Внешняя середовище організації, її характеристика

Северо-Кавказская академія державної службы.

Курсова робота з менеджменту на тему:

«Зовнішнє середовище організації, її характеристика».

Роботу выполнил.

Студент ____ курсу грн. _____.

__________________________.

Науковий руководитель.

______________________.

______________________.

Визначення чинників зовнішнього середовища й ступеня їхнього впливу на організацію не грали значної роль російської соціальноекономічної і політичною історії. Це тим, що протягом семи десятиліть, попередніх цих подій ринковому переходу, підприємницька діяльності було заборонено законом і придушувалася комуністичної идеологией.

Взагалі, у роки СРСР цього й зайве було продукувати, оскільки Україна була майже закритою системою. Усі підприємства працювало лише по держпланові, який «скидався» сверху.

Проте ця тема більш як актуальна, оскільки після переходу Росії до ринкових відносин, стало утворюватися дуже багато підприємств. І основним завданням цих організацій стало виживання у такому середовищі, яка практикується в нашій країні. Ця середовище стало дуже рухомий і невизначеної. І тепер, щоб вижити організаціям доводиться звертати увага фахівців і рахуватися з усіма чинниками довкілля. Але нашим менеджерам і керівникам російських компаній важко упоратися з цим завданням. А пояснюється це тим, що історія сучасного підприємництва і затяжного перехідного періоду російської економіки порівняно з стабільної ситуацією інших країнах (наприклад — США) найбільш короткая.

Нині ми стали впритул підходитимемо проблемі виживання організацій у зовнішній середовищі і пом’якшенню впливу чинників зовнішньої среды,.

Ще одне питання — це нестача наукової праці для менеджерів, спрямованих безпосередньо російську економіку з її особливостями. І тому нашим менеджерам доводиться звертатися до трудам іноземних коллег.

Глава I. Поняття середовища організації та її структура.

1.1. Внутрішня середовище организации.

Будь-яка організація і функціонує серед. У менеджменті під середовищем організації розуміється наявність умов і внутрішніх чинників, які впливають на функціонування фірми і потребують прийняття управлінських рішень, вкладених у їх управління або на пристосування до ним.

Кожне дію всіх без винятку організацій можна тільки у цьому разі, якщо середовище допускає його существование.

У структурі середовища організації розрізняють чинники внутрішньої і до зовнішньої середовища. Такий поділ чинників в менеджменті общепризнанно.

Під внутрішньої середовищем розуміється господарський організм фірми, до складу якого управлінський механізм, направлений замінити оптимізацію науковотехнічною відсталістю та производственно збутової діяльності фірми. Внутрішня середовище організації є джерелом її життєвої сили. Вона укладає у собі той потенціал, який дає можливість організації функціонувати, а отже, існувати й виживати в певному проміжку часу. Коли йдеться внутрішню середовищі фірми, мається на увазі глобальна структура фірми, яка охоплює всі виробничі підприємства фірми, фінансові, страхові, транспортні ті інші підрозділи, що входять до фірму, незалежно від своїх місцеположення і медичну сфери діяльності. Але внутрішня середовище може також бути прибутковим і джерелом труднощів і загибель організації у тому разі, якщо вона забезпечує необхідного функціонування организации.

1.2. Зовнішнє середовище организации.

Під довкіллям організації розуміються всі умови і психологічні чинники, що у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності конкретної фірми, але які надають чи які можуть вплинути її функціонування і тому потребують прийняття управлінських решений.

Проте набір цих факторів і - оцінка їхнього впливу на господарську діяльність різні, причому у авторів наукових публікацій з питанням менеджменту, а й в кожної фірми. Зазвичай фірма у процесі управління сама визначає, які у якій ступеня можуть впливати на результати її діяльність у справжній період, і на майбутню перспективу, виведення проведених досліджень чи поточних подій супроводжуються розробкою конкретних засобів і методів до ухвалення відповідних управлінські рішення. До того ж передусім проявляються й враховуються чинники довкілля, які надають вплив на стан внутрішнього середовища, які надають вплив на стан внутрішнього середовища фирмы.

Зовнішнє середовище організації є джерелом, відчуває організацію ресурсами, необхідні підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація перебуває у стані постійного обміну з довкіллям, забезпечуючи цим можливість виживання. Але ресурси довкілля не безмежні. І них претендують багатьох інших організації, котрі у цій ж середовищі. Тому завжди існує можливість, організація зможе отримати потрібні ресурси з довкілля. Це може послабити її потенціал та навести до багатьох негативним в організацію наслідків. Завдання стратегічного управління полягає у забезпеченні такої взаємодії організації з середовищем, яке дозволило їй підтримувати її потенціал лише на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б можливість виживати в довгострокової перспективе.

І у тому, щоб визначити стратегію поведінки організації та провести цю стратегію у життя, керівництво повинен мати поглиблення уявлення як «про внутрішньому середовищі організації, її потенціалі й розвитку, і про зовнішнього середовища, тенденціях її розвитку та місці, що займається у ній організацією. У цьому й внутрішня соціальність середовище й зовнішнє оточення вивчаються стратегічним управлінням у першу чергу у тому, щоб розкривати ті погрози та можливості, які організація повинна враховувати під час їх досягненні. І бо кожна фірма, діюча за умов ринкових відносин, постійно піддається впливу довкілля, спостереження і аналіз станом середовища вимагають постійної уваги та ведуться на систематичної основі із застосуванням методів системного аналізу та комп’ютерної техники.

Глава II. Сутність зовнішньої среды.

