Музика як цінність

Московська Державна Академія Приладобудування і Информатики.

МУЗИКА ЯК ЦЕННОСТЬ.

Становив студент 1-го.

курсу ЖАРИКОВ С.А.

Факультет: ТИ-6(б).

МОСКВА 2001 ПЛАН:

1. Музика. Визначення понятия.

2. Цілюща сила музыки.

3. Духовне розвиток з допомогою музыки.

МУЗЫКА — слово, що використовується нами в повсякденному мові, — їсти, ні що інше як зображення нашого Коханого. Саме оскільки музика це зображення нашого Коханого, так любимо її. Але питання у тому. Що таке наш Коханий і перебувати наш Коханий? Наш Коханий — те, що нашим джерелом і значимість нашої метою; і те, що бачимо від нашого Коханого своїми фізичними очима — це краса, яка постає маємо; а не та частина нашого Коханого, що не проявляється перед нашими очима, є внутрішня форма краси, посредствам якої наш Коханий промовляє до нас. Якби ми лише чули голос краси, що залучає нашій будь-яких формах, ми б виявили, що у кожному аспекті в ній йдеться нам, за всім проявом стоїть досконалий Дух — дух мудрості. Що ми бачимо головне вираз життя жінок у красі, продемонстрованою маємо? Це рух. У лінії, в кольорі, у зміні часів року, у здиманні та падіння хвиль, в вітрі, в бурі, — в усій природної краси існує постійне рух. Саме ця рух викликає вдень і вночі, зміну часів року, і рух дає нам розуміння те, що ми називаємо часом. Інакше часу було б, оскільки у насправді є тільки вічність; і це вчить нас з того що все, що ми любимо та ніж захоплюємося, бачимо і осягаємо, є, прихована для цього, і це життя є наше буття. Тільки завдяки нашої обмеженості ми можемо бачити повне буття Бога; але все, що ми любимо в кольорі, лінії, формі або особистості, належить цієї реальної красі, Коханому всього. І ми простежимо, що приваблює нашій цієї красі, що її переважають у всіх формах, то виявимо, що це рух краси; інакше кажучи, — музика. Усі форми природи, наприклад, квіти, сформовані, і розмальовані в досконало; планети і зірки, земля, — все дає ідею гармонії, музики. Уся природа дихає, як живі створення, однак уся природа; і це тільки наша схильність до порівнянню те, що нам є живим, змушує нас забути, що це речі й істоти живуть досконалої життям. І знак життя, даваемый цьому живому красою, є музика. І змушує душу поета танцювати? Музика. І змушує художника малювати прекрасні картини, музиканта співати прекрасні пісні? Натхнення, яке дає краса. Приблизно так що ми зовём музикою у повсякденній життя, багатьом архітектура — це й музика, садівництво — це й музика, фермерство — це й музика, малювання — це й музика, поезія — це й музика. У всіх заняттях життя, де краса є натхненням, де виливається божественне вино, існує музика. Але навіть серед різних мистецтв музичне мистецтво вважається особливо божественним, оскільки вона в мініатюрі точної копією закону, дейсвующего в усій всесвіту. Наприклад, якщо ми будемо вивчати себе, то виявимо, що удари пульсу та покликом серця, вдихи видихи дихання, — усе це працює у ритмі. Життя залежить від ритмічною роботи лише тіла. Подих проявляється як голос, як слово, як звук; і це звук постійно чуємо, звук зовні і звук всередині нас самих. Це музика. Музика надихає не лише душу великого музиканта, а й кожне дитя, котре, як лише входить у світ, починає рухати своїми маленькими ручками в ритмі музики. Тому нічого очікувати перебільшенням сказати, що божественної музики є мову краси Единного, У якого закохана кожна душа. У розуміє музику як джерело розваги, проведення часу, а музиканта як витівника. Хоча ні нікого, ніхто й не живе у цьому світі, думаючи і відчуваючи, не вважав би музику самим священним з мистецтв, оскільки фактично те, що мистецтво живопису неспроможна говорити ясно, поезія пояснює словами; але це, що й поет знаходить важким висловлення в поезії, виявляється у музиці. Тому музика не лише вище живопису та поезії, але вони, музика вище релігії; оскільки музика піднімає душу людини вищий, ніж звані зовнішніх форм релігії. Не слід розуміти так, що божественної музики може посісти потрібне місце релігії; бо кожна душа налаштована необов’язково на висоту тону, де справді може мати простий користь від музики, а так ж будь-яка музика необов’язково така висока, щоб підняти людини, який слухає її, сильніше, чому це зробить релігія. Проте задля тих, хто слід за шляху внутрішньої віри, музика є істотною для духовного розвитку. Причина цього у цьому, що душа, шукає духовного розвитку, шукає безформного Бога. Біс сумніви, мистецтво діє возвышающе, але це до того ж час містить форму; поезія містить слова, імена, які передбачають форму; але музика, за всієї своєї