Первоначальное нагромадження капіталу в Англії й Голландії в XV-XVII ст. Початок колоніальної экспансии

смотреть на реферати схожі на «Первісне нагромадження капіталу Англії й Голландії в XV-XVII ст. Початок колоніальної експансії «.

Тема моєї контрольної роботи — «Первісне нагромадження капіталу Англії й Голландії в XV-XVII ст. Початок колоніальної експансії». Найбільш складним під час написання роботи у цій галузі з’явився недолік монографічної літератури, тому довелося вичленувати необхідний матеріал з підручників з історії економіки та монографій, присвячених загальних питань економічної теории.

Робота розділена на частини. У першій частині роботи розглядаються передумови, сформовані в XV-XVII ст. у Голландії та Англії для накопичення початкового капіталу. На тому частини пропонується розглянути джерела накопичення початкового капіталу вищезгаданих країнах. У другій частини роботи оцінюється роль колоніальних експансій Голландії й Англії наведеному хронологічному периоде.

Для написання роботи я користувався трьома книжками. По-перше, хотілося б вирізнити підручник «Економічна історія капіталістичних країн», що вийшов 1986 р. під редакцією Ф. Я. Полянського і В. А. Жамина. Особливість цього підручника полягає у глибшому, мій погляд, викладі матеріалу, його системності. По-друге, цікава в загальноекономічному плані книга Залмана Веніаміновича Соколинского «Теорії накопичення». Говорячи про історичному аспекті первинного накопичення капіталу, годилося б знати у тому, що представляють спортсмени і які є теорії накопичення. І, нарешті, третій джерело — «Теорія відтворення й нагромадження капіталу» Шиндзабуро Хошимуры, професора економіки Иокагамского Національного Університету. Але мені ніхто здалося, що методи японського економіста занадто спеціалізовані і спробувати взяти загальних положень від цього видання дуже важко, тим щонайменше, мені це удалось.

Частина 1. Передумови первинного накопичення капіталу й нагромадження капіталу Нідерландах та Англії XV—XVII вв.

Приблизно з XX ст. Нідерланди виглядали союз кількох провінцій, найбільшою з яких було Голландія. Особливість економічного розвитку Нідерландів зводилася до того, що у провінціях і не виникло поміщицького господарства, а починаючи з XIV-XV ст. сільське господарство починає відчувати глибоке вплив міст. У XVI в. в Нідерландах починають з’являтися райони торгового землеробства. Нідерланди стали спеціалізуватися з виробництва продуктів животноводства.

Економічний занепад Іспанії під другої половини XVI в. припала на вивищенням Голландії, що як самостійної держави народилася результаті нідерландської буржуазної революції. На середину XVI в. розвиток капіталізму Нідерланди просунулося далеко вперед.

«Проте чи все 17 провінцій розвинулися однаково. Фландрія і Брабант залишалися основними промисловими районами півдня й центру країни. Північний торгово-промисловий район представляли Голландія та Зеландия. До другої половини XVI в. промисловість і торгівля півночі відставали за рівнем розвитку від Фландрії і Брабанта. Однак у суднобудуванні, морському промислі і судноплавстві по Балтийскому морю північ перевершував юг». 1] Ще з другий половини XV в. Нідерланди почалося переміщення економічних центрів на північ, де вплив реакційного цехового ладу, феодального хліборобства й церкви була такою сильним. Купецтво Голландії й Фрисландії створило потужний флот і збагачувалося з урахуванням посередницької торгівлі. Торгівля Антверпена також була посередницької, але головна роль ній належала іноземним комерсантам, а місцеві купці займалися її обслуживанием.

«У XVI в. Нідерланди — найбільш передовою в торгово-промисловому відношенні країні Західної Європи панував іспанський абсолютизм. У середині XVI в. іспанська скарбниця отримувала з нідерландських провінцій 2 млн. гульденів як податок. Але й самі Нідерланди витягали з цього певні вигоди: купці і мануфактуристы отримали доступ до ринків іспанських територій, в американські колонии». 2].

