Применение ЕОМ підвищення ефективності роботи штабу ДО РИТАП

Для здобуття права оцінити можливі й засоби застосування електронних обчислювальних машин (далі ЕОМ) підвищення ефективності роботи штабу ДО, необхідно мати чітке уявлення, по-перше, про обсяг і змістовності розв’язуваних завдань, вимогах оперативності й засоби комунікацій, і, по-друге, про можливості сучасних ЭВМ.

Що ж до можливостей сучасних ЕОМ (причому не про окремою машині, а про комп’ютері із можливістю як автономної роботи, і доступу до віддаленим ресурсів), сучасний рівень технології дозволяє забезпечити практично будь-який рівень продуктивності і отказоустойчивости системи, котрі можуть знадобитися у межах розв’язуваної завдання, чи це примітивний документообіг чи управління обмеженими ресурсами в бойових умовах перетворюється на часі за відсутності джерел енергії. У разі вимоги до продуктивності визначаються двома чинниками: масштабом завдань і обмеженістю ресурсів їхнього рішення. Отже, визначимо завдання ДО загалом і завдання ДО РИТАП в частности.

Завдання громадянської обороны.

Громадянська оборона — складова частина системи загальнодержавних оборонних заходів, які у мирне і забезпечити військове час у з метою захисту населення Криму і народного господарства від зброї масового знищення та інших сучасних засобів нападу противника, і навіть для СИДНР в осередках поразки, і зонах катастрофічного затоплення.

Основні завдання ГО:

1. Захист населення від зброї масового знищення та інших засобів нападу противника здійснюється проведенням комплексу захисних заходів, що дозволяє максимально послабити результати впливу зброї масового знищення, створити сприятливі умови проживання та зовнішньоекономічної діяльності населення, роботи об'єктів, і безкомпромісність дій сил ДО і під час їхніх насущних завдань.

2. Підвищення стійкості роботи об'єктів і галузей економіки умовах воєнного часу можна досягнути завчасним проведенням організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, вкладених у максимальне зниження результатів впливу зброї масового знищення, створення сприятливих умов швидкої ліквідацію наслідків нападу противника.

3. Проведення рятувальних аварійно-відбудовних робіт у осередках поразки, і зонах затоплення. Без успішного проведення таких робіт неможливо налагодити діяльність об'єктів, які піддалися ударам противника, створити нормальні умови життєдіяльності населення постраждалих міст.

У організаційному плані ДО побудована те щоб за необхідності вона забезпечувала використання у свої інтереси людських і матеріальних ресурсів, передбачала успішне вирішення завдань з найменшою відривом від їхнього виробничого діяльності. Громадянська оборона організується по территориально-производственному принципу.

Виробничий принцип залежить від організації ДО у кожному міністерстві, відомстві, установі, на об'єкті. Начальниками ДО підприємств, організацій, установ, навчальних закладів користується ті.

На допомогу начальнику ДО об'єкта призначається заступник. У великих об'єктах їх може бути кілька. Зазвичай призначаються заступники по розосередженню робітників і службовців інженерно технічну частину, по матеріально-технічного снабжению.

Заступник начальника ДО по розосередженню робітників і службовців керує розробкою плану розосередження робітників і службовців і евакуації членів їхнім родинам, організує підготовку місць розміщувати останніх, керує службою охорони суспільного ладу, здійснює технічне керівництво рятувальними і невідкладними аварийно-восстановительными розробками осередку поразки, при стихійних лих, великих аварії та катастрофах.

Заступник начальника ДО по матеріально-технічного постачання — заступник чи помічник директора підприємства з постачання забезпечує накопичення і збереження спеціального майна, техніки, інструмента, засобів і транспорту. Йому покладається матеріально-технічне забезпечення робіт з будівництва укриттів, заходів із розосередженню і евакуації, проведенню рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт.

Начальник штабу є першою заступником начальника ДО об'єкта. Йому надається право від імені начальника ДО наказати і розпорядження з питанням громадянської оборони на объекте.

