Анализ виробничої потужності предприятия

Министерство науку й освіти Украины.

Запорізька державна інженерна академия Факультет: денний Кафедра бухгалтерського обліку Курс: Економічний анализ.

Пояснювальна записка до курсової работе на тему: «Аналіз виробничої потужності підприємства «.

Выполнила: ст. грн. Ф2 — 01д.

Шифр: 10 100.

Пылаева А.А.

Принял: преп. Таратута К.В.

Запорожье.

Реферат.

25 стор., 2 таблиці, 2 схеми, 7 літературних источников.

Мета роботи: проаналізувати виробничу потужність предприятия.

У першому його розділі розглянуті засадничі поняття й економічні показники виробничої потужності підприємства, складено порядок її определения.

У другому розділі визначено виробнича потужність ТОВ ПКФ «Бахус», структурної частини запорізького підприємства ТПГ «Кронос-Инвест».

У третьому розділі розглянуті показники та шляхи поліпшення використання основних виробничих фондів і оборотних средств.

ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, ВХІДНІ ПОТУЖНІСТЬ, СЕРЕДНЬОРІЧНА МОЩНОСТЬ, ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ПРОГРАМА, «ВУЗЬКЕ МЕСТО».

Содержание Вступление 4.

Раздел I. Виробнича потужність підприємства 5.

1.Понятия і психологічні чинники, що визначають виробничу 5 потужність. 2. Расчёт виробничої потужності підприємства: 5 а) поняття «вузьке місце»; 6 б) розрахунок середньорічний виробничої потужності; 7 в) визначення фонду часу роботи устаткування; 7 р) виробнича потужність агрегату; 8 буд) виробнича потужність ділянки; 9 е) виробнича потужність цеху; 10 ж) виробнича потужність підприємства; 10 із) пропускну здатність. 10 3. Особливість виробничої програми 11 виробничими потужностями. 4. Удосконалення методики розрахунку виробничої мощности.

12 5. Особливості розрахунку виробничої програми розвитку й виробничої потужності малих підприємстві. 13 6. Визначення потреби у матеріальних ресурсах. 14.

Раздел II. Розрахунок виробничої потужності ТПГ «КроносИнвест».

1. Загальна характеристика підприємства. 15 2. Розрахунок виробничої потужності. 17 3. Виробнича програма випуску вина роком. 19.

Раздел III. Показники і його використання основних виробничих фондів і оборотних засобів 20.

1. Показники використання основного і обігового капиталов.

20 2. Показники використання потужності. 21 3. Аналіз виробничої потужності. 22.

Заключение

23.

Список літератури 25 Додаток, А Додаток Б.

Вступление.

Виробнича потужність — одна з основних показників діяльності підприємства. З розрахунку виробничої потужності підприємства включається все устаткування, закреплённое за основними виробничими цехами, за винятком резервного, досвідчених ділянок та спеціальних ділянок для навчання робочих; культурно-технический рівень кадрів і їх ставлення до праці; досягнутий рівень виконання норм времени.

Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відбиває потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів з випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності посідає чільне місце у виявленні й оцінки резервів производства.

У курсової роботі розглядатимуться основні показники виробничої потужності підприємства, і навіть буде розрахована виробнича потужність підприємства ТОВ ПКФ «БАХУС», структурного підрозділи запорізької компанії ТПГ «КРОНОС-ИНВЕСТ».

5 Розділ I: Виробнича потужність предприятия.

Поняття і психологічні чинники, що визначають виробничу мощность.

Під виробничої потужністю підприємства розуміють максимально можливий випускати продукцію в номенклатурі і асортименті планового року, за повної використанні виробничого устаткування з урахуванням намічуваних заходів щодо впровадження передовий технології виробництва та наукової організації праці. Виробнича потужність визначається тієї ж одиницях, у яких вимірюється обсяг виробництва. Широка номенклатура наводиться одного або декільком видам однорідної продукции.

Наприклад, виробнича потужність заводу шестерён вимірюється в кількості шестерён; тракторного заводу — у кількості тракторів; вугільні шахти — в млн. тонн вугілля; електростанції - в млн. кВт * год электроэнергии.