У управлінської думки уявлення про значення зовнішнього оточення і потреби враховувати сили, зовнішні стосовно організації, з’явилося наприкінці 1950;х років. Це було однією з важливих вкладів підходу в науку управління, оскільки подчёркивалась необхідність керівникові розглядати своєї організації як, що складається з взаємозалежних частин, своєю чергою опублікованих зв’язками з зовнішнім світом. Ситуаційний підхід дозволив розширити теорію систем рахунок розробки концепції, за якою найбільше підходить у цій ситуації метод визначається конкретними внутрішніми зовнішніми чинниками, котрі характеризують організацію та влитися впливають неї відповідним образом.

Системний і ситуаційний погляди на речі привернули увагу як реакція зміни, в зростаючій мері впливу успішність дій організації. Сьогоднішні зміни у світі змусили привернути до себе зовнішню середу ще більший увагу, ніж. Як Эльвар Эльбинг: «Зовнішнє оточення організації дедалі більше стає джерелом проблем сучасних керівників. За суттю, керівники самих важливих суспільству організацій — ділових, освітніх, державних — під впливом недавніх подій у світі змушені були зосередити увагу до швидко змінного середовища і її впливах на внутрішнє будова организации». 1].

Навіть якби зміни були значні, керівникам все одно змушена була б враховувати середу, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу щодо поставок ресурсів, енергії, кадрів, і навіть споживачів. Оскільки від керівництва залежить виживання організації, менеджер зобов’язаний вміти виявляти суттєві чинники в оточенні, які вплинуть на її організацію. Понад те він має запропонувати підходящі способи, регулювання на зовнішнє воздействия.

У цьому плані організації подібні біологічним організмам. Відповідно до теорії еволюції Чарльза Дарвіна, збережені види виживали оскільки змогли еволюціонувати і пристосуватися до змін у своєї середовищі. І організації пристосовуватись до свого середовища, щоб вижити й заробити зберегти ефективність. Отже, керівник повинен використовувати дарвінізм серед організацій, щоб у світі швидких змін, де виживають лише приспособившиеся, його організація не опинилася серед исчезнувших.

Багато чинники довкілля можуть проводити організацію. Штейнер і Майнер вказують: «У минулому керівники концентрували увагу до економічних пріоритетів і технічних обставин. Проте приватні зміни установок людей соціальних цінностей, політичних сил є та сферою юридичної відповідальності змусили керівників розширити спектр потребують обліку зовнішніх воздействий». 2].

Звідси випливає, що чинниками довкілля існує певна взаємопов'язаність. Ця взаємопов'язаність окреслюється рівень сили, з якої зміна одного чинника впливає інші чинники. Також, за зміну будь-який внутрішньої перемінної може зашкодити інших, зміна одного чинника оточення може зумовлювати зміна інших. Наприклад, у роки зниження постачання нафти, насамперед у силу політичної структури та цілей інших країнах, справила сильне вплив на загальний стан економіки США. Зростання ціни продукти нафтопереробки повлёк загальне підвищення на все. Це ж зміна стало каталізатором серії урядових акцій, наприклад, спроб регулювання температури у суспільних місцях розподілу палива, встановлення нормативів на ефективність використання палива, запровадження податків на надприбуток нафтових компаній, установи великого федерального проекту з подоланню створення енергетичної залежності з інших стран.

Доти, як це сталося різке зниження ціни бензин, середовище прямого впливу багатьох організацій також була під ударом, оскільки профспілки вимагали компенсації зв’язку з стрибками ціни споживчу продукцію. Деякі фірми, наприклад, випускали автомобілі для заміських подорожей і великі моделі, і навіть займалися автомобільним туризмом, постраждали відплив споживачів. Однак у окремих випадках ефект виявився позитивним. Пішли вгору справи в низки фірм, які виробляють теплоізоляційні матеріали, котрі розробляють синтетичні палива й що випускають електромобілі та внутрішнього облаштування працюючі від сонячної енергії. У водночас у тих секторах зросла конкуренція, оскільки багато фірм вирішили добиватися своєї частки розвинутих галузях производства.

Взаємопов'язаність різних чинників довкілля, вважають Емері і Трист, мала перетворити середу сучасних організацій бурхливо изменяющуюся. 3] Вони наводять приклад провал однієї англійської фірми по виробництву харчових консервів, яка «не зуміла усвідомити, що кілька зовнішніх подій стає таким взаимоувязанным, що це веде до необоротним загальним изменениям». 4] Як вони вказують далі, «виживання стає вирішальним чином що з рівнем знань організації про її окружении». 5].

Зовнішнє середовище має певній складністю. Під складністю зовнішньої середовища розуміється число чинників, куди організація зобов’язана реагувати, і навіть рівень варіативності кожного чинника. Якщо брати у увагу число зовнішніх чинників, куди організація змушена реагувати, то якби неї тиснуть державні постанови, часте переукладання договорів із профспілками, кілька зацікавлених груп впливу, численні конкуренти і прискорені технологічні зміни, можна стверджувати, що цю організацію більш-менш складному оточенні, ніж, наприклад, організація, стурбована діями всього кілька постачальників, за відсутності профспілок і уповільненому зміні технології. Подібною, коли йдеться про розмаїтті чинників, організація, яка використовує лише кілька вихідних матеріалів, кількох фахівців і провідна справи лише від кількома фірмами своєї країни, повинен вважати умови забезпечення менш складними, ніж організація, що має ці параметри інші. За показником розмаїття чинників на більш складних умовах перебуватиме організація, яка використовує різноманітні і різноманітні технології, претерпевшие швидше розвиток, ніж організація, ніж організація, якій усе це касается.

Нарівні з раніше переліченими характеристиками, зовнішня середовище також має подвижностью.

Рухливість середовища — це швидкість з якою відбуваються зміни у оточенні організації. Чимало дослідників вказують, що оточення сучасних організацій змінюється з наростаючою скоростью.

