Защита і дії населення умовах хімічного заражения

Вопрос1. «Умови виникнення можливої хімічної обстановки».

Хімічна обстановка — совакупность наслідків хімічного зараження місцевості СДЯВ (ВВ), що надає несприятливий вплив на об'єкти народного хозяйства, силы ДО і население.

Хімічне зараження місцевості відбувається внаслідок влучення в довкілля сильнодіючих отруйних речовин (хімічні речовини і з'єднання застосовувані в производстве, которые у кількості перевищують предельнодопустимую концентрацію можуть надавати шкідливий вплив на людини, тварин і звинувачують рослини) і хімічних отруйних веществ (химические токсичні сполуки, призначені для бойового застосування з метою ураження живої сили супротивника й местности).

На ряді об'єктів народного господарства здійснюється виробництво, зберігання, використання або перевезення отруйних веществ. Это стосується передусім підприємств хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених їм галузей промышленности, предприятий мають холодильні встановлення і які використовують у яких як хладагента речовини типу аміак, підприємств сільського хозяйства, использующих отрутохімікати, водопровідних і очисних сооружений, использующих хлор, железнодорожных станций, имеющих шляху відстою рухомого складу з сильнодіючими отруйними речовинами, і навіть складів і баз з запасами сильнодіючих отруйних веществ.

Через війну ядерних чи звичайних ударів противника із таких об'єктах та при деяких видах стихійних лих (наприклад, під час землетрусів і повеней) або за аваріях на виробництвах можливі выливы (викиди) сильнодіючих отруйних речовин і з ними зараження місцевості і воздуха. При цьому виключені поразки робочих, службовців та інших категорій населения, оказавшихся околицях вылива (викиду) сильнодіючих отруйних веществ.

Зараження хімічними отруйними речовинами можливим внаслідок використання хімічної зброї. Сучасні отруйні речовини мають надзвичайно високої токсичністю. Своєчасність дій населення, вкладених у запобігання поразки отруйними веществами, во що свідчить залежатиме від знання ознак застосування противником хімічного оружия.

Поява за пролетающим літаком противника темной, быстро осідаючої і рассеивающейся полосы, образование білого чи злегка пофарбованого хмари на місці розриву авіаційної бомби дають підстави припускати, що у повітрі є отруйні речовини. Краплі отруйної речовини добре за асфальте, стенах будинків, листі рослин i інших предметах. О наявності отруйних речовин можна судити й те як під впливом їх в’януть зелень і любов’ю квіти, гинуть птицы.

Вопрос2. «Способи та протизсувні заходи захисту населения».

Противохимическая захист це комплекс заходів які з метою запобігти чи послабити вплив на людей хімічної обстановки. На об'єктах народного господарства заходами протихімічної захисту керує начальник штабу Громадянської Обороны. Непосредственным проведенням заходів на об'єктах спеціальні служби ГО.

Завдання протихімічної защиты:

1. своєчасне виявлення ознак хімічного зараження і оповіщення населення про небезпечність ;

2. захист населення, тварин, продуктів, питної води, матеріальних й культурних ценностей;

3. ліквідація наслідків хімічного заражения.

Режими противохимимической защиты:

1. застосування коштів індивідуальної захисту, припинення роботи з укриттям населення захисних сооружениях;

2. застосування коштів індивідуальної захисту та продовження работы;

3. висновок і вивіз населення з зон хімічного заражения.

Хімічний контроль є складовою комплексу заходів протихімічної захисту та здійснюється з метою оцінки працездатності особового складу формувань ДО, робітників і службовців й універсального визначення порядку їхнього использования, объёмов медичної допомоги на етапі евакуації, потребі - і обсягу санітарної обробки людей, дегазації устаткування, техніки, транспортних засобів, коштів індивідуальної захисту одягу та ін., зокрема можливість використання продуктів, води, фуражу, який у зонах хімічного зараження і др.

