Захист населення надзвичайних ситуаціях

Министерство освіти та Украины.

Таврійський Національний університет ім. В.І. Вернадского.

РЕФЕРАТ.

По предмета «Безпека жизнедеятельности».

Тема: «Захист населення надзвичайних ситуациях».

Роботу виконав: ст. грн. 1.2. ЗЕД факультету управління заочного отделения.

Дусматов Т.К.

Симферополь.

Кожен має право захист свого життя й здоров’я щодо наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лиха й на вимога гарантій забезпечення цього права від Кабінету міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і закупівельних організацій незалежно від форм власності і подчинения.

Як гарант цього права створює систему громадянської оборони, має за мету захист населення від небезпечних наслідків аварій та катастроф техногенного, екологічного, природного й військової характера.

Кожна розумна людина у разі аварій, катастроф стихійних лих повинен вміти захиститися, власну сім'ю і подати допомогу пострадавшим.

Здивувалися необхідності того вимагає сама життя, наша дійсність. Науковотехнічний прогрес значно збільшив можливості виробництва, але приніс з собою техногенну і екологічну небезпеку обману чоловіки й оточуючої среды.

Більшість регіонів держави підпадають під вплив небезпечних природних явищ. Саме тому кожен із нас повинен добре знати й уміти для збереження здоров’я дитини і жизни.

На всіх стадіях свого розвитку чоловік був тісно пов’язані з оточуючим світом. На межі 21 століття людство дедалі більше і більше відчуває у собі проблеми які під час проживанні в высокоиндустриальном суспільстві. Небезпечна втручання у природу різко посилилося, розширився обсяг цього втручання, вона стала різноманітніше і він загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Практично щодня різноманітних кутках нашої планети виникають звані «Надзвичайні Ситуації» (НС), це сполучення засобах масової інформації про катастрофах, стихійних лих, черговий аварії, військового конфлікту чи акта тероризму. Кількість НС зростає лавиноподібно й упродовж останніх 20 років зросла у 2 разу. І це отже зростає кількість жертв матеріальний збитки як у промисловості і на транспорті, у побуті, у війську і т.д. Саме тому великої ваги є захист населення ЧС.

Нормативна база.

З з підвищення рівні захисту населення Криму і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру був у 2001 року видано однойменний указ президента України, за яким запобігання виникнень надзвичайних ситуацій і ліквідація наслідків є головними пріоритетами у діяльності Кабінету міністрів України, центральних і місцевих органів місцевого самоврядування. Також що у червні 2000 року Законом «Про захист населення і побудову територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» обозначаеться організаційні і правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають не территоории України, захисту объєктов виробничого і міністерства соціального призначення, довкілля надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Також основу нормативно-правової бази на у сфері громадянської оборони, захисту населення і побудову територій щодо наслідків надзвичайних ситуацій становлять: закони України: «Про Громадянської обороні України », «Про війська громадянської оборони », «Про аварійно-рятувальні служби »; укази президента України: «Про Концепції захисту населення і ще територій у разі погрози та виникнення надзвичайних ситуацій «про затвердженні становища «Про міністерстві України з надзвичайних ситуацій й у справах захисту населення щодо наслідків Чорнобильської катастрофи », постанов Кабінету Міністрів України про затвердженні «Положення про Громадянської обороні України », «Про єдиної державної системі попередження й реагування на НС техногенного і природного характеру », «Положення про управлінні з питанням надзвичайних ситуацій й громадянським захист населення обласних, Київській областях і Севастопольської міських державних адміністрацій «й інші нормативні акты.

Завдання і організаційні основи побудови ГО.

Громадянська захист населення — це система заходів, які реалізуються центральних органів виконавчої, КМ Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва, Севастополя і навіть районів, виконавчими органами Рад, підлеглими їм силами і коштами підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), добровільними формуваннями, що забезпечують розробку й дотримання норм, міжнародних, державних галузевих і відомчих вимог, і правил, і навіть виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів у сфері попередження й ліквідації НС, вкладених у захист населення, сільськогосподарських тварин і звинувачують рослин, об'єктів економіки та оточуючої среды.

