Преступления у сфері кредитно-грошових отношений

смотреть на реферати схожі на «Злочини у сфері кредитно-грошових відносин «.

План.

I.

Введение

.

II.Преступления у сфері фінансово-кредитних отношений.

1) Мошенничество.

2) Злочини, які скоювалися під час проведення розрахункових операций.

3) Хищения.

4) Затримки, неперечисления податкові платежі до бюджету й позабюджетні фонды.

5) Кошти, незаконно переміщені за границу.

6) Банківська діяльність без ліцензії. Відмивання денег.

III.Методы боротьби з злочинами у сфері фінансово-кредитних отношений.

IV.

Заключение

.

V.

Литература

.

I.

Введение

.

Поняття «фінансові злочину «в більшою мірою криміналістичним поняттям, під яке підпадає дуже велика група різних видів злочинів, мають подібність у тому криміналістичних рисах (криміналістичної характеристиці), зокрема, на особливостях предмета зазіхання, у структурі способу і обстановки їх здійснення, в типологічних особливостях особистості правопорушників. Згаданою поняттям в основному охоплюються склади злочинів, передбачені Карним кодексом РФ в ст. 159, 160, 171, 172, 173, 176, 177, 185, 186, 187,193,195,196,197,272.

Предмет названих злочинних зазіхань відразу чи кінцевому підсумку становлять кошти держави або приватних фірм, підприємств і осіб, у рубльової і в іноземній валюті, і навіть будь-якої товар і имущество.

Тривалий час не було чіткого визначення цінних паперів як атрибута розвитку ринку. Нині діючий Цивільний кодекс РФ дав визначення цінних паперів, заснований на класичних положеннях загальної теорії правничий та цивільно-правової теорії. Під цінної папером розуміється «документ, котра засвідчує із дотриманням встановленої форми і обов’язкових реквізитів майнових прав, здійснення або передачі яких можливі лише за його пред’явленні «(год. 1 ст. 142 ДК РФ).

У своїй роботи я постараюся найповніше розкрити тему злочинів у сфері фінансово-кредитних відносин, і навіть з урахуванням статистичного матеріалу проаналізувати картину скоєння злочинів та його розкриття. II. Преступления у сфері фінансово-кредитних отношений.

У Росії особливу увагу відведено банківську систему як найважливішим інституту кредитно-фінансовій сфери. Банківська система варта забезпечення стабільність цін і стійкості національної валюти, забезпечення безперебійного і найнадійнішого функціонування платіжної системи, проведення єдиної грошово-кредитної політики, організації та здійснення валютного регулювання і валютного контролю у країні. Вона виступає як головне джерела кредитування сектору економіки. Тому вирішення зазначених завдань є гарантією стійкості фінансової системи країни й найважливішою умовою забезпечення економічній безпеці России.

Сучасне стан банківської системи визначається наслідками кризи. Якщо до серпня 1998 р. у Росії діяло 1,4 тис. комерційних банків, чи до весні 1999 р. були відкликані ліцензії у 400 банків. Відповідно до даним ЦБ Росії у час 64% діючих банків ставляться до категорії фінансово стабільних, зокрема 37,8% становить група банків без ознак не фінансові обмеження, 26,3% - банків, мають певні вади на деятельности.

До категорії проблемних належить 36% банків від загальної кількості діючих кредитних організацій. Їх активи нині становлять 15,3% від сукупних активів банківської системи. Серед проблемних банків значна частка (25% від діючих) перебуває у критичному фінансовому положении.

Аналіз структури кредитів, видавали комерційними банками, за останній дворічний період показав, що як 30% банків мало кредитували промисловість. Промислові підприємства кредитували, як правило, лише ті банки, які пов’язані зі структурами реального сектора спочатку, виникнувши їхній базі (наприклад Промстройбанк).

Спад після кризи 1998 р. нижче граничного значення реального сектора економіки виявив як тенденцію до прискореному скорочення виробництва, а й безперспективність розвитку самого банківського сектора залежать, оскільки банки, що мають у складі своїх активів високу частку кредитних капіталовкладень у реальний сектор, зазвичай, потрапили до групу высокорискованных.

