Боевая готовність підрозділів, і частей

" Стверджую «Розглянута і затвердженої Начальник військової кафедри ЯРМУ на засіданні предметно полковник Н. Кузнеченков методичної комиссии.

Протокол №____ «__ «___________199__ р. від «__ «_________199__ г.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА із загальної тактике.

(ВУС 30 403).

ТЕМА № 13 Бойова готовність підрозділів, і частей УЧЕБНАЯ МЕТА: — знати, що таке бойова готовність, що вона достигается.

— вміти визначати бойовій готовності і их.

зміст діяти за її введении;

— виховувати здатність мобілізувати підлеглих для підтримки високої бойової готовности.

Загальні організаційнометодичні указания.

Заняття проводиться в тактичному класі у складі навчального взвода.

Форма проведеннялекция.

Заняття розпочати з оголошення теми і навчальних цілей заняття, перевірити підготовленість студентів для обіймання і ув’язати пройдений матеріал із вмістом справжнього заняття. Навіщо протягом 10 хв. провести літучку на тему «Правила ведення робочої карти командира, скорочені позначення, застосовувані картами, схемах та інших документах».

У результаті лекції приділити увагу з’ясуванню обучаемыми понять, що таке бойова готовність, що вона досягається. Дати під запис ступеня бойової готовності та його содержание.

Наприкінці заняття підбити підсумки, запитання, виниклі вході заняття, дати завдання на самоподготовку.

Час: 2 часа.

НАВЧАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І РОЗПОДІЛ ЧАСУ Запровадження… …5 хв. 1. Поняття бойової готовності. Чим досягається стала бойова готовність підрозділів, і частей…5 хв. 2. Ступені готовності, та його зміст. Обов’язки військовослужбовця за тривогою. Екіпірування… 10 хв. 3. План підйому підрозділ з тривозі. Порядок виходу особового складу до парку, складу, до пункту збору …25 мин.

4. Обсяг і послідовність виконання робіт з приведення озброєння в бойову готовность…40 мин.

Заключна часть…5 мин.

Завдання самопідготовку 1. Вивчити теоретичний матеріал лекції. 2. Бути з готовністю на початку наступного заняття протягом 10 хв. написати літучку на тему «Ступені бойової готовності та його содержание».

Література: Методичні посібник з навчання артилерійських частин 17-ї та підрозділів діями при приведення в бойову готовности.

Кардинальна зміна нашою державою свого зовнішньополітичного курсу обумовила ліквідацію протистояння у світі двох приблизно рівних военно-стратегическому потенціалу військово-політичних угруповань. Саме це стало причиною певного ослаблення міжнародної напруги та зниження небезпеки виникнення війни, дозволило говорити про закінчення періоду «холодної громадянської війни». Однак у світі ще склалося гарантій необоротності позитивних процесів в ослабленні міжнародної напруженості. Далеко ще усунуто можливість новий виток загострення у майбутньому протиборства держав та його коаліцій за досягнення економічних, політичних, соціальних та інших інтересів. Залишитися в боці у цьому протиборстві нам, навряд чи, вдасться. У умовах ми, проводячи активну миролюбну політику, змушені до того ж час підтримувати свою оборону лише на рівні сучасних вимог, зміцнювати бойову міць Збройних сил. Виконання це завдання багато чому визначається високої пильністю, в постійній бойовій готовності сполук, частин, подразделений.

1. ПОНЯТТЯ Про БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ. НІЖ ДОСЯГАЄТЬСЯ СТАЛА БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТЕЙ.

Під бойової готовністю військова наука розуміє здатність частин і підрозділів різних пологів військ у гранично стислі терміни здійснити всебічну підготовку, організовано розпочати в бій із супротивником закону та за жодних умов обстановки виконати поставлену задачу.

Бойова готовністькількісне і дуже якісне стан військ, що б ступінь їхній готовності за будь-яких умов обстановки розпочати рішучі бойові дії усіма які є в них силами, коштами Німеччини та успішно виконати бойову задачу.

