Таллінн

Таллінн (одне з небагатьох міст Естонії, зберіг у великому кількості архітектурні пам’ятники. Він виник у кінці (- початку ((століття. Вже відтоді Таллінн розвивався від інших міст Естонії. Цьому сприяли багато причин. У — перших, місце міста визначила зручна для гавані, добре защищённая від хвиль Таллиннская бухта, поблизу якої височів високий стрімчастий пагорб — Тоомпеа, хіба що сама природа заклала готовий до спорудження тут городища, що захищає гавань. Вигідне розташування Таллінна сприяло розвитку як порту й торговельного міста: вже у (((столітті він, як центр торгівлі, і ремесла стає відомим далеко межі Эстонии.

У — других, місто розташовувався на перетині важливих торгових шляхів, що викликало залученню щодо нього уваги завойовників. Першими були датчани, які правили тут понад 100 років. Потім Таллінн потрапляє під владу німецького лицарського Лівонського ордену, тоді як у час Лівонської війни місто присягнув на вірність шведської короні. Далі шведи було розбито біля Полтави Петром (і Таллінн разом із усією Естонією були приєднано до Російської империи.

У цьому бурхливому історичному тлі йде розвиток Таллінна. Кожен із завойовників вносить в формування та зміцнення Таллінна архітектурний стиль своєї країни: мала фортеця на Тоомпеа, закладена ще датчанами, була перебудована Ливонським орденом дуже укріплений замок, що відбиток німецької архітектури (також багато будівель каже нас і про правлінні Російської корони. Таке розмаїтість архітектури веде до бурхливого розвитку туризму у час, що провідною галуззю розвитку Таллинна.

У — третіх, оскільки Таллінн здавна є торговий центр, то промисловість у ньому розвивається також краще, ніж у сусідніх містах Естонії. У Таллінні представлено всі галузі промисловості (харчова, легка, машинобудівна, хімічна, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів), і найбільші виробництва страны.

Усі приведені вище чинників указують на на вигідна столиці місце розташування. Однак шлях Таллінна до столиці був тривалою і трудным.

Середньовічне ядро Таллінна — Старий місто — це музей, не заповідник, а район, живе повнокровною життям, той справжній центр, до якому тяжіє все місто. Тоді нинішній Старий місто був городищем. Однак у 1864 року Таллінн перестав бути фортецею. У місті відпали обмеження із будівництвом нових будинків. У 1870 року відкрилося рух щодо Балтійської дорозі(Таллиннская гавань стає вікном до Європи для внутрішніх губерній Росії. Зростають фабрики, заводи. З ними збільшується й населення, вибудовуються маєтку. Вже ((((((((століттях Таллінн входить у число найбільших міст Балтики, до другої половини (((століття його населення сягає 4 тис. людина. Цьому багато чому сприяли широкі зв’язку міста з лиця Псковом, Новгородом і містами Західної Європи. Важливе значення місту мало його вступ до 80 — x роках (((століття Ганзейский союз торгових міст. ((століття та початок (((століття вони були періодом найвищого економічного і політичного розквіту середньовічного Таллінна. Його економічні та торговельні зв’язки з містами Північної Русі і містами Ганзейського союзу сприяли проникненню передових ідей 1953;1955 і політичного життя міста, у його архітектуру і мистецтво. Це сприяло, зокрема, широкому проведенню будівельних робіт, сильно змінили образ міста. І вже на початку такого бурхливого розвитку, тобто у (((- ((((століттях, Таллінн став вважатися столицею Эстонии.

Помітне розвиток Таллінна також бере початок зі Старого міста, то є коли його ще городищем. Спочатку відсутність зручних зв’язку з глибинними районами Російської імперії стримувало зростання та розвитку міста. Різким поштовхом до нього послужило спорудження залізниці Петербург — Таллінн: виникли великі промислові підприємства, збільшився вантажообіг Таллиннского порту. Це спричинило швидкому зростанню міста. Одночасно відбувається і швидкий територіальне зростання міста. Настільки бурхливе розвиток призвело до досить хаотичною забудові. Поблизу Старого міста з’являється ряд промислових підприємств, а поза кільця муру і околицях — малоблагоустроенные робочі райони. Наприкінці (((- початку ((століття кільце стін перестає за потрібне як оборонне спорудження, та у багатьох місцях воно руйнується. Зносяться древні ворота міста, які є на заваді міського руху, стіни у багатьох місцях пробиваються — створюються нові проходи в історичне ядро міста. Хоча великі адміністративні, ділові й торгові будинку почали споруджувати на прилеглих до Старому місту територіях, поза його меж, він продовжував залишатися найважливішої частиною загальноміського центру. Разом про те загострилися протистояння між потребами центру та її застарілої забудовою. Ці протиріччя також посилювалися все більшою цікавістю таллиннцев до историко — архітектурної боці Старого міста. Так виникла його проблема: що робити з цим безцінним, але фізично багато в чому застарілим комплексом? У результаті тривалих суперечок визначилися три шляху подальшого його развития:

Перший — знос застарілих будинків Старого міста, забудова його сучасними будинками загальноміського значення. Збереженню підлягали лише узятих під охорону пам’ятники архитектуры.

Другий — повне збереження всіх будинків Старого міста, реставрація їх початкового образу, і навіть збереження функцій Старого города.

Третій — збереження загальним історичним й архітектурного колориту Старого міста, характеру забудови вулиць та ансамблів. Збереження і реставрація пам’ятників архітектури (зміна, де може бути, функціонального використання зданий.

Оскільки два перших шляху вели загибель Старого міста, то вихід із цієї проблеми був у третьому пути.

У 1960 — x роках околицях пустирях почалося будівництво великопанельних будинків. Споруджувалися заводські корпусу, школи, дитячі садки. Прокладалися тролейбусні лінії говорили про швидкісному трамваї. Місто ріс, зростало, і число жителів. Наприкінці 1980 — x років щороку в столиці додавалися 4000 нових квартир і 8000 нових жителів. Років п’ять тому побудову Таллінні практично заморожено. Сьогодні у цієї сфері намітилося пожвавлення. Місцями столиця Естонії нагадує Таллінн кінця 50 — x років: всюди видно подъёмные крани, центр міста перетворився в будівельний плацдарм, в передмістях, як гриби після дощу, ростуть індивідуальні житлові будинки. Місто розвивається завдяки інвестиціям в будівництво, які розподіляються на спорудження житлових будинків, місць для проведення дозвілля, і навіть об'єктів інфраструктури. Кілька років тому висловлювалися припущення, що 2010 року річні обсяги житлового будівництва виростуть до 50 — 70 тис. кв. метрів, а обсяги офісних площ — до 50 тис. кв. метрів. У 1997 року обсяги будівництва виявилися кілька меншими, зате йшла пожвавлена реновація старих будинків, і навіть торгових, промислових і складських споруд. Якщо з те, що економіка розвиватиметься стабільно, то цілком реальне, що поступово стануть збільшуватися показники будівництва житлової площі, що припадає одну людину. Нині у Таллінні ця цифра 21 кв. метр. За прогнозами, населення столиці має істотно збільшитися. Якщо ж із який — або причини не відбудеться припливу населення, то зросте попит на якісне житло. Сьогодні впорядкованого сучасного житла в Таллінні значно менше. За структурою житлофонд розподіляється наступним образом:

60% - панельні дома;

15% - кам’яні житлові дома;

15% - житлові будинки з дерев’яними конструкциями;

10% - містечка та рядні житлові дома.

Згодом у великих квартирах і престижних будинках, розрахованих однією сім'ю, буде сокращаться.

У Таллінні досить місця на будівництво як індивідуальних житлових будинків, і багатоквартирних. Якщо темпи будівництва будуть і далі зростати дуже швидко, то земельних ресурсів забудовникам вистачить по крайнього заходу років 10 — 15. У найближчим часом проходитимуть забудови таких районів, як Хааберсти і Піриту, де можна побудувати 5 — 6 тис. індивідуальних і рядных будинків; Лиллекюла, де можна знайти близько 500 ділянок; Нымме, де реальні кілька сотень нових земельних ділянок і Ласнамяэ, у якому будівництво развернётся на схилі холма.