На об'єкті залежно від характеру, їх виробничої діяльності створюються служби ДО: оповіщення та зв’язку, медична, протирадіаційним і протихімічної захисту, охорони суспільного ладу, протипожежна, енергопостачання і светомаскировки, аварійно-технічна, притулків і укриттів, транспортна, матеріально-технічного постачання та інших.

Служба оповіщення та зв’язку зазвичай створюється з урахуванням вузла зв’язку об'єкта. Медична служба організується з урахуванням медсанчастини (здравпункта, поліклініки) об'єкта. Начальник служби — головний врач.

Служба забезпечує комплектування, навчання й підтримку з готовністю медичних формувань; накопичення запасів медичного майна, і медичних коштів індивідуальної захисту; медичну розвідку й санитарно-эпидемиологическм спостереження. Надає медичної допомоги ураженим і евакуює в лікувальні установи, здійснює медичне забезпечення робочих, службовців і членів їхнім родинам у місцях розосередження і евакуації.

Служба протирадіаційним і протихімічної захисту розробляє та здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продовольства від впливу радіоактивних і відправляють речовин; організовує й підготовляє противорадиационные і противохимические формування та установи; здійснює станом коштів індивідуальної защиты.

Протипожежна служба організується з урахуванням підрозділів відомчої пожежної охорони. Служба розробляє протипожежні профілактичні заходи й здійснює право їх проведенням; забезпечує постійну готовність зусиль і коштів служби, локалізує і гасить пожежі; надає допомогу службі протирадіаційним і протихімічної захисту, дезактивації і дегазації ділянок зараження.

Служба енергопостачання і светомаскировки створюється з урахуванням відділу головного енергетика. Начальник служби — головний енергетик об'єкта. Служба розробляє заходи, щоб забезпечити безперебійну подачу газу, палива чи електроенергії на об'єкт. Веде оснащення уразливих ділянок енергетичних мереж різноманітних системами і коштами захисту. Планує, проведення заходів із светомаскировке і, підготовчі заходи першочергових відновлювальних робіт. Веде невідкладні аварийно-восстановительные роботи з енергомережах.

Аварійно-технічна служба організується з урахуванням виробничого відділу. Вона розробляє і проводить уже заходи щодо захисту унікального устаткування, підвищенню стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж, і комунікацій; проводить невідкладні роботи з розбиранні завалів, своєчасного заповнення притулків і укриттів за сигналами оповіщення громадянської оборони, ще, цю службу бере участь у рятувальних роботах під час розтину завалених притулків і укриттів.

Транспортна служба створюється з урахуванням транспортного відділу, транспортний цех (гаражу). Вона розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення перевезень, що з рассредоточением робочих, службовців і доставкою їх доречно роботи; організує підвезення зусиль і коштів до осередку поразки; - підготовляє транспорт для перевезень робочих, службовців, евакуації уражених, а як і з метою громадянської оборони; проводить роботи з знезараженню транспорту. Служба матеріально-технічного постачання організується з урахуванням відділу матеріально технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно постачає формування усіма видами обладнання і продовольства; організує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до ділянкам робіт, збереження і облік; забезпечує продовольством та предметами першої необхідності робітників і службовців як у саме підприємство, і у місцях розосередження.

План заходів ДО розробляється текстуально з додатками як графіків і таблиць. Зміст планованих заходів цілком узгоджується з заходами виробничого плану.

У план ДО об'єкта слід залучити заходи щодо захисту робітників і службовців, підтримці виробничої роботи і інші з урахуванням обстановки, яка можна скласти на об'єкті після застосування противником зброї масового знищення та інших засобів нападу. З іншого боку, у плані передбачається необхідну кількість зусиль і коштів на ліквідацію наслідків нападу противника, і навіть заходи, щоб забезпечити відновлення виробничої діяльності об'єкта. Документи плану ДО об'єкта необхідно розробляти повно і обоснованно.

Заплановані заходи погоджуються зі штабом ДО району, або міста. Уточнюються питання управління, взаємодії і забезпечення. При плануванні ДО використовуються відповідні вихідні дані й довідкові матеріали. Основні вихідні дані розробки плану громадянської - оборони об'єкта — рішення і вказівки вищого штабу ДО, розпорядження начальника ДО об'єкта, документи, що характеризують об'єкт та інших.