Висока бойова готовністьголовний якісний показник стану військ та сил флоту. Вона виявляє міру військової пильності особового складу, його готовності до виконання бойових завдань у будь-якій момент, навіть у несприятливі погодні умови, зокрема і із застосуванням противником ракетно-ядерної зброї. Така готовність неспроможна носити тимчасовий, сезонний характер або ж завмерти певному уровне.

У бойової готовності немає не може бути другорядного, несуттєвого. Тут має своє цілком певне значення, все життєво важливо. І це зрозуміло. Адже йдеться про святая-святихбезпеки нашої великої Батьківщині. І тоді може бути місця навіть окремим фактам благодушності та безтурботності воїнів, найменшого притуплення пильності і недооценок майна реальної опасности.

Бойова готовність охоплює дедалі нові аспекти життя і діяльності Збройних сил, у ній, мов у фокусі, зосереджені величезні зусилля і діяти матеріальні витрати народу обладнання армії сучасним зброєю і технікою, свідомість, грамотність і дисципліна усіх військових, мистецтво начальницького складу й багато іншого. вона є вінцем військового майстерності у час, визначає перемогу у войне.

Рівень бойової готовності сполук і частин перебуває у великий залежність від: — бойової підготовки військ у мирний час — мобілізаційної готовності сполук і частин скороченого складу і кадру — професіональною підготовкою командирів і штабів — справного стану техніки та озброєння — обеспечности матеріальних ресурсів для — стану чергових коштів, що є на бойовому дежурстве.

Основу бойової готовності військ та сил флоту становлять висока бойова виучка особового складу, вміння воювати посучасному, домагатися рішучої перемоги над сильним, добре збройним і навченим ворогом. Ці якості формуються та відпрацьовуються до майстерності під час навчань, занять, тренувань, тренажей по тактичної, технічної, тактикоспеціальної подготовки.

Опанування наукою перемагати ніколи було простою й легким справою. Тепер, коли вогнева і ударна міць армії й флоту незмінно зросла, коли докорінно змінився характер бою, досягти високої польовий, повітряної і військовий морський виучки став справою ще більше складним, які вимагають величезних зусиль всього особового складу підрозділи, частини, корабля, повсякденного, напруженої праці кожного воїна. Тому першочергове завдання щодо підвищення бойової готовності у сучасній военнополітичної обстановцівчитися військовій справі справжнім чином. Це означаєз повним віддачею духовних і фізичних сил вивчати ввірене зброя терористів-камікадзе і бойову техніку, відпрацьовувати до високого майстерності і автоматизму все прийоми їх застосування у різних, зокрема і екстремальних умовах, на відмінно виконувати все нормативы.

Йдеться необхідність наполегливо і невпинно загартовуватися фізично, виховувати у собі такі риси, як мужність, стійкість, витривалість, дисциплінованість і исполнительность.

Щоб по-справжньому опанувати військовим майстерністю, солдатові, матросу потрібно змогли ефективно використати щохвилини занять, навчань, активно і зовсім діяти у різні види бою, вдень і вночі, в складних географічних, кліматичних і метеорологічних умовах, до краю скорочувати час і під час навчально-бойових завдань і нормативов.

Навчатися випереджати супротивника у відкритті вогню, вражати його на максимальної дальності при застосуванні ним коштів радіоелектронної боротьби, як звичайного, і створення ядерної зброї. Домагатися, щоб кожен постріл, пуск ракети був вражаючим. Відпрацьовувати міцні навички практичного розв’язання питань бойового забезпечення, зокрема і такі, як ведення протиповітряної розвідки, захист від зброї масового знищення. Усе це й є наочні показники бойової готовності, здатних здобути перемогу не числом, а умінням. Не слід забувати у тому, що це успіх зазвичай супроводжує наполегливим, які боятися труднощів, не шукають легких шляхів в оволодінні бойовими спеціальностей, вважають справою честі заслужити все вищі знаки військової доблести.

Велику роль досягненні цього грає підвищення класною кваліфікації, освоєння суміжних спеціальностей, досягнення повної взаємозамінності на бойовому посаді, у розрахунку, екіпажі, отделении.