красі, силі, зачаруванні, може піднести душу над межами форми. Саме у давні часи найбільші пророки були великими музикантами. Наприклад, серед індуських пророків згадується Нараду, який був ще й музикантом; Шиву, Богоподібного пророка, винахідника священної провини; Кришну, що завжди змальовується з флейтою. Також існує добре відомі легенда із цивілізованого життя Мойсея, яка розповідає у тому, що Мойсей почув божественне веління на горі Синай за тими словами Muse ke — «Мойсей, внемли »; а одкровення, снизошедшее нею, складався з тону ритму, і він його тим самим ім'ям: Музика; а таке слово як «Music «і «Musike «, походять від тієї самої слова. Пісні і вірші Давида були відомі протязі століть; його дали в формі музики. Орфей з грецьких міфів, знає таємницю тону ритму, з допомогою цього знання мав владу приховані сили природи. Індуська богоня вроди й знання Сарасвати завжди змальовується з виною. Усе це свідчить, що все гармонія має власну сутність музикою. Але, крім природного зачарування, який має музика, вона також має магічні чари, які можна відчути тепер. Здається що людська раса втратила більшу частину древне науки магії, якщо і залишилося щось, це музика. Музика, крім сили, є сп’яніння. Якщо вона п’янить тих, хто слухає, то настільки само дуже вона п’янить тих, хто відіграє чи співає сам. Вона дає їм значно більшу радість, ніж радість, випробовувана королем від восседания на троні. Сп’яніння музикою зачіпає найглибші частини людської істоти. Музика проникає далі, Чим може проникнути будь-який інший враження зовнішнього світу. І краса її у тому, що вона є як джерелом твори, і засобом його поглинання. Інакше кажучи, музикою створили світ, і з допомогою музики він повертається знову до джерелу його створив. Перш ніж механізм почне, він видає шум; як дитина зможе захоплюватися формою чи кольором, він насолоджується звуком. І якщо якесь мистецтво, здатне порадувати старих, то це музика. Якщо є якесь мистецтво, що може наповнити молодих життям і ентузіазмом, почуттями і пристрастю, то це музика. І тоді водночас він є щось, що дає людині ту силу, міць дії, яка змушує солдатів марширувати під удари барабанів, і звуки труб. Цілюща сила музики. Ідея про зціленні через музики належить до стадії розвитку людини; кінцем цього шляху є досягнення, просування із допомогою музики. Передусім, якщо подивитися, що основою всіх ліків, що використовуються зцілення, то виявитися, що це різні елементи складові наше фізичне буття. Такі елементи є у ліках, і те, чого немає у нас, береться їх, тобто ефект, що має бути зроблений в нашому тілі, виробляється ними. Вібрація, необхідна до нашого здоров’я, створюється їх силою; а ритм, необхідний одужання, викликається приведенням циркуляції крові до певній швидкості. Тобто здоров’я є стан досконалого ритму і тону. А музика, своєю чергою, це і є ритму і тон. Коли здоров’я негаразд, це що означає, що божественної музики негаразд. Тому, коли музика в нас неправильна, необхідна допомогу гармонії ритму. Такий спосіб зцілення то, можливо вивчене і зрозумілий у вигляді вивчення музики власного життя, вивчення ритму пульсу, серцебиття і голови. У Індії був, коли музика практично повсюдно використовувалася для цілительства. Вона застосовувалася для зцілення розуму, характеру і, що саме здоров’я душі приносить здоров’я фізичне. Але зцілення фізичним тілом який завжди допомагає душі. Не слід розуміти, як непотрібність зовнішньої медицини. У світі все речі корисні, якщо знати як його правильно застосувати. Але якщо досягається фізичне здоров’я, тоді як і душі хвороба залишається, то рано чи пізно хвороба, похована у душі, виявиться на фізичному рівні. Безсумнівно, що в міру того, як матеріалізм поширився у світі, це вплинуло як в західний бік, а й у Схід. Використання музики для духовного вдосконалювання і зцілення душі, переважна у давні часи, нині рідкістю. З музики зробили проведення часу, засіб забування Бога, замість усвідомлення Його. Життя повністю, переважають у всіх її аспектах, є одна єдина музика; і її реальним духовним досягненням є настроювання себе на гармонію цієї досконалої музики. Що втримує людину від духовного досягнення? Щільність його матеріального існування й те що, що не усвідомлює свого духовного буття. Його обмеження перешкоджають вільному перебігу і руху, що є природою, і відмінністю життя. Візьмемо, приміром, щільність, Ось є каменем, і це хочете отримати від нього звук, але камінь не дає ніякого резонансу, не відповідає ваше бажання зробити звук. Навпаки струна чи дріт відповість і бажаний вами тон. Ви ударяєте