Політика Іспанії відрізнялася крайньої реакційністю. Безперервні війни Карла V засмутили фінанси Нідерландів. З 1521 р. у країні розпочинається переслідування єретиків, виникає інквізиція. При Пилипі II становище Нідерландів дедалі більше погіршується. Новий монарх, щоб звільниться від боргів, оголосив в 1557 р. державне банкрутство, у результаті нідерландські банкіри зазнали збитків. У 1560 р. було збільшено мито на вивезення вовни з Іспанії. Ввезення цього сировини у Нідерланди скоротився з 40 до 25 тис. стосів на рік. Потім нідерландським купцям було заборонено торгувати в іспанських колоніях. З іншого боку, іспанці разом із католицька церква почали наступ на єресь. Іспанська інквізиція спіткала Нідерланди. У залучених в суд інквізиції конфіскувалося майно. Тому буржуазія і багаті дворяни піддавалися репресіям досить часто.

У 1566 р. Нідерланди охопило повстання 12 з 17 провінцій, спрямований проти союзника Іспанії - католицькій Церкві. Власті цих провінцій заборонили діяльність інквізиції. Але влітку 1567 р. у Нідерланди прибуло добірне іспанське військо під керівництвом герцога Альбы. У дивовижній країні було встановлено терор. Альба швидко підписав більш 8000 смертних вироків. У 1571 р. Нідерланди було запроваджено податкову систему іспанського зразка: одномоментний 1%-ный податок з усього нерухомого майна, 5%-ный — з продажу нерухомості і 10%-ный — з продажу всіх товарів. Запровадження 10%-ного податку (алькабалы) означало за умов Нідерландів справжню господарську катастрофу, оскільки товар сягав споживача через численних посередників. Почалася масова еміграція із країни. Посилення репресій призвело до потужному революційному вибуху. У квітні 1572 р. почалося загальне повстання північних провінцій, яке переріс у національно-визвольні змагання проти Іспанії. Революційна війна завершилася перемогою тільки півночі Нідерландів. У 1579 р. сім повсталих провінцій півночі на чолі з Голландією підписали Утрехтскую унію, яка мала головна мета війну з Іспанією до перемоги. І так було належить створення нової незалежного буржуазного держави — Сполучених провінцій Нідерландів. Воно увійшло історію під назвою Голландії (найсильнішою провінції). Самостійність Сполучених провінцій Нідерланди була визнана Іспанією в 1609 р. Південний провінції залишалися під владою Іспанії. Суконоделие Фландрії і Брабанта чого залежало від поставок іспанської вовни, що викликало частина буржуазії прагнення згоди зі загарбниками. На півдні вплив феодальних елементів було найсильнішим. Тривала війна велася здебільшого території південних провінцій, що викликало великі руйнації продуктивних зусиль і масову еміграцію капіталістичних елементів північ. У 1576 р. іспанці розгромили Антверпен — економічний центр півдня. Голландська столиця Амстердам посіла гідне місце Антверпена як світового центру торгівлі, і кредиту (голландські банкіри вперше знизили кредитні ставки і тих самим різко розширили ринок цінних паперів). У процесі початкового накопичення у Голландії ще велику, ніж у Англії, грав державний борг. У жодній країні той час був такої кількості прямих і непрямих податків, такі високі ціни предмети першої необхідності, а й таких високих прибутків, як у Голландії. Але торгове панування Голландії далеко ще не відповідало рівню її промислового розвитку, і наприкінці XVII століття країна поступово стала втрачати світову гегемонію торгувати. На це найкраще місце висувалася Англія, превосходившая Голландію у розвитку промислового виробництва. Англо-голландські війни XVII-XVIII ст. закінчилися поразкою Голландії, і її капітал дедалі більше став переливатися до сфери іноземних займов.