Виробнича потужність залежить від низки чинників. Найважливіші їх следующие:

— кількість і продуктивність устаткування; - якісний склад устаткування, рівень фізичного й моральної зносу; - ступінь прогресивності техніки і технології виробництва; - якість сировини, матеріалів, своєчасність їх постачань; - рівень спеціалізації підприємства; - рівень організації виробництва та праці; - фонд часу роботи оборудования.

Вибуття потужності іде за рахунок наступним причинам:

— знос устаткування; - зменшення годин роботи устаткування; - зміна номенклатури чи збільшення трудоёмкости продукції; - закінчення терміну лізингу оборудования.

Розрахунок виробничої потужності предприятия.

Розрахунок виробничої потужності підприємства ведеться за усім своїм підрозділам у наступному послідовності: — по агрегатам і групам технологічного оборудования;

6 — по виробничим ділянкам; - по основним цехах і заводу в целом.

Виробнича потужність підприємства визначається за проектною потужністю провідних цехів, ділянок, агрегатів. До провідним ставляться цеху, ділянки, агрегати, в яких виконуються основні найбільш трудоёмкие технологічні процеси та операції з виготовлення виробів чи напівфабрикатів. Перелік провідних цехів, ділянок та агрегатів переважно виробництві, і навіть оптимальні рівні завантаження публікуються у галузевих рекомендаціях по розрахунком виробничої мощности.

Під «вузьким місцем» розуміється невідповідність виробничої потужності окремих цехів, ділянок, агрегатів можливості ведучого оборудования.

Наявність «вузьких місць» на проміжних стадіях виробничого процесу має враховуватися в расчётах виробничої потужності предприятия.

З розрахунку виробничої потужності підприємства включається все устаткування, закреплённое за основними виробничими цехами, за винятком резервного, досвідчених ділянок та спеціальних ділянок для навчання робочих; культурно-технический рівень кадрів і їх ставлення до праці; досягнутий рівень виконання норм времени.

При розрахунку виробничої потужності слід з наявного устаткування й площ, передовий організації виробництва, застосування повноцінного сировини, найдосконаліших інструментів, і пристосувань, режиму роботи предприятия.

Виробнича потужність змінюється протягом року, тому розрізняють вхідну, вихідну і середньорічну мощности.

Вхідні потужність визначається початку року у готівкового устаткуванню. Вихідна — наприкінці планового періоду з урахуванням вибуття і потужності за рахунок капітального будівництва, модернізацію устаткування, вдосконалення технологій і організації производства.

Середньорічна потужність (Мср) розраховується шляхом додатку до вхідний потужності (Мвх) середньорічний вводимой (Мвв) і вирахування середньорічний выбывающей потужності (Мвб) з урахуванням термін дії (Тн):

Мср = Мвх + Мвв * Тн / 12 — Мвб (12 — Тн)/12.

Збільшення виробничої потужності можливо за счёт:

1) набрання нею чинності нові й розширення діючих цехов;

2) реконструкции;

3) технічного переоснащення производства;

4) організаційно-технічних мероприятий;

— збільшення годин роботи оборудования;

— зміна номенклатури продукції або зменшення трудоёмкости;

— використання технологічного устаткування умовах лізингу з поверненням у найкоротші терміни, встановлені лізинговим соглашением.

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати такі вихідні данные:

— плановий фонд робочого дня одного станка;

— кількість машин;

— продуктивність оборудования;

— трудоёмкость виробничої программы;

— досягнутий відсоток виконання норм выработки.

Визначення фонду часу роботи оборудования.

Розрізняють календарний (Фя), режимный (Фр) і плановий фонди робочого времени.

Фя = Дк * 24.

При безупинному процесі производства.

Фя = Фр.

Плановий фонд часу розраховується з режимного з урахуванням зупинок на: ремонт (а), в %. Фп = Фр * (1 — а / 100).

При прерывающемся процесі производства.

Фр = Др * Ті * С,.