Висококласні фахівці набагато ефективніше використовують Бойові можливості озброєння техніки. Вони нечасто допускають поломки, швидше усувають несправність, вони ширше як технічний, а й тактичний кругозір. Тож боротьба за високу класність — це важливий елемент боротьби за високу бойову готовность.

Досягнення високого військового майстерності - це побажання, не прохання, а непорушне вимога. Воно продиктовано характером військових приготувань ймовірного противника, можливостями сучасного зброї. Тому протиставляти супротивнику слід відпрацьоване до автоматизму майстерність, таку особисту виучку, аби було втрачені жодна секунда, в бою було ні одного зайвого движения.

Постійна бойова готовність солдата, матроса немислима без міцних морально-боевых якостей. З розвитком військової справи ускладнюються завдання, які стоять перед воїнами. Збільшується їх обсяг, якісно змінюється характер ратної праці, ростуть морально, моральнопсихологічні і навантаження. І це вимагає зростання свідомості особистого состава.

Рівень бойової готовності перебуває у прямої залежності від стану військової дисципліни, статутного порядку, исполнительности.

Колективний характер зброї, посилення ролі взаємодії призвели до у себе вимоги до точності на бойовий роботі кожного фахівця, чітка організація бойової підготовки, непорушність розкладів занять, розпорядку дня, статутний порядок виховують особовий склад на кшталт обов’язковості, допомагає робити військову службу як школою бойового майстерності, а й чудовою школою фізичної гарту, дисциплінованості і організованості, школи мужності. Необхідність кріпити дисципліну, підтримувати суворий порядок, звіряти кожен крок з статутними вимогами — обов’язок кожної солдата і матроса. Якщо воїн посправжньому глибоко перейнявся розумінням величезної особисту відповідальність, покладена нею народом за безпеку священних рубежів Вітчизни, він робитиме усе необхідне, щоб боєздатність постійно підтримувалася належним чином. Висновок: Не дивлячись на деяке потепління взаємин між державами в світі багато країн продовжують нарощувати військовий потенціал. У цій обстановці Збройні сили Росії мають підтримувати високу бойову готовність, необхідну захисту Отечества.

2. РІВЕНЬ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ТА ЇХНІ ЗМІСТ. ОБОВ’ЯЗКИ ВОЕНОСЛУЖАЩЕГО ПО ТРИВОЗІ. ЭКИПИРОВКА.

У Збройних силах Росії такі бойовій готовності: 1. Бойова готовність «Постійна» 2. Бойова готовність «Підвищена» 3. Бойова готовність «Військова небезпека» 4. Бойова готовність «Полная».

Бойова готовність «стала» — повсякденне стан військ, укомплектованість особовим складом, озброєнням, бронетанкової технікою і транспортом, забезпеченість усіма видами коштів і здатних перерости у встановлений їм термін перейти в бойову готовність «підвищену», «військову небезпека» і «полную».

Частини й молдавські підрозділи перебувають у місцях постійної дислокації. Організовується бойова підготовка за планом бойової підготовки, проводяться заняття відповідно до розкладу занять, суворе виконання розпорядку дня, підтримку високої дисципліни, усе це надає значний вплив до рівня бойової готовності у мирний время.

Бойова готовність «підвищена» — стан військ при якому вони в мінімальні стислі терміни можуть бути приведені в бойову готовність «військової небезпеки» і «повну» без виконання бойових задач.

При бойової готовності «підвищена» виконується наступний комплекс заходів: — офіцерський склад парламенту й прапорщики переводяться, за необхідності, на казармене становище — скасовуються всі види зборів, відпустки — усі підрозділи повертаються до розташування — техніка поточного забезпечення звільняє з короткочасного зберігання — АКБ встановлюються техніку ТД — учбово-бойова техніка й завантажуються боєприпасами — посилюється наряд — встановлюється цілодобове чергування відповідальних офіцерів штабів — перевіряється система оповіщення і сигналізації - припиняється звільнення в запас — архіви готуються здатися — зброя терористів-камікадзе і боєприпаси видаються офіцерам і прапорщикам.