Котрі Планують документи з ДО розробляють у двох примірниках. Підписує їх начальник штабу ДО об'єкту і після погодження з вищим штабом, ДО стверджує начальник ДО об'єкта. Після затвердження їх доводять до виконавців.

Слід пам’ятати, що у котрі планують документи з ДО об'єкта можуть побуті внесено відповідні корективи, оскільки зміна виробничої діяльності зумовлює необхідність їх періодичного уточнення, тому коригування документів плану ДО об'єкта проводиться систематично. Там, коли змінилися дані, що є основою розробки документів, чи уточнені положення плану під час навчань по цивільну оборону, коригування проводиться негайно.

План громадянської оборони об'єкта народного господарства є програмою здійснення захисних та інших заходів. Він дає змогу цілеспрямовано організовано виконувати завдання громадянської оборони як і складних умовах, і у разі значним аваріям і катастроф чи стихійного лиха.

При ліквідацію наслідків стихійних лих, значним аваріям і катастроф передбачається організація оповіщення робітників і службовців ра6отающей зміни, формувань та населення відомчих будинків про загрозу виникнення чи що виникли аварії та стихійних лих. Зазвичай при цьому використовуються мережі внутрішнього радіомовлення, телефонного та диспетчерської зв’язку. Передбачаються заходи щодо організації та проведення евакуації робочих, службовців з цехів (підрозділів) об'єкта, а населення — з відомчих будинків, вказуються маршрути і пункти евакуації, порядок видачі коштів індивідуальної захисту особового складу формувань, робочим, службовцям цехів (підрозділів). Визначаються сили й засоби щодо робіт з ліквідацію наслідків значним аваріям і катастроф, порядок управління, сили і засоби зв’язку, щоб забезпечити управління. З іншого боку, передбачають організацію харчування особового складу формувань ДО і постраждалого населення; порядок заправки ПММ техніки і його ремонт, і навіть забезпечення громадського порядку та охорони тих матеріальних цінностей й особистого майна громадян.

Управління ДО.

Управління громадянської обороною — це цілеспрямована діяльність начальників, штабів і служб з підтримки постійної готовності підлеглих їм органів прокуратури та сил, організації виробництва їхньої діянь П. Лазаренка та напрямку зусиль чинити успішний виконання завдань за захистом населення Криму і народного господарства за військовий час. Завдання управления:

збір, обробка і - оцінка даних про обстановке;

прийняття (уточнення) решения;

доведення завдань до подчиненных;

організація та підтримку взаимодействия;

всебічне забезпечення проведених мероприятий.

Гнучкість залежить від здібності начальника (командира) своєчасно уточнювати раніше прийняті рішення, і якщо обстановка різко змінюється, то знайти силу волі і потрібна прийняти нові.

Безперервність (чи стійкість) досягається надійним функціонуванням всієї системи управління, її здатністю забезпечити безперебійну зв’язок із усіма підрозділами і знанням начальником і органом управління обстановки, щоб постійно сприяти виконання заходів ДО.

Основою управління рішення відповідного начальника чи командира. Начальник ДО об'єкта несе повну відповідальність за виконання завдань із захисту робітників і службовців, підвищення стійкості роботи підприємства у час, при проведенні рятувальних робіт у осередках поразки. Він повинен уміти приймати необхідні рішення проведення заходів громадянської оборони на об'єкті, грамотно ставити завдання підлеглим, правильно організовувати управління, взаємодія суспільства та забезпечення дій зусиль і коштів.

Велику роль управлінні грають начальники служб об'єктів. Усі вони відповідає у виконанні передбачених планом ДО об'єкта заходів. Свої обов’язки виконують відповідно до рішеннями начальника ДО об'єкта.

У обсязі своїх правий і обов’язків начальники служб готують розрахунки виконання спеціальні заходи ДО, які забезпечують захист робітників і службовців об'єкта, підвищення стійкості його роботи у воєнний час, і навіть визначають завдання підлеглим формуванням і доводять їх до виконавців.