8 де Др — кількість робочих днів, у годы;

Ті - середня тривалість однієї зміни з урахуванням режиму роботи підприємства міста і скорочення робочого дні, у передсвяткові дни;

З — кількість смен.

Плановий фонд часу при безупинному процесі виробництва дорівнює режимному, якщо ремонти виконуються у вихідні й святкові дни:

Фп = Фр.

У разі, коли технологічне устаткування використовується для выпуса промислової продукції одного найменування (наприклад, виробництво електричної енергії на ГЕС), виробнича потужність розраховується шляхом множення кількості устаткування його продуктивність і плановий фонд робочого дня. У многономенклатурном виробництві розрахунки розрізняють залежно від специфікації технології виробництва. Найбільшу складність представляють розрахунки виробничої потужності на машинобудівному заводе.

Виробнича потужність агрегата.

Виробнича потужність агрегату (ПМа) залежить від планового фонду часу роботи у перебігу року (Фп) та її продуктивності в одиницю часу (W).

ПМа = Фп * W.

Продуктивна потужність агрегату непрервного дії ливарному виробництві розраховується наступним образом:

ПМа = Фп / Дц * У * Кг, где Дц — тривалість циклу плавки,.

У — обсяг завалки однією плавку,.

Кг — коефіцієнт виходу придатного литья.

Виробнича потужність потокової лінії складання розраховується виходячи з такту потокової лінії (t):

ПИа = Фп / t.

Виробнича потужність участка.

Виробнича потужність ділянки з однотипним обладнанням і однаковою номенклатурою розраховується шляхом множення виробничої потужності агрегату з їхньої кількість (К).

ПМу = ПМа * К.

Виробнича потужність токарського ділянки механічного цеху розраховується наступним образом:

ПМу = Фп * До / tпр, где tпр = прогресивна трудоёмкость комплекту детали.

Прогресивна трудоёмкость відбиває застосування передовий техніки, технології, організації виробництва та праці. Пересчёт середньої трудоёмкости в прогресивну проводиться за допомогою коефіцієнта приведення, який визначається за такою шкале:

Середній рівень виконання норм выработки.

(Кн), в % до 125 126−150 151−200 200 свыше.

Коефіцієнт приведения.

(Кп) 1,1 1,12 1,14 1,16.

У розглянутий примере.

tпр = tср / Кпр ,.

где tср = середня трудоёмкость комплекту деталей з урахуванням перевиконання норм вироблення у ділянці загалом на 25% (Кн).

Середня трудоёмкость визначається виходячи з норми часу на виріб (tшт.) з урахуванням середнього відсотка перевиконання норм вироблення (Кн).

tср = tшт. * 100 / Кн.

Виробнича потужність цеха.

Виробнича потужність цеху визначається по провідному ділянці. Виробнича потужність термічного цеху розраховується за ділянці термоагрегатов. Виробнича потужність складального цеху дорівнює потужності потокової лінії складання, така сама потужність ливарного цеху. Виробнича потужність ковальського цеху розраховується як і, як й у механічному цехе.

Виробнича потужність предприятия.

Виробнича потужність заводу розраховується за провідному цеху. На машинобудівному заводі вона найчастіше головним є випускаючий, тобто. складальний цех. За таких передумов, виробнича потужність заводу встановлюється за проектною потужністю ведучого цеха.

Пропускна способность.

Пропускна здатність відрізняється від виробничої потужності ступенем напруженості норм, належних у основу розрахунку. При розрахунку виробничої потужності визначається максимально можливий випуск продукції найкращих технічних і організаційних умовах, а при розрахунку пропускну здатність — найімовірніший випускати продукцію за середнього виконанні норм выработки.

Пропускна здатність (ПС) розраховується наступним образом:

ПС = Ф^П / t ср.

Пропускна здатність розраховується аналогічно, лише норми трудоёмкости продукції, продуктивності устаткування будуть середніми, а не наивысшими.

Ставлення пропускну здатність до виробничої потужності показує, які резерви має підприємство у використанні активній частині основних фондов.