Будівельні обсяги конторських будинків прогнозуються до 50 тис. кв. метрів на рік. У 1997 року реальний обсяг новобудов становив 20 тис. кв. метрів. До цього слід додати реконструкцію існуючих будинків. По проекту детальної планування Ласнамяэских мікрорайонів 9-а і 10а, вздовж Нарвського шосе з початку вулиці Смуули перебувають земельні ділянки розміром в 0,4 га, передбачені для конторських будівель. Разом з недостатнім розвитком спорудження будинків розвивається будівництво шляхів, що потребує чималу суму. Горуправа хотіла щороку інвестувати цього 15 — 18% коштів міського бюджету, тобто орієнтовно 0,3 млрд. крон. Ці гроші лише погодяться витримувати будівництво шляхів, а й у потреби соціального призначення, певною мірою і нове будівництво (наприклад, житлових будинків для престарілих). За планами упродовж такого року (тобто 1999 рік) вестимуться дорожньо-будівельні роботи з ділянках між Пыхьявялья і бульваром Мері й можливості, на «прорив» Тартуського шосе між бульваром Рявала вулицею Ливалайа. За даними за 1998 рік місто витратив для будівництва і реконструкцію вулиць та доріг 119 млн. крон, в бюджеті нинішній рік" планується вже з майже 160 млн., чи третину більше ніж торік. Цього року понад 130 млн. крон зростуть вкладення на перегляд шкіл, зміну вікон у його навчальних закладах, де це було зроблено торік. У фонд будівництва міського житла на 1998 року було виділено 90 млн. крон. Яскравим прикладом є семиэтажное будинок розі Пярнусского шосе і бульвару Естонія. Це архітектурне утюгообразное офісне бізнес — будинок Kawe Plaza зі скляним хвилеподібним фасадом вдало прикриває убогі будівлі вулиці Татари і чітко відбиває будинок готелю «Палас», що через вулицю. А своє обличчя цієї будівлі трикутною форми і площею 701 кв. метр лише ззаду, як в дволикого Януса. Його архітектор Хенно Силласте спробував плавно вписати будинок навряд інших дуже різних за стилем будинків площі Вабадусе. У побудові, возведённой на бетонному каркасі, 7 основних поверхів, технічний поверх і 2 підземних для закритою паркування на 34 автомашини. Примітно, що хіба що вперше у Таллінні почалося вживатись і підземне простір, що є дуже актуальним для центру міста, Хоча ще 1986 року жодну з найбільших площ Таллінна Виру планувалося побудувати двома рівнях: внизу — автостоянка, нагорі, до прикладу, квітковий ринок. Також планувалося створення швидкісного трамвая, що проходив через центр міста під землею. Але у попередні з тим пори роки багато що змінилося, тому ті плани не привелись у виконанні. А сьогодні в столиці інші плани щодо площі Виру. Архітектори планують звести десятиэтажное адміністративне приміщення з другого боку Нарвського шосе перпендикулярно Будинку побуту, а майже впритул до готелю «Виру», на тієї ж лінії - торговий центр, який простягнеться протягом усього глибину площі. З з іншого боку готелю, дома скульптури «Морська діва» підніметься 17- поверхове вежа «Виру — 2». У глибині площі, навпаки Будинку побуту побудують багатоповерхову автостоянку, з ним громадське будинок заввишки 12 метрів, нарешті, із боку бульвару Естонії ще одне комплекс будинків, сполучених надземними галереями. Отже, дома великого вільного сьогодні простору площі залишиться кількох незабудованих місць, але вони перейматимуться торговими павільйонами, стоянкою автобусів і невеличкими полями газонів і клумб.

Також велике значення у розвиток Таллінна має проект нинішнього року — Великий культурно-спортивний хол в Рокка-аль-Маре. За планами будівництво споруди має закінчитися наприкінці 1999 року. На його будівництво буде витрачено 170 млн. крон. Поява центру культури та спорту Таллінні має стати справжньою подією як для Естонії, але й всієї Балтики. Кажуть, що й Hartwall Arena в Гельсінкі, майже точної копією якого є естонський «суперпроект», трохи менше. Голл будується щодо концертів, уявлень, і спортивних заходів. Можливо тут проходитимуть гастролі справжнього цирку. Зал для концертів вміщує 10 000 людина, а спортивних змагань — 6000.

Розвиток громадського транспорту також дома. Все більше тут Таллінна з’являються нові автобуси, які комфортніші і тепліше колишніх «Ікарусів». У цього року влада міста обіцяють прибуття нових тролейбусів, оснащених електронікою і комп’ютерної системою, що дозволяє контролювати рух і продаж квитків. Вони встановлять компостеры, які як фіксувати наявність квитка, а й проставляти час і проїзду тролейбусом, номер лінії, де цей квиток був прокомпостирован. Така система дозволить перейти використання погодинних квитків. Контролювати проїзні документи буде спеціальна електронна техніка. Вартість такий комп’ютерна техніка становить близько 60 тис. крон. Крім п’яти нових тролейбусів, така техніка буде встановлено ще двома трамваях, двох автобусах на двох старих тролейбусах. Вартість кожного із нових тролейбусів становить 3,5 млн. крон. Кошти купівлю цих паперів отримані з бюджету столицы.