Начальники служби ДО ж повинні знати завдання ДО об'єкта, своїх служб, підлеглих формувань, доповідати начальнику ДО і начальника штабу пропозиції на організацію та влитися ведення ДО і вчасно приймати заходи для виконання завдань, поставлених службою.

Штаб громадянської оборони об'єкта — основний орган управління. Йому покладаються складні завдання й насамперед — підтримку повсякденної готовності громадянської оборони об'єкта (служб, формувань) до виконання майбутніх завдань.

Від начальника штабу залежить злагоджена і кооперація штабу, всіх служб, командирів загонів, команд і груп, особового складу формувань.

При організації управління встановлюються: порядок збору, обробки й аналізу інформації штабом і службами ДО об'єкта; які дані, як і форми і коли доповідаються начальнику ДО і начальника штабу ДО об'єкта; які дані у які терміни видаються штабу ДО, службам, начальникам ДО цехів і командирам формувань; строки й порядок доповідей про обстановку і її уявлення повідомлень в вищестоящий штаб; здійснення інформації сил громадянської оборони; порядок несення чергування на пункті управління; порядок роботи вузла зв’язку, обчислювального центру та збільшення використання їх посадовими особами для поточної роботи; порядок контролю та надання допомоги підлеглим; загальний розпорядок дня на пункті управління, зокрема приймання їжі, відпочинку, побутові питання; заходи щодо дотриманню прихованого управління.

Задля більшої стійкого управління ДО на об'єкті створюється пункт управління. Він, зазвичай, устатковується в захисних помещениях.

Для управління ДО на об'єкті створюється система зв’язку, що включає: радіо та провідні засоби зв’язку, рухливі й сигнальні кошти. Система зв’язку є основним засобом управління має забезпечити швидку і достовірну передачу, насамперед командної інформації, і навіть повідомлень і повідомлень про стан громадянської оборони. Вона організується відповідно до рішенням начальника (командира), зазначенням начальника штабу і розпорядженням зв’язку вищого штабу. Безпосередню відповідальність до її організацію несе начальник штабу ДО об'єкта (служби, формування).

Радіозасоби — кошти зв’язку, оскільки вони забезпечують надійне управління заходами ДО.

Кошти обробки інформації та виробництва оперативних і інженерно-технічних розрахунків (клавішні обчислювальні машини, електронно-обчислювальні машини та т. буд.); кошти документування і розмноження документів (диктофони, магнітофони, пишучі машинки, копіювальні (друковані) апарати, креслярські прилади й устрою), канцелярське приладдя, різні лінійки, шаблони, трафарети, набори типових записів, умовних знаків, а такі типові форми.

Нині на об'єктах широко застосовуються автоматизовані системи управління виробництвом (АСУП), одній з підсистем якого має бути громадянська оборона. Застосування автоматизованих систем під управлінням громадянської обороною вносить різкі зміни у методи праці та організаційну структуру органів управления:

визволить частина оперативних працівників, виконували трудомістку роботу, зайвими розробляти й відправлятиме письмові донесення і зведення. Зникне потреби у внутрішньої інформації, усувається паралелізм і дублювання разом даних обстановки тощо. буд.

Порядок роботи з організації та виконання всіх заходів ДО залежить від обстановки і наявність часу. На випадок загрози нападу противника начальник ДО об'єкта виводить на дію план ДО, уточнює задачи.

Штаб ДО узагальнює і аналізує що надходить інформації і готує начальнику ДО об'єкта пропозиції ухвалення рішення.

Оцінюючи зусиль і коштів ДО з’ясовуються: становище, склад, угруповання і посильні завдання, їх боєздатність, зокрема укомплектованість, наявність і реальний стан техніки, політико-моральне стан, ступінь навчання, забезпеченість матеріально-технічними засобами, доза випромінювання. Одночасно виробляється розрахунок й відповідність потребному кількості сил для ведення СИДНР.

Висновки, що їх зроблено з оцінки обстановки, є підвалинами прийняття рішень для проведення СИДНР. У рішенні для проведення СИДНР указываются:

обсяг рятувальних робіт і послідовності їх виконання, яких цехах, ділянках зосередити свої головні зусилля, які завдання поставити службам і формуванням, терміни початку будівництва і закінчення робіт, кількість змін зі складу сил ДО у разі роботи з зараженої місцевості, порядок взаємодії, матеріального і технічного забезпечення, організація управління, оповіщення та зв’язку. Прийняте рішення штаб ДО оформляє як наказу чи окремих розпоряджень.