Хімічний контроль організується штабом і службами громадянської оборони об'єкту і проводиться різними командирами формувань і силами розвідувальних підрозділів групами (ланками) хімічної промисловості та загальної розвідки, разведчиками-химиками формувань ДО. Визначення ступеня зараження продуктів, води, фуражу та інших. проводиться хімічними лабораторіями Громадянської обороны.

Хімічний контроль проводиться визначення ступеня зараження СДЯВ (ВВ) коштів індивідуальної захисту, продовольства, води, фуражу, і навіть місцевості та повітря. З хімічного контролю визначається можливість дії людей без коштів індивідуальної захисту повнота дегазації техніки і водоканалізаційних споруд, знезараження продовольства, води та др.

Хімічний контроль здійснюється з допомогою приладів химичесой розвідки (ВПХР, ПХР-МВ, ППХР), і навіть об'єктових і польових хімічних алабораторий.

Своєчасно організований і проведений хімічний контроль допоможе забезпечити збереження життєдіяльності і працездатності людей.

Основні засоби захисту населення умовах хімічного заражения:

1) оповіщення про небезпечність хімічного заражения;

2) укриття в захисних спорудах (убежищах);

3) використання коштів індивідуальної захисту (протигазів і засобів захисту кожи);

4) дотримання режимів поведінки (захисту) на заражених территориях;

5) евакуація людей із зони заражения;

6) санітарна обробка людей, дегазація одягу, територій, споруд, транспортних засобів, техніки і имущества.

На випадок загрози або за виникненні аварії на хімічно небезпечному об'єкті відповідно до заздалегідь розробленими планами проводиться оповіщення працюючого персоналові та проживаючого поблизу населения. Население за сигналом надіває засоби захисту органів подиху і виходить із зони поразки у уканный район.

Організується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДЯВ (ОВ), ступінь заражённости території, повітря, стан людей зоні зараження, кордону зон зараження, напрям і швидкість вітру у приземному прошарку і напрям поширення воздуха.

Уcтанавливается оточення зон зараження і організується регулювання руху. Вражені після надання їм допомоги доставляються в незараженный район, а за необхідності в лікувальне учреждение. Продукты харчування і вода, вони виявилися в зонах зараження, піддаються перевірці на заражение, после чого приймають рішення з їхньої дегазацію чи уничтожение.

При виконання режимів слід, що замість скоріш люди залишать заражену місцевість тим менша вірогідність їх поражения.

Долати заражену територію слід швидко, намагаючись не піднімати пилюку і не прикосаясь до оточуючих предметів. На зараженої території не можна курити, їсти, пити воду.

При виявленні на шкірі (руках, шиї) крапель ВВ (СДЯВ) слід обробити ці місця рідиною з ИПП.

Після виходу з району зараження необхідно подолати санітарну обробку зі зміною білизни, а за необхідності всієї одежды.

Перебувати у притулок (укритті) до отримання розпорядження вихід із него. Когда таке розпорядження надійде, слід одягти кошти індивідуальної захисту та залишити сооружение, чтобы вийти межі вогнища поражения.

Виходити з вогнища хімічного поразки потрібно за напрямами, позначених спеціальними покажчиками чи зазначеним постами ДО (міліції). Якщо ні покажчиків, ні постів, то рухатися варто з урахуванням напрями вітру та місця розташування вогнища зараження. За необхідності перетину зони зараження слід рухатися перпендикулярно напрямку вітру. Це забезпечить найшвидший вихід із вогнища поражения, поскольку глибина поширення хмари зараженого повітря (вона збігаються з напрямом вітру) у кілька разів перевищує ширину його фронта.

Ділянки безпосереднього вылива (викиду) СДЯВ зазвичай невеликих розмірів; їх зазвичай може бути швидкий вихід (висновок) людей. Передусім евакуюються люди й не мають протигазів або мають фільтруючі протигази, але з укрывшиеся в сховищах; останнє евакуюються ті, хто перебуває у убежищах.