Також великі гроші виділяються на: ремонт Талліннських громадських освітлювальних приладів надворі. Приміром, нинішнього року буде витрачено 10 млн. крон. Втім, ці гроші підуть як цього разу вже існуючі ліхтарі, а й у їх розведення. Нині у Таллінні всього 29 500 ліхтарів, які поділені держави, Електромережею і троллейбусно-трамвайным об'єднанням. Саме від нього залежить висвітлення міста. Ще світліше має стати між вулицею Ярвевана, Веэренни і подовженням Таммсааре; в кінцевої частини Раудалу — Вильянди маантее і велосипедній доріжці в Какумяэ. На населяють в основному підуть виділені гроші. До речі, у власників світла з’явилися спонсори. З їхньою допомогою вже дуже швидко заблискають новими вогнями церква Каарли, Товста Маргарита і вежі на міської стіні. Вежі Ратуші, Нигулисте, Олевисте і собор Олександра Невського вже світяться спонсорським огнём.

З розвитком столиці Естонії виникає багато проблем. Однією з основних є фінансова проблема Таллінна. Наприклад найбільш інтригуючими питаннями п’ятничної прес-конференції після засідання горуправы були квартирні церковні та грошові, найбільш хвилюючим у тому числі був останній. Питання полягало у цьому, що «резервні» гроші у скарбниці міста не затримуються. Приміром, у бюджеті нинішнього року не передбачено виділення грошей обладнання приміщень, оскільки «резервні» гроші пішли шляхом соціальні потреби минулого року її. На ремонт приміщень молодіжного департаменту надворі Хар’ю горуправа виділила півмільйона крон. Ще зовсім недавно бібліотеку в Меривялья хотіли закрити, але завдяки всколыхнувшейся громадськості цієї ідеї вирішили відмовитися. Бібліотеку вирішено капітально відремонтувати і реконструювати. На це ще управі Піриту виділено 391 тис. крон.

Частина «резервних» грошей пущено в напрямі прискорення реформи власності. Департамент міського майна отримав 2 млн. крон на покриття витрат по муніципалізації землі. На зміст чиновницького апарату 3 млн. крон отримав департамент реформи власності. Це на додачу до 8,8 млн. бюджетних коштів. Для покриття витрат, що з приватизацією житлових приміщень 1,125 млн. крон буде розподілено між управами Піриту, Кристийне, Нымме, Пыхья — Таллінн і Ласнамяэ. Ще 175 тис. крон поділять між собою управи Кесклинн, Кристийне і Ласнамяэ — ці гроші погодяться витримувати витрати з вирішення питань повернення протиправно отчуждённого майна. Також 1 квітня настає термін оплати 100 млн. крон японської фінансової корпорації Намура, що має місто взяв кредит. Ще 100 млн. треба повернути до початку октября.

З — за цих соціальних потреб запаси міського бюджету на 1999 рік вичерпалися. Тому таллінська горуправа вклала 50 млн. крон на депозит трьом банкам — Hansapank, Ьhispank і філії фінського банку Meritapank.

Але все-таки найголовнішим проблемою Таллінна, як і багатьох інших міст і більш, є соціальна. Однією із цього цієї проблеми з’являється маленька пенсія. Оскільки медицина вдосконалюється, то тривалість людського життя збільшується. Отже, росте питому вагу старих, а населення у віці подає. Отже, утримання пенсіонерів йде більше, які місто бере підвищенням налогов.

Виникає також проблеми безробіття, яка влечёт у себе падіння працездатного населення. Безробіття виникає у зв’язку наступних причин: банкрутство підприємств, вдосконалення технологій. Багато безробітні люди після звільнення не можуть знайти собі нову нормально оплачувану роботу. Тому вони змушені ретельно працювати за мізерну плату. У результаті вони мають коштів у самозабезпечення і оплату житла, з — за що їхні виселяють з квартир за борги також тому мізерних заробітків неспроможна знайти собі нове житло. Тому, хто у цю ситуацію, змушені поневірятися на вулицями, перетворюючись на бомжів. Ще одна категорія бомжів складається з людей, які прагнуть знайти роботу. Такі люди потрапили до своє положення з — за відсутності волі прагнення нормального способу життя, алкоголізму і наркоманії. З — за відсутність коштів лікуватися бомжі часто хворіють простудними і вірусними захворюваннями, що передаються і забезпеченим людям.