Однак, що ця тенденція є спільною, є організації, навколо яких зовнішня середовище особливо рухається. Вважається, що зміни у зовнішній середовищі зачіпають передусім такі галузі, як фармацевтична, хімічна, електронна, авіаційно-космічна, виробництво комп’ютерів, біотехнології, і навіть телекомунікації. Тут надають вплив передусім такі чинники, як технології і методів конкурентної боротьби. Менш помітні зміни у зовнішній середовищі відбуваються у машинобудуванні, виробництві запасними частинами до автомобілів, в кондитерської, меблевої промисловості, виробництві тари і пакувальних матеріалів, харчових консервов.

З іншого боку, рухливість зовнішнього оточення може бути вищим кого підрозділів організації та нижче й інших. Приміром, у багатьох фірмах відділ досліджень, і розробок стикається з високою рухли-вістю середовища, оскільки вона повинен відстежувати усі технологічні нововведення. З іншого боку, виробничий відділ то, можливо повантажений у щодо повільно непостійну середу, що характеризується стабільним рухом матеріалів і трудових ресурсів. У водночас, якщо виробничі потужності розкидані різними країнами світу чи вихідні ресурси надходять з-за кордону, то виробничий процес може у умовах высокоподвижной середовища. З огляду на здатність функціонування умовах высокоподвижной середовища, організація чи її підрозділи повинні спиратися більш різноманітну інформацію, аби приймати ефективні рішення про своїх внутрішніх змінних. Це прийняття рішень важче процессом.

Зміни, що відбувається на світових товарних ринках у світовому господарстві загалом, безпосередньо б'є по господарської діяльності окремих фірм, використовують різні способи, форми і методи пристосування до зовнішнього середовища. У кожній країні вони многовариантны, що залежить від конкретних економічних умов, традицій, ступеня орієнтації зовнішній ринок та багатьох інших чинників. Саме аналіз зовнішньої середовища, заснований на багатоваріантних расчётах рентабельності і ефективності виробництва окремих видів продуктів і забезпечення діяльності фірми в цілому, дає можливість враховувати конкретне умова довкілля шляхом застосування гнучких форм перетинів поміж усіма функціями управління і впливати безпосередньо все господарський цикл НДДКР — виробництво — сбыт.

Існує ще однією характеристикою зовнішнього оточення, яку варто виділити- це її невизначеність. Невизначеність довкілля є функцією кількості інформації, яку має організація (або високопоставлена особа) щодо конкретного чинника, і навіть функцією впевненості у цієї інформації. Якщо інформації мало чи існують сумніви щодо її точності, середовище стає більш невизначеної, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація, і є підстави вважати її высоконадёжной. Оскільки бізнес все більше глобальним заняттям, потрібно більше інформації, але упевненість у її точності знижується. Отже, ніж неопределённее зовнішнє оточення, важче приймати ефективні решения.

Глава III. Чинники зовнішньої среды.

Зблизька зовнішнього оточення на організацію важливо усвідомлювати, що характеристики середовища відмінні, але водночас пов’язані з її чинниками. Характеристики взаємозв'язку, складності, рухливості і невизначеності описують чинники як прямого, і непрямого воздействия.

Класифікація чинників довкілля унаслідок їх різноманіття досить різна й у її основу можна покласти різні принципи. Але в менеджменті прийнята, більшість дотримуються її, класифікація чинників на чинники прямого й опосередкованого впливу. Серед прямого впливу можна назвати такі як: постачальники, закони та державні органи, споживачі і конкуренты.

3.1. Поставщики.

З погляду підходу організація — це механізм перетворення входів і виходів. Основні різновиду входів — це матеріали, устаткування, енергія, капітал та робоча сила. Залежність між організацією і мережею постачальників, які забезпечують введення зазначених ресурсів, -одне з найбільш яскравих прикладів прямого впливу середовища на організацію та влитися успішність діяльності організації. Одержання ресурсів інших країн то, можливо вигідніше з погляду цін, якості чи кількості, але одночасно небезпечніше посиленням трьох чинників рухливості середовища, як коливання обмінних курсів або політична нестабильность.

У окремих випадках всім організаціям певного регіону ведуть справи з однією або практично з однією постачальником. Тому всі вони потрапляють у рівну залежність від дій постачальника. Добрим прикладом — забезпечення енергією. Усі організації отримують енергію за цінами, встановленим державою, і рідко може вишукати альтернативного постачальника, навіть якщо організація вважає, що поточне енергозбереження неадекватно або занадто дорого обходиться. Такі зміни, як підвищення постачальником сприяє на організацію тією мірою, як і вона витрачає енергію. Наприклад, різке зростання ціни бензин, значно відчутніше відбивається на фірмах, залежать від бензину, зокрема, що займаються автомобільними і повітряними вантажоперевезеннями і пассажироперевозками.

3.2. Материалы.

Деякі організації залежить від безперервного припливу матеріалів. Приклади: машинобудівні фірми; фірми, які розповсюджують товари (дистриб'ютори); і магазини роздрібної торгівлі. Неможливість забезпечити постачання потрібних обсягах може створити великі труднощі, щоб таких організацій. Наприклад, у що б відсутність хоча б однієї деталі, що встановлюється в певній точці складального конвеєра, наприклад, фірмі «Дженирол моторс». Так, якщо магазин позбавляється якогось популярного продукту, споживачі швидше за все підуть до конкуренту.

Японців вважають творцями методів обмеження запасів. Фірми, для яких матеріали — входи, вважають, що той, що необхідне наступного етапу виробничого процесу має доставлятися за принципом «точно в термін». Така система постачання вимагає тісної взаємодії виробника з найвищою мірою взаємопов'язаними постачальниками. У країнах може знадобитися пошук альтернативних постачальників чи підтримку значного обсягу запасів. Великі виробники пива, наприклад, укладають контракти з кількома бумагопроизводителями на картон стандартного розміру — під шість банок пива і забезпечують цим постійний приплив пакувального матеріалу, расходуемого багато. Таким шляхом виробники пива забезпечують безпеку у разі страйки чи виробничих труднощів, які у ситуації одного постачальника картону завадило б випуску пива в популярних шестибаночных упаковках. Проте запаси пов’язують гроші, які треба витрачати матеріали і зберігання, а чи не інші справи. Ця взаємозалежність між грішми і постачальниками вихідних матеріалів добре ілюструє взаємопов'язаність переменных.

