Білорусь

Беларусь

(Республика Білорусь)

Площадь 207 600 кв. км Населення 10 200 000 людина.

На півдні республіки, Поліссі, на сотні кілометрів тягнуться лісу й до багні, які поросли яскраво-зеленою тванню, тростиною і осокою. На північ боліт менше, а між гігантськими хвилями пагорбів блищать дзеркала озер. Густі лісу, зелені луки, дороги серед хребтів, блакитні поля льону, тихі і спокійні річки. Головні їх — Дніпро, Західна Двіна, Німан.

Чтобы зберегти неповторні ландшафти Білорусі зі озерами і болотами, древніми ялиновими і сосновими лісами, рідкісними видами тварин, біля республіки створили заповідники. Одне з них — Біловезька Пуща — єдина Європі ділянку лісу, не змінений людиною. Частину його ще перебуває в території Польщі. У соснових борах Пущі водяться олені, лосі, вовки, барсуки, куниці, горностаї, бобри, зайці. Гордість заповідника — зубри. Ці тварини були повністю винищені. З зоопарків і доходи приватних володінь сюди привезли решти особин, розселили у природних умовах, й посвідку відновили.

Когда-то, ще до Жовтневої революції, білоруський поет Якуб Колас писав: Край рідний, край наш бідний! Ліс, болото так пісок… Останні десятиліття Білорусь стала розвиненою промислової республікою.

На багатьох заводах країни й там працюють білоруські верстати. В усьому світі знають трактор «Білорусь». Білоруські самосвалы-гиганты можуть перевозити відразу після кілька десятків тонн вантажів. Металорізальні верстати, мотоцикли і велосипеди, радіоприймачі і телевізори, фотоапарати і електролампи, піаніно, годинник, обчислювальні машини, меблі, взуття, тканини — усе це також випускають білоруські заводи і фабрики.

В різних районах республіки геологи знайшли родовища нафти і газу, кам’яних і бурих вугілля, і навіть горючих сланців. На болотах видобувають торф. Він горить в топках електростанцій, йде добриво полів. Болота осушують і відчиняють під посіви. На удобреному землі збирають врожаї картоплі, льону, конопель, пшениці, овочів, фруктів. М’ясо, молоко, олію дає сільському господарстві республіки.

В перші дні Великої Великої Вітчизняної війни біля Білорусі зав’язалися наполегливі, кровопролитні бої. Майже місяць тилу ворога героїчно захищалася Брестська фортеця. На зайнятою фашистами території, у лісах діяли партизанські загони. Підпільникам допомагало місцеве населення. У Білорусі під час минулої війни з німецько-фашистськими загарбниками діяло багато молодіжних підпільних організацій. Серед, хто віддав своє життя за Батьківщину, юні Герої Радянського Союзу — пионеры-подпольщики Зіна Портнова, Марат Казей, юні захисники Брестської фортеці Петя Клыпа, Валя Зенкина, Коля Новиков, члени загону «Піонерський схованку» і ще. Упродовж років війни загинув кожен четвертий білорус. Були знищені міста Київ і села, деякі разом із жителями. На місці спаленої села Хатинь побудований меморіальний комплекс.

Когда ненависного ворога прогнали, білоруський народ відновив зруйноване господарство. Відродилися до життя міст і сіл, фабрики і, колгоспи, школи, лікарні. Білорусам допомагала вся країна. Столиця Білорусі — Мінськ був відбудовано наново. Нині це великий, гарний місто, де живе понад мільйона чоловік. Тут просторі вулиці й Бессарабської площі, зелені сквери, великі фабрики і, театри, університет, інститути, музеї.

В республіці працюють тисячі народних умільців. Славляться білоруська кераміка, різьблення по дереву, плетиво з лози і соломи, ткацтво, вишивка. Традиційні білі білоруські костюми носили до 30-х рр. нашого століття. Білими були лише сорочки, жіночі спідниці і чоловічі штани, але вони часто й верхня теплий одяг. Деякі вчених вважають, що тому й пішло назва краю — Білорусь. Білоруси люблять готувати національну їжу, особливо страви з млива і картоплі: це дранки, галушки, мачанка, куліш, коржі і млинці. Багато древні традиції, пов’язані з церковною обрядами, вже забуті. Але досі у селах відзначають веселий свято купалье. У ніч із 23 на 24 червня у 24-х лісі шукають «чарівний» квітка папороті, плетуть вінки і стрибають через вогнище. У побут ввійшли нові свята: проводи зими, свята врожаю. І на нашого часу у Білорусі народ пам’ятає багато стародавніх переказів і казок про богатирів, різних народних пісень: весняних, осінніх, жнивних, сімейних, солдатських, батрацьких, колискових і батьків-вихователів дитячих, жартівливих, танцювальних та інших. Збереглося понад сто народних танців, у тому числі найбільше відомі «Лявониха», «Крыжачок», «Бульба». Відроджуються древні народні обряди і започаткував традицію, що протягом багатьох століть урізноманітнювали і прикрашали життя. Відкривали рік різдвяні і новорічні свята — коляди. Молодь з піснями обходила двори, грала сценки з участю ряджених. З кінця березня починали зазивати весну, співали весняні пісні — веснянки. У квітня відзначали Великдень. Однією з улюблених свят була трійця, чи семуха, коли вітали молоду зелень, по повір'ям, що має особливої благодатній силою. Цього дня Поліссі молоду дівчину прикрашали зеленими гілками і з цим «кущем» обходили село, виспівуючи пісні. Більшість населення республіки — білоруси. Однак протягом всієї історії в цій землі жили люди багатьох національностей: російські, українці, поляки, євреї, татари і другие.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.