Державою започатковано низку заходів для реструктуризації, і навіть пошуку нових форм роботи банківської системи, вкладених у подолання фінансової хитання й невизначеності відновлення платоспроможності, або за ліквідації их[1]. Створено і функціонує Агентство по реструктуризації кредитних організацій (АРКО). Лише з «СБС-АГРО» воно здійснила ліквідацію 936 з 1233 які були відділень банка.

Значний вплив на дестабілізацію банківської системи надають злочинні зазіхання. Темпи приросту загальної кількості злочинів у банківської сфери у відсотках попереднього року по Російської Федерації становила: 1993 р. — (+ 25,5%), 1994 -(+49,9%), 1995 — (+25,8%). 1996 р. — (-14,7), 1997 р. — (-12,3), 1998 р. — (+5%), 1999 р. — (+6%).

Концентрація кримінальної активності навколо великих грошових капіталів позначилася на географічному розподілі злочинності. Напруженою є кримінальна ситуація у регіонах із високим рівнем підприємницької активності і мережні додатки фінансів, зокрема нелегальних. Основні осередки діяльності кримінальних угруповань — Центральний регіон, насамперед Москва і Московська область, республіканські, крайові і обласні центри: Казань, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Перм, Тюмень, Нижній Новгород, Саратов, великі міста Далекого Сходу, Північного Кавказа.

Що стосується видам кредитних організацій число зареєстрованих злочинів виглядає наступним способом:

Таблиця 1[2]. | |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 |1998 |1999 | |Система Центрального |632 |890 |500 |315 |404 |467 |672 | |банку РФ | | | | | | | | |Система Ощадного |804 |1096 |1374 |1412 |2520 |2198 |2505 | |банку | | | | | | | | |Система комерційних |1020 |1862 |2707 |2388 |1793 |1669 |1457 | |банків | | | | | | | | |Разом: |4578 |8977 |12 094 |10 319 |9051 |8615 |9196 |.

Наведені дані свідчать, що, адже раніше найбільшої кримінальної активністю відрізнялися комерційних банків, то починаючи з 1997 р. вона почала більшою мірою й у Ощадбанку. У цьому слід справити й та обставина, що тільки після кризи 98 р. частину видатків по поверненню вкладів ліквідованих банків держава взяла він. У результаті цього, у Ощадбанку Росії, куди переводилися вклади з проблемних банків, відбулася концентрація значних коштів (на 1 січня 2000 р. — 89,8% всіх банківських вкладів), що призвело до активізації кримінальних посягательств.

У той самий час треба сказати, що, якщо середня сума шкоди від одного злочину за Центральному Банку Росії становила 12,6 тис. крб., Ощадбанку Росії - 26, 6 тис. крб., то комерційних банках — 866, 6 тис. крб. У певної міри це свідчить про проведеної профілактичну роботу в Банку Росії і близько в Ощадбанку і взаємодії цих установ із апаратами БЭП.

За даними ГИЦ МВС РФ (1995 1999 рр.) найбільшої кримінальної активністю у системі за Центральний банк і Ощадбанку відрізнялися бухгалтерські працівники, тоді як у системі комерційних банків цей показник досяг найбільшого рівня серед керівних і матеріально відповідальних осіб. Серед осіб, які вчинили банківські злочину, керівні посади на даний момент скоєння займали 130 людина, були службовцями — 429, власниками та співвласниками — 24 людини. Тільки 101 обличчя були приватними підприємцями, у своїй велика частина їх зробила злочину за співучасті посадових осіб. Тривожить інтернаціоналізація банківських злочинів. З-поміж осіб, які вчинили банківські злочину за 1999 р., виявлено 64 іноземця й з й з без гражданства.

Організовані злочинні співтовариства представляють особливо небезпечні для банківської системи. У 1999;му р. 443 людини зробили банківські злочину за групі, зокрема організованою, що становить 51,7% від загальної кількості осіб, залучених до кримінальної ответственности.

Структурно-динамический аналіз статистичних даних про стан злочинності банківській реальному секторі економіки показує, що на високі темпи збільшується кількість розкрадань. Особливо це, двох його різновидів: шахрайства і розкрадань, скоєних шляхом присвоєння та розтрати, що таблиці 2.