Англія — це класична країна промислового капіталізму. Для неї характерно найповніше розвиток всіх форм і вибір джерел початкового нагромадження капіталу: колоніальний грабіж, піратство, работоргівля, державний борг, протекціонізм, купецькі компанії (Ост-Індська, например).

«Нагромадження грошей, природно, вимагало від підприємців ощадливості (особливо нею відрізнялися підприємці, належать до що ще саме на цю епоху протестантськими конфесіями). Свобода майбутніх робочих засоби виробництва нерідко досягалися шляхом насильства — вигнання селян з землі. Класичним прикладом перебігу процесу первісного нагромадження служить економічного розвитку Англії XVI—XVII вв.». 3].

У XVI столітті Англія була маленька, зовні типовою аграрної країною з населенням 3−3,5 млн. людина (вчетверо менше, ніж мови у Франції), у цьому числі лише 20% міського. Міська цехова промисловість була розвинена слабше, ніж континенті, а торговий флот набагато поступався голландському. Але саме XVI століття стало початком різкого піднесення економіки, завдяки якому Англія через століття стала промисловим гегемоном світу. Це пояснюється, насамперед, потужним розвитком сукняних мануфактури. Якщо в XIII-XIV ст. англійська сира шерсть вивозилася в обробці на континент, те з 15 століття виробництво сукна і вовняних тканин розвивається у країні. У 16 столітті у шерстяний промисловості виявилася зайнятою трохи майже половина англійського населення. У 14 століття з Англії щорічно вивозилося близько тридцяти тис. мішків сирої вовни, а ще через 200 років — лише 5−6 тис. мішків, але у цей час англійського готового сукна зросла з 5 до 122 тис. тюків. Виробництво сукна охопило спочатку сільські місцевості, позбавлені цехового режиму — у цьому полягав секрет «сільського виду» Англии.

Інтерес до шерсть підвищувався, і розведення овець стало надзвичайно прибутковим. Для розширення пасовищ вимагалося звільнити землі від дрібних селянських господарств, огородив нові пасовища частоколами, ровами, огорожами. Цей процес відбувається обезземелювання селян отримав назву «обгородження». Колишні селяни, втративши коштів для існування, змушені були найматися на предприятия.

Нагромадження найбільших грошових сум не обходилося без насильства — грабежу, работоргівлі, піратства. На початку XVII століття англійці шляхом військовим домоглися монополії про поставки рабів Африки і поза півстоліття вивезли до Америки близько 3 млн. людина. У метрополії прибутки від работоргівлі і морського розбою перетворювалися на капітал — закуповували сировину, устаткування, наймалися рабочие.

Отже, держава, постійно нуждавшееся у засобах війну, займало гроші в англійських купців під високі відсотки. Державний борг оплачувався платниками податків, але відсотки отримували купці, відкрили ці кошти підприємства. З іншого боку, Англія в XVI-XVII ст. запровадила високі мита імпорту готових виробів. Такий протекціонізм дозволяв підприємцям утримувати високі ціни на всі свої товари. У результаті до кінцю XVIII століття Англії нагромадилася величезна на той час багатство — близько мільйона фунтів шляхетних металлов.

З.В. Соколинський виділяє два походу до проблеми початкового нагромадження капіталу: «при мікроекономічному підході відтворення громадського капіталу розглядалося як сума відтворення індивідуальних капіталів. Якщо кожен індивідуальний капітал зростав з допомогою накопичення, то зростання громадського капіталу видавався механічної сумою індивідуальних приростів. Така методологія фактично виключала більшу частину проблематики накопичення. При макроекономічному підході приймалося до уваги, що результати відтворення у громадському масштабі може істотно відрізнятиметься від цілей і намірів індивідуальних капиталистов». 4] Початковому нагромадженню капіталу Голландії й Англії XV-XVII ст. властивий мікроекономічний підхід, тоді як подальшого розвитку капіталізму властива макроекономічна тенденція, обумовлена еволюцією економічної мысли.