На зараженої отруйними речовинами території треба рухатися швидко, але з бігти і піднімати пилу. Не можна торкатися будівлям й оточуючих предметів (є підстави заражені). Не слід наступати на видимі краплі і мазки ВВ. На зараженої території годі було знімати протигази й інші засоби захисту. Там, коли невідомо, заражене місцевість чи ні, краще діяти оскільки ніби заражене. З цього запитання використання (чи невикористання протигазів) важлива роль належить розвідці. Вона, крім іншого, визначає зони можливого використання противогазов.

У аварійної загазованості застосовується дві основні виду протигазів: фільтруючі і ізолюючі. Фільтруючі протигази, коли невідома концентрація парів СДЯВ, треба використовувати переважно для виходу з зараженої зони. Для аварійних робіт і за високих концентраціях СДЯВ треба використовувати изолирущие противогазы.

Особлива обережність має виявлятися на своєму шляху по зараженої території через парки, сади, городи і ниви. На листі і гілках рослин можуть бути осілі краплі ВВ, при дотику до них заразити одяг і взуття, що може спричинити до поражению.

За можливості, слід уникати руху ярами і лощинами, через луки й болота, у цих місцях може бути тривалий застій парів отруйних речовин. У містах пари ВВ можуть застоюватиметься в замкнутих кварталах, парках, соціальній та під'їздах та горищах будинків. Заражене хмару у місті поширюється на найбільші відстані тунелями, вулицями трубопроводам.

У разі виявлення після хімічного нападу супротивника або під час руху по зараженої території крапель чи мазків отруйних речовин на шкірних покривах, одязі, взуття чи засобах індивідуальної захисту слід зняти їх тампонами з марлі чи вати, якщо таких тампонів немає, краплі (мазки) ВВ можна зняти тампонами із паперу чи дрантя. Вражені місця слід обробити розчином з індивідуального противохимического пакета (ІПП) чи шляхом ретельної промивання теплою водою з милом. При поразку ВВ треба прийняти таблетки з гнізда № 2 аптечки АИ-2. За відсутності пакета слід рясно обмивати уражені ділянки шкіри теплою водою з допомогою мила. Для знезараження деяких інших СДЯВ можна рекомендувати, ще, певні речовини, які можуть опинитися під руками; наприклад, для нейтралізації рідкого хлору — лужні відходи виробництва чи водні розчини гипосульфита, гашенной винищити та інших речовин, для знезараження рідкого хлорпикрина — водні розчини сірчистого натрия.

Зустрівши по дорозі виходу з вогнища поразки престарілих громадян, і інвалідів, треба їм допомогти виходити незараженную територію. Вражені слід допомогти. При отруєння більшістю СДЯВ, особливо хлором та її похідними, будь-які фізичні навантаження, зокрема і самостійний вихід із зони зараження, пов’язані з небезпечним збільшенням навантаження на серцево-судинну і дихальну системи, що ІСД може утяжелить отруєння. Уражених СДЯВ, отже, найчастіше слід розглядати, як носилочных, що потребують евакуації з допомогою транспортних средств.

Після виходу з вогнища хімічного поразки якомога швидше проводиться повна санітарна обробка. Якщо це зробити швидко, проводиться часткові дегазація і санітарна обработка.

При виявленні ознак застосування противником отруйних речовин (за сигналом «Хімічна тревога»)надо терміново надіти протигаз і засоби захисту шкіри; якщо поблизу є притулок—- сховатися у ньому. Перш ніж ввійти у притулок слід зняти використані засоби захисту шкіри верхній одяг і пошити їх у тамбурі убежища;эта запобіжний захід виключає замет отруйних речовин, у убежище. Противогаз знімається після входу в убежище.

При користуванні укриттям (підвалом, перекритої щілиною і т.п.)не слід забувати, що може служити захистом від влучення на шкірні покрови і одяг капельно-жидкихотравляющих веществ, но не захищає від парів і аэророзолей отруйних веществ, находящихся в воздухе. При перебування в укриттях обов’язково потрібно користуватися противогазом.

Вопрос 3.: «Ліквідація наслідків хімічного заражения».

Проведення аваоийно-спасательных та інших невідкладних робіт у осередках масової ураження є однією з основних завдань ГО.

