ціни на всі будівельну продукцію. Керівництво будівельної організації у цьому випадку докладають зусиль щодо забезпечення великий серійності й законність продажу товару через різноманітні точки збуту. Ця концепція застосовується, когда:

— основна частина реальних і споживачів ринку має обмежений доход,.

— попит на даний товар перевищує пропозицію відкинув і частина споживачів, якою подобається запропонований товар, купують його, задовольняючи ненадовго свої потребности,.

— за умов виробництва, особливо нову продукцію, собівартість великою і потрібно знайти спосіб її швидкого зниження задля досягнення необхідної частки на рынке.

В практиці будівельної підприємницької діяльності широко використовують і концепція традиційного маркетингу, особливо у сфері промислового, аграрного, дорожнього будівництва, будівництва громадських будинків та споруд, здійснюваного згідно зі споживчою спросом.

Основные постулати даної концепции:

— виробляти те що можна продати, замість спроб продати те що можна произвести,.

— любити споживача, а чи не свій товар,.

— не продавати товари, а задовольняти потребности,.

— вивчати не виробничі потужності, а потреби ринку виробництва і розробляти плани їх удовлетворения,.

— пов'язувати мети, вимоги споживачів і ресурсні можливості организации,.

— адаптуватися до змін у структурі та характеристиках потребителей,.

— оцінювати впливу конкуренції, державного регулювання та інші зовнішні впливу стосовно организации,.

— поступово переорієнтовуватися під довгострокову перспективу і розглядати потреби споживачів на широкому плані [2] .

Крупные будівельні корпорації здійснюють спроби впровадження товарної і социально-этической концепцій. Остання, на погляд, більш плідна з погляду зміцнення стратегічних позицій організації. Особливістю маркетингу як соціально-економічного процесу не лише задоволення потреб споживача, а й суспільної думки щодо відношення до функціонуючому бизнес-субъекту, його іміджу, і соціального престижа.

Современный маркетинг пропонує ще одне — сервісну концепцію. Вона доки отримала достатнього теоретичного обгрунтування, проте, її основні характеристики обкреслені провідними фахівцями вітчизняної і закордонної наукових шкіл. Специфіка сервісною концепції маркетингу — концентрація увагу наданні послуг за обслуговування процесу експлуатації товару протягом усього терміну його служби. Її застосування доцільно в агропромисловому будівництві, котеджному будинку, будівництві малоповерхових секційних будинків культури та спеціалізованих споруд. Будівельна організація може орієнтувати своєї діяльності на експлуатацію будинків, споруд, систем і устаткування, проведення ремонтних робіт і технологічної модернізації принаймні фізичного й моральної износа.

Сервисное виробництво підкреслює єдність процесу виробництва та наступної експлуатації продукту, охоплюючи період його життєвого циклу, до вичерпання резервів фізичного й моральної зносу. Сервісні послуги слід відрізняти від послуг, наданих невиробничій сферою. Послуга невиробничій сфери є особливий вид товару і формується в рамках певного циклу, котрі можуть розглядатися як виробничий. Сервісне виробництво виступає, як елемент, який за певних умов може домінувати в ланцюжку «виробництво — споживання ». На міжнародних ринках часто сервісні послуги стають джерелом конкурентної переваги. На ринку одне з перших девелоперских компаній ВАТ «Росстро «у середині 1990;х рр., із єдиною метою забезпечення якісного та необхідність своєчасного технічного і комунального обслуговування побудованих будинків створила департамент експлуатації будинків та споруд, основним завданням яких є обслуговування житлових домов.

В справжнє час цієї корпорацією створено понад двох десятків домогосподарств. І з них об'єднує по 3−4 багатоквартирних житлових будинку, які обслуговують порядку 300 фахівців. Майбутнє сервісне обслуговування новобудови декларується на початковому етапі знають будівництва, і залежать майбутні власники ставляться про порядку обслуговування та рівної оплати ще на початку будівництва. Для сервісних компаній байдуже, хто виступає на ролі забудовника, далеко ще не всі будинки, що перебувають у обслуговуванні, побудовано групою «Росстро ». Багато фірми іще за закладанні нульового циклу укладають договір на сервісне обслуговування майбутнього житлового дома.