Частина 2. Колоніальні експансії як із чинників накопичення початкового капитала.

Наприкінці XVI в. буржуазна Голландія ввійшла у смугу бурхливої колоніальної і торговельної экспансии.

Господарську основу Голландії XVII в. становила ост-индская і європейська торгівля. Визвольна війна з'єднаних провінцій поступово перетворилися на «торгові війни» проти Іспанії. Її основна завданням стало усунення колоніальної монополії іспанців і португальців. Вже 1595 р. голландці спорядили першу експедицію до Індії. У 1598 р. сходові вирушило вже 22 корабля. У 90-х рр. XVI в. північ від Голландії виникає кілька компаній з торгівлі зі Азією, які у 1602 р. злилися на єдину Ост-Индскую компанию.

Ост-Індська компанія почалося з установчим капіталом 6,4 млн. флоринів. Дівчині було надано монопольне право торгівлі з країнами узбережжя Тихого і Індійського океанів. Як справедливо зазначає японський економіст Ш. Хошимура, «…на противагу вільної конкуренції за умов панування монополій ціна товару регулюється на її вартістю чи ціною виробництва, а споживчим спросом». 5] Ост-Індська компанія мала усі права суверенної держави, маючи флотом та іноземними збройними силами, призначаючи губернаторів у колоніях і управителів в тилових факторіях. Ост-Індська компанія від імені голландських Генеральних Штатів укладала договори іншими країнами, могла карбувати свою монету.

На Сході голландці витісняли португальців. З 1605 р. почався захоплення Молуккских островів. У 1619 р. грунтувалася Батавия (Джакарта) — згодом головний центр колоніальних володінь Голландії. Ще 1613 р. голландці створили торгові факторії в Сіаму, і з 1640 р. зав’язали торгові відносини з Японією. У 1641 р. Голландія захопила Малакку, а 1656 р. — Цейлон. З іншого боку, голландське купецтво створило торгові факторії в Індії. З 1651 р., після оволодіння мисом Доброї Надії і Капштадта, починається проникнення голландців в Південну Африку. У перші десятиліття XVII в. утворилися голландські колонії у Північній Америці, а в 1614 р. грунтувався Новий Амстердам. На середину XVII в. виникла голландська колоніальна імперія, основою якої почали Молуккские і Зондские острова.

Економічна політика Ост-Індської компанії полягала в хижацької експлуатації населення Криму і пограбування природних багатств. Об'єктами грабежу стали прянощі - перець, кориця, гвоздика, мускатний горіх. У цьому голландці не гребували ніякими методами: на Цейлоні вони використовували підневільний працю тубільців, збирали корицю за незначний рисовий пайок, в інших районах колонізатори примушували місцева влада поставляти їм продукти. Процвітала неравноправная торгівля, коли, використовуючи цінні прянощі тубільцям нав’язувалося мотлох. Щоб підтримати високі ціни на всі європейському ринку, колонізатори немилосердно знищували цілі плантації пряностей.

У Голландії східні прянощі зберігалися мов дорогоцінність на особливих складах і продавалися звичайно з аукціону по роздутим цінами. Норма прибутку досягала 700−1000%%. Крім прянощів дуже прибутковою була торгівля опіумом. У 1610 р. до Голландії уперше завезено китайський чай, прибутки від торгівлі яким став одним із найбільших. Голландці торгували і кави, шовковими і бавовняними тканинами, цукром і медью.

Колоніальна експансія Голландії була й у Америку. У 1621 р. було створено Вест-Индская компанія, яка складалася переважно займалася здирством іспанських каравел. У 1630 р. голландці захопили Бразилію, але з зуміли утримати свої володіння й у 1654 р. поступилися їх Португалії. У 30-ті рр. XVII в. голландцям вдалося закріпитися на Кюрасао й проникнути у Сурінам (Гвиана). Однак у 1674 р. Вест-Индская компанія обанкротилась.