Бойова готовність «військової небезпеки» — стан військ, у якому і готові до виконання бойових завдань. Терміни приведення підрозділів у бойову готовність «військової небезпеки» залежать від багатьох чинників (клімат, сезон і т.ін.). Особистий склад отримує зброя терористів-камікадзе і протигази. Уся техніка й виводяться в запасний район.

Частини скороченого складу і ростити кадри, що комплектуються за мобілізаційним плану офіцерами, прапорщиками, сержантами і солдатами дійсною служби, і навіть особовим складом запасу, здійснюють прийом організаційного ядра, підготовку висновку техніки, озброєння і матеріальних коштів у запасний район, розгортання пунктів прийому приписного состава.

До складу організаційного ядра входять офіцери кадру і запасу, водії, механіки-водії, військовослужбовці дефіцитних спеціальностей, вкрай необхідні забезпечення організаційного прийому приписного складу і техніки з народного хозяйства.

Бойова готовність «повна» — стан найвищого ступеня бойової готовності військ, коли вони здатні взятися за виконання бойових задач.

Частини скороченого складу і кадру розпочинають прийому приписного складу і техніки з н/х. Підрозділи комплектуються по мобілізаційному плану особовим складом запасу до штатної чисельності війни. Відповідальність за якісне комплектування підрозділи військовозобов'язаними доручається командира і районного військового комісара, зобов’язаних постійно вивчати і чути особистий склад, приписаний з запасу. Командир частини узгодить із військовим комісаром сигнали і Порядок відправки команд до пункту прийому особистого состава.

ППЛС складається з таких елементів: — відділення явки і прийому команд — відділення медичного огляду — відділення розподілу — відділення видачі засобів захисту — відділення санобробки і экипировки.

До прибуття підрозділ військовозобов'язані заносять у штатно-должностные списки й отримують відповідне вооружение.

Постачання якої бракує автомобільної техніки до підрозділу реєструють безпосередньо з підприємств і закупівельних організацій зі штатними водителями.

Для організаційного прийому техніки з нх поблизу частини розгортається пункт прийому техніки, що складається з: — відділення збору прибуваючої техніки — відділення прийому техніки — відділення і розподілу і передачі прийнятих машин.

Після набуття особового складу й техніки виробляється бойове слаживание підрозділів. Основними завданнями бойового слаживания підрозділів є: — поліпшення бойової готовності підрозділів шляхом слаживания підрозділів та його підготовка до дій, — вдосконалення особовим складом запасу військових знань та польовою виучки, придбання твердих практичних навичок у виконанні обов’язків, — прищеплювання командирам практичних навичок в вмілому керівництві подразделениями.

Бойове слаживание виробляється у чотири периода.

Перший період — прийом особового складу й формування підрозділів. Виконання вправи контрольних стрільб з закріпленого озброєння і водіння машин. Слаживание відділень (розрахунків). Вивчення штатного озброєння і техники.

Другий період: слаживание взводів на тактичних заняттях батарей.

Третій період: слаживание батарей на тактичних навчаннях дивизиона.

Четвертий період: тактичні навчання з бойової стрельбой.

Отже, бачимо, що бойова готовність «повна» — стан найвищого ступеня бойової готовності войск.

Ступені бойової готовності і Порядок дії особистого складу містять у собі дуже багато заходів і жорстко регламентовані часом. Через це кожен військовий повинен знати свої обов’язки, і досконало їх выполнять.

За командою чергового «Рота, підйом, Тривога», кожен військовий зобов’язаний швидко піднятися, одягтися, отримати особисте зброю: протигаз, ОЗК, речовий мішок, сталевої шолом, теплі речі (в зимове час) і продовжує діяти відповідно до бойової обслуги. У речовому мішку має бути: — плащ-накидка — казанок — фляжка, гуртка, ложка — білизну натільне (по сезону) — онучі - фурнітура — папір для листів, конверти, карандаши.

По тривозі військовий доукомплектовывает речовий мішок туалетними приладдям. Приписний склад экипируется на ППЛС в відділенні екіпірування і санобработки.