Особливості виробничої програми виробничими мощностями.

А, аби з’ясувати, чи достатньо виробничих потужностей для виконання запланованої нинішнього року виробничої програми, необхідно зробити перерасчёт плану виробництва однією такого роду продукцію, займаної найбільша питома вага. Наприклад, тракторному заводу планується виробничу програму з випуску тракторів наступного кількості (табл.1.1):

Таблиця 1.1. Виробнича програма випуску тракторів на год.

|Найменування |Количество,|Средняя |Коефіцієнт | | |прим. |трудоёмкость, н/ч |перерасчёта | |Трактор |70 000 |100 |1 | |просапний | | | | |Трактор |10 000 |120 |1,2 | |бавовняна | | | | |Трактор |5000 |110 |1,1 | |виноградний | | | | |Трактор |3000 |10 |0,1 | |городній | | | | |Разом |88 000 | | |.

Виробнича потужність заводу розрахована на представника встановленої номенклатури продукції - просапний трактор. Отже, виробничу програму заводу також потрібен перелічити у кількості просапних тракторів. Коефіцієнт перерасчёта визначається шляхом розподілу трудоёмкости кожного трактори на трудоёмкость обраного представника (табл. 1.1). Далі кількість тракторів, встановлених у виробничому програмі, збільшується на коефіцієнт пересчёта. Результати сумуються, і виходить виробничу програму (ПП) підприємства, розрахована за тому виробу, що заведено до уваги виробничої мощности:

Зіставлення виробничої потужності та виробничої програми свідчить у тому, що завод з урахуванням розшивки «вузького місця» в ковальському цеху зможе забезпечити виконання виробничої програми. Плановий коефіцієнт використання виробничої мощности.

12 підприємства (Кпм) розраховується шляхом розподілу виробничої програми виробничу потужність (ЛМ). З попереднього розрахунку виробничої потужності, можна визначити Кпм:

Кпм = ПП / ЛМ * 100%.

Удосконалення методики розрахунку виробничої мощности.

Розрахунки виробничої потужності залежить від галузевої спеціалізації підприємства. У той самий час є підстави для вдосконалення методичних передумов і вибору вихідних даних. До переліку невирішених методичних питань входять следующие.

1. З якої номенклатурі вважати виробничу потужність — по планової чи оптимальной.

2. У яких измерителях оцінювати виробничу потужність — в натуральних, вартісних чи трудовых.

3. Який фонд часу брати участь у розрахунок — календарний. режимний чи плановый.

Різний методичний підхід до визначення виробничої потужності дає як переваги, і містить потенційну можливість появи небажаних економічних явищ. Суть дискусії з переліченим питанням зводиться до следующему.

Якщо розрахунок вести по планової номенклатурі, то умовах ринкового економіки неможливо сформувати виробничу програму роком. Якщо розрахунок вести по оптимальної номенклатурі, то ці розрахунки будуть мати відчутні відмінності від умов, оскільки відірвані потреби покупця у конкретних виробах, при розрахунку потужності з планової номенклатурі вийдуть, що підвалинами визначення виробничої потужності є виробничу програму, а чи не навпаки. Адже виробнича потужність — основа формування плану производства.

Деякі економісти вважають, що питання про вибір номенклатури продукції, прийнятої до уваги потужності, можна вирішити, якщо останню вимірювати над натуральному чи вартісному вигляді, а нормативної трудоёмкостью чи нормо-станко-часах. У разі потужність вважатимуться до формування плану виробництва. Але виробнича потужність переходить з поняття, що з ринковою економікою, в абстрактну категорію, вимірювану працею. Не можна визначити, скільки і якої продукції можна провести з допомогою даних коштів труда.

Наступний методологічний питання — який фонд часу приймається в розрахунку виробничої потужності? Якщо розрахунок вести по плановому фонду, то коефіцієнт використання потужності може бути вищим 1 (що суперечить економічної логіці) рахунок роботи у деякі вихідні та скорочення часу на: ремонт. Отже, до уваги потужності потрібно приймати календарний фонд часу, звичайним запереченням проти такої пропозиції завжди був те, що рівень використання потужності прерывном виробництві буде дуже низьким (причому як фактично, а й у плану). Проте реальна завантаження устаткування під сформований портфель замовлень не зменшиться, а показник використання потужності відбиватиме справжнє стан справ, і навіть резервы.

