Совокупный річний дохід громадян РФ і проблеми його формирования

1. Історія прибуткового податку. Відповідно до постановам Тимчасового Уряди Роcсии від 12 червня 1917 року, в терміновому порядку було складено три надзвичайно важливі новели у сфері прямого обкладені змінені деякі підстави справляння і підвищено ставки прибуткового податку, і навіть податку приріст прибутків і винагороджені запроваджено новий «одномоментний «налог.

У зв’язку з запровадженням нового податку і підвищення старих найвища ставка прямого оподаткування разом було доведено до 90 відсотків загального доходу плательщика.

Таке оподаткування стало б «нацонализацией «доходів імущих класів та її варто було провадити лише як тимчасовий захід, викликану крайнім виснаженням фінансових ресурсів держави, хоча це міра суперечила до деяких положень сучасної А. Ф Керенському теорії фінансового права.

Слід зазначити, нові закони було прийнято у розвиток нормативно-правових актів про державному прибутковий податок від 6 квітня 1916 року й про тимчасове податок приріст прибуток від 13 травня 1916 года.

Зрозуміло, що Тимчасовий Уряд існувало недовго, діяло в умова екстремальних, тому його податкову політику навряд чи можна вважати класичне І все-таки цей нетривалий досвід алеваторства в оподаткуванні має лише пізнавальне, а й повчальне значення. Бодай оскільки у Росії взаємопов'язані як ніде тимчасові правила у змозі ставати перманентними устоям життя цілої величезної страны.

Постановою Тимчасового Уряди від 12 червня 1917 року «Про підвищення окладів державного прибуткового податку «було встановлено, що доход від, не перевищує тисячу рублів, звільняється з оподаткування зазначеним податком. Було розроблено дуже докладна відомість доходів населення і окладів податку з 89 розрядів, куди входили у собі прибутки від тисячу рублів до 400 тисяч карбованців. Нижча ставка зафіксованої в відомості податок становила 1 відсоток, вища — 33 відсотка. Доход, превышавший чотириста тисяч карбованців, оподатковувався у вигляді ста двадцяти тисяч карбованців з додатком до про цю суму по 3 тисячі п’ятдесят рублів на кожні повні десять тисяч карбованців понад чотирьохсот тисяч карбованців. І нічого: ананаси їли, так рябчиків жували. У 1917 року платники були зобов’язані, без очікування отримання окладных аркушів, внести не пізніше 1-го серпня о територіальні казначейства чи спеціальні каси половину суми прибуткового податку, причитавшегося на прибуток, показаного у тому заявах. По отриманні ж окладного аркуша їм наказувалося донести недоплачену суму не пізніше 2-го жовтня. Платники, не подали заяв, мали внести обчислені з нього суми прибуткового податку одночасно й не повністю пізніше 2-го жовтня. Прийняттям даного нормативного акта Тимчасовий Уряд намагалося адаптувати до фінансової кон’юнктурі 1917 голи закону про прибутковий податок, встановлений ще царської адміністрацією на початку 1916 року й що отримала схвалення як і Державній думі, і у Державному Раді. Запровадженням прибуткового податку царському уряду визнало те, що заперечила багаторазово: війна не перешкоджає фінансовим (як, втім, та інших) реформам. Навпаки, у періоди національного підйому долається рутина і слабшає опір консервативної частині суспільства, котра перешкоджає політичному прогресу та оздоровленню країни. Прибутковий податок було бути першим кроком, і необхідною умовою подальших податных реформ. Як царський, і Тимчасовий Уряд розуміли, що реформу реальних податків, заміна їх немайновими немислима без запровадження прибуткового податку. На жаль, законодавці тодішньої Росії, як відомо, дуже довго «запрягали ». Перші надходжень від прибуткового податку планувалося отримати у 1917 року. Але якби він запроваджено хоча в 1914 року, влада у розпал бойових дій мали б точні даних про розмірах усіх доходів громадян Російської імперії, і зазначений податок працював з повним навантаженням. Цього цього не сталося. Попри нормотворчі зусилля Тимчасового Уряди, прибуткового податку в 1917 року не приніс у скарбницю держави, ані однієї копійки надходжень. А що відбулися потім політичні події та зовсім зламали злебідно що діяла податкову систему Росії. Проте принципи та фізичні методи, якими керувалося Тимчасовий Уряд, вносячи корективи в існуючий перед ним податкового законодавства, у чомусь зберігають своєї актуальності і стосовно нашому сьогоднішньому перехідному периоду.