3.3. Капитал.

Для розвитку і процвітання фірмі потрібні як постачальники матеріалів, а й капіталу. Таких потенційних інвесторів кілька: банки, програми федеральних установ за поданням позик, акціонери, і приватні особи, акцептующие векселі компанії купуючи її облігації. Зазвичай, ніж кращі справи в компанії, тим більша її можливості домовиться з постачальниками на сприятливі умови й одержати потрібний обмін коштів. Одержання необхідних фінансових коштів забезпечує фірмі стабільне функционирование.

Кожна фірма обов’язково аналізує своє фінансове ситуацію і визначає джерела фінансування, а именно:

. Розподіл капіталу цілому на власний і заёмный залежно з його рентабельности;

. Потреби у тривалих позиках та проведення короткострокових кредитах за видами, країнам, умовам отримання й погашения;

. Джерела отримання позик і кредитов;

. Розрахунок вартості кредитів з урахуванням норми учётного відсотка голосів і термінів погашення кредитов;

. Одержання доходів від зберігання власні кошти в банках.

3.4. Трудові ресурсы.

Адекватне забезпечення робочої силою потрібних спеціальностей і кваліфікації необхідне реалізації завдань, що з досягненням поставленої мети, тобто. для ефективності організації як такої. Без людей, здатних змогли ефективно використати складну технологію, капітал та матеріали, все перераховане маємо замало пуття. Розвиток низки галузей у час стримується нестачею потрібних фахівців. Прикладом служить багато хто сектор комп’ютерної промисловості, і особливо це належить до фірм, потребують висококваліфікованих техніках, досвідчених програмістах і розробників систем.

Основною турботою сучасної організації стали добір і підтримка талановитих менеджерів. Джорд Стебнер у своєму дослідженні попросив керівників низки фірм проран жирувати за рівнем значимості їм 71 чинник стосовно останнім п’яти рокам. До чинників ввійшли: загальне керівництво, фінанси, маркетинг, матеріали, виробництво і продукція. По трудовим ресурсів вище інших котирувалися два чинника: залучення висококваліфікованих менеджерів вищої ланки управління і навчання здатних керівників всередині фирмы. 6] Те, що коли підвищення кваліфікації менеджерів виявилося за значенням вище, ніж прибуток, обслуговування споживачів виплату прийнятних дивідендів акціонерам, явний ознака важливості припливу цієї категорії трудових ресурсів у організацію. Підтримка талановитих управляючих — це часто проблема переговорів із оку на сам із кандидатами посаду, яким передбачаються досить висока заробітна платня і пільги. По більшу частину організації намагаються також вирішити проблеми забезпечення потрібними трудовими ресурсами шляхом навчання дітей і підтримки власних сотрудников.

Підписуючи договір з профспілкою, фірма щодо справи, домовляється з постачальником робочої сили в. Поширення профспілок — ще одне підтвердження необхідності брати участь у розрахунок зовнішні чинники під час вирішення внутрішніх питань. Кілька десятиліть тому існувало кілька профспілок, зазвичай, слабких. Проте після ухвалення 1935 р. закону про трудові відносини наймачам довелося визнати профспілки, предпочитаемые більшістю працівників, і з ними обумовити. У час профспілки США представляють інтереси приблизно 17% всіх американських трудящих. Якщо спочатку профспілки об'єднувала тільки робочих, то час їхні лави розширилися рахунок службовців у системі роздрібної торгівлі, державних службовців, учителів і окремих професорів з коледжів. Велика організація типу «Дженерал моторс» чи «Американ Телегрф енд Телефон» може бути вимушеної обумовити із багатьма профспілками і розглядати працю як складну переменную.

Закон трудові відносинах, Закон Тафта Хартлі від 1947 р., який зажадав від профспілок чесного ведення переговорів із нанимателями, інші законодавчі акти, і навіть незліченні контракти; які є результатом переговорів між конкретними профспілками і нанимателями, безпосередньо б’ють по деяких аспектах внутрішньої діяльності організацій. Серед іншого, цими документами визначається, хто може і зобов’язаний виконувати певні завдання, хто може підтримувати, хто може бути звільнений, знижений на посаді, переведений в іншу роботу, які нормативи продуктивність праці слід встановлювати, яких навчання слід забезпечувати, які види стимулювання вправі пропонувати руководство.

3.5. Закони та державні органы.

Як описано вище трудове законодавство вдарило по управлінні. Багато інших законів і державних установ також впливають на організації. У переважно приватної економіці, взаємодія між покупцями і продавцями кожного який вводимо ресурсу і кожного результатирующего продукту підпадає під дію численних правових обмежень. Кожна організація має певний правової статус, будучи одноосібним власником, компанією, корпорацією чи некомерційної корпорацією, і це визначає, як організація може вести свої справи і які податки повинна платити. Наприклад, 1983;го р. поворотное, має юридичної чинності, рішення дозволило компанії «Американ Телегрф енд Телефон» виготовляти і навіть продавати комп’ютери і радиообразное обладнання та послуги для систем телезв’язку. Доти організація мала права функціонувати лише як компанія телефонному зв’язку. Кількість і складність законів, безпосередньо присвячених бізнесу, в XX столітті різко зросли. Як б не ставилося керівництво до цих законам, мусить дотримуватися їх або пожинати плоди відмовитися від законослухняності у вигляді штрафів і навіть повного припинення бізнесу. Стан законодавства часто характеризується як його складністю, а й рухливістю, інколи ж навіть неопределё1нностью.

