Анализ товарного ринку основних продуктів питания

смотреть на реферати схожі на «Аналіз товарного ринку основних продуктів «.

№ 2.2 Аналіз рівня концентрації та ступеня конкурентного середовища над ринком хлебопродуктов.

Для визначення рівня концентрації використовується коефіцієнт концентрації виробництва (G), який розраховується за формуле:

G (2) = (V1+V2)/Vт.р. *100%,.

где V1 і V2 — обсяги виробництва двох суб'єктів господарювання на товарному ринку, а Vт.р. — обсяг товарного рынка.

Отже, в базисному периоде:

G (2) = 32.39%.

G (4) = 43.02%.

G (6) = 48.21%.

G (8) = 52.78%.

HHI = 756.58, тобто. ринок не монополізований і охоплює понад десяти господарюючих субъектов.

У отчётном периоде:

G (2) = 39,66%.

G (4) = 52,37%.

G (6) = 58,55%.

G (8) = 63,36%.

HHI = 950.84, тобто. ринок не монополізований і містить понад десяти господарюючих субъектов.

Оскільки коефіцієнт концентрації (G (4)) в отчётном періоді чотирьох суб'єктів господарювання більше 45% і індекс Герфіндаля-Гіршмана (HHI) йти до 1000, то «за аналізований період ступінь конкурентного середовища на товарному ринку хлібопродуктів ослабла, а рівень монополізації увеличился.

№ 2.3 Оцінка ступеня дефіцитності даного товарного рынка.

Для оцінки дефіцитності товарного ринку необхідно визначити вплив чотирьох чинників на коньюктуру даного товарного ринку (загальноекономічна чи общехозяйственная коньюктура (ЕК), вплив попиту з урахуванням платёжеспособности (З), вплив пропозиції (П), вплив цінової еластичності попиту (Ц).

Інтегральний показник ступеня дефіцитності товарного ринку обчислюється про формуле:

Д = ЭК+С+П+Ц.

ЕК може приймати значення від 0 до 0,4. Якщо показник приймає мінімальне значення, то економічна коньюктура сприяє затоваренню ринку. Якщо показник приймає максимальне значення, то економічна коньюктура сприяє формуванню дефіциту. У нашому разі, з прикладу ринку хлібопродуктів в Читинської області, ЕК приймемо — 0,2, т.к. пропозицію повністю задовольняє попит на хлібопродукти, а затоварення не наблюдается.

З приймає значення від 0 до 0,2. Якщо С=0, то попит зменшується більш, ніж 10%. Якщо С=0,2, то попит збільшується більш, ніж 10%. Якщо с=0,1, виникає рівновагу, тобто. попит не змінюється. Тут береться до уваги динаміка споживання хлібопродуктів (щодо стійка), економічну ситуацію споживачів (середньодушові доходи збільшились протягом цей період на 357,7%), і навіть взаємозамінність коїться з іншими товарами (див. пункт № 2.1). Отже, можна дійти невтішного висновку про рівновазі над ринком хлібопродуктів, тобто С=0,1.

П змінюється не більше від 0 до 0,3. Якщо П=0, то пропозицію збільшується більш, ніж 10%. Якщо П=0,15, то пропозицію не змінюється. Якщо ж П=0,3, то пропозицію зменшується більш, ніж 10%. Тут враховується обсяг власного виробництва, імпорт (у наше регіон хлібопродукти не ввозяться, т.к. це економічно невигідно) тощо. У нашому разі приймемо П=0,15, т.к. пропозицію не изменяется.

Ц змінюється не більше від 0 до 0,1. Якщо Ц=0, то еластичність попиту висока. Якщо Ц=0,1, то продукт слабко реагує зміну його ціни. Якщо Ц=0,05, то еластичність нормальна. На нашому товарному ринку (ринок хлібопродуктів в Читинської області) Ц =0,1, т.к. хліб, і хлібопродукти слабко реагують зміну їх ціни, оскільки ставляться до першої необходимости.

Отже інтегральним показником ступеня дефіцитності равен:

Д=0,2+0,1+0,15+0,1=0,55.

Це свідчить про щодо усталеному стані товарного ринку хлібопродуктів в Читинської области.