Таблиця 2. | |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 |1998 | |Скоєно розкрадань |2067 |3966 |5808 |5075 |4481 |4229 | |Питома вага в % від загального обсягу |45,2 |44,2 |48,0 |49,1 |49,5 |49,1 | |скоєних злочинів | | | | | | | |У т.ч. шахрайств |1246 |3174 |5009 |4215 |2793 |1999 | |Питома вага в % від загального обсягу |27,2 |35,3 |41,4 |40,8 |30,8 |23,2 | |скоєних злочинів | | | | | | | |Скоєно інших злочинів |2511 |5011 |6286 |5244 |4570 |4386 | |Питома вага в % від загального обсягу |54,8 |55,8 |51,9 |50,8 |50,4 |50,9 | |скоєних злочинів | | | | | | |.

1) Мошенничество.

Шахрайство відбувається під час проведення різних банківських операцій та угод: кредитуванні, вкладних операцій, розрахунків з кредитним картам і чекам, використанні в господарську діяльність електронної та цифрового інформації та др.

Як свідчать дані кримінальної статистики за 1998 р. і перше півріччя 1999 р., число випадків неповернення кредитних коштів, по порівнянню з які пройшли періодами, знизилося. Зменшилася і по банківським позичкам, що у 1999 р. було приблизно 95,6 трлн. крб. Поясненням цьому може бути придбання у цій сфері комерційними банками певного досвіду, і навіть ряд удосконалень положень громадянського законодавства, наприклад, що з заставами. До цього слід зарахувати і проблеми, пов’язані з кризовими явищами країни, у яких банки з своїх фінансових можливостей неспроможна здійснювати широкомасштабне кредитование.

Шахрайські дії при кредитуванні переважно здійснюються двома шляхами: шляхом уявлення працівникам банку фіктивних реєстраційних документів підприємств, шляхом фальсифікації документів, службовців забезпеченням повернення отриманих кредитов.

Найпоширенішим способом скоєння шахрайських дій і при отриманні кредиту стають різні махінації з документами на заставу чи закладене майно. Це пов’язано з тим, що на даний час заставу — найпоширеніший спосіб забезпечення повернення кредита.

За даними органів внутрішніх справ, банківський кредит, явно не реальний повернення, оплачується 10−40% испрашиваемой суми вперед. Майже третина жіночої суми неповернених кредитів викрадають і використовується злочинного угруповання. 2) Злочини, які скоювалися під час проведення розрахункових операций.

До злочинів, чиненим під час проведення розрахункових операцій, ставляться шахрайства з кредитними картами, дорожніми чеками, іншими платіжними документами.

За даними за Центральний банк, сума коштів, депонованих у трилітрові банки для розрахунків із використанням пластикових карток, зросла з 2,4 млрд. крб. на 1 січня 1999 р до 3,2 млрд. крб. на 1 січня 2000 р, та їх питому вагу обсягом готівкової грошової маси посутньо не змінився і становить 1,2%. У 1999;му р. ОВС виявили 130 фактів шахрайств із застосуванням підроблених кредитних або розрахункових карт.

Серед шахрайських дій, скоєних з допомогою кредитних карт, умовно можна назвати: незаконне використання підроблених кредитних карток, мошенническое використання платіжних квитанций.

Поруч із дедалі частіше почали відбуватися крадіжки з банкоматів. Так, група шахраїв, володіючи технологією ведення рахунків по смарт-картам в платіжної системі банку «Сберкарт », намагалася викрасти більш 1,5 млрд. рубл. через банкомати відділень Ощадбанку Росії у містах Пермі, Москві і З.- Петербурге.

Поширеним способом шахрайства є й використання викрадених чи загублених чеков.

Розширення застосування в кредитно-банківській системі комп’ютерних технологій неминуче веде до зростання злочинних зазіхань з використанням високих технологій. У 1999;му р. виявлено 100 фактів таких шахрайств, стаючи реальну загрозу стабільності банківської системи. Так, Р., використовуючи персонального комп’ютера, підключився до неї Інтернет, у якій виявив програму «PC Authorise », відповідальну за прийом до оплати кредитних карток з переведенням на коштів на рахунки магазинів, і навіть повернення коштів з рахунку магазинів на рахунки власників кредитних карток. Його співучасники Ф. і У. відкрили рахунки і отримали адже кредитні картки. Маючи можливість зі засобами, розміщеними на спеціально пристосованих рахунках у вигляді свого самого персонального комп’ютера, Р. виступав від імені продавця комп’ютерного магазину. Зроблений від чужого імені замовлення купівлю товарів оплачувався грошима, розміщеними на пластикових картках. Потім дотримувався відмови від купівлі товару, а які повертаються гроші переводилися на рахунки спільників. Злочинцями завдано збитків більш як за 800 млн руб.

