Экономическая географія Вінницької области

Особенности розвитку та територіальної організації промисловості Вінницької области.

Загальні інформацію про у Вінницькій області Вінницька область була створена 27 лютого 1932 року. Область розташована на Правобережній Україні, ніяких звань вона межує з Чернівецької та Хмельницькій областями, на півночі - з Житомирській, Сході - з Київської, Черкаської та Кіровоградській областями, на півдні - з Одеської областю і Молдовою. Площа у Вінницькій області: 26.5 тис. км2, що становить 4.4% території України. Населення області становить 1889.7 тис. людина. Центр області - м. Вінниця, у якому проживає 374 тис. людина. Загалом у у Вінницькій області 27 районів, 17 міст, зокрема 4 міста республіканського та обласної підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1459 населених пунктів сільського типа.

Населення області Основну більшість населення у Вінницькій області становлять українці - 91.8%, ще, території області мешкає майже 5.4% російських, інші 2.8% населення області становлять білоруси, євреї, поляки й інші національності. Середня густота населення: 71.3 чел./км2. Найбільш густо заселені придністровська частину Одеської області і Вінницький район. Попри порівняно низький відсоток міського населення, що становить в області 47%, за останні десятиліття спостерігається значне зростання міського населення області. Серед міських поселень переважають містечка. У сфері виділяють 4 локальних системи разcеления: Вінницьку, Могилев-Подольскую, Гайсинско-Ладыжинскую і Жмеринскую. Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Козатин, Гайсин, Хмельник, Тульчин, Ладижин. Більшість трудових ресурсів Вінницької області зайнята в галузях матеріального виробництва — більш 80%, з яких 40% зайнято у сільському хозяйстве.

Географічні чинники, що впливають розвиток народного господарства області Вінницька область лежить у центральній частині України, між країнами розвиненими промисловими і культурними центрами Києвом та Львовом, і навіть між великими містами Придніпров'я і Причорномор’я. Географічне становище області сильно сприяє прискореного розвитку її господарського комплексу. Вінницька область займає дуже вигідна транспортне становище, її перетинають найважливіші залізничні магістралі, котрі пов’язують південно-східні промислові райони України із Західної Україною і країнами, граничащими з Україною ніяких звань (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова). Через територію області проходять траси газопроводів, її території походить лінія електропередачі Винница-Альбертирша (Угорщина). Вінницька область лежить у межах лісостеповій зони. На території Вінницької області поширені лісу, із дуба, граба, липи, ясена, клена, в’язу. Грунт в основному оподзоленный (близько 65%). На сході області переважають чорноземи, у частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на югоСході й у Придністров'ї - глибокі чорноземи і оподзоленные грунти. Більше 70% території Вінницької області поорано. Клімат області - помірно-континентальний, середня температура січня: -6 0C, середня температура липня: +19 0C, річне кількість опадів: 520−590 мм, їх 80% випадають в теплий період. Територією області протікає 204 річки загальною протяжністю близько 20 км. Усі вони відносяться до басейнах Південного Бугу і Дніпра. Вінницька область багата нерудными на корисні копалини. Господарське значення мають родовища каолінів і будівельного каменю. Найбільші з них — Глуховецкое родовище каоліну, Турбовское родовище каоліну, Великогадоминецкое родовище каоліну. На території Вінницької області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсов, песчанников, з них — Витовское, Гневаньское, Стрижавское, Жежелевское. Є й родовище фосфоритів (Жванское), крейди, гіпсу, глин, піску. Паливні ресурси області обмежені і подано торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення. На території Вінницької області відкриті джерела мінеральних вод — в Хмільнику (радонові води), с. Житники, поблизу г. Козатин й у с.Липовцы. Отже, минерально-сырьевые ресурси у Вінницькій області створюють хорошу базу до швидшого розвитку її промышленности.