Идея сервісною концепції маркетингу в ПОЗОВ реалізували будівельним об'єднанням «ЛенСпецСМУ ». Приміром, окрему велику нішу у структурі ССМО «ЛенСпецСМУ «займає група підприємств, виконують лише функцію надання сервісних послуг (ТОВ «Товариство власників житла «РЭМЭКС »). До 2005 р. у складі корпорації планується створити понад 50 відсотків таких организаций.

Сервисную концепцію маркетингу освоюють також «Петротрест », а області сільського будівництва — ВАТ «ПСО «Леноблагрострой » .

В конкретних умовах ринкового кон’юнктури можуть скластися передумови для узкопрофильной орієнтації будівельної організації (наприклад, ремонтні і експлуатаційні послуги). Така орієнтація виправдана за наявності сегмента, потребує цих послугах. При освоєнні вузького сегмента будівельна організація може мати справу з різким загостренням конкуренції, ризиком, що з швидким насиченням потреб чи погіршенням фінансового становища споживачів. Проте маневреність організації дозволяє компенсувати негативний вплив цих факторів з допомогою і скоротити терміни перепрофілювання і концентрації інших сервісних услугах.

Чтобы реалізувати основний принцип маркетингу — виробляти продукцію, який відповідає вимогам споживачів, важливо забезпечити взаємопов'язування якості продукції і на необхідного обсягу продажу і прибыли.

Ориентация підприємницької діяльності на довгострокову перспективу передбачає наявність стійких маркетингових комунікацій, насамперед взаємозв'язків між виробниками споживачами будівельної продукції. Довгострокові зв’язку сприяють збільшенню прибутковості підприємницької діяльності, можуть із більшої ймовірністю гарантувати продовження процесу купівлі-продажу і зменшення витрат за маркетинг. Маркетингова діяльність у своїй характеризується як маркетинг відносин [3], витискає маркетинг операцій, заснований на принципі «одна угода за один раз «і має довгострокових стратегічних основ.

Концепция відносин (чи комунікативності) будується на упорядкованому обмін інформацією, створенні та підтримці необхідних зв’язків і контактів із різними суб'єктами ринкового середовища. У цьому сама комерційна комунікація сприймається як сукупність формальних і неформальних процедур спілкування діловими партнерами. Комунікація вважається ефективної, якщо мети партнерів совпадают.

Для виявлення резервів підвищення ефективності будівельних організацій використовується метод порівняльного аналізу чи бенчмаркинг.

Согласно класичного визначення бенчмаркінг (benchmarking) — це спосіб оцінки стратегій і цілей роботи організації у порівнянні з першокласними підприємницькими організаціями визначення свого місця на конкретному рынке.

Бенчмаркинг створює своєрідну аналогову базу, яка можна використовувати як еталонний об'єкт поглибленого предметного дослідження.

Особенность його полягає у зборі можливо повної, зокрема конфіденційної, інформації про діяльності різних суб'єктів ринкового середовища. Зібрана інформація дозволяє отримати широке уявлення про характер підприємницької діяльності лідерів конкурентного середовища й причинах їх успіху, узагальнити і використовувати їхній досвід із у процесі побудови моделі ефективного підприємництва. Цілі, що підприємці, використовуючи інструментарій бенчмаркинга, можуть бути різними: поліпшити позицію в відношення до конкурентам, знизити витрати, підвищити рівень задоволеності покупців, визначити слабких місць процесу, поліпшити організацію та влитися др.

Можно выделить:

1. Внутрішній бенчмаркінг, здійснюваний всередині корпорації для зіставлення характеристик підприємницьких единиц.

2. Бенчмаркінг конкурентоспроможності, що передбачає дослідження специфічних продуктів, можливостей процесу чи адміністративних методів предприятий-конкурентов.

3. Функціональний бенчмаркінг — порівняння певної функції двох чи більше організацій тому самому секторе.

4. Бенчмаркінг процесу, направлений замінити зміна певних показників у тому зіставленні з показниками підприємств, характеристики яких є досконалими в аналогічних процессах.