Невирішені питання методології планування призводять до того, що у практиці розраховують не виробничу потужність, а пропускну здатність. У ролі ведучого ланки приймають дільницю (цех, устаткування), що є найважливішим для предприятия.

Удосконалення методики внутрифирменного планування виробничої потужності має найбезпосередніший стосунок до зміцненню фінансової дисципліни і поліпшення якості продукции.

Особливості розрахунку виробничої програми розвитку й виробничої потужності малих предприятий.

На малих підприємствах, працюючих у сфері матеріального виробництва, розрахунок виробничої потужності здійснюється за наступній методиці, описаної у минулому розділі «Розрахунок виробничої потужності підприємства», з урахуванням специфікації технологічного процесу: вибирається зразок продукції, займаної найбільш питому вагу обсягом продажів, розраховується максимально можливе количество.

14 виріб, що може бути випущено на наявному устаткуванні за плановий період, порівнюється зі прийнятими замовленнями на виготовлення товару, визначаються «вузькі місця» за технологією виробництва, вишукуються можливості «розширення вузьких місць» за счет:

— придбання додаткового оборудования;

— переходу з односменного на двозмінний режим работы;

— придбання устаткування по лизингу;

— зниження трудоёмкости операцій без шкоди якості товару. *.

На малих підприємства, працюючих у сфері нематеріального виробництва, вироблена потужність визначається вартісної оцінці обсягу продажів на прийняту кількість працюючих за наймом й можливості залучення тимчасових працівників. Виробнича потужність чи максимально-возможный обсяг робіт (послуг) малого підприємства порівнюється зі наявними замовленнями і визначається коефіцієнт використання виробничої потужності (Кпм):

Кпм = Виробнича програма / Виробнича потужність, тис. грн.

Якщо замовлень перевищує виробничу потужність, то вишукуються можливості виконання замовлень, збереження клієнтів — і частки ринку з цій роботі (послузі). Якщо виробничу програму це не дає повне завантаження наявного персоналу (виробничих площ, інших ресурсів), слід прийняти на сфері управління сбытом.

Определение потреби у матеріальних ресурсах.

При обгрунтуванні виробничої програми проводяться розрахунки потреби у матеріальних ресурсах. Види матеріальних витрат: основні допоміжні матеріали, паливо, енергія, куплені вироби і напівфабрикати. Потреби в матеріальних ресурсах визначаються з норм витрати. Норми витрати встановлюються розробки технологічного процесу на операцію чи виріб в целом.

Расчёт потреби у матеріальних ресурсах методично простий, але дуже трудоёмок.

* Савицкая О. П. Економічний аналіз. — До.: Простір, 2003. — 198с.

Потреба матеріалах визначається шляхом множення добові норми витрат на кількість продукції, ухваленій у розрахунку виробничої потужності. До норми витрати матеріалів включаються відходи, які можна використовувати під час виготовлення інший продукції. Якщо відходи є нормованим матеріальним ресурсом в побічному виробництві, то відходи не входять у норму витрати матеріалів чи віднімаються з вартості матеріальних витрат при розрахунку планової калькуляции.

У зв’язку з тим, що за умови ринкової економіки обсяг виробництва може суттєво зміняться протягом року, потреба у матеріальних ресурсах необхідно пересчитывать.

Якщо розрахунки виробничої потужності не супроводжуються визначенням потреби у матеріальних ресурсах, це може негативно позначитися на можливості виконання виробничої програми розвитку й замовлень споживачів. Якість сировини, матеріалів, палива й енергії, своєчасність укладання на їх поставку впливають виробничу потужність предприятия.

Крім безпосередньої потреби у нормувальних і ненормируемых матеріальних ресурсах підприємство для своєї поточної діяльності має постійно мати певна кількість у вигляді запасів, як основного виробництва, так експлуатаційних нужд.