У наказі для проведення СИДНР вказуються: стислі висновки з оцінки обстановки, задум діянь П. Лазаренка та склад угруповання сил, завдання формированиям.

У процесі постановки завдань штаб записує вказівки начальника (командира), перевіряє з’ясування завдань підлеглими, доводить завдання до тих виконавців, яким начальник (командир) не зміг поставити особисто. Після встановлення завдань організується взаємодія між службами, формуваннями об'єкта, частинами ДО та Російської Армії, виділеними до роботи на об'єкті. Організація та підтримка безпосереднього взаємодії є важливим обов’язком начальників, командирів та його штабів. Командири формувань організують взаємодія між подразделениями.

Основи взаємодії закладаються за нормальної постановки завдань підлеглим та організуються за програмними цілями (завданням), місцеві і часу, у взаємній підтримці і під час поставлених завдань. Взаємодія вважається організованим буде лише тоді, коли взаємодіючі органи влади й сили ДО знають спільне завдання зміст завдань одне одного, кошти та час співдії щодо виконання, мають між собою і злочини старшим начальником надійний зв’язок і може своєчасно здійснити взаємну інформації і швидко застосувати необхідну кількість сигналів взаємодії.

Задля більшої порядку під час проведення заходів ДО штаб організує комендантську службу. Залежно від характеру та змісту діяльності комендантська служба організується щодо дотримання режимів поведінки населення в зараженої території і що светомаскировки, при укритті робітників і службовців в захисних спорудах за сигналом, під час проведення розосередження і евакуації, на маршрутах висування і ділянках рятувальних робіт. Для несення комендантської служби залучаються формування служби охорони суспільного ладу об'єкта, й за необхідності та інші формування.

Важливе місце у роботі органів управління займає контролю над виконанням поставлених завдань і допомогу підлеглим у виконанні.

Отже, ми визначили основні завдання, що їх доведеться вирішувати штабу ДО за умов надзвичайної ситуації (виділено курсивом з тексту). Якщо спробуємо класифікувати ці завдання, то побачимо, що вони можна розділити втричі групи: Завдання Планування, Завдання Управління і Завдання Контролю. Через війну маємо виявляється класична ланцюжок завдань управління проектом, викладена у кожному підручнику з теорії управління. У цьому однією з вдалих рішень може бути не розробка, написання і налагодження спеціальної системи управління штабом ДО РИТАП, що потребує значних тимчасових і матеріальних витрат, а використання вже існуючих системам управління проектами за базовий інструмента. Це, безсумнівно, дозволить, надто за умов обмеженого часу, ефективно підвищити якість роботи штабу ДО. У разі РИТАП й подібних установ, такий підхід представляється оптимальним, враховуючи обсяги ресурсів, які підлягають управлінню, й потенційні масштаби розв’язуваних задач.

На цей час над ринком програмного забезпечення для персональних ЕОМ є кілька т.зв. Систем управління проектами, що дозволяють збільшити ефективність реалізації практично будь-який завдання з допомогою оптимізації процесів управління ресурсами, коштів прогнозування розвитку процесу за різних варіантів прийняття рішень, коштів візуалізації процесу, коштів поширення та обміну інформацією тощо. Отже, однією з способів підвищення ефективності роботи штабу ДО РИТАП цілком могла б стати застосування як і системи. З огляду на специфіку РИТАП, і те, що більшість його співробітників у достатньо володіє навичками роботи з ЕОМ така завдання видається цілком реализуемой.

При виборі програмного продукту слід керуватися такими критеріями:

* популярність фірми-виробника й створили набір запропонованих услуг;

* адаптованість продукту на експлуатацію в России;

* наявність мережевих версій і можливість груповий обробки данных;

* вимоги до обчислювальним ресурсам;

* вимоги до кваліфікації персонала;

* гнучкість (можливість настройки інструментарію влади на рішення різних за специфіці задач).