5. Загальний бенчмаркінг — порівняння певної функції двох чи більше організацій незалежно від підприємницької деятельности.

6. Асоціативний бенчмаркінг, проведений організаціями, які у вузькому бенчмаркинговом альянсі, протокол якого є в Кодексі проведення бенчмаркинга.

Существуют також бенчмаркінг витрат, характеристики, клієнта, оперативний і др.

Процесс бенчмаркинга можна розділити на этапы:

1. Визначення об'єкта аналізу переваги. Аналізуючи цей етап встановлюються об'єкти підприємницької діяльності, які можна досліджувати з допомогою аналізу переваги. У цьому є можливість критично розглянути організацію загалом і його складові. Слід також визначити, з яким погляду проводиться аналіз переваги — внутрішньої чи зовнішньої (наприклад, з позиції покупця). Вибір об'єктів дослідження завжди здійснюється самими будівельними організаціями. У цьому необхідно встановити чинники, найбільш важливі реалізації конкурентних переваг, критерії їх вимірювання, і потім вже виділити підприємницькі організації, котрі домагаються найбільш ефективного результату в цікавій для области.

2. Виявлення партнерів у аналізу переваги передбачає пошук кращих підприємницьких организаций-лидеров, які мають високий рівень порівнянності з аналізованої організацією. У цьому можливі такі кроки: поверховий оглядзбір доступних даних. Як джерела інформації можна запропонувати звіти про діяльність фірм, журнали, книжки, бази даних, перелік підприємств, консалтингові компанії, спеціалізовані конференції, семінари, ярмарки, маркетингові клуби, що у спостережних радах, ділові зв’язки тощо., докладний опис наявних відомостей, вибір партнерів, яких вважали подходящими.

3. Збір інформації, крім збору якісних даних, включає вивчення і опис процесів чи чинників, пояснюють ефективності роботи лидеров.

4. Аналіз інформації передбачає виявлення впливів, які можуть опинитися ускладнити порівняння і спотворити результати. Тут можна запропонувати такі дії: впорядкування і зіставлення даних, контроль якості інформаційних матеріалів, стеження чинниками, що потенційно можуть спотворити порівняння, виявлення недоліків у роботи і причин, що їх породжують, проведення аналізу, у результаті якого можна вибрати між виготовленням комплектуючих рахунок власних ресурсів немає і поставкою зі стороны.

5. Цілеспрямоване проведення життя отриманих відомостей включає як впровадження розроблених поліпшень, а й розвиток організації для протистояння можливим труднощам. З звіту про наслідки аналізу переваги виявляються можливості поліпшення, проводиться ув’язка зі звичайним планом робіт підприємницької організації та за необхідності розробляється план необхідних изменений.

6. Контроль за процесом і повторення аналізу. Контроль у впровадженні результатів аналізу може статися у двох напрямах: відстеження розвитку встановлених оціночних показників результатів роботи підприємницьких організацій, перевірка досягнення проміжних цілей і дотримання планів з ресурсів і срокам.

Необходимо відзначити, що методи лікування й процеси на етапах бенчмаркинга, постійно змінюються. У дію цієї аналіз переваги перестав бути одноразовим дією, він має бути формально встановлено у підприємницької організації як функції. Реалізація функції бенчмаркинга передбачає створення спеціалізованих груп (команд), переважно представники різних організацій. Приміром, в відповідність до планом наукової діяльності Міжнародної академії інвестицій і економіки будівництва (МАИЭС) скандинавським і санкт-петербурзьким відділеннями досліджувалося стану низки регіональних будівельних комплексів Росії. Робота виконувалася методом бенчмаркинга, як аналога було прийнято скандинавські фірми. Для оперативного аналізу використовувалося два варіанта моделі: для будівельної організації та підприємства з виробництва будівельних матеріалів і конструкцій. Дослідження проводили завдовжки тридцять п’ять компаніях, у тому числі 8 — підприємства будіндустрії (у Росії, відповідно, 24 і 6).