Організації зобов’язані дотримуватися як федеральні і місцеві закони, а й вимоги органів державного регулювання. Ці органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції, а як і вводять власні вимоги, найчастіше також мають силу закону. Кожен вид діяльності регулюється певними органами.

Невизначеність сьогоднішнього правовим полем виникає речей факту, що вимоги одних установ вступають у протиріччя з вимогами інших, й те водночас кожним стоїть авторитет федерального уряду, дозволяє примусово забезпечувати виконання таких требований.

Додатково ускладнюють справа регулюючі постанови місцевих органів влади, кількість яких також множиться. Майже всі місцеві співтовариства вимагає від підприємств придбання ліцензій, обмежують можливості вибору місця для ведення справи, мають підприємства податками, і якщо мова йде енергетику, системах телефонному зв’язку дома і страхуванні, те й встановлює ціни. Деякі місцеві закони модифікують чи посилюють федеральні нормы.

3.6. Потребители.

Чимало людей приймають думку відомого із управління Пітера Ф. Друкера, за якою справжня мета бізнесу — створювати споживача. Під цим розуміється таке: саме виживання і виправдання існування організації залежить від її здібності знаходити споживача результатів її роботи і задовольняти його запросы.

Аналіз споживачів, як компоненти безпосереднього оточення організації, насамперед має власної завданням складання профілю тих, хто купує продукт, реалізований організацією. Вивчення покупців дозволяє організації краще усвідомити то, який продукт найбільшою мірою прийматиметься покупцями, який обсяг продажів чи може розраховувати організація, якою мірою покупці віддані продукту саме даної організації, наскільки можна розширити коло потенційних покупців, що очікує продукт у майбутньому і що другое.

Профіль покупця то, можливо укладено за наступним характеристикам:

. Географічне місце розташування покупателя;

. Демографічні характеристики покупця, такі, як вік, освіту, сфера деятельности;

. Соціально-психологічні характеристики покупця, відбивають її становище у суспільстві, стиль поведінки, смаки привычки;

. Ставлення покупця до продукту, відбивають чому він купує даний продукт, чи є вона сама користувачем продукту, як оцінює продукт.

Вивчаючи споживача, фірма також усвідомлює собі, наскільки сильні його позиції стосовно до неї у процесі торгу. Якщо, наприклад, покупець має обмежену можливість у виборі продавця потрібну йому товару, його сила торгуватися істотно ослаблена. Якщо ж, навпаки, продавець повинен шукати заміну даному покупцю іншим, який би мав менше можливості у виборі продавця. Торговельна сила покупця залежить, наприклад, також від цього наскільки істотно йому якість яку купує продукції. Існує ціла низка чинників, визначальних торгову силу покупця, які обов’язково повинні прагнути бути розкрито і вивчені у процесі аналізу споживача. До трьох чинників ставляться следующие:

. Співвідношення ступеня залежності покупця від продавця зі ступенем залежності продавця від покупателя;

. Обсяг закупівель, здійснюваних покупателями;

. Рівень інформованості покупателя;

. Наявність замещаемых продуктов;

. Вартість для покупця початку іншому продавцу;

. Чутливість покупця до ціни, що залежить від загальної вартості здійснюваних їм закупівель, його орієнтації на певну марку, наявність певних вимог до якості товару, його прибутку, системи стимулювання та фінансової відповідальності осіб, котрі приймають рішення про покупке.

Те, що громадяни є споживачами і заслуговують себе відповідного відносини, на жаль, іноді очевидними в повсякденних соприкосновениях з державною бюрократією. Проте під час виборів використання реклами й особистих зустрічах із виборцями служить ясним зазначенням те що, що кандидати, майбутні господарі кабінетів розглядають громадян як споживачів, яких слід «купить».

Споживачі, вирішуючи, які товари та їм бажані і з яку ціну, визначають в організацію майже все, що належить до результатам її діяльності. Тим самим було необхідність задоволення потреб покупців впливає взаємодія організації з постачальниками матеріалів і трудових ресурсів. Вплив споживачів на внутрішні перемінні структури найчастіше виявляється значительным.

3.7. Конкуренты.

Конкуренти — це зовнішній чинник, вплив який неможливо оспорювати. Керівництво кожного підприємства чітко розуміє, що й не задовольняти потреби споживачів також ефективно, як це роблять конкуренти, підприємству так важко протриматися на плаву. В багатьох випадках не споживачі, а конкуренти визначають, яких результати діяльності можна продати і яку можна запросить.

Вивчення конкурентів, тобто, з ким організації доводиться виборювати ресурси, що вона прагнути отримати гроші з довкілля, щоб забезпечити своє існування, посідає своє особливе і дуже важливе місце у стратегічному управлінні. Дане вивчення цілеспрямовано те що, щоб виявити слабкі й сильні боку від конкурентів і базі цього будувати своєї стратегії конкурентної борьбы.

Конкурентна середовище формується як всередині галузевими конкурентами, що роблять аналогічну продукцію та рекламирующими її в тому ж ринку. Суб'єктами Конкурентної середовища є і ті фірми, що виробляють замісник продукт. Крім лідерів на конкурентну середу організації надають помітне вплив її покупці, й постачальники, які, володіючи силою до торгу, можуть помітно послабити позицію організації на полі конкуренции.

