Тара і упаковка

смотреть на реферати схожі на «Тара й упаковки «.

План.

1. Розподіл тари на споживчу і транспортну. Класифікація і характеристика споживчої і транспортної тары.

2. Стандартизація і якість тары.

3. Особливості використання тари в торговле.

Більшість товарів, випущених промисловістю, транспортують, бережуть та відпускають споживачеві в упаковці чи тарі. Дамо визначення цим понятиям.

Упаковка — засіб чи комплекс коштів, які забезпечують захист продукції і на довкілля ушкоджень кісткової та втрат перезимувало і які полегшують процес транспортування, збереження і реалізації продукції. Тара є важливим елементом упаковки, які представляють собою виріб розміщувати продукції. У процесі звернення вона бере як разом із продукцією (товаром), а й без него.

Розмаїття властивостей і особливості товарів, різні умови для їхньої транспортування, збереження і відпустки викликають необхідність виробництва тари безлічі видів: ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, балони, банки, пляшки, мішки, пакети, кошика тощо. д.

Роль пакування й тари в торгово-технологическом процесі визначається функціями, що вони виконують. Ці функції зводяться до наступним: запобігання товару від шкідливого впливу довкілля, і навіть довкілля від шкідливого впливу товару, зашита товару тяжіння інших товарів, забезпечення умов схоронності кількості і забезпечення якості товарів на всьому шляху їх рухи з сфери виробництва, у сферу споживання, надання товарам та інших вантажам необхідної мобільності й створення умов механізації трудомістких операцій і понад ефективного використання складських і видача торговельних площ, створення сприятливіших умов приймання товарів по кількості і якістю і зручностей для кількісного їхнього суворого обліку, виконання ролі носія комерційної інформації та торгової реклами, використання тари як як засобу розміщувати товару, його транспортування і збереження, а й як засобу для міркування й продажу товарів у торговому залі магазину (тара-оборудование).

Використання сучасної пакування й тари, їх барвисте оформлення з необхідної рекламної інформаційної навантаженням дозволяють як прискорити процес продажу товарів, полегшити їх споживання, а й подають сильне естетичне вплив на покупців. Фасування товарів у дрібну, зручну споживачам тару полегшує і прискорює процес продажу, сприяючи підвищенню продуктивність праці торгових працівників, покращує показники роботи магазинів, підвищуючи культуру торгового обслуживания.

Асортимент тари, використовуваної розміщувати товарів, постійно розширюється. Він поповнюється новими видами тари, що дозволяє розширити її функції, отже, і зробити ще більше значущою торговотехнологічному процессе.

Тара, використовувана для упаковки товарів, має відповідати ряду технічних, економічних пріоритетів і естетичних требований.

Технічні вимоги передбачають, що, використовуваний для тари, її конструкція повинні відповідати властивостями помешенных в все товарів. Вона має бути міцної забезпечуватиме схоронність товарів під час перевезення і хранении.

Тара мусить бути недорогий у виготовленні, портативної і тому зручною для транспортування і з товаром, і у порожньому вигляді. Вона має мати низьким коефіцієнтом власної маси (ставлення маси до объему).

Тара повинен мати привабливий зовнішній вигляд, та її форма, колірне рішення, тексти й малюнки у ньому повинні служити вихованню естетичних смаків у покупателей.

1. Розподіл тари на споживчу і транспортну. Класифікація і характеристика споживчої і транспортної тары.

Тара є велику номенклатуру виробів, використовуваних розміщувати товарів. Ці вироби істотно відрізняється одне одного, тому й класифікують тару з досить широкого кола ознак, основні у тому числі такі: функції, що їх у процесі товарного звернення, призначення, приналежність, кратність використання, матеріал виготовлення, конструкція і метод виготовлення, опірність зовнішнім механічним впливам, качество.

У процесі товарного звернення тара може виконувати різні функції, з урахуванням яких її ділять на транспортну, цехову, споживчу і тару-оборудование.

Транспортна (зовнішня) тара застосовується транспортування і зберігання товарів. До неї відносять ящики, бочки, мішки тощо. буд. ^.

Цехова тара варта угруповання товарів всередині підприємства (рундучки й ящики спеціальної конструкции).

Споживча (внутрішня) тара надходить до споживача з продукцією і є самостійної транспортної одиниці. Вартість споживчої тари — пакетів, коробок, тубов, банок тощо. п., зазвичай, входить у вартість товару. Ода має бути зручним, дешевої, легкої, оформленої. Її оформлення має нести велику рекламну і інформаційну нагрузку.

Однією з різновидів споживчої тари є подарункова тара, художественно-конструкторское виконання якої має підкреслювати призначення продукції (товару) як подарунка, сувенира.

Тара-оборудование — цей прилад, призначене для транспортування, тимчасового зберігання, міркування й продажу товаров.

За призначенням тару ділять на універсальну і спеціалізовану. Універсальна тара можна використовувати для затаривания різних товарів, спеціалізована тара — лише певних товаров.

Залежно від приналежності слід розрізняти тару загального характеру і індивідуального користування. Тара загального користування може застосовуватися різними підприємствами і міжнародними організаціями. До тарі індивідуального користування належить інвентарна тара, изготовляемая зі спеціального замовлення для централізованої доставки товарів на роздрібні торгові підприємства. вона є власністю підприємств промисловості чи оптових торгових предприятий.

По кратності використання тара ділиться на многооборотную, возвратную і разового использования.

Многооборотная тара варта багаторазового її використання за поставок продукції. Сюди відносяться ящики, бочки, фляги, мішки й інша транспортна тара.

До поворотній тарі належить тара, колишня у вживанні, яку доцільно використовувати повторно. Вона належить здати постачальнику в обов’язковому порядку. Разова тара варта однократного використання за поставках продукції. Це коробки з-під цукерок, сірників, цигарок й інша споживацька, і навіть транспортна тара, котра вже після її використання підлягає утилизации.

Залежно від матеріалу виготовлення тару поділяють дерев’яну, картонну, паперову, текстильну, металеву, скляну, керамічну, полімерну і комбинированную.

Дерев’яна тара найпоширеніша зверненні. Її виготовляють з деревини різних порід. До цій групі тари відносять ящики, бочки і корзины.

Шухляди бувають дощаті, фанерні і комбіновані. Конструктивними елементами ящиків є: дно, дві голівки, дві боковини і кришка. Для упаковки промислових і продовольчих товарів використовують щільно сконцентровані ящики, для овочів, фруктів, вино-горілчаних виробів — ґратчасті. Відповідно до стандартами випускається три «види дощатих і фанерних ящиків для продукції рибної промисловості, кондитерських виробів, консервів, овочів і фруктів, і навіть інших продовольчих товарів, продукції легкої промисловості та інших непродовольчих товарів. Відрізняються вони між собою за величиною, призначенню, обсягу деревини, витраченого на виготовлення деталей ящиків, й на інших ознаками. Бувають нерозбірні, розбірні і складні ящики. Місткість їх може складати до 200 кг продукции.

Дерев’яні бочки виготовляють з деревини різних порід. Складаються вони з кленок, днищ і обручів. З клепок і днища збирають остов бочки. На кінці клепок є уторы (пази), у яких вставляють дно. Остов бочки з зовнішньої боку обтягнуто симетрично розташованими обручами.

Бочки поділяються на заплавні і сухотарные. У заплавні бочки затаривают рибу в тузлуке, пиво, провина, і інші рідкі продукти, в сухотарные бочки — сухі молочних продуктів, яєчний порошок, суху фарбу, замазку тощо. п. У днище заливних бочок є отвір для заливання розсолу, тузлука тощо. п.

Дерев’яні бочки випускають різну місткість. Наприклад, соки, морси, коньяки і коньячний спирт, вина затаривают в бочки ємністю від 50 до 600 л, рибну і плодоовочеву продукцію, пряжене олію, маргарин — від 15 до 250 л.

Сипучі і пастообразные товари затаривают в фанерні барабани ємністю від 10 до 100 л.

Для збору, збереження і транспортування овочів, фруктів, риби і деяких інших продуктів використовують прутяные і драночные корзины.

Тара може бути виготовлена з шпони з прошарками еластичною гуми. Виробництво тари з такої матеріалу (резофана) дозволяє значно зменшити її власний вагу без зниження показників міці й влагостойкости, притаманних дерев’яної тары.

До картонної тарі відносять коробки і ящики. Коробки виготовляють з пресованого картону, ящики — з пресованого і гофрованого. Картонна тара легше дерев’яної в 2,5−4 разу на одиницю затаренной продукції. Для її виготовлення потрібно на кілька разів меншою деревної маси. Сировиною для її виготовлення можуть бути відходи ділової деревини. Виробництво картонної тари та її затаривания легше механізувати. У зв’язку з цим картонна тара дедалі ширше застосовується для затаривания як промислових, і продовольчих товаров.

Залежно від призначення, конструкції, ж розмірів та деяких інших ознак картонні ящики поділяються понад 10 типів (для кондитерських виробів, для продукції м’ясної і молочної в промисловості й т. д.).

Для затаривания сипучих товарів використовується паперова тара. До неї ставляться паперові мішки і пакети. Мішки поділяють на битумированные (крафт-мешки), дубльовані і влагопрочные. Битумированные мішки просочують спеціальними розчинами. З іншого боку, за способом виготовлення їх поділяють на склеєні і зшиті, із відкритою і закритою горловиною. Для виготовлення пакетів використовують спеціальну пакувальну бумагу.

Текстильно-мочальная тара переважно представлена тканинними і сетчатыми мішками, паковочными тканинами. Мішки виготовляють з лляних, полульняных, льноджутовых, льнокенафных, льноджутокенафных та інших тканин, і навіть з сітки чи гардинного полотна. Залежно від призначення вони діляться на мішки сітчасті з-під картоплі і овочів, мішки тканинні з-під цукру й мішки тканинні з-під хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур. Зазвичай, мішки випускаються місткістю 50 і 100 кг.

Паковочная тканину (бавовняна чи льняна) використовується для упаковки тканин, швейних, трикотажних і килимових виробів, і навіть інших товаров.

Транспортування і збереження рідких, летючих, вогненебезпечних та інших товарів ввозяться металевої тарі, до якої належить бочки, балони, барабани, фляги, банки і каністри. Для їх виготовлення використовують листову сталь, спеціальну жерсть, алюміній. Внутрішню поверхню металевої тари покривають спеціальними лаками чи нейтральними металами, щоб щоб запобігти йому взаємодія, з харчовими продуктами. Скляна тара використовується для затаривания рідких то варів (молока і молочних продуктів, вино-горілчаних виробів та інших продовольчих і промислові товари). Залежно від форми і ємності розрізняють байки, пляшки, балони (бутля) і флакони. Товари, затаренные в скляну тару, необхідно перевозити і зберігати у жорсткої транспортної тарі й м’яких пакувальних материалах.

Керамічна тара знаходить обмежений застосування. Здебільшого вона використовується для затаривания деяких лікеро-горілчаних изделий.

Полімерна тара отримує всі ширше поширення. Вона виготовляється з синтетичних матеріалів, які мають міцністю, легкістю і добре захищають товари від зовнішніх впливів. Вона об'єднує досить різноманітний асортимент як споживчої, і транспортної тари. Сюди відносяться банки, пляшки, каністри, туби, коробки, пакети, скрині й т. п.

Комбінована тара виходить шляхом поєднання різних матеріалів у її виготовленні. Так, шляхом комбінації полімерних матеріалів з папером, фольгою, тканиною можна отримати роботу міцну і барвистішу упаковку.

По конструкції тару поділяють на розбірну, неразборную, складну, разборно-складную, зі знімними деталями, а, по методам виготовлення — на литу, штамповану, бондарную, клееную тару і тару, виготовлену литтям під давлением.

Залежно від опірності зовнішнім механічним впливам тару заведено поділяти на жорстку (дерев'яні і металеві скрині й бочки, скляна тара), полужесткую (картонні скрині й кошика) і м’яку (мішки, паковочные тканини тощо. п.).

Однією з ознак класифікації тари є його якість. Наприклад, тканинні мішки залежно від своїх якості діляться втричі категорії, поворотні дерев’яні ящики — на дві категорії тощо. д.

2. Стандартизація і якість тары.

Постійне розвиток виробництва тари нерозривно пов’язане з заходами з її унификации.

Уніфікація тари — процес приведення усього розмаїття видів, форм і розмірів тари до обмеженої кількості типорозмірів закріплення за певними товарними групами. Вона складає базі єдиного модуля для тари, транспортних засобів, коштів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт і устаткування хранения.

Модулем уніфікації для транспортної тари прийнято міжнародний плаский піддон розміром 800×1200 мм. З огляду на це модуля розроблена сітка уніфікованих зовнішніх та міністр внутрішніх розмірів ящика, а, по внутрішнім розмірам визначено уніфіковані розміри споживчої тари. З оптимальної шкали встановлюються також певні розміри тари по висоті. Усе це дозволяє уніфікувати формати тарних матеріалів, расфасовочно-упаковочных машин та інших видів устаткування, і навіть габарити транспортних засобів, що, своєю чергою, створює умови для впровадження єдиної системи технології обробки вантажних місць на транспорті, на підприємствах оптової і роздрібної торговли.

Уніфікація поширюється як на тару з прямокутним підставою (ящики, коробки тощо. буд.), а й у решта видів тари. У цьому грунтується вона на модулі 800×1200 мм.

Стандартизація тари передбачає встановлення найбільш раціональних типів тари з погляду матеріалів виготовлення, конструктивних особливостей, розмірів, форми та значимості. Однією із завдань стандартизації є з’ясування загальних технічних вимог до тарі, правил її приймання, маркування, транспортування і хранения.

Розрізняють дві групи стандартів на тару. До першої групи ставляться нормативні стандарти, у яких сформульовані загальні технічні вимоги до тарі, визначено її типи реалізувати основні параметри, методи випробувань. Так було в стандарті «Шухляди дерев’яні. Номенклатура показників» наведено номенклатура показників якості і класифікаційні угруповання дерев’яних ящиків. У своїй спеціальній розділі вказаної вельми значущої документа регламентовано застосування показників якості дерев’яних ящиків. Існують стандарти, у яких наведені загальні та засадничі поняття, пов’язані з тарою, найважливіші терміни і дано їх определения.

Друга ж група включає предметні стандарти на тару для конкретних, видів продукції (товару). Вони наведено найменування та призначення тари, типи й особливо її конструкції, технічні вимоги, і т. буд. Предметні стандарти розробляються виходячи з нормативных.

Система стандартизації тари полягає в принципах максимальної економії матеріальних, трудових і. Вона встановлює оптимальну масу конкретних видів тари і раціональні габарити з урахуванням застосовуваних транспортних средств.

Ефективність використання тари великою мірою залежить від неї якості. Чинними стандартами передбачена система показників якості, що застосовуються розробки конструкторської і нормативно-технічної документації на конкретні види тари. Наприклад, номенклатура показників якості дерев’яних ящиків входять такі показники: призначення, надійності, эргономические, естетичні, технологічності, транспортабельности, патентно-правовые, стандартизації, та унификации.

Показника призначення ставляться: вихідні матеріали, розміри, гранична маса упаковываемого вантажу, місткість, опір стиску, опір ударам, опірність впливу дощу, вологість і др.

Показники надійності, своєю чергою, включають показники ремонтопригодности, довговічності і сохраняемости.

Дуже важливими показниками якості тари є показники транспортабельности. Сюди відносяться коефіцієнт складування, який би на рівень використання транспортних засобів і складських приміщень, і коефіцієнт пакетирования (на піддонах 800×1200 і 1000×1200 мм), який свідчив про рівні використання поддона.

Коефіцієнт складування (Б) визначається по формуле.

[pic] де [pic] — обсяг ящика в складеному вигляді, дм3,.

[pic]— габаритний обсяг ящика, дм3.

Коефіцієнт пакетирования (У) розраховується як ставлення площі поддона під ящиками (м2) на площу поддона (м2) по формуле.

[pic].

Якість конкретних видів нової (після його виготовлення) тари визначається по відповідним стандартам з огляду на вимоги, які викладені у таких розділах як «Типи й розміри», «Технологічні вимоги», «Правила приймання», «Методи контроля».

Якість тари, що у зверненні, визначається відповідність до вимогами діючих Правил застосування, рощення і повернення многооборотных коштів пакування й Правил звернення поворотній дерев’яної і картонної тары.

Так, мішки сітчасті з-під картоплі і овочів за якістю поділяються на дві категории:

I категорія — мішки нові, і навіть колишні у вживанні, сухі, непрелые, без латок, штопок і дыр,.

II категорія — мішки сухі, непрелые, мають чи потребують трохи більше трьох латок чи штопок. У цьому площа однієї латки має перевищувати трьох осередків чи трьох квадратних сантиметрів для сітчастих мішків чи вироблюваних з гардинного полотна.

Мішки тканинні з-під цукру на залежність від категорії якості поділяють втричі категории:

I категорія — мішки нові, вітчизняні чи імпортні, і навіть колишні у вживанні, сухі, непрелые, без латок, штопок і дыр,.

II категорія — мішки, колишні у вживанні, сухі, непрелые, мають чи потребують трохи більше трьох латок чи штопок,.

III категорія — мішки, колишні у вживанні, сухі, непрелые, мають чи потребують трохи більше п’яти латок чи штопок.

Мішки тканинні з-під хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур за якістю діляться, як і і мішки з-під цукру, втричі категории.

Мішки I і II категорій йдуть на упакування борошна всіх видів і сортів, крупи і сортових насіння сільськогосподарських культур, а III категорії — для упакування борошна, крупи (крім рису, пшона, манною крупи і бобових), зерна, сортових насіння сільськогосподарських культур, рядових насіння олійних культур, насіння трав, комбікормів, харчових макух, шроту і отрубей.

Нові мішки для хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур, отримані від промисловості, підлягають обов’язковому тавруванню до упакування у яких продукции.

Мішки, колишні у вживанні, підлягають тавруванню на спеціалізованих ремонтних підприємствах після їх опрацювання. Таврують їх несмывающейся фарбою штампом розміром 75×35 мм, який в середині мішка з відривом 30−40 див від крайки горловини. У штампі зліва ставляться літери, які позначають назва матеріалу, із якого виготовлена мішок, та був цифри «1», «2», «3», які позначають категорію мішка по якості. Категорія мішка визначається по останньої що стоїть в штампі цифре.

Поворотні дерев’яні ящики (дощаті, комбіновані і з листових деревних матеріалів) за якістю поділяються на ящики, потребують ремонту й отремонтированные.

Поворотними ящиками, які вимагають ремонту, вважаються ящики, які мають є один з наступних ушкоджень: поломка (відсутність) до запланованих 4 дощечок чи планок, крім вертикальних планок торцевих стінок щільних і ґратчастих дощатих ящиків, поломка (відсутність) однієї дощечки на одній із стінок чи дна лотків для плодів і овочів, ушкодження металевої стрічки чи дроту, куточків з стрічки, расшатанность, наявність стирчить гвоздей.

У відремонтованих ящиках мають бути усунуті ушкодження, перелічені выше.

Поворотні дерев’яні бочки за якістю поділяються на бочки, потребують ремонту, і бочки отремонтированные.

Поворотними дерев’яними бочками, які вимагають ремонту, вважаються бочки, які мають є один з наступних ушкоджень: поломка трохи більше трьох клепок остова, ушкодження уторного паза, ушкодження обручей.

Бочки, потребують ремонту, повинен мати щонайменше трьох обручів і двох ланок. Допускається поломка одного дна, та його деталі повинні прагнути бути вкладено всередину бочки.

У відремонтованих бочках мають бути усунуті перелічені вище повреждения.

Дерев’яні ящики з ушкодженнями, перевищують дефекти, допустимі для ящиків, потребують ремонту, деталі дерев’яних бочок, і навіть бочки, мають ушкодження понад ті, які припустимі для бочок, потребують ремонту, ставляться до дерев’яному тароматериалу.

Поворотні картонні ящики за якістю поділяються на ящики, потребують ремонту, і ящики отремонтированные.

Натомість, ящики, потребують ремонту, діляться на ящики I і II категорий.

Шухляди, потребують ремонту, I категорії — придатні для повторного використання, чисті з боку, без наскрізних ушкоджень, з цільним клапанами і укомплектовані допоміжними пакувальними засобами, з наявністю скріпок. Допускаються шматки клейовою стрічки і этикеток.

Шухляди II категорії — придатні для використання, з деформацією двох стінок до 15% їхньої площі, мають чотирьох наскрізних ушкоджень, але з більше двох в одній стінці, | розміром за довжиною і діаметру до 5 див чи з оголеної гофрой розміром за довжиною трохи більше 12 див, по ширині до б див, наявність скріпок, шматків клейовою стрічки і этикеток.

У відремонтованих ящиках мають бути усунуті ушкодження, допустимі для ящиків, потребують ремонта.

Картонні ящики, мають ушкодження, перевищують Передбачені для ящиків II категорії, вважаються тароматериалом.

Возвращаемая (сдаваемая) відправнику (виготовлювачу) скляна тара має мати наскрізних щербин у верхній частині горла, ні з допомоги ззовні й внутрішньої сторін, відколів і посечек зовнішньому боці горла, щербин на дні, тріщин на склі горла і корпуса.

Маркірування, що характеризує тару (крім мішків), виготовлювач завдає так: на ящиках — у лівій верхньому розі торцевій стінки, на бочках і барабанах — одному з днищ, вільному від маркування, що характеризує вантаж (за угодою з споживачем може бути нанесена на обечайку), на флягах і балонах — на дне.

Маркування повинна містити таку інформацію: найменування підприємства-виготовлювача або його товарний знак, позначення стандарту чи інший нормативно-технічної документації, відповідно до якими виготовлено тара. На многооборотную тару мусить бути нанесена напис «Многооборотная».

3. Особливості використання тари в торговле.

Збір і повернення тари здійснюють підприємства торгівлі, громадського харчування, заготівельні і виробничі підприємства. Водночас керуються спеціальними Правилами, що припускають інший порядок застосування, обігу євро і повернення тари, коли він передбачено в договоре.

Значна навантаження лягає на його підприємства торгівлі, які у залежність від виконуваних ними функцій і товарно-отраслевого профілю виконують дуже великий коло операцій із тарою, основними у тому числі є такі: приймання тари але кількості і якістю, розтин, вивільнення із товару, короткочасне збереження і накопичення відвантажувальних партій, вивезення, здавання за кількістю якості тарособирающим (тароремонтньм) підприємствам чи виготовлювачам (постачальникам) товарів, документальне оформлення тарних операций.

Прийомку тари за кількістю якості здійснюють матеріально відповідальні особи, причому тару, який надійшов з товаром, приймають разом з товаром. Кількість що надійшла тари звіряють з цими супровідних документов.

Беручи тару за якістю, варто переконатися у її відповідність вимогам стандартів, перевірити правильність маркування. Слід також переконатися у відповідність фактичного якості тари якості, зазначеному в супровідних документах. Перевіряється правильність цін, відповідність їхньої цінами, встановленим у договоре.

При виявленні неналежної якості тари чи розбіжностей у її кількості одержувач зобов’язаний скласти акт, який є основою пред’явлення претензії до постачальнику. Порядок складання акту й пред’явлення претензії до постачальнику визначено у інструкціях про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю качеству.

Для розтину тари використовують спеціальні інструменти: сокиркалапа, трубчастий лапа, молотки (залізний і дерев’яний), п’ятка обручів (дерев'яна і металева), кліщі, ножі на розкриття картонних ящиків і розкраювання мешков.

Звільнена з товарів і приведений у порядок тара мусить бути рассортирована за видами і зосереджена спеціально відведених местах.

Дерев’яну тару зберігають на подтоварниках штабелями, вимощеними по видам та призначення. Тару з-під товарів, які мають специфічним запахом, зберігають окремо. Мішки після очищення їхню відмінність від залишків товарів сортують по видам й категоріям і вкладають стосами для зберігання сухих приміщеннях. До кожної стосу прикріплюють бирку, у якій вказують категорію і кількість мешков.

Металеві бочки зберігають на подтоварниках під навісом. Скляну тару, покладену в транспортну тару, також зберігають під навесом.

Не можна зберігати тару в безладно сложенных купах, м’яку тару — в сирих місцях, на кам’яних полях без дерев’яних настилів чи прокладок.

Тара разового користування після розтину і вивільнення від товару підлягає утилізації. Паперова і картонна тара використовують у ролі макулатури. Деяка частина полімерної тари можна використовувати як вторинну сировину хімічних виробництв. Як матеріалів на ремонт тари рекомендується використовувати відходи дерев’яної тары.

Для різних видів поворотній тари встановлено певний час повернення їх предприятиям-изготовителям, а за відсутності відомостей про изготовителе товарів — відправнику. У зв’язку з цим дуже важливий регулярний вивезення тары.

На підвищення коефіцієнта завантаження транспорту нарощують борту автомашин, застосовують напівпричепи великий місткості. Однотипну тару вкладають правильними рядами з максимальною щільністю, забезпечуючи при цьому необхідну «зв'язок». Покладену тару перев’язують мотузкою і закривають брезентом.

Прикінцеві операції з тарою, що їх підприємствами роздрібної торгівлі, — здавання її за кількості і якістю тарособирающим (тароремонтным) підприємствам чи виготовлювачам (постачальникам) товарів хороших і її документальне оформлення. Для концентрації поворотній тари, вивезеної із найцікавіших магазинів та інших підприємств, її систематичного повернення створюються тарні склади. Вони займаються збиранням різних видів поворотній тари, її ремонтом, виготовленням нової тари, переробкою нестандартній чи що вийшла із обороту тари. Найважливішою функцією таких складів є здавання відремонтованої тари її потребителям.

Наявність тарних складів дозволяє поліпшити організацію тарного господарства й забезпечити максимально можливий збирання та повернення тари. На таких складах можна використовувати сучасну технологію збору, ремонту, очищення, збереження і повернення тари. Вони організують централізований вивезення тари від одержувачів товарів хороших і інший продукції, що сприяє зниження витрат, пов’язані з її поверненням. Створювані тут майстерні на ремонт тари оснащуються сучасними високопродуктивними станками.

Тарні склади мають у своєму розпорядженні автомобільний транспорт, що використовується для централізованого вивезення тари від одержувачів товарів хороших і інший продукції і на для повернення її виготовлювачам чи постачальникам товаров.

Операції зі збирання тари виконує спеціальний складальник (експедитор) чи шофер, приймає тару від матеріально відповідальних осіб із кількості і качеству.

Магазини та інші таросдатчики зобов’язані попередньо підготувати тару здатися і навантаженні на автомашину, розсортирувавши її за видам і категоріям, виписати видаткову накладную.

Основним документом, які б вивезення тари з магазину чи іншого підприємства, є товарно-транспортная накладна. Для її основі здійснюється послуги автотранспорту з вивезення пустої тары.

Банько В. Г. Говірок А.І. Сучасна технологія товароруху. Київ, 1989.

Бизюк В.І. Торгово-технологическое устаткування. М., 1990.

Дашков Л. П. та інших. Підприємництво й бізнес. Навчальний посібник. 1995 — 112 с.

Любарский Л. Н., Попова Е. П., Моїсєєва А.І. Товарознавство продовольчих товарів. М.: Колос, 1980.

1. Памбухчиянц В. К. Організація й технологія торгових процесів. М., 1987.

Енциклопедія підприємця. / Сост.: Синельников С. М., Соломоник Т. Г., Биржаков М. Б., Янборисова Р. В. СПб., ТОВ «ОЛБИС», АТ «САТИСЪ» 1994. — 592 с.