В склад команди ввійшли представники МАИЭС, російських і фінських наукових і ВНЗ (Санкт-Петербурзького державного архітектурно-будівельного університету, університетів Новосибірська і Твері, технічних університетів міст Тампере і Гельсінкі, Державного інституту науково-технічних досліджень Фінляндії, АТ Гельсінкі Метрополітен Девелопмент Корпорейшен), і навіть представники компаній, які найяскравіше представляють будівельну галузь цих регионов.

В результаті стратегічного аналізу організацій, були вивчені: зміни довкілля, структурні зміни юридичної форми, відносин власності й дозволу керівництва (внутрішнє середовище), організаційну структуру, розвиток комерційної діяльності, завдання й стратегія організацій, способи впровадження передових стратегій, які у аналогових фірмах, людські, економічні, маркетингові, виробничі й системніші ресурси, і навіть ресурси по розвитку продукції, негативні сторони діяльності, причини відставання від конкурентів, можливі напрями вдосконалення до повного чи навіть часткового усунення негативних факторов.

Для досліджень було обрані регіони з різною структурою і історією розвитку: Санкт-Петербург, Москва, Твер, Нижній Новгород і Новосибірськ. Для складання рейтингу організацій, були взято інтерв'ю, і навіть використовувалися спеціальні анкети. У цьому кожна організація оцінювалася по 100-балльной системі. Умови роботи обстежених організацій відповідали змін, які у регионах.

При аналізі в офісах організацій головну увагу приділялося плануванню й контролю менеджменту. Дослідження на будмайданчику було сконцентровано на виконанні планів будівельного виробництва, аналізі правильності вжитих заходів при будівельних роботах, і навіть оцінці організації виробничого процесу. По думці фінських експертів, російські будмайданчика є місцями для «досвідченого користування «будівельних конструкцій і устаткування, а чи не проектами зі своїми керівниками, бюджетом постачанням. У процесі аналізу обов’язково враховувалися зовнішня середовище й умови ринку, у яких працювали организации.

Исследование показало, що істотна відмінність між західними і російськими стройплощадками у відсутності ми безпеки праці в кожної проаналізованій майданчику. Найбільш позитивний момент — високій кваліфікації й освіту персоналу, працюючого на стройплощадках.

Отмечено, що умови роботи будівельних організацій різних регіонах різні. У Санкт-Петербурзі умови комерційної діяльності обстежених організацій ближчі один до західному варіанту, та самої компанії за своєю структурою та функціонування нагадують західні компанії відповідного профілю. У самій Москві існує два типу організацій: конкурентоспроможні в міжнародному масштабі та молодіжні організації, в діяльності яких ринкові реформи малий, що змінили, переважно це підприємства-монополісти. Твер — типово російський ринок, що дає найяскравіше уявлення про спільний розвитку країни. Різниця між регіонами особливо яскраво проявляється у рівні вищого керівництва виробництвом і які застосовуваних технологий.

Анализ обстежених організацій показав, що складної проблемою є комерційну діяльність, бо нормальна конкуренція який завжди має місце. На великих приватизованих підприємствах комерційну діяльність переважно виходить з колишні зв’язки і монопольних структурах. Щоправда, що ситуація типова для будівельної галузі в весь світ. Проте економіка, джерело якої в «зв'язках », дає можливості визначити реальні потреби розвитку підприємницьких организаций.

Доля бартерної торгівлі, за матеріалами обстеження, становить близько 85%. Дуже важко розвивати підприємницьку організацію та влитися просувати продукцію, і навіть виконувати свої обов’язки стосовно персоналові й податкові органи в умовах, коли грошова економіка не работает.

В найбільш складних умовах перебувають будівельні фірми, працівники бюджетні організації державного сектора. Підприємницькі організації, які за виконані роботи, послуги, чи продукцію отримують «живі «гроші, працюють ефективніше та перебувають у вищому уровне.