Отже, XVII в. Голландія стала зосередженням європейської й світової торгівлі з центром в Амстердамі. Вона стала як наступницею колоніальної торгівлі Португалії, а й спадкоємицею северонемецкой Ганзы. У першій половині XVII в. питому вагу колоніальної торгівлі Ост-Індської компанії становив трохи більше 25% від загального голландського товарообігу. Переважала посередницька торгівля з Північчю і Сходом Європи. Голландці торгували масовими товарами — зерном, м’ясом, вином, сіллю, хмелем, солоною рибою, зброєю та інших. Балтійське напрям стало основним з європейською торгівлі Голландії. У 1666 р. воно поглинало 75% всіх капіталів голландської біржі. Значну увагу Голландія приділяла торгівлі з Англією і Францією, незважаючи на проведену ними політику меркантилізму. У другій половині XVII в. налагоджується торгівля з Іспанією. Після Вестфальського миру (1648 р.) Голландія сутнісно монополізувала торгівлю іспанської вовною. Проте посилення колонізаторських позицій Англії підірвало авторитет Голландії на арені міжнародної торгівлі, і до кінця XVIII в. Голландія назавжди втратила престиж великої державы.

Що ж до англійських колоніальних завоювань, то «…епоха так званого первісного нагромадження капіталу Англії характеризувалася як масової експропріацією крестьянства». 6] Англійська буржуазія нагромадила величезні капітали з допомогою пограбування колоній. Багато колоніальні володіння стали джерелом дешевого, майже дарового сировини. Колонії значно розширили ринкові можливості англійської промисловості. Товари монополії збувалися за величезні ціни, а колоніальні купувалися за бесценок.

Через війну військової експедиції Кромвеля (1649−1652 рр.) Ірландія стає внутрішньої колонією Англії. У 1650 р. організували військовий похід до Шотландії, що згодом була прилучена до Англії (унія 1707 р.). У 1652−1654 рр. йшла «торгова війна» з Голландією за панування над морськими шляхами, котра закінчилася, як я сказала вище, перемогою Англії. Потім Англія заволоділа голландськими колоніями у Північній Америці. У 1655 р. була захоплена Ямайка, стала потім центром плантаційного рабства.

Промисловий переворот в Англії спирався як на економічні ресурси колоніальних володінь. Для англійського капіталізму XVII в. була характерною і торгова експлуатація аграрної периферії. Високоякісне англійське сукно не мало конкуренції на європейському ринку. Воно варто було щодо дорого, але охоче купували представниками багатих станів у багатьох країнах континента.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Отже, історичний процес відділення працівника (передусім селянина) від власності на умови його, перетворення безпосередніх виробників в найманих робочих, перетворення коштів виробництва та життєвих засобів у капітал. Це є вихідний пунктом капіталістичного способу производства.

Основою первинного накопичення капіталу у Голландії та Англії в XVXVII ст. виступила масова експропріація селян ремісників. Джерелами первинного накопичення капіталу виступили водночас у цих країнах виступили: Створення колоніальної системи. Грабіж колоній під прапором торгівлі, работоргівля, захоплення золотих і срібних скарбів, морське піратство, Система державних позик. Величезна потреба держави у грошах у зв’язку з захопленням колоній і війнами між Іспанією, Францією, Англією, Португалією, Голландією в XV-XVII ст, Податкова система. Система відкупів. Збагачення лихварів і купців, Промисловий протекціонізм — високі імпортні мита, експортні премии.

———————————- [1] Економічна історія капіталістичних країн (під ред. Ф. Я. Полянського, В.А. Жамина). — М., 1986. — з. 104. [2] Саме там. — з. 105. [3] Соколинський З. В. Теорії накопичення. — М., 1973. — з. 12. [4] Саме там. — з. 9. [5] Хошимура Ш. Теорія відтворення й нагромадження капіталу. — М., 1978. — з. 212. [6] Саме там. — з. 221.