Стихійні лиха в та їх попередження й предотвращения.

Найбільшу небезпеку становлять великі аварії, катастрофи технічних систем на промислові об'єкти і транспорті, і навіть стихійні і екологічні лиха. Через війну викликані ними социально-экологические наслідки порівняти з великомасштабними військовими конфліктами. Аварії і катострофы немає національних кордонів, вони ведуть загибель покупців, безліч створюють своєю чергою соціально політичну напруженість (приклад Чорнобильська аварія). На всіх континентах Землі експлуатуються тисячі потенційно небезпечні об'єкти з цими объёмами запасів радіоактивних, вибухових і отруйних речовин кторые у разі НС можуть завдати непоправної шкоди навколишньому середовищі і навіть знищити Землі Жизнь.

Під аварією (год. 3 ст. 1 закону України «Про захист населення і побудову територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характера»)понимают непередбачену раптову зупинку чи порушення нормальної (штатної) роботи виробничого (технологічного) процесу. Зазвичай, аварія супроводжується пошкодженням або знищенням техніки і інших тих матеріальних цінностей, і навіть травматизмом працівників технічних систем і які випадково опинилися дома аварії іншим людям. Наслідком аварій може бути пожежі і вибухи, які погіршують їх негативне вплив на безпеку покупців, безліч оточуючої среды.

Катастрофою (ч.4 ст 1 Закона) называют раптове лихо, події технічної системі чи природної середовищі, після якої робляться у себе трагічні наслідки — руйнація будинків, спорудженні та інших компонентів технічних систем, знищення тих матеріальних цінностей і смерть людей. Катастрофи і аварії, зазвичай, супроводжуються пожежами й вибухами, ускладнюють допомогу жертвам ліквідацію наслідків цих надзвичайних происшествий.

Причинами аварій та катастроф можуть бути стихійними лихами, порушення режимів технологічних процесів (недотримання технологічної дисципліни) або правил експлуатації виробничого, енергетичного, транспортного та інших. устаткування, і навіть правил техніки безпеки. Особливо тяжкі наслідки мають аварії, і катастрофи на підприємствах атомної, хімічної, газової, гірничодобувної промисловості, на залізничному, автомобільному, легкій водному транспорті. Такі аварії, і катастрофи часто надають згубний вплив як на людей, а й у довкілля, викликаючи загазованість атмосфери, розливи суші і воді нафти, нафтопродуктів, агресивних рідин, сильнодіючих отруйних речовин (СДЯВ), викиди радионуклидов.

Останніми роками число значним аваріям і катастроф неухильно зростає у весь світ, зокрема й України. Для виявлення їхніх спільних закономірностей 2000 року України створено міжбанківську базу даних, і програмного забезпечення для Міністерства Надзвичайних Ситуацій України. Тут містяться інформацію про надзвичайні події у багатьох галузях економіки; генезу та деталі подій; головні помилки виробничого персоналу; розміри шкоди; програма розрахунку зусиль і коштів, необхідні ліквідації цих наслідків. База даних використовується під час навчання фахівців виробництва та рятувальників, і навіть для профілактики аварійних ситуаций.

Загальновизнано, що сучасні технічні системи є абсолютно безпечними. Об'єктивно вони потенційно небезпечні, позаяк у них відбуваються процеси (явища) і містяться об'єкти, що у певних умов зашкодити (шкода) здоров’ю людини й навіть позбавити його життя. Дані процеси та об'єкти, які діють організм людини безпосередньо чи опосередковано, прийнято називати небезпечними і шкідливими чинниками. Ці чинники діють у зовні певній галузі простору, яку називають небезпечної зоной.