Багато фірм не приділяють уваги можливу загрозу із боку «прибульців» і тому програють в конкурентної боротьби саме знову які прийшли з їхньої ринок. Наприклад, фірма «Ворнер комьюникейшинз» окремо не змогла точно оцінити рівень конкуренції такому рухливому ринку, як ринок домашніх відео ігор, яким займалося її підрозділ фірма «Атари». У результаті вона втратила 283,4 млн $. Подібною фірма «ХарлейДевидион», якої належало майже 70% ринку мотоциклів зберегла за собою лише 37%. На ролі прем'єрів цієї сцени вийшли японські фірми «Хонда», «Ямаха», «Судзукі» і «Кавасакі». Те, що здавалося фірмі «Харлей-Девидион» зрілої галуззю, новачки трансформували на щось інше, перепроектировав мотоцикли й високо ефективно використавши маркетинг, щоб у результаті нові іміджі і призначає нові ринки. Якщо колись потужне підприємство ще могло справитися з конкурентами, використовуючи проти них нечесні грабіжницькі методи, то сьогодні керівники змушені реагувати на нововведення за іншим — перетворюючи своєї організації в ще більше новаторську і ефективну, ніж інші у цій области.

І, дуже важливо пам’ятати про загрозу із боку від конкурентів і тут заздалегідь треба створювати бар'єри на шлях входження потенційних «прибульців». Такими бар'єрами може бути поглиблена спеціалізація в виробництві продукту, низькі витрати рахунок економії від великого обсягу виробництва, контроль над каналами розподілу, використання локальних особливостей, дають перевагу у конкуренції. Проте будь-яке з названих заходів виявляється дієвою тільки тоді ми, коли він є реальним бар'єром для «прибульця». Тому дуже важливо добре знати то, які бар'єри можуть зупинити або перешкоджати потенційному «прибульцю» виходити ринок, і споруджувати саме ця барьеры.

Дуже великий конкурентної силою мають виробники замещающей продукції. Особливість трансформації ринку на випадку з появою що заміщує продукту у тому, що їм «убитий» ринок старого продукту, вона вже звичайно піддається відновленню. Тому, щоб зуміти гідно зустріти виклик із боку фірм, які виробляють замісник продукт, організація повинен мати у собі достатній потенціал, щоб можливість перейти до створенню продукту нового типа.

Важливо розуміти, що споживачі - єдиний об'єкт суперництва організацій. Останні також можуть вести конкурентну боротьбу трудові ресурси, матеріали капітал та право використовувати певні технології нововведення. Від реакцію конкуренцію залежать такі внутрішні чинники, як умови роботи, оплати праці та характер відносин керівників з подчинёнными.

Але часом стосунки з конкурентами набувають несподіваний характер. Наприклад, фірма «Дженерал моторс» погодилася дати кілька сотень мільйонів $ в борг своєму традиційному супернику, корпорації, «Крайслер». Мабуть «Дженерал моторс» хотіла допомогти «Крайслеру» завадити іноземним автомобілебудівникам домагатися все великих успіхів на американському ринку. Якби фірма «Крайслер» розорилася, якась іноземна фірма могла б узяти під контроль її розвинену дилерську мережу і тим самим забезпечити собі прискорене развитие.

Як засвідчили раніше, зовнішня середовище має чинники непрямого впливу. Чинники середовища непрямого впливу звичайно впливають на операції організацій також помітна, як чинники середовища прямого впливу. Проте, керівництву необхідно враховувати их.

Середовище непрямого впливу зазвичай складніше, ніж середовище прямого впливу. Керівництво найчастіше змушене спиратися на припущення середовищі, виходячи з неповною інформації, у неправомірних спробах спрогнозувати можливі наслідки в організацію. До чинників сфери непрямого впливу ставляться технологія, стан економіки, соціокультурні і політичні чинники, і навіть стосунки з місцевою сообществами.

3.8. Технология.

Аналіз технологічної компоненти дозволяє своєчасно побачити ті можливості, які розвиток науку й техніки відкриває для нову продукцію, вдосконалення готової продукції й у модернізації технології виготовлення й збуту. Прогрес науку й техніки несе у собі величезні можливості і проінвестували щонайменше величезні небезпеки фірми. Багато організації неспроможна побачити які нові перспективи, оскільки технічні змогу здійснення корінних змін переважно створюються поза галузі, у якій функціонують. Запізнившись з модернізацією, вона втрачає земельну частку ринку, що можуть призвести до вкрай негативних наслідків їм. Технологія є одночасно внутрішньої перемінної і зовнішніх чинником великого значення. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою продукти можна виготовляти й продавати, на швидкість застарілого продукту, те що, як і збирати, зберігати і розподіляти інформацію, і навіть на то, які послуги і призначає нові продукти очікують споживачі від организации.

Швидкість зміни технологій у останні десятиліття дуже високий і дослідники стверджують, що це тенденція зберегтися. Один із причин цього явища у тому, що у наш час землі живе більше вчених, ніж їх було у світі колись. Деякі недавні великі технологічні нововведення які глибоко торкалися організації про суспільство, це комп’ютерна, ядерна, мікрохвильова, напівпровідникова технологія, інтегровані лінії зв’язку, робототехніка, супутниковий, атомна енергетика, отримання синтетичних палив і продуктів, генна інженерія. Деніел Белл, знаменитий соціолог, вважає, що майбутні покоління зможуть числа найцінніших нововведенням технологію миниатюризации. 7] Сьогоднішні нововведення типу точкових мікроелементів і пам’яті на циліндричних магнітних доменах дають можливість зберігання на гнучкому диску такого обсягу інформації, під якої колись вимагалося будинок із численними картотечными блоками бази даних. Полу провідники і мікропроцесори зробили легко доступними невеликі комп’ютери. Вони змінили також характеру багатьох виробів (наприклад, електронні годинник замінили механічні) і зумовили впровадження машин і приладів нових типів на нові области.

Вочевидь, що організації, мають справа безпосередньо технологією високого рівня, наукоємні підприємства, повинні прагнути бути може швидко реагувати налаштувалася на нові розробки та самі пропонувати нововведення. Проте зараз, щоб зберегти конкурентоспроможність, всім організаціям змушені у ногу, по крайнього заходу, з тими розробками, від яких ефективність їх деятельности.