3 В. ПЛАН ПІДЙОМУ ПІДРОЗДІЛИ ПО ТРИВОЗІ. ПОРЯДОК ВИХОДУ ЛИЧНОГО СОСТАВА У ПАРК, НА СКЛАД, У ПУНКТ СБОРА.

Війська за тривогою з розгортанням частин 17-ї та підрозділів зняттям техніки та озброєння зі збереження, виходом всієї техніки до віддалених районів можуть бути порушені лише розпорядження командувача військ округи та выше.

Із метою підтримки високої бойової готовності, командир полку проти неї підняти за тривогою один дивізіон (батальйон), а командир дивізіону (батальйону) — одну батарею (роту).

План підйому за тривогою розробляє штаб частини з урахуванням рішення командира полку на приведення полку в бойову готовність. У дивізіоні (батареї) підставі цього плану розробляється «Графік приведення в бойову готовність», у якому відбиваються заходи й час їх проведення попри всі бойовій готовності. У батареї (роті), крім того складається бойова обслуга з озброєння й лазерній техніці, з особового складу та її екіпіруванні. Успішні дії підрозділів можливі в тому разі, якщо кожне військовий буде твердо знати, вміло й сумлінно виконувати вимоги, і обов’язки, передбачені планом підйому за тривогою, графіком приведення в бойову готовність, бойовим розрахунком знати своє місце, порядок дій при приведення у різні бойовій готовності. Командири зобов’язані уточнювати розрахунки, розподілу техніки і оголошувати їх на вечірніх поверках.

У бойових розрахунках вказують, хто що робить у разі оголошення тривоги. Наприклад, скільки чоловік і хто від роти, яка машина виділяється на навантаження боєприпасів батальйону чи полку. Або хто з солдатів виносить бойові патрони з рушничного кімнати, будь-який інший майно роти, хто відпо-відає світломаскування вікон і т.ін. Сигнал «Тривога» в підрозділ надходить у системі оповіщення «Шнур» і дублюється по телефону. Система оповіщення «Шнур» є централізовану проводную систему оповіщення від чергового по полку всім підрозділам полку. Пульт управління системою «Шнур» перебуває у кімнаті чергового по полку, а підрозділах звукове і світлове табло оповіщення. Це дає можливість оповіщати усі підрозділи одночасно у мінімальні сроки.

Прийнявши сигнал «Тривога», черговий по роті піднімає весь особовий склад (якщо сигнал надійшов вночі) чи відправляє для оповіщення підрозділи посильних до місць проведення ротних занять. Оповіщає офіцерів роти, відправляє до чергового у справі виділені від підрозділи команды.

З метою організаційного виходу підрозділу призначений район в підрозділі існує певний порядок виходу особистого складу. Першими після підйому отримують зброю посильні і убувають по команді чергового по роті (батареї) за офіцерами, прапорщиками і сверхсрочнослужащими, котрі живуть поза частини. Потім зброю отримують механіки-водії, водії й під командою техніка роти (батареї), чи командира відділення йдуть в парк.

У частинах скороченого складу водії отримують АКБ з акумуляторної та техніку, призначену на персонал, тобто. знімають її з консервації .Після навантаження коштів техніка виводиться району зосередження. 4 В. ОБСЯГ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО ПРИВЕДЕННЯ ОЗБРОЄННЯ У БОЙОВУ ГОТОВНОСТЬ.

При повсякденну діяльність частин сокр. складу озброєння, боєприпаси і зберігаються у парках (сховищах) складах. Оптичні прилади, радіостанції зберігаються на яких складах, АКБ до машин і до приладам — у приміщеннях. Для зняття техніки із зберігання і приведення їх у готовність до з бойового застосування, за кожен зразок озброєння і техніки є технологічна карта, у якій повністю розкрито перелік робіт, виконуваних під час зняття з хранения.