Визначаючи потреба у запасах, треба враховувати, що надмірне скорочення їх може викликати у себе перебої у роботі підприємства, які необгрунтоване збільшення призводить до зменшення оборотності капіталу. Кількість матеріалів запасі визначається умовами виробництва, постачання, термінами оплати, розмірами дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованості. Аналіз руху матеріальних ресурсів дає основу визначення оптимальної потреби у запасах товарно-матеріальних цінностей і розмірах обігового капіталу для цієї цели.

16 Розділ II: Виробнича потужність ТПГ «Кронос-Инвест».

Загальна характеристика предприятия.

ТОВ «Кронос-Инвест» — національна дистрибуционная компанія (оптова торгівля ликёроводочных і пивобезалкогольных напоїв на території України). Центральний офіс перебуває у місті Запорожье.

Підприємство є повний цикл виноробства: від вирощування винограду і по продажів готового вина потребителям.

Основне напрям діяльності - це виробництво і розповсюдження території України якісних вітчизняних вин, і тим самим, підвищення культури винопития з нашого стране.

ТПГ «Кронос-Инвест» заснований 1996 року у р. Запоріжжі як компанія «Кронос», які займалися оптової торгівлею ликероводочными і пивобезалкогольными напоями в запорізькому регіоні. У наступні роки компанія «Кронос» відкрила мережу філій з усього придніпровському регіону. Завдяки успішній інвестиційної політики керівництва компанії до неї приєдналися такі юридичні незалежні підприємства, як: ТОВ ПКФ «Бахус» (Євпаторійський винзавод), ЗАТ «Запорожхимстройоптторг». 2000;го року компанія перетворять на ТОВ «Кронос-Инвест», т.к. її діяльність стала містити як оптову торгівлю, а й операції із цінними паперами. Надалі структура компанії продовжувала розширюватися, й у 2001 року «Кронос-Инвест» став торгово-промислової групою, яка орієнтована виробництво винної продукції і на оптову торговлю.

Виробничу потужність розглядатиму з прикладу підприємства ТОВ ПКФ «Бахус» (Євпаторійський винзавод), як невід'ємний елемент ТПГ «КроносИнвест».

Євпаторійський винзавод становить суспільство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Бахус» і закрите товариство «Корпорація Керкинитида». Обидва підприємства були засновані 2000 року і в суті є продовжувачами вже вже постійними традиціями виноробства і виноградорства, закладені ще 1928 року, засновниками євпаторійського винзаводу, на территории.

17 яку вони зараз містяться. Нині на Євпаторійському винзаводе налічується близько 290 работников.

Завод випускає такі торгових марок вина, як «Бахус» і «Голицынские вина», «Вождь». На цьому етапі розвитку завод може вважатися великим по объёмам виробництва підприємством як Криму, а й Украины.

Завдання підприємства — вдосконалення технологічних процесів виноробства з допомогою новішого і сучасного устаткування досягнення високої якості продукції, збільшення споживчого попиту на вироблену продукцію, підвищення конкурентоспроможності предприятия.

Розрахунок виробничої мощности.

Вартість основних фондів початку базисного 2003 року становитиме 1000 тис. грошових одиниць. 1 травня нинішнього ж введені на дію основні фонди у сумі 2200 тис. буд. од. 1 жовтня виведено застарілих основних фондів на суму 630 тис. буд. ед.

Середньорічна потужність (Мср) розраховується шляхом поповнення до вхідний потужності (Мвх) середньорічний вводимой (Мвв) і вирахування середньорічний выбывающей потужності (Мвб) з урахуванням термін дії (Тн):

Мср = Мвх + Мвв * Тн / 12 — Мвб (12 — Тн)/12.

Мср = 1000 + 2200*3/12 — 630* (12 — 3)/12 = 1077,5 тис.* буд. ед.

Євпаторійський винзавод має перериваний процес виробництва. Розрахуємо календарний (Фя), режимний (Фр) і плановий (Фп) фонди времени:

Фя = Дк * 24,.