3.9. Стан экономики.

Керівництво має також вміти оцінювати, як позначаться операціях організації загальні зміни стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх впроваджуються ресурсів немає і спроможність покупців купувати певні товари та якщо, наприклад, прогнозується інфляція керівництво може вважати бажаним збільшення запасів поставлених організації ресурсів немає і провести з робітниками переговори щодо фіксованою оплаті про те, щоб стримати зростання витрат у найближчому майбутньому. Воно він може вирішити зробити займ оскільки за наступі термінів платежів гроші стоятимуть дешевше і тим самим будуть частково компенсовані втрати сплати відсотків. Якщо ж прогнозуються економічний спад, організація може віддати перевагу шлях зменшення запасів готової продукції, оскільки можуть з’явитися труднощі її збуту, скоротити частина працівників чи відкласти до кращих часів плани розширення производства.

Стан економіки може дуже спричинити можливості отримання організацією капіталу власних потреб. Це переважно, обумовлена тим, що федеральне уряд часто намагається згладити наслідки погіршення економічної обстановки, регулюючи податки грошову масу чуток і ставку відсотка, установлювану головним державним банком. Якщо це банк посилює умови отримання кредиту та підвищує ставки відсотка, комерційних банків має зробити те ж саме, ніж виявитися поза грою. Через війну ставати важче отримати позики, та Японія обходяться вони організації дорожче. Подібною, зниження податків збільшує масу грошей, які люди можуть витратити на мети не першої потребі - і, тим самим, сприяти стимулюванню бизнеса.

Важливо розуміти, те чи інше конкретне зміна стану економіки може надати позитивний вплив одні й негативне інші організації. Якщо за економічному спаді магазини, розташовані, наприклад, на багатих передмістях, мабуть, нічого не відчують на відміну від магазинів роздрібної торгівлі. Організації, провідні справи у багатьох країнах, найчастіше вважають стан економіки особливо складним і важливим собі аспектом. Коливання курсу вітчизняної валюти щодо валют інших країнах ставали причиною миттєвого здобуття чи втрату великими фірмами миллионов.

3.10. Соціокультурні факторы.

Будь-яка організація функціонує по меншою мірою лише у культурної середовищі. Тому соціокультурні чинники, у тому числі переважають установки, життєві цінності й традиції, впливають на організацію. Дача хабарі щоб одержати вигідного контракту чи політичних вигод, фаворитизм замість підтримки компетентності, поширення ганебних конкурентів чуток вважається діями неетичними і аморальними, коли їх неможливо вважати, власне протизаконними. У деяких країнах така ситуація вважається нормальним й прийнята на озброєння підприємствами, оскільки социальнокультурная середовище тут иная.

Ще один приклад соціально-культурного впливу ділову практику — традиційний і злопопутный стереотип, за яким жінки несхильні ризикувати і некомпетентні як керівники. Така установка реалізується у дискримінаційної практиці найму службового просування жінок, і вона протизаконна, позбутися такого ставлення трудно.

Дослідженнями доведено, що установки робочих змінюються. У цілому нині, порівняно молодим робочим до душі традиційні партикалистские відносини, хочуть мати більше незалежності й соціального взаємодії на роботі. Інші дослідники показують, що чимало робітники і службовці прагнуть роботі, що потребує більшої гнучкості, створюючи «виклики», має більшої змістовністю, не обмежує їй можливості і збуджує у людині самоповагу. Така зміна установок впливає те що, що працівники вважають чесної практикою організації. Ці установки стають особливо для менеджерів стосовно їх істотною функції - мотивація людей урахуванням цілей организации.

Социальнокультурные чинники впливають на продукцію або ж послуги, є результатом діяльності компанії. Гарним прикладом служить виробництво одягу. Часто люди готові сплачувати за предмет туалету, на якому стоїть ім'я престижного модельєра, оскільки, як здається, це саме й надає їм додаткове значення в обществе.

Від соціальних, чинників залежить способи ведення своїх справ організації. Від уявлень споживачів про якісному обслуговуванні залежить повсякденна практика магазинів роздрібної торгівлі, і ресторанов.

3.11. Політичні факторы.

Деякі аспекти політичну обстановку представляють для керівників особливе значення. Одне з них — настрій адміністрації, законодавчих органів прокуратури та судів стосовно бізнесу. Тісно пов’язані з социокультурными тенденціями, у суспільстві ці настрої впливають таких дії уряду, як оподаткування доходів корпорації, встановлення податкових пільг чи пільгових товарних мит, вимоги щодо практики наймання та просування представників національних меншин, законодавство з захисту споживачів, стандарти на чистоту довкілля, контролю цін, і заробітної плати т.д.

Інший елемент політичну обстановку — це групи особливих інтересів і лобісти. Деякі лобістські групи висловлюють інтереси і культурної цінності не організацій, поєднання людей.

Важливе значення для компаній, провідних операції або мають ринки збуту інших країнах, має чинник політичну стабільність. У дивовижній країнігосподаря для іноземного інвестора або заради експорту продукції політичні зміни можуть призвести до обмеження прав власності іноземцям чи встановленню спеціальних мит імпорту. З іншого боку, політика може змінитися, й убік, сприятливу для інвесторів, коли виникає потреба у припливі капіталу через рубежа.

3.12. Взаємини із місцевим населением.

Майже всіх організацій переважна ставлення до неї місцевої громади, у якій та чи інша організація функціонує, має першочергового значення як головний чинник непрямого впливу, якщо не про чинник дій федеральної влади. Майже у кожному громаді існують конкретні закони та установки стосовно бізнесу, що визначають, де можна розгорнути діяльність тієї чи іншої підприємства. Деякі міста, приміром, не шкодують докладає зусиль до створення стимулів, котрі приваблюють промислові підприємства у міську лінію. Інші, навпаки, роками б’ються в суді, аби запобігти до міста промислове предприятие.