із них, і вони відповідають вам. Існують предмети, дають резонанс; роблять вашу музику завершённой. Те саме і людської природою. Одна особа важкий і тупий; ви кажіть їй щось, але може зрозуміти; ви розмовляйте з ним, але чує. Він відгукується музику, на красу чи мистецтво. Що це? Це щільність. Ось дугою людина, готовим цінувати їх і розуміти музику чи поезію, чи красу в будь-якій формі, характері й манері. І саме це є пробудження душі, живе стан серця. Саме ця є реальним духовним досягненням. Коли людина не усвідомить душі і дух, лише своє матеріальне буття, він щільний; він дуже далекий від духу. Що таке подих і матерія? Різниця між духом і матерією така сама, як між водою і льодом: замёршая вода є лід, а змащений лід є вода. Саме дух у його щільності ми називаємо материей4 саме матерія у її тонкощі можна назвати духом. Краса ж народжується з гармонії. Що таке гармонія? Гармонія — це правильна пропорція, правильний ритм. Хіба є? Життя є результат гармонії. За всім витвором стоїть гармонія, й усе секрет твори — в гармонії. Інтелект прагне досягти досконалості гармонії. Що людина називає щастям, зручністю вигодою, виграшем, все якого він прагне, що хоче досягти, гармонією, меншою чи більшою мірою. Навіть у досягненні самих світських, мирських речей вона завжди хоче гармонії. Найчастіше його методи неправильні. Предмет, досяжний як хорошими, і поганими методами той самий, але шлях, яким прагне досягти його, робить її хорошим чи поганим. Здобути духовність — отже усвідомити, що все всесвіт — це одна симфонія; у ній кожен індивід є нотою, яке щастя у цьому, що стати на досконало налаштованим на гармонію всесвіту. Людини робить духовним не проходження певній релігії чи певній вірі, чи фанатизм стосовно якийсь ідеї, і навіть те що стати занадто хорошим не для життя у світі. Граничне, первинне добре що є сама гармонія. Музика є мініатюрою гармонії все всесвіту, оскільки гармонія всесвіту є, а людина, будучи мініатюрою всесвіту, демонструє гармонійні чи негармонійні акорду у своєму пульсі, в ударах серця, в ритмі, тоні. Його здоров’я або хвороба, радість чи незручність — все каже про музику чи відсутність музики його життя. А чому музика вчить нас? Музика допомагає нам тренувати себе у гармонії, і у цьому магія, чи таємниця, музики. Коли ж ви чуєте музику, яка вам подобається, вона налаштовує вас на гармонію з життям. Тому людина потребує музиці. Багато хто каже, що він непотрібна музика. На насправді просто не чули її. Якби вони справді чули музику, вона торкнулася їх душі, і де вони годі було й любити її. Якщо любові немає, це лише отже, що де вони чули її багато і не зробили свою серце спокійним і тихим у тому, щоб слухати її, насолоджуватися і цінувати її. З іншого боку, музика розвиває здатність, з допомогою якої нормальна людина навчається цінувати все, що є хорошого в науку й мистецтві, — у будь-якій формі то вона може цінувати аспект краси. Важкість людського тіла, і його лишає її оточуючої краси. Його тягне вниз, до землі, й тому він стає обмеженим. Такі почуття як ніжність, толерантність, всепрощення, любов, розуміння — усе це приходить із лёгкости, у душі і тілі. Звідки приходить музика? Усе це приходить із естесвенной, духовного життя, яка всередині. Коли проявляється ця духовне життя, вона полегшує все ноші, які людина несе. Вона робить її життя спокійній, як плавання по океану безтурботності. Здатність розуміння робить людини легенею. Життя подібна океану. Коли не розуміння, немає сприйнятливості, людина тоне, занурюється як залізо чи камінь найбільш дно. Що чудово музикою, то це те, що вона допомагає людині концентруватися чи медитувати незалежно від думки; тому музика представляється мостом над прірвою між формою і безформним. Якщо є щось інтелектуальне, ефективне й те водночас безформне, це музика. Поезія пропонує форму, лінія і колір вселяють форму, але музика не натякає жодну форму. Вона створює резонанс, піднімаючи думку над щільністю матерії; її практично перетворює матерію в дух — у її початкове стан — посредствам гармонії вібрації, що зачіпає кожен атом людської істоти. Краса лінії кольору можуть просунутися дуже далеко, але з далі форми; радість пахощів може просунутися трохи далі; але музика нашого найглибшого, самого внутрішнього буття, і такою чином виробляє нове життя, — життя, дарующую захоплення всьому суті людини, піднімаючи його того досконалості, у якій лежить втілення і виконання людської жизни.

ИСПОЛЬЗУЕМАЯ ЛІТЕРАТУРА: Хазрат Инайят Хан. Містицизм звуку. Збірник. — М.: Сфера, 1997. — 336 з. — Серія «Суфийское послання «.