Фя = 365 * 24 = 8760.

Приложение А.

Плановий фонд часу розраховується з режимного з урахуванням зупинок на: ремонт (а), в %.

Фп = Фр * (1 — а / 100);

Фп = 2014,5 * (1 — 10/100) = 1813,05.

Фр = Др * Ті * С,.

Фр = 255 * 7,9 * 1 = 2014,5.

де Др — кількість робочих днів, у году;

Ті - середня тривалість однієї зміни з урахуванням режиму роботи підприємства міста і скорочення робочого дні, у передсвяткові дни;

З — кількість смен.

Виробнича потужність агрегату (ПМа) залежить від планового фонду часу роботи у перебігу року (Фп) та її продуктивності в одиницю часу (W).

ПМа = Фп * W.

У разливочном цеху даного заводу встановлено 3 лінії розливу, на кожної у тому числі встановлено 10 агрегатів. Впродовж години роботи вони розливають у пляшки 10 500 літрів вина. Тоді виробнича потужність одного агрегату составит:

ПМа = 1813,05 * 10 500 / 10 = 190 370,25 литров.

Виробнича потужність ділянки з однотипним обладнанням і однаковою номенклатурою розраховується шляхом множення виробничої потужності агрегату з їхньої кількість (До). Так, виробнича потужність трьох ліній розливу разливочного цеху равна:

ПМу = ПМа * До = 190 370,25 * 3 = 571 110,75 литров.*.

Так, виробнича потужність разливочного цеху становить 571 110,75 літрів вина. Виробнича потужність заводу встановлюється за проектною потужністю ведучого цехи і становить 571 110,75.

Додаток Б.

19 Таблиця 2.1. Виробнича програма випуску вина на год.

|Найменування |Кількість, л. |Середня |Коефіцієнт | | | |трудоёмкость, нч |перерасчёта | |Мускат |90 750 |120 |1,2 | |Портвейн |63 450,25 |110 |1,1 | |Каберне |35 170,50 |100 |1 | |Разом |189 370,75 | | |.

Результати сумуються виходить виробничу програму підприємства (ПП):

ПП = 90 750 * 1,2 + 63 450,25 * 1,1 + 35 170,50 * 1 = 213 865,8 литров.

Плановий коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства (Кпм) розраховується шляхом розподілу виробничої програми виробничу потужність (ЛМ). З попереднього розрахунку виробничої потужності можна визначити Кпм:

Кпм = ПП / ЛМ * 100% = 213 865,775 /571 110,75*100% = 37,45%.

Коефіцієнт пропорційності потужностей, який розраховується як ставлення виробничої потужності цеху до виробничої потужності заводу (потужності цехи і участка).

Кпр. = 571 110,75 / 190 370,25 = 3.

20 Розділ III: Показники та шляхи поліпшення використання основних виробничих фондів і оборотних средств.

Показники використання основного і обігового капиталов.

У практиці матеріального виробництва з характеристиці використання капіталу підприємства приймають як натуральні, і вартісні показники. Узагальнюючим є показник капиталоотдачи. Він характеризується випуском продукції, що припадає на 1 грн. вартості сукупних активів підприємства з річному балансу. Нині основним стоимостным показником продукції (робіт, послуг) є обсяг продажів (реалізована продукція). Следовательно,.

Капиталоотдача = Обсяг продажів / Сукупні активы;

Віддача з нерухомості = Обсяг продажів / Недвижимость.

Капиталоотдача характеризує ділову активність підприємства. Показник, оборотний капиталоотдаче, — капиталоёмкость виробництва — показує необхідність величину основних та оборотних засобів для випуску одиниці продукции.

Оборачиваемость запасів, днів = Собівартість продажів /.

Запаси товарноматеріальних ценностей.

З погляду використання сукупних активів підприємства розвиток матеріального виробництва може здійснюватися двома путями6 капиталосберегающим і капиталоёмким. При капиталоёмком типі виробництва вартість основних та оборотних засобів росте швидше, ніж відбувається зростання обсягу продажів. І тут капиталоотдача снижается.