Перебування людини у даної зони і порушення їм правил безпеки можуть призвести до нещасних випадків, тобто. травмі, аварії, катастрофи. Небезпека можна оцінити кількісно, наприклад, величиною ризику. Ризик сприймається як можливість (ймовірність) виникнення небажаного події за певний час. Величина ризику і зворотний величина рівень безпеки — залежить від конкретних умов та соціальні обставини, в яких протікає життя й діяльність людини, і навіть з його психофізіологічних властивостей, які його поведінка під час перебування в небезпечної зоне.

Ризик у виробничому середовищі визначається передусім технічними чинниками: сталістю роботи машин, устаткування, інструментів, пристосувань, і навіть методами технологій і організації виробництва, умовами мікроклімату робочому місці. Саме ці чинники при несприятливому збігу обставин стають шкідливими і небезпечні у плані працівників, приводящими до травм, захворювань, і навіть до летальному исходу.

Важливе значення зниження аварій у виробничої середовищі має підвищення надійності технічних систем. Надійність техніки і технології визначається безвідмовною, безаварійної роботою у протягом певного відрізка часу, наприклад, гарантійного терміну. Забезпечення надійності технічних систем закладається ще за проектуванні, контролюється під час виготовлення і эксплуатации.

Останніми роками під час проектування (конструюванні), виготовленні (будівництві) і експлуатації технічних і системам управління у різних сферах діяльності надзвичайно широко застосовуються персональні комп’ютери й різні комп’ютерні программы.

Фундаментальна обізнаність із комп’ютерами програмістів, операторів та інших користувачів пов’язані з додатковими шкідливими і небезпечними чинниками, негативно які впливають на організм людини. Наприклад, несприятливий вплив на зір надає недотримання стандартних візуальних біомеханічних параметрів екрана, розмір мінімального елемента відображення, мерехтіння зображення, відбивна здатність (відблиски) та інших. Працюючий комп’ютер створює електромагнітне полі, несприятливо чинне на організм людини. Це полі може викликати радіоперешкоди, тобто. заважати роботі радіоі телеапаратури, що зумовлює зниження надійності технічної системи чи системи управління, до підвищення ризику виникнення аварійної ситуації у виробничої середовищі. Забезпечували охорону роботи з комп’ютером розробити й подати повинні повсюдно застосовуватися стандарти на монітори, вимоги до приміщенням для експлуатації комп’ютерів, і до організації та устаткуванню робочих місць. Ці дані публікуються у спеціальної періодичної печати.

Технологія виробництва більшу частину технічних систем до пов’язані з велику кількість газоподібних і рідких промислових відходів, які перед викидом у повітря чи гідросферу підлягають обов’язкової очищенні. Тверді відходи перед відправленням в відвали чи захороненням в спеціально відведених місцях маємо проходити спеціальну обробку з метою добування цінних і речовин. За сучасних умов економічної кризи більшість очисних споруд на підприємствах працює неефективно або працює зовсім, але в декого з тих таких споруд взагалі існує. Тож у багатьох районах (регіонах) відходи виробництва потрапляють у навколишнє середовище без очищення, різко погіршуючи екологічну обстановку чи наводячи до екологічним криз. Радикальними способами зміни ситуації є: утилізація (тобто. переробка чи вживання із користю) відходів, створення малоотходных і безвідхідних технологій, надійне поховання радіоактивних відходів та сильнодіючих отруйних речовин. Останнє час немає зволікань. Інакше на початку III тисячоліття може відбутися глобальна екологічна катастрофа.

Однією з найважливіших й те водночас складних завдань захисту робітників і службовців є збільшення стійкості роботи об'єктів промисловості, у умовах ЧС.

Під сталістю роботи об'єкта народного господарства розуміється здатність об'єкта випускати встановлені види продукції обсягах, і номенклатурах, передбачених відповідними планами (для об'єктів, не які виробляють матеріальних цінностей, — транспорт, зв’язок та інших. —виконувати своїх функцій), за умов НС, і навіть пристосованість цього об'єкта до відновленню у разі повреждения.