У Нижегородської області розслідує кримінальну справу з ст. 159, 272, 327 КК РФ щодо оператора ЕОМ одного банку, яка, маючи особисту електронну підпис, зробила розкрадання коштів у сумі 139 тис. крб. через завищення сум при нарахуванні відсоткам за депозитними вкладами фізичних осіб. Для перетворення безготівкових коштів відкрила у Московському відділенні Ощадбанку РФ особистий рахунок і перерахувала нею гроші по фіктивним проводкам.

У УВС Красноярського краю порушила кримінальну справу по ст. 160 і ч.2 ст. 272 КК РФ щодо бухгалтера філії відділення Ощадбанку РФ, який, використовуючи особистий ПК, ввійшов у локальну мережу філії, скопіював програму, що містить інформацію про фінансові операції, й зробила у ній два хибних платіжних доручення про нібито проведених списаниях коштів із розрахункових рахунків клієнтів на виборах 4 млн руб.

Як відзначалося, найчастіше суб'єктами скоєння розкрадань шляхом присвоєння чи розтрати виступають бухгалтерські працівники, операционисты, керівники філій та інші категорії. Так, завідуюча філією Ощадбанку Крестьяникова по підробленим видатковими ордерам отримувала гроші за депозитними вкладами померлих громадян. Жукова, працюючи контролером-оператором, знімала її рахунків громадян грошових сум, присвоївши і витратить таким чином понад 300 тис. крб. 3) Хищения.

Відповідно до Указом Президент РФ «Про заходи з попередньої компенсації вкладів окремих категорій громадян Російської Федерації в Ощадному банку Російської Федерації, знецінених в 1992;1995 роках «від 16 травня 1996 р. № 733 й у виконання Федерального закону «Про відновленні і захист заощаджень громадян Російської Федерації «від 10 травня 1995 р. № 73-ФЗ стала проводитися попередня компенсація вкладів окремих категорій громадян Російської Федерации.

У зв’язку з перевіркою виконання названого виявлено ряд нетрадиційних методів скоєння злочинів. Зокрема, встановлено, що працівники одного філії Ощадбанку Володимирській області у порушення Порядку зарахування і попередньої компенсації за вкладах населення суму належної компенсації за чинним рахунках зараховували налаштувалася на нові рахунки, а чи не відкрите лицьової рахунок вкладника. Користуючись необізнаністю одержують компенсацію осіб, вони підробляли підпис вкладника, заповнювали видаткові ордера і вказували реальні паспортні дані клієнта. Отримані по оформленим в такий спосіб документам гроші працівники філії присвоювали. Збиток склав 8,4 млн руб.

Контролер-оператор іншого відділення, поєднуючи посади контролера і касира, вводила клієнтів у оману щодо правильності заповнення видаткових касових документів і майже просила оформити іще одна ордер. «Зіпсовані «бланки вона використовувала для вилучення грошей із каси банку, вкладених у компенсацію. Збиток склав 3 млн руб.

Розкрадання відбуваються і за проведенні інших банківських і господарських операцій. Так, президент АКБ Гусаков О. А. його син Гусаков А. О., обійнявши злочинну змову користуючись безконтрольністю голови ради банку, викрали понад 528 млн. неденоминированых крб. Гусаков А. О. створив і очолив комерційну фірму, якою шляхом оформлення фіктивних договорів і актів виконання робіт викрадали кошти банка.

Багато зловживань відбувається з використанням про проблемних банків. Нерідко злочинці купують банк, яка має відкликана ліцензія, після чого проводять різні незаконні банківські операції. Задля реалізації кримінального наміру злочинцями створюються мережі з банків — банкрутів. Так було в р. Москві виявлено протиправна діяльність керівників низки банків, що під приводом погашення заборгованості перед федеральним бюджетом зробили розкрадання товарів хороших і коштів комерційних організації з 26 регіонів России.

Характерною тенденцією останнього є і те, що це частіше організованими злочинними групами встановлюється контролю над банками. У час по оперативними даними у сфері кримінальний вплив перебуває 550 банків (понад 50 відсотків% від загальної кількості). Найбільш сильному кримінальному впливу піддаються банки, специфіка проведених операцій яких забезпечує отримання максимального прибыли.

Коли раніше спроби встановлення такого контролю здійснювалися переважно через служби безпеки або шляхом шантажу (фізичного чи психічного насильства) керівників банку, то час відзначені методи дедалі більше поступаються економічним способам захоплення власти.

Алгоритм встановлення кримінального контролю наступний. Спочатку в банку, що у важкий фінансовий становище (часто штучно провоцируемого за допомогою організації розкрадань кредитних коштів), скуповується контрольний пакет акцій. Потім у правління кредитної організації вводяться «свої «люди. Після цього, з допомогою кримінальних коштів, відмитих через ряд комерційним структурам, здійснюється нарощування статутного капіталу банку. Потім за використанні організаційних структур банку здійснюються масовані фінансові махинации.

Слід зазначити, що продовжує посилюватися потенціал організовану злочинність. Значна частина коштів сконцентрованих в кримінальному середовищі тіньових капіталів іде на відтворення злочинності у ширших масштабах, триває активна інтеграція організовану злочинність в економічну сферу для одержання надвисоких незаконних доходів. Понад половину незаконному обігові готівки посідає 10−12 спеціальних угруповань, які мають ієрархічну структуру. Сума готівки, мають ходіння поза банку", збільшилася за 1999 р. на 47, 6 млрд. крб. 4) Затримки, неперечисления податкові платежі до бюджету й позабюджетні фонды.

Окремо слід подивитися на проблему затримки, неперечисления банками клієнтських і місцевих податкових платежів до бюджету і позабюджетні фонди й розкрадань коштів. Злочини що така засновані на здачі платіжних доручень в «проблемні «банки, які мають коштів на на кореспондентських рахунках. Так було в УВЛ Хабаровського краю розслідується кримінальну справу щодо керівника КБ за фактом викрадення грошових коштів на суму 73,8 млн. крб., виділені на погашення заборгованості федеральному бюджету.

Трапляються аналогічні факти неперечисления до бюджету інших платежів. Нині розслідує кримінальну справа щодо керівників комерційних банків за фактами неперечисления до бюджету акцизних збирання 280 млн. крб. і присвоєння лікеро-горілчаної своєї продукції 126 млн. крб. По оперативної інформації БЕЗ, в злочинну діяльність були залучені керівники підприємств — недоимщиков дев’яти регіонів России.

Трапляються й факти затримки бюджетних коштів у рахунках комерційних банків, що дозволяє банкам у змові з одержувачами коштів мати значні суми. Так, наданий Мінфіном РФ уряду Дагестану кредит у вигляді 20,8 млрд. крб. був у комерційних банках «Московський національний банк «і «Московський трастовий банк «283 дня. У відповідність до ч.1 ст. 395 ДК РФ комерційних банків мали перерахувати з цього приводу республіканського бюджету Дагестану, з ставок рефінансування Центробанку Росії, 21,4 млн. крб., що зроблено не было.

Отже, зловживання банківськими працівниками своїми повноваженнями одна із основних умов скоєння банківських злочинів, які кваліфікуються різноманітні статтям Кримінального кодекса.

У 1999;му р. виявлено 40 фактів незаконного отримання державного цільового кредиту, так само як її використання за прямому призначенню. Основним об'єктом кримінального впливу стали кредити, виділені подолання наслідків кризи банківської системи та підтримку важливих галузей економіки. 5) Кошти, незаконно переміщені за границу.

Надзвичайно попереду стоїть проблема виявлення і їх припинення неповернення валютних коштів, незаконно переміщених зарубіжних країн. Банк, оскільки є частиною фінансової інфраструктури, пов’язаний кореспондентськими відносинами як всередині, але й межами Росії. Використовуючи легальні фінансові технології, злочинці переводять значні кошти за кордон. Банк у цьому — основний канал «перекачування «коштів на рахунки банків інших країнах. Для переказування грошей зарубіжних країн використовуються міжнародні розрахункові системи, офшорні зони підроблені банківські і митні документи, проводяться фіктивні експортно — імпортні операции.

Так, Дьяконова, працюючи головний бухгалтер спільного российсконорвезького підприємства.