Ліквідація наслідків аварий, связанных з выливом (выбросом) СДЯВ є і трудоёмким процесом. Основними заходами у своїй являются:

1) проведене невідкладних аварийно-восстановительныхработ із припинення вылива (викиду) СДЯВ;

2) локалізація ділянок розливу СДЯВ шляхом обваловывания їх або збір рідини у спеціальні ловушки;

3) постановка шляхах расспространения СДЯВ водяних завіс з різних машин;

4) пристрій шляхах вогневих завіс з допомогою костров, бочек з огнесмесью і т.п.

Первинні невідкладні аварийно-восстановительные роботи зазвичай проводять особовим складом штатної газоспасательной служби об'єкта, виробничого або котрий використовує СДЯВ. За необхідності на допомогу газоспасательной службі виділятимуться формування ДО —- рятувальні, медичні, протипожежні, охорони громадського порядку та інші; цілком можливо, що виділятимуть робітники і службовці, не що перебувають у формуваннях. Тому всьому населенні, яка живе поблизу хімічно-небезпечних об'єктів треба бути готовими брати участь у ліквідацію наслідків аварій, сприяють выливу (викиду) СДЯВ.

У обов’язок всіх лиц, принимающих що у ліквідацію наслідків вылива (викиду) СДЯВ, повинно входити вміння допомагати ураженим. Вони повинні бути готові вміло вдягати на уражених протигази, виводити (виносити) людей з осередків поразки, за необхідності робити ураженим штучне дихання і він непрямий масаж серця, нейтралізувати що перебувають у шкірі СДЯВ, промивати очі водою чи соответствущим розчином. Усе це сприятиме швидкої й ефективної роботу з ликвидаии наслідків в осередку поразки, виключить чи зменшить втрати, забезпечить підвищення стійкості функціонування объекта.

«Утверждаю».

" «1998 г.

ПЛАН-КОНСПЕКТ.

Тема: «Захист і дії населення умовах хімічного заражения.

Уч. мета: вивчити кошти та заходи щодо захисту населения.

Час: 2часа (90 минут).

Метод заняття: практичне занятие: беседа.

Місце проведення: навчальний городок.

Основні і питання розподіл часу з їхньої изучение:

Питання 1.: «Умови виникнення можливої хімічної обстановки"(15 мин.).

Питання 2.: «Способи і природні заходи захисту населення» (50 мин.).

Питання 3.: «Ліквідація наслідків хімічного заражения"(15мин.).

Організація занятия, контроль, введение, заключени_________(10мин.).

Усього (90мин.).

Керівництва і допомоги.

Литература

:

1. Е. П. Шубин «Громадянська оборона» изд."Просвещение", М.:1991г.

2. А. Т. Алтунин «Громадянська оборона».

Воениздат МО, М:1984г.

Навчальне майно і пособия:

1. Протигази ВМП.

2. Комплект захисної одежды.

Послідовність й основна зміст занятия.

Організація заняття контроль засвоєння пройденого уч.материала.

Проведення занятия.

Запровадження: поняття хімічної обстановки.

Питання 1.: «Умови виникнення хімічної обстановки»:химическое зараження у військове і мирне время;его признаки.

Питання 2.: «Способи і природні заходи захисту населения»:ПХЗ:её завдання й режимы;химический контроль й інші заходи ;основні способи ПХЗ;практические рекомендации.

Питання 3.: «Ліквідація наслідків хімічного зараження»: заходи щодо ліквідацію наслідків хімічного зараження та його проведение.

Закючение.

Керівник занятия___________(подпись).

«___"__________1998г.

Московська державна юридична академия.

Денний факультет.

Кафедра ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОБОРОНЫ.

Домашнє завдання з курсу «Громадянська оборона"Вариант№ 18.

ТЕМА: Захист і дії населення умовах хімічного заражения.

Группа№ 3.

Студент Чарахчьян Д.В.

Викладач Карпенко Я.М.

Термін уявлення роботи_________ Робота представлена_______________.

Москва 1998 г.