Заходи з забезпечення стійкості роботи об'єкта передусім мають бути спрямовані право на захист робітників і службовців від зброї масового поразки, і щодо наслідків НС; вони тісно пов’язані з заходами по підготовки й проведенню рятувальних і невідкладних аварійновідновлювальних робіт в осередках поразки, оскільки без людських резервів і успішної ліквідацію наслідків НС в осередках поразки проводити заходи із забезпечення тривалої роботи об'єктів народного господарства досить проблематично.

На стійкість об'єктів впливають такі факторы:

• ступінь надійності захисту робітників і служащих;

• безперебійне постачання об'єкта усіма видами енергії, водою, сировиною, комплектуючими изделиями;

• наявність плану перекладу виробництва на особливий режим роботи у екстрених ситуациях;

• ступінь надійності управління производством;

• надійність дії виробничих связей;

• завчасна підготовка до відновлення виробництва. Однією з найважливіших напрямів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта є суворе дотримання інженерно-технічних вимог ДО поки що не стадії його проектування й строительства.

Після цього, під час праці та зносу устаткування, фахівцем оцінюється фізична стійкість і розробляються додаткові заходи щодо його повышению.

Фахівець проводить всю розрахункову роботу з дослідженню стійкості роботи объекта.

Кінцевою метою даного аналізу є об'єктивну оцінку стійкості роботи об'єкта в екстремальних умовах та її завчасна підготовка до відновленню у разі, коли він піддасться разрушению.

Через війну вивчення всіх питань складається звітний доповідна й потрапила планграфік нарощування заходів із підвищення стійкості роботи об'єкта в екстремальних ситуаціях. У цьому вказуються заходи, що їх в мирний час, й ті, які виконуватися у випадку загрози нападу супротивника і після нападу, і навіть об'єм і вартість робіт, джерела фінансування, основні матеріали і кількість, машини та механізми, робоча сила, відповідальних виконавців, терміни виконання й т.д.

Надалі, з розширенням та реконструкції об'єкта, в розроблений план-графік мусять бути внесені відповідні коригування та дополнения.

Особливе місце має роль БЖД у вирішенні соціально-економічні проблеми на виробництві. Як-от, дозволяє дбати про безпеку під час виробничої діяльності, розумно використовувати матеріальні, природні, енергетичні ресурси суспільства, забезпечити захисту від небезпек, забезпечити попередження і ліквідацію наслідків впливу небезпек і що другое.

Соціальний ефект у вирішенні проблем БЖД виражається: 1) у збереженні зміцненні здоров’я працівника та його високу працездатність, 2) підвищення ступеня задоволеності у працівника своєю працею, 3) в зміцненні трудовий і технологічного дисципліни, 4) формування стійкого колективу працівників, 5) у кар'єрному зростанні продуктивність праці, 6) підвищення загальної активності працівників, 7) у створенні передумов для подальшого підвищення працівника своєї спільної культурного професійного рівня развития.

Економічна ефективність вирішення питань БЖД: 1) ліквідація втрати часу, 2) скорочення витрат за оплату через непрацездатності, через плинність кадрів, тимчасового перекладу працівників легке роботу через нездатності виконувати обов’язки, 3) скорочення виплат з пільг за рахунок поліпшення умов праці, 4) зі скороченнями загальної площі і професійної захворюваності, травматизму, 5) у створенні умов випуску високоякісної продукции.

На закінчення, неоходимо відзначити, що з захисту населення НС потрібно вивчати НС, намагатися їх пророкувати (передбачати), робити всі можливе їхнього запобігання, а разі їх неминучості бути до них готовым.

1. Громадянська оборона: У. Р. Атамантюк. М.: Вищу школу, 1986.

2. Безпека Життєдіяльності: Про. М. Русака. СПб.: МАНЭБ, 1996 3. Громадянська оборона: А. Т. Алтунина. М., 1985.

4. закон України «Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» 5. Лапін В.М. «Безпека життєдіяльності людини». Навчальний посібник. Київ: «Знання », 2002, 186 із шостої. указ президента України «Про заходи для підвищення рівні захисту населення Криму і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» м. Киев 09 лютого 2001.

N 80/2001.