Багато організації докладають цілеспрямовані зусилля задля підтримки добрих відносин зі громадами, у яких функціонують. Ці зусилля можуть виражатися у вигляді фінансування місцевих шкіл, благодійної діяльності чи підтримці молодих талантів у управлінні замість підношень співтовариству наличными.

Глава IV. Особливості довкілля у сприйнятті сучасних комерційних организациях.

России.

У зв’язку з переходом Росії до ринкових відносин, зовнішня середовище організацій нашої країни різко змінилася. Тому вона не має свої особливості на відміну від інших країн, де ті відносини розвиваються на протязі багатьох десятиліть й тут навчилися протистояти впливам чинників зовнішньої среды.

Особливості середовища зовнішнього оточення полягають у її труднощі й рухливості, сюди теж можна включити й невизначеність. Дуже велика кількість чинників доводиться враховувати менеджерам. Тут можна назвати кілька чинників, які перебувають вище інших, такими є: високі податки, урядове регулювання і бюрократія, складнощі у пошуках джерел фінансування та перебування хороших працівників. І це справді дуже важливі чинники, оскільки саме вони є основними перешкодами й скрутами. Якщо цього розглядати докладно, це стане явно.

Податкове законодавство ще й взагалі законодавство ще й взагалі законодавство в нас у Росії настільки не ідеально, що організації не можуть як слід реагувати з його зміни. Закони до змінюються трохи майже кожну неделю.

Штат бюрократичного апарату у Росії настільки виріс замкненим і переважання вертикальних зв’язків чи державній апараті така велика, що декого що неспроможні відкрити свої справи, а організації повинні звітувати перед одним, а кількома чиновниками. І хоча востаннє час дедалі більше проявляється корупцію у вітчизняних органах державної власти.

Труднощі у пошуках джерела фінансування щонайменше важлива проблема. Особливо гостро цю проблему варто сьогодні, коли у країні є і економічний та політичний криза. Зараз, коли курс рубля падає, організаціям невигідно брати кредити — у банках, оскільки відсотки, під якими видається кредит дуже высоки.

Але особливо важлива проблема є перебування хороших працівників, особливо менеджерів. В Україні у Росії одиниці менеджеров-профессионалов. Це пояснюється лише тим, що у в зв’язку зі переходом від планової економіки до ринкових відносинам, був спеціально підготовлених людей, які могли б управляти за умов ринкової економіки. Тільки тепер, розуміючи цю проблему, здійснюють підготовку профессионалов-управленцев.

Та не вітчизняні організації зіштовхуються з тими чинниками, а й зарубіжні підприємці. І вони, які передбачають почати діяльність у Росії, мають бути готові мати справу з проблемами і перешкодами, які у схожою ступеня не є в власній країні. Ці чинники можуть включати надійність ділових партнерів і постачальників, банківське обслуговування, валютно-фінансові операції, злочинність проти бізнесу, етичні проблеми. Вони також мають бути готові до того що, що й російські патріоти можуть надавати менше значення проблемам, які часто важливі з погляду іноземних колег, таких як управління персоналом, реклама, несправедлива конкуренція, підвищення кваліфікації працівників, і навіть їх обучение.

Заключение

.

Аналіз довкілля — надзвичайно важливий розробки стратегії організації та дуже складного процесу вимагає впливового відстежування в середовищі процесів, оцінки факторів, і встановлення перетинів поміж чинниками і тими сильними і слабкими сторонами, і навіть можливостями і що погрозами, укладеними на зовнішньої среде.

Усі чинники довкілля нині напівживі сильного взаємовпливу. Зміна однієї з чинників обов’язково призводить до того, що відбувається зміна інших чинників. Тому і вивчення і аналіз мають вестися за окремішності, а системно із відстежуванням як власне зміни одного чинника, але й умовою того, як вони зміни позначаться інших факторах.

Також рівень впливу окремих чинників різні організації різна. Зокрема, ступінь впливу проявляється по-різному залежно від розміру організації та галузей приналежності. Крім цього, організація повинна бути список тих зовнішніх чинників що є потенційними відвідувачами загроз в організацію. Слід також мати список тих зовнішніх чинників, зміни, якими можуть відчинити додаткових можливостей для организации.

Щоб організація могла результативно вивчати стан чинників, має бути створена спеціальна система відстежування зовнішньої середовища. Ця система має здійснювати як проведення спеціальних спостережень, що з якими — то особливими подіями, і проведення регулярних спостережень станом важливих в організацію зовнішніх факторов.

Вочевидь, що, не знаючи середовища, організація зможе існувати. Але вона не плывёт серед, як човен, яка має керма, вёсел і вітрила. Організація вивчає середу, щоб забезпечити успішне просування до своїх целям.

Російська розвиває ринкової економіки занадто часто слід методу «спроб і помилок», у зв’язку з ніж особливо важливо співробітництво коїться з іншими країнами із метою прискорити засвоєння знань і опыта.

Список використаної литературы:

———————————- [1] Alvar O. Elbing «On the Applicability of Envizonmental Models», in J.W.Mc Guire, ed. Contemporary Managment (Englwood Cliffs, N.J.PrenticeHall), p 283. [2] George A. Steiner and John B. Mine??? ???r, Menedgment Policy and Strategy (New York: Macmillan, 1977) pp. 41−42 [3] F.W.Emery and E.L.Trist, «The Causal Texture of Organizational Envisonments», Human Relations, vol. 18 (1963), pp. 20−26. [4] Emery and Trist, op. Cit, p. 29. [5] Ibid., p. 24. [6] George A. Steiner Strategic Factors in Bussiness Sucess (New York: Financical Executives Resenrch Foundation, 1969). [7] Daniel Bell, The Coming of Post-Industrial Socicty (New York: Basic Books, 1973).