Структура комерційної діяльності майже переважають у всіх обстежених організаціях дуже динамічне, що пов’язані з змінами зовнішнього середовища й породжуваними нею вимогами. Організаційна структура, зазвичай, децентралізована з допомогою розподілу великих організацій на юридично самостійні господарюючі суб'єкти. Холдингова структура краще у зв’язку з пільговим оподаткуванням і простотою розподілу прибутків, і навіть найбільшої ефективністю підприємницької деятельности.

В останнє час має місце вертикальна і горизонтальна інтеграція будівельних підприємницьких организаций.

В ролі головних недоліків виділили: відсутність менеджменту проектування, що Демшевського не дозволяє бути надійними підрядчиками в проектах «під ключ », нерегулярність і брак фінансування проектів, нерозвиненість мережі поставщиков.

Отмечено, що, попри кваліфікацію, персонал здебільшого не підготовлений для роботі у ринкових умов і давно потребує економічної підготовки й навчанні використанню нових технологий.

Исследования, що їх методом бенчмаркинга, зачіпають як виробничі і комерційні, а й психологічні аспекти. З їхньою допомогою в підприємницьких організаціях можна створити особливий психологічний клімат, коли все штат співробітників намагатиметься слідувати найкращим прикладів. У розділі, що стосується змін — у культурі підприємництва, аналітики досліджували питання відданості персоналу своєї партії, здібності брати він відповідальність, ініціативності в підході до вирішення нових питань, поінформованості якість роботи, контактності з клієнтами. Результати, отримані в організаціях різних регіонах, істотно різняться, проте, загальної характерною рисою є порівняно низький рівень відданості персоналу своєї партії, особливо в рядових работников.

Что стосується найуспішніше працюючих підприємницьких організацій, то тут можна помітити чітку кореляцію між поінформованістю якість робіт і контактностью з клієнтами, і навіть економічним результатом деятельности.

В проаналізованих організаціях відсутні менеджери проекту західного типу. Керівники організацій постійно беруть участь у рутинних справах чи вирішують питання матеріально-технічного постачання. Типово, лише директора будівельної організації приймає всі щодо закупівель, а відділ матеріально-технічного постачання виступає лише у ролі виконавця. Це ускладнює керівництво великої організацією, яка піддається управлінню однією людиною. Керівники не довіряють рішення менш важливі питань своїм підлеглим, що робить й виникають проблеми в зростаючих підприємницьких організаціях, стаючи занадто великими керівництво одним человеком.

В будівельних організаціях недостатньо персональних комп’ютерів для процесу управління проектуванням, інший необхідної оргтехніки, відсутня досвід координації роботи значної частини учасників проекту на ринкових умов. У сфері кошторисної калькуляції потрібні досконаліші методи складання кошторисів, використання методу поділу витрат з категориям.

В проаналізованих будівельних організаціях був скоєних систем контролю за якістю. Досі використовувалася система радянської доби, яка спирається контроль самим клієнтом контроль якості кінцевої продукции.

Новые будівельні компанії, організаційну структуру яких розвивалася з від реальних потреб, найчастіше спеціалізуються на виконанні вузького сектора спеціальних робіт. Вони вже процвітають з допомогою високого рівня спеціалізації персоналу, як по рахунок системи планирования.

Разница між рівнем організації виробництва та менеджменту в російських будівельних громадських організацій і кращих скандинавських фірм становить приблизно 30%, що відповідає сучасному рівню розвитку скандинавських країн 60-х гг.

Применение бенчмаркинга, на погляд, доцільно й у малому підприємництво. У цьому посилюється дію комунікативних чинників, позаяк у процесі бенчмаркинга вдається створити стійкі комунікативні зв’язок між групами малих та великих організацій, які можна використані й за іншими напрямах підприємницької деятельности.

Список литературы

[1] Багиев Г. Л., Томилов В. В., Чернишова З. А. Маркетинг і культуру підприємництва. — СПб.: СПбУЭиФ, 1995.

[2] Багиев Г. Л., Тарасевіч В.М., Анн Х. Маркетинг. Підручник./ під общ. ред. Багиева Г. Л., «Економіка », М., 1999.

[3] Багиев Г. Л., Томилов В. В., Чернишова З. А. Маркетинг і культуру підприємництва. — СПб.: СПбУЭиФ, 1995.