Територіальна організація промисловості області Производственно-территориальный комплекс області складається з таких головних функціональних ланок — промислового й агропромислового комплексів, транспортної системи. У сукупної валової продукції в промисловості й сільського господарства частина промисловості становить понад 62%. Вінницька область стабільно перебуває у першу п’ятірку інших галузей України з валовому виробництву продукції. За обсягом виробництва, у галузевої структурі промисловості у Вінницькій області виділяються харчова промисловість, машинобудування, легкої промисловості, виробництво будматеріалів. Нині спостерігається значне зростання питомої ваги галузей, які визначають науково-технічний прогрес народного господарства. До таких галузям ставляться електротехнічна і радіотехнічна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, і навіть приладобудування. Більшість виробництв машинобудування мають середню чи низьку металлоемкость ще більшу трудомісткість. Досить значну групу промислових підприємств у Вінницькій області становлять підприємства сільськогосподарського машинобудування і галузей, що виробляють обладнання харчової промисловості. Найбільші заводи області: Вінницький завод тракторних агрегатів, продукує вузли і запчастини до тракторах і комбайнів, Калиневский машинобудівний завод, що проводить обладнання цукрових заводів, і навіть Могилів-Подільський і Барський машинобудівні заводи. Багато підприємств неметаллоемкого і трудомісткого машинобудування сконцентровано у Вінниці. Тут перебувають інструментальний, електротехнічний, підшипниковий заводи, завод радіотехнічної апаратури та інших. підприємства. На базі мінерального будівельного сировини області успішно розвивається промисловість будівельних матеріалів. У цьому галузі основне місце займає каолиновое виробництво (Глуховецкий і Турбовский комбінати), а також видобуток граніту (Гневаньский, Жежелевский, Губниковский гранітні кар'єри). Найважливішими центрами будівельної індустрії є такі міста: Вінниця, Гневань, Глухівці, Ладижин, Немирів, Погребище. Важливе місце у виробництві товарної промисловості, у у Вінницькій області займає група підприємств індустріально-аграрної спеціалізації. У складі цукрової промисловості налічується 40 заводів. Найбільші цукрові заводи області: Крижопольський, Кирнасівський, Гайсинський, Погребищенский, Бершадский. У сфері добре розвинене виробництво плодоовочевих консервів, тваринного олії, м’яса і м’ясопродуктів, кондитерських виробів. У Вінниці функціонує кондитерська фабрика і масложировий комбінат. У цей час у Вінницькій області функціонує 6 м’ясокомбінатів, найбільший їх — Вінницький. За виробництвом валової продукції м’ясна промисловість області поступається лише цукрової. Найбільшими центрами плодоовочевої промисловості є Бар, Вінниця, Могилів-Подільський. Добре розвинене пивоваріння. Великі пивоварні заводи перебувають у Вінниці, МогильовіПодільському, Бершаді, Тиврове, Чернятине, Муровани, Куриловцах, Браїлові. Найбільше розвиток з галузей легку промисловість у Вінницькій області отримала швейна промисловість. Вона представлена Вінницькими виробничими об'єднаннями імені В. Володарского і «Поділлі», і навіть їх філіями в Барі, Тульчині, смт Вороновцы, селах Залужье і Ободовицы, швейними фабриками в Козатине і смт Браїлові. Підприємства бавовняної промисловості є у Хмільнику і Могилеві-Подільському. Підприємство трикотажної промисловості є у Вінниці. Широко відома продукція Вінницького производственно-художественного об'єднання «Biнничанка» з філіями в с. Клембовцы і с.Городновцы. У Вінниці працює шкіргалантерейна фабрика. Розвинена хімічна промисловості (Вінницький хімічний завод імені Свердлова). Значними центрами древообрабатывающей промисловості є Вінниця, Хмельник, Бар, Гайсин, Тульчин, Бершадь (меблеве виробництво), Калинівка (древесно-стружечный комбінат), с. Росоша (папір). Енергетичне господарство у Вінницькій області базується здебільшого місцевих гидроэнергоресурсах і подана ГЕС і ТЕС. Найбільше підприємство електроенергетики області - Ладижинська ГРЕС, що забезпечує електроенергією як Вінницьку, а й інші області. Найбільший промисловий вузол області - Вінницький, у якому сконцентровано близько 50% промисловості області. У внутріобласному розподілі праці він виділяється виробництвом продукції машинобудування, хімічної, харчової, легкої промышленностей, і навіть виробництвом будматеріалів. Перспективним є Гайсинско-Ладыжинский промисловий вузол, що формується з урахуванням Ладижинської ГРЕС. У Могилів-Подільському промисловому вузлі розвивається машинобудування, галузі легкої і харчової промисловості. Подальший розвиток даного промислового вузла області пов’язані з формуванням трудомістких і водомістких виробництв. Найбільшими промисловими центрами у Вінницькій області є також Бар, Козатин, Тульчин, Бершадь, Немирів, Крижопіль, Ямполь.

Пріоритети розвитку промисловості області у час Нині для України загалом, так у Вінницькій області в частковості, велике значення має тут зовнішньоекономічна діяльність. Для у Вінницькій області визначено такі пріоритетні сфери для іноземних інвестицій: виробництво технологічного устаткування цукрової, масложировий, хлібопекарської, борошномельно-круп'яної, м’ясо-молочної промисловості, випуск дитячого харчування, біотехнологія в галузях переробної промисловості. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на що області початку 1996 року становив 4190.95 тис. доларів США. Гроші на що області вклали 43 країни світу, найбільше: Іспанія, Німеччина, Польща, США, Угорщина. У торік Вінницька область мала партнерські зв’язки з 53 країнами світу всіх континентах нашої. Однією з пріоритетних напрямів є машинобудування області. Завдяки широкому асортименту продукції машинобудування області досить конкурентноспроможне на ринках сусідніх держав. Ряд підприємств отримав всесвітнє визнання. Так, інструментальне об'єднання двічі нагороджувалося призами Міжнародної Діамантової зірки якості. Його продукція вирушає у країни Європи, і навіть на Кубу, Тайвань, Бразилії, Сінгапур, США, країн СНД, Азії, Африки. У найближчій перспективі споживачі вінницького машинобудування країн СНД нездатні переорієнтувати свої господарські зв’язку на треті країни. У той самий час широке проникнення машин і устаткування перспективні ринки індустріально розвинутих країн вимагає підключення до глобальної мережі транснаціональних корпорацій з урахуванням залучення іноземних інвестицій і корінний структурної перебудови галузі. Великі сподівання покладаються на переробну і харчову промисловості. Саме це галузі можуть різко скоротити експорт сільськогосподарського сировини й забезпечити стабільне нарощування обсягів реалізації готової продукції. Дедалі більше значення набуває будівельна індустрія. Колективне підприємство «Винницастрой» виробляє великий обсяг будівельно-монтажних робіт поза межами України, зокрема у Польщі й Росії. Особливої уваги з погляду перспективи заслуговує використання мінеральних ресурсів. Маючи неоцінені запаси з корисними копалинами, область триватиме провідні позиції з експорту в країн СНД чи Світовий рынок.

Список використаної літератури 1. Украинская радянська енциклопедія, Київ, «Українська радянська енциклопедія», 1979. 2. Географiчна Енциклопедiя Украiни, Киiв, «Украiнська радянська енциклопедiя», 1989. 3. Статистичний щорiчник Украiни за 1994 рiк, Киiв, «Технiка», 1995. 4."Приорiтети Вiнничини", газета «Урядовий кур’ер», 9 квітня 1996 г.