Ключовими темами останнього засідання Талліннської горуправы стало вирішення питання підвищення вартості харчування в муніципальних дитячих установах. Дійові досі розцінки на харчування було встановлено двох років тому. У процесі природною інфляції ціна на товари та з того часу помітно зросла. Так, школяр по обід з'їдає продуктів на 6 крон, як батьки платять по 10 крон. Витрати транспорт, зарплату, збирання тощо. буд. повинні вкладеться на чотири крони з розрахунку один обід. Починаючи з лютого 1999 року порція шкільного обіду стоїть 14 крон. Батькам дошкільнят також довелося розщедритися велику суму. Дитину близько трьох років годують в яслах за 15 чи 18 крон в цілодобових, коли раніше було 12 крон. Дітей від 3 — 7 років годують тричі на день 17 крон, а цілодобових 20 крон. Тому багато хто школярі змушені харчуватися принесённой з будинку їжею — так дешевле.

Ще одна яскравий фінансової скрути Таллінна можна розгледіти з прикладу Мустамяэской дитячої поліклініки, пацієнти якої змушені ділити тісне будинок поліклініки із мешканцями вдома, де міститься сама поліклініка. До того ж медичний заклад потребує ремонту і розширенні. А ще потрібно 28 млн. крон, які місцева влада що неспроможні виділити керівництву дитячої поликлиники.

Кримінальна ситуація у Таллінні є одним із складових соціальних проблем. Росте кількість злочинів. У 1998 року у Таллінні було зареєстровано 21 157 правопорушень, що 10% більше, ніж у 1997 року. Найбільший чисельне зростання стався в Идаском районі - 29,3%, найнижчий — у московському Центральному — 3,8%. По видам злочинів відзначений найбільше зростання числа наркопреступлений — 117 (62%), убивств — 72 (44%), крадіжок з автомобілів — 112 (36%) і правопорушень тут — 9618 (21%). Рівень розкривань злочинів у Таллінні одне із найбільш низьких по республіці - 13,2%, оскільки з — за незнання державної мови були звільнені досвідчені слідчі, і кілька років тому у Таллінні було закрито поліцейська школа, на роботу приймають недосвідчених новачків. Кожні добу у Києві відбувається загалом 31 злочин. Розкривається лише кожне 10 — е. Встановлено, що більшість — до 80% - злочинців становлять представники неэстонского населення. З положень цих показників напрошується висновок, що становище і з злочинністю, і з результатами роботи поліції, бажає лучшего.

І усе ж таки розвиток Таллінна покриває його проблеми. Так як будуються багато підприємств, контори, що сприяє поліпшенню безробіття у якій — то мері злочинності. Оскільки, коли в людей є роботу і постійний заробіток, не доводиться красти. Отже, при припливі числа робочих держава отримує більше податків, що може впустити їх у будівництво або ж на соціальні потреби. І на дна суспільства — бомжів — робляться де — які послуги: відкриваються для них нічліжки, де їх можуть у холодну пору ночувати, там-таки їм дають безплатну їжу, і гарячий чай (наприклад, нічліжка для бездомних в Пыхья — Таллінні надворі Алази). Тому проблеми Таллінна вирішуються, хоча й повністю, але немає жодної міста, чи держави в всьому світі, яке було б проблем.

Список використаної литературы:

1. Газета: «Естонія», випуск 26 січня 1999 року. 1. Газета: «Естонія», випуск 20 січня 1999 року. 1. Газета: «Естонія», випуск 19 січня 1999 року. 1. Газета: «Естонія», випуск 14 січня 1999 року. 1. Газета: «Естонія», випуск 12 січня 1999 року. 1. Газета: «Естонія», випуск 30 січня 1999 року. 7. Газета: «Естонія», випуск 18 лютого 1998 року. 7. Газета: «Естонія», випуск 30 листопада 1998 року. 8. Журнал: «Естонія»: Дrielu, випуск 30 січня 1999 року. 7. Газета: «Ділові відомості», випуск 1 квітня 1998 року. 9. Газета: «Молодь Естонії», випуск 31 грудня 1998 року. 10. Книжка: Р. Кангропооль, Д. Брунс; «Регенерація Старого Таллінна». 11. Книжка: Ю. Генс; «Старий Таллінн та її визначні пам’ятки»; 1947 год.