Однією з найбільш які відповідають наведеним вимогам продуктів є російська версія системи управління проектами Microsoft Project фірми Microsoft. Вона на РС-совместимых персональні комп’ютери серед Windows, вимагає процесор не нижче 80 386 і оперативну пам’ять незгірш від 4Мб, що на даний час не багато. Оптимальною ж конфігурацією робочого місця (з огляду на вимоги отказоустойчивости) буде РС з процесором 80486DX4−100 чи PENTIUM, 16 МБ оперативної пам’яті з корекцією помилок, двома «дзеркальними» дисковими накопичувачами достатньої ємності, джерелом безперебійного харчування на 60 — 120 хвилин автономної роботи, який під управлінням многозадачной операційної системи й обладнаний засобами телефонної, телеграфної, телексной тощо. зв’язку. Конкретна конфігурація можна змінити з урахуванням доступності електроенергії та коштів связи.

Важливим чинником під час виборів програмного продукту є й ступінь ознакомленности з нею персоналу штабу. Так, можливо, слід віддавати перевагу засобам, котрі чи інакше використовуються співробітниками РИТАП в безпосередню роботу, що дозволить у критичній ситуації гнучкіше використовувати фахівців із урахуванням взаємозамінності, що в результаті підвищить загальну отказоустойчивость всієї системы.

Як першим етапом настройки рекомендується розробити й увести в комп’ютер стандартні форми документів і майже позначити потоки документообігу за будь-якої конкретної історичної ситуації. Це дозволить у разі виникнення надзвичайної ситуації негайно налагодити обміну інформацією між службами і штабом, а також у часі оцінювати можливість перерозподілу ресурсів (особливо тоді їх обмеженості) між службами.

Для часткової (чи повної!) автоматизації різних функцій штабу ДО РИТАП необхідно створити спеціальну Службу комп’ютерного супроводу. Організаційна структура цієї служби буде следующая:

Як очевидно з схеми, на чолі стоїть Начальник служби комп’ютерного супроводу; йому підпорядковуються заступник директора з матеріально-технічної частини, заступник директора з програмним засобам і заступника з організації обробки інформації. Кожен заступник має у своєму підпорядкуванні фахівців відповідного профілю, які забезпечують апаратне і встановлюють програмне функціонування служби, а як і інформаційному обміну про коїться з іншими службами і до зовнішньої средой.

Слід зазначити, що запропонована структура — лише з можливих варіантів такої служби. Наприклад, враховуючи широкий профіль фахівців РИТАП, різні функції, типу системного адміністрування й налагодження устаткування можуть виконуватися однією особою; у разі залежить від конкретній ситуації та обмеженості людських ресурсів.

Така гнучка структура Служби комп’ютерного супроводу штабу ДО РИТАП має ще й ще ще одна перевага: у звичайних обставинах не потрібно організовувати й утримувати свій таку структуру, не так важко виділити необхідну техніку й зробити надстройку системи (запровадити стандартні форми документообігу, методики розрахунків, логічні зв’язок між службами, та інші необхідні дані). Далі одному з планових навчань ДО зробити обкатку системи та вносити зміни з урахуванням виявлених недоліків. Після цього система оформляється у свого роду дистрибутивного (установочного) продукту, супроводжується відповідної документацією і записується різні носії у кількох примірниках, які у різних місцях, зокрема обмеженням доступу. Принаймні необхідності до системи вносяться зміни і далі цикл повторюється (оновлюються копії, виконується навчання тощо.). Отже забезпечується одне з важливих властивостей системи — швидкість розгортання за умов надзвичайної ситуации.

На закінчення хотів би зазначити, що розробка та реалізація такого проекту, як і жодного, яка має до діям (а тим паче до координації) за умов надзвичайної ситуації - досить тривалий і трудомісткий процес, вимагає скоординованої роботи групи фахівців. Оскільки завдання розробки, очевидно, за межі даної роботи (як у обсягу, і за змістом), усе вищенаведене можна розглядати як теоретичного вступу до можливого Технічному Завданням розробці Системи автоматизації роботи Штабу ДО РИТАП.