Показники використання мощности.

Узагальнюючими показниками використання виробничої потужності являются:

21 Коефіцієнт використання потужності (До їм), як ставлення виробничої програми (ПП) до виробничої потужності (ЛМ).

К їм = ПП / ПМ.

2.Коэффициент завантаження устаткування (Кз), як ставлення трудоёмкости виробничої програми (P.S Т) до плановому фонду часу роботи лише устаткування (Фп * До).

Кз = P. S Т / Фп * К.

3.Коэффициент змінності устаткування (Кс), як ставлення трудоёмкости виробничої програми (P.S Т) до плановому фонду часу роботи устаткування за зміну (Ф 1с До).

Кс = P. S Т / Ф 1с К.

4. Інтегральний показник використання виробничих потужностей (Кі), як твір коефіцієнтів використання устаткування за часом і з мощности.

Кі = Кв * Км.

5. Коефіцієнт пропорційності потужностей, який розраховується як ставлення виробничої потужності цеху до виробничої потужності заводу (потужності цехи і участка).

Аналіз використання виробничої мощности.

Аналіз використання виробничої потужності здійснюється з допомогою названих показників, які розраховуються по плановим і фактичним даним. Об'єктом аналізу мають об'єднатися всі агрегати, виробничі ділянки, цехи і на заводі целом.

Поглиблення аналізу йде за такими напрямами: вивчення використання готівкового устаткування й планового фонду времени.

Далі необхідно проаналізувати прогресивної застосовуваної техніки і технологічних процесів, досліджувати умови експлуатації техніки, а також слушність рішення питань організації продуктивності і труда.

Схема 1. Аналіз використання фонду времени.

Календарний фонд часу Вихідні і святкові дни Номинальный фонд часу Час ремонт Плановый фонд времени.

Ні завантаження по плану Фактический фонд часу Простои Время работы.

Час виготовлення брака Эффективное час Час подготовительноустаткування заключительное Время машинное.

Схема 2. Аналіз використання оборудования.

Наявне оборудование.

Незакрепленное Закрепленное оборудование.

Допоміжне производство.

Резерв.

Устаткування, прийняте розрахунку производственной.

Незагруженное у плані мощности.

Устаткування, прийняте в.

Незагруженное фактично плане Оборудование, работающее.

Простої всередині зміни на фактичну программу Оборудование, фактично работаю.

Заключение

.

Виробнича потужність підприємства розуміють максимально можливий випускати продукцію в номенклатурі і асортименті планового року, за повної використанні виробничого устаткування з урахуванням намічуваних заходів щодо впровадження передовий технології виробництва та наукової організації труда.

Узагальнюючими показниками використання виробничої потужності є: коефіцієнт використання потужності, коефіцієнт завантаження устаткування, коефіцієнт змінності устаткування, інтегральним показником використання виробничих потужностей, коефіцієнт пропорційності мощностей.

За підсумками даних була виробничої потужність ТОВ ПКФ «БАХУС», підрозділи запорізької компанії ТПГ «КРОНОС-ИНВЕСТ», яка становить 571 110,75 літрів вина. Також було розрахований плановий коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства, що становить 37,45%. Це означає, що це підприємство не використовує повністю свої фінансові ресурси, а лише 37,45%.

1. Савицкая О. П. Економічний аналіз. — До.: Простір, 2003. 2. Прохоров С. А. Економіка підприємства. — М.: Наука, 2001. 3. Бондаренко М. Л. Практичні рекомендації. Економічний аналіз. — Х.: ААА, 1999. 4. Домбровський П. В. Звітність підприємств. — Д.: Кредо, 2002. 5. Тамбавский К. К., Петренко Е. С. Економічний аналіз підприємства. — М.: Инфра-М, 2002. 6. Сивкова А.І., Фрадкина Є. К. Аналіз фінансово-господарську діяльність підприємства. — Ростов н/Д: вид-во «Фенікс», 2001. 7. Летукин С. Б. Економічний аналіз підприємства. — До.: Освіта, 2000.