Перелік робіт науковців, виконуваних під час зняття зі збереження гаубиці Д-30 1. Видалити парафинированную і ингибитированную папір з уравновешивающего механізму, сектора звідного механізму, направляють колиски і опорною прокладки верстата. 2. Видалити з казенної частини гармати тканину «500» і шар парафинированной і ингибитированной папери; зняти поліхлорвінілові чохли з дульной частини й прицільних пристосувань; відкрити затвор, зняти контрольні аркуші цигаркового паперу з дульной та казенною основній частині жерла усунути папір «УНИ» з каналу стовбура. 3. Очистити канал стовбура від мастила. Оглянути стовбур. 4. Виробити неповну розбірку затвора, чистку і огляд його деталей., визначити вихід бойка ударника. Зібрати затвор, перевірити його в складеному вигляді. 5. Очистити механізм прицільних пристосувань від мастила, зробити їх огляд. Перевірити відповідність установок кутоміра і відбивача настановам контрольної вивірення. Якщо вони самі від установок зафіксованих за цілковитої вивірці прицільних пристосувань більш, ніж 0−02, зробити выверку нульових установок й нульовий лінії прицілювання. 6. Перевірити стан й роботу приладів висвітлення («Промінь») тощо. 7. Перевірити текти, а потреби і кількість рідини в противооткатных пристроях. 8. Перевірити кріплення боєприпасів в тягачах і гармати до походу. Перевірити екіпірування командирів відділень, взводів, батарей і штабів дивізіонів. Провести звірку приладів управління вогнем в батареях і дивізіоні. 9. Для ВУС 30 600: в батареях ПТУР, збройних бойовими машинами 9П148, оглянути і перевірити роботу апаратури управління, пакети направляють, подъемно-поворотных механізмів, гидроподъемников, електропривода, визира, системи блокування, джерел харчування артилерійської частини. БМ. У комплексі 9К2 (9К3) перевірити цілісність корпусу, пульта, приладів та стан штепсельних рознімань. Перевірити чистоту контакту штепсельного розняття акумуляторних батарей 2ФГ-400 і непередбачуване напруження батарей. Оглянути візир 9Ш16 (9Ш19) і перевірити роботу стійки кріплення визира «побойовому». 10. Акумулятори до всіх видів бойової техніки і прилади нічного бачення навести робочий стан. 11. Боєприпаси знарядь навчально-бойовій групи завантажити на тягачи.

Зняття машин з хранения.

Машини, що перебувають у короткочасному зберіганні, знімаються за планом експлуатації. Машини тривалого зберігання дозволяється знімати по спеціальному письмового розпорядженню. Про зняття машин зі збереження робиться позначка в паспорте.

А роботи з зняттю зі збереження за умов обмеженого часу виконуються на два очереди.

До робіт першу чергу ставляться роботи, дозволяють пустити двигун, і вивести машину з парку: — зняття з машини чохла з паперу (брезенту) і видалення пломб; - установка акумуляторних батарей (відключення дротів підзарядки малими струмами і під'єднання дроти «маси» до клеммам акумуляторних батарей); - заправка паливних баків і заповнення паливом системи харчування; - заправка системи охолодження; - підготовка двигуна до пуску; - зняття картонних щитів зі шибок кабіни; - зняття герметизирующих чохлів з випускний труби, воздухоочистителя і генератора; - провертывание колінчатого валу карбюраторних двигунів вручну; n пуск двигуна, перевірка його роботи, включення системи централізованої підкачування шин, доведення тиску в шинах до норми, зняття машин з підставок, звільнення ресор від розвантажувальних колодок.

Роботи другої черги виконуються в районі зосередження, на зупинках чи привалах. До них належать: — укладка килимків на підлогу кабіни; - очищення інструмента від консервационной мастила і укладка його за место;

Після зняття машин зі збереження необхідно зробити контрольний пробег.

Отже, бойова готовність підрозділи складається із бойової готовності кожного військовослужбовця, а бойова готовність частини з готовності підрозділів. Основне умова бойової готовності полку — бойова злагодженість відділень, розрахунків, екіпажів, взводів, рот (батарей), батальйонів (дивизионов).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТЬ.

Підбити підсумок заняття, зробити короткий опитування слухачів, дати завдання на самоподготовку.

Література: 1. Методичне посібник з навчання артилерійських частин 17-ї та підрозділів при приведення в бойову готовность.

2. Експлуатація армійських машин. Стор. 